Спосіб лікування диспластичних процесів шийки матки легкого ступеня (cin i) папіломавірусної етіології

Спосіб лікування диспластичних процесів шийки матки легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології, який включає пероральний прийом біологічно активної добавки на основі індол-3-карбінолу по 1 капсулі двічі на день впродовж 3 місяців, проведення курсу імуномодулюючої терапії під періодичним цитологічним контролем, при необхідності терапію запальних процесів різної етіології та нормалізацію мікробіоценозу піхви шляхом призначення жінці антибактеріальних, U 2 (19) 1 3 визнані 16 і 18 типи ВПЛ. Встановлено, що прогресування ДПШМ папіломавірусної етіології навіть легкого ступеня (CIN І - за міжнародною класифікацією) з'являються ознаки злоякісного перетворення. Відомий спосіб лікування ДПШМ легкого ступеня (CIN I) папіломавірусної етіології (Клінічні протоколи з акушерської та гінекологічної допомоги. Розділ 1.15. дороякісні та передракові процеси шийки матки //Згідно з Наказом МОЗ України №676 від 31.12.2004. - Київ, 2004. - С. 127140), який включає протизапальну терапію репродуктивної системи, гормональну терапію дисгормональних розладів, терапію ВПЛ-інфекції препаратами інтерферону, деструктивний вплив на патологічне вогнище у шийці матки (хімічна коагуляція, кріодеструкція, лазерна вапоризація, електоркоагуляція, електроексцизія, електроконізація). Недоліками відомого способу є: відсутність єдиного протоколу з лікування ДПШМ папіломавірусної етіології; необумовленість термінів тривалості лікування на кожному з етапів; відсутність регресу патологічного процесу після деструктивних методів лікування; висока частота рецидивів патологічного процесу. Відомий обраний за прототип спосіб лікування ДПШМ легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології (Гинеколог. Амбулаторнополиклиническая помощь в гинекологии /Справочник врача /Под ред. В.А. Бенюка, В.Я. Голоты, И.А. Усевича. - Киев: Издат. дом «Здоровье Украины», 2007. - С. 229-232), який є найближчим до заявленого за сутністю та досягнутим результатом і включає терапію запальних процесів різної етіології та нормалізацію мікробіоценозу піхви шляхом призначення жінці антибактеріальних, антимікотичних засобів, наступний пероральний прийом бактерійного біологічного препарату «Вагілак», пероральний прийом біологічно активної добавки (БАД) на основі індол-3карбінолу по 1 капсулі двічі на день впродовж 3-6 місяців, проведення курсу імуномодулюючої терапії препаратом «Лаферон» у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій під періодичним цитологічним контролем, а в разі відсутності позитивної динаміки проведення кріодеструкції. Недоліком відомого способу є недостатня ефективність терапії ДПШМ легкого ступеня папіломавірусної етіології - висока частота рецидивів. Причиною недоліку відомого способупрототипу є неефективна терапія запальних процесів та нормалізації мікробіоценозу через відсутність контролю стану біоценозу піхви в режимі реального часу, відсутність протирецидивної терапії, недостатня ефективність застосовуваної лікувальної схеми. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі лікування ДПШМ легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології шляхом вибору нової комплексної лікувальної схеми, введення контролю стану мікробіоценозу піхви в режимі реального часу, включення до лікувальної схеми 53185 4 поетапної вакцинації проти ПВЛ онкогенного ризику (тип 16, 18) забезпечити підвищення ефективності терапії. При цьому число рецидивів через 12 місяців після проведеної терапії за способом, що заявляється, зменшується втричі: з 36,67% (прототип) до 11,67%. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб лікування ДПШМ легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології, який включає пероральний прийом БАД на основі індол-3карбінолу по 1 капсулі двічі на день впродовж 3 місяців, проведення курсу імуномодулюючої терапії під цитологічним контролем, при необхідності терапію запальних процесів різної етіології та нормалізацію мікробіоценозу піхви шляхом призначення жінці антибактеріальних, антимікотичних засобів та наступного введення бактерійного біологічного препарату, а в разі відсутності позитивної динаміки диспластичних процесів проведення кріодеструкції. Новим у заявленому способі є те, що терапію запальних процесів та нормалізацію мікробіоценозу виконують під контролем стану біоценозу піхви полімеразно-ланцюговою реакцією (ПЛР) із тестовим набором реагентів «Фемофлор» в режимі реального часу, в якості імуномодулюючого засобу використовують супозиторії «Галавіт» по 100мг ректально на ніч впродовж 10 днів, в якості бактерійного біологічного препарату місцевої дії застосовують вагінальні супозиторії «Фермалак» по одній на ніч впродовж 10 днів, додатково вводять вакцину «Церварикс» внутрішньом'язово по 0,5мл в дельтоподібний м'яз на початку лікування, через 1 місяць та через 6 місяців, після виконання кріодеструкції проводять повторний курс ректальних супозиторіїв «Галавіт» по 100мг на ніч впродовж 10 днів. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі й технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причино-наслідковий зв'язок. ДПШМ навіть легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології (особливо при ураженні ВПЛ підвищеного ризику - типів 16, 18, 31, 33, 35, 39, 48, 51, 52, 58) при несвоєчасному та неефективному лікуванні призводять до розвитку раку шийки матки. Впродовж свого сексуального життя жінки ризикують інфікуватися онкогенними штамами ВПЛ з подальшим реінфікуванням. Частота персистенції онкогенних штамів ВПЛ підвищується з віком. Рак шийки матки - одне з небагатьох злоякісних новоутворень, виникнення якого може бути попереджене шляхом відповідного ефективного лікування ДПШМ папіломавірусної етіології. Першим етапом лікування ДПШМ папіломавірусної етіології є ліквідація хворобливого фону, який слугує благодатним середовищем для виникнення та розвитку дисплазій в епітелії шийки матки. Таким фоном є порушення мікробіоценозу піхви. З нормалізації мікробіоценозу починають лікування як за відомим способом-прототипом, так і за способом, що заявляється. Проте ефективність нормалізації мікробіоценозу, її підтримка впродовж усього курсу 5 терапії за цими способами різна, що суттєво впливає на ефективність лікування в цілому. За відомим способом визначають стан мікробіоценозу піхви за методом ПЛР. Проте в даний час метод ПЛР використовують для дослідження умовно-патогенної мікрофлори виключно для якісної оцінки, тобто для відповіді «є чи ні» в досліджуваному матеріалі шукана ДНК. Такий підхід малоінформативний у зв'язку з тим, що умовно-патогенні мікроорганізми можуть бути присутніми як при патологічних станах (у значних кількостях), так і в нормі (в обмеженій кількості). Таким чином, визначення умовно-патогенної флори за методом якісної ПЛР може призводити до призначення невиправданого та надлишкового лікування. Спосіб, що заявляється, використовує принципово новий підхід до дослідження умовнопатогенної флори, заснований на комплексній оцінці груп мікроорганізмів, що формують урогенітальний