Спосіб лікування хвороб опорно-рухового апарату

Реферат: Спосіб лікування хвороб опорно-рухового апарату включає нанесення на уражений суглоб фітопрепаратів у м'яких, або рідких формах. Застосовують мазь на основі овечого масла та кореня живокосту, яку втирають у шкіру ураженого суглоба і закутують непареною овечою вовною та лляною тканиною на 12 годин, курсом лікування тривалістю 30 днів, з перервою на 3 дні через кожні 10 днів. UA 90394 U (12) UA 90394 U UA 90394 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до травматології і ортопедії, і може бути застосована в лікарнях, поліклініках, санаторіях, а також у домашніх умовах, у комплексному лікуванні дегенеративно-дистрофічних процесів суглобів, зокрема посттравматичних контрактур. Проблема лікування хвороб опорно-рухового апарату у наш час є надзвичайно актуальною через поширеність таких захворювань не тільки серед більшості осіб похилого віку, а й значної кількості молодих людей працездатного віку. Хронічні запальні процеси у суглобах і остеоартрози стають причиною стійкого больового синдрому та призводять до інвалідності. Пошук нових способів лікування хвороб суглобів зумовлений не тільки поширеністю, наслідками та соціальним значенням захворювань опорно-рухового апарату, але й недостатньо задовільними результатами лікування, включно з проявами побічних явищ та ускладненнями від використання відомих способів. Запальні процеси суглобів лікують, застосовуючи нестероїдні протизапальні препарати, такі як ібупрофен, диклофенак, бутадіон (патент РФ № 2304429; патент РФ № 2070034). Призначені препарати цього класу у формі таблеток, не зважаючи на те, що добре всмоктуються і проникають у порожнину суглобу, пригнічують синтез простогландинів, які виконують протекторну роль у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. Це призводить до виникнення пептичних ерозивно-виразкових пошкоджень шлунка та дванадцятипалої кишки: за даними ендоскопічних досліджень такі пошкодження шлунково-кишкового тракту трапляються в 10-20 % пацієнтів, які регулярно приймали протизапальні не стероїдні препарати (Wolfe М.М., Lichtenstein D.R., Singh G. Gastrointestinal toxicity of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. N. Engl. J. Hed., 1999; 340: 1888-1899). Відомі способи локальної терапії уражень опорно-рухового апарату мазевими формами препаратів (Алексеева Л.И. //Русский медицинский журнал. - 2000. - Т.8 - № 9. - С. - 377-386; Чичасава Н.В. // Русский медицинский журнал. - 2001. - Т. 9 - № 7-8. - С. - 286-288; Решетов П.П., Твердохлеб Ю.П., Безменов В.А. //Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры - 2000. - № 4. - С. - 47-48; Курята А.В., Куделя И.В., Белозерова Е.В., Харьковская С.В. // Врачебное дело - 2004. - № 3-4. - С. - 97-100; Алексеева Л.И. // Русский медицинский журнал. - 2000. - Т. 8 - № 9. - С. - 377-386; Боровиков Н.Н. Современные подходы к комплексной терапии остеоартроза с использованием мази Хондроксид // Боровиков Н.Н. - Нижний Новгород: "НИЖФАРМ", 2002. - С. - 28; Чичасова Н.В. // Русский медицинский журнал. - 2003. Т. 11 - № 23. - С. - 1277-1279), включають застосування протизапальних засобів, гормонів та хондропротекторів, або комбінації (патент РФ № 2299733 (Бейдик О.В. и др.) 09.03.2006., "Способ лечения дегенеративно-дистрофических заболеваний опорно-двигательного аппарата и посттравматических спаечных процессов"), які наносять на уражені ділянки, або вводять їх за допомогою електрофорезу, та використовують ультразвук. Недоліками запропонованих способів є те, що при лікуванні мазями з нестероїдними протизапальними препаратами та хондропротекторами, виникає необхідність у частому їх нанесені на уражену ділянку, від 3-4 до 5-6 раз на день, окрім того, вони погано всмоктуються та не викликають ефекту покращення мікроциркуляції крові в зоні ураження, гормони, в свою чергу, можуть викликати ускладнення, при яких виникають місцеві гнійно-запальні процеси у шкірі. Найбільш близькими по суті до способу, що заявляється, є спосіб лікування захворювань суглобів, шляхом нанесення лікарських засобів у м'яких або рідких формах на уражений суглоб, зокрема мазей, гелів, аерозолів і компресів, виготовлених на основі рослинних препаратів (Лагерь А.А. / Фитотерапия. // Изд-во Красноярского университета, 1988). Застосування фітопрепаратів зменшує токсичну дію лікарських засобів на організм, а локальне введення забезпечує безпосередній вплив на уражену ділянку. Заявлений спосіб і прототип мають спільні суттєві ознаки: включає нанесення на уражений суглоб фітопрепаратів у м'яких, або рідких формах. До недоліків відомого способу можливо віднести те, що для лікування захворювань суглобів використовується доволі обмежений арсенал лікарських засобів, а також те, що запропоновані способи їх введення не дозволяють створити високу концентрацію препаратів безпосередньо в патологічному осередку, окрім того, передбачається тривалий курс лікування (Лукьяненко Т.В., Пенделя А.А. / Здоровые суставы и сосуды. // Изд-во клуб семейного досуга. - Харьков Белгород, 2009). Заявлений спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує ефективне лікування захворювань опорно-рухового апарату, завдяки синергічній дії на суглоб та оточуючі тканини компонентів мазі рослинного та тваринного походження, покращенню умов мікроциркуляції крові в осередку ураження та проникності препарату. 1 UA 90394 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В основу корисної моделі поставлена задача розробити новий ефективний спосіб локального лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату, зокрема посттравматичних контрактур суглобів, з використанням відомих у народній та офіційній медицині засобів рослинного та тваринного походження, економічно обґрунтований та зручний для застосування в лікарнях, поліклініках, санаторіях, а також у домашніх умовах. Поставлена задача вирішується тим, що для лікування посттравматичних контрактур суглобів застосовують мазь на основі овечого масла та кореня живокосту, яку втирають у шкіру ураженого суглоба і закутують непареною овечою вовною та лляною тканиною на 12 годин, курсом лікування тривалістю 30 днів, з перервою на 3 дні через кожні 10 днів. Технічний результат від застосування препарату на основі овечого масла та кореня живокосту зумовлений синергічною лікувальною дією їх активних речовин на уражені хворобою суглоби та оточуючи тканини. У народній медицині в лікуванні хвороб опорно-рухового апарату овече масло застосовують у зв'язку з його протизапальними та протинабряковими властивостями, а також завдяки унікальному мінерально-вітамінному складу (овече масло є чудовим джерелом вітамінів, макро - та мікроелементів і біологічно активних речовин, необхідних для регенерації м'язової та хрящової тканини). Молочний овечий жир характеризується високим вмістом міристинової кислоти та низькомолекулярних жирних кислот - капронової та каприлової, які мають антибактеріальні властивості, та біологічно важливих незамінних кислот - лінолевої, ліноленової та арахідонової. В молочному жирі також присутні емульгатори та антиоксиданти - фосфоліпіди лецетин та кефалін, які важливі для побудови клітинних мембран. Подібне за хімічним складом до натуральної шкірної змазки овече масло пом'якшує та зволожує шкіру, сприяє ефективному проникненню в глибокі шари тканин вітамінів, макро- та мікроелементів, біологічно активних, протизапальних та антибактеріальних речовин, спричиняючи захисну та регенеративну дію. Терапевтичний ефект від застосування мазі на основі жирів тваринного походження залежить від якості сировини. Масло, отримане з молока овець, яких вирощують і випасають в умовах високогір'я Українських Карпат - екологічно чисте, збагачене вітамінами та містить оптимальний склад мікро- та макроелементів. У медицині широко використовують засоби з живокосту лікарського (Symphytum officinale L.). Основні фармакологічні властивості більшості лікарських засобів виготовлених з коренів живокосту лікарського зумовлює аллонтаїн. Ця речовина сприяє розростанню клітин сполучної тканини, які беруть участь у побудові кісток, хрящів, зв'язок та сухожилків тим самим, стимулює утворення та відновлення (регенерацію) складових елементів суглобів. У коренях живокосту містяться алкалоїди - лазіокарпін, циноглосин, дигалова кислота, дубильні та слизисті речовини, аспарагін, цукор, ефірна олія, які діють як синергісти аллонтаїну, тобто посилюють його фармакологічну активність. Технічний результат заявленого способу обумовлений дією активних компонентів молочного жиру овець та кореня живокосту на уражені суглоби, покращенням умов проникності препарату та мікроциркуляції крові при нанесенні мазі у вигляді компресу з використанням не пареної овечої вовни та лляної тканини. Компрес із застосуванням натуральних матеріалів - овечої вовни та льону, по-перше зменшує втрати тепла з ураженої ділянки, на яку наносять лікувальну мазь, а по-друге, забезпечує умови для циркуляції повітря та випаровування зайвої вологи з поверхні шкіри суглобів. Утримання тепла тіла призводить до покращення місцевого кровообігу, що проявляється в одночасному розширенні судин мікроциркуляторного русла та прискоренні кровотоку. Таким чином, суттєво змінюється трофіка та підвищуєтьсяпроникність активних компонентів препарату у тканини суглобів. Отже, наведені відомості свідчать, що застосування заявленого способу, який включає нанесення лікувальної мазі з натуральних компонентів - овечого масла та кореня живокосту, активно діючі речовини яких, мають знеболюючі та протизапальні властивості, позитивно впливають на обмінні процеси кісткової та хрящової тканини, гальмують деструкцію суглобів, сприяють регенерації суглобової сумки, кісток та хрящової поверхні суглобів, та застосування компресу з використанням овечої вовни і лляної тканини, який покращує умови мікроциркуляції крові та лімфи, трофіки тканин та проникності мазі на уражених ділянках суглобів, забезпечує ефективне лікування захворювань опорно-рухового апарату. При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником виявлено технічні рішення, які містять суттєві ознаки, спільні із заявленим способом (Лагерь А.А. /Фитотерапия. 2 UA 90394 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 //Изд-во Красноярского университета, 1988): спосіб передбачає лікування захворювань опорнорухового апарату із локальним застосуванням фітопрепаратів у м'яких, або рідких формах. Однак, наявність зазначених, спільних із прототипом ознак недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які за сукупністю ознак повністю співпадають із заявленим способом, не виявлено. У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що для лікування хвороб опорно-рухового апарату застосовують мазь на основі овечого масла та кореня живокосту, яку втирають у шкіру ураженого суглоба і закутують непареною овечою вовною та лляною тканиною на 12 годин, курсом лікування тривалістю 30 днів, з перервою на 3 дні через кожні 10 днів. Заявлена корисна модель належить до галузі медицини, а саме до травматології і ортопедії. Спосіб може бути застосований в лікарнях, поліклініках, санаторіях, а також у домашніх умовах при комплексному лікуванні дегенеративно-дистрофічних процесів опорно-рухового апарату, зокрема посттравматичних контрактур суглобів. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: мазь на основі овечого масла та кореня живокосту наносять на уражену ділянку в кількості до 5 г і рівномірно розтирають, після чого закутують непареною овечою вовною і лляною тканиною. Компрес тримають протягом 12 годин (рекомендовано на вечір). Після зняття компресу ділянку залишають у спокої на 12 годин. Курс лікування триває 30 днів, з перервами на 3 дні через кожні 10 днів. Для здійснення способу заздалегідь приймають заходи з виготовлення мазі на основі овечого масла та кореня живокосту. Овече масло з молока овець, яких вирощують в екологічно чистій зоні України на високогір'ї Карпат, змішують з коренем живокосту у пропорціях масових часток 1:1. Попередньо сухий корінь живокосту замочують у провареній воді на 10-15 хвилин (так, щоб вода повністю покрила корні), потім подрібнюють і розтирають у ступці до однорідної маси, після чого поступово вносять овече масло. Дану суміш зберігають у темному прохолодному місці, або холодильній камері. Клінічна ефективність запропонованого способу лікування хвороб опорно-рухового апарату підтверджена прикладом конкретного виконання. Під наглядом у дільничній лікарні с. Космач (Косівського району, Ів.