Пристрій для ін’єкцій (варіанти)

1. Пристрій для ін'єкцій, який містить: корпус; 2 (19) 1 3 96405 4 ділянки кромки переднього кінця привідного елемента. 8. Пристрій для ін'єкцій за п. 7, який відрізняється тим, що радіус кривизни є щонайменше на 50 % більшим, ніж максимальна радіальна протяжність плоскої ділянки кромки переднього кінця привідного елемента. 9. Пристрій для ін'єкцій за п. 7, який відрізняється тим, що радіус кривизни є щонайменше на 70 % більшим, ніж максимальна радіальна протяжність плоскої ділянки кромки переднього кінця привідного елемента. 10. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що розширний отвір шприца є поверхнею обертання навколо осі прохідного каналу шприца. 11. Пристрій для ін'єкцій, який містить: корпус, призначений для розміщення в ньому шприца, що має прохідний канал, який закінчується на передньому кінці випускним отвором, а на задньому кінці - розширним отвором, в який вставляється випускний поршень, що має канал; і привідний елемент, виконаний з можливістю тиснути на випускний поршень шприца; і виконавчий механізм, виконаний з можливістю переміщення привідного елемента таким чином, щоб переміщати випускний поршень та випускати вміст шприца через випускний отвір, причому передній кінець привідного елемента складається з плоскої ділянки кромки, що оточує виступну середню ділянку, яка звужується від плоскої ділянки кромки до кінчика. 12. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що передній кінець привідного елемента має площу поперечного 2 перерізу в інтервалі від 6,5 до 110 мм . 13. Пристрій для ін'єкцій за п. 12, який відрізняється тим, що передній кінець привідного елемен2 та має площу поперечного перерізу 27,3 мм ± 8%. 14. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що передній кінець привідного елемента є круглим у поперечному перерізі. 15. Пристрій для ін'єкцій за п. 14, який відрізняється тим, що передній кінець привідного елемента має радіус в інтервалі від 1,45 до 5,9 мм. 16. Пристрій для ін'єкцій за п. 15, який відрізняється тим, що передній кінець привідного елемента має радіус 2,95 мм ± 4 %. 17. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що плоска ділянка кромки переднього кінця привідного елемента складає від 25 до 50 % від загальної площі переднього кінця привідного елемента. 18. Пристрій для ін'єкцій за п. 17, який відрізняється тим, що плоска ділянка кромки переднього кінця привідного елемента складає 37 ± 3 % від загальної площі переднього кінця привідного елемента. 19. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що плоска ділянка кромки переднього кінця привідного елемента є кільцевою. 20. Пристрій для ін'єкцій за п. 19, який відрізняється тим, що внутрішній діаметр плоскої кільцевої ділянки становить 61 ± 2% від зовнішнього діаметра. 21. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що виступна середня ділянка переднього кінця привідного елемента має круглу форму. 22. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що виступна середня ділянка переднього кінця привідного елемента звужується із середнім кутом 35 ± 10° до поздовжньої осі привідного елемента. 24. Пристрій для ін'єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що виступна середня ділянка переднього кінця привідного елемента є конічною або зрізаним конусом. 25. Пристрій для ін'єкцій за п. 24, який відрізняється тим, що конічна ділянка або ділянка зрізаного конуса переднього кінця привідного елемента має кут сходження 65 ± 5°. Відомий рівень технології Даний винахід стосується пристроїв для ін'єкцій, які належать до типу пристроїв, що містять корпус, до якого вставляють шприць, що має прохідний канал, до якого вставлений випускний поршень, що має внутрішній канал, привідний елемент та виконавчий механізм для переміщення привідного елемента, який забезпечує переміщення випускного поршня та випускання вмісту шприця через його випускний отвір. Зараз майже все виробляється машинами. В деяких випадках, машини є більш надійними, ніж ручна праця і вони є набагато дешевшими. Однак, у людини, що працює на виробничій лінії, є одна здатність, яку машини досі не могли відтворити, і навряд чи зможуть зробити це ще протягом тривалого часу. Якщо працівник