Спосіб відновлення енергетичного метаболізму ендотелію вагітних з прееклампсією та плацентарною дисфункцією на тлі хронічного психоемоційного стресу

Спосіб відновлення енергетичного метаболізму ендотелію вагітних з прееклампсією та плацентарною дисфункцією на тлі хронічного психоемоційного стресу, що включає застосування базової терапії, який відрізняється тим, що в лікувальний комплекс вводять препарати цитофлавін та тивортин, фармакоекономічним курсом 10-14 днів, поетапним курсом лікуванням внаслідок різних форм випуску препарату. (19) (21) u201108440 (22) 05.07.2011 (24) 25.01.2012 (46) 25.01.2012, Бюл.№ 2, 2012 р. (72) АНТИПКІН ЮРІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ, ТАТАРЧУК ТЕТЯНА ФЕОФАНІВНА, ТКАЧЕНКО ВІКТОРІЯ БОРИСІВНА, ВОРОБЙОВА ІРИНА ІВАНІВНА, СОБКО ЯНІНА ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ" 3 ня жінок групи ризику розвитку прееклампсії, які здатні ефективно відновлювати ендотеліальну, нейроімунну та детоксикаційну складові гомеостазу, завдяки чому відбувається включення резервних можливостей циркуляторного русла плаценти з його відновленням в периферичних ділянках, що приводить до усунення гемодинамічних розладів при прееклампсії, і застосовуються в середньотерапевтичних дозах. Тобто дезадаптація гомеостазу у жінок групи ризику розвитку прееклампсії розвивається внаслідок первинних порушень, що активізують оксидантний стрес. Останній виснажує енергетичний потенціал плаценти та запускає хибне коло змін, що визначають материнську та перинатальну смертність при прееклампсії. Доведено, що виснаження енергетичних субстратів у жінок, що перебувають в умовах стресогенного напруження, пов'язано із особливостями переживання стресу. Крім впливу препаратів на здатність поліпшувати енергетичний потенціал, вони сприяють покращанню мозкового кровотоку та сприяють нормалізації емоційного стану за рахунок позитивного впливу на діяльність мозку. Спосіб використовується наступним чином: Цитофлавін вводиться внутрішньовенно крапельно по 5 мл розчину в 200 мл 5 % розчину глюкози протягом 5 днів з подальшим застосуванням препарату по 2 таблетки вранці та вдень протягом 14 днів. Паралельно призначали тивортин по 100 мл внутрішньовенно протягом 10 днів. Курс лікування проводили в 14-16 тижнів вагітності та в 28-30 тижнів вагітності. При плануванні вагітності у жінок групи ризику розвитку прееклампсії курс призначали в комплексі прегравідарного лікування. Для оцінки ефективності впливу на ендотеліальний та енергетичний метаболізм проводили визначення розподілу васкуляризації та інтенсивності кровотоку в центральних, парацентральних та периферичних зонах плаценти та оцінки включення резервних можливостей циркуляторного русла. Оскільки компенсаторні властивості плаценти залежать від показників циркуляції саме в периферичних ділянках, то доплерометрична оцінка цих показників підтверджує, що саме використання комплексу цитофлавіну та тивортину сприяє достовірному покращанню показників кровотоку в периферичних, парацентральних та центральних ділянках плаценти. Перевагами застосування цитофлавіну та тивортину є можливість використовувати одночасно препарат з антигіпоксичними та антиоксидантними властивостями, впливати на декілька патогенетичних процесів та запобігати поліпрагмазії, фармако-економічний курс лікування - 10-14 днів, наявність етапного лікування внаслідок різних форм випуску препарату. Суть способу пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Пацієнтка П., 26 років, історія № 677. Діагноз: Вагітність 29 тижнів. Загроза дистресу плода. Набряки вагітних. Ожиріння 1 ст. Плацентарна дисфункція за даними УЗД. Після призначення курсу лікування дослідження з використанням 3D техно 66967 4 логій показало, що після лікування кровотік в досліджуваних судинах плода покращився, також відбулась нормалізація кровотоку в центральних, парацентральних та периферичних ділянках. В подальших дослідженнях плацентарна дисфункція не спостерігалась. Набряки зникли. Вагітність закінчилась терміновими фізіологічними пологами та відсутністю гіпоксичних уражень новонародженої дівчинки. Приклад 2. Пацієнтка P., 22 роки, історія № 631. Діагноз: Вагітність 32 тижні. Прееклампсія середнього ступеня тяжкості. Загроза дистресу плода в стадії компенсації. Плацентарна дисфункція за даними УЗД. У жінки підвищений рівень особистісної тривоги, порушення сну. Вегетативні розлади. Після призначення курсу лікування стабілізація гемодинамічних показників на рівні: систолічний AT 125 мм рт. ст., діастолічний AT 80 мм рт. ст. Набряків та протеїнурії не було. Зменшення вегетативної дисфункції, нормалізація сну. Нормалізація показнику ситуативної та особистісної тривоги. Дослідження з використанням 3D технологій показало, що після лікування кровотік в досліджуваних судинах плода покращився, також відбулась нормалізація кровотоку в центральних, парацентральних та периферичних ділянках. В подальших дослідженнях плацентарна дисфункція не спостерігалась. Вагітність закінчилась народженням живої доношеної дівчинки без ознак гіпотрофії та асфіксії. Перебіг раннього постнатального періоду та післяпологового періоду без ускладнень. Жінка виписана з дитиною на 5 добу. Таким чином, вищевикладені дані свідчать про застосування даного способу має найбільшу ефективність серед існуючих способів та патогенетичну спрямованість, що може використовуватися для клінічного та амбулаторного лікування жінок з прееклампсією, жінок групи ризику розвитку прееклампсії на тлі хронічного психоемоційного стресу. У вагітних з прееклампсією відбувається порушення васкуляризації у всіх зонах плаценти. Проведення рекомендованої терапії з включенням препаратів ендотеліальної дії та енергопротекторів викликає позитивний вплив на матково-плацентарний кровотік в периферичних ділянках плаценти, при одночасному покращанні показників кровотоку у плода за рахунок включення резервних можливостей циркуляторного русла плаценти, а також покращують вегетативні функції та зменшують рівень психологічної напруги. Можна вважати, що активація енергетичного метаболізму ендотелію судин сприяє розвитку компенсаторних процесів в системі мати-плацента-плід. Дослідження внутрішньоплацентарного розподілу кровотоку завдяки ультразвуковому 3D картуванні дозволяє пояснити відсутність позитивного впливу традиційного лікування прееклампсії, тому що покращання гемодинаміки відбувається тільки в центральних ділянках плаценти, що наприкінці виснажує її можливості. На основі проведених досліджень можна припустити, що перерозподіл внутрішньо-плацентарного кровотоку є одним з факторів, що визначає функціональний резерв плода та можливості його постнатальної адаптації. 5 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 66967 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601