Радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень

1. Радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень, який містить передавальну рамкову антену та передавач радіохвиль, що розташовані на першій опорі, приймальну антену та приймач радіохвиль, що розташовані на другій опорі, який відрізняється тим, що додатково містить приймальну феритову антену, а приймальна антена складається із приймальної рамкової антени та штирової антени. 2. Радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень за пунктом 1, який відрізняється тим, що приймач радіохвиль виконаний таким, що містить канал для вимірювання сумарного сигналу, який отриманий складанням сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени, та канал для вимірювання сигналу із приймальної феритової антени. 3. Радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень за пунктом 1, який відрізняється тим, що додатково містить другий приймач радіохвиль, який призначений для вимірювання сигналу із приймальної феритової антени, приймач радіохвиль виконаний таким, що здійснює вимірювання сумарного сигналу, який отриманий складанням сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени. 4. Радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень за будь-яким із пунктів 2, 3, який відрізняється тим, що приймач радіохвиль додатково містить принаймні один підсумовувальний елемент, який складає сигнал із приймальної рамкової антени та сигнал із штирової антени таким чином, що діаграма спрямованості приймальної антени у горизонтальній площині має форму кардіоїди. U 2 UA 1 3 ництва споруд та будинків, для визначення небезпечних зон у ґрунтових масивах, наприклад, пошуку ліній ковзання зсувних ґрунтів, пошуку порожнин техногенного або природного походження, для визначення наявності обводнених ґрунтовими водами горизонтів у грунтовому масиві, тощо. Одним із методів геофізичного дослідження ґрунтових масивів є метод дослідження структури ґрунтових масивів за допомогою електромагнітних хвиль. Прилади, які використовують для дослідження структури об'єктів за допомогою електромагнітних хвиль, називають радіохвильовими структуроскопами. Сам метод дослідження структури ґрунтових масивів за допомогою електромагнітних хвиль почав розвиватись ще у 60-х роках XX сторіччя. Застосування радіохвильових структуроскопів для геофізичних досліджень ґрунтових масивів почало набувати широкого вжитку приблизно двадцать років тому. Принцип роботи радіохвильових структуроскопів для геофізичних досліджень заснований на створенні у певній точці поверхні ділянки грунтового масиву первинного електромагнітного поля, яке проходить через ґрунтовий масив з утворенням вторинного електромагнітного поля, та наступну фіксацію параметрів вторинного електромагнітного поля у певних точках поверхні ділянки грунтового масиву. Радіохвильові структуроскопи для геофізичних досліджень можуть бути різними за виконанням, але переважно вони містять такі основні елементи як передавальна антена, передавач радіохвиль, приймальна антена та приймач радіохвиль. Так, відомий радіохвильовий структуроскоп (опис винаходу до патенту РФ RU2328021 С2, опубл. 27.06.2008), що містить передавальну рамкову антену та передавач радіохвиль, що розташовані на першій опорі, приймальну антену, антену просторової орієнтації, приймач радіохвиль та вимірювач сигналу від антени просторової орієнтації, що розташовані на другій опорі. Передавальна рамкова антена та передавач радіохвиль створюють первинне електромагнітне поле. В якості приймальної антени використовують приймальну рамкову антену - використання рамкових антен в радіохвильових структруроскопах для геофізичних досліджень в якості передавальної та приймальної антен є класичним варіантом виконання радіохвильових структруроскопів для геофізичних досліджень. Передавальну рамкову антену та приймальну антену розташовують у просторі взаємно так, щоб вони розташовувались у перпендикулярних умовних площинах, причому найчастіше корпус передавальної антени розташовують у вертикальній умовній площині і корпус приймальної антени розташовують у горизонтальній умовній площині. Це пов'язано із тим, що електромагнітне поле має так звані магнітні та електричні складові електромагнітного поля, і особливість проходження електромагнітних хвиль через ґрунтові масиви призводить до того, що найбільш інформативною складовою вторинного електромагнітного поля є вертикальна магнітна складова вторинного електромагнітного поля (яку позначають H z ), а зазначене раніше просторове розташування передава 59979 4 льної антени та приймальної антени