Спосіб корекції ендотеліальної дисфункції у вагітних з прееклампсією в поєднанні з гепатобіліарною патологією

Реферат: Спосіб корекції ендотеліальної дисфункції у вагітних з прееклампсією в поєднанні з гепатобіліарною патологією включає седативну, гіпотензивну, магнезіальну й інфузійну терапію. Додатково вводять препарат Тівортін. UA 80370 U (54) СПОСІБ КОРЕКЦІЇ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ В ПОЄДНАННІ З ГЕПАТОБІЛІАРНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ UA 80370 U UA 80370 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до акушерства, та присвячена корекції ендотеліальної дисфункції у вагітних з прееклампсією в поєднанні з гепатобіліарною патологією. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю захворюваності на гепатобіліарну патологію (ГБП) в сучасних умовах, у тому числі й серед осіб працевлаштованого репродуктивного віку, високим відсотком прееклампсієї та зростанням відсотка поєднаних форм гестозу. Існує спосіб лікування окремо гепатобіліарної патології у вагітних, який включає використання зокрема гепатопротекторного препарату глутаргіну, який впливає на рівень зростання метаболітів ПОЛ, скорочення терміну досягнення клініко-біохімічної ремісії, підвищення кількості вагітних з досягнутою та стійкою ремісією хвороби й, як наслідок, позитивного впливу на функціональний стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності та пологів [Чибісова І.В. Застосування Глутаргіну у вагітних з хронічною патологією гепатобіліарної системи // Здоров'я України. - 2007. -№ 2(5). - С. 21-23]. Недоліком даного способу є те, що він передбачає терапію лише патології гепатобіліарної системи й не враховує лікування поєднання ГБП з прееклампсією. До того ж діючої речовини (аргініну глутамату) в глутаргіні замало (0,25 г) для комплексного лікування вагітних при поєднанні ГБП та прееклампсії. Існує спосіб корекції ендотеліальної дисфункції у хворих на хронічний гепатит С із застосуванням L-аргініну. В роботі доведено, що на тлі застосування L-аргініну підвищується його рівень в сироватці крові, знижується рівень ЕТ 1-21 та підвищується рівень нітратів, таким чином покращується клінічний перебіг захворювання гепатобіліарної системи [Андрейчин М.А., Рябоконь Ю.Ю. Роль ендотеліальної дисфункції в перебігу хронічного гепатиту С та її корекція препаратом L-аргініну // Неинтенсивная инфузионная терапия во фтизиопульмонологии и других отраслях медицины. 2012. - № 1. - С. 9-10]. До недоліків даного способу належить те, що L-аргінін застосовується у пацієнтів з ізольованою гепатобіліарною патологією, та не враховується поєднання гепатобіліарної патології з акушерською, яке супроводжується синдромом взаємного обтяження. Основний метод ведення вагітних з прееклампсією в Україні передбачений Протоколом МОЗ України № 676 від 31.12.2004 року, який поєднує седативну, гіпотензивну, магнезіальну й інфузійну терапію. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому прийнятий як прототип. Недоліком прототипу є відсутність в ньому препаратів, які б покращували функцію ендотелію. Раціональна терапія повинна передбачати вибір потрібних медикаментів з урахуванням їх можливого як позитивного, так і негативного впливу на організм вагітної та плода, а також поєднання акушерської та екстрагенітальної патології і перш за все застосовуватися у вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП. Окрім цього потрібен препарат з мінімальною кратністю прийому та максимальним ефектом дії. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності відомого способу лікування прееклампсії у вагітних з ГБП, а саме підвищення рівня вазодилятаторів - стабільних метаболітів оксиду азоту та зниження концентрації потужного вазоконстриктора ендотеліну 1-21 в сироватці крові. Поставлена задача вирішується шляхом додаткового застосування в комплексній терапії вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП сучасного, вітчизняного препарату Тівортіну ТОВ "Юрія-Фарм", м. Київ, Україна. Тівортін не 4,2 % розчин L-аргініну аспартату (0,75 г) та аспарагінової кислоти (0,43 г). Різнопланова участь аргініну в метаболізмі визначає широкий спектр його терапевтичної дії і ефективність використання при патології гепатобіліарної системи та прееклампсії. Амінокислота L-аргінін належить до класу умовно незамінних амінокислот і є активним і різностороннім клітинним регулятором багаточисленних життєво важливих функцій організму, виявляє важливі в критичному стані організму протекторні ефекти. Тівортін чинить антигіпоксичну, мембраностабілізуючу, цитопротекторну, антиоксидантну, дезінтоксикаційну активність, гепатопротекторну дію завдяки антиоксидантній, антигіпоксичній і мембраностабілізуючий активності, позитивно впливає на процеси енергозабезпечення в гепатоцитах. Тівортін є субстратом для NO-синтази - ферменту, що каталізує синтез оксиду азоту в ендотеліоцитах. Підтримує