Похідні n-оксиду піридину, що мають цитокінінову активність, та спосіб їх одержання

Винахід належить до виробництва та застосування похідних N-окису піридину, а саме до протонодонорних комплексів з різними органічними і неорганічними кислотами, а також до металокомплексів, які мають цитокінінову активність і можуть бути застосовані у біотехнології. Найближчими аналогами по дії є сполуки як природного походження - зеатин (еталон-1), так і синтетичного - бензиламінопурин (БАП, еталон-2) та кінетин (еталон-3). Використання цитокінінів як природного походження (зеатин), так і синтетичного (кінетину, бензиламінопурину) в техніці мікроклонального розмноження рослин інколи призводить до формування аномального фенотипу вегетативного потомства, що пов'язано з надмірною вітрифікацією адвентивних пагонів. Виробництво цих препаратів у нашій країні не налагоджено на відповідному рівні, окрім цього технологічна схема виробництва їх складна, а звідси і висока вартість. Так за даними представника американської компанії "Sigma" на Україні - фірми "ALSI" вартість 1г БАП становить 13$, 1г кінетину - 29,4$, 1г зеатину - 1666,4$. В цій заявці ми пропонуємо інші сполуки, вартість яких набагато нижча і становить приблизно 350-500гривень/кг. Раніше [1-2] було показано, що деякі зі сполук цього класу, зокрема, N-окис-2,6-диметилпіридин та акво Nокис-2-метилшридин-марганець(ІІ)хлорид мають цитокінінову дію і можуть бути застосовані у сільському господарстві. Літературних джерел про використання цих сполук як фітогормонів для поживних середовищ немає. Завданням цього винаходу є пошук відомих і нових сполук, що мають цитокінінову дію і які можуть бути застосовані у біотехнології рослин та у інших галузях народного господарства. Поставлена мета досягається за рахунок синтезу нових похідних N-окису піридину, а також тестуванню цитокінінової дії цих та раніше відомих сполук цього класу. Ряд пропонуємих сполук, зокрема: акво N-oкиc-2метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид, акво N-окис піридинмарганець(ІІ)хлориду, N-окис піридину, N-окис-2метилпіридин, N-окис-3-метилпіридин, N-окис-4-метилпіридин, N-окис-2,6-диметилп1ридин та сіль біс(N-окис2,6-диметилпіридину) з бурштиновою кислотою було отримано раніше [1-5]. Синтезовані нами нові сполуки: сіль біс(N-окис-2-метилпіридину) і бурштинової кислоти, сіль N-окис-2метилпіридину і бурштинової кислоти, акво N-окис-3-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид, акво N-окис-4метилшридинмарганець(II)хлорид, ді(N-окис-2,6-диметилпіридин)марганець(ll)хлорид, сіль N-окис 2,6диметилпіридину і індол іл-3-оцтової кислоти, сіль N-окис 2,6-диметилпіридину і нафтіл 1-оцтової кислоти, сіль N-окис-2-метилпіридину і пропіонової кислоти, сіль біс (N-окис піридину) і фумарової кислоти мають кристалічну структуру, добре розчиняються у воді, важче у спиртах. Структуру цих сполук підтверджено елементним аналізом та ІЧ-спектрами. знятими на спектрофотометрі SPECORD-М-80. Наявність смуг поглинання у спектрах пропонованих