Персональний самоевакуатор

1. Персональний самоевакуатор, що містить двотросову навісну драбину з жорсткими щаблями, страхувальний тросовий фал з карабінами для C2 2 UA 1 3 ся в діапазоні 5-25м. Вірьовочні рятувальні драбини не можуть використовуватися, якщо на підвіконнях є жерстяні водовідливи, оскільки під вагою людини, яка спускається, вірьовка або капроновий шнур переріжеться жерстю. Крім того, при пожежі вірьовочні драбини можуть загоратися. Металеві тросові рятувальні драбини не мають цих недоліків. До недоліків відомих вірьовочних і металевих тросових драбин відносяться великі габарити і вага, основний внесок в який вносять щаблі. Характерною особливістю всіх відомих навісних драбин є те, що щаблі в них повинні бути дуже міцними, оскільки кожен з них повинен витримувати вагу людини, яка спускається. Тому щаблі робляться з міцних матеріалів великого перерізу, що збільшує вагу та габарити драбини. Іншим істотним недоліком відомих рятувальних драбин є їх залежність від наявності в приміщенні міцних деталей, за які закріплюється початок драбини, наприклад, чавунної опалювальної батареї. Якщо в приміщенні відсутні які-небудь деталі, за які можна закріпити драбину, то такі рятувальні драбини будуть даремними. У патентах [4, 5] пропонується кріплення драбини довгою металевою поперечиною за вертикальні стінки у віконному отворі. Якщо таких стінок немає, то таке кріплення також даремне. До недоліків відомих рятувальних навісних драбин відноситься також громіздкість тари у вигляді барабана, на який намотана драбина. Така тара незручна для зберігання в приміщенні і транспортування в спелеології. Крім того, початок драбини в такій тарі знаходиться усередині барабана. Тому, щоб закріпити драбину, її необхідно повністю розмотати. У патенті [5] пропонується драбина, яка упаковується в барабан так, що нижній щабель знаходиться усередині барабана, при цьому розгортання драбини відбувається шляхом викидання барабана назовні. В цьому випадку висока імовірність того, що драбина повністю не розгорнеться і заплутається. У патенті [3] пропонується плоска тара у формі валізи, де є легкий доступ як до початку, так і до кінця вірьовочної драбини, що знаходиться в упакованому стані. Проте така тара придатна для драбин невеликої довжини. Як найближчий аналог персонального самоевакуатора, що заявляється, узятий «Багатофункціональний самоевакуатор» (патент RU № 2319525 С2, МПК кл. А62В 1/00, 2006г) [4]. Цей самоевакуатор має всі описані вище недоліки. До рис, які відрізняють цей самоевакуатор, відноситься те, що металева двохтросова драбина кріпиться у віконному отворі за допомогою телескопічної стальної поперечини, довжина якої перевищує ширину віконного отвору. Проте в багатьох сучасних промислових і житлових будівлях віконні отвори займають весь міжстінний простір, і, природно, закріпити сталеву поперечину в цьому випадку не можна. Крім того, ширина віконних отворів може бути настільки великою, що поперечина, яка пропонується в прототипі, буде неприпустимо великої довжини і ваги і без навантаження впаде на підлогу в приміщенні. До недоліків прототипу відноситься і те, що, перш ніж закріпити драбину до кріпильного пристрою, її необхідно повністю 91301 4 розпакувати в приміщенні, що при великій довжині драбини приведе до переплутування щаблів і тросів і ускладнить спуски назовні. Технічним результатом заявленого винаходу є зменшення ваги, габаритів і розширення функціональних можливостей самоевакуатора, а також підвищення надійності щаблів і кріплення драбини. Крім того, заявлена пакувальна тара дає можливість зберігати самоевакуатор на стіні в плоскому пеналі або в рюкзаку спелеолога. Це досягається тим, що в персональному самоевакуаторі, який містить двотросову навісну драбину з жорсткими щаблями, страхувальний тросовий фал з карабінами для кріплення драбини до масивних конструкцій усередині приміщення, пристрій для кріплення драбини у віконному отворі з пристроєм для відведення драбини від стінки і пакувальну тару, щаблі драбини утворені тросами драбини, пропущеними стрічно через алюмінієві гільзи, з