Спосіб прогностичної оцінки тяжкості променевих реакцій слизової шийки матки
Номер патенту: 95538
Опубліковано: 25.12.2014
Автори: Сухіна Олена Миколаївна, Мазнік Наталія Олександрівна, Вінніков Володимир Анатолійович, Безугла Вікторія Сергіївна, Свинаренко Андрій Вікторович
Формула / Реферат
Спосіб прогностичної оцінки тяжкості променевих реакцій слизової шийки матки при поєднаній променевій терапії, що включає послідовні цитогенетичні обстеження протягом курсу променевого лікування, який відрізняється тим, що проводять хромосомний аналіз короткочасної культури лімфоцитів периферичної крові, визначають цитогенетичні показники та показники катамнезу, за якими обчислюють ступінь епітеліїту (СЕ) за формулою
СЕ = -2,127+С1×Х1+С2×Х2+С3×Х3+С4×Х4+С5×Х5+С6×Х6+С7×Х7+
С8×Х8+С9×Х9+С10×Х10+С11×Х11,
де С1-С11 - коефіцієнти лінійної регресії;
X1-Х5 - показники катамнезу;
Х6 - частота нестабільних аберацій хромосомного типу до ПТ;
Х7 - частота поліплоїдних клітин та ендореплікацій до ПТ;
Х8 - інтенсивність індукції аберацій хроматидного типу під час ПТ;
Х9 - інтенсивність індукції дицентриків і кільцевих хромосом із супутнім фрагментом на клітину з нестабільними індукованими абераціями хромосомного типу під час ПТ;
Х10-Х11 - зміни інтенсивності індукції дицентриків і кільцевих хромосом із супутнім фрагментом і аберацій хроматидного типу, та за отриманим значенням ступеня епітеліїту І, або II, або III оцінюють тяжкість очікуваної променевої реакції слизової вульви і шийки матки у хворої на рак тіла матки.
Текст
Реферат: Спосіб прогностичної оцінки тяжкості променевих реакцій слизової шийки матки при поєднаній променевій терапії, що включає послідовні цитогенетичні обстеження протягом курсу променевого лікування, причому проводять хромосомний аналіз короткочасної культури лімфоцитів периферичної крові, визначають цитогенетичні показники та показники катамнезу, за якими обчислюють ступінь епітеліїту та за отриманим значенням ступеня епітеліїту І, або II, або III оцінюють тяжкість очікуваної променевої реакції слизової вульви і шийки матки у хворої на рак тіла матки. UA 95538 U (54) СПОСІБ ПРОГНОСТИЧНОЇ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ ПРОМЕНЕВИХ РЕАКЦІЙ СЛИЗОВОЇ ШИЙКИ МАТКИ UA 95538 U UA 95538 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб належить до радіобіології та онкорадіології і може бути використаний при прогнозуванні виникнення радіаційного епітеліїту під час і в ранні терміни після променевого лікування. Сьогодні променева терапія є одним з основних методів лікування злоякісних новоутворень органів малого тазу. При відсутності метастазів в реґіонарні лімфатичні вузли променева терапія дозволяє отримати повну або часткову регресію пухлини у середньому в 70-75 % випадків. При цьому тривалість життя після курсу лікування складає більш 10 років [1]. На жаль у деяких хворих (у середньому 20 %) формуються променеві ушкодження органів малого тазу. Так, під час променевої терапії пухлин різних локалізацій, зокрема органів, що містять епітеліальні вистилки, розвивається реакція на опромінення слизових оболонок епітеліїти. При радіаційних епітеліїтах виникає гіперемія, набряк, утворюється наліт і виразка. Процес може іноді переходити на підлеглі шари тканин. З часом тут можуть з'явитися трофічні розлади, некротичні ділянки, приєднується інфекція і виникає трофічна виразка. Такий прояв променевих реакцій повинен розглядатися як ускладнення в результаті перевищення толерантних доз опромінення. Променеві реакції слизової шийки матки за тяжкістю поділяють на три ступеня епітеліїту [2]: I ступінь - еритема із мінімальними симптомами; II ступінь - набряк, ерозія місцями з некротичними плівками, частковими водянистогноєподібними виділеннями; III ступінь - ерозивний десквамативний епітеліїт, ознаками