сполук при 1563см-1 (Vas coo-) 1337см-1 (Vs coo-), 1180см1 (VNOH) для солі біс(N-окис-2-метилпіридину) і бурштинової кислоти; 1552см-1 (Vas соо-), 1330см-1 (Vs соо-), 1192см-1' (VNOH) для солі N-окис-2-метилпіридину і бурштинової кислоти; 875см-1 (bNO), 1023 і 1090см-1 (VC-N-C), 1260см-1 (VNO), 1628см-1 (VС= С) для акво N-окис-3-метилпіридинмарганець(ІІ)хлориду; 850см-1 (bNO), 1040 і 1090см-1 (VC-N-C), 1215см-1 (VNO), 1635см-1 (VC=С) для акво N-окис-4-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид; 845см-1 (bNO), 1035-1100см-1 (VC-N-C), 1210см-1 (VNO), 1628см-1 (VC=C) для ді(N-окис-2,6диметилпіридинмарганець(ІІ)хлориду свідчить на користь пропонованих структур. Приклад 1. Спосіб отримання солі біс(N-окис-2-метилпіридину) і бурштинової кислоти. У трьохгорлий реактор ємкістю 1л, оснащений механічною мішалкою, зворотнім холодильником і крапельною лійкою, вносять 118,1г (1мол) бурштинової кислоти, 450мл етанолу і при ретельному перемішуванні додають розчин 218,2г (2мол) - N-окис-2-метилпіридину у 150мл етилового спирту при 20-30°С. Реакційну масу витримують 1год. при кімнатній температурі, а потім 30хв. кип'ятять, розчинник упарюють, залишок промивають ефіром (2x60мл). Вихід солі біс(N-окис-2-метилпіридину) і бурштинової кислоти 392,3г (98%), температура плавлення 88-89°С. Знайдено, %: С-57,3; Н-6,1; N-8,5. C13H20N2O6. Пораховано, %: С57,14; Н-5,99; N-8,33. Приклад 2. Спосіб отримання солі N-окиc-2-метилпіридину і бурштинової кислоти. У трьохгорлий реактор смкістю 1л, оснащений механічною мішалкою, зворотнім холодильником і крапельною лійкою, вносять 59,0г (0,5мол) бурштинової кислоти, 500мл ацетону і при ретельному перемішуванні додають розчин 54,5г (0,5мол) N-окис-2-метилпіридину у 100мл ацетону при 23-35°С. Реакційну масу витримують 1 год. при кімнатній температурі, а потім кип'ятять 20хв. Розчинник упарюють, залишок кристалізують з метанолу. Вихід солі N-окис-2-метилпірвдину і бурштинової кислоти 108,9г (96%), температура плавлення 75-77°С. Знайдено, %: С-52,2; Н-5,8; N-6.3. C10H13N2O5 Пораховано, %: С-52,86: Н5,76; N-6,16. Приклад 3. Спосіб отримання солі біс(N-окис-2,6-диметилпіридину і бурштинової кислоти. У трьохгорлий реактор ємкістю 1л, оснащений механічною мішалкою, зворотнім холодильником і крапельною лійкою, вносять розчин 123,2г (1 мол) N-окис-2,6-диметилпіридину в 150мл метанолу і до неї додають краплями (при 20-25°С) розчин 98,95г (0,5мол) чотирьохводневого хлористого марганцю у 300мл метанолу. Реакційну масу нагрівають протягом 20хв. до 50-55°С розчинник упарюють, залишок промивають 50мл холодного метанолу. Вихід ді(Н-окис-2.6-диметилпіридин)марганець(ІІ)хлориду 185,7г (98,8%), температура плавлення 193-195°С. Знайдено, %: С-45,4; Н-5,0; N-7,7; СІ-19,2. C14H18N2O2MnCl2 Пораховано, %: С-45,19; Н-7,87; N-7,52; СІ-19,05. Приклад 4. Спосіб отримання акво N-окис-3-метилпіридинмарганець(ll)хлориду. За умов, описаних для попереднього досліду, з 109,1г (1мол) N-окис-3-метилпіридину, розчиненого у 200мл метанолу та розчину 