біоценоз, методом кількісної ПЛР в режимі реального часу. Дисбіотичні процеси характеризуються порушенням кількісних співвідношень нормо- та умовно-патогенної мікрофлори за умови великого видового різноманіття останньої. Успіх лікування порушення мікробіоценозу залежить від правильності обраної терапії для кожної конкретної пацієнтки, що неможливо без кількісної оцінки умовно-патогенної мікрофлори урогенітального тракту в співвідношенні з кількістю нормальної флори. Не менш важлива точна кількісна корекція мікробіоценозу в разі його порушення в процесі коплексного лікування ДПШМ папіломавірусної етіології. Для цього необхідний точний своєчасний контроль в режимі реального часу. На даний момент це може забезпечити лише діагностична система ПЛР із тестовим набором реагентів «Фемофлор» (виробник НПО ДНК-Технология). Застосовувана за способом, що заявляється, система ПЛР із «Фемофлор» дозволяє проводити етіологічно спрямовану терапію, мінімізувати лікарський вплив, уникати поліпрагмазії, проводити динамічні спостереження та здійснювати моніторинг ефективності лікування, скоротити термін санації. Своєчасний кількісний і якісний моніторинг стану мікробіоценозу статевих шляхів дозволяє диференційовано підібрати етіотропну терапію фонових захворювань, що призвели до виникнення ДПШМ вірусної етіології. Відповідно до якості та кількості патогенної флори нормалізацію мікробіоценозу виконують призначенням антимікорбних та антимікотичних засобів з наступним прийомом бактерійних біологічних препаратів. Для відновлення піхвової мікрофлори за відомим способом-прототипом застосовують перорально препарат «Вагілак». Кожна капсула «Вагілаку» містить пробіотичні штами бактерій Lactobacillus rhamnosus GR-1 і Lactobacillus reuteri RC-14 у сумарній кількості не менше 109 живих бактерій. За способом, що заявляється, з цією ж метою призначають препарат місцевої дії у вигляді вагінальних супозиторіїв «Фермалак» (виробник Розель, Канада), який є найефективнішим препаратом для відновлення піхвової мікрофлори, тому що кожний 53185 6 вагінальний супозиторій «Фермалак» містить 2x109 млрд. активних клітин Lactobacillus rhamnosus R0011 (1,6x109), Yogurt Culture R0094; Streptococcus thermophilus (0,2x109) і Lactobacillus 9 delbrueckii subsp. Bulgaricus (0,2x10 ). В якості антипроліферативного засобу в обох способах застосовують Бад на основі індол-3карбінолу, яка володіє потужним антивірусним ефектом по відношенню до ВПЛ і викликає вибіркову загибель клітин (апоптоз), уражених ВПЛ, у тому числі й клітин, які зазнали пухлинної трансформації, викликаної цим вірусом. З метою лікування ВПЛ-інфекції за відомим способом-прототипом призначають імуномодулятор «Лаферон». «Лаферон» рекомбінантний α-2-інте-рферон. Внутрішньом'язове введення екзогенних препаратів рекомбінантного α-2-інтерферону призводить до швидкого зниження інтерферону в крові. За способом, що заявляється, імуномодулятор «Галавіт» (виробник ЗАО «Медикор ЦСМ», Росія) призначають у ректальних супозиторіях. Ректальне застосування препарату «Галавіт» сприяє тривалій стимуляції синтезу інтерферону в місці локалізації інфекційного агента та дозволяє уникнути небажаних системних ефектів, які відзначають при парентеральному введенні. При хронічних вірусних інфекціях спостерігається зниження цитотоксичної активності лімфоцитів, синтезу інтерферону, проліферативної активності нейтрофілів. Для повноцінної елімінації вірусу необхідна активація імунної системи - інтерферонового ланки та цитотоксичної активності лімфоцитів. «Галавіт» належить до синтетичних