Спосіб лікування прееклампсії у вагітних з гепатобіліарною патологією

Реферат: Спосіб лікування прееклампсії у вагітних в поєднанні з гепатобіліарною патологією включає седативну, гіпотензивну, магнезіальну й інфузійну терапію. Крім того, пацієнткам додатково вводять препарат Тівортін. UA 72335 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ПРЕЕКЛАМПСІЇ У ВАГІТНИХ З ГЕПАТОБІЛІАРНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ UA 72335 U UA 72335 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до акушерства, та присвячена лікуванню прееклампсії в поєднанні з гепатобіліарною патологією. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю захворюваності на гепатобіліарну патологію (ГБП) в сучасних умовах, у тому числі й серед осіб працевлаштованого репродуктивного віку, високим відсотком прееклампсії та відсутністю єдиного підходу до ведення вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП. Існує спосіб лікування окремо гепатобіліарної патології у вагітних, який включає використання, зокрема гепатопротекторного препарату глутаргіну, який впливає на рівень зростання метаболітів ПОЛ, скорочення терміну досягнення клініко-біохімічної ремісії, підвищення кількості вагітних з досягнутою та стійкою ремісією хвороби й, як наслідок, позитивного впливу на функціональний стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності, пологів [Чибісова І. В. Застосування Глутаргіну у вагітних з хронічною патологією гепатобіліарної системи // Здоров'я України.-2007. - № 2(5). - С. 21-23]. Недоліком даного способу є те, що він передбачає терапію лише патології гепатобіліарної системи й не враховує лікування поєднаної ГБП з прееклампсією. До того ж діючої речовини (аргініну глутамату) в глутаргіні замало (0,25 г) для комплексного лікування вагітних при поєднанні ГБП та прееклампсії. Відомий також спосіб лікування прееклампсії, в якому акцентується увага на нормалізації артеріального тиску, за допомогою великих доз аденозинтрифосфату натрію, що призводить до зниження AT внаслідок впливу на синтез оксиду азота, як результат - розширення артеріального русла та зниження продукції норадреналіну [Зильбер А. П., Шифман Е. М., Вартанов В. Я. Нормализация артериального давления с помощью аденозинтрифосфатаз у беременных с преэклампсией // Вестник интенсивной терапии.-1999. - № 1. - С. 99-100]. До недоліків даного способу відноситься те, що при поєднанні прееклампсії й ГБП, яке супроводжується синдромом взаємного обтяження, застосування аденозинтрифосфату натрію в якості монотерапії недостатньо ефективне, бо воно впливає лише на обмін енергії у біологічних системах. Основний метод ведення вагітних з прееклампсією в Україні передбачений Протоколом МОЗ України № 676 від 31.12.2004 року, який поєднує седативну, гіпотензивну, магнезіальну й інфузійну терапію. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому прийнятий в якості прототипу. Недоліком прототипу є відсутність в ньому препаратів, які б покращували функцію гепатобіліарної системи. Раціональна терапія повинна передбачати вибір потрібних медикаментів з урахуванням їх можливого як позитивного, так і негативного впливу на організм вагітної та плода, а також поєднання акушерської та екстрагенітальної патології і перш за все застосовуватися у вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП. Окрім того, потрібен препарат з мінімальною кратністю прийому та максимальним ефектом дії. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу лікування прееклампсії, а саме прискорення досягнення стабілізації гемодинаміки, функції гепатобіліарної системи, нормалізація біохімічних показників, показників гемостазіограми й ліпідного спектру в сироватці крові. Вказана задача досягається шляхом додаткового застосування в комплексній терапії вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП сучасного, вітчизняного препарату Тівортіну ТОВ "Юрія-Фарм", м. Київ, Україна. Тівортін - це 4,2 % розчин L-аргініну аспартату (0,75 г) та аспарагінової кислоти (0,43 г). Різнопланова участь аргініну в метаболізмі, визначає широкий спектр його терапевтичної дії і ефективність використання при патології гепатобіліарної системи та прееклампсії. Амінокислота L-аргінін, відноситься до класу умовно незамінних амінокислот і є активним і різностороннім клітинним регулятором багаточисельних життєво важливих функцій організму, виявляє важливі в критичному стані організму протекторні ефекти. Тівортін чинить антигіпоксичну, мембраностабілізуючу, цитопротекторну, антиоксидантну, дезінтоксикаційну активність, проявляє себе, як активний регулятор проміжного обміну і процесів енергозабезпечення, відіграє певну роль у підтриманні гормонального балансу в організмі. Аргінін є одним з основних субстратів у циклі синтезу сечовини в печінці. Гіпоамоніємічний ефект препарату реалізується шляхом активації перетворення аміаку в сечовину. Чинить гепатопротекторну дію завдяки антиоксидантній, антигіпоксичній і мембраностабілізуючій активності, позитивно впливає на процеси енергозабезпечення в гепатоцитах. Тівортін є субстратом для NO-синтази-ферменту, що каталізує синтез оксиду азоту в ендотеліоцитах. Препарат активує гуанілатциклазу і підвищує рівень циклічного гуанідинмонофосфату (цГМФ) в ендотелії судин, зменшує активацію й адгезію лейкоцитів і тромбоцитів до ендотелію судин, пригнічує синтез протеїнів адгезії VCAM 1 UA 72335 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1 і МСР-1, запобігаючи, таким чином, утворенню і розвитку атеросклеротичних бляшок, пригнічує