на виробничій лінії упущену яку-небудь деталь виробу, що виготовля ється, він може підібрати її або вибрати іншу з бункера-накопичувача. Якщо деталь ушкоджена, він може викинути її. Якщо складальна операція, яку він виконує, є складною, він перевіряє, щоб деталі були належним чином приладжені та зібрані. Він робить усе це тому, що може адаптуватися до різних обставин та використовує свою здатність до оцінки. Машини на це нездатні. При автоматичному складанні пристроїв для ін'єкцій згаданого вище типу, існує ряд критичних стадій, які повинні виконуватися точно та правильно. Складнощі при виконанні цих стадій можуть виникнути через малі допуски компонентів або через використання ламких компонентів, таких як скляні шприці для підшкірних ін'єкцій. Конкретною стадією складання, якої стосується даний винахід, є стадія вставляння привідного елемента в канал шприця, з якою поєднаний ряд проблем. По 5 перше, для того, щоб діяти на зовнішній діаметр поршня шприця, привідний елемент повинен мати плоску торцеву поверхню, яка щільно входить в прохідний канал шприця. По-друге, ця плоска торцева поверхня створює ризик заїдання цього привідного елемента в кінці шприця, особливо, при якому-небудь порушенні орієнтації компонентів. По-третє, якщо для складання пристрою використовується автоматика, то заїдання привідного елемента та шприця може призвести до ушкодження пристрою або навіть до поломки шприця. Зрештою, навіть якщо ця операція робиться вручну, її часто треба виконувати всліпу. Суть винаходу Метою даного винаходу є створення конструкції пристрою для ін'єкцій, у якому можливе порушення орієнтації між привідним елементом та прохідним каналом шприця під час складання є передбачуваним і не буде легко призводити до заїдання привідного елемента та шприця. Відповідно, пристрій для ін'єкцій згідно з даним винаходом містить: - корпус; - шприць, який вставляється в корпус, причому шприць має прохідний канал, що закінчується на передньому кінці випускним отвором, а на задньому кінці - розширеним отвором, в який вставляють випускний поршень, що має внутрішній канал; - привідний елемент, який має передній кінець, що складається з по суті плоскої ділянки кромки, яка має тиснути на випускний поршень шприця та оточує виступну середню ділянку, що має заходити в канал випускного поршня; і - виконавчий механізм для переміщення привідного елемента таким чином, щоб переміщати випускний поршень та випустити вміст шприця через випускний отвір. Комбінація розширного отвору прохідного каналу шприця та виступної середньої ділянки привідного елемента дозволяє подолати проблеми, асоційовані з незначними порушеннями взаємної орієнтації цих двох компонентів. Це відбувається тому, що виступна середня ділянка або заходить безпосередньо в кінець шприця, або контактує з розширним отвором, який спрямовує її до центра шприця. В поєднанні з датчиками сили на складальних машинах, ця схема дозволятиме здійснювати належне автоматичне регулювання взаємного положення двох частин. Альтернативно, і, як вважають, краще, через відсутність залежності від датчиків сили або інших складних модифікацій складальних машин, будьякі порушення взаємної орієнтації коригуються повністю автоматично. Це може бути досягнуте, якщо розширний отвір шприця та по суті плоский край і виступні середні ділянки переднього кінця привідного елемента мають такі форму та розміри, що порушення взаємної осьової орієнтації між шприцем та привідним елементом під час складання пристрою для ін'єкцій коригуються, поперше, входженням виступної середньої ділянки переднього кінця привідного елемента в розширний отвір шприця до точки, у якій, по-друге, по суті плоска ділянка кромки переднього кінця привідного елемента входить в контакт та заходить в роз 96405 6 ширений отвір шприця, орієнтуючи привідний елемент в каналі шприця. Відповідна ступінь розширення отвору буде залежати від ряда змінних. Візьмемо лінію, утворену перетином розширеного отвору шприця та площиною, що проходить через вісь прохідного каналу шприця. Краще, ця лінія має радіус кривизни, який складає від 33% до 100% радіуса прохідного каналу шприця. В кращому варіанті втілення, вона має радіус кривизни від 1 мм до 3 мм. Цей радіус кривизни може