низькомолекулярних лікарських засобів і являє собою натрієву сіль 5аміно-1, 4-діоксо-1,2,3,4-тетрагідрофталазину, яка регулює синтез α- і γ-інтерферонів. За рахунок низькомолекулярної структури препарат не має алергенних властивостей. «Галавіт» регулює проліферативну та цитотоксичну активність лімфоцитів, оскільки посилює активність IR-генів (гени імунної відповіді); підвищує продукцію цитокінів (у середньотерапевтичних дозах); підвищує цитотоксичну активність Т-лімфоцитів (CD8), натуральних кілерів (NK-клітин); стимулює реакцію бласттрансформації лімфоцитів. Крім цього, «Галавіт» впливає на гуморальну ланку імунітету, підвищуючи рівень імуноглобулінів класу G і його афінітет; регулює синтез антитіл, проліферативну активність NK-клітин, проліферативну функцію Т-лімфоцитів; синтез цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, TNF- ), посилює фагоцитоз, стимулює бактерицидну активність нейтрофілів крові; покращує репарацію тканин (за рахунок стимуляції росткових факторів); попереджає утворення рубцевих деформацій, що важливо при проведенні деструктивного лікування шийки матки. Тому «Галавіт» призначають також після біопсії та деструктивних методів лікування. Суттєвою ознакою способу, що заявляється, є застосування в комплексному лікуванні ДПШМ вакцини «Церварикс» (виробник GlaxoSmithKline, Великобританія) для профілактики рецидивування 7 ВПЛ. Призначення вакцини «Церварикс» має системний вплив на ВПЛ-інфекцію. За «Рекомендаціями Національної Ради Експертів України щодо вакцинопрофілактики проти онкогенних штамів ВПЛ» (Антипкін Ю.Г., Камінський В.В., Татарчук Т.Ф. та ін. /Новости медицины и фармации. - 2008. - №3 (234)) ВПЛДНК-позитивні жінки (у тому числі ВПЛ-16, 18-ДНКпозитивні) також можуть бути вакциновані. Вакцинація жінок з існуючими ураженнями шийки матки не призводить до прогресування або рецидиву захворювання, оскільки вакцина не містить у собі ДНК-онкогенних штамів ВПЛ. Враховуючи етичний аспект вакцинації, не рекомендується вакцинація жінок з цервікальною інтраепітеліальною дисплазією середнього та важкого ступеня (CIN II та CIN II). Суттєвою ознакою способу, що заявляється, є підбір препаратів для комбінованої терапії, вибір дозування лікувальних засобів та режимів введення. Дослідним шляхом доведено, що запропонована комбінована лікувальна схема є оптимально ефективною. Як показали дослідження, коли дози засобу нижчі за заявлені, ефективність лікування є недостатньою. Використання доз, вищих за заявлені, недоцільне. Курс лікування, коротший за заявлений, є неефективним, а довший - може призвести до звикання та виникнення токсичних реакцій. Запропоновані заходи дозволяють втричі зменшити число рецидивів через 12 місяців після лікування: з 36,67% (прототип) до 11,67%. Ефективність лікування ДПШМ легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології за заявленим способом доведена шляхом клінічних досліджень. В гінекологічній клініці були обстежені 120 жінок від 18 до 45 років, хворих на ДПШМ легкого ступеня (CIN І) з ВПЛ високого онкогенного ризику (16, 18 типів), з яких: 60 жінок (група І) отримали лікування за розробленою схемою, що заявляється, та 60 жінок (група II), що отримали лікування відповідно до відомого способупрототипу. Всі хворі мали порівнювану тривалість захворювання. Обстеження для діагностування патології шийки матки були виконані за відомими сучасними методиками (Патология шейки и тела матки /Под ред. Е.В. Коханевич /Руководство для врачей. - Нежин: Гидромакс, 2009. - 352с.). Показники ефективності лікування за відомим способом та за способом, що заявляється, занесено до таблиці. Як видно з таблиці показники ефективності поліпшились на 16,67% - 56,66%. Кількість рецидивів зменшилась втричі. Спосіб ліування ДПШМ легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології, що заявляється, реалізують наступним чином. Після встановлення діагнозу ДПШМ ступеня CIN І із ВПЛ в разі наявності запального процесу бактеріальної етіології і дисбалансу урогентального мікробіоценозу за результатами ПЛР із тестовим набором реагентів «Фемофлор» в режимі peaльного часу проводять диференційоване етіотропне протизапальне лікування із застосуванням антибактеріальних, антимікотичних 53185 8 засобів. Наприклад, при аеробному дисбалансі призначають препарати доксицикліну у поєднанні з антимікотичними засобами і вагінальні таблетки «Флуомізин» (протимікробної, антимікотичної, антипротозойної активності); при анаеробному дисбалансі - препарати метронідазолу, орнідазолу та кліндаміцину перорально та вагінально «Мератин-комбі»; при анаеробо-аеробному дисбалансі - препарати кліндаміцину перорально та вагінальні супозиторії «Далацин». При лікуванні будь-якого порушення вагінального мікробіоценозу після антибактеріальної терапії застосовують препарат «Фермалак» для відновлення вагінальної мікрофлори по 1 супозиторію на ніч впродовж 10 днів. Паралельно з антимікробною терапією з метою лікування ВПЛ призначають супозиторії «Галавіт» по 100 мг ректально на ніч впродовж 10 днів. Після цього призначають пероральний прийом БАД на основі індол-3карбінолу. Індол-3-карбінол входить до складу БАД марок: «Індилен 200» (ТОВ «Дитем-Фарм», Україна), «Індол Ф» (ООО ПТФ «Фармаком», Україна), «Індол 3 Карбінол» і «Супер Індол» (NSP, США). Призначають БАД в дозі 200мг індол3-карбінолу двічі на день, причому курс лікування продовжують 3 місяці. На 5-7-й день чергового менструального циклу проводять цитологічний контроль та додатково призначають супозиторії «Галавіт» по 100мг ректально на ніч впродовж 10 днів в якості імуномодулюючої терапії. Для профілактики рецидивів ВПЛ вводять вакцину «Церварикс» внутрішньом'язово в дельтоподібний м'яз по 0,5мл на початку лікування, через 1 і 6 місяців. Після проведеного консервативного лікування проводять контрольне дослідження мікрофлори піхви методом ПЛР в режимі реального часу з використанням системи «Фемофлор». Контрольну розширену кольпоскопію виконують через 1, 3, 6 і 12 місяців від початку вакцинації. При збереженні явищ дисплазії протягом 3-х місяців від початку лікування проводять кріодеструкцію за відомою методикою (Патология шейки и тела матки /Под ред. Е.В. Коханевич /Руководство для врачей. Нежин: Гидромакс, 2009. - 352с.). Після застосування деструктивних методів впливу додатково призначають супозиторії «Галавіт» по 100мг ректально на ніч впродовж 10 днів. Наводимо конкретні приклади реалізації способу лікування ДПШМ легкого ступеня (CIN І) папіломавірусної етіології, що заявляється. Приклад 1. Пацієнтка Л., 32 років, звернулася в спеціалізований кабінет з патології шийки матки зі скаргами на періодично виникаючий дискомфорт в піхві та виділення зі статевих шляхів впродовж року, відсутність ефекту від раніше отриманої терапії з приводу ерозії шийки матки. З анамнезу: місячне з 12 років, по 4-5 днів, через 28-30 днів, регулярне, помірне, безболісне. Пологів - 2, абортів - 2. Статеве життя з 16 років. Контрацепція: календарний метод. В анамнезі часті кольпіти, цервіцити. Впродовж останніх 3 років перебуває на диспансерному обліку з приводу ерозії шийки матки за місцем проживання. Рік тому їй