Спосіб швидкого купірування психоемоційного стресу та його наслідків у практично здорових людей при масовому виникненні випадків

Реферат: Спосіб швидкого купірування психоемоційного стресу та його наслідків у практично здорових людей при масовому виникненні випадків характеризується тим, що протягом не більше 1 години після попередньої психологічної підготовки з елементами аутогенного тренування й виділенням сильної мотивації до занурення у льодяну воду вживається всередину 100-150 г 40° алкоголю і з появою відчуття тепла в тілі. Далі проводиться швидке занурення з головою у льодяну воду, потім вихід із води, витирання, одягання одягу так швидко, щоб загальний час переохолодження склав не більше 8 хвилин. Після цього проводиться неінтенсивна пробіжка до появи відчуття тепла в тілі з наступним смоктанням більше 5 годин очищеного зубчика часнику. UA 68978 U про видачу патенту: UA 68978 U UA 68978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 За даними Державного комітету статистики та Центру медичної статистики МОЗ України в 2006 році число хворих із психічними розладами склало 47,4 на 1 тисячу населення. У наш час спостерігається значна поширеність психоемоційних розладів. Це пов'язано із напруженим ритмом сучасного життя, а також зі зниженням стійкості до стресу в умовах дефіциту часу, надлишку інформації внаслідок урбанізації. У людей з хронічними захворюваннями спостерігається неспецифічний симпатикокомплекс, що полягає в астеноневротичному характері скарг, дисфункції вегетативної нервової системи й трофічних змінах (Вейн A.M., 2000). Емоційні збудження - це посилювач реакцій на негативні втручання. Ускладненням є здатність емоційного напруження до кумуляції. Чим потужнішою й тривалішою є негативна емоція, тим більшою стає вірогідність хронізації психоемоційних розладів і відповідного іпохондричного розвитку людей (Бабак Я., 2003). За нашими даними, при стаціонарному обстеженні за направленням військкоматів 602 чоловіка призовного віку у 40 % відмічений синдром нейроциркуляторної дистонії (Конєв В.І. та ін., 1998). Із цього виходить, що у обстежуваних осіб, крім вегето-судинних та соматичних розладів обов'язковими, облігатними є психоемоційні розлади (наслідки психоемоційних стресів), на які у вітчизняній літературі не прийнято звертати належної уваги. В той же час практично всі автори у своїх монографіях відмічають психоемоційний стрес як одну із постійних причин розвитку НЦД. Наслідки навіть раніше перенесеного психоемоційного стресу, поява при хронічному емоційному стресі стійких змін ліпідного та вуглеводного обміну, підвищення рівня артеріального тиску та коагулюючих властивостей крові, підвищення активності системи гіпоталамус-гіпофіз-наднирники, посилення реактивності судинної стінки зі схильністю до констрикції є факторами включення в патогенез ішемічної хвороби серця. При цьому виявлено зниження адаптаційних можливостей організму після емоційних стресів (Ястребцова Н.Л., 1982). Психічні розлади - це патологічні стани, які характеризуються порушеннями: - психічної діяльності, - інтелектуальної діяльності, - розладами емоційними. Розлади психічної діяльності на соціальний стрес, тобто проблема стресових розладів, набула актуальності в зв'язку з Чорнобильською катастрофою, війною в Афганістані, політичною нестабільністю в країні. В структурі психічної патології депресивні розлади складають біля 50 % (Громов Л.