Спосіб діагностики мовної функції при зубощелепних аномаліях та деформаціях

Реферат: UA 76254 U UA 76254 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до ортопедичної стоматології та ортодонтії, і може бути використана при діагностиці та подальшому лікуванні зубощелепних аномалій та деформацій ортодонтичними та ортопедичними методами. Поряд із домінуючим вивченням функції жування та естетики у практичній стоматології недостатня увага приділяється мовній та голосоутворювальній функціям. У ротовій порожнині як акустичній камері реалізується фонетична функція, а саме артикуляція звуків, формується уклад для вимови голосних та приголосних. Відновлення висоти прикусу та положення фронтальних зубів при сагітальних та вертикальних аномаліях є необхідною умовою для реабілітації мовної функції. Неправильний прикус порушує гармонію між співвідношенням губ, язика, піднебіння та зубів, а, відтак, не спроможний забезпечити оптимального укладу органівартикуляторів для чіткої вимови звуків [1, 2]. На сучасному етапі фонетико-акустичні дослідження ведуться у напрямках ортодонтії, ортопедичної та хірургічної стоматології. А саме: при незрощеннях губи та піднебіння, резекції щелеп за доброякісних та злоякісних новоутвореннях, заміщенні дефектів твердих тканин зубів, зубного ряду або беззубих щелеп, при зубощелепних аномаліях та деформаціях, а основним об'єктом досліджень при порушенні вимови виступають тканини губ, піднебіння, ротоглотки та м'язового органа язика. Відомий спосіб дослідження мовної функції проводиться методом палатографії, рентгенографії та спектрографії голосового сигналу. При отриманні палатограм аналізують контакт органа-артикулятора з ділянкою піднебіння. Василевська З.Ф. [1] запропонувала з аерофотоплівки або целулоїдної пластинки штампувати базисну пластинку для піднебіння з подальшим введенням її до порожнини рота та вимовою окремих звуків (фонем). При цьому, залишаючи на ній сліди, пластинку виймають з порожнини рота, склографом окреслюють контури палатограм, де язик торкається різних точок піднебіння та зіставляють зі схемами артикуляції дикторів з нормальною мовою. Рентгенографічне дослідження включає покриття поверхні язика рентгенконтрасною речовиною та статичну фіксацію його положення у момент фонації звуку. Недоліком цих способів є те, що процес мовотворення у периферичному відділі мовного апарату розглядається лише з позиції м'язового органа язика та ділянками його контакту, при цьому не враховується величина мовного простору як вертикальний компонент прикусу, завищення або заниження якого призводить до контакту зубів під час мови або компресії структур скроневонижньощелепного суглоба. Разом з отриманням палатограм використовується методика прослуховування вимови приголосних звуків для корекції протезів на воскових базисах з виведенням середніх палатограмних зон артикуляції приголосних звуків. Спектрографічне дослідження широко використовується в експериментальній фонетиці, спектрографія мовного сигналу проводиться за допомогою мікрофону та звукової програми для аналізу голосу, при цьому отримують звуковий запис мови та аналізують його форманти [7]. Недоліком цього способу є те, що аналіз звукового сигналу розглядається лише у фокусі фізичних характеристик шуму, а дослідження жодного органа-артикулятора ротової порожнини не проводиться. З'ясовано, що як об'єкт досліджень нижня щелепа та її функціональні рухи при утворенні мовного простору не розглядались, а особливості структур голосового апарату при нормальній функції зубощелепного апарату та парафункції не висвітлені. Середня величина мовного простору, що визначається як міжрізцева відстань при відкривання рота становить 40 мм для жінок та 45 мм для чоловіків [10]. При артикуляції голосної /а/ оптимальне значення міжрізцевої відстані складає 25 мм та 10 мм для /і/. Приголосні /б/, /п/, /м/ називаються вибуховими та утворюються при скороченні мімічних м'язів губ та руху нижньої щелепи вниз для розриву губного затвору. Мовний простір при вимові вибухових приголосних залежить від послідуючої голосної у фонемі. Для вимови піднебінних приголосних /г/, /к/, /н/ спинка язика контактує з піднебінням, а кінчик та бокові ділянки з зубами нижньої та верхньої щелепи, величина мовного простору залежить від об'єму руху нижньої щелепи вниз. Альвеолярно-язичний /р/ утворюється за рахунок вібрації язика у ділянці альвеолярного паростка та піднебінної поверхні різців, опусканні нижньої щелепи [1,4,7,10]. /в/ та /ф/ належать до губно-зубних звуків, для їх формування нижня щелепа рухається вперед для створення укладу ріжучого краю верхніх різців з нижньою губою [6,10]. Приголосні /д/, /л/ і /т/ називаються язично-зубними, при їх вимові кінчик язика знаходиться на піднебінній поверхні різців, а міжрізцева відстань складає 5 мм, рух щелепи спрямований вперед. Язично-зубні /с/, /з/, /ц/ потребують висування нижньої щелепи вперед для зближення верхніх та нижніх різців та їх розташування у одній фронтальній площині, мовний простір складає 1 мм [1, 3, 6, 7, 8, 11]. Визначити об'єм та траєкторію переміщення щелепи при фонації можна за допомогою аксіографа - цифрового пристрою для реєстрації рухів нижньої щелепи [5, 6, 9, 10], а оцінити 1 UA 76254 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 структури прикусу за допомогою рентгенологічного дослідження профілю - бокової телерентгенографії [3]. Аксіографічне дослідження - це графічний запис функціональних рухів нижньої щелепи. Для запису графіків пацієнт виконує рухи вперед назад, вниз, вверх та вимовляє, рухаючи щелепою, спеціальні тестові слова. При аналізі бокових телерентгенограм за Ріккетсом визначали величину висоти прикусу - нижня висота обличчя, як кут між точками Хі, Spina nasalis anterior та Suprapogonion, та величину висоти зубів - значення інфра-/супрапозиції різців до оклюзійної площини, інклінацію фронтальних зубів до площини A-Pogonioin. Найближчим аналогом-прототипом корисної моделі, що заявляється, є спосіб запису механічним аксіографом та комп'ютерного сканування рухів нижньої щелепи (5). В основу цього способу поставлено аналіз рухів нижньої щелепи та визначення її просторового положення, це дає змогу об'єктивно охарактеризувати параметри зубощелепної системи та прикусу, які неможливо отримати традиційними способами діагностики. Недоліком цього способу є те, що характеристики зубощелепної системи та прикусу враховувалися лише при відновленні функції жування та не застосовувалися для дослідження функції мови. В основу корисної моделі поставлена задача забезпечення ефективності діагностики мовної функції при зубощелепних аномаліях та деформаціях. Технічний результат, що досягається, полягає в аналізі параметра мовного простору, величина якого залежить від характеристики прикусу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає проведення аксіографічного дослідження функції мови шляхом реєстрації рухів нижньої щелепи при вимові тестових слів фонемного ряду від 100 до 90, аналізу висоти прикусу та висоти фронтальних зубів методом бокової телерентгенографії, згідно з корисною моделлю, досліджують величину мовного простору, яка залежить від об'єму рухів у скроневонижньощелепному суглобі, вертикальних і сагітальних параметрів прикусу. Спосіб виконується наступним чином. Створюють математичну модель, визначають залежність траєкторії руху щелепи та величини вертикального та сагітального фронтального перекриття (фіг. 1, 2). за формулою zA=fA(xA), де А - зміщення вздовж траєкторії суглобового шляху xAi, zAi i=1,2…nА zs=fs(xs), де S - зміщення вздовж фронтальної направляючої xsi, zsi i=1, 2…ns zs=fI(xs), для відрізку I xs=fII(zs), для відрізку II xsi" = xsi-xss. У стандартній мовній схемі під час аксіографічного запису функції мови пацієнту потрібно рахувати у зворотному порядку від 100 до 90 таким чином, щоб мова була менш автоматичною та акцетурованою. При цьому отримується запис функції мови у вигляді графіку кривої. Його оцінка проводиться за параметрами довжини і кута траєкторії, відносного положення до точки шарнірної осі. Після цього проводять рентгенографічне дослідження методом бокової телерентгенографії та аналізуються величини висоти прикусу та висоти зубів, які впливають на параметри мовного простору. Приклади конкретного використання. Пацієнт К., 25 років, звернувся зі скаргами на порушення прикусу та чіткості вимови приголосних. Діагностовано порушення прикусу за другим класом першим підкласом за Енглем - дистальна оклюзія, зміщення нижньої щелепи назад відносно позиції першого верхнього моляра, мезіально-щічний бугор верхнього моляра розташовується попереду щічної фісури нижнього моляра, у поєднанні з протрузією переднього відділу верхньої щелепи та порушення вимови першої та другої зон артикуляції за Василевською З.