провели діатермокоагуляцію шийки 9 матки, проте настав рецидив ерозії шийки матки. При розширеній кольпоскопії відзначали виражену вогнищеву гіперемію в І-II зонах передньої та задньої губи шийки матки. Зареєстровано ділянки незакінченої трансформації в І-ІІ зонах передньої та задньої губи. За результатом проби з оцтом виражена ацетобіла реакція епітелію в І-ІІ зонах передньої та задньої губи, поля дисплазії у І-ІІ зонах передньої губи. Проба Шиллера йоднегативна реакція епітелію в І-ІІ зонах передньої та задньої губи, на решті площини ектоцервіксу нерівномірне фарбування за типом «манної крупи». За даними онкоцитології - II тип: на тлі незмінених клітин багатошарового плоского епітелію значна кількість нейтрофільних гранулоцитів. При бактеріоскопії аналізу піхвових виділень: лейкоцити до 30-40 в полі зору, флора змішана, трихомонади, дріжджові клітини та гонококи не виявлені, епітелій - 20-30 в полі зору. При дослідженні стану мікрофлори піхви за методом ПЛР в режимі реального часу з використанням системи «Фемофлор» виявлено анаеробний дисбаланс. При дообстеженні за методом ПЛР на хламідії та ВПЛ виявлено ВПЛ 16, 18 типів. Пацієнтка Л. отримала консервативне лікування: 1) перорально метронідазол по 0,25мг двічі на день впродовж 10 днів; 2) вагінальні супозиторії «Мератин-комбі» 10 днів по 1 супозиторію на ніч; 3) одночасно з призначенням «Мератин-комбі» ректальне введення супозиторіїв «Галавіт» по 100мг на ніч впродовж 10 днів; 4) потім з метою відновлення вагінального мікробіоценозу - «Фермалак» по 1 супозиторію на ніч впродовж 10 днів; 5) перорально БАД «Індилен 200» по 1 капсулі двічі на день впродовж 3 місяців. При контрольній розширеній кольпоскопії через 1 місяць від початку лікування одержано результати: виявлено ділянки незакінченої трансформації в І-ІІ зонах передньої та задньої губи. Результати оцтової проби: виявлена виражена ацетобіла реакція епітелію в І-ІІ зонах передньої та задньої губи. Результати проби Шиллера: в І-ІІ зонах передньої губи йоднегативні ділянки епітелію з чіткими контурами, на решті площини ектоцервіксу - рівномірне йодпозитивне фарбування епітелію. Аналіз піхвових виділень: трихомонади, гонококи, дріжджові гриби не виявлені, лейкоцити - 10-15 в полі зору, епітелій - 4-6 в полі зору, флора паличкова. Дослідження мікрофлори піхви за методом ПЛР в режимі реального часу з використанням системи «Фемофлор»: нормобіоценоз. Результати онкоцитології: II тип. В асептичних умовах виконано прицільну біопсію шийки матки. За даними гістологічного дослідження біоптату шийки матки виявлено виражену лімфоїдно-плазмоцитарну (дрібноклітинну) інфільтрацію підлеглої сполучної тканини, цервіцит, проліферуючий ендоцервікоз, вогнищевий легкий ДПШМ (CIN І). Після біопсії призначено введення супозиторіїв «Галавіт» по 100мг ректально на ніч впродовж 10 днів. На початку лікування внутрішньом'язово в дельтовидний м'яз плеча введена І доза вакцини «Церварикс» в 0,5мл. При контрольній розширеній кольпоскопії №2 через 1 місяць після введення І 53185 10 дози «Цервариксу» виявлено позитивну динаміку, однак зберігаються ділянки незакінченої трансформації в І зоні передньої та задньої губи шийки матки. Оцтова проба позитивна. При пробі Шиллера в І зоні передньої губи зареєстровано мілкоплямисту йоднегативну реакцію епітелію. На решті площини ектоцервіксу - рівномірне йодпозитивне забарвлення. При контролі онкоцитології - II тип. Внутрішньо-м'язово в дельтовидний м'яз плеча введена друга доза вакцини «Церварикс» в 0,5мл. Через 2 тижні, на 7й день менструального циклу в асептичних