А. и др., 2008). Будь-яка, в тому числі психічна, травма в процесі лікування захворювання обумовлює розвиток у людини психічних відхилень по типу неврозів; не випадково післятравматичний стрес назвали військовим неврозом при лікуванні бувших військовослужбовців. Психоемоційний стрес може розвинутися у практично здорових людей, які брали участь у бойових діях, що залежить від їх психологічного портрету. Чим більше "слабких" компонентів в психологічній характеристиці, чим слабкіші риси характеру, тим більше вірогідність розвитку у людини психоемоційних відхилень у відповідь на любий стрес. Паралельно розвиваються синдроми вегетативних дисфункцій, потім психосоматичні захворювання з участю серцево-судинної системи. Необхідно відмітити, що у наших вояків Афганістану розвинувся афганський синдром: подібно в'єтнамському синдрому у американських морських піхотинців, які брали участь у бойових діях у В'єтнамі. В основі синдрому - психоемоційний стрес, який пов'язаний з веденням бойових дій. За даними психіатра, який перебував в зоні бойових дій американської морської піхоти у В'єтнамі, із всіх військовослужбовців, що були під спостереженням психіатра, 50 % складали особи з психопатією та психоневротичними реакціями (Strange Т.С., 1968), які є наслідком психоемоційного стресу. Складові частини афганського (в'єтнамського) синдрому: 1. Вегетативні дисфункції, в т.ч. вегето-судинна дистонія (НЦД). 2. Психічні відхилення, в основі яких неврози. 3. Психосоматичні захворювання. Вираження психічного компоненту синдрому різне: від ознак, які належать до особливостей характеру (наприклад, запальний) до різкого вираження. На реабілітацію військовослужбовців з афганським синдромом держава коштів не виділяє, тому, що синдром як проблема не визнаний. Спроби лікуватися самостійно закінчуються розвитком алкоголізму. Потрібно відмітити, що 1 UA 68978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 психічний компонент афганського синдрому в колективі навіть серед товаришів по службі сприймається не як хвороба, а як недоліки характеру. На тематичній конференції "Соматоморфні дисфункції вегетативної нервової системи" відмічено, що тривожні розлади - це актуальна проблема практичної медицини. В "Сучасних підходах до лікування" 8 вересня 2006 року в Києві гість із Франції доктор Паскаль Агриколь в своїй доповіді представив закордонний досвід застосування анксиолітика стрезам з точки зору доказової медицини: добова доза - 150 мг на день протягом в середньому 35 днів. Виражене клінічне покращення склало 73,3 %. Доповідь Марценковського І.А. (Український НДІ соціальної, судової психіатрії і наркології) присвячена ефективності стрезаму у хворих з тривожними і тривожно-депресивними розладами: по 150 мг на добу. Вже на 3-1 день настає ефект від стрезаму (Здоров'я України, 2006. - № 18. - С. 49). Корекцію адаптації психопатологічних проявів і оксидативного стресу у хворих, які перенесли інфаркт міокарду, пропонують Лапшина Л.А. і співавт. (2008). Комплексний корегуючий вплив на психоемоційну та вегетативну сферу має ноофен з вираженою дією. В лікуванні непсихотичних, тобто без маячні, галюцинацій, психічних розладів, Напреєнко А.К і співавт. пропонують препарат із натуральної сировини "Хомвио-нервин". Цей препарат рекомендований до застосування при вказаних розладах головним фахівцем МОЗ України (Інформаційний лист № 140-2005. випуск 13 "Психіатрія"). Препарат призначають: - до передбачуваних стресорних ситуацій по 2-3 таблетки зранку, - при невротичних, непсихотичних і психосоматичних (при НЦД кардіального та змішаного типу зі старою назвою "кардіоневроз"). Препарат є природним транквілізатором. Нами показана висока ефективність полівітамінного антиоксидантного комплексу в бойовій обстановці "Глутамевіт" (в Україні - "Квадевіт") для профілактики та лікування психоемоційного стресу та його наслідків у вигляді розвитку синдрому НЦД з облігатними психічними відхиленнями, а також прихованої стадії дистрофії міокарду у вигляді надмірної активації перекисного оксилення ліпідів (Запатентовано). Квадевіт по 2 таблетки після вечері перед впливом стресорного фактора та 2-3 дні (не більше 5 днів) після стресорної ситуації, а для лікування дистрофії міокарду по 1 т. тричі на день до 10 днів (Бюлетень № 15 від 11.08.2008; Бюлетень № 9 від 15.09.2004). Лікувальний ефект квадевіту настає через 1-3 доби. Недоліками в застосуванні медикаментозних засобів для купірування психоемоційного стресу та лікування його наслідків є: 1. Не всі препарати є вітчизняними і доступними. 2. Можливість неперенесення й алергічних ускладнень. 3. Не всі препарати, крім вітчизняного полівітамінного антиоксидантного комплексу "Квадевіт", розраховані на масове застосування. 4. Помітний ефект після застосування препарату настає довго. При лікуванні НЦД за гіпертонічним та змішаним типами нами успішно застосовувався немедикаментозний метод центральної електроаналгезії, 45-хвилинні процедури кожен день протягом 10 днів. Зникають прояви вегето-судинної дистонії, облігатне психоемоційне напруження. Недоліки: метод достатньо трудомісткий, лікування тривале. Апарат для проведення центральної електроаналгезії випускається Росією. Військові психотерапевти - вчені Мішин Г.І і Барсов В.Б. (1975) для лікування наслідків психоемоційного стресу (затяжні форми неврозів з синдромами: нейросоматичним, іпохондричним, астенодепресивним, фобічним, при істеричних розладах) рекомендують застосовувати спосіб наркопсихотерапії. Для цього в умовах стаціонару або поліклініки в окремій кімнаті хворому в положенні лежачи на спині внутрішньовенно вводять 3-5 % розчин гексеналу або іншого наркотичного препарату (пентотал, тіопентал-натрію, барбаміл) повільно, не більше 1 мл за хвилину. На випадок індивідуального неперенесення ліків необхідно мати кисень, кофеїн, серцеві засоби. В період неповного наркозу лікар виголошує психотерапевтично продумані чіткі формули навіювання. Кожний сеанс триває 20-40 хвилин. Позитивний ефект зазвичай настає до 10-11 сеансу. Після чого для закріплення результатів проводять ще 5-6 сеансів. Із опису виходить, що спосіб дуже трудомісткий, тривалий, пов'язаний із застосуванням наркотичних препаратів. Можливі ускладнення. Спосіб не розрахований на масове застосування, особливо для купірування гострого психоемоційного стресу. Для купірування психоемоційного стресу та його наслідків Військово-медичною академією ім. Кірова (автор Лобзін B.C., 1975) розроблена нервово-психічна саморегуляція методом аутогенного тренування. 2 UA 68978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 За допомогою аутогенного тренування досягається підвищення саморегуляції емоційновегетативних реакцій, зокрема зменшення або усунення надмірного психоемоційного напруження. Метод використовується не тільки в клінічній практиці, але і в області авіаційної та космічної медицини, при підготовці спортсменів. В 1970-х роках за розробленою методикою аутогенному тренуванню нами навчалися льотчики-винищувачі (Старокостянтинів Хмельницької області). Уже через 1 місяць деякі льотчики вдало застосовували метод аутогенного тренування для купірування вегето-судинного синдрому у вигляді артеріальної гіпертензії, тахікардії. Правда, у вітчизняній медитації не прийнято було (так і тепер не прийнято) звертати увагу на облігатний психоемоційний компонент вегето-судинного синдрому. Льотчики, які добре володіють методом аутогенного тренування, були здатні протягом 40-60 хвилин подавляти в собі негативні емоції, розслабитися, відпочити, потім налаштувати себе на виконання чергового складного завдання. При навчанні аутогенному тренуванню за Лобзіним B.C. (1975) з основою занять за Шульцом засвоювалось одне із трьох початкових положень, наприклад, "поза кучера" або лежачи на спині із закритими очима. Потім приступають до виконання 6 стандартних вправ: 1 - тренування у розслабленні, 2 - тренування у відчутті тепла, 3 - регуляція ритму серцевої