Спосіб діагностики стадій вертебробазилярної судинної недостатності

Реферат: Спосіб діагностики стадій вертебробазилярної судинної недостатності включає ультразвукове допплерографічне дослідження судин шиї й магістральних артерій голови. Визначають показники лінійної швидкості кровотоку в хребетних артеріях і магістральних артеріях головного мозку, а також додатково систолічну швидкість кровотоку в базальних венах Розенталя, прямому синусі й очних венах. За результатами даних діагностують вертебробазилярну недостатність (ВБН) ангіодистонічної стадії або діагностують ішемічну стадію ВБН. UA 72854 U (12) UA 72854 U UA 72854 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до нервових хвороб, і може бути використана для діагностики стадій вертебробазилярної судинної недостатності. Вертебральна патологія шийного відділу хребта у молодих людей обумовлена безліччю причин, які механічно впливають як на артеріальні, так і на венозні ланки церебральної гемодинаміки. Екстравазальні фактори можуть бути причиною спазму артерій при подразненні їх періартеріального сплетення, зовнішня компресія хребетних артерій виникає в результаті здавлювання їх остеофітами, грижею диска, спазмованими м'язами шиї, деформацією каналу хребетної артерії внаслідок підвивиху шийних хребців. Як наслідок з'являються симптоми вертебробазилярної судинної недостатності (ВБН) [Абдуллаев Р.Я., Марченко В.Г., Калашников В.И. Клиника и допплерография при синдроме позвоночной артерии // Международный медицинский журнал.-2006. - Т. 12, №3. - С. 139-142, Бахтадзе М.А. Роль аномалии Киммерли в развитии компрессионных синдромов позвоночной артерии: Дис. … к. мед. наук. - М., 2002. С.6-17, Верещагин Н.Н. Патология вертебрально-базиллярной системы и нарушения мозгового кровообращения. - М.: Медицина, 1980. - С.214-242,]. Велику роль в розвитку ВБН відіграє больовий спазм хребетної артерії. В ушкоджених структурах шийного відділу хребта виникає подразнення синувертебрального нерва Люшка, що разом із симпатичним сплетенням хребетної артерії формується за рахунок гілок зірчастого вузла, як наслідок, дискогенна іритація останнього проявляється вазомоторними розладами [Калашников В.И. Особенности мозговой гемодинамики при синдроме позвоночной артерии у подростков // Клиническая физиология кровообращения.-2009. - №3. - С. 59-62, Ситель А.Б., Тетерина Е.Б. Современные аспекты комплексного лечения больных с вертебрально-базилярной болезнью // Здоров'я України, 2003. - №19 (80). - С. 12-13, Шебатин А.И. Клинические и инструментальные признаки синдрома позвоночной артерии и стадии его течения // Международный неврологический журнал.-2009. № 4. - С.97-104, Шмидт И. Р. Вертеброгенный синдром позвоночной артерии. - Новосибирск, 2001.-299 с]. Пацієнтам з явищами ВБН в обов'язковому порядку виконують рентгенографію шийного відділу хребта зі згинанням і розгинанням, а також ультразвукове допплерографічне дослідження судин шиї і магістральних артерій голови із застосуванням функціональних навантажень з ротацією голови [Калашников В.И. Особенности мозговой гемодинамики при синдроме позвоночной артерии у подростков. - Клиническая физиология кровообращения.2009. №3. - С. 59-62]. Даний спосіб діагностики стадій вертебробазилярної судинної недостатності є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Основним недоліком способу-прототипу є недостатня точність дослідження, обумовлена впливом невертеброгенних факторів на результати отриманих вимірів, тобто відсутність їхніх кількісних значень, характерних для кожної стадії ВБН. У зв'язку з викладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності діагностики стадій ВБН шляхом виключення впливу невертеброгенних факторів на результати вимірів і визначення кількісних граничних значень цих вимірів