-Франківської області) перебувало 30 пацієнтів віком 36-56 років з посттравматичними контрактурами суглобів, серед них 20 чол. та 10 жін. (середній вік становив 45±4 роки). Даних хворих було розділено на дві групи: І (контрольна) - 15 пацієнтів, яким призначали традиційне лікування (нестероїдними протизапальними препаратами, вітамінами групи В, електрофорез із лідазою та ультразвук) та II (дослідна) - 15 пацієнтів, які після основного лікування травм, добровільно погодились на випробування запропонованого способу. В умовах приватної садиби "Космацька писанка" пацієнтам дослідної групи шкіру уражених ділянок суглобів протягом 30 днів натирали лікувальною маззю на основі овечого масла, виготовленого з молока власних овець і зібраного у даній місцевості кореня живокосту, укутували непареною овечою вовною та лляною тканиною на 12 годин. Через 10 днів робили перерву на 3 дні. У процесі лікування проводились спостереження за динамікою стану пацієнтів. Досліджувались наступні показники: больовий синдром, обмеження рухливості в суглобах, набряк у ділянці ураження, туго рухливість суглобів. Динаміка показників у процесі лікування показана на діаграмі. На представленій діаграмі по осі X відкладені показники перед (1) та після (3) лікування традиційним способом, перед (2) і після (4) застосування запропонованого способу, по осі Y - кількість пацієнтів у відсотках, в яких були виражені симптоми досліджуваних показників. Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що в пацієнтів, яких лікували запропонованим способом відмічається краща динаміка досліджуваних показників у порівнянні з тими, яких лікували традиційними методами. Так, у І групи пацієнтів після традиційного лікування посттравматичних контрактур спостерігали зменшення больового синдрому у 13 %, покращення рухливості в суглобах у 28 %, та повне відновлення рухливості суглобів у 24 %. А в II групи пацієнтів після лікування запропонованим способом у 20 % - зникає біль, в 30 % - повністю відновилась рухливість суглобів, а у 40 % - відмічається покращення рухливості в суглобах. Пацієнтам обох груп, до і після призначеного лікування, проводили обстеження уражених ділянок опорно-рухового апарату за допомогою рентгенологічної діагностики. В таблиці показана динаміка змін рентгенологічної картини. 3 UA 90394 U Таблиця Динаміка змін рентгенологічної картини суглобів пацієнтів на тлі терапії. Показники Ущільнення суглобової щілини Потовщення суглобового хряща Остеопороз Крайові розростання кістки 5 10 15 До лікування, к-сть пацієнтів, (%) І група II група 13 (87 %) 13 (87 %) 8 (53 %) 10(67 %) 9 (60 %) 11 (73 %) 1 (7 %) 1 (7 %) Через 1 міс. після лікування, к-сть пацієнтів, (%) І група II група 7 (47 %) 3 (20 %) 6 (40 %) 3 (20 %) 3 (20 %) 2(13 %) У пацієнтів з посттравматичними контрактурами після застосування запропонованого способу спостерігаються більш позитивні зміни рентгенологічної картини суглобів в порівнянні з групою, яка отримувала традиційне лікування. Зокрема, після місячного курсу лікування, кількість пацієнтів дослідної групи з деструктивними проявами уражень суглобів зменшилась на 67 %, ущільненням суглобової щілини на 47 %, потовщенням суглобового хряща на 60 %, а в контрольної групи - на 40 %, 13 % та 40 %, за відповідними показниками. Отже, отримані дані клінічних досліджень доводять той факт, що в пацієнтів, яких лікували запропонованим способом виявляється краща динаміка процесів відновлення кісткової та хрящової тканини суглобів ніж у пацієнтів контрольної групи. Таким чином, клінічні випробування підтверджують лікувальний ефект заявленого способу. Застосування лікувальної мазі протягом 30 днів на основі овечого масла та кореня живокосту у вигляді компресу з овечою вовною та лляною тканиною позитивно впливає на обмінні процеси кісткової та хрящової тканини, гальмує дегенерацію суглобів, сприяє регенерації суглобової сумки, кісток та хрящової поверхні суглобів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб лікування хвороб опорно-рухового апарату, що включає нанесення на уражений суглоб фітопрепаратів у м'яких, або рідких формах, який відрізняється тим, що застосовують мазь на основі овечого масла та кореня живокосту, яку втирають у шкіру ураженого суглоба і закутують непареною овечою вовною та лляною тканиною на 12 годин, курсом лікування тривалістю 30 днів, з перервою на 3 дні через кожні 10 днів. 4 UA 90394 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5