Електричний спосіб контролю якості акумуляторних батарей

Реферат: Електричний спосіб контролю якості акумуляторних батарей. При електричному контролі якості акумуляторних батарей після закінчення останньої технологічної операції виготовлення батарей в проміжку часу ( 1   2 ), який залежить від типу батарей і технології їх виготовлення, при температурі електроліту в батареях в інтервалі (Т 1-Т2), який залежить від типу батарей, батареї піддають розряду протягом 3-30 с струмом розряду, рівним IN, який залежить від типономіналу батареї. Перед початком розряду вимірюють падіння напруги на виводах U0, вимірюють падіння напруги на виводах UK у момент tK кінця розряду, під час розряду вимірюють падіння напруги на виводах кожного акумулятора U1,1 у момент t1 процесу розряду, потім вимірюють падіння напруги на виводах кожного акумулятора U1,2 у момент t2 процесу розряду, UA 99399 C2 (12) UA 99399 C2 розраховують величини  U1 рівні різниці (U1,1-U1,2), порівнюють величини U0, UK,  U1 з контрольними значеннями U0,контр, UK,контр,  U1,контр для кожного акумулятора і кожного типономіналу батарей. На підставі порівняння ухвалюють рішення про якість батарей, при цьому якісними вважають батареї, для яких U0 належить інтервалу значень U0,контр, UK більше або дорівнює UK,контр,  U1 менше або дорівнює  U1,контр для кожного акумулятора. UA 99399 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до електротехнічної промисловості, а саме до виробництва акумуляторних батарей. У сучасному акумуляторобудуванні на автоматичних лініях виготовлення акумуляторних батарей широко застосовуються електричні способи контролю якості батарей. Суцільній перевірці піддаються батареї після формування, коли вони вже заповнені електролітом. Цей контроль посідає важливе місце у виробничому циклі з тієї причини, що дозволяє діагностувати і вчасно усувати дефекти, забезпечуючи тим самим високу якість батарей, що випускаються. Як прототип нами використано електричний спосіб контролю якості акумуляторних батарей, який полягає в тому, що після закінчення останньої технологічної операції виготовлення батарей в проміжок часу ( 1  2 ), який залежить від типу батарей і технології їх виготовлення, при температурі електроліту в батареях в інтервалі (Т 1-Т2), який залежить від типу батарей, батарею піддають розряду протягом 3-30 с струмом розряду, рівним IN, який залежить від типономіналу батареї, перед початком розряду вимірюють падіння напруги на виводах U 0, потім вимірюють падіння напруги на виводах U1 у момент t1 процесу розряду, потім вимірюють падіння напруги на виводах U2 у момент t2 процесу розряду, потім вимірюють падіння напруги на виводах UK у момент tK кінця розряду, розраховують величину AU рівну різниці (U 1-U2), порівнюють величини U0, UK,  U з контрольними значеннями U0,контр, UK, контр,  U1,контр для кожного типономіналу батарей, і на підставі такого порівняння ухвалюють рішення про якість батарей, при цьому якісними вважають батареї, для яких U 0 належить інтервалу значень U0,контр, UK більше або дорівнює UK, контр,  U менше або дорівнює  Uконтр [Патент України № 82245, опубл. 25.03.2008, бюл. №6]. Вкажемо на недоліки прототипу. Досвід застосування на виробництві способу-прототипу показав, що при його використанні нерідко відбуваються випадки відбраковування якісних батарей, які йдуть на лом, збільшуючи виробничі втрати. Також нерідко відбуваються випадки надходження споживачеві батарей з дефектами, що збільшує рекламації споживачів і знижує імідж підприємства. Тобто спосіб-прототип недостатньо надійний. Розкриємо детальніше недоліки способу-прототипу. Виявилось, що найменш надійним критерієм відбраковування (з трьох величин: U0, UK і  U) є величина  U, оскільки утруднений вибір такої величини, що однозначно відрізняє дефектну батарею від якісної. Розглядаючи акумуляторну батарею як η сполучених послідовно акумуляторів, можна зробити висновок, що значення  U для батареї є сума значень  U1 для окремих акумуляторів, які входять в батарею. Для "ідеальної" батареї значення  U1 для кожного акумулятора повинні бути практично рівні, тобто  U1 =  U/n, де n - кількість акумуляторів в батареї. Для якісної "ідеальної" батареї  U повинне бути менше або дорівнювати  Uконтр, a  U1 кожного акумулятора повинне бути менше або дорівнювати  Uконтр/n. Нами виявлено три найбільш вірогідних випадки отримання недостовірних результатів при використанні способу-прототипу. 1. Припустимо, перед нами дефектна батарея. Як правило, якщо виявляється дефект, то він знаходиться в одному з акумуляторів. Набагато рідше зустрічається батарея з двома дефектними акумуляторами, але тоді її легко можна розпізнати, використовуючи два інших критерії: U0 s UK. Отже, можливий такий варіант, коли для всіх або більшості акумуляторів  U1 з деяким "запасом" менше  Uконтр/n, а в дефектному акумуляторі, природно,  U1(деф) помітно більше  Uконтр/n. Але, через допустимі відхилення технологічного процесу, "запас" зменшення величин  U1 для всіх або більшості акумуляторів такий великий, що пересилює перевищення  U1(дeф) над  Uконтр/n. Внаслідок чого при підсумовуванні всіх  U1 i  U1(деф) виходить величина  U менша, ніж  Uконтр· і така дефектна батарея буде помилково визнана якісною. Наприклад, для 12-вольтної свинцево-кислотної стартерної батареї з 6-ти акумуляторів (n=6), зазвичай приймають  Uконтр-0,1 В. Якісні батареї повинні характеризуватися співвідношенням:  U  0,1 В (а для "ідеальної" батареї  U1 0,0166(6) В:  U4=0,028 В, то сумарна  U=0,097 В, що менше контрольного параметра 0,1 В. Така дефектна батарея буде помилково визнана якісною. 2. Припустимо, перед нами якісна батарея. Можливий такий варіант, що допустимі відхилення технологічних процесів призвели до деякого незначного перевищення  U1 для всіх або більшості акумуляторів над величиною  Uконтр/n. Це, природно, дасть перевищення 1 UA 99399 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 величини  U над  Uконтр, і якісна батарея буде забракованою. Наприклад, для 12-вольтної свинцево-кислотної стартерної батареї  U1 > 0,0166(6) В всього лише на 0,0003(3)-0,0033(3) В:  U1=0,019 В,  U2=0,018 В,  U3=0,017 В,  U4=0,018 В,  U5=0,017 В,  U6=0,020 В, внаслідок чого сумарна  U=0,109 В, що трохи більше контрольного параметра 0,1 В. І якісна батарея буде забракованою, хоча більшість подібних батарей, у разі незастосування до них випробування по критерію  U не були б забраковані, і забезпечили б як гарантійний, так і робочий ресурс, оскільки не мають внутрішніх дефектів, а лише виготовлені з допустимими відхиленнями. В даний час проаналізувати причини трохи підвