Спосіб оцінки функціональних можливостей дівчат молодшого шкільного віку

Реферат: Спосіб оцінки функціональних можливостей дівчат молодшого шкільного віку полягає у здійсненні на велоергометрі фізичного навантаження, потужність якого змінюється за замкненим циклом (з реверсом). За допомогою відповідних пристроїв визначають кількісні значення 12 відібраних параметрів, а саме: фізичної працездатності, порогового пульсу, частоти серцевих скорочень в момент завершення навантажувального тестування, середньоарифметичної величини пульсових ударів протягом функціональної проби, швидкості перерозподілу потужності процесі повного циклу тестування, часу інерції, коефіцієнта ефективності регуляції серцевої діяльності, рівня внутрішньої потужності організму у момент реверсу, рівня внутрішньої потужності організму по завершенні тестування, зовнішньої роботи одного серцевого скорочення при збільшенні навантаження, зовнішньої роботи одного серцевого скорочення при зменшенні навантаження. Використовуючи розроблені оціночні норми для дівчат, здійснюють оцінювання отриманих даних за 5 бальною шкалою, за розробленим алгоритмом визначають загальну кількість набраних балів і роблять висновок про рівень функціональних можливостей дівчинки. UA 88663 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДІВЧАТ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ UA 88663 U UA 88663 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фізіології, фізичної культури і може бути використана при моніторингу фізичного здоров'я дівчаток молодшого шкільного віку. Під час діагностики використовується велоергометричне навантаження зі зміною потужності за замкненим циклом, яке дозволяє знаходити показники фізичної працездатності, ефективності регуляції серцевої діяльності, енергетичного рівня та визначити зміни пульсу. Існуючі способи діагностики можна розділити на дві групи. Це способи з використанням граничних навантажень і способи із застосуванням дозованих навантажень. Найбільш повну інформацію про функціональні резерви дають лані фізичної працездатності, отримані при тестуванні з граничними навантаженнями, але наукових робіт в цьому напрямку досить мало (А.С. Мозжухин, 1981, 1984; Д.Н. Давиденко, 1932; Т.Н. Цонева, A.M. Босенко, 1982; А.И. Босенко, 1986; А.И. Босенко и соавт., 1998, 2000 та ін.). Обмаль досліджень функціональних резервів при роботі до відмови дітей і підлітків (С.Б. Тихвинский, 1980; А.И. Босенко и соавт., 1996, 1998, 2000), пояснюється тим, що ці навантаження вимагають граничних напруг. Більшість авторів вивчали та подають відомості про фізичну працездатність дітей, за даними з використання дозованих навантажень (А.А. Гуминский, 1973; B.R. Карасик, 1977; Л.И. Абросимова, 1980, 1983; И.В. Аулик, 1979, 1990; В.Д. Сонькин, 1979, 1987; С.В. Хрущев, 1980; В.М. Cooper et all, 1984; Г.Л. Апанасенко, 1985, 1988, 2005; А.С. Куц, 1997, 2009, 2010; Т.Ю. Круцевич, 2000, 2011 та ін.). У сучасній віковій фізіології, широке застосування одержали одномоментні, двомоментні, тримоментні функціональні проби, а також методи кількісної оцінки фізичної працездатності, серед яких провідними є індекс Гарвардського степ-тесту і тест PWC170 (А.А. Бирюкович, 1978. 1980; И.В. Аулик, 1990; А.Г. Сухарев, 1991 та ін.). При масових дослідженнях дітей молодшого шкільного віку часто зустрічаються роботи з прямого визначення потужності фізичного навантаження при досягненні різної частоти серцевих скорочень (130, 150, 170 ударів у хвилину); або з визначення максимуму аеробної потужності, що цілком обґрунтовано прийнято вважати головним фактором фізичної працездатності і загальної витривалості організму. В основі непрямого визначення фізичної працездатності використовується тестування -1 PWC170, що характеризується потужністю роботи, при якій ЧСС досягає 170 уд.·хв . В.Л. Карпман із співавт. (1969, 1984, 1988) запропонував визначати PWC170 за двома навантаженнями різної потужності, з використанням звичайно одного із двох видів ергометрії: велоергометри та степергометрії. На думку авторів (И.А. Корниенко и соавт… 1978; Л.И. Абросимова, В.Е. Карасик, 1978; M.B. Антропова, М.М. Безруких, 1983 та ін.) дозування навантажень у дітей вимагає уточнення. Особливо це стосується "меншого" із двох навантажень. Це пов'язано з тим, що варіанти реакцій організму на перше, невелике навантаження, дуже суттєві, і залежать від емоційного стану і інших факторів. Якщо ЧСС при першому навантаженні менше 130 ударів у хвилину, то розраховані величини PWC170 виявляються сильно завищеними (В.