умовах проведена кріодеструкція шийки матки в режимі двоциклового впливу. Після кріодеструкції призначено ректальне введення супозиторіїв «Галавіт» по 100мг на ніч впродовж 10 днів. При контрольній розширеній кольпоскопії №3 через 1 місяць після кріодеструкції виявлено незрілий метаплазований епітелій в І зоні передньої та задньої губи з позитивною оцтовою та слабопозитивною нерівномірною реакцією епітелію за пробою Шиллера. При контрольній розширеній кольпоскопії №4 через 3 місяці після кріодеструкції візуалізувалась закінчена трансформація на всьому протязі ектоцервіксу. Встановлено йодпозитивний результат проби Шиллера на всьому протязі ектоцервіксу. Результат онкоцитології - І тип. За методом ПЛР не виявлено ВПЛ 16, 18 типів. Через 6 місяців після кріодеструкції внутрішньом'язово в дельтовидний м'яз плеча введена третя доза вакцини «Церварикс» в 0,5мл. При контрольній розширеній кольпоскопії через 12 місяців від початку вакцинації виявлено закінчену трансформацію епітелію на всьому протязі ектоцервіксу. Проба Шиллера - йодпозитивна на всьому протязі ектоцервіксу. Результат онкоцитології - І тип. За методом ПЛР не виявлено ВПЛ 16, 18 типів. З метою контролю за погодженням з пацієнткою в асептичних умовах проведено контрольну біопсію шийки матки. За результатами гістологічного дослідження біоптату шийки матки встановлено: стаціонарний ендоцервікоз; хронічний цервіцит, склероз підлеглої строми. Явищ ДПШМ немає. Приклад 2. Пацієнтка А., 24 років, звернулася в спеціалізований кабінет патології шийки матки зі скаргами на періодичний дискомфорт у піхві, рясні виділення зі статевих шляхів. З анамнезу: місячне з 13 років, по 5-6 днів, через 28 днів, регулярне, помірне, безболісне. Пологів - 0, абортів - 2. Статеве життя з 16 років. Контрацепція: календарний і бар'єрний методи. Гінекологічний анамнез: часті кольпіти, цервіцит. При огляді шийки матки в дзеркалах епітелій шийки матки гіперемований, рясно вкритий каламутними жовтуватими виділеннями, без бульбашок повітря та без запаху. При розширеній кольпоскопії відзначали виражену вогнищеву гіперемію у І-ІІІ зонах передньої та задньої губи. Проба з оцтом: виражена ацетобіла реакція епітелію у І-ІІІ зонах передньої та задньої губи, поля дисплазії у І зоні передньої губи. Результат проби Шиллера: йоднегативна реакція епітелію у І-ІІІ зонах передньої та задньої губи. В аналізі вагінальних 11 53185 виділень: лейкоцити - 1/4 поля зору, рясна кокова флора, трихомонади та гонококи не виявлені, епітелій - до 1/2 поля зору. За результатами онкоцітологічного дослідження - ІІІ-А тип: слабка дисплазія багатошарового плоского епітелію, значна кількість нейтрофільних гранулоцитів. Дослідження стану мікрофлори піхви за методом ПЛР в режимі реального часу з використанням системи «Фемофлор» виявило аеробноанаеробний дисбаланс вагінального мікробіоценозу. При дообстеженні за методом ПЛР на хламідії та ВПЛ виявлено ВПЛ 16, 18 типів. При дослідженні чутливості вагінальної флори до антибіотиків: чутлива до доксицикліну. Хвора А. отримала консервативне лікування: 1) перорально доксициклін по 0,1г двічі на день впродовж 10 днів, метронідазол по 0,5мг двічі на добу впродовж 10 днів, «Дифлюкан» по 150мг на 5-й і 10-й день від початку прийому доксицикліну, біфіформ по 1 капсулі двічі на день впродовж 10 днів; 2) вагінальної супозиторії «Далацин» вагінально на ніч по 1 супозиторію впродовж 6 днів; 3) з 7-го дня лікування вагінально «Фермалак» по 1 супозиторію на ніч впродовж 10 днів; 4) супозиторії «Галавіт» по 100 мг ректально на ніч впродовж 10 днів; 