197,9г чотирьохводневого хлористого марганцю в 300мл метанолу отримують 252,4г (99,8%) акво N-окис-3-метилпіридинмарганець(ІІ)хлориду. Сполука не плавиться, а починаючи з 170°С розкладається. Знайдено, %: С-28,5; Н-3,7; N-5,8; СІ-27,8. С6H9NO2МnСl2. Пораховано, %: С-28,49; Н-3,58; N5,53; СІ-28,0. Приклад 5. Спосіб отримання акво N-окис-4-метилтридинмарганець(ІІ)хлориду. За умов, описаних для попереднього досліду, з 109,1г (1мол) N-окис-4-метилпіридину, розчиненого у 200мл метанолу та 197,9г чотирьохводневого марганцю, розчиненого у 300мл метанолу отримують 251,7г (99,5%) акво N-окис-4-метилпіридинмарганець(lІ)хлориду. Сполука не плавиться, а починаючи зі 180°С розкладається. Знайдено, %: С-28,8; Н-3,4; N-5,7; CI-28,2. C6H9NO2MnCl2. Пораховано, %: С-28,49; Н-3.58; N-5,53; СІ-28,0. Приклад 6. Спосіб отримання солі N-окис-2,6-диметилпіридину і індоліл-3-оцтової кислоти. За умов, описаних для попереднього досліду, з 61,6г (0,5мол) N-окис-2,6-диметилпіридину, та 87,6г (0,5мол) індоліл-3-оцтової кислоти отримують 137.4г (92,1%) солі N-окис-2,6-диметилпіридину і індоліл-3оцтової кислоти з температурою плавлення 78-79°С. Знайдено, %: С-68,1; Н-5,9; N-8,9; C17H18N2O3. Пораховано, %: С-68,44; Н-6,08; N-9,39. Приклад 7. Спосіб отримання солі N-окис-2,6-диметилпіридину і нафтіл-1-оцтової кислоти. За умов досліду, приведеного в прикладі 5, з 93,1г (0,5мол) нафтіл-1-оцтової кислоти та 61,6г (0,5мол) Nокис-2,6-диметилпіридину отримують 153,1г (0,5мол) солі N-окис-2,6-диметилпіридину і нафтіл-1-оцтової кислоти з температурою плавлення 76-78°С. Знайдено, %: С-74,0; Н-6,3; N-4,4; C19H19NO3. Пораховано, %: C73,76; H-6,19; N-4,53. Приклад 8. Спосіб отримання солі N-окис-2-метилпіридину і пропіонової кислоти. За умов досліду, приведеного в прикладі 5, з 54,6г (0,5мол) N-окис-2-метилпіридину та 37,0г (0,5мол) пропіонової кислоти отримують 87,9г (96%) солі N-окис-2-метилпіридину і пропіонової кислоти. Знайдено, %: С-58,7; Н-7.0; N-7,2; C9H13NO3. Пораховано, %: С-59,00; Н-7,15; N-7,64. Приклад 9. Спосіб отримання солі біс (N-окис-піридину) і фумарової кислоти. За умов досліду, приведеного в прикладі 5, з 95,1г (1мол) N-окис-піридину та 58,0г (0,5мол) фумарової кислоти отримують 148,5г (97%) солі біс (N-окис-піридину і фумарової кислоти з температурою плавлення 8890°С. Знайдено, %: С-54,8; Н-4,4; N-9,3; С14Н14N2О6. Пораховано, %: С-54,90; Н-4,61; N-9,14. Приклад 10. Вивчення цитокінінової дії синтетичних препаратів. Приготування рослинного матеріалу і методика проведення досліду (біотестів). Цитокінінова дія препаратів вивчалася на тканинному рівні з використанням культури експлантів гіпокотилів вищих рослин in vitro. Цей вид рослинної тканини вміщує у своїй структурі клітини латеральної меристеми, з якої під впливом як природного (зеатин), так і синтетичних цитокінінів (БАП, кінетин) формуються адвентивні пагони. Як об'єкти дослідження нами було відібрано три піздньостиглі сорти капусти білоголової (Brassica oleracea var. capitata): Українська осінь. Харківська зимова і Ярославна селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Ці генотипи капусти при культивуванні експлантів гіпокотилів на штучних поживних середовищах у присутності еталонних екзогенних цитокінінів (зеатину, БАП, кінетину) формували аномальний фенотип вегетативного потомства, який проявлявся у надмірній вітрифікації адвентивних пагонів. Зокрема, при використанні поживного середовища Мурасіге і Скуга (1962) (табл.4), дані рослинні об'єкти формували практично 100% вітрифіковане вегетативне потомство у присутності еталонних цитокінінів. У зв'язку з цим, при випробуванні препаратів на цитокінінову активність використовувалось додатково розроблене поживне середовище А2 (табл.4), на якому в попередніх біотестах з еталонними препаратами спостерігалось формування невітрифікованих рослин-регенерантів з нормальним фенотипом. Тому біотести препаратів одночасно проводились на 2-х типах поживних середовищ А1 і А2 (табл.4) з метою порівняння аналізованих синтетичних аналогів цитокінінів з еталонними препаратами на здатність до формування нормального фенотипу рослин. Для приготування рослинного матеріалу насіння вищевказаних сортів капусти поверхнево стерилізували в асептичних умовах послідовним зануренням спочатку у 70% розчин етанолу (1хв.), а потім у розчин гіпохлориду кальцію з 30г/л активного хлору (10хв.), що вміщував 0,1% Tween 20. Далі насіння тричі відмивали у стерильній дистильованій воді протягом 10-20хв. Насіння висаджували на безгормональному поживному середовищі AI і розміщували у темряві для пророщування при 25°С. Протягом 7-9 діб культивування пророщене насіння формувало стерильні рослини з надмірно подовженими етіольованими гіпокотилями. Потім гіпокотилі з пророщеної розсади розрізали на сегменти довжиною 5-7мм і висаджували на агаризовані поживні середовища А1 та А2, доповненні еталонними та аналізованими препаратами цитокінінової дії у різних концентраціях. Для одного варіанту досліду 15 експлантів гіпокотилів одного сорту капусти розміщували на одну чашку Петрі з поживним середовищем. Культивування експлантів проводили в умовах 16-годинного фотоперіоду на розсіяному світлі з низькою інтенсивністю (500 люкс) і при постійній температурі 25°С. Фенологічні спостереження за розвитком культури проводились щодобово, а підрахунок кількості зформованих адвентивних пагонів після 2-х місяців культивування. Для приготування гормональних поживних середовищ AI та А2 використовували заздалегідь приготовлені концентровані вихідні розчини еталонних і аналізованих препаратів. Усі речовини розчиняли в універсальному розчиннику ДМСО (диметилсульфоксид) з розрахунку 1 мг речовини на 1 мл розчинника Додавання речовин у поживні середовища проводили в асептичних умовах після автоклавування і охолодження останніх до 4050°С. Для вивчення регенераційних властивостей на поживному середовищі AI кожен аналізований чи еталонний препарат випробували у 3-х концентраціях: 1, 3 і 5мг/л відповідно. Концентрація 1мг/л досліджуваного препарату у подальшому