залежно від стадії ВБН. Задачу, поставлену в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики стадій вертебробазилярної судинної недостатності, що включає ультразвукове допплерографічне дослідження судин шиї й магістральних артерій голови, згідно з корисною моделлю, визначають показники лінійної швидкості кровотоку в хребетних артеріях і магістральних артеріях головного мозку, а також додатково систолічну швидкість кровотоку в базальних венах Розенталя, прямому синусі й очних венах і, якщо асиметрія лінійної швидкості (АЛШ) кровотоку по хребетній артерії (ХА) 72,7±9,4 %, спазм однієї ХА 50±10,6 %, спазм обох ХА 18,1±8,2 %, спазм основної артерії (ОА) 31,8±9,9 %, венозна дисциркуляція 18,1±8,2 %, гіперреактивна відповідь на пробу з ротацією 72,7±9,4 %, гіпореактивна відповідь на пробу з ротацією 13,6±7,3 %, швидкість кровотоку в базальних венах Розенталя (БВР) 15,34±2,8 см/с, швидкість кровотоку в прямому синусі (ПС) 22,1±3,7 см/с, швидкість кровотоку в очних венах (ОВ) 6,6±3,8 см/с, діагностують ВБН ангіодистонічної стадії; якщо АЛШ кровотоку по ХА 61,9±10,5 %, спазм однієї ХА 23,8±9,2 %, спазм обох ХА 19,0±8,5 %, спазм ОА 52,3±10,8 %, венозна дисциркуляція 61,9±10,5 %, гіперреактивна відповідь на пробу з ротацією 85,7±7,6 %, гіпореактивна відповідь на пробу з ротацією 38,0±10,5 %, швидкість кровотоку в БВР 16,0±5,1 см/с, швидкість кровотоку в ПС 24,5±2,3 см/с, а швидкість кровотоку у ОВ 15,5±4,3 см/с, діагностують ВБН ангіодистонічно-ішемічної стадії; а якщо АЛШ кровотоку по ХА 83,3±7,6 %, спазм однієї ХА 12,5±6,7 %, спазм обох ХА 8,3±5,6 %, спазм ОА 8,3±5,6 %, венозна дисциркуляція 79,1±8,2 %, гіперреактивна відповідь на пробу з ротацією 16,6±7,6 %, гіпореактивна відповідь на пробу з ротацією 54,1±10,1 %, швидкість кровотоку в БВР 1 UA 72854 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 17,5±1,9 см/с, швидкість кровотоку в ПС 25,5±2,3 см/с, а швидкість кровотоку у ОВ 17,1±2,6 см/с, діагностують ішемічну стадію ВБН. Технічний ефект полягає в підвищенні точності діагностики стадій ВБН шляхом виключення впливу невертеброгенних факторів на результати вимірів і визначення кількісних граничних значень цих вимірів залежно від стадії ВБН. Спосіб виконують наступним чином: ультразвуковим доплерографічним дослідженням судин шиї й магістральних артерій голови визначають показники лінійної швидкості кровотоку в хребетних артеріях і магістральних артеріях головного мозку, а також додатково систолічну швидкість кровотоку в базальних венах Розенталя, прямому синусі й очних венах і, якщо асиметрія лінійної швидкості (АЛШ) кровотоку по хребетній артерії (ХА) 72,7±9,4 %, спазм однієї ХА 50±10,6 %, спазм обох ХА 18,1±8,2 %, спазм основної артерії (О А) 31,8±9,9 %, венозна дисциркуляція 18,1±8,2 %, гіперреактивна відповідь на пробу з ротацією 72,7±9,4 %, гіпореактивна відповідь на пробу з ротацією 13,6±7,3 %, швидкість кровотоку в базальних венах Розенталя (БВР) 15,34±2,8 см/с, швидкість кровотоку в прямому синусі (ПС) 22,1±3,7 см/с, швидкість кровотоку в очних венах (ОВ) 6,6±3,8 см/с, діагностують ВБН ангіодистонічної стадії; якщо АЛШ кровотоку по ХА 61,9±10,5 %, спазм однієї ХА 23,8±9,2 %, спазм обох ХА 19,0±8,5 %, спазм ОА 52,3±10,8 %, венозна дисциркуляція 61,9±10,5 %, гіперреактивна відповідь на пробу з ротацією 85,7±7,6 %, гіпореактивна відповідь на пробу з ротацією 38,0±10,5 %, швидкість кровотоку в БВР 16,0±5,1 см/с, швидкість кровотоку в ПС 24,5±2,3 см/с, а швидкість кровотоку у ОВ 15,5±4,3 см/с, діагностують ВБН ангіодистонічно-ішемічної стадії; а якщо АЛШ кровотоку по ХА 83,3±7,6 %, спазм однієї ХА 12,5±6,7 %, спазм обох ХА 8,3±5,6 %, спазм ОА 8,3±5,6 %, венозна дисциркуляція 79,1±8,2 %, гіперреактивна відповідь на пробу з ротацією 16,6±7,6 %, гіпореактивна відповідь на пробу з ротацією 54,1±10,1 %, швидкість кровотоку в БВР 17,5±1,9 см/с, швидкість кровотоку в ПС 25,5±2,3 см/с, а швидкість кровотоку у ОВ 17,1±2,6 см/с, діагностують ішемічну стадію ВБН. Ефективність способу встановлена експериментально. Було обстежено 67 пацієнтів молодого віку (жінок - 42, чоловіків - 25) з м'язоворефлекторними, нейросудинними й корінцевими синдромами остеохондрозу шийного відділу хребта. З врахуванням загальноприйнятої клінічної схеми [Ситель А.