дозволяє вимірювати саме амплітуду вертикальної магнітної складової вторинного електромагнітного поля. Геофізичне дослідження здійснюють таким чином: на поверхні ділянки грунтового масиву вибирають пару точок, в яких розташовують передавальну рамкову антену із передавачем радіохвиль та приймальну антену із приймачем радіохвиль, вимірюють рівень сигналу із приймальної антени, потім на підставі результатів вимірювань роблять графіки залежностей значення сигналу із приймальної антени від координат точок вимірювання та здійснюють інтерпретацію отриманих графіків. Інтерпретація отриманих графіків це візуальне виявлення на графіку точок максимуму, точок мінімуму, точок перегину - у цих точках відбувається зміна структури грунтового масиву. Недоліком відомого пристрою є низька точність вимірювання у деяких складних умовах проведення геофізичних досліджень, наприклад при проведенні геофізичних досліджень в умовах міста, де багато джерел електромагнітних полей штучного походження, а також можлива наявність у вторинному електромагнітному полі, який сприймається приймальною антеною, так званої «паразитної складової», яка не містить корисної інформації про ґрунтовий масив між точками розташування передавальної рамкової антени та приймальної антени. Наявність паразитної складової у вторинному електромагнітному полі пов'язана із тим, що діаграма спрямованості приймальної рамкової антени має у горизонтальній площині вигляд цифри «8», тобто зона прийому електромагнітного поля приймальною рамковою антеною складається із двох симетрично розташованих у просторі частин, які на діаграмі спрямованості приймальної рамкової антени називають плечима. Тому приймальна рамкова антена є двоспрямованою антеною. При здійсненні геофізичних досліджень ґрунтових масивів за допомогою радіохвильового структуроскопа обов'язковою умовою є визначена взаємна орієнтація передавальної рамкової антени та приймальної рамкової антени - корпус передавальної рамкової антени повинен бути розташований так, щоб умовна вертикальна площина, в якій розташований корпус передавальної рамкової антени, проходив через центр симетрії корпусу приймальної рамкової антени, корпус приймальної рамкової антени повинен бути розташований так, щоб одно із плеч діаграми спрямованості приймальної рамкової антени було спрямоване на корпус передавальної рамкової антени. При такому взаємному розташуванні передавальної рамкової антени та приймальної рамкової антени вектор максимального значення напруженості прийому електромагнітного поля одного із плеч на діаграмі спрямованості приймальної рамкової антени буде спрямований точно на корпус передавальної рамкової антени - таке плече на діаграмі спрямованості приймальної рамкової антени буде називатись ближнім плечем приймальної рамкової антени (так як розташоване ближче до передавальної рамкової антени). Відповідно друге плече приймальної 5 рамкової антени буде називатись дальнім плечем приймальної рамкової антени. При проведенні геофізичних досліджень у місті можливий випадок, коли приймальна рамкова антена може знаходитись неподалік від якоїсь будівлі або споруди таким чином, що будівля або споруда можуть потрапити відповідно до діаграми спрямованості приймальної рамкової антени у зону дальнього плеча приймальної рамкової антени. Будівля або споруда можуть створювати електромагнітне поле, яке теж буде прийматись приймальною рамковою антеною, і відповідно сигнал із приймальної рамкової антени буде мати складову, що утворена ґрунтовим масивом, так і паразитну складову, що утворена будівлею або спорудою. У цьому випадку інтерпретація отриманих графіків залежностей значення сигналу із приймальної рамкової антени від координат точок вимірювання може дати похибки стосовно змін структури ґрунтового масиву або привести до невірних висновків. Крім того, вимірювання сигналу із приймальної рамкової антени дає у результаті інформацію тільки про зміну структури ґрунтового масиву у просторі, але не дає можливість визначити чим саме спричинено зміну структури ґрунтового масиву: зміна сигналу із приймальної рамкової антени може бути спричинена як наявністю порожнини в ґрунтовому масиві, так і внаслідок зміни обводненості ґрунту, тобто отримані дані не дають повної інформації про будову ґрунтового масиву та його ґрунтові прошарки. Для отримання інформації щодо будови грунтового масиву доводиться додатково здійснювати буріння свердловин для відбору проб ґрунту у грунтовому масиві та співставляти результати проб ґрунту із отриманими графіками. Задачею корисної моделі є удосконалення радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень шляхом введення нових елементів. Задача вирішується радіохвильовим структуроскоп для геофізичних досліджень, який містить передавальну рамкову антену та передавач радіохвиль, що розташовані на першій опорі, приймальну антену та приймач радіохвиль, що розташовані на другій опорі, причому приймальна антена складається із приймальної рамкової антени та штирової антени, а також містить приймальну феритову антену. Крім того, приймач радіохвиль може бути виконаний таким, що містить канал для вимірювання сумарного сигналу, який отриманий складанням сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени, та канал для вимірювання сигналу із приймальної феритової антени. Крім того, радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень може містити другий приймач радіохвиль, який призначений для вимірювання сигналу із приймальної феритової антени, приймач радіохвиль виконаний таким, що здійснює вимірювання сумарного сигналу, який отриманий складанням сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени. Крім того, приймач радіохвиль може містити принаймні один підсумовувальний елемент, який складає сигнал із приймальної рамкової антени та сигнал із штирової антени таким чином, що діаг 59979 6 рама спрямованості приймальної антени у горизонтальній площині має форму кардіоїди. Крім того, радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень може містити принаймні один підсумовувальний елемент, який розташований на першій опорі та призначений для складання сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени таким чином, що діаграма спрямованості приймальної антени у горизонтальній площині має форму кардіоїди. Крім того, радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень може містити вимірювач різниці фаз між підсумованим сигналом, який отриманий складанням сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени, та сигналом із приймальної феритової антени. Крім того, приймальна феритова антена може бути розташована відносно приймальної рамкової антени таким чином, що корпус приймальної феритової антени та корпус приймальної рамкової антени розташовані в умовних площинах, які є паралельними або співпадають. Крім того, приймальна феритова антена може бути розташована на другій опорі. Крім того, радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень може містити третю опору, на які розташована приймальна феритова антена. Крім того, принаймні одна із першої опори, другої опори або третьої опори може бути виконана рухомою або пересувною. Технічний результат, який досягається корисною моделлю: виконання приймальної антени у вигляді системи із двох антен (приймальної рамкової антени та штирової антени) призводить до утворення односпрямованої приймальної антени із діаграмою спрямованості у горизонтальній площині у формі кардіоїди, що у свою чергу в умовах проведення геофізичних досліджень у місті відповідно зменшує вплив наземних та підземних об'єктів на результати вимірювання та підвищує точність вимірювання; наявність двох приймальних антен (приймальної рамкової антени та приймальної феритової антени), наявність приймача, що містить канал для вимірювання сигналу із приймальної рамкової антени та канал для вимірювання сигналу із приймальної феритової антени, або наявність двох приймачів радіохвиль дозволяє здійснити вимірювання двох сигналів та підвищити точність вимірювання параметрів вторинного електромагнітного поля; взаємне розташування приймальної рамкової антени та приймальної феритової антени, при якому приймальна феритова антена розташована відносно приймальної рамкової антени таким чином, що корпус приймальної феритової антени та корпус приймальної рамкової антени розташовані в умовних площинах, які є паралельними або співпадають, є найбільш оптимальним у переважній більшості випадків геофізичних досліджень, так як дозволяє вимірювати значення такої складової первинного електромагнітного поля як його горизонтальна H магнітна складова (яку позначають y ) та значення такої складової первинного електромагнітного 7 поля як його горизонтальна електрична складова (яку позначають E  ); наявність вимірювача різниці фаз між сумарним сигналом, який отриманий складанням сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени, та сигналом із феритової антени дозволяє отримати додаткову інформацію для визначення складових грунтового масиву та зменшити об'єми робіт додаткових геологічних досліджень грунтового масиву або звести їх до мінімуму у випадку наявності результатів раніше проведених геологічних досліджень. Зв'язок нових суттєвих ознак