5) після закінчення курсу антибіотикотерапії перорально БАД «Індилен 200» по 1 капсулі двічі на день впродовж 3 місяців. При контрольній розширеній кольпоскопії №1 через 1 місяць від початку медикаментозної терапії відзначали виражену позитивну динаміку. Однак при проведенні проби з оцтом була зафіксована виразна ацетобіла реакція епітелію в І-ІІ зонах передньої та задньої губи. При пробі Шиллера зберігалася йоднегативна реакція епітелію в І-ІІ зонах передньої та задньої губи. В аналізі вагінальних виділень трихомонади, гонококи, дріжджові гриби не виявлені, лейкоцити виявлені в кількості 10-15 в полі зору, епітелій - 4-6 в полі зору, флора - паличкова. Контрольне дослідження стану мікрофлори піхви за методом ПЛР в режимі реального часу з використанням системи «Фемофлор» показало нормобіоценоз. За результатами онкоцитологічного дослідження зішкрібків екто- й ендоцервіксу - II тип. У 12 асептичних умовах виконано прицільну біопсію шийки матки. За даними гістологічного дослідження біоптату виявлено легку дисплазію багатошарового плоского епітелію (ДПШМ ступеня CIN І). Після біопсії хворій А. рекомендували супозиторії «Галавіт» по 100мг на ніч впродовж 10 днів. На початку лікування внутрішньом'язово в дельтовидний м'яз плеча введена перша доза вакцини «Церварикс» 0,5 мл. При контрольній розширеній кольпоскопії №2 через 1 місяць після введення І дози вакцини «Церварикс» виявлено позитивну динаміку. Багатошаровий плоский епітелій шийки матки - без видимих змін. Оцтова проба позитивна. При пробі Шиллера в І-ІІ зонах нерівномірне позитивне фарбування епітелію. На решті площини ектоцервіксу рівномірне йодпозитивне забарвлення. При контролі онкоцитології - 1 тип. Внутрішньо-м'язово в дельтовидний м'яз плеча введено другу дозу вакцини «Церварикс» в 0,5мл через 1 місяць після першої вакцинації. При контрольній розширеній кольпоскопії через 6 місяців від початку вакцинації «Цервариксом» виявлено закінчену трансформацію на всьому протязі ектоцервіксу. Оцтова проба позитивна. Проба Шиллера на всьому протязі ектоцервіксу йодпозитивна. При контролі онкоцитології - І тип. За методом ПЛР не виявлено ВПЛ 16, 18 типів. Введена третя доза вакцини «Церварикс» відповідно до графіку через 6 місяців після першої вакцинації. При контрольній розширеній кольпоскопії через 12 місяців від початку вакцинації рецидиву дисплазії не виявлено: закінчена трансформація на всьому протязі ектоцервіксу. Оцтова проба позитивна. Проба Шиллера на всьому протязі ектоцервіксу йодпозитивна. При контролі онкоцитології - І тип. За методом ПЛР не виявлено ВПЛ 16, 18 типів. З метою контролю за погодженням з пацієнткою в асептичних умовах проведена контрольна біопсія шийки матки. Гістологічний аналіз проби не виявив ДПШМ. За результатами гістологічного дослідження біоптату хворої А. встановлено: хронічний цервіцит, лімфогістіоцитарна інфільтрація, склероз строми. Таблиця Порівняльна ефективність способу, що заявляється, та відомого способу лікування ДПШМ легкого ступеня (CIN І) у жінок репродуктивного віку, інфікованих ВПЛ Показник Необхідність проведення кріодеструкції після консервативної терапії Наявність зони незакінченої трансформації через 3міс. після кріодеструкції за даними кольпоскопії Перехід ДПШМ зі ступеня CIN І після проведеного лікування в CIN II Рецидив ДПШМ ступеня CIN І через 12міс. після проведеного лікування Основна група, n=60 Група порівняння, n=60 41 (68,33%)* 51 (85,00%) 22 (36,67%)* 56 (93,33%) 0 (0,00%)* 20 (33,33%) 7(11,67%)* 22 (36,67%) Примітка. * - різниця між групами статистично вірогідна, р