Б., Тетерина Е.Б. Современные аспекты комплексного лечения больных с вертебрально-базилярной болезнью // Здоров'я України, 2003. - №19 (80). - С. 12-13.] були сформовані 3 групи хворих. Першу групу склали хворі з І (ангіодистонічною) стадією ВБН - 22 хворих. Другу групу склали хворі з II (ангіодистонічно-ішемічною) стадією - 21 хворий. Третю групу склали хворі з III (ішемічної) стадією ВБН - 24 хворих. Пацієнти з IV стадією (стадія залишкових явищ) у дане дослідження включені не були. З метою максимального виключення впливу невертеброгенних факторів, таких як атеросклероз, гіпертонічна хвороба, вікові зміни серцево-судинної системи, для дослідження були відібрані хворі від 18 до 36 років (середній вік 28,5 років). Для уточнення можливого вертеброгенного компресійного впливу на хребетну артерію використовувалися проби з поворотами голови й дослідженням кровотоку в хребетних артеріях. Всім пацієнтам проводили функціональну рентгенографію шийного відділу хребта зі згинанням і розгинанням, а також ультразвукове допплерографічне дослідження судин шиї (УЗДГ) і магістральних артерій голови (МАГ) із застосуванням функціональних навантажень із ротацією голови на апараті "СОНОМЕД-300М" ("Спектромед", Москва, Росія). Для зіставлення показників лінійної швидкості кровотоку (ЛПІК) у досліджуваних судинах була набрана контрольна група з 25 практично здорових осіб порівняних з статті й віку. При аналізі швидкісних і амплітудних показників кровотоку у вертебробазилярному басейні за даними УЗДГ-обстеження були виявлені різні варіанти порушення регіонарної гемодинаміки. У 2 пацієнтів 2 групи (9,1 %) були зареєстровані ультразвукові паттерни, характерні для гіпоплазії ХА. При аналізі ЛШК у хребетних артеріях асиметрія кровотоку (25-30 %) відзначалася у 16 хворих 1 групи (72,7 %), у 13 хворих 2 групи (61,9 %) і 20-3 групи (83,3 %)· Вазоспазм в одній ХА вірогідно частіше реєструвався в 1 групі хворих - у 11 пацієнтів (50 %), тоді як в 2 групі у 5 (23,8 %) і в 3 групі - у 3 (12,5 %) хворих. Вазоспазм в обох ХА відзначався у 4 хворих 1 групи (18,1 % випадків), 4 хворих 2 групи (19,0 % випадків) і 2 хворих 3 групи (8,3 %випадків). У той же час вазоспазм ОА вірогідно частіше реєструвався у хворих 1 і 2 груп відносно 3 групи, складаючи 31,8 %, 52,3 % і 8,3 % випадків відповідно. Гіпоперфузія по одній або по обох ХА вірогідно частіше реєструвалася в 3 групі хворих (20,8 % і 12,5 %) і в 2 групі (9,1 % і 4,7 %) хворих, відносно 1 групи. Гіпоперфузія по ОА також частіше відзначалася в 3 групі хворих, складаючи 16,6 % (табл. 1). 60 2 UA 72854 U Таблиця 1 Частота основних гемодинамічних порушень у хворих із ВБН (%) Гемодинамічні порушення Асиметрія ЛШК по ХА Спазм однієї ХА Спазм обох ХА Спазм ОА Гіпоперфузія по одній ХА Гіпоперфузія по обох ХА Гіпоперфузія по ОА Венозна дисциркуляція Гіперреактивна відповідь на пробу з ротацією Гіпореактивна відповідь на пробу з ротацією 1 група 72,7±9,4 50±10,6* 18,1±8,2 31,8±9,9* 18,1±8,2 72,7±9,4* 13,6±7,3 2 група 61,9±10,5 23,8±9,2 19,0±8,5 52,3±10,8* 9,1±5, 8 4,7±4,6 13,6±7,0 61,9±10,5 85,7±7,6 38,0±10,5 3 група 83,3±7,6 12,5±6,7 8,3±5,6 8,3±5,6 20,8±8,2* 12,5+6,7 16,6±7,6 79,1±8,2* 16,6±7,6 54,1±10,1* Примітка. * - р < 0,05 при порівнянні ознаки між групами 5 10 Поряд з показниками лінійної швидкості кровотоку у магістральних артеріях