Спосіб діагностики травматичних ушкоджень та запальних процесів сухожиль м’язів, які утворюють “гусячу лапку”, та їх синовіальної сумки

Реферат: UA 70516 U UA 70516 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до променевої діагностики, і може бути використана для діагностики та диференційної діагностики травматичних пошкоджень, запальних процесів у місці прикріплення сухожиль стрункого, напівсухожильного та кравецького м'язів, що має назву "гусячої лапки" та їх загальної синовіальної сумки. Не дивлячись на значний прогрес інструментальної діагностики, до теперішнього часу для виявлення патології колінного суглоба залишається актуальним повноцінне клінічне обстеження та виконання рентгенографії у стандартних проекціях та функціональні рентгенограми. Однак у клінічній діагностиці пошкоджень колінного суглоба існує ряд проблем, про що свідчить 62,6 % помилкових та неточних поліклінічних діагнозів. В зв'язку з тим, що в структурі травматичних ушкоджень колінного суглоба домінуюче місце займають травми м'яких тканин, достовірно діагностувати які за допомогою рентгенографії неможливо, діагностичний арсенал поповнився комплексом таких високоінформативних променевих методів, як комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД) (Патент РФ № 2142738. Способ диагностики внутрисуставных повреждений и заболеваний коленного сустава). Кожний з них має свої переваги та недоліки. Відомий спосіб отримання зображення сухожиль "гусячої лапки" та синовіальної сумки за допомогою УЗД: у положенні пацієнта лежачи на боку на стороні ушкодженого суглоба, кінцівка знаходиться у стані згинання на 40-50°, використовується поздовжня площина сканування з візуалізацією сумки "гусячої лапки" та сухожиль м'язів (Е.А. Стаценко, Л.И. Степуро, А.И. Кушнеров, А.Б. Белевич; Практическое пособие по Ультразвуковому исследованию и Магнитнорезонансной томографии в диагностике заболеваний, спортивных и бытовых травм коленного сустава. Минск: "Смэлток", 2009. - 101 с.). Однак даний спосіб має ряд недоліків: низьку можливість отримання цілісного зображення ходу сухожиль та місця прикріплення через обмежене поле візуалізації; відсутність візуалізації субхондрального кісткового мозку в місці прикріплення "гусячої лапки"; низька об'єктивність та висока ступінь залежності якості та інформативності візуалізації від навичок та кваліфікації спеціаліста. Відомий спосіб виконання стандартної МРТ колінного суглоба у сагітальній, коронарній та аксіальній проекціях для вивчення структурних змін як внутрішньосуглобових, так і позасуглобових кісткових та м'якотканинних структур (Е.А. Стаценко, Л.И. Степуро, А.И. Кушнеров, А.Б. Белевич; Практическое пособие по Ультразвуковому исследованию и Магнитнорезонансной томографии в диагностике заболеваний, спортивных и бытовых травм коленного сустава. Минск: "Смэлток", 2009. - С. 45), вибраний за прототип. Однак, через те, що при виконанні стандартних імпульсних послідовностей необхідно оцінити усі структурні елементи колінного суглоба, в налаштуваннях імпульсних послідовностей використовують товщину зрізу до 3-5 мм та інтервал між зрізами 1-2 мм, а кут нахилу роблять залежно від положення анатомічної центральної осі кінцівки. Однак через це буває складно оцінити дрібні зміни та структурні елементи сухожиль, та повноцінно візуалізувати хід сухожиль, які проходять під кутом до анатомічної центральної вісі кінцівки. Для отримання діагностичної інформації про пошкодження окремих позасуглобових м'яких тканин колінного суглоба використовують цілий комплекс методик, деколи тривалих, а іноді і незручних для хворого і малоінформативних особливо безпосередньо після травми, тому що травмованій кінцівці необхідно надати вимушене положення, наприклад згинання під кутом 4550°. Тому актуальність проблеми вибору метода променевої діагностики, який дає можливість швидкого та достовірного виявлення травматичних ушкоджень, запальних процесів, а також дистрофічних змін сухожиль "гусячої лапки" та синовіальної сумки не викликає сумнівів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу діагностики травматичних ушкоджень та запальних процесів сухожиль м'язів, які утворюють "гусячу лапку", та їх синовіальної сумки, в якому за рахунок модифікованих імпульсних послідовностей, які додаються до стандартного протоколу обстеження при проведенні магнітно-резонансної томографії, досягається безпечне та безболісне для пацієнта з будь-якою важкістю травми, забезпечення візуалізації стану сухожиль "гусячої лапки" та синовіальної сумки. Поставлена задача вирішується в способі діагностики травматичних ушкоджень та