Спосіб медичної реабілітації жінок в періоді предгравідарної підготовки з невиношуванням вагітності

Реферат: Спосіб медичної реабілітації жінок з патологією гепатобіліарної системи включає застосування фільтраційного плазмоферезу, потім вводять інтравенозно людський імуноглобулін. Додатково вводять комбінацію бонжигару та реамберину. Вводять бонжигар по 1-2 піг. тричі на добу після їжі, протягом 25-30 днів поспіль та реамберин по 400 мл внутрішньовенно через день, всього проведено 3-5 процедур. UA 69263 U (12) UA 69263 U UA 69263 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування та медичної реабілітації в акушерстві та гінекології. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана із високим рівнем спонтанних викиднів, оскільки етіологія невиношування різноманітна. До 15-20 % всіх вагітностей супроводжуються наслідками соматичного здоров'я жінки. Найчастіше відмічається патологія серцево-судинної системи, урогенітального тракту, гепатобіліарної системи (ГБС). Тому розробка раціонального способу медичної реабілітації жінок з невиношуванням вагітності в періоді предгравідарної підготовки є важливою для клінічної практики. Існує спосіб медичної реабілітації жінок із звичним невиношуванням шляхом застосування дуфастону (дідрогестерон) в період предгравідарної підготовки (Л.В. Потапова Предгравидарная подготовка пациенток с привычным невынашиванием / Л.В. Потапова, О.П. Липко, Н.Г. Грищенко // Врачебная практика.-2006. - № 2. - С. 84-86). Однак при цьому способі медичної реабілітації не знижується ризик виникнення викидня, оскільки препарати прогестерону викликають спазм жовчовивідних шляхів та знижують моторну функцію жовчного міхура, що сприяє формуванню холестазу та холелітіазу. Тому був розроблений новий спосіб реабілітації жінок з невиношуванням вагітності шляхом призначення фільтраційного плазмоферезу, а потім вводили інтравенозно людський імуноглобулін (Чайка В.К. Алгоритм обследования и реабилитации пациенток с невынашиванием беременности на этапе планирования беременности / В.К.Чайка, Б.А. Иотенко, Т.Н. Демина // Здоровье женщины.-2006. - № 1 (25) - С. 143-148). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих, і тому вибраний як прототип. Він забезпечує позитивний ефект медичної реабілітації жінок в період планування вагітності, але не забезпечує зменшення синдрому ендогенної інтоксикації та не враховує стан ГБС жінки. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу реабілітації жінок з невиношуванням вагітності при наявності патології ГБС. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності медичної реабілітації жінок з невиношуванням в анамнезі в період предгравідарної підготовки шляхом введення комбінації препаратів реамберину та бонжигару. Реамберин містить сіль бурштинової кислоти (сукцинат натрію) володіє детоксикуючими, антигіпоксичними, антиоксидантними властивостями та показаний при лікуванні хворих із вираженою ендогенною інтоксикацією і поліорганною недостатністю. Введення бонжигару суттєво зменшує ризик викидня у ранній термін вагітності у жінок з патологією ГБС, який володіє протизапальними, гепатопротекторними, детоксикуючими властивостями. Корисна модель базується на вперше виявленій авторами закономірності, яка полягає в тому, що введення бонжигару суттєво зменшує ризик загострення патології печінки та жовчовивідних шляхів, оскільки він володіє протизапальними, гепатопротекторними, детоксикуючими властивостями. Реамберин зменшує прояви ендогенної інтоксикації і має регуляторну дією на показники перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та посилює дію ферментативної ланки системи антиокислюваного захисту (АОЗ). Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Жінкам з невиношуванням вагітності в анамнезі при наявності патології ГБС в періоді предгравідарної підготовки призначали бонжигар по 1-2 піг. тричі на добу після їжі, протягом 25-30 днів поспіль та реамберин по 400 мл внутрішньовенно через день, всього проведено 3-5 процедур. При розробці заявленого способу медичної реабілітації нами було обстежено дві групи хворих: основна (35 осіб) та зіставлення (45 осіб). Вік обстежених в обох групах був від 20 до 38 років. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, тривалістю захворювання та частотою розвитку загострень ГБС. Хворі основної групи одержували лікування згідно із заявленим способом, а пацієнтки групи зіставлення - згідно із відомим способом-прототипом. До початку медичної реабілітації клінічно патологія ГБС у жінок в обох групах була однотиповою та характеризувалася наявністю скарг на загальну слабкість, нездужання, зниження апетиту, підвищену втомлюваність. Постійною скаргою хворих була тяжкість у правому підребер'ї, а також нудота, наявність закрепів, або чергування закрепів та проносу. Із об'єктивної симптоматики при наявності патології ГБС, відмічалася наявність ущільнення печінки при пальпаторному обстеженні, чутливість печінкового краю при пальпації; язик у всіх обстежених був обкладений брудним білим або жовтуватим нальотом, нерідко відмічалася субіктеричність склер та шкіри. Повторне обстеження після завершення курсу лікування дозволило встановити, що в основній групі хворих (яка лікувалася згідно із заявленим способом), в більшості випадків - у 29 хворих (82,9 %) досягнута стійка клінічна ремісія захворювання, а у 7 (17,1 %) - значне покращення стану здоров'я, однак залишався помірно виражений астенічний синдром. У групі 1 UA 69263 U 5 10 15 зіставлення стійка клінічна ремісія досягнута у 28 хворих (62,2 %), покращення стану здоров'я зі збереженням помірно вираженого астенічного синдрому - у 11 (24,5 %), відсутність позитивної динаміки мала місце у 6 (13,3 %). Під впливом лікування, що включало додаткове введення комбінації бонжигару та реамберину, скорочувалася тривалість збереження загальної слабкості в основній групі відносно групи зіставлення, в середньому на 4,4±0,3 дні (Р