головного мозку визначалася систолічна швидкість кровотоку в базальних венах Розенталя (БВР), прямому синусі (ПС), очних венах (ОВ) (табл. 2). Ознаки венозної дисциркуляції вірогідно частіше відзначалися у хворих 3 групи (79,1 % випадків) і 2 групи (61,9 % випадків) відносно 1 групи (18,1 % випадків) (табл. 1). Причому в пацієнтів всіх груп у горизонтальному положенні лоціювався посилений сигнал від хребетного венозного сплетення, що було розцінено, як якісна непряма ознака венозної дисциркуляції в задніх відділах мозку [Шемагонов А. В. Синдром хронической церебральной венозной дисциркуляции // Медицина: научно-практический медицинский журнал в Беларуси.-2005. - № 2. - С. 43-46]. Абсолютні значення систолічної ЛШК по БВР, ПС, ОВ приведені в таблиці 2. Таблиця 2 Швидкісні показники в основних венозних колекторах у хворих з ВБН Групи 1 2 3 Контроль 15 20 25 30 БВР (см/с) 15,34±2,8 16±5,1 17,5±1,9 13±2 ПС (см/с) 22,1±3,7 24,5±2,3 25,5±2,3 20±3 ОВ (см/с) 6,6±3,8 15,5±4,3 17,1±2,6 7,8-11,7 При проведенні функціональних фізіологічних навантажувальних тестів (проба з ротаційним навантаженням) були виявлені наступні порушення: гіперреактивна аутовідповідь на пробу вірогідно частіше відзначалася у хворих 1 і 2 груп відносно 3 групи, становлячи 72,7 %, 85,7 % і 16,6 % відповідно (табл. 1). Гіпореактивна аутовідповідь частіше реєструвалася в 3 групі й становила 54,1 % випадків. Отже, якщо у хворих з ангіодистонічною і ангіодистонічно-ішемічною стадією ВБН превалює гіперреактивна аутовідповідь на функціональні фізіологічні навантажувальні тести, то у хворих з ішемічною стадією ВБН частіше реєструється гіпореактивна реакція. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад Хворий Ш, 1980 року народження, був прийнятий у неврологічне відділення. Діагноз при надходженні: Вертеброгенна компресійно-ішемічна радикулоішемія С4-С7 зі стійким і вираженим цервікокраніалгічним синдромом, м'язово-тонічним синдромом, обмеженням функції хребта в шийному відділі. Дисциркуляторна енцефалопатія з лікворновенозною гіпертензією, вертебробазилярною судинною недостатністю на тлі шийного остеохондрозу С4-С7, спондилоартрозу. У фазі розгинання ретролістез L5 до 0,3 см. Ознаки нестабільності сегмента С5-С6. При надходженні пред'являв скарги: на постійні ниючі болі в шийному відділі хребта з іррадіацією в ліву тім'яно-скроневу область, головні болі, запаморочення, зорові порушення за типом мелькання "мушок" перед очима, похитування при ходьбі. 3 UA 72854 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Анамнез хвороби. Хворіє близько 4 років, коли після важких фізичних навантажень почали турбувати перераховані вище скарги, лікувався за містом проживання. Погіршення стану відзначає, коли загострилися перераховані вище скарги. Надійшов у плановому порядку для обстеження й лікування. Анамнез життя. Шкідливих звичок не має. Вен. захворювання, tbc, хворобу Боткіна, цукровий діабет заперечує. Алергологічний і спадкоємний анамнез не обтяжені. Соматичний статус. Загальний стан відносно задовільний. Статура правильна. Шкірні покриви тілесного кольору, чисті. Пульс 68 уд./хв., AT 120/80 мм рт. ст. Тони серця звучні, ритмічні. Над легенями дихання везикулярне. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка не збільшена. Периферичних набряків немає. Випорожнення і сечовипускання без особливостей. Неврологічний статус. Свідомість ясна. Очні щілини D=S. Зіниці D=S. Реакція зіниць на світло жива. Корнеальний рефлекс збережений. Рухи очних яблук у повному обсязі, болісні. Конвергенція знижена. + симптом Манна. Ністагм горизонтальний з акцентом вліво. Чутливість на обличчі збережена. Тригемінальні точки безболісні. Обличчя симетричне. Язик по середній лінії. Сухожильні рефлекси з верхніх кінцівок D=S, живі; колінні рефлекси D