Спосіб лікування гострого ішемічного інсульту

Реферат: UA 71534 U UA 71534 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до однієї з галузей неврології, і призначена для підвищення ефективності лікування хворих на гострий ішемічний інсульт. Сучасні підходи щодо лікування гострого ішемічного інсульту передбачають максимально швидку госпіталізацію хворих та ранні терміни терапевтичного втручання після його розвитку. Як відомо, в момент виникнення ішемічного інсульту в речовині головного мозку виникає зона інфарктного епіцентру, котру оточує межова ділянка кровотоку, так звана "ішемічна напівтінь". Саме тут протягом перших шести годин виникають послідовні біохімічні та молекулярні зміни, що складають вісім етапів ішемічного каскаду: енергетичний дефіцит ішемізованої тканини мозку веде до надмірної глутаматної стимуляції (глутаматної екзайтотоксичності), котра зумовлює масивне входження іонів кальцію всередину нейронів, 2+ розвиток Са -індукованої екзайтотоксичності, що спричиняє активацію внутрішньоклітинних фосфоліпаз і гідроліз фосфоліпідів клітинних мембран до вільних жирних кислот - арахідонової кислоти. В подальшому каскад відстрочених патофізіологічних механізмів поглиблюється внаслідок активації цитозольних фосфоліпаз, ліпоксигеназ та протеаз, мікроглії, залучення запальних клітин, утворення реактивних форм кисню, розвитку некерованої та некомпенсованої продукції вільних радикалів, ослаблення ендогенної системи антиоксидантного захисту нейронів, ініціації апоптозу, що спричиняє розширення зони інфарктного ядра. Запобігання розвитку фокальної ішемії на клітинному та молекулярному рівнях або корекція наслідків вищеописаних змін називається нейропротекторною терапією. Однак, концепція фармакологічної нейропротекції в клінічній практиці виявилась надто складною для здійснення. Тривалий пошук ефективних нейропротекторів не забезпечив однозначних позитивних результатів. Однак медикаментозна нейропротекція для неврологів зберігає свою привабливість, як важлива складова терапії гострого ішемічного інсульту. На сьогодні понад 30 міжнародних центрів різних країн проводять експериментальні та клінічні дослідження стосовно ефективності різних лікарських засобів з потенційними нейропротекторними властивостями. Серед них існує підвищена зацікавленість до розробки препаратів з можливим ефективним терапевтичним впливом на каскад перетворень арахідонової кислоти (АК) з метою лікування кардіоваскулярних і цереброваскулярних захворювань Саме тому нагальна необхідність розробки і впровадження терапевтичних стратегій, які були б спрямовані на біохімічні та молекулярні механізми, що спровоковані оклюзією і зупинкою надходження енергетичних ресурсів (кисню, глюкози, АТФ) до клітин мозку. Недостатня ефективність відомих методів терапії гострого ішемічного інсульту диктує необхідність розробки і впровадження ефективнішого способу лікування, який включав би адекватний підбір та комбінування нейропротекторних засобів, котрі забезпечили б ефект синергічності, вищий ступінь ефективності лікування гострого ішемічного інсульту. Зокрема, відомий спосіб лікування гострого ішемічного інсульту з використанням цераксону (цитиколіну) та актовегіну (1) збільшує частку хворих зі значним відновленням неврологічних функцій до 60,0 %, а також відмічається збільшення до 80 % частки хворих, котрі на кінець лікування не потребували сторонньої допомоги у виконанні найважливіших життєвих функцій. Однак недоліком способу є недостатня терапевтична ефективність способу у лікуванні хворих з тяжким неврологічним дефіцитом, а також необхідність тривалого амбулаторного прийому препарату, що призводить до значних економічних затрат. Найближчим аналогом (прототипом) є спосіб лікування ішемічного інсульту (2) шляхом призначення корвітину (кверцетину) у курсовій дозі 10,5 г та цитиколіну - у курсовій дозі 10,0 г. Лікування здійснюють впродовж 10 днів за наступною схемою: початкову дозу корвітину 0,5 г вводять зразу після госпіталізації, введення повторюють через 2 і 12 годин; з 2-ої по 10-ту добу препарат вводять дозою 0,5 г двічі на добу з інтервалом у 12 год. Разова доза корвітину 0,5 г розводиться у 50 мл ізотонічного розчину хлориду натрію та вводиться внутрішньовенно краплинно впродовж 15-20 хв; курсова доза складає 10,5 г. Також з першого дня лікування щоденно впродовж 10 діб вводять внутрішньовенно краплино по 1000 мг (4 мл) цераксону у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Отримані результати свідчать про ефективність даного способу лікування. Недоліком способу-прототипу є те, що незважаючи на поєднаний аспект дії даних препаратів, що направлений на блокування утворення та подальше перетворення арахідонової кислоти, що не дає достатньої ефективності даного способу, було б доцільним подовжити дію цих препаратів шляхом подальшого призначення таблетованих форм препарату кверцетину, що покращувало б ефективність лікування хворих на ішемічний інсульт. 