Спосіб діагностики запальних процесів в оці

Спосіб діагностики запальних процесів в оці, що включає взяття зскрібка з кон'юнктиви та проведення мікроскопічного дослідження матеріалу, який відрізняється тим, що отриманий зскрібок наносять на предметне скло і фарбують його послідовно за Романовським-Ґимзою, за Т.Т. Павловським, за Кастаньєде та за Грамом-Вейгером з проміжним знебарвленням матеріалу. Корисна модель стосується медицини, а саме, офтальмології, і може бути використана при визначенні причини, стадії та динаміки розвитку запальних захворювань очей. Запальні захворювання очей локалізуються на кон'юнктиві очного яблука і повік, сльозному міхурі, рогівиці Інфекція внутрішніх середовищ очного яблука може розвинутись в результаті гематогенного її розповсюдження при септичному процесі в організмі, або після операцій на очному яблуці у ослаблених хворих, після тривалих курсів антибіотико- та гормонотерапії. Провідну роль серед збудників займають представники умовно-патогенної групи мікроорганізмів. Відомий спосіб діагностики запальних станів ока, який полягає у проведенні мікробіологічного дослідження вмісту кон'юнктивальної порожнини шляхом проведення зскрібка з кон'юнктиви, висіву його на живильне середовище та наступного мікроскопічного дослідження отриманого субстрату [Наказ МОЗ СРСР №535 від 22 квітня 1985 року]. Спільною суттєвою ознакою корисної моделі, що заявляється, та прототипу є: - проведення зскрібка з кон'юнктиви; - мікроскопічного дослідження отриманого препарату. Але існуючий спосіб має суттєві недоліки1. велика складність та термін проведення аналізу (більше 48 год.) 2. недостатня інформативність (неможливість виявлення вірусних включень, хламідій та внутрішньоклітинних паразитів) 3. неможливість оцінки протікання і стану процесу відносно клітин епітелію кон'юнктиви та рогівки В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики запальних процесів в оці шляхом зміни методики дослідження, що забезпечить підвищення достовірності діагностики, скорочення часу дослідження, спрощення його проведення. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у взятті зскрібку з кон'юктиви та проведенні мікроскопічного дослідження препарату, новим є те, що отриманий зскрібок наносять на предметне скло і фарбують його послідовно за Романовським-Ґимзою, за Т.Т. Павловським, за Кастаньєде та за Грамом-Вейгером з проміжним знебарвленням препарату. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає в створенні нової системи визначення збудників запальних захворювань очей шляхом використання комплексу гістохімічних методик і оцінки цитоморфологичних параметрів клітин епітелію кон'юнктиви ока, що дозволить скоротити час аналізу та підвищити його специфічність і інформативність. При проведенні всього комплексу досліджень даний метод займає близько чотирьох годин (2 години фарбування препарату + 2 години аналіз). Використовуються цитологічні та морфологічні методи виявлення збудників запальних станів, що дозволяє проводити комплексне обстеження на наявність бактеріальної, вірусної і хламідійної інфекції. Одночасно з цим проводиться морфологічна оцінка епітелію і оцінка ступеню впливу даних збудників на його стан, бо різноманітні фізіологічні зсуви, реактивні і патологічні процеси в тканинах ока, лікувальні впливи супроводжуються функціо CO 11340 нальними, біохімічними і структурноморфологічними змінами в епітеліальних клітинах. Перевагами даного методу є: 1. можливість морфо-функціональної оцінки епітелію рогівки і кон'юнктиви для визначення причини, стадії та динаміки розвитку запальних захворювань очей; 2. можливість вибіркового використання запропонованих методик, 3. можливість зупинки процесу дослідження на любій стадії; 4. висока інформативність; 5. простота і менший (в порівнянні з аналогом) час аналізу; 6. використання одного й того ж препарату на всіх етапах дослідження. Спосіб здійснюють таким чином. 1. Взяття біологічного матеріалу. Зскрібки з кон'юнктиви та рогівки проводять інструментом, з якого матеріал переносять на предметне скло. 2. Фіксація матеріалу Взяті мазки висушують на повітрі и фіксують в 100% метанолі, мінімальний час фіксації 25хв. при t+ 20DC. 3. Фарбування мазків. В процесі фарбування пропонується використання комплексу гістохімічних методик, які включають в себе такі фарбування: 1) Романовський-Гимза дозволяє добре виявити клітини и різні клітинні елементи Цим способом виявляється також різноманітна мікрофлора, яка зафарбовується в різноманітні відтінки фіалково-червоного кольору Ядра клітин зафарбовуються в синьо-фіалковий колір. Аналіз мазків після фарбування проводиться за такою схемою: Структурний компонент. Клітинний компонент. Функціональний компонент Фоновий компонент. Проаналізовані мазки знебарвлюють шляхом занурення їх в 70% етанол або метанол, підкислений кількома краплями НСІ. Далі препарат висушують на повітрі і фарбують наступною методикою на виявлення вірусних включень. 2) Фарбування вірусних включень по Т Т. Павловському. Цим способом виявляють вірусні фуксинофільні включення, які мають округлу, або по Комп'ютерна верстка А Крулевський лі ендрич ну форму, і фарбуються в яскравочервоний колір. БазофильнІ вірусні включення синьо-фіапкові. Мазок-відбиток можна не фіксувати, але допускається спиртова фіксація При аналізі препарата оцінюються розміри, форма і кількість виявлених вірусних включень. Далі препарат послідовно знебарвлюється в підкисленому 70% спирті і в 0,5% розчині лимонної кислоти. Мазки висушують на повітрі, фарбують на виявлення хламідій. 3) Фарбування хламідій по Кастан'єде. Цим способом можна швидко виявити хламідГі, які фарбуються в блакитний колір; фон фарбується в рожевий колір. В фарбованих мазках визначають ступінь і стадію хламщійного ураження. Мазки знебарвлюють в 70% підкисленому спирті, промивають в одній зміні дистильованої води та висушують на повітрі. Висушені мазки фарбують по Грамму, для виявлення грамм «+» и грамм «-» бактерій. 4) Фарбування мазків по Грамму-Вейгеру Мікроорганізми фарбуються в темно-фіалковий (грампозитивні), або рожевий (грамнегативні) кольори. В фарбованому мазку проводиться оцінка мікрофлори по таких параметрах: Морфологія. Кількість. Ступінь агрегації на епітеліальних клітинах. Локалізація. 4. Приклад. Хворий Н., 1968 р.н., знаходився на лікуванні в очному опіковому центрі на протязі 18 діб з приводу лугового опіку рогівки та кон'юнктиви ІІ-ІІІ ступеню правого ока Враховуючи тривалий термін лікування і відсутність виявленої позитивної динаміки, було проведено дослідження зскрібків з кон'юнктиви на наявність хламідій Провели зскрібки з кон'юнктиви, матеріал перенесли на предметне скло. Взяті мазки висушили на повітрі і зафіксували в 100% метанолі, мінімальний час фіксації 25хв. при t+ 20°С. Потім пофарбували мазки по Кастан'єде. Виявилися хламідії, які профарбувалися в блакитний колір; фон зафарбувався в рожевий колір. Після виявлення хламідій було призначене відповідне лікування. Загоєння значно пришвидшилося, через 7 діб відповідного лікування в контрольних зскрібках хламідійні тільця не виявлялися Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601