Засіб з антинейрамінідазною та інтерфероніндукуючою дією для профілактики та лікування грипозної інфекції

Реферат: Засіб з антинейрамінідазною та інтерфероніндукуючою дією для профілактики та лікування грипозної інфекції належить до медицини, зокрема, до вірусології та інфекційних захворювань, і може бути використаний для профілактики та лікування грипу. Суть полягає в застосуванні Nстеароїлетаноламіну для профілактики та лікування грипозної інфекції типу H1N1 шляхом застосування його в інтраназальній та ін'єкційній формах. UA 75632 U (12) UA 75632 U UA 75632 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до вірусології та інфекційних захворювань, і може бути використана для профілактики та лікування грипу. Грип є епідемічним вірусним захворюванням, причиною важких ускладнень і, навіть, смерті. Для запобігання цього захворювання та його ускладнень використовують актуальні протигрипозні вакцини та антивірусні препарати. Часто застосування противірусних препаратів супроводжується появою побічних наслідків і є ефективним лише проти певного штаму вірусу грипу. Так відомо застосування Римантадину, що є похідним Амантадину, для лікування та профілактики грипу. Але Римантадин активний лише проти вірусів грипу А, до того ж, він викликає серйозні побічні ефекти з боку нервової системи, до препаратів цієї групи швидко розвивається стійкість [1]. Відомо, що український препарат Амізон є противірусним, протизапальним та жарознижувальним засобом – ненаркотичним анальгетиком з протизапальним ефектом, який знижує жар та має інтерфероногенні й імуномодулюючі властивості [2]. Недоліком Амізону є той факт, що препарат не впливає безпосередньо на віруси. Крім того, застосування Амізону протипоказано дітям віком до 6 років, а також особам із підвищеною чутливістю до препаратів йоду та вагітним жінкам на першому триместрі вагітності. Відомо, що амінокапринова кислота (АКК) належить до групи інгібіторів протеолізу, які гальмують протеоліз, що впливає на зменшення можливості проникнення вірусів до клітин, наслідком чого є зниження кількості інфекційного вірусу [3]. На моделі експериментального грипу продемонстровано не тільки пряму противірусну, але й позитивну патогенетичну та імуномодулюючу дію АКК. Недоліком застосування АКК є необхідність її комплексного застосування з тим же Амізоном із відповідними побічними ефектами. Найближчим аналогом корисної моделі, що заявляється, за досягнутим лікувальним ефектом за умов грипозної інфекції є противірусний препарат Озельтамівір [4], який належить до групи інгібіторів нейрамінідазної активності вірусу грипу. Озельтамівір блокує нейрамінідазний поверхневий антиген вірусів А і В, захищає від інфікування клітини респіраторного епітелію і запобігає розповсюдженню вірусу в організмі. Недоліками його застосування є значна вартість, побічні ефекти, пов'язані з підвищенням температури, та досить швидкий розвиток резистентності збудника до вказаних препаратів [4]. Крім того. Озельтамівір не рекомендовано використовувати дітям до 1 року, а можна застосовувати лише дітям у віці після 1 року і вагою не менше 15 кг. Суть корисної моделі, що заявляється, полягає в створенні ефективного та безпечного засобу з антинейрамінідазною та інтерфероніндукуючою дією для профілактики грипу та лікування хворих, уражених грипозною інфекцією. Задачу вирішують шляхом застосування Nстеароїлетаноламіну (NSE) в оптимальних концентраціях для профілактичної та лікувальної схем введення in vivo на моделі грипозної пневмонії в мишей. -7 Технічним рішенням корисної моделі, що заявляється, є застосування NSE дозою від 10 до -9 10 Μ у інтраназальній та ін'єкційній формах для профілактики грипу та лікування хворих, уражених грипозною інфекцією (індекс ефективності в обох випадках складає від 40,0 до 100,0, в залежності від дози). NSE індукує продукцію гамма- та альфа-інтерферону, пригнічує нейрамінідазну активність вірусу грипу, не втрачає своєї противірусної активності протягом тривалого часу в порівнянні з найближчим аналогом. Викладене вище ілюструється прикладами. Приклад 1. Для визначення антигрипозної активності NSE in vivo використовують модель грипозної пневмонії в мишей. Для цієї мети застосовують штам вірусу грипу A/FM/1/47 (H1N1), адаптований до легенів білих мишей, який пройшов 15 пасажів на мишах, інфекційний титр - 4,0 lg LD50. Через 5 діб летальність мишей становить 100 %. Визначення протигрипозної активності NSE in vivo проводять за профілактичною та лікувальною схемами в інтраназальній формі, для цього використовують 92 неімбредні миші (середньою вагою 50 г). Для профілактичної схеми мишам інтраназально одноразово вводять -6 -8 0,2 мл водної суспензії NSE в концентраціях 10 та 10 за 24 год. до інтраназального зараження вірусом грипу, адаптованого до легеневої тканини мишей, в дозі 10 LD 50; для лікувальної схеми мишам інтраназально одноразово вводять 0,2 мл водної суспензії NSE -6 -8 -9 концентраціями 10 , 10 та 10 Μ через 24 год. після зараження вірусом грипу, адаптованого до легеневої тканини мишей, дозою 10 LD50. Одночасно ставлять контроль вірусу грипу для профілактичної та лікувальної схеми дослідів. Облік ефективності дії препарату здійснюють за індексом протигрипозної ефективності пригнічення летальності та інфекційного титру вірусу грипу в легеневій тканині мишей. 1 UA 75632 U 5 10 Оцінку активності NSE проводять шляхом порівняння ступеню летальності в дослідній і контрольній групах. При цьому враховують, що відсоток летальності тварин в контрольній групі через 5 діб становить 100 %. Індекс протигрипозної ефективності (IE) препарату визначають за формулою [5]: КЗ  1 IE   100 % , КЗ де: КЗ - кратність зменшення кількості мишей (частка від ділення кількості мишей, що загинули в дослідній групі, на кількість мишей, що загинули в контрольній групі). Для порівняння використовують відомий і широковживаний препарат Озельтамівір (комерційна назва "Таміфлю"). NSE захищає мишей від летальної грипозної інфекції (при -8 -9 профілактичній та лікувальній схемах введення) в концентраціях 10 та 10 Μ відповідно (табл. 4) протягом 5 діб. Таблиця 4 Ефект профілактичної та лікувальної дії NSE на моделі експериментальної грипозної інфекції in vivo Кількість мишей Із них загинуло Умови Концентрація експерименту NSE, Μ Всього (n) тварин % Титр (lg) Коефіцієнт Індекс вірусу захисту ефективності грипу в (КЗ) (IE, %) легенях мишей Профілактична схема Контроль вірусу Таміфлю NSE Контроль вірусу Таміфлю NSE 0 12 12 100 1000 мкг/мл -6 10 М -8 10 Μ 10 10 10 0 10 10 100 1000 мкг/мл -6 10 М -8 10 М -9 10 М 10 10 10 10 3 6 8 0 30 60,0 80,0 0 3,3 1,66 1,25 2 20,0 6 60,0 0 0 Лікувальна схема 4,0 5,0 1,66 80 40 100,0 1,5 2,0