Спосіб одержання настойки з коренів живокосту

Реферат: UA 75922 U UA 75922 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хімічно-фармацевтичної промисловості, а саме до способів одержання водно-спиртових екстрактів, зокрема настойок з лікарської рослинної сировини. У сучасній медицині спостерігається тенденція надання як хворими так і лікарями переваги лікарським засобам природного походження. Такі засоби у своїй більшості нетоксичні, мають м'яку терапевтичну дію, придатні до тривалого вживання, не викликають алергічні реакції і т.і. Серед них можна виділити групу засобів у формі спиртових настойок з різним спектром фармакологічної активності. Одним з найбільших актуальних є спиртові настойки з переважно протизапальної дією. Фармакологічна активність таких настойок визначається не лише комплексами біологічно активних речовин рослинної сировини, а значною мірою залежить від способу їх одержання. Відомий спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин з мембраностабілізуючою та протизапальною дією [1] шляхом неодноразової екстракції бораго лікарського (Borago officinalis L.) 50-55 % спиртом етиловим, при співвідношенні сировина:екстрагент 1:(11-12) при температурі 90 ºС протягом 2 годин з подальшим відстоюванням об'єднаного екстракту протягом 12 годин. Відомий також спосіб одержання засобу з протизапальною та антимікробною активністю [2], який полягає у трикратній екстракції листя в'язу граблистого (Ulmus Carpipifolia sucrow) 40-60 % спиртом етиловим протягом 2 годин при загальному співвідношенні сировина:екстрагент 1:(1520) при температурі кипіння екстрагенту. Спільним недоліком зазначених засобів можна вважати проведення екстракції при високій температурі, що призводить до руйнування термолабільних біологічно активних речовин. За прототип вибраний спосіб одержання засобу з антимікробною, протизапальною та мембраностабілізуючою дією [3] шляхом 6-8 разової екстракції трави капусти броколі спиртом етиловим 50 % при співвідношенні сировини до екстрагенту 1:5-6 протягом 10-12 годин при кімнатній температурі. До недоліків відомого способу можна віднести сумарну довготривалість процесу. Крім того, даний спосіб передбачає одержання кінцевого продукту у вигляді сухого порошку, а не рідкого екстракту. Задача корисної моделі полягає у створенні способу одержання водно-спиртового екстракту у формі спиртової настойки з коренів живокосту лікарського (Symphytum officinale), який шляхом визначення оптимальної сукупності всіх параметрів технологічного процесу забезпечує одержання продукту з підвищеним вмістом полісахаридів і ефективною протизапальною дією. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі одержання настойки з коренів живокосту, що включає неодноразову екстракцію сировини спиртом етиловим 50 % з подальшим об'єднанням одержаних екстрактів, згідно з корисною моделлю, екстракцію здійснюють методом дрібної мацерації з примусовим перемішуванням сировини, яку попередньо замочують в екстрагенті протягом 6 годин, екстракцію здійснюють двічі протягом відповідно 6 та 4 годин, при загальному співвідношенні сировини: екстрагент 1:10. Як рослинну сировину для здійснення заявленого способу вибрано живокіст лікарський [4, 5, 6, 7], який росте по всій території України і складає достатню сировинну базу для одержання біологічно активних засобів. Для виготовлення ліків використовують корені рослини. Основними діючими речовинами кореня живокосту лікарського є алантоїн, слизисті й дубильні речовини. Вони зумовлюють протизапальний, обволікаючий і такий, що стимулює проліферацію клітин, вплив на організм. У практиці народної медицини найчастіше використовують водні відвари та настої або настойку кореня живокосту 1:5 на 40 % спирті етиловому. Всі ознаки заявленого способу визначені експериментальним шляхом, їх сукупність є новою, не відомою з джерел інформації. Корисною моделлю передбачається попереднє замочування сировини у спирті етиловому 50 %, що стимулює процес мацерації та сприяє ефективній екстракції комплексу біологічно активних речовин з сировини. Вибране співвідношення сировини до екстрагенту 1:10 є необхідним і достатнім для здійснення ефективного процесу екстракції. Двократна екстракція