гомеостаз шляхом регулювання рівноважного стану протилежних процесів тонусу судин: пригнічує синтез ендотеліну-1, котрий є потужним вазоконстриктором і стимулятором проліферації й міграції гладких міоцитів судинної стінки та підвищує рівень стабільних метаболітів NO - потужного вазодилятатора. Тівортін дозволений до застосування в Україні, 1 UA 80370 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 згідно з наказом МО'З України № 528 від 18.09.2008. Номер реєстраційного посвідчення UA/8954/01/01. Термін дії посвідчення з 18.09.2008 по 18.09.2013. Наша пропозиція щодо використання Тівортіну як донатора оксиду азоту, у вагітних з прееклампсісю у поєднанні з ГБП, базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтверджений в клініці закономірності, що додаткове введення таким пацієнткам Тівортіну підвищує рівень стабільних метаболітів оксиду азоту та знижує концентрацію вазоконстриктора ЕТ 1-21 в сироватці крові; таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім цього введення Тівортіну у вагітних не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому може призначатися повторними курсами, залежно від досягнутого ефекту. Раніше з метою корекції ендотеліальної дисфункції у вагітних з прееклампсією у поєднанні з гепатобіліарною патологією Тівортін не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Вагітним з прееклампсією в поєднанні з ГБП, які потребують корекції патологічного стану з метою пролонгації вагітності та покращення перинатального виходу вагітності вводять як донатор оксиду азоту 4,2 % розчин Тівортіну внутрішньовенно крапельно, 100,0 мл 1 раз на день протягом 10 діб поспіль і потім внутрішньо по 1 столовій ложці 3 рази на день протягом 5-10 діб, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності запропонованого лікування були показники функціональної активності ендотелію за стабільними метаболітами оксиду азоту (NO (NOх) та рівнем ЕT 1-21 в сироватці крові. Вищевказані дози й курс введення Тівортіну були підібрані нами дослідним шляхом. Саме при такій схемі введення Тівортіну в більшості вагітних забезпечується корекція функції ендотелію, а саме підвищення рівня стабільних метаболітів оксиду азоту та зниження концентрації ЕТ 1-21 в сироватці крові у вагітних з прееклампсією в поєднанні з гепатобіліарною патологією. Отже новими є як пропозиція щодо введення Тівортіну, який авторами корисної моделі вперше використовується у вагітних з прееклампсісю в поєднанні з ГБП, з метою корекції ендотеліальної дисфункції, так і схема застосування цього препарату. При розробці заявленого способу була обстежена 41 вагітна з прееклампсією в поєднанні з ГБП: основна група (22 вагітні), які отримували лікування відповідно заявленого способу, і група порівняння (19 пацієнток), що отримували лікування відповідно способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, тривалістю та клінічними проявами захворювання. Лікування вагітних проводилося в умовах пологового стаціонару. До початку лікування вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП в обох групах, які були під наглядом, - основній, що отримувала лікування відповідно заявленого способу, і порівняння, в якій лікування здійснювалось стосовно до відомого способу-прототипу, були зареєстровані лабораторні ознаки дисфункції ендотелію судин у вигляді зниження вазоділятатора оксиду азоту та збільшення потужного вазоконстриктора ЕТ 1-21 в сироватці крові. Лабораторне обстеження в динаміці проведення лікування дозволило встановити, що у хворих основної групи, які отримували лікування згідно із заявленим способом, мало місце значне збільшення рівня стабільних метаболітів оксиду азоту та зниження вазоконстриктора ЕТ 1-21 у порівнянні з вагітними групи порівняння, які отримували лікування з використанням відомого способу-прототипу. При дослідженні сироватки крові обстежених груп вагітних до лікування було зареєстровано зниження рівня стабільних метаболітів NО (NOх) в середньому до 8,0±0,2 моль/мл. Після проведеної терапії у вагітних основної групи відмічено достовірне збільшення рівня NOх до 25,9±0,1 моль/мл, що майже наближались до показників контрольної групи в порівнянні з пацієнтками групи порівняння, у яких рівень NOх склав 8,2±0,1 моль/мл та практично не відрізнявся від даних, які реєструвались до лікування. Динаміка рівня стабільних метаболітів оксиду азоту наведена в таблиці 1. 2 UA 80370 U Таблиця 1 Динаміка рівня стабільних метаболітів оксиду азоту (NO2 /NO3) у сироватці крові вагітних з прееклампсією в поєднанні з гепатобіліарною патологією (М±m) Групи вагітних Вивчені показники NОx моль/мл NО2 моль/мл NО3 моль/мл основна група (n=22) група порівняння (n=19) до лікування після лікування до лікування після лікування 8,0±0,2 25,9±0,1*" 8,1±0,2 8,2±0,1*" 1,3±0,1 8,5±0,2 1,4±0,3 1,5±0,2 6,7±0,2 10,1±0,1 6,6±0,1 6,8±0,1 контрольна група (n=44) 26,2±0,2" 11,1±0,3 15,2±0,1 Примітка: *р