подальшим опресовуванням їх по кінцях гільз, при цьому довжина гільзи рівна довжині щабля, пристрій для кріплення складається з двох довгих жорстких елементів, розташованих вертикально відповідно із зовнішньої і внутрішньої сторін підвіконної стінки, при цьому верхні частини цих елементів, які виступають у віконному отворі над підвіконною стіною, з'єднані шарнірно двома жорсткими елементами у формі паралелограма, пакувальна тара складається з плоскої рейки, на обох сторонах якої по всій довжині закріплені кріпильні гофри, куди укладаються щаблі драбини так, що два перші щаблі укладаються в гофри в натягнутому стані тросів, при цьому перший щабель укладається в першу гофру на рейці, другий щабель укладається в гофру, куди дозволяють укласти натягнуті троси, третій щабель укладається в гофру, наступну за першою гофрою, четвертий щабель укладається в гофру, наступну за другою гофрою, п'ятий в гофру, наступну за третьою і так далі, поки не заповняться всі гофри між першим і другим щаблями, після чого подібний порядок укладання проводиться на другій стороні рейки. Надалі винахід пояснюється кресленнями, де на фіг.1 приводиться креслення щаблів драбини; на фіг.2 показано пристрій кріплення драбини до підвіконної стінки; на фіг.3 вид пристрою кріплення із зовнішньої сторони підвіконної стіни з приєднаною драбиною і з пристроєм для відведення драбини від стіни (катком); на фіг.4 показано положення кріпильного пристрою в навантаженому стані для випадку, якщо підвіконна стіна не має водовідливу; на фіг.5 показано положення кріпильного пристрою в навантаженому стані для випадку, якщо підвіконна стіна має водовідлив; на фіг.6 показана тара для упаковки драбини із схемою укладання щаблів; на фіг.7 показана тара для упаковки драбини з вказівкою положення щаблів. Персональний самоевакуатор складається з наступного. 1. Двохтросової металевої драбини, де щаблі 5 утворені самими тросами, пропущеними стрічно через алюмінієві гільзи з опресовкою їх по кінцях (фіг.1). Довжина алюмінієвих гільз відповідає ширині підошви взуття максимального стандартного розміру, тобто приблизно 150мм. Опресовування гільз проводиться відповідно до існуючих стандартів на опресовування тросів. Відмітною особливістю такого щабля є те, що алюмінієва гільза не несе силового навантаження і тому може бути невеликого діаметру і мати мінімальну вагу і габарити. Формувати щаблі можна двома способами: протяганням тросів через нерухомі алюмінієві гільзи (по черзі по 2-3 гільзи) або протяганням гільз (по черзі по 2-3 гільзи) через нерухомі троси. Максимальна величина навантаження на драбину залежить від діаметру металевих тросів. 2. Кріпильного пристрою, що являє собою паралелограм з шарнірами в кутах і подовженими короткими сторонами, які охоплюють підвіконну стінку. На фіг.2 показано паралелограм, утворений металевими смугами 5, 6, які представляють довгі сторони паралелограма, і металевими трубами 7, 11, верхні частини яких представляють короткі сторони паралелограма. У кутах паралелограма смуги 5, 6 з'єднані з трубами 7, 11 за допомогою болтових шарнірних з'єднань 9 і прорізів 14 в трубах 7, 11, при цьому смуги 5, 6 вільно рухаються в прорізах 14 щодо труб 7, 11. На фіг.2 показано положення кріпильного пристрою у віконному отворі в ненавантаженому стані, де 10 - нижня частина віконної рами, 12 - підвіконна стінка. Якщо навантажити трубу 7 (фіг.3) знизу, то труба 7 переміщатиметься вниз, а труба 11 вгору паралельно одна одній, при цьому відстань між трубами зменшуватиметься до тих пір, поки підвіконна стінка 12 не буде затиснута між трубами 7, 11, так, як показано на фіг.4. Якщо підвіконна стіна має водовідлив, то положення кріпильного пристрою буде таким, як показано на фіг.5. Товщина підвіконної стінки та ширина водовідливу визначають відстань між трубами 7 та 11, тобто довжини металевих полос 5, 6. Для різних приміщень ця відстань може змінюватись у великому діапазоні. Тому діапазон відстані між трубами 7, 11 розділено на ряд піддіапазонів, кожен з яких встановлюється за допомогою отворів в смугах 5, 6 та легкозйомних болтівшарнірів 9. При конструюванні пристрою кріплення, який заявляється, слід взяти до уваги, що чим більша відстань між деталями 5 і 6, тим сильніше відбувається стиснення підвіконної стіни трубами 7 і 11. Для практичної реалізації відстань між шарнірними з'єднаннями 9 на трубі 7 (аналогічно на трубі 11) можна прийняти рівним 30% довжини труби 7. Тут показаний тільки один з безлічі можливих варіантів виконання кріпильного пристрою, який заявляється. Зокрема, замість труб 7, 11 можна використовувати металеві смуги. 