Л. Карпман и соавт., 1974; М.В. Антропова и соавт., 1983). У зв'язку з цим отримані результати при тестуванні PWC170 не відображають реального рівня працездатності дітей і підлітків. Ряд авторів запропонували спосіб визначення фізичної працездатності дітей за допомогою одного навантаження (Л.И. Абросимова, В.Е. Карасик, 1978), в основі якого був той же принцип лінійної залежності між частотою серцевих скорочень і потужністю роботи в певному діапазоні потужностей. Даний спосіб апробований І.А. Корнієнко із співавт. (1978), Л.І. Абросимовою із співавт. (1978), М.В. Антроповою із співавт. (1983), А.Г. Ісхаковою (1997). Дослідження подібного характеру супроводжується, на жаль, відсутністю єдиного підходу та відповідно суперечливістю результатів, про що свідчить проведений нами (А.І. Босенко, І.І. Самокиш, 2003, 2005, 2011) аналіз. Деякі дані не тільки вірогідно відрізняються, але і перевищують зіставлені цифри майже вдвічі. Діапазони коливань фізичної працездатності настільки великі, що практичне їхнє використання можливе з певною обережністю. У медико-біологічних дослідженнях загальноприйнятим та досить інформативним навантаженням вважається велоергометрія, тому що вона має високу діагностичну цінність і за допомогою її можна моделювати різні види діяльності людини (В.Л. Карпман и соавт., 1988; И.В. Аулик, 1990; Ю.С. Ванюшин, 2001). На думку відомих фахівців (С.Б. Тихвинский, И.В. Аулик, 1990; С.В. Хрущев, 1980; В.Л. Карпман и соавт., 1974; 1988), одним з найбільш об'єктивних способів оцінки фізичної працездатності дітей і молоді є тестування з використанням навантаження, яке плавно підвищується до певного рівня. При цьому підкреслюється пріоритетність невпинно зростаючих (рампових) фізичних навантажень на велоергометрі (С.Б. Тихвинский, И.В. Аулик, 1990). 1 UA 88663 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Один з показників, що доповнює фізичну працездатність PWC170 при рампових фізичних навантаженнях, є відношення величини збільшення потужності навантаження до збільшення частоти пульсу (ват-пульс). Це тангенс кута нахилу лінійної залежності частоти пульсу від потужності навантаження. Цей показник був детально досліджений Roskam (1961). У свою чергу, ват-пульс залежить від розмірів серця, ефективності транспорту кисню, якості регуляторних процесів в організмі та інших факторів. В.Л. Карпманом (1974) було запропоновано цікавий підхід щодо вивчення інерційності серцевої діяльності при синусоїдальних режимах м'язової роботи. В результаті досліджень було встановлено, що інерційність серцево-судинної системи змінюється протягом усього робочого циклу синусоїдального фізичного навантаження. Це пов'язано з функціонуванням різних за своєю фізіологічною природою механізмів, що забезпечують швидку реакцію серцево-судинної системи (ССС) при змінному режимі роботи. Протягом 70-х та 80-х років було виконано кілька робіт, у яких проблема інерційності серцевої діяльності при м'язовій роботі розглядається як самостійна (Т.М. Ранде, 1984). Інерційність функціональних систем дитячого організму на синусоїдальне навантаження не вивчалася. Найбільш близьким аналогом до запропонованого є спосіб тестування функціональних можливостей організму людини з використанням фізичного навантаження, що змінюється за замкненим циклом (Д.Н. Давиденко и соавт., 1984). В його основу поставлено використання плавно наростаючого, до певного рівня, навантаження та подальшого поступового його зниження з тією ж швидкістю. Це дозволяє оцінити рівень запізнювання реакції організму при підвищенні і зниженні навантаження. -1 -1 Величина потужності навантаження з постійною швидкістю (200 кг·м·хв або 33 Вт·хв ) зростає від нуля до певного рівня, а потім з тією ж швидкістю знижується до вихідної. Поворот -1 (реверс) навантаження можливо здійснювати або за потужністю, або при ЧСС=150-155 уд.·хв . Графічний запис динаміки ЧСС, залежно від змін потужності навантаження, в процесі повного никлу тестування на відміну від величин потужності навантаження не носить лінійного характеру, а у зв'язку і інерційністю ССС, приймає вид петлі гістерезису. На думку авторів (Д.Н. Давиденко и соавт., 1984. 