у корисній моделі із заявленим технічним результатом пояснюється далі за допомогою креслень. Фіг. 1 - діаграма спрямованості приймальної рамкової антени та діаграма спрямованості штирової антени. Фіг.2 - діаграма спрямованості приймальної антени радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень. Фіг.3 - загальний вигляд радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень. Нові суттєві ознаки у корисній моделі мають наступний зв'язок із заявленим технічним результатом. Приймальна антена радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень виконана такою, що складається із двох антен - із приймальної рамкової антени та штирової антени. Штировою антеною називають антену у вигляді штиря, який розташований вертикально (або майже вертикально із невеликим кутом до вертикалі) та виконаний із металевого матеріалу (наприклад, із суцільного металевого прута або із металевих трубок). Таку антену у літературі ще називають вертикальною антеною. Приймальна рамкова антена (11) (показано на фіг.1) має діаграму спрямованості (12) (показано на фіг.1) у горизонтальній площині у вигляді цифри «8», тобто ця антена є двоспрямованою антеною. Штирова антена, яка розташована поруч із передавальною рамковою антеною (на фіг.1 не показана), має діаграму спрямованості (13) (показано на фіг.1) у горизонтальній площині у формі кола, тобто ця антена є всеспрямованою антеною. У випадку розташування рядом двох зазначених антен (приймальної рамкової антени та штирової антени) їхні діаграми спрямованості, що показують прийом електромагнітного поля, будуть складатися з утворенням результуючої діаграми спрямованості - тобто система із двох антен приймальної рамкової антени та штирової антени, працює як єдине ціле, як одна приймальна антена. Діаграма спрямованості такої приймальної антени є результуючою діаграмою спрямованості приймальної рамкової антени та штирової антени. Якщо сигнали, які приймають із приймальної рамкової антени та штирової антени, підсумувати між собою певним чином по амплітуді, діаграма спрямованості приймальної антени у горизонтальній площині буде мати форму кардіоїди - форму такої діаграми спрямованості показано на фіг.2 фігурою (14). Приймальна антена із діаграмою спрямованості у горизонтальній площині у формі кардіоїди є 59979 8 односпрямованою антеною, тобто прийом приймальної антени спрямований в один бік. При здійсненні геофізичних досліджень ґрунтових масивів за допомогою даної корисної моделі обов'язковою умовою є визначена взаємна орієнтація передавальної рамкової антени та приймальної антени радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень - корпус передавальної рамкової антени повинен бути розташований так, щоб вектор максимального значення напруженості електромагнітного поля передавальної антени (який відповідає максимуму значення напруженості електромагнітного поля на кардіоїді діаграми спрямованості) був спрямований точно на центр симетрії приймальної рамкової антени. Зону на поверхні грунтового масиву, яка знаходиться на певній відстані відносно приймальної антени на боці, протилежному від напрямку на передавальну рамкову антену, можна назвати умовно «мертвою зоною приймальної антени». Об'єкти, які будуть знаходитись у мертвій зоні приймальної антени, будуть знаходитись поза зоною прийому приймальної антени, і відповідно, не будуть впливати на сигнал із приймальної антени. У випадку, коли при проведенні геофізичних досліджень передавальна антена радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень буде знаходитись неподалік від якоїсь будівлі або споруди таким чином, що будівля або споруда потрапляє у мертву зону приймальної антени, будівля або споруда не будуть впливати на сигнал із приймальної антени і відповідно не будуть вносити вклад у сигнал приймальної антени. У цьому сигнал із приймальної антени буде мати тільки складову, що утворена ґрунтовим масивом, що відповідно підвищує точність вимірювання при здійсненні геофізичних досліджень в умовах міста або в інших складних умовах. Для того щоб діаграма спрямованості приймальної антени мала форму кардіоїди, і причому кардіоїди правильної форми, необхідно, щоб було правильним складанням сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени сигнали повинні бути приблизно однаковими за амплітудою. Можливий варіант здійснення радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень, коли приймальна рамкова антена та штирова антена підключаються безпосередньо до приймача радіохвиль, і приймач радіохвиль містить підсумовувальний елемент (або підсумовувальні елементи), який складає