якого є гіперемізя, набряклість слизової шийки матки і верхньої третини піхви, рясні водянисто-гноєподібні виділення та кровотеча. Характер та особливості клінічних проявів променевих реакцій, які залежать від індивідуальної радіочутливості хворої, її віку, стану здоров'я, розміру пухлини, разової і сумарної дози тощо, істотно варіюють при одній і тій самій дозі опромінення і залежать від генетичних факторів. Наявність зв'язку рівнів аберацій хромосом, які виявляються в культурах лімфоцитів периферичної крові, з ризиком розвитку злоякісних або незлоякісних захворювань спостерігалося із самого початку використання цитогенетичних методів. Цим малоінвазивним способом намагалися (і намагаються) оцінити ризик розвитку різних, в основному пухлинних захворювань за станом хромосомного апарату тканини, яка в загальному випадку не є джерелом зародження конкретної патології. Дістала розвитку біологічна дозиметрія при терапевтичному опромінюванні онкологічного хворого, але практично немає успішних досліджень зі встановленням кореляції променевих уражень організму із цитогенетичним статусом. Зважаючи на викладене, розробка критеріїв оцінки радіаційного ураження нормальних тканин людини під час променевого лікування з використанням цитогенетичних методів становить актуальну задачу в галузі радіобіології та радіобіологічних основ променевої терапії. Відомий спосіб ретроспективної оцінки ступеня гострої променевої хвороби шляхом визначення цитогенетичних показників лімфоцитів крові і спектра радіаційно-індукованих аберацій хромосом [3]. Проте цей спосіб призначений для ретроспективної оцінки характеру цитогенетичних пошкоджень і не дає можливості оцінювати променеві ураження нормальних тканин, зокрема слизових оболонок, та прогнозувати виникнення променевих пошкоджень при терапевтичному опроміненні онкологічних хворих. Найближчим до способу, що пропонується, за технічною суттю та ефектом, який досягається, є спосіб оцінки тяжкості променевих реакцій у онкологічних хворих шляхом цитогенетичного обстеження протягом курсу променевої терапії, визначення напрямків динаміки споріднених цитогенетичних показників, на основі яких оцінюють інтенсивність променевого ураження геному лімфоцитів крові [4]. Втім, за даним способом не можливо прогнозувати виникнення променевих пошкоджень слизових (епітеліїту) внаслідок значної варіабельності врахованих цитогенетичних показників у хворого при ідентичній локалізації пухлини та відсутності прямої кореляції між цитогенетичними пошкодженнями та гострими мукозальними реакціями від ПТ. В основу корисної моделі поставлено задачу створити такій спосіб прогностичної оцінки тяжкості променевих реакцій слизової шийки матки, в якому визначення цитогенетичних показників та показників катамнезу протягом курсу поєднаної променевої терапії і визначення ступеня епітеліїту за формулою множинної лінійної регресії (МЛР) дозволить прогнозувати ймовірність виникнення променевого епітеліїту та підвищити ефективність лікування. 1 UA 95538 U 5 10 15 20 25 30 Поставлену задачу вирішують таким чином: у відомому способі оцінки цитогенетичних пошкоджень під час проведення променевої терапії, що включає послідовні цитогенетичні обстеження протягом курсу поєднаної променевої терапії (дистанційне і внутрішньо-порожнинне опромінення), згідно з корисною моделлю, проводять хромосомний аналіз короткочасної культури лімфоцитів периферичної крові, визначають цитогенетичні показники та показники катамнезу, за якими обчислюють ступінь епідерміту (СЕ) за формулою СЕ=-2,127+С1×Х1+С2×Х2+С3×Х3+С4×Х4+С5×Х5+С6×Х6+С7×Х7+ +С8×Х8+С9×Х9+С10×Х10+С11×Х11, де С1-С11 - коефіцієнти лінійної регресії; X1-Х5 - показники катамнезу; Х6 - частота нестабільних аберацій хромосомного типу до ПТ; Х7 - частота поліплоїдних клітин та ендореплікацій