сировини протягом 6 годин та 4 годин відповідно є необхідною і достатньою вичерпного вилучення комплексу біологічно активних речовин з сировини. Заявлений спосіб здійснюють при кімнатній температурі, що сприяє збереженню екстрагованих термолабільних речовин і не потребує додаткових витрат енергоносіїв на створення високої температури у екстракторі. Сукупність ознак заявленого способу не менше обумовлює вичерпну екстракцію комплексу біологічно активних речовин з вираженою фармакологічною дією, переважно протизапальною, 1 UA 75922 U 5 10 15 20 25 але й забезпечує більш ефективну екстракцію полісахаридів з сировини на відміну від досліджених авторами відомих способів. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Подрібнені корені живокосту завантажують в екстрактор, заливають спиртом етиловим 50 % і замочують протягом 6 годин. Додають потрібну кількість спирту етилового 50 % і здійснюють процес екстракції з примусовим перемішуванням протягом 6 годин. Зливають одержаний екстракт. Сировину вдруге заливають рештою екстрагенту і екстрагують 4 години з примусовим перемішуванням. Екстракт зливають. Загальне співвідношення сировини до екстрагенту дорівнює 1:10. Об'єднують обидва одержані екстракти, фільтрують і розливають у вибраний посуд. Загальна тривалість процесу дорівнює 16 годин. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Подрібнені корені живокосту у кількості 1,0 кг завантажили в екстрактор, залили 1,0 л спирту етилового 50 % і настоювали протягом 6 годин. Набухлу сировину залили 5,0 л спирту етилового 50 % і екстрагували методом мацерації з примусовим перемішуванням протягом 6 годин, після чого одержаний спиртовий екстракт злили у збірник. Сировину знову залили 4,0 л спирту етилового 50 % і екстрагували аналогічним чином протягом 4 годин. Екстракт злили у збірник. Обидва екстракти об'єднали, відстоювали протягом 2 діб і профільтрували. Одержали 9,85 л настойки з коренів живокосту. Приклад 2. Для визначення впливу способу екстракції на показник кінцевого продукту подрібнені корені живокосту екстрагували різними способами: - у відповідності з заявленим способом методом дрібної мацерації при кімнатній температурі з дотриманням всіх заявлених ознак способу; - методом перколяції при нагріванні з використанням спирту етилового 55 % як екстрагенту. Одержані настойки проаналізували за складом діючих речовин. Результати аналізу наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Склад діючих речовин у настойках з коренів живокосту, одержаних за заявленим способом і способом порівняння Вміст діючих речовин, у % Діючі речовини Заявлений спосіб Спосіб порівняння Алантоїн 0,4 0,31 Гідроксикоричні кислоти 0,1 0,09 Полісахариди 2,94 2,26 30 35 40 45 Дані таблиці 1 свідчать про те, що заявлений спосіб забезпечує більш вичерпну екстракцію діючих речовин, особливо полісахаридів, з коренів живокосту у порівнянні з традиційним способом одержання настойок за методом перколяції. Приклад 3. Протизапальну активність настойки з коренів живокосту, одержаної за заявленим способом, вивчали у порівнянні з референс-препаратом настойкою живокосту виробництва Житомирської ФФ у дослідах на білих щурах масою 180-200 г на моделі гострого асептичного запалення, відтвореного субплантарним введенням 1 % розчину карагеніну в об'ємі 0,1 мл на тварину [8]. Досліджувані настойки наносили на лапу тварин у розведенні 1:2 у профілактичному режимі за 1 годину до введення розчину карагеїну. Тварини були розділені на 4 групи по 5 щурів у кожній: 1 група - контрольна патологія; 2 спиртовий контроль - тварини, яким за 1 годину до відтворення модельної патології задню лапу занурювали у 50 % розчин спирту етилового в дозі 1 мл; 3 - тварини, задню лапу яких за 1 годину до відтворення модельної патології занурювали у настойку з коренів живокосту, одержану за заявленим способом, (0,5 мл); 4 - тварини, яких лікували препаратом порівняння настойкою живокосту Житомирської ФФ (0,5 мл). Дозу настойок 0,25 мл доводили до 1 мл водою очищенною. Протизапальну активність обох настойок оцінювали за антиексудативним ефектом (активністю), що вивчали у динаміці протягом доби. Вимірювання величини набряку лап у щурів проводили за допомогою механічного онкометра за А.