діяльності, 4 - регуляція ритму дихання, 5 - викликання тепла в області живота, 6 - викликання прохолоди в області лобу. Кожна вправа виконується протягом двох тижнів, 3 рази на добу, по 5-10 хвилин. Загальний час на освоєння шести вправ вимагає 12 тижнів. Недоліком є той факт, що методом аутогенного тренування може скористатися для пригнічення психоемоційного стресу і його наслідків тільки попередньо навчена людина. На цьому ми і наполягаємо у своїх "Рекомендаціях по відбору здорової молоді в силові структури". Денис Зікеєв (2009) всі стреси умовно ділить на 3 групи: 1. Ситуації, які вимагають від людини активних дій. 2. Незворотні події (смерть). 3. "Понура плинність". В основі стресу, на думку автора, лежить звичка ототожнювати себе із ситуацією. Перше, що потрібно зробити - "відключити" себе від ситуації, вольовим зусиллям викинути ситуацію із голови. Переключити свої думки на щось позитивне. Недоліком цього способу пригнічення психоемоційного стресу є те, що далеко не кожна людина володіє достатньою силою волі, тим більше під час стресу. А особи з деякими психопатичними рисами не зможуть в думках відмовитися від того, що вони є удосконаленням в своїй роботі, а тому не дадуть собі право на помилку. Тому будь-яка догана для такої людини - це стрес. Спосіб Зікеєва Д. доцільно застосувати при помірних психоемоційних стресах в осіб з достатньо сильними рисами характеру. Ароматерапія - стародавній метод лікування рослинними засобами, точніше ефірними маслами, тобто ароматичними речовинами. Ефірні масла уникнули участі підміни "хімічними двійниками". Вірність ароматерапії, не дивлячись на зміни моди, зберігає психіатрія та невропатологія. Методи застосування ефірних масел: - інгаляції; - компреси; - ванни; - розтирання, внутрішнє вживання, косметичне застосування, в тому числі у вигляді аромалампи. Застосування ефірних масел при різних захворюваннях: 1. Підвищена збудливість - аніс, лаванда, неролі, ромашка, сандал. 2. Роздратованість - аніс, троянда, піхта, кориця, лаванда, мирт, м'ята, неролі, шавлія. 3. Емоційна пригніченість - базилік, бергамот, герань, грейпфрут, кориця, кипарис, лимон, меліса, яловець, розмарин. 4. Вегето-судинна дистонія - базилік, герань, меліса, м'ята, розмарин, лимон, душиця (Ароматерапія, 2002). Недоліки лікування психоемоційного стресу ароматерапією: використання великого набору рідких дорогих рослин з ефірними маслами. Вживання міцного алкоголю всередину, який використовують деякі особи, приносять короткочасний ефект, після якого психоемоційні відхилення поглиблюються за рахунок розвитку залежності від алкоголю. 3 UA 68978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Зниження швидкості дихання та ефективності окисного фосфорилювання під впливом ацетальдегіду - один з механізмів токсичної дії алкоголю на організм. У разі епізодичного вживання алкоголю етанол починає доволі успішно конкурувати з вуглеводами, ліпідами та деякими амінокислотами, з ферментами основного обміну речовин. Відповідно зростає активність ферментів, що реагують на етанол. У результаті підвищується неспецифічна стійкість організму до дії стресових факторів середовища. А етанол виступає у ролі адаптогену, антистресора. Збільшення частоти й об'єму вживання етанолу призводить до виникнення метаболічної залежності від нього, стійку активацію ферментів, які залучають його до основного обміну речовин, підвищення толерантності організму власне до етанолу. Етанол в організмі спочатку стимулює, згодом пригнічує його функції. Бурових А.Н. і Зотов В.