сигнал із приймальної рамкової антени та сигнал із штирової антени таким чином, що діаграма спрямованості приймальної антени у горизонтальній площині має форму кардіоїди. В якості підсумовувального елемента може бути використаний, наприклад, трансформатор. В якості підсумовувального елемента передавача радіохвиль може бути також використаний пристрій (або пристрої) будь-якого відомого схемотехнічного рішення у вигляді окремого елемента (наприклад, блока, мікросхеми тощо), або у вигляді електричного кола. За іншим варіантом здійснення радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень радіохвильовий структуроскоп для геофізичних 9 досліджень може містити підсумовувальний елемент (або елементи), який розташований на першій опорі та призначений для складання сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени таким чином, що діаграма спрямованості приймальної антени у горизонтальній площині має форму кардіоїди. За цим варіантом виконання радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень, приймальна рамкова антена та штирова антена підключаються до приймача радіохвиль через підсумовувальний елемент для складання сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени. В якості підсумовувального елемента може бути використаний, наприклад, трансформатор. В якості підсумовувального елемента передавача радіохвиль можуть бути також використані пристрій (або пристрої) будьякого відомого схемотехнічного рішення у вигляді окремого елемента (наприклад, блока, мікросхеми тощо), або у вигляді електричного кола. Вимірювання параметрів вторинного електромагнітного поля у радіохвильовому структуроскопі для геофізичних досліджень здійснюють за допомогою приймальної та феритової антени. Приймальна рамкова антена має властивості магнітного диполя. Феритова антена має властивості як магнітного диполя, так і властивості електричного диполя. Тому феритова антена, яка розташована у горизонтальній площині, дозволяє здійснювати вимірювання амплітуди таких складових первинного електромагнітного поля як його горизонтальна магнітна складова (H y ) та горизонтальна електрична складова (E  ) . При здійсненні геофізичних досліджень здійснюють вимірювання двох сигналів із двох антен та отримують два графіки залежностей значення сигналів із приймальної антени та із феритової антени від координат точок вимірювання. Інтерпретація отриманих двох графіків дозволяє більш точно визначити точки зміни структури у грунтовому масиві, особливо у випадку проведення геофізичних досліджень у містах та інших складних геологічних умовах. Зміна різниці фаз між підсумованим сигналом із приймальної антени та сигналом із феритової антени буде різною в залежності від того, яка складова грунтового масиву спричинила зміну структури грунтового масиву - для випадку наявності порожнини у грунтовому масиві і для випадку наявності обводнених горизонтів у грунтовому масиві зміна різниці фаз між сигналом із приймальної рамкової антени та сигналом із приймальної феритової антени буде зовсім різною за характером. Тому вимірювання різниці фаз між сигналом із приймальної рамкової антени та сигналом із феритової антени дозволяє отримати третій графік, інтерпретація якого у сукупності із графіками значень сигналів із приймальної рамкової антени та приймальної феритової антени дозволяє зробити висновки щодо можливих складових структури ґрунтового масиву. На фігурі 3 показаний як приклад один із можливих варіантів виконання радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень. У цьому варіанті радіохвильовий структуроскоп містить 59979 10 пересувну першу опору, яку виконано у вигляді штативу (3), та пересувну другу опору, яку виконано у вигляді штативу (9). На штативі (3) знаходяться передавальна рамкова антена (1), яка просторово розташована так, що корпус передавальної рамкової антени знаходиться у вертикальній умовній площині та передавач радіохвиль (2). Передавальна рамкова антена підключена до передавача радіохвиль. На штативі (9) знаходяться приймальна рамкова антена (4), яка просторово розташована так, що корпус приймальної рамкової антени знаходиться у горизонтальній умовній площині, штирова антена (10), приймальна феритова антена (5), приймач радіохвиль (7), вимірювач різниці фаз між підсумованим сигналом із приймальної антени та сигналом із феритової антени (8). Приймач радіохвиль містить підсумовувальні пристрої, які складають сигналу із приймальної рамкової антени та сигналу із штирової антени для того щоб діаграма спрямованості приймальної антени у горизонтальній площині мала форму правильної кардіоїди. За