бути миттєвим радіусом кривизни; він може бути середнім радіусом кривизни; він може бути мінімальним радіусом кривизни. У варіантах втілення, в яких форма та розміри розширеного отвору шприця і по суті плоского краю та виступної середньої ділянки переднього кінця привідного елемента мають повністю коригувати порушення взаємної осьової орієнтації, цей радіус кривизни повинен, краще, бути більшим, ніж максимальна радіальна протяжність по суті плоскої ділянки кромки переднього кінця привідного елемента. Кращі результати одержують, якщо він є щонайменше на 50% більшим, ніж максимальна радіальна протяжність по суті плоскої ділянки кромки переднього кінця привідного елемента. Ще кращі результати одержують, якщо він є на щонайменше 70% більшим. Для забезпечення рівних можливостей коригування всіх напрямків порушення взаємної осьової орієнтації, розширений отвір шприця, краще, є по суті поверхнею обертання навколо осі прохідного каналу шприця. Даний винахід також поширюється на пристрій для ін'єкцій, який містить: - корпус, призначений для розміщення в ньому шприця, що має прохідний канал, який закінчується на передньому кінці випускним отвором, а на задньому кінці розширеним отвором, до якого вставляють випускний поршень, що має внутрішній канал; і - привідний елемент, який має тиснути на випускний поршень шприця; і - виконавчий механізм для переміщення привідного елемента таким чином, щоб переміщати випускний поршень та випускати вміст шприця через випускний отвір, причому передній кінець привідного елемента складається з по суті плоскої ділянки кромки, що оточує виступну середню ділянку. Нормально, передній кінець привідного елемента має площу поперечного перерізу в інтервалі 2 2 2 від 6,5 мм до 110 мм , краще, 27,3 мм ± 8%. Також, для забезпечення рівних можливостей коригування всіх напрямків порушення взаємної осьової орієнтації, передній кінець привідного елемента може бути по суті круглим в поперечному перерізі. В цьому випадку, передній кінець привідного елемента нормально має радіус в інтервалі від 1,45 мм до 5,9 мм, краще, 2,95 мм ± 4%. На по суті плоску ділянку кромки переднього кінця привідного елемента може приходитися від 25% до 50% загальної площі переднього кінця привідного елемента, краще, 37 ± 3% загальної площі переднього кінця привідного елемента. 7 Крім того, для забезпечення рівних можливостей коригування всіх напрямків порушення взаємної осьової орієнтації, по суті плоска ділянка кромки переднього кінця привідного елемента може бути по суті кільцевою. Краще, внутрішній діаметр по суті плоскої кільцевої ділянки складає 61 ± 2% зовнішнього діаметра. Крім того, для забезпечення рівних можливостей коригування всіх напрямків порушення взаємної осьової орієнтації, виступна середня ділянка переднього кінця привідного елемента має по суті круглу форму. З причин, які будуть очевидними, виступна середня ділянка переднього кінця привідного елемента, краще, звужується від по суті плоскої ділянки кромки до кінчика. Вважається, що найкращі результати можуть бути одержані, якщо виступна середня ділянка переднього кінця привідного елемента звужується під середнім кутом приблизно 35 ± 10° до поздовжньої осі привідного елемента. Наприклад, виступна середня ділянка переднього кінця привідного елемента може мати по суті форму конуса або зрізаного конуса з кутом сходження конуса 65 ± 5°. Короткий опис креслень Даний винахід буде далі описаний як приклад з посиланнями на супровідні креслення, на яких: Фігура 1 зображує в перспективі пристрій для ін'єкцій, який належить до типу пристроїв, до яких є застосовним даний винахід; Фігура 2 зображує в перерізі пристрій для ін'єкцій відповідно до Фігури 1 перед приведенням в дію; Фігура 3 зображує збільшену частину Фігури 2; і Фігура 4 є видом у перспективі привідного елемента за Фігурами 1-3. Детальний опис кращих варіантів втілення Фігура 1 зображує пристрій для ін'єкцій 110, який має корпус 112 з ближнім кінцем 101 та дальнім кінцем 102. Всі деталі сформовані литтям під тиском. Корпус 112 має пусковий механізм 111, який виступає з корпусу 112 і який може бути приведений в дію натисненням на його верхню поверхню 111а. Індикаторний отвір 113 розташований у корпусі поблизу до