використовувалась для середовища А2. Усі еталонні препарати зеатин, кінетин. БАП виробництва компанії "Sigma" (США). Під час проведення тестових аналізів враховувались такі статистичні показники формування вегетативного потомства: по-перше: коефіцієнт розмноження (KP) - кількість утворених адвентивних пагонів на один культивований експлант гіпокотилів; по-друге: процент невітрифікованих адвентивних пагонів з нормальним фенотипом. Для підрахунку KP використовували статистичний спосіб оцінки результатів досліджень, який враховував дискретне варіювання ознаки, що контролювалася, кількості зформованих адвентивних пагонів на один експлант гіпокотилів. Для одного варіанту досліду, процент невітрифікованих адвентивних пагонів брався від загальної суми зформованих пагонів, як з нормальним, так і аномальним (вітрифікованим) фенотипом. Порівняльний аналіз біотестів еталонних і аналізованих препаратів. Роблячи підсумки досліджень можна зробити висновки, що регенерація рослин найбільш успішно спостерігалась на середовищі А2, яке містило як еталонні, так і аналізовані препарати цитокінінової дії. Рослини, що формувалися на середовищі А2, мали добре розвинені міжвузля і листки. Слід відзначити збільшення тенденції до апікального домінування при розвитку адвентивних пагонів на середовищі А2 у порівнянні з середовищем А1. Ця характерна ознака також відображалась у незначному зменшенні KP на середовищі А2 і наближенням індексу розмноження до співвідношення 1:1. Однак при цьому значно зростав вихід рос-лин-регенерантів з нормальним фенотипом (від 66,7 до 100%) практично для всіх досліджуваних генотипів капусти у порівнянні з середовищем А1. Тому, у кінцевому підсумку при використанні з метою мікроклонального розмноження поживне середовище А2 дає такі суттєві переваги у порівнянні з середовищем А1 : високий процент невітрифікованого вегетативного потомства з нормальним фенотипом; проліферацію пагонів у присутності еталонних і аналізованих препаратів цитокінінової дії без інгібіторного впливу на розвиток міжвузіль рослин-регенерантів; подальшу адаптацію рослин-регенерантів на поживних середовищах для ризогенезу без попереднього додаткового підрощування рослин для розтягнення міжвузіль на середовищах з застосуванням екзогенного гібереліну. Характеризуючи цитокінінову дію аналізованих сполук, слід відзначити такі особливості: акво N-окис піридинмарганець(ІІ)хлорид, N-окис піридину. N-окис-2-метилпіридин, N-окис-3-метил піридин, N-окис-4-метилпіридин. N-окис-2,6-диметилпіридин, акво N-окис-3-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид, акво Nокис-4-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид та сіль біс-(N-окис-2-метилпіридину) і бурштинової кислоти проявляють цитокініновий ефект без інгібіторного впливу на розтягнення міжвузіль у рослин-регенерантів на двох застосованих поживних середовищах (у порівнянні з зеатином і БАП на поживному середовищі АІ); акво N-окис-2-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид, акво N-окис