С. Захаревським в динаміці через 1, 2, 3, 6 і 24 години після введення карагеніну. 2 UA 75922 U 5 10 15 20 25 Антиексудативну активність досліджуваних препаратів при гострому ексудативному запаленні визначали за здатністю зменшувати розвиток набряку у порівнянні з групою контрольної патології та розраховували за наступною формулою: к к A=100 %-[(Mо-Mз)/(Mо -Mз )]×100, де А - антиексудативна активність, %; Мо - об'єм набряклої лапи в досліді (у тварин, яких лікували); Мз - об'єм здорової лапи в досліді; к Мо - об'єм набряклої лапи в контролі (у нелікованих тварин); к Мз - об'єм здорової лапи в контролі. Результати протизапальної активності настойки з коренів живокосту та препарату порівняння на моделі карагенінового набряку наведені у таблиці 2. У контрольній групі тварин, яким вводили лише карагенін, максимум набряку лапи (в 1,6 разів у порівнянні з початковим розміром) був зареєстрований на третю та на шосту годину після введення карагеніну. Через 24 години зафіксовано зменшення набряку, але середня величина об'єму лап тварин ще не перевищувала початковий розмір у 1,3 рази. Протягом першої години дослідження введення піддослідним тваринам настойки з коренів живокосту та препарату порівняння у дозах 0,5 мл супроводжувалось зменшення набряку лап, проте ці зміни були недостовірними. Наприкінці другої години дослідження достовірну антиексудативну активність виявила настойка з коренів живокосту. До кінця третьої години експерименту обидва досліджуваних препарати виявили антиексудативну дію, але найвища дія, як і раніше, була зафіксована у настойки з коренів живокосту, одержаної за заявленим способом (61,2 %). Антиексудативна активність препарату порівняння поступалась дії настойки з коренів живокосту та становила 36,8 %. Різниця у протинабряковій дії між настойками була достовірною. На шостій годині досліду ефективність досліджуваних препаратів почала зменшуватись та була достовірною лише у настойки з коренів живокосту(37,4 %). Ймовірно, це свідчить про те, що настойки з коренів живокосту та препарат порівняння є препаратом короткої дії. Наприкінці експерименту препарати в усіх дозах виявили лише тенденцію до протинабрякової активності в межах 14-22 %, що підтверджує припущення щодо їх фармакокінетики. 30 Таблиця 2 Антиексудативна активність настойки з коренів живокосту, одержаної за заявленим способом та препаратом порівняння на моделі карагенінового набряку у щурів (n=5) Доза, Початковий Групи тварин мл об'єм лапи Контрольна патологія Спиртовий контроль Об’єм лапи (в умовних одиницях)/антиексудативна активність (в %) протягом 24 1 година 2 години 3 години 6 годин Середня години 48,6±1,5 57,2±1,2 68,5±1,4 78,8±1,8 74,3±2,0 64,5±1,7 1 49,0±2,1 57,3  1,9 3,5 66,4  2,6 12,6 76,2  3,4 9,9 719  1,8 , 10,9 50,4±1,7 56,1  2,3 58,4  1,3 * /* * 62,0  2,3 * /* * 66,5  1,3 * 62,8  1,8 33,7 59,8 612 , 37,4 22,0 42,8 52,0±2,0 58,6  3,0 23,3 25,3 Настойка 0,5 живокосту (1:2) Настойка живокосту 0,5 Житомирської (1:2) ФФ 66,4  1,3 27,6 711  2,7 * , 36,8 713  2,8 , 24,9 65,7  2,1 0 65,7  1,4 13,8 7,4 Примітка. Статистично значущі відмінності (р≤0,05): * - до контрольної патології, ** - до настойки мл. У групі спиртового контролю протягом всього дослідження не зафіксовано достовірної антиексудативної дії, що є підставою вважати наявність протизапальних властивостей саме у діючих речовин досліджуваних препаратів. 3 UA 75922 U 5 10 15 20 25 Таким чином, за результатами, отриманими на даній моделі запалення, за середньою антиексудативною активністю (за 24 години) настойка з коренів живокосту одержана за заявленим способом (42,8 %) переважає настойку живокосту Житомирської ФФ (25,3 %). Приклад 4 Визначення протизапальної дії досліджуваних настойок було проведено також на моделі термічного запалення у мишей [8]. Препарати застосовували у лікувальному режимі у вигляді примочок на марлевому тампоні, які прикладали протягом 10 хв. на задню лапу попередньо зафіксованих тварин. Тварин було розділено на 8 груп (6 тварин у кожній): 1 група-контрольна патологія; 2 - тварини, яким одразу після відтворення модельної патології на задню лапу приклали примочку з 1 мл 50 % розчину етилового спирту; 3 - тварини, яким