ближнього кінця 101. Фігура 2 зображує корпус 112, в який вставлений шприць для підшкірних ін'єкцій 114 звичайного типу, що містить корпус шприця 116, який закінчується з одного кінця голкою для підшкірних ін'єкцій 118 а з другого - фланцем 120. Звичайні поршень та пробка, які нормально використовуються для введення вмісту шприця 114 вручну, були видалені та замінені на привідний елемент 134, який містить пробку 134а. Цей привідний елемент 134 утримує призначений для введення лікарський засіб 124 в корпусі шприця 116. Хоч зображений шприць належить до підшкірного типу, це не є обов'язковим. Черезшкірні або балістичні дермальні та підшкірні шприці також можуть бути використані з пристроєм для ін'єкцій за даним винаходом. Як показано, корпус містить зворотний привід, який в даному випадку має форму зворотної пружини стиснення 126, що зміщує шприць 114 з висунутого положення, в якому голка 118 виступає з отвору 128 у корпусі 112, у втягнене поло 96405 8 ження, в якому випускний отвір 118 знаходиться усередині корпусу 112. Корпус 112 містить опорний елемент, який, як показано на Фігурі 2, має форму циліндричного вкладиша 122. Циліндричний вкладиш 122 має, на внутрішній поверхні, опорну поверхню 122а, з'єднану з одним кінцем зворотної пружини 126. Інший кінець зворотної пружини 126 діє на шприць 114 через обойму шприця 127. Опорна поверхня 122а утворена, як показано на Фігурі 2, закраїною на внутрішній поверхні циліндричного вкладиша 122. Опорна поверхня 122а знаходиться за індикаторний отвором 113 убік від ближнього кінця 101 корпусу 112. Зворотна пружина 126 з'єднана з опорною поверхнею 122а на її кінці, розташованому убік від ближнього кінця 101 корпусу 112, а її інший кінець діє на обойму шприця 127 за опорною поверхнею 122а з боку ближнього кінця 101 корпусу 112. У такий спосіб, зворотну пружину 126, яка оточує шприць 114 та обойму шприця 127, не можна побачити через індикаторни отвір 113 в будьякий момент часу до, під час або після приведення в дію пристрою для ін'єкцій 110. Циліндричний вкладиш 122 утворює віконце в індикаторному отворі 113, сформоване з прозорого матеріалу, так що вміст шприця 114 можна побачити через індикаторний отвір 113. З іншого кінця корпусу 112 знаходиться передній привід, який в даному випадку має форму привідної пружини стиснення 130. Привідне зусилля від привідної пружини 130 передається через багатокомпонентний привід шприцю 114, переміщаючи його з втягненого положення у висунуте положення та випускаючи його вміст через голку 118. Привід виконує цю задачу, діючи безпосередньо на лікарський засіб 124 та шприць 114. Статичне тертя між привідним елементом 134 та корпусом шприця 116 спочатку забезпечує, щоб вони переміщалися разом, поки зворотна пружина 126 не досягне кінцевого положення або корпус шприця 116 не зустріне якої-небудь іншої перешкоди (не показана), що зупинить його рух. Багатокомпонентний привід між привідною пружиною 130 та шприцем 114 складається з трьох основних компонентів. Привідна втулка 131 приймає привідне зусилля від привідної пружини 130 та передає його першому привідному елементу 132. Він, у свою чергу, передає привідне зусилля через демпферну рідину другому привідному елементу - вже згаданому привідному елементу 134. Перший привідний елемент 132 містить пустотілий шток 140, внутрішня порожнина якого утворює збірну камеру 142, що сполучається з відвідним отвором 144, який відходить від збірної камери через кінець штока 140. Другий привідний елемент 134 містить глухий канал 146, відкритий з одного кінця для входження штока 140 та закритий з іншого. Як можна побачити, канал 146 та шток 140 утворюють резервуар рідини 148, в якому міститься демпферна рідина. Пусковий механізм 111, при приведенні вдію, роз'єднує привідну втулку 131 від корпусу 112, дозволяючи їй рухатися по відношенню до корпусу 9 112 під дією привідної пружини 130. Після цього пристрій працює у наступний спосіб. Спочатку, привідна пружина 130 приводить в рух привідну втулку 131, привідна втулка 131 приводить в рух перший привідний елемент 132, і перший привідний елемент 132 приводить в рух другий привідний елемент 134. Другий привідний елемент 134 рухається і, за рахунок статичного тертя та гідростатичних