Ф. - губних П, Б, М, Ф, В та передньоязикових змикних приголосних Т, Д, Н, С, З, Ш, Ж. Пацієнтові було проведено аксіографічне дослідження рухів нижньої щелепи при функції мови (фіг. 3) та проаналізовано параметри висоти прикусу та висоти зубів бокової телерентгенограми (фіг. 4). При сагітальній щілині та проінклінації фронтальних зубів відмічалося збільшення висоти прикусу до 48,2° з інклінацію верхніх і нижніх фронтальних зубів 29,4° і 23,7° та зростання траєкторії руху щелепи від 2,50 до 4,57 мм при про- та ретрузії реєстрованої записом функції мови. Пацієнтка М., 31 років, звернулася зі скаргами на порушення положення зубів, прикусу та чіткості вимови приголосних. Діагностовано порушення прикусу за другим класом другим 2 UA 76254 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 підкласом за Енглем - дистальна оклюзія, зміщення нижньої щелепи назад відносно позиції першого верхнього моляра, мезіально-щічний бугор верхнього моляра розташовується попереду щічної фісури нижнього моляра, у поєднанні з ретрузією передніх зубів верхньої щелепи та порушення вимови другої зон артикуляції за Василевською З.Ф. - передньоязикових змикних приголосних Т, Д, Н, С, З, Ш, Ж. Пацієнтці було проведено аксіографічне дослідження рухів нижньої щелепи при функції мови (фіг. 5) та проаналізовано параметри висоти прикусу та висоти зубів бокової телерентгенограми (фіг. 6). При глибокому різцевому вертикальному перекритті контакт нижніх різців знаходився на більш крутій частині заглиблення піднебінної поверхні, висота прикусу була заниженою до 44,2° з інклінацію верхніх і нижніх фронтальних зубів 2,2° і 17,9° за цих умов скорочувалася траєкторія контрольованого ковзання нижньої щелепи про вимові звуків, рух щелепи відповідав положенню сюр- та ретрузії у об'ємі 1,75 мм - 2,0 мм, запис функції мови мав крутий вертикальний характер. По запропонованому способу продіагностовано 51 пацієнтів. У всіх випадках отримані достовірні результати. Таким чином, застосування запропонованого способу діагностики мовної функції при зубощелепних аномаліях та деформаціях дозволяє підвищити ефективність оцінки параметрів прикусу та функцій зубощелепної системи. Джерела інформації: 1. Василевская З.Ф. Коррекция речи при стоматологических вмешательствах: учебное пособие / Василевская З.Ф. - К.: Здоров'я, 1971.-91 с. 2. Дорошенко С.И. Влияние саггитальных аномалий прикуса на функцию речи: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматология" / С.И. Дорошенко. - К., 1969.-26 с. 3. Дорошенко С.І. Основи телерентгенографії. - К.: Здоров'я, 2007.-72 с. 4. Сивовол С.И. Нарушения речи: стоматологические аспекты / С.И. Сивовол // Стоматолог.2005. - № 7. - С. 40-41. 5. Славичек Р. Жевательный орган: Функции и дисфункции / Р. Славичек. - К.: Гамма Мед., 2008.-543 с. 6. Филимонов О.А. Влияние некоторых клинических анатомических параметров на фонетические расстройства у больных в ортопедии / О.А. Филимонов, Г.Г. Манашев // Стоматология.-2005. - № 4. - С. 65-67. 7. Шупяцький І.М. Профілактика лінгвофонетичних змін до і після стоматологічних втручань: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.21 "Стоматологія" / Шупяцький І.М. - К., 2009.-18с. 8. Araujo A. The Influence of Occlusal Class in the Production of Voiceless Fricatives./ A. Araujo, H. Vilarinho, L. M. T. Jesus // In Proceedings of the Conference on Turbulences, Berlin, Germany, 1314 October 2005. - Р. 35-37. 9. De Oliveira Serrano P. Effect of dental wear, stabilization appliance and anterior tooth reconstruction on mandibular movements during speech. / De Oliveira Serrano P., Cavalcante L.M., Del Bel Cury A.D., Bovi Ambrosano G.M., Rodrigues Garcia R.C.//Brazilian Dental Journal – 2008 №19(2). - Р. 151-8. 10. Gruber H. A standardized procedure to record human speech trajectories / Gruber H., Slavicek G., Siegl P. // J. Stomat. Occ. Med.-201-3. - Р. 140-148. 11. Johnson N. Tooth position and speech-is there a relationship / Johnson N., Sandy J. // Angle Orthod.-1999 - № 69(4). - Р. 306-310. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб діагностики мовної функції при зубощелепних аномаліях та деформаціях, що включає проведення аксіографічного дослідження функції мови шляхом реєстрації рухів нижньої щелепи при вимові тестових слів фонемного ряду від 100 до 90, аналізу висоти прикусу та висоти фронтальних зубів методом бокової телерентгенографії, який відрізняється тим, що досліджують величину мовного простору, яка залежить від об'єму рухів у скроневонижньощелепному суглобі, вертикальних і сагітальних параметрів прикусу. 3 UA 76254 U 4 UA 76254 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5