1 UA 71534 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності терапії хворих на гострий ішемічний інсульт, покращенні рівня відновлення втрачених неврологічних функцій та зниженні смертності. Досягнутий результат полягає в призначенні комплексу лікарських засобів з призначенням аспірину 325 мг протягом двох днів з подальшим його прийомом 100 мг перорально 1 раз на добу, гіпотензивних препаратів у разі високого артеріального тиску, дегідратуючих - у разі набряку мозку, водорозчинного кверцетину (корвітину) та цераксону (цитиколіну) у вигляді внутрішньовенних краплинних ін'єкцій з подальшим переходом на пероральний прийом квертину (кверцетину). Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих на ішемічний інсульт, який включає застосування лікарських засобів, згідно з корисною моделлю, призначають водорозчинний розчин корвітину (кверцетину) та цераксону впродовж 10 днів з подальшим прийомом таблетованої форми квартину (кверцетину) за наступною схемою: початкову дозу корвітину 0,5 г вводять зразу після госпіталізації, введення повторюють через 2 і 12 годин; з 2-ої по 10-ту добу препарат вводять дозою 0,5 г двічі на добу з інтервалом у 12 год. Разову дозу корвітину 0,5 г розводять у 50 мл ізотонічного розчину хлориду натрію та вводять внутрішньовенно краплино впродовж 15-20 хв; курсова доза препарату - складає 10,5 г. А також з першого дня лікування щоденно впродовж 10 діб вводять внутрішньовенно краплино по 1000 мг (4 мл) цераксону у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду; курсова доза препарату складає 10,0 г. З 11-го дня лікування призначають жувальні таблетки квертин по одній тричі на день впродовж одного місяця. Відмінними ознаками способу є те, що така комбінована та пролонгована терапія, забезпечує сумацію ефектів кожного з препаратів, здійснює тривалий нейропротекторний ефект та значно покращує ефективність лікування, знижує число ускладнень і фатальних наслідків. Цераксон (цитиколін) (цитидиндифосфат (ЦДФ) - холін), виробництва компанії "Ferrer International" (Іспанія) має холенергічну і нейропротекторну дію. Вважають, що синтез 80 % фосфоліпідів центральної нервової системи контролюється за рахунок змін концентрації цитиколіну. Цитиколінова нейропротекція ґрунтується на таких механізмах: ослаблення активності фосфоліпази А2, запобігання руйнуванню клітинних мембран, відновлення їх структурної цілісності, підсилення механізмів нейропластичності за рахунок стимуляції синтезу фосфатидилхоліну, блокування продукції вільних радикалів, активація системи внутрішньоклітинного антиоксидантного захисту; зменшення вивільнення екзайтотоксинів, попередження апоптозу нейронів при гострій церебральній ішемії. Разом з тим, цитиколін не впливає на рівень інших фосфоліпідів: фосфатидилінозиту і фосфатидилсерину, не гальмує гіперактивацію фосфоліпази С, яка контролює біотрансформацію фосфатидилінозиту, утворення його метаболітів (фосфоінозитолу, діацилгліцеролу). Відомо, що перетворення арахідонової кислоти здійснюється двома шляхами: циклооксигеназним та ліпооксигеназним. Цитиколін не діє на активність ензиму 5-ліпоксигеназу, яка каталізує перетворення арахідонової кислоти ліпоксигеназним шляхом з утворенням високотоксичних біологічних субстанцій - лейкотрієнів. Останні підвищують активацію вільнорадикальних процесів, протеолітичних і проапоптозних ферментів (каспаз). До того ж лейкотрієни стимулюють активність ферменту циклооксигенази-2, що призводить до збільшення продукції простагландинів, тромбоксану А2. Таким чином, монотерапія з використанням цераксону (цитиколіну) у лікуванні гострого ішемічного інсульту не знижує активності ферментів фосфоліпази С, ліпоксигенази, протеїнкінази С, що у повній мірі не може забезпечити цілісність поверхні біомембрани і регенерацію ураженої клітинної