Спосіб визначення ефективності лікування ліпідних порушень у вагітних з прееклампсією

Спосіб визначення ефективності лікування ліпідних порушень у вагітних з прееклампсією шляхом дослідження сироватки крові, який відрізняється тим, що методом газорідинної хроматографії визначають вміст ліноленової, ейкозотрієно вої і арахідонової жирних кислот, розраховують співвідношення суми триєнових і арахідонової жирних кислот за формулою: „ С18:3 + С20:3 К= , де С20:4 К - коефіцієнт, який при збільшенні визначає ефективність лікування, С18:3 - С20:3 - сума триєнових жирних кислот, С20:4 - арахідонова жирна кислота, порівнюють з контролем і при збільшенні коефіцієнта К визначають ефективність лікування ліпідних порушень у вагітних з прееклампсією. Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до акушерства та гінекології, точніше, до ліпідології, і може використовуватися для покращення лікування ліпідних порушень у вагітних з прееклампсією. Проблема гестозів залишається однією з найбільш актуальних у сучасному акушерстві, що пов'язано з частотою патології (14%) та суттєвим ростом важких та атипових форм. Питома вага прееклампсії в Україні зросла з 1995 року від 27,9% до 40,7%, а тяжких форм прееклампсії та еклампсії від 0,22% до 0,8% і не має тенденції до зниження. Результати досліджень останніх років свідчать про те, що гемостаз є полісиндромним захворюванням, в основі якого лежать патологія ендотелію. Відомо, що будь-яка мембрана, в тому числі ендотеліальна на 80% складається з фосфоліпідів, важливим компонентом яких є поліненасичені жирні кислоти. Отже дослідження жирнокислотного спектру крові у вагітних з прееклампсієї дає можливість оцінювати стан ендотелію де синтезується ряд медіаторів, що регулюють судинний тонус, зокрема ендотелій-релаксуючий фактор (NO). Порушення ендотелієм синтезу регуляторних медіаторів, що лежить в основі розвитку прееклампсії , залежить від структуризації жирних кислот у фосфоліпідах клітинних мембран. Дослідження остан ніх років в галузі судинної фізіології, патофізіології, нейрології, біології, фармакології, імунології показали, що молекула NO має широкий спектр біорегуляторної дії, зокрема, у фізіологічних і патологічних процесах, що відбуваються в організмі жінки під час вагітності. Поява в організмі вагітної додаткового кровообігу призведе до підвищення продукції оксиду азоту (як гомеостатична молекула NO підтримує плин крові за умов збільшеного об'ємного кровоплину) [1]. Участь оксиду азоту в процесах фізіологічної адаптації організму жінки до вагітності припускає і включення даної системи в потомеханізми розвитку прееклапсії вагітних. З огляду на основні біологічні ефекти NO (регулювання тонусу судин, стабілізація реологічних властивостей крові, проникності стінки судин, ліквідація наслідків метаболічного ацидозу) є результатом неспроможності організму вагітної до продукції ендотеліальних факторів регуляції, зокрема оксиду азоту. Отже, патогенетично обґрунтоване лікування пізніх гестозів має забезпечувати адекватний рівень NO в організмі шляхом призначення екзогенних донаторів цього радикалу. Таким чином, важливою частиною лікування вагітних з прееклампсією є визначення ліпідних порушень. LO ST Існує відомий спосіб лікування та профілактики гестозів у вагітних [2]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє оцінити характер метаболічних змін. Найближчим аналогом (обраний нами за прототип), що заявляється є спосіб профілактики та лікування серцево-судинних захворювань вагітних [3], який передбачає дослідження сироватки крові. Недоліком способу-прототипу є низька інформативність, мала чутливість, тривалість виконання та незручність у використанні. Задача корисної моделі, що заявляється полягає у підвищеній ефективності лікування ліпідних порушень у вагітних. Технічним результатом реалізації корисної моделі є своєчасна профілактика прогнозу та призначення коректної терапії і підвищення ефективності лікування. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який включає дослідження сиро 10645 ватки крові, згідно корисної моделі, методом газорідинної хроматографії визначають вміст ліноленової, ейкозотрієнової та арахідонової ЖК, розраховують їх співвідношення по відношенню до . „ Сума.С18:3 + С20:3 контролю за формулою: К = —, С20:4 де К - коефіцієнт, який при збільшенні визначає ефективність лікування. Переваги цього метода: чутливість газорідин7 ної хроматографії -10" А, висока інформативність, що дозволяє визначити ступінь порушень ліпідного метаболізму. Газохроматографічний метод зручний у використанні. За допомогою цього методу можно перевірити ліпідні порушення в динаміці, прогнозувати подальший перебіг захворювань, постійно контролювати загальний стан, правильність призначення ліків та ефективність лікування. Таблиця 1 Зміни ліпідних показників сироватки крові у вагітних з прееклампсією до і після лікування Назва ЖК. Контроль 0,7±0,05 С 18:3 С20:3 0,5+0,05 С20:4 2,2±0,3 _ С 1 8 : 3 + С20:3 к 0,54 С20:4 До лікування 0,9+0,4 3,9±1,4* Після лікування (Аргенін) 1,9±0,3 2,8±0,6 0,23 0,70 Після лікування (Ка- Після лікування (Трардикет) диційне) 0,25±0,03 1,1 ±0,2 0,5±0,05 2,4+0,7 3,45+0,2* 0,50 0,22 *) Р