піридинма-рганець(ІІ)хлорид. N-окиспіридин, N-окис-2-метилпіридин, N-окис-3-метилпіридин, N-окис-метилпіридин, N-окис-2,6-диметилпіридин, акво Nокис-3-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид, акво N-окис-4-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид, сіль біс-(N-окис-2метилпіридину) і бурштинової кислоти, ді(N-окис-2.6-диметилпіридин)марганець(ІІ)хлорид, сіль біс-(N-окис-2,6диметилпіридину) і бурштинової кислоти та інші мають у середньому більше, ніж у кінетику, значення статистичного показника KP при використанні в однакових концентраційних співвідношеннях. Разом з тим для деяких варіантів дослідів сполуки: N-окиспіридин, акво N-окис-2-метилшридинмарганець(ІІ)хлорид. акво Nокиспіри-динмарганець(ІІ) хлорид, сіль біс-(N-окис-2-метилпіридину) і бурштинової кислоти, сіль біс-(N-окис2,6-диметилпіридину) і бурштинової кислоти стимулювали) досліджених рослин морфогенетичні потенції на рівні застосування БАП та зеатину; N-окиспіридин, N-окис-2-метилпіридин, N-окис-3-метилпіридин, N-окис-4-метилпіридин та сіль бic-(N-oкиc2-мeтилпipидинy) і бурштинової кислоти частково стимулювали розвиток невітрифікованих адвентивних пагонів на поживному середовищі AI, на якому у присутності еталонних цитокінінів спостерігалось формування тільки надмірно гідратованих рослин-регенерантів не придатних для подальших маніпуляцій по мікроклональному розмноженню; особливо виражений антивітрифікаційний ефект для сортів Харківська зимова і Ярославна виявили усі перелічені вище сполуки, а для сорту Українська осінь - тільки N-окис-3метилпіридин, N-окис-4-метилпіридин та сіль біс-(N-окис-2-метилніридину) і бурштинової кислоти. Таблиця 1 Вивчення цитокінінової дії препаратів за допомогою тест-аналізів на капусті с Українська осінь Тестові аналізи Концентрація Коефіцієнт розмноження Процент невітрифік. Препарат препарату, (KP) адвент, пагонів (%) мг/л Поживне Поживне Поживне Поживне серед. AI серед. А2 серед. AI серед. А 2 Контроль (вода) --0 0 0 0 1 6,2±0,66 4,67±1,5 0 100 Зеатин (еталон-1) 3 0,6±0,41 0 5 0,3±0,27 0 1 5,0±1,8 2,87±0,82 0 100 Бензил амінопурин (БАП) (еталон3 2,2±1,17 0\ 2) 5 1,64±1,9 0 1 0,11±0,11 1,0±0,377 0 66,7 Кінетин (еталон-3) 3 0,9±0,4 0 5 0 0 1 0.92±0,29 1,27±0,42 0 71,4 акво N-окис-23 0,73±0,47 0 метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид 0 5 0,64±0,41 акво N-окис 1 0,2±0,26 1,6±0,75 0 33,3 піридинмарганець(ІІ)хлорид 3 0,5±0,5 0 N-окис-2,6-диметилпіридин акво N-окис- -метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид акво N-окис-4-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид сіль бic-(N-окис -2-метилпіридину) і бурштинової кислоти ді(N-окис-2,6диметилпіридинмарганець(ІІ)хлорид сіль біс (N-окис-2,6диметилпіридину) і бурштинової кислоти сіль N-окис-2,6-диметилпіридину і індол іл-3-оцтової кислоти сіль N-окис-2,6-диметилпіридину і нафтіл-1-оцтової кислоти сіль N-окис-2-метилпіридину і пропіонової кислоти сіль біс (N-окис піридину) і фумарової кислоти 83,3 0 100 100 100 100 100 100 95 100 100 