іншим варіантом виконання радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень можливе використання підсумовувальних пристроїв, які розташовані на другій опорі поруч із приймачем радіохвиль та на які подається сигнал від приймальної рамкової антени та штирової, при цьому підсумований сигнал подається на приймач радіохвиль. Феритова антена (5) виконана у вигляді феритового стержня, на якому розміщена контурна обмотка (не показано). Феритова антена (5) знаходиться вище приймальної рамкової антени (4) і розташована просторово так, що корпус приймальної феритової антени знаходиться у горизонтальній умовній площині. Таке взаємне розташування феритової антени та приймальної рамкової антени (коли обидві антени розташовані горизонтально) є найбільш оптимальним для одночасного вимірювання таких складових вторинного електромагнітного поля як вертикальна магнітна складова, горизонтальна магнітна складова та горизонтальна електрична складова із вертикальною поляризацією у випадку проведення геофізичних досліджень ґрунтового масиву із горизонтальною поверхнею ділянки. Зрозуміло, що феритова антена може бути розташована як вище або нижче по відношенню до приймальної рамкової антени, так і в одній умовній площині із нею. В залежності від характеру рельєфу поверхні ділянки грунтового масиву можливі інші варіанти розташування феритової антени по відношенню до приймальної рамкової антени - наприклад, у випадку похилої поверхні грунтового масиву доцільно розташовувати феритову антену теж під нахилом до горизонтальної площини. Крім того можливий інший варіант розташування феритової антени на опорі, коли приймальна антена розташована на другій опорі і феритова антена розташована на третій опорі. Такий варіант доцільний, коли для прискорення проведення геофізичних досліджень вимірювання сигналу із приймальної антени та сигналу із феритової анте 11 ни здійснюють окремо - спочатку здійснюють вимірювання сигналу із приймальної антени у певних точках на поверхні ділянки ґрунтового масиву, визначають в яких точках сигнал із приймальної антени має зниження або підвищення рівня сигналу, і потім здійснюють вимірювання сигналу із феритової антени тільки у цих визначених точках. Для даного прикладу виконання радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень приймач радіохвиль виконаний таким, що містить два канали вимірювання - канал для вимірювання сумарного сигналу із приймальної антени та канал для вимірювання сигналу із приймальної феритової антени. Під каналом розуміється будь-яке схемотехнічне рішення у вигляді окремого елемента (наприклад, блока, мікросхеми тощо), або електричного ланцюга, яке дозволяє здійснювати вимірювання сигналу. Для описаного раніше випадку, коли приймальна антена та феритова антена знаходиться відповідно на другій опорі та на третій опорі, радіохвильовий структуроскоп для геофізичних досліджень може містити два приймачі радіохвиль - один приймач радіохвиль призначений для вимірювання підсумованого сигналу із приймальної антени, другий приймач радіохвиль призначений для вимірювання сигналу із феритової антени. В якості приймача радіохвиль може бути використане будь-яке відоме рішення, яке дозволяє v 59979 12 здійснювати вимірювання сигналу із приймальної антени та із феритової антени. В якості вимірювача різниці фаз між підсумованим сигналом із приймальної антени та сигналом із феритової антени може бути використане будь-яке відоме рішення, яке дозволяє здійснювати вимірювання різниці фаз між двома сигналами та може підключатися або безпосередньо до приймальної антени та феритової антени, або до приймача чи приймачів радіохвиль. Для фахівця зрозуміло, що можливий також варіант виконання радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень, в якому немає вимірювача різниці фаз між підсумованим сигналом із приймальної антени та сигналом із феритової антени. В якості першої опори, другої опори та третьої опори може бути використана будь-яка опора, яка є рухомою або пересувною. Така властивість опори необхідна для переміщення радіохвильового структуроскопа для геофізичних досліджень по поверхні ділянки грунтового масиву. В якості пересувної опори може бути використаний, наприклад, такий пристрій як штатив. В якості рухомої опори може бути використаний, наприклад, такий пристрій як візок, автомобіль, автомобільний причіп. Наведені приклади та варіанти виконання корисної моделі лише ілюструють корисну модель, але не обмежують її. 13 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 59979 Підписне 14 Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601