до ПТ; Х8 - інтенсивність індукції аберацій хроматидного типу під час ПТ; Х9 - інтенсивність індукції дицентриків і кільцевих хромосом із супутнім фрагментом на клітину з нестабільними індукованими абераціями хромосомного типу під час ПТ; Х10-Х11 - зміни інтенсивності індукції дицентриків і кільцевих хромосом із супутнім фрагментом і аберацій хроматидного типу, та за отриманим значенням ступеня епітеліїту І, або II, або III оцінюють тяжкість очікуваної променевої реакції слизової шийки матки у хворої на рак тіла матки. Спосіб, що заявляється, здійснюється таким чином. Цитогенетичне дослідження виконують за класичним методом аналізу короткочасної культури лімфоцитів периферичної крові [5]. Протягом курсу променевої терапії проводять два або більше послідовних цитогенетичних обстеження: до ПТ, в першій та другій половині курсу ПТ. Визначають цитогенетичні показники та показники катамнезу, які повинні відповідати певному інтервалу значень (таблиця). Ця умова є необхідною для обчислення ступеня променевого епідерміту за формулою МЛР СЕ=-2,127+С1×Х1+С2×Х2+С3×Х3+С4×Х4+С5×Х5+С6×Х6+С7×Х7+ +С8×Х8+С9×Х9+С10×Х10+С11×Х11. Для визначення ступеня променевого епітеліїту при поєднаній гамма-терапії РТМ відповідні цитогенетичні показники та їх коефіцієнти наведено в таблиці. Х0 X1 X2 Х3 X4 X5 X6 X7 X8 X9 X10 X11 35 40 45 Xn константа Кількість сеансів внутрішньо-порожнинної гамма-терапії Кількість сеансів дистанційної гамма-терапії (ДГТ) на поле малого тазу Розмір пухлини, см Хірургічне втручання Ускладнення ДГТ, ступінь Y AXcunst до ПТ Y Пплб/а+ Ерп до ПТ Ŷ A Xт Ŷ Диц+ЦК фр / Кл АХcunst ΔŶ Диц+ЦК фр ΔŶ А Хт Інтервал немає 15-37 Cn -2,127 0,005 15-37 0,128 1-3 так=1/ні=0 0-4 0-0,0400 0-0,0197 -0,0289-0,0776 0,0206-0,1462 -0,0253-0,0192 -0,0362-0,0615 -0,402 0,074 -0,124 50,265 -13,581 12,035 -2,734 13,126 -2,782 Примітки: 1. Xn - перемінна МЛР за даним параметром. 2. Cn - значення коефіцієнту для параметра Xn. 3. Ускладнення ДГТ - епідерміт, ентероколіт, анемія, лейкопенія. 4. AXcunst до ПТ - частота нестабільних індукованих аберацій хромосомного типу (дицентриків і кілець із супутнім фрагментом і вільних ацентричних фрагментів) до променевої терапії. 5. Y Пплб/а+ Ерп до ПТ - частота неаберантних поліплоїдіє та ендореплікацій до променевої терапії. 6. Ŷ A Xт - інтенсивність індукції аберацій хроматидного типу під час ПТ. 7. Ŷ Диц+ЦК фр / Кл АХcunst - інтенсивність індукції дицентриків і кілець із супутнім фрагментом на клітину із нестабільними індукованими абераціями хромосомного типу під час ПТ. 2 UA 95538 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 8. ΔŶ - зміни інтенсивності індукції цитогенетичних пошкоджень між серединою і кінцем курсу променевої терапії. Тобто ступінь променевого епітеліїту при поєднаній гамма-терапії (дистанційне і внутрішньопорожнинне опромінення) РТМ обчислюють з урахуванням значень Сn, що видно з таблиці, за формулою СЕ=-2,127+0,005×Х1+0,128×Х2-0,402×Х3+0,074×Х4-0,124× Х5+50,265×Х6-13,581×Х7+12,035×Х8-2,734×Х9+13,126×Х10-2,782×Х11. Нижче наведено конкретні приклади використання способу, що заявляється. Приклад 1. Хвора Ц-к Л.Д., № Іст.хв. 29367, вік 72 роки, рак тіла матки (аденокарцинома G2) T1N0M0. Пацієнтки проведено кріодеструкцію пухлини та поєднану променеву терапію: дистанційну та внутрішньо-порожнинну. Дистанційне гамма-опромінення проводили на апараті РОКУС AM за стандартною програмою дрібного фракціонування дози; опромінення поля малого таза розміром 160 × 160 мм - 15 сеансів (сумарна осередкова доза на точки А/В - 30,0 Гр), потім 4-х польне опромінення полем 8 × 16 (сумарна осередкова доза в тонкі В - 42-44 Гр). Внутрішньо-порожнинне контактне опромінення проводили на шланговому гамматерапевтичному апараті "АГАТ-В" 2 рази на тиждень - 11 сеансів (сумарна осередкова доза 