П. (1984) для зняття наслідків фізичного й психоемоційного стресу рекомендують використовувати баню. Одним із її властивостей є знімати стресовий стан і його наслідки: втому, поганий настрій, напруженість, усувати неспокій. Баня сприяє зниженню рівня молочної кислоти після фізичних навантажень. Різко покращується кровопостачання, активує окислювально-відновлювальні процеси. Гальмом до розповсюдження цього достатньо ефективного способу боротьби з психоемоційним стресом та його наслідками є той факт, що банні процедури вимагають спеціального приміщення та опалення. Але головне в тому, що в Україні банні процедури не заохочуються населенням. Тому в селах бань практично немає. Нами поставлена задача застосування способу швидкого купірування психоемоційного стресу та його наслідків у практично здорових людей при масовому виникненні випадків. Для цього використовується більш сильний й різкий льодяний стрес у вигляді швидкого та короткочасного занурення у льодяну воду з головою. Згідно з вченням Н.Є. Введенського, "Стійке пониження лабільності тканини виникає при сильному охолодженні". Цей стан Н.Є. Введенський позначає терміном "парабіоз". При парабіотичному стані порушуються правильні співвідношення між силою подразнення і реакціями-відповідями тканини. При цьому відмічається ряд фаз: - зрівняльна, коли на сильні й слабкі подразнення утворюється відповідь однакової сили; - парадоксальна, коли сильні подразнення не дають ефекту, тобто виникає гальмування; а на слабкі подразнення збудження виникає; - гальмівна фаза, коли тканина не відповідає ні на сильні, ні на слабкі подразнення; але відновлення функції можливо. Більш вірогідним є наступне наше пояснення механізму ефективної дії льодяного стресу у вигляді швидкого короткочасного занурення з головою у льодяну воду. Із двох стресорних факторів (психоемоційного й холодового) організм реагує в першу чергу на життєво небезпечний - льодяний, тобто на занурення з головою, притупляючи й відсовуючи на задній план реакції на психоемоційний стрес. Переваги нашого способу купірування психоемоційного стресу в тому, що готовність до його застосування рахуються у хвилинах, тобто швидко. Спосіб дешевий, доступний, розрахований на масове застосування серед практично здорових людей після бойових дій, катастроф, надзвичайних подій. Підготовка до занурення у льодяну воду з метою попередження розвитку ускладнень у вигляді гострих захворювань дихальної системи також проводиться за обґрунтованим нами способом екстреної адаптації до короткочасного перебування практично здорової людини у льодяній воді. Для цього протягом не більше 1 години проводяться психологічна підготовка з елементами аутогенного тренування, вибір сильної мотивації до занурення у льодяну воду, прийняття 40° алкоголю всередину, 100150 г в залежності від перенесення. З появою відчуття тепла в тілі швидко здійснюється занурення з головою у льодяну воду, швидкий вихід із води, витирання, одягання з таким розрахунком, щоб загальний час охолодження склав до 8 хвилин. Після цього проводиться неінтенсивна пробіжка до появи тепла в тілі та смоктання не менше 5 годин почищеного зубчика часнику. При цьому, чим швидше й різкіше проводиться занурення у льодяну воду з головою, тим швидше й надійніше купірується психоемоційний стрес. Після льодяного стресу відразу виникають почуття бадьорості, упевненості в свої сили, хороший настрій. Пригнічуються всі негативні емоції. Реакція на загибель людей стає адекватною, керованою. Припиняється передчасне "горіння" в очікуванні змагань, які мають відбутися. Потрібно відмітити, що всі наведені способи купірування психоемоційного стресу нами перевірені на практиці, мають свої показання. Льодяний стрес попереджує розвиток синдрому нейроциркуляторної дистонії, у якому психічні відхилення, за нашими даними й даними літератури, є обов'язковим, облігатним, 4 UA 68978 U 5 10 15 20 25 30 35 40 компонентом синдрому. Але повідомлення про психічні відхилення при НЦД (вегето-судинній дистонії) у вітчизняній літературі стали