100 2,5±0,43 0,87±0,25 8,5 98 2,8±0,35 0,95±0,24 10 99 2,8±0,84 1,7±0,65 58 100 1 N-окис-4-метилпіридин 0 0 0 0 0 0 0 0 33,3 100 16,7 0 16,7 0 0 40 0 0 0 0 0 0 65 69,1 70,3 0 0 0 0 0 0 1 N-окис-3-метилпіридин 0,8±0,35 0 1,2±0,59 1,3±0,47 1,5±0,29 0,1 ±0,09 0,4±0,19 0,49±0,23 0,91±0,63 1,6±0,71 0,3±0,11 0,51±0,55 1 N-окис-2-метилпіридин 0,67±0,27 0,38±0,17 1,0±0,24 1,04±0,29 0 1,0±0,33 1,1 ±0,27 0,3±0,14 0,8±0,24 0,5±0,29 0,7±0,24 0,6±0,21 0,5±0,16 0,63±0,15 0,5±0,25 0,63±0,17 0,51±0,12 0,73±0,34 0,61±0,19 1,5±0,31 0,9±0,14 0,3±0,06 2,3±1,1 1,7±0,95 0,8±0,49 0,59±0,31 0,3±0,17 0 1,2±0,9 0,67±0,51 0,33±0,2 1 N-окис піридину 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 0,68±0,21 0,98±0,4 0 98 Таблиця 2 Вивчення цитокінінової дії препаратів за допомогою тест-аналізів на капусті с Харківська зимова Препарат Контроль (вода) Зеатин (еталон-1) Бензиламінопурин (БАП) (еталон-2) Кінетин (еталон-2) акво N-окис-2метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид акво N-окис піридинмарганець(ІІ)хлориду N-окис піридину Тестові аналізи Концентраці Процент невітрифік. Коефіцієнт розмноження (KP) я препарату, адвент, пагонів (%) мг/л Поживне Поживне серед. Поживне Поживне серед. AI А2 серед. AI серед. А 2 0 0 0 0 1 7,4±1,31 1,57±0,23 0 100 3 6,07±1,21 0 5 0,58±0,33 0 1 1,73±0,51 2,07±0,56 0 100 3 4,06±0,92 0 5 4,13±2,0 0 1 1,79±0,58 0,47±0,23 0 33,3 3 1,31±0,56 0 5 0,31±0,29 1 0,8±0,32 0,47±0.28 0 66,7 3 0,24±0,06 0 5 0,18±0,12 0 1 0,11 ±0,07 0,73±0,49 0 66.7 3 0,29±0,12 0 5 1,33±0,3 0 1 1,5±0,11 0,89±0,19 0 100 N-окис-2-метілпіридин N-окис-3-метилпіридин N-окис-4-метилгаридин N-окис-2,6-диметилпіридин акво N-окис-3метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид акво N-окис-4метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид сіль біс-(N-окис-2-метилпіридину) і бурштинової кислоти ді(N-окис-2,6-диметилпіридин)марганець(ІІ)хлорид сіль біс (N-окис-2,6диметилпіридину) і бурштинової кислоти сіль N-окис-2,6-диметилпіридину і індол іл-3-оцтової кислоти сіль N-окис-2,6-диметилпіридину і нафтіл-1-оцгової кислоти сіль N-окис-2-метилшридину і пропіонової кислоти сіль біс (N-окис піридину) і фумарової кислоти 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 0,9±0,47 0,22±0,31 1,39±0,63 0,5±0,41 0,1 ±0,03 0,7±0,П 0,3±0,18 0 1,57±0,19 1,18±0,21 0,8±0,19 3,43±0,52 2,9±0,41 1,0±0,31 1,23±0,4 1,47±0,25 1,06±0,22 1,31±0,31 1,71±0,34 1,0±0,19 1,67±0,25 1,7±0,25 1,0±0,28 2,1±0,12 1,5±0,89 0,4±0,69 1,3±0,76 1,4±0,61 1,0±0,03 0,71±0,15 0,45±0,51 0,27±0,21 0,93±0,29 0,2±0,14 0,6±0,17 0,75±0,07 1,1 ±0,27 0,77±0,15 0 0 0 0 0 0 0 0 84,6 78,6 100 0 44,4 20,0 0 10 10 0 25 30 0 0 0 73,5 77,0 92 0 0 0 76,9 100 100 69 100 100 100 100 89,1 1 2,85±0,40 0,88±0,25 10 95 1 2,98±0,48 0,85±0,28 20 100 1 1,45±0,3 0,80±0,15 10 100 1 1,35±0,15 0,95±0,2 20 100 Таблиця 3 Вивчення цитокіні нової дії препаратів за допомогою тест-аналізів на капусті с. Ярославна Тестові аналізи Концентрація Процент невітрифік. Коефіцієнт розмноження (KP) препарату, Препарати