сил, що діють через призначений для введення лікарський засіб 124, переміщує корпус шприця 116 проти напрямку дії зворотної пружини 126. Зворотна пружина 126 стискується та голка для підшкірних ін'єкцій 118 висувається з вихідного отвору 128 (не показаний) корпусу 112. Це триває доти, поки зворотна пружина 126 не досягне кінцевого положення або корпус шприця 116 не зустріне якої-небудь іншої перешкоди (не показаний), що зупинить його рух. Оскільки статичне тертя між другим привідним елементом 134 та корпусом шприця 116 і гідростатичні сили, що діють через призначений для введення лікарський засіб 124, є недостатніми для того, щоб чинити опір повній привідній силі, створюваній привідною пружиною 130, другий привідний елемент 134 починає в цей момент рухатися у корпусі шприця 116 і лікарський засіб 124 починає випускатися. Динамічне тертя між другим привідним елементом 134 та корпусом шприця 116 і гідростатичні та гідродинамічні сили, які при цьому діють через призначений для введення лікарський засіб 124, є, однак, достатніми для утримування відтяжної пружини 126 в стисненому стані, так що голка для підшкірних ін'єкцій 118 залишається висунутою. Перед тим, як другий привідний елемент 134 досягне кінця свого робочого ходу у корпусі шприця 116, тобто, до повного спорожнення вмісту шприця, виступи (не показані) на першому привідному елементі 132 досягають звуження 137 у корпусі 112. Звуження 137 переміщує виступи досередини, так що перший привідний елемент 136 вже не зчіплюється з другим привідним елементом 134 Після цього, перший привідний елемент 136 вже не діє на другий привідний елемент 134, дозволяючи першому привідному елементу 132 рухатися по відношенню до другого привідного елемента 134. Оскільки демпферна рідина міститься у резервуарі 148, утвореному між кінцем першого привідного елемента 132 та глухим каналом 146 в другому привідному елементі 134, об'єм резервуара 146 буде зменшуватися, коли перший привідний елемент 132 рухається по відношенню до другого привідного елемента 134 під дією привідної пружини 130. При стисненні резервуара 148, демпферна рідина виштовхується через відвідний отвір 144 до збірної камери 142. Після вивільнення привідної пружини 130, деяка частина сили, створюваної привідною пружиною 130, діє на демпферну рідину, примушуючи її витікати через звуження, утворене відвідним отвором 144, решта діє гідростатично через рідину та за допомогою тертя між першим та другим привідними елементами 132, 134, отже, через другий привідний елемент 134. Втрати асоційовані з витіканням демпферної ріди 96405 10 ни, не зменшують в значному ступені силу, що діє на корпус шприця. Таким чином зворотна пружина 126 залишається стисненою і голка для підшкірних ін'єкцій залишається висунутою. Через якийсь час, другий привідний елемент 134 завершує свій робочий хід у корпусі шприця 116 і не може рухатися далі. В цей момент, вміст шприця 114 є повністю спорожненим і сила, створювана привідною пружиною 130, утримує другий привідний елемент 134 в його кінцевому положенні та продовжує примушувати демпферну рідину витікати через відвідний отвір 144, дозволяючи першому привідному елементу 132 продовжувати свій рух. Перед тим, як резервуар 148 рідини спорожніє, гнучкі защіпні лапки 133, що зчіплюють привідну втулку 131 з першим привідним елементом 132, вже не утримуються в зчепленні з привідною втулкою 131 виступами 133а на другому привідному елементі 134. Після цього, привідна втулка 131 вже не діє на перший привідний елемент 132, дозволяючи їм рухатися по відношенню один до одного. В цей момент, зрозуміло, шприць 114 вивільняється, тому що сили, створювані привідною пружиною 130, вже не передаються шприцю 114, і єдиною силою, що діє на шприць, буде відтяжна сила зворотної пружини 126. Таким чином, шприць 114 тепер повертається у втягнене положення і цикл ін'єкції завершується. Все це відбувається, зрозуміло, тільки після того, як кришечка 115 буде видалена з кінця корпусу 112. Як можна побачити на Фіг 2, кінець шприця 114 герметично закритий захисним ковпачком 123. Як обговорювалося вище та проілюстровано на на Фігурах 3 та 4, привідний елемент 134 закінчується на передньому кінці плоскою кільцевою ділянкою 200, яка оточує