3. Пристрою відхилення драбини від стіни на кресленнях (фіг.3, фіг.4, фіг.5), що представлений катком 13, який зверху за допомогою карабінів 16, троса 15, болта 8 приєднаний до труби 7, а знизу за допомогою карабінів приєднаний до тросів 1, 2 драбини. 4. Пакувальної тари (фіг.6), що являє собою жорстку рейку 19, наприклад, з деревостружкової 91301 6 плити (ДСП), на обох сторонах якої прикріплені гофровані стрічки 20, в гофри яких укладаються щаблі драбини в порядку, вказаному на кресленні. Гофровані стрічки можуть виготовлятися з пружинистої сталевої стрічки або з пластмаси. Щаблі драбини укладаються в наступному порядку: перший щабель (найверхній) укладається в гофру 21, другий щабель віддалений від першого щабля на довжину троса між цими щаблями і укладається в гофру 22, третій щабель укладається в гофру 23, четвертий - в гофру 24, п'ятий - в гофру 26 і так далі, поки не заповняться всі вільні гофри між гофрами 21 і 22. На фіг.6 в цьому ряду заповнюваних гофр останньою буде гофра 27. Наступний щабель укладається в гофру 28, розташовану в кінці гофрованої стрічки на першій стороні рейки. Потім укладання щаблів проводиться на другій стороні рейки, для чого наступний щабель укладається в гофру 29, а слідуючий - в гофру 30. Далі процес укладання йде так само, як і на першій стороні рейки. В результаті останній щабель драбини (найнижчий) буде укладений в гофру 31. Розгортання драбини починається з цього щабля. Таке укладання нагадує укладання «гармошкою» із зміщенням на одну гофру на кожному кроці укладання. Відмітною рисою такого укладання є те, що початок і кінець упакованої драбини вільні. На фіг.7 показано положення щаблів на початку, в середині і в кінці рейки. На початку і в кінці драбини троси закінчуються коушами 32. Характерною рисою описаної упаковки є те, що довжина рейки 19 завжди кратна подвійній відстані між двома сусідніми щаблями. Так якщо відстань між щаблями вибрана 40см, то рейка повинна мати довжину 80см при двосторонньому укладанні, або 160см, якщо проводити укладання тільки на одній стороні рейки. Плоска тара дає можливість помістити її в плоский пенал, закріплений для тривалого зберігання на стіні. У спелеології таку упаковку можна помістити в сумку або рюкзак. 5. Страхувального фала, який являє собою трос з карабінами на його кінцях (на кресленнях не показаний). Страхувальний фал одним кінцем з допомогою карабіна з'єднаний з тросом 15 відхиляючого пристрою, а другим кінцем кріпиться до міцних конструкцій всередині приміщення, наприклад, до батареї опалення. Практична реалізація персонального самоевакуатора, який заявляється, дає наступні результати: 1. Драбина (фіг.1), виконана з металевого троса діаметром 3мм і алюмінієвих гільз діаметром 12мм, із товщиною стінки 2мм і довжиною 145мм, має вагу приблизно 7кг при довжині 40м. При стиковці за допомогою карабінів трьох таких драбин можна реалізувати евакуацію людей з 36 поверху. Одночасно можуть евакуюватися дві людини, загальна вага яких 150кг. 2. Кріпильний пристрій (фіг.2), виконаний із сталевих труб діаметром 28мм завдовжки 500мм (7) та 600мм (11) і металевих смуг 600x40x4мм (5, 6), забезпечує надійне кріплення на підвіконній стінці товщиною 15-60см при навантаженні 150кг. Колеса катка (13) (фіг.3) виконані з ДСП діаметром 120мм. Вага кріпильного пристрою разом з при 7 строєм відхилення приблизно 4кг. 3. Пакувальна тара (фіг.7), зроблена з рейки (ДСП) 800x100x10мм і поліетиленових гофр, дозволяє упакувати драбину завдовжки 40м. Габарити упаковки: 810x300x70мм. Замість гофрованих смуг (20) можна