запальних процесів сухожиль м'язів, які утворюють "гусячу лапку", та їх синовіальної сумки, який здійснюють шляхом проведення магнітно-резонансної томографії у стандартних сагітальній, фронтальній та аксіальній проекціях, згідно з корисною моделлю, дослідження здійснюють при положенні пацієнта на спині у стані кінцівки "у спокої", з використанням стандартної колінної котушки, на отриманих стандартних коронарних та аксіальних томограмах визначають передньо-медіальну область проксимального епіфізу великогомілкової кістки, де знаходиться "гусяча лапка" та синовіальна сумка, та орієнтують на цю зону модифіковану за параметрами 1 UA 70516 U 5 10 15 20 25 сагітальну PD-SPAIR та T2-STIR послідовність, проводять сканування, після чого переходять до аналізу отриманих томограм, на яких оцінюють: цілісність та безперервність ходу сухожиль стрункого, напівсухожильного та кравецького м'язів, їх товщину, однорідність мр-сигналу, місце прикріплення до кістки, стан кісткового мозку в зоні прикріплення, наявність/відсутність вільної рідини в синовіальній сумці, або ззовні, мр-характеристики рідини, мр-характеристики інших структур в зоні обстеження. Завдяки зменшенню товщини зрізу та відсутності інтервалу між зрізами, спеціальному куту нахилу досягається більш інформативне та цілісне зображення сухожиль м'язів, які утворюють "гусячу лапку", та їх синовіальної сумки. Запропонований спосіб дозволяє швидко, без променевого навантаження на пацієнта, без необхідності надання травмованій кінцівці вимушеного положення, тобто безпечно та безболісно для пацієнта з будь-якою важкість травми, забезпечити візуалізацію стану "гусячої лапки" та діагностувати стан сухожиль та синовіальної сумки. Суть корисної моделі пояснюють Фіг. 1-4, де на Фіг. 1 зображено планування проекції сканування, на Фіг. 2 - зображення сухожиль стрункого, напівсухожильного та кравецького м'язів та синовіальної сумки у сагітальній та фронтальній проекціях; на Фіг. 3 - МРТ правого колінного суглоба пацієнта К. у сагітальній та коронарній проекціях PD-SPAIR та Т2-STIR; на Фіг. 4 - МРТ лівого колінного суглоба пацієнта Г. у сагітальній та коронарній проекціях PD-SPAIR та T2-STIR. Спосіб, що заявляється, реалізують таким чином. МРТ дослідження проводять на апараті фірми Philips "Intera" 1,5 Т з використанням котушки для дослідження колінного суглоба kneefoot. Попередньої підготовки пацієнта перед МРТ дослідженням не потрібно. Пацієнта розміщують у положенні на спині та надають кінцівці положення "у спокої". Спочатку виконують стандартний пакет послідовностей для дослідження колінного суглоба. На отриманих стандартних коронарних та аксіальних томограмах визначають передньо-медіальну область проксимального епіфіза великогомілкової кістки, де знаходиться "гусяча лапка" та синовіальна сумка, (Фіг. 1). Потім з виконанням спеціально модифікованих імпульсних послідовностей Т2 та PD-SPAIR орієнтованих у сагітальній проекції FOV - 125×125 см, матриця - 228×156, кут нахилу 15°, товщина зрізу 1,5-2 мм, інтервал між зрізами 0 мм, та T2-SPIR у фронтальній проекції, але з товщиною зрізу 2 мм та інтервалом між зрізами 0 мм. Інші параметри наведені у таблиці: 30 № 1. 2. 35 40 45 50 55 ІМ PD-SPAIR T2-SPIR Р SAG SAG, COR TR 5883 мс 4467 мс ТЕ 30 мс 70 мс Мх 228×156 208×162 ST 2 мм 2 мм N 24 26 Т 287 с 264 с Далі починається процес сканування. Потім переходять до аналізу отриманих томограм, на яких оцінюють: цілісність та безперервність ходу сухожиль стрункого, напівсухожильного та кравецького м'язів, їх товщину, однорідність мр-сигналу, місце прикріплення до кістки, стан кісткового мозку в зоні прикріплення, наявність/відсутність вільної рідини в синовіальній сумці, або ззовні, мр-характеристики рідини, мр-характеристики інших структур в зоні обстеження. Сухожилля на мр-томограмах візуалізуються як однорідні гіпоінтенсивні тяжі у всіх імпульсних послідовностях, мають бути безперервними від переходу м'язової частини і до місця прикріплення до кістки, де вони віялоподібно (веерообразно) розходяться прикріплюючись до кістки, в даній зоні може бути легке підвищення мр-сигналу за рахунок розволокнення та наявності дрібної капілярної сітки, товщина сухожилля стрункого та кравецького м'язів 2-3 мм (зелена та жовта стрілки відповідно на Фіг. 2), товщина сухожилля напівсухожильного м'яза складає 2,5-3,8 мм (синя стрілка на рисунку 2), мр-сигнал від кісткового мозку має бути однорідним. При наявності на мр-томограмах стовщення сухожилля, порушення безперервності його контуру, наявності вільної рідини свідчить про пошкодження сухожилля, візуалізація вільних волокон сухожилля, зміщення його або візуалізація культі свідчить про розрив; зміна мр-сигналу від кісткового мозку в місці прикріплення сухожилля, візуалізація фрагменту кістки разом зі зміщенням сухожилля свідчить про відрив в місці прикріплення з контузією або авульсивним переламом кістки, наявність вільної рідини по ходу сухожиль, або в синовіальній сумці "гусячої лапки" (червона стрілка на Фіг. 2) свідчить про пошкодження та запальний процес. Приклад 1. Пацієнт К. 1977 р.