2010, 2011), динаміка ЧСС у цих умовах може розцінюватися як узагальнена характеристика, оскільки аналіз залежності інших показників від зміни потужності навантажень виявив загальні закономірності. Відповідний спосіб дає можливість виявити не лише показники фізичної працездатності та реакцію серцево-судинної системи, а й дає змогу встановити регуляторні та енергетичні компоненти системної реакції організму людини. Однак, критерії оцінювання цієї методики запропоновані для дорослих, тому оцінити функціональні можливості дівчаток молодшого шкільного віку за цими критеріями неможливо. Нами були проведені лонгитюдинальні дослідження функціональних можливостей 270 дівчат початкової школи. Протягом дослідження була вивчена інформативність біля 25 показників тесту, які з різних сторін відбивають функціональні можливості дівчаток, однак їхня інформативність є неоднаковою: високою, середньою та низькою. Нами було відібрано 12 найбільш інформативних показників тесту - параметри оцінювання, які з різних сторін відображають рівень функціональних можливостей. На основі отриманих індивідуальних показників досліджуваних з використанням кореляційно-регресійного та факторного аналізу, до якого було включено понад 90 показників були визначені інтервали кількісних значень 12 відібраних показників тесту: фізична працездатність - PWC170 та W рев, пороговий пульс - ЧССпор, частота серцевих скорочень в момент завершення навантажувального тестування - ЧССзак, середньоарифметична величина пульсових ударів протягом функціональної проби - ЧССсер, швидкість перерозподілу потужності СС у процесі повного циклу тестування – S1, час інерції Тін, коефіцієнт ефективності регуляції серцевої діяльності - Кеф, рівень внутрішньої потужності в момент реверсу W рев, рівень внутрішньої потужності по завершенню тестування - W зак, зовнішня робота, при збільшенні навантаження W 1 зов зовнішня робота, при зменшенні навантаження – W 2 зов. Отримані значення наведено у таблицях 1-3. В основу корисної моделі поставлена задача - удосконалення способу тестування функціональних можливостей організму людини з використанням фізичного навантаження, що змінюється за замкненим циклом шляхом розробки оціночних норм для оцінки функціональних можливостей дівчат 7-10 років, за рахунок чого стає можливим визначення за розробленим алгоритмом рівня функціональних можливостей дівчат 7-10 років. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінки функціональних можливостей дівчат молодшого шкільного віку, що полягає, у здійсненні на велоергометрі фізичного навантаження, потужність якого змінюється за замкненим циклом (з реверсом), згідно з 2 UA 88663 U 5 10 15 корисною моделлю, за допомогою відповідних пристроїв визначають кількісні значення 12 відібраних параметрів оцінювання, а саме: фізичної працездатності - PWC170, та W peв, порогового пульсу - ЧССпор, частоти серцевих скорочень в момент завершення навантажувального тестування - ЧССзак, середньоарифметичної величини пульсових ударів протягом функціональної проби - ЧССсер, швидкості перерозподілу потужності СС у процесі повного циклу тестування - S1, часу інерції - Tін коефіцієнта ефективності регуляції серцевої діяльності - Кеф, рівня внутрішньої потужності організму у момент реверсу - W рев, рівня внутрішньої потужності організму по завершенні тестування - W зак, зовнішньої роботи одного серцевого скорочення при збільшенні навантаження - W 1 зов, зовнішньої роботи одного серцевого скорочення при зменшенні навантаження - W 2 зов, і, використовуючи розроблені оціночні норми для дівчат віком 7-8, 8-9, 9-10 років (табл. 1-3), здійснюють оцінювання отриманих даних за 5 бальною шкалою, за розробленим алгоритмом визначають загальну кількість набраних балів і роблять висновок про рівень функціональних можливостей дівчинки, він: низький, якщо загальна кількість балів складає 1-12, нижче середнього, при кількості балів 13-24, середні, якщо загальна кількість балів 25-36, вище середнього, при загальній кількості балів 37-48, високі, якщо загальна кількість балів 49-60. 20 Таблиця 1 Оціночні норми функціональних можливостей дівчаток 7-8 років Показники PWC170, Вт W рев, Вт -1 ЧССпор, уд.·хв -1 ЧССзак, уд.·хв -1 ЧССсер уд.·хв -1 S1, Вт·хв Тін, с Кеф, у.о. W max, Вт W зак, Вт W 1 зов, Дж W 2 зов, Дж Можлива сума балів 1 141 >149 150 148 148