використовувати типові пластикові скоби, які використовуються для монтажу труб або кабелів (по дві скоби на щабель). Проте при цьому для драбини завдовжки 40м буде потрібно дві рейки (19) або одна, але в два рази довша. Для тривалого зберігання упакована драбина поміщається в поліетиленовий рукав, який «заварюється» з обох кінців з метою захисту драбини від вологи. Персональний самоевакуатор зберігається в повністю зібраному стані, тобто всі описані вище елементи з'єднані. А саме: упакована драбина (фіг.7) за допомогою карабінів і коушів 32 приєднана до відхиляючого пристрою 13 (фіг.3), відхиляючий пристрій приєднаний до труби 7 за допомогою карабінів 16, троса 15 та болта 8, страхувальний фал приєднаний до троса 15 з допомогою карабіна. Порядок використання персонального самоевакуатора. 1. Відкрити вікно з тієї сторони приміщення, де на нижніх поверхах немає пожежі. Якщо вікно не відкривається, то розбити скло і розчистити простір для проходу людини. 2. Розташувати самоевакуатор на підлозі перед вікном. 3. Закріпити вільний кінець страхувального фала (на кресленнях не показаний) до сталевої труби або до чавунної батареї опалювальної системи. Якщо опалювальна система відсутня, то закріпити фал, довжина якого 4м, до масивного предмету, вага якого перевищує вагу людини, що спускається (наприклад, обхопити фалом шафу). Фал кріпиться шляхом обхвату петлею із замиканням на самого себе за допомогою карабіна, що є на кінці фала. 4. Розпакувати драбину шляхом витягування з гофр спочатку першого (забарвлений в синій колір) щабля, а потім всіх подальших, при цьому щаблі, які звільнилися, необхідно виштовхувати за вікно назовні. При розпаковуванні тягнути слід за троси. Розпаковування нагадує розкриття укладки типу «гармошка». Для того, щоб в процесі розпаковування щаблі іззовні не затримувалися на віконних водовідливах нижніх поверхів, необхідно в процесі розпаковування струшувати хвилеподібно 91301 8 розпаковану частину драбини. 5. Після того, як буде вийнятий останній (забарвлений в червоний колір) щабель, необхідно покласти на підвіконня кріпильний пристрій так, щоб труби 5 і 11 обхоплювали підвіконну стінку, спустивши спочатку назовні пристрій відведення драбини від стіни. На цьому процес розгортання самоевакуатора буде закінчений. Пластина 5 в кріпильному пристрої може використовуватись як ручка при евакуації через вікно. Якщо в приміщенні немає підвіконної стінки, то кріпильний пристрій можна встановити на вертикальній стіні, яка знаходиться всередині приміщення. При цьому кріпильний пристрій розташовується на підлозі, а вертикальна стіна повинна знаходитись між трубами 7 і 11, тобто займати місце підвіконної стінки. Природно, що в комплект персонального самоевакуатора можна включити страхувальні пояси з карабінами, які поперемінно зачіпляються за щаблі в процесі спуску, а також спеціальні рюкзаки для порятунку маленьких дітей і засоби протигазового захисту. Слід врахувати, що спуск з високих поверхів є достатньо тривалим процесом. Так якщо за 1 хвилину спускатися на два поверхи, то для спуску з 12 поверху буде потрібно 6 хвилин. Тобто, на протязі 6 хвилин можуть врятуватися тільки дві людини. Тому для спуску великої кількості людей необхідно мати декілька таких самоевакуаторів. Виходячи їх цих технічних обмежень, самоевакуатор в даному винаході названий персональним самоевакуатором. Персональний самоевакуатор рекомендується використовувати для комплектації квартир в житлових багатоповерхових будинках або окремих приміщень у виробничих багатоповерхових корпусах. Джерела, які цитуються: 1. Спасательные лестницы «ССС», ООО «Штат-сервис огнезащита», ТУ 4854-00157907961-2008, ТУ 8027-001-57907961, http://notfire.ru 2. Спасательные лестницы ЛВС, ООО «Пожарное общество», http://fire-stop.ru 3. Патент GB 2281936 А, кл. МПК Е06С 9/14, 22.03.1995 4. Патент RU 2319525 С2, кл. МПК А62В 1/00, 27.03.2006 5. Патент UA 990844447, кл. Е06С 7/00, 1/00, 9/00 9 91301 10 11 91301 12 13 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 91301 Підписне 14 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601