з'являтися тільки в останні роки. До цього увага акцентувалась на вегетативних та соматичних порушеннях. Наші спостереження показали, що саме наш спосіб льодяного стресу виявився найбільш ефективним не тільки для зняття психоемоційного стресу. Відмічався вищий рівень життєрадісності, активності, бадьорості, віри у свої сили. Відновлювались цілеспрямованість, адекватне (не надмірне) реагування на стрес. Можливо це пов'язано з адаптацією до психоемоційного стресу переважно через симпатичну нервову систему. Але рівень бадьорості та хорошого настрою завжди був вище після льодяного стресу. Не виключено, що високий ефект льодяного стресу пов'язаний з перехресним впливом на стрес психоемоційний, тобто адаптація до льодяного стресу перехресно сприяє й адаптації до стресу психоемоційного. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Ароматерапия. Фирма ООО "Арома-фарм", - Днепропетровск, 2002. - 96 с. 2. Бирюков А.А. Приглашаем попариться. - М., Физкультура и спорт, 1986. - 111 с. 3. Бирюков А.А. Пар костей не ломит / В научно-популярной серии "Физкультура и спорт". М., Знание, 1988. – С. 101-190. 4. Буровых А.Н., Зотов В.П. Целебный жар. - Киев, Здоров'я, 1984. - С. 74-76. 5. Витенко И.С., Пискун В.М., Тылевич И.М., Чередниченко А.Т. Основы общей и медицинской психологии. - Киев, Вища школа, 1984. - 175 с. 6. Громов Л.О., Белемчев І.Ф., Дудко О.Т. Порівняльна антиоксидантна активність адаптолу // Ліки, 2004. - № 1-2. - С. 99-102. 7. Зарецкий М.М., Черникова Н.М. Тревожные расстройства в общемедицинской практике и подходы к их терапии //Здоров'я України, 2009. - № 17. - С. 52-53. 8. Зикеев Д. Одержи победу над стресом // Твое здоровье, 2009. № 2. - С. 50-54. 9. Конев В.И., Борисенко И.Д., Патицкий А.В. и др. Структура и причины сердечнососудистых заболеваний у юношей призывного возраста /Другий національний конгрес ревматологів України, матеріали конгресу. - Київ, 16-19 вересня 1997. - С. 17-19. 10. Конєв В.І. Спосіб лікування нейроциркуляторної дистонії по гіпертонічному та змішано типах // Бюлетень № 4 від 10.04.2007. 11. Лапшина Л.А., Кравчук П.Г., Шевченко О.С. Коррекция адаптолом психопатологических проявлений и оксидативного стресса у больных, перенесших инфаркт миокарда //Врачебная практика, 2008. - № 1. - С. 23-30. 12. Лобзин B.C. Нервно-психическая саморегуляция методом аутогенной тренировки / Воен. мед. ж. 1975. - № 9. - С. 39-42. 13. Мишин Г.И., Барсов В.Б. Наркопсихотерапия стойко зафиксированных невротических расстройств // Воен. мед. ж. 1975. - № 9. - С. 41-43. 14. Напреєнко O.K. Застосування препарату "ХОМВІО-НЕРВІН" у лікуванні непсихотичних, психічних і психосоматичних розладів / Інформаційний лист, № 140, 2005, м. Київ. 15. Neel S. Aviation medical support of the US Army in Vietnam 1969-1970. Departament of the Army, Washington, 1973. - pp. 99-107. 16. Strange T.C. Combat fatigne versus psendocombat in Vietnam / Military Medicine, 1968. - № 133, 10. - p. 823-827. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб швидкого купірування психоемоційного стресу та його наслідків у практично здорових людей при масовому виникненні випадків, який характеризується тим, що протягом не більше 1 години після попередньої психологічної підготовки з елементами аутогенного тренування й виділенням сильної мотивації до занурення у льодяну воду вживається всередину 100-150 г 40° алкоголю і з появою відчуття тепла в тілі, проводиться швидке занурення з головою у льодяну воду, потім вихід із води, витирання, одягання одягу так швидко, щоб загальний час переохолодження склав не більше 8 хвилин, після чого проводиться неінтенсивна пробіжка до появи відчуття тепла в тілі з наступним смоктанням більше 5 годин очищеного зубчика часнику. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5