адвент, пагонів (%) мг/л Поживне Поживне Поживне Поживне серед. А1 серед. А2 серед. AI серед. А2; Контроль (вода) 0 0 0 0 1 2,09±0,47 1,3±0,57 0 100 Зеатин (еталон-1) 3 3,1±1,07 0 5 1,0±0,37 0 1 2,5±0,53 0.8±0,65 0 100 Бензиламінопурин (БАП) (еталон3 2,5±0,73 0 2) 5 1,75±0,97 0 1 0,67±0,27 0,4±0,38 0 100 Кінетин (еталон-3) 3 1,67±0,8 0 5 0 0 1 1,1 ±0,46 0,87±0,15 0 100 акво N-окис-2-метилпіридинмарга3 0,4±0,6 0 нець(ІІ)хлорид 5 0,2±0,13 0 1 0,36±0,27 1,2±0,34 0 100 акво N-окис 3 1,3±0,6 0 піридинмарганець(ІІ)хлориду 5 2,89±0,5 0 1 1,3±0,17 0,71±0,3 0 100 N-окис піридину 3 0,7±0,23 0 5 0.4±0,11 0 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 1 3 5 акво N-окис-3-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид акво N-окис-4-метилпіридинмарганець(ІІ)хлорид сіль біс-(N-окис -2-метилпіридину) і бурштинової кислоти ді (N-окис-2,6-диметилпіридин)марганець(ІІ)хлорид сіль біс (N-окис-2,6диметилпіридину) і бурштинової кислоти сіль N-окис -2,6-диметилпіридину і індоліл-3-оцтової кислоти сіль N-окис-2,6-диметилпіридину і нафтіл-1 -оцтової кислоти сіль N-окис-2-метилпіридину і пропіонової кислоти сіль біс (N-окис піридину) і фумарової кислоти 91.3 100 100 100 100 100 100 100 100 1,95±0,31 1,45±0,4 0 100 1,88±0,35 1,5±0,35 0 100 0,97±0,32 0,58±0,22 0 100 1 Т-окис-2,6-диметилпірвдин 0 0 0 0 0 0 71,3 73,5 96,3 28,6 0 0 0 0 0 0 14 22,3 0 0 0 60,3 77,8 83,5 0 0 0 1 N-окис -4-метилпіридин 0,71±0,25 1,1±0,79 1,3±0,1 0,33±0,1 0,49±0,17 0,8±0,07 0,35±0,11 1,3±0,91 1,23±0,5 1 N-окис-3-метилпіридин 1,1 ±0,03 0,63±0,17 0,22±0,1 1,6±0,15 0,9±0,31 0,4±0,45 1,4±0,25 2,25±0,34 1,54±0,14 1,86±0,45 2,0±0,4 1,77±0,13 1,56±0,71 1,1 ±0,43 0,8±0,22 1,2±0,9 1,3±0,47 0,7±0,22 0,9±0,22 2,07±0,06 1,3±0,34 2,3±1,7 0,9±0,81 0,5±0,14 1,6±0,29 0,9±0,31 0,5±0,17 1 N-окис-2-метилтридин 1,2±0.21 0,78±0,25 о 100 Таблиця 4 Мінеральний і органічний склад поживних середовищ для культивування експлантів гіпокотилів Компоненти, мг/л Макросолі: NH4 NO3 СаСl2х2Н2О MgSO4x7H2O КН2РО4 Fe-хелат: Na2ЭДТА FeSO4x7H2O Мікросолі: Н3ВО3 MnSO4x5H2O ZnSO4x7H2O Na2 MoO4x2H2O KJ CoCI 2x6H2O CuSO4x5H2O AI* 1650 440 370 170 37.3 27.8 6.2 24.1 8.6 0.25 0.83 0.025 0.025 Вітаміни та ін. біологічноактивні речовини: мезоінозит гліцин В1 В6 РР Сахара: сахароза 100 2 0.1 0.5 0.5 30000 Компоненти, мг/л Макросолі: KNO3 Ca(NO3)2x4H2O MgSO4x7H2O КН2РО4 КСІ Fe-хелат: Nа2ЭДТА FeSO4x7H2O Мікросолі: Н3ВО3 MnSO4x5H2O ZnS04x7H2O Na2 MoO4x2H2O KJ CoCI 2x6H2O CuSO4x5H2O Вітаміни та ін. біологічноактивні речовини: мезоінозит гліцин В1 В6 РР гідролізат казеїну А2* 670 2125 400 354 200 37.3 27.8 11.2 16.9 5 0.25 0.83 0.1 0.25 1000 2 10 1 1 200 Агар рН5.8 6000 глутамін Сахара: сахароза глюкоза Агар pH 5.8 800 51300 27000 6000 * Примітка: поживне середовище Мурасіге-Скуга (1962). Література: 1. A.c. №162003 СССР, 1964г. 2. Пат. РФ №2027719, 1991г. 3. Пат. РФ №2093517, 1997г. 4. Решение о выдаче Пат. РФ по заявке №5050140 от 1997г. 5. Методы получения химических реактивов и препаратов, Вып.7, М. ИРЕА, С.58 (1963 г.).