синтез ендотеліну-1, котрий є потужним вазоконстриктором і стимулятором проліферації й міграції гладких міоцитів судинної стінки. Тівортін дозволений до застосування в Україні згідно з наказом МОЗ України № 528 від 18.09.2008. Номер реєстраційного посвідчення UA/8954/01/01. Термін дії посвідчення з 18.09.2008 по 18.09.2013. Наша пропозиція щодо використання Тівортіну як мембраностабілізуючого, цитопротекторного, антиоксидантного, дезінтоксикаційного та гепатопротекторного препарату у вагітних з прееклампсією у поєднанні з ГБП базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтверджений в клініці закономірності, що додаткове введення таким пацієнткам Тівортіну нормалізує загальний стан і самопочуття, показники систолічного й діастолічного артеріального тиску (AT); призводить до змінення показників ліпідного спектра в сироватці крові (зниження концентрації загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), підвищення концентрації холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ); сприяє покращенню показників гемостазіограмми (показника І фази гемокоагуляції - протромбіноутворення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТВ), II фази - тромбіноутворення протромбінового індексу (ПІ), III фази - утворення фібрину - концентрації фібриногена (ФГ); впливає на функціональний стан плодової частини плаценти: концентрацію естріолу (Е3), естрадіолу (Е4), прогестерона (ПГ), плацентарного лактогена (ПЛ) в сироватці крові; призводить до змін при ультразвуковому дослідженні (УЗД) фетоплацентарного комплексу (ФПК) й доплерографії, а саме підвищення бальної оцінки біофізичного профілю плода (БПП), збільшення показників судинного опору в маткових артеріях (МА), артеріях пуповини (ПА), середній мозковій артерії (СМА); таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення Тівортіну і у вагітних не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому може призначатися повторними курсами, залежно від досягнутого ефекту. Раніше з метою лікування вагітних з прееклампсією у поєднанні з гепатобіліарною патологією Тівортін не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Вагітним з прееклампсією в поєднанні з ГБП, які потребують корекції патологічного стану з метою пролонгування вагітності та покращенню виходу вагітності, вводять як мембраностабілізатор, цитопротектор, антиоксидант й гепатопротектора 4,2 % розчин Тівортіну внутрішньовенно крапельно, 100,0 мл 1 раз на день протягом 5 діб поспіль і потім внутрішньо по 1 десертній ложці 3 рази на день протягом 10-15 діб, у залежності від досягнутого ефекту. Жінки обох груп підлягали клінічному, інструментальному та лабораторному обстеженню до і після лікування. Лабораторними критеріями ефективності призначення Тівортіну є нормалізація гемодинаміки, показників гемостазіограми й ліпідного спектра в сироватці крові, функціонального стану плаценти, антенатальних показників стану плода. Вищевказані дози й курс введення Тівортіну були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій схемі введення Тівортіну в більшості вагітних забезпечується нормалізація гемодинаміки, показників гемостазіограми й ліпідного спектру у сироватці крові, функціонального стану плаценти, антенатальних показників стану плода. Отже новими є як пропозиція щодо введення Тівортіну, який авторами корисної моделі вперше використовується у вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП, так і схема застосування цього препарату. При розробці заявленого способу було обстежено 82 вагітні з прееклампсією в поєднанні з ГБП: основна (41 вагітна), яка отримували лікування відповідно заявленого способу, і група зіставлення (41 пацієнтка), що отримувала лікування відповідно способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, тривалістю та клінічними проявами захворювання. Лікування вагітних проводилося в умовах пологового стаціонару. До початку лікування вагітних з прееклампсією в поєднанні з ГБП в обох групах, які були під наглядом, - основній, що отримувала лікування відповідно заявленого способу, і зіставлення, в якій лікування здійснювалось стосовно до відомого способу-прототипу, була однотипова клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю артеріальної гіпертензії, слабкістю, зниженням апетиту, тяжкості у правому підребер'ї, обкладеності язика брудним білим або жовтуватим нальотом, гіркоти у роті, гепатомегалії, чутливості печінкового краю при пальпації. Клінічне обстеження в динаміці проведення лікування дозволило встановити, що у хворих основної групи, які отримували лікування згідно заявленого способу, мало місце прискорення ліквідації патологічної симптоматики й досягнення клінічного покращення стану вагітної у 2 UA 72335 U 5 10 15 порівнянні з вагітними групи зіставлення, які отримували лікування з використанням відомого способу-прототипу. При клінічному та функціональному моніторингу встановлено, що у вагітних обох груп до початку проведення лікування мала місце артеріальна гіпертензія й прискорення частоти серцевих скорочень (ЧСС), клінічне обстеження в динаміці проведення лікування дозволило встановити, що у вагітних основної групи, які отримували лікування за допомогою заявленого способу, чітку тенденцію до зниження показників систолічного та діастолічного AT (від вихідного середнього AT 108,1±1,3/109,8±1,4 мм рт. ст.). Так у пацієнток основної групи зареєстровано значне зниження рівнів систолічного артеріального тиску до 129,1±10,1 мм рт. ст. у порівнянні з даними AT в групі зіставлення 131,1±9,7 (р