поверхні. Тому для підвищення ефективності лікування гострого ішемічного інсульту, досягнення синергічності впливу на взаємозв'язані патобіохімічні та молекулярні процеси обґрунтованим можна вважати комплексне використання нейропротекторів цераксону у поєднанні з корвітином. Водорозчинний кверцетин (корвітин) - 3,5,7,3',4'-пентаоксифлавонаглікон флавоноїдного глікозиду рутини (лікарська форма виробництва ПАП "Борщагівський ХФЗ"). Це кристалічна речовина золотаво-жовтого кольору, розчинна в лужних розчинах, повільно розчиняється в етанолі і майже не розчиняється у воді. Квертин (таблетована форма кверцетину) - лікарська форма виробництва ПАП "Борщагівський ХФЗ" - таблетки жувальні овальної форми жовтого з зеленуватим відтінком кольору з вкрапленнями, одна таблетка містить 40 мг препарату в перерахунку на 100 % сухої речовин. 2 UA 71534 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Мішені терапевтичного впливу корвітину (кверцетину) при ішемічному інсульті різні: гальмування активності та експресії катаболічних прооксидантних і протеолітичних ферментів; інгібіція ліпоксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти та синтезу лейкотрієнів; регуляція (пригнічення/стимуляція) активності ферментів фосфоліпази С, протеїнкінази С; попередження біотрансформації фосфатидилінозиту, часткове відновлення його рівня; вплив на процеси перекисного окиснення ліпідів, гальмування продукції вільних радикалів кисню, підвищення системи антиоксидантного захисту нейронів. Поєднання ліків цераксону і корвітину зумовлює вплив на різні ферментні системи: інгібують відповідно фосфоліпазу А2 та С, тобто здійснює непряму синергічну дію. Важливим є той факт, що дані нейропротектори знижують вміст цитозольних фосфоліпаз, водночас не визивають значного пригнічення функції цих та інших життєво важливих ферментів. Крім того, екзогенно введений при гострому ішемічному інсульті цераксон стимулює синтез фосфатидилхоліну, сфінгомієліну, кардіоліпіну, а корвітин підтримує безперервний синтез нових молекул фосфоліпідів фосфатидилінозиту, фосфатидилсерину. Такі фармакологічні властивості препаратів підтримують цілісність клітинних мембран нейронів, а відтак повинні забезпечити сумацію ефектів кожного із компонентів, кінцевий ефект комбінації лікарських препаратів. Спосіб здійснюється наступним чином: Після верифікації діагнозу ішемічного інсульту розпочинали лікування, яке включало: - аспірин 325 мг протягом двох днів з подальшим його прийомом 100 мг перорально; гіпотензивні препарати в разі високого артеріального тиску; дегідратуючі засоби - в разі набряку мозку, призначають водорозчинний розчин корвітину та цераксон за наступною схемою: - початкову дозу корвітину 0,5 г вводять зразу після госпіталізації, введення повторюють через 2 і 12 годин; - з 2-ої по 10-ту добу препарат вводять дозою 0,5 г двічі на добу з інтервалом у 12 год. Разову дозу корвітину 0,5 г розводять у 50 мл ізотонічного розчину хлориду натрію та вводять внутрішньовенно краплино впродовж 15-20 хв; курсова доза складає 10,5 г. А також з першого дня лікування щоденно впродовж 10 діб вводять внутрішньовенно краплино по 1000 мг (4 мл) цераксону у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду; курсова доза препарату становить 10,0 г. З 11-го дня лікування призначають жувальні таблетки квертин по одній тричі на день впродовж одного місяця. Приклади хворих. Хворий P., 60 років доставлений машиною невідкладної допомоги у відділення цереброваскулярних захворювань Олександрівської клінічної лікарні м. Києва зі скаргами на слабкість у правих кінцівках та порушення мови, що виникло вранці після сну 17.11 2011. Відомо, що хворий тривало страждає на гіпертонічну хворобу, лікується нерегулярно. Об'єктивно: AT-160/100 мм рт. ст., ps-62 ритмічний. Тони серця приглушені, акцент 2 тону над аортою, в легенях дихання везикулярне, живіт м'який при пальпації. У неврологічному статусі: менінгеальних симптомів, парезу погляду, випадіння полів зору немає. Свідомість збережена, дещо загальмований, на питання відповідає зі спізненням, виконує лише поодинокі інструкції. Елементи моторної афазії. Недостатність конвергенції з двох сторін. Центральний парез мімічних м'язів і язика справа, ковтання не порушене, виражені субкотрикальні рефлекси. Глибокий правобічний геміпарез з переважанням його у руці з низьким м'язовим тонусом та анізорефлексією Д