по суті конічну середню ділянку 202, що закінчується кінчиком 204. Резинова пробка 134а має центральний внутрішній канал 206, до якого заходять конічна середня ділянка 202 та кінчик 204, та юбку 208, в яку упирається кільцева плоска ділянка кінця привідного елемента 134. Отвір 210 в задній частині скляного шприця є розширним, що в даному випадку забезпечується закругленням на ділянці 212 Це закруглення передбачене навколо всього отвору прохідного каналу шприця і, таким чином, утворює поверхню обертання. Комбінація закруглення на ділянках 212 отвору 210 прохідного каналу шприця та виступної конічної середньої ділянки 202 та кінчика 204 привідного елемента дозволяє виправляти порушення взаємної орієнтації цих двох компонентів Це відбувається завдяки тому, що конічна середня ділянка 202 та кінчик 204 або заходять прямо в отвір 210 шприця або контактують із закругленням на ділянках 212, яке спрямовує їх до центра прохідного каналу шприця. Закруглення на ділянках 212 та по суті плоска кільцева ділянка і центральна конічна ділянка 202 та кінчик 204 привідного елемента 134 мають такі форму та розміри, що порушення осьової взаємної орієнтації між шприцем 114 та привідним елементом 134 під час складання пристрою для ін'єкцій виправляються, по 11 перше, тим, що конічна середня ділянка 202 привідного елемента ковзає по закругленню на ділянці 212 до точки, у якій, по-друге, по суті плоска кільцева ділянка 200 привідного елемента 134 також входить в контакт з та ковзає по закругленню на ділянці 212, орієнтуючи привідний елемент 134 в каналі шприця 114. В цьому кращому варіанті втілення винаходу, внутрішній діаметр каналу шприця 114 становить 6,35 ± 0,1 мм. Відповідний радіус, який має бути виконаний на ділянках 212, залежить від ряду змінних. Типово, радіус може складати від 33% до 100% від радіуса прохідного канала шприця; в цьому кращому варіанті втілення, він має радіус кривизни від 1 мм до 3 мм. Оскільки в цьому варіанті втілення, форма та розміри розширного отвору шприця і по суті плоскої кільцевої та конічної середньої ділянок привідного елемента 134 розраховані таким чином, щоб повністю виправляти порушення взаємної осьової орієнтації, цей радіус кривизни, краще, повинен бути більшим, ніж максимальна радіальна протяжність по суті плоскої кільцевої ділянки привідного елемента 134. Кращі результати одержують, якщо він є щонайменше на 50% більшим максимальної радіальної протяжності по суті плоскої ділянки кромки переднього кінця привідного елемента. Ще кращі результати одержують, якщо він є щонайменше на 70% більшим. В цьому варіанті втілення, кращим є радіус 2 мм, порівняно з максимальною радіальною протяжніс 96405 12 тю по суті плоскої кільцевої ділянки 200 привідного елемента 134 приблизно 1,15 мм. Власне привідний елемент 134 має діаметр на передньому кінці 5,9 ± 0,22 мм (тобто, ±4%) і, таким чином, його площа поперечного перерізу ста2 новить 27,3 мм ± 8%. Діаметр основи конічної середньої ділянки 202 дорівнює 3,6 мм ± 4%, що відповідає приблизно 63% загальної площі кінця привідного елемента 134; решта 37% приходяться на плоску кільцеву ділянку 200. Конічна середня ділянка переднього кінця привідного елемента має кут сходження конуса 65 ± 5°, що означає, що бічні сторони конуса сходяться під кутом приблизно 32,5° до поздовжньої осі привідного елемента 134. Ці значення різних кращих розмірів та кутів дозволяють одержати пристрій, що, як було визначено експериментально, працює надзвичайно добре. Привідний елемент 134, сформований в описаний спосіб, має додаткові переваги. Якщо бажано зменшити об'єм дози пристрою, це легко зробити шляхом вставляння, під час операції складання, додаткового привідного елемента між елементом 134 та пробкою 134а. Передній кінець додаткового привідного елемента повинен точно відтворювати форму та розміри привідного елемента 134; його задній кінець повинен відтворювати форму та розміри каналу та юбки пробки 134а. Таким чином, для привідного елемента 134, додаткових привідний елемент не буде відрізнятися від пробки 134а; для пробки 134а, він не буде відрізнятися від привідного елемента 134. 13 Комп’ютерна верстка Мацело В. 96405 Підписне 14 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601