н, під час гри у футбол отримав удар по внутрішній поверхні колінного суглоба, зі скаргами на тягнучу біль по задньо-внутрішній поверхні дистальної третини стегна при згинанні у колінному суглобі та при внутрішньому повертанні гомілки був направлений на МРТ колінного у центр MPT OOO "Діамаг" м. Бєлгорода. При пальпації визначається незначна кількість вільної рідини, незначні больові відчуття по медіальній поверхні колінного суглоба, симптоми характерні для ушкодження менісків та зв'язок негативні. 2 UA 70516 U 5 10 15 20 25 30 35 40 На рентгенограмі правого колінного суглоба кістково-травматичних змін не виявлено. При проведені МРТ, згідно з корисною моделлю, отримано зображення сухожиль стрункого, півсухожильного та кравецького м'язів, а також інших внутрішньо суглобових та поза суглобових структур. При аналізі отриманих зображень вдалось чітко виявити часткове ушкодження в місці переходу м'язової частини в сухожильну стрункого м'яза та наявність вільної рідини по ходу сухожиль та в місці прикріплення сухожиль "гусячої лапки" до великогомілкової кістки. Встановлено діагноз - частковий розрив сухожилля стрункого м'яза та тендініт сухожиль формуючих "гусячу лапку". Приклад 2. Пацієнт Г. 1987 року народження, під час гри у футбол, в зіткненні підвернув та ротував назовні ногу, після обстеження спортивним лікарем звернувся до центру МРТ ООО "Діамаг" м. Бєлгород зі скаргами на біль в лівому колінному суглобі, обмеженість рухів. При клінічному огляді біль при пальпації по медіальній поверхні в проекції суглобової щілини, позитивні симптоми Байкова, переднього висувного ящика. На рентгенограмі правого колінного суглоба визначаються ознаки незначного звуження суглобової щілини в медіальних відділах, та побічні ознаки набряку м'яких тканин. При УЗД у пацієнта виявляються дані за розрив заднього рога медіального меніска, реактивний синовіїт, розволокнення передньої хрестоподібної зв'язки. При виконанні МРТ протокол включав окрім стандартних послідовностей, виконання послідовностей, згідно з корисною моделлю, у пацієнта, крім поперечного розриву заднього рога медіального меніска виявлений розрив передньої хрестоподібної зв'язки, а також виявлені ознаки часткового розриву сухожилля напівсухожильного та стрункого м'язів у місці прикріплення до великогомілкової кістки та ознаки бурситу сумки "гусячої лапки". Проведена артроскопічна операція повністю підтвердила діагноз (Фіг. 4). Таким чином, застосування корисної моделі, що заявляється, дозволяє забезпечити: - можливість візуалізації та достовірної оцінки стану сухожиль стрункого, напівсухожильного та кравецького м'язів, що має назву "гусячої лапки", та їх загальної синовіальної сумки в незалежності від тяжкості та давності отриманої травми; - підвищити точність діагностики до 98 %; - уникнути травмування та радіаційного навантаження на пацієнта. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики ушкоджень та запальних процесів сухожиль м'язів, які утворюють "гусячу лапку", та їх синовіальної сумки, який здійснюють шляхом проведення магнітно-резонансної томографії у стандартних сагітальній, фронтальній та аксіальній проекціях, який відрізняється тим, що дослідження здійснюють при положенні пацієнта на спині у стані кінцівки "у спокої", з використанням стандартної колінної котушки, на отриманих стандартних коронарних та аксіальних томограмах визначають передньо-медіальну область проксимального епіфіза великогомілкової кістки, де знаходиться "гусяча лапка" та синовіальна сумка, та орієнтують на цю зону модифіковану за параметрами сагітальну PD-SPAIR та T2-STIR послідовність, проводять сканування, після чого переходять до аналізу отриманих томограм, на яких оцінюють: цілісність та безперервність ходу сухожиль стрункого, напівсухожильного та кравецького м'язів, їх товщину, однорідність мр-сигналу, місце прикріплення до кістки, стан кісткового мозку в зоні прикріплення, наявність/відсутність вільної рідини в синовіальній сумці, або ззовні, мр-характеристики рідини, мр-характеристики інших структур в зоні обстеження. 3 UA 70516 U 4 UA 70516 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5