55 і 13,75 Гр на точки А і В, відповідно); епідерміту, ентероколіту, анемії, лейкопенії - не спостерігали. Згідно зі способом, що заявляється, проведено цитогенетичне обстеження до лікування, після 11/5 і 20/11 сеансів дистанційного/внутріпорожнинного опромінення. Цитогенетичні показники до променевої терапії, в середині та в кінці курсу опромінення, відповідно, становили: частота AXcunst до ПТ - 0,0040 на клітину; частота Пплб/а+ Ерп до ПТ - 0 на клітину; частота А Хт - 0,0133, 0,0294 і 0,0909 на клітину; частота Диц+ЦК фр - 0,0067, 0,1667 і 0,8182 на клітину; частота Диц+ЦК фр / Кл АХcunst-0,1667, 1,4167 і 1,8000. Виходячи з наведених вище даних, катамнестичні і цитогенетичні параметри МЛР в кінці лікування становили: Х1=11; Х2=20; Х3=1; Х4=0; X5=0; Х6=Y АХcunst до ПТ=0,0333; Х7=Y Пплб/а+ Ерп до ПТ=0; Х8=Ŷ А Хт=0,0776; Х9=Ŷ Диц+ЦК фр / Кл АХcunst=0,0793; Х10=ΔŶ Диц+ЦК фр=0,0162; Х11= ΔŶ АХт=0,0615. Усі катамнестичні і цитогенетичні параметри у даної хворої вкладаються в допустимий інтервал значень, що уможливлює обчислення очікуваного ступеня епітеліїту за зазначеною МЛР згідно з формулою СЕ=-2,127+0,005×11+0,128×20-0,402×1+0,074×0-0,124×0+ 50,265×0,0333-13,581×0+12,035×0,0776-2,734×0,0793+13,126×0,01622,782×0,0615=-2,127+0,055+2,560-0,402+0-0+1,674-0+0,934-0,217+0,213-0,171=2,5193. При огляді наприкінці курсу ПТ у пацієнтки спостерігалося: гіперемія, набряклість слизової ШМ і верхньої третини піхви, місцями з некротичними плівками, рясними водянистогноєподібними виділеннями, що відповідає діагнозу - променевого епітеліїту III ступеня. Таким чином, прогностична оцінка дозволила встановити розвиток III ступеня епітеліїту, яка співпала з реальною клінічною картиною у пацієнтки по завершенні курсу ПТ. Приклад 2. Хвора Ф-ва В.Є., № Іст. хв. 23200, вік 58 років, рак тіла матки T1aNxM0. Пацієнтки проведено поєднану променеву терапію: дистанційну та внутрішньо-порожнинну. Дистанційне гамма-опромінення проводили на апараті РОКУС AM за стандартною програмою дрібного фракціонування дози; опромінення поля малого таза розміром 160 × 160 мм -15 сеансів (сумарна осередкова доза на точки А і В по 30,0 Гр), потім 4-х польне опромінення полем 8 × 16 (сумарна осередкова доза в точці В - 42-44 Гр). Внутрішньо-порожнинне контактне опромінення проводили на шланговому гамма-терапевтичному апараті "АГАТ-В" 2 рази на тиждень - 11 сеансів (сумарна осередкова доза 55 і 13,75 Гр на точки А і В, відповідно); епідерміту, ентероколіту, анемії, лейкопенії - не спостерігали. Згідно способу, що заявляється, проведено цитогенетичне обстеження до лікування, після 13/4 і 22/10 сеансів дистанційного/внутрішньо-порожнинного опромінення. Цитогенетичні показники до променевої терапії, в середині та в кінці курсу опромінення, відповідно, становили: частота AXcunst до ПТ - 0,0105 на клітину; частота Пплб/а+ Ерп до ПТ - 0 на клітину; частота А Хт - 0,0290, 0 і 0,0245 на клітину; частота Диц+ЦК фр - 0,0026, 0,1600 і 0,3252 на клітину; частота Диц+ЦК фр / Кл AXcunst-0,2500, 0,6154 і 1,2568. 3 UA 95538 U 5 10 15 20 25 30 35 Виходячи з наведених вище даних, катамнестичні і цитогенетичні параметри МЛР в кінці лікування становили: Х1=10; Х2=22; Х3=1; Х4=0; Х5=0; Х6=Y АХcunst до ПТ=0,0105; Х7=Y Пплб/а+ Ерп до ПТ=0; Х8=Ŷ АХт= -0,0045; Х9=Ŷ Диц+ЦК фр / Кл АХcunst=0,0406; Х10= ΔŶ Диц+ЦК фр=0,0008; X11=ΔŶ А Хт=0,0244. Усі катамнестичні і цитогенетичні параметри у даної хворої вкладаються в допустимий інтервал значень, що уможливлює обчислення очікуваного ступеня епітеліїту за зазначеною МЛР, згідно з формулою СЕ=-2,127+0,005×10+0,128×22-0,402×1+0,074×0-0,124×0+50,265×0,0105-13,581×0+12,035×(0,0045)-2,734×0,0406+13,126×0,0008-2,782×0,0244=-2,127+0,050+2,816-0,402+0-0+0,528-00,542-0,111+0,011-0,068=0,1550. Отже у даної хворої за прогностичною оцінкою не виникне променевий епітеліїт по завершенні курсу ПТ, що відповідає реальним клінічним даним. При огляді наприкінці курсу поєднаної променевої терапії у пацієнтки спостерігалося: соковита рожева слизова, контактно не кровоточить, виділення слизові, що підтверджує діагноз - променеві реакції не виявлені. Таким чином, спосіб прогностичної оцінки тяжкості променевих реакцій шийки матки за цитогенетичними показниками у хворих на рак тіла матки, що заявляється, дає можливість прогнозувати ймовірність виникнення променевого епітеліїту,ступінь якого відповідає реальній клінічній картині стану слизової після ПТ. Одержані дані допоможуть променевому терапевту скорегувати тактику проведення ПТ відповідно до стану хворої, що дозволить підвищити ефективність лікування та поліпшити якість життя. Джерела інформації: 1. Базика Д.А. Радіаційна медицина: підручник / Д.А. Базика, Г.В. Кулініч, М.І. Пилипенко. К.: ВСВ "Медицина", 2013. - С. 129. 2. Common terminology ctiteria for adverse events/ Version 3.0 (CTCAE). -National Institutes of health national cancer institute, 2003. - С. 65. 3. Дьоміна Е.А. Ретроспективна оцінка ступеня гострої променевої хвороби на основі цитогенетичних показників лімфоцитів крові простраждалих осіб / Е.А. Дьоміна, Д.А. Клюшие, Ю.І. Кіндзельский // Укр. радиол, журн. - 1999. - Т. VII, вип. 1. - С. 30-31. 4. Патент № 49406, МПК G01N 33/49, Спосіб оцінки радіологічних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії / Мазник Н.О., Вінніков В.А., Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМИ, заявл. 03.12.2001 р., опубл. 16.09.2002 р., Бюл. № 9, 2002 p. 5. Cytogenetic analysis for radiation dose assessment. A manual. IAEA Techn. Report Series № 405. - Vienna: IAEA, 2001. - 127 p. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 55 Спосіб прогностичної оцінки тяжкості променевих реакцій слизової шийки матки при поєднаній променевій терапії, що включає послідовні цитогенетичні обстеження протягом курсу променевого лікування, який відрізняється тим, що проводять хромосомний аналіз короткочасної культури лімфоцитів периферичної крові, визначають цитогенетичні показники та показники катамнезу, за якими обчислюють ступінь епітеліїту (СЕ) за формулою СЕ = -2,127+С1×Х1+С2×Х2+С3×Х3+С4×Х4+С5×Х5+С6×Х6+С7×Х7+ С8×Х8+С9×Х9+С10×Х10+С11×Х11, де С1-С11 - коефіцієнти лінійної регресії; X1-Х5 - показники катамнезу; Х6 - частота нестабільних аберацій хромосомного типу до ПТ; Х7 - частота поліплоїдних клітин та ендореплікацій до ПТ; Х8 - інтенсивність індукції аберацій хроматидного типу під час ПТ; Х9 - інтенсивність індукції дицентриків і кільцевих хромосом із супутнім фрагментом на клітину з нестабільними індукованими абераціями хромосомного типу під час ПТ; Х10-Х11 - зміни інтенсивності індукції дицентриків і кільцевих хромосом із супутнім фрагментом і аберацій хроматидного типу, та за отриманим значенням ступеня епітеліїту І, або II, або III оцінюють тяжкість очікуваної променевої реакції слизової вульви і шийки матки у хворої на рак тіла матки. 4 UA 95538 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюSukhina Olena Mykolaivna, Svynarenko Andrii Viktorovych
Автори російськоюСухина Елена Николаевна, Свинаренко Андрей Викторович
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/48
Мітки: спосіб, прогностично, тяжкості, матки, слизової, реакцій, оцінки, променевих, шийки
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/7-95538-sposib-prognostichno-ocinki-tyazhkosti-promenevikh-reakcijj-slizovo-shijjki-matki.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб прогностичної оцінки тяжкості променевих реакцій слизової шийки матки</a>
Попередній патент: Яблучно-журавлинове повидло
Наступний патент: Синергетичний блок очищення води aquaterra-82
Випадковий патент: Торговельний автомат