одразу після відтворення модельної патології на задню лапу прикладали примочку з настойки з коренів живокосту, одержаній за заявленим способом, у дозі 0,5 мл; 4 - тварини, яких лікували настойкою живокосту Житомирської ФФ - препаратом порівняння у дозі 0,5 мл. Дози настойок доводили до 1 мл водою очищеною. Через 24 години мишей виводили з експерименту дислокацією шийних хребців, відрізали обидві лапи на рівні гомілкового суглоба, зважували на торсійних вагах ВТ-500 і визначали різницю у масі між набряклою і ненабряклою лапами. Протизапальну активність визначали за ступенем у піддослідних тварин у порівнянні з контрольними. Протизапальну активність розраховували за формулою: А=100 %-Рд×100/Рк, де A - протизапальна активність, %; Рд - середня різниця по масі між набряклою і ненабряклою лапою у дослідній групі, мг; Рк - середня різниця по масі між набряклою і ненабряклою лапою у контрольній групі, мг. Результати вивчення протизапальної активності настойок з коренів живокосту та препарату порівняння наведено у таблиці 3. Таблиця 3 Протизапальна активність настойок з коренів живокосту та препарату порівняння на моделі термічного запалення лапи у мишей (n=6) Різниця у масі набряклої та Протизапальна Група тварин Доза, мл ненабряклої лапи,г активність, % Контрольна патологія 0,045±0,002 Спиртовий контроль 1 0,042±0,008 6,7 Настойка з коренів живокосту 0,5 (1:2) 0,026+0,005* 42,2 за заявленим способом Настойка живокосту 0,5 (1:2) 0,03510,004 26,7 Житомирської ФФ Примітка. * - статистично значущі відмінності до контрольної патології (р≤0,05). 30 35 40 45 На підставі проведених досліджень визначено, що обидві настойки у дозі 0,5 мл достовірно зменшували масу набряклої лапи експериментальних тварин та виявили протизапальну дію 42,2 % та 26,7 % відповідно. Аналіз отриманих даних показав, що протизапальна дія настойки з коренів живокосту, одержаної за заявленим способом, в середньому в 1,6 рази перевищувала дію настойки живокосту Житомирського ФФ, хоча достовірної різниці у середній масі лап в обох групах не зафіксовано. Тобто на даній моделі протизапальна дія настойки з коренів живокосту виражена на рівні препарату порівняння. Таким чином, заявлено спосіб одержання настойки з коренів живокосту, який забезпечує підвищення протизапальної дії кінцевого продукту за рахунок збільшення виходу активних діючих речовин з сировини. Спосіб є простим у виконанні, економічно доцільним і таким, що не потребує використання спеціального обладнання. Джерела інформації: 1. Патент 96678 С2, Україна, заявл. 07.06.2010 р., опубл. 25.11.2011 p., Бюл. № 22, 2011 p. 2. Патент 96882 С2,Україна, заявл. 19.11.2010 р., опубл. 12.12.2011 p., Бюл. № 23, 2011 p. 3. Патент 87061 С2, Україна, заявл. 29.11.2007р., опубл. 10.06.2009 p., Бюл. № 11, 2009 р. 4. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. / За ред. A.M. Гродзинського. - К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії їм. М.П. Бажана, 1991. - С. 158-159. 4 UA 75922 U 5 10 15 5. Окопник лекарственный Symphytum officinale L.: Аналит. Обзор / Б.М. Зузук, Р.В. Куцик, И.Р. Костюк и ГГ. Мельничук // ПРОВИЗОР. - № 17. - 2004. - С. 30-34. 6. Окопник лекарственный Symphytum officinale L. / Б.М. Зузук, Р.В. Куцик, И.Р. Костюк, Г.Г. Мельничук и Р.Й. Гаудук // ПРОВИЗОР. - № 18. - 2004. - С. 25-28. 7. Окопник лекарственный Symphytum officinale L. / Б.М. Зузук, Р.В. Куцик, И.Р. Костюк, Г.Г. Мельничук и Р.Й. Гаудук // ПРОВИЗОР. - № 19. - 2004. - С. 35-38. 8. Доклінічні дослідження лікарських засобів Методичні рекомендації / За ред.: член-кор. АМН України О.В. Стефанова. - К.: Авіценна, 2011. - 528 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб одержання настойки з коренів живокосту, що включає неодноразову екстракцію сировини спиртом етиловим 50 % з подальшим об'єднанням одержаних екстрактів, який відрізняється тим, що екстракцію здійснюють за методом дрібної мацерації з примусовим перемішуванням сировини, яку попередньо замочують в екстрагенті протягом 6 годин, екстракцію здійснюють двічі, протягом 6 та 4 годин відповідно, при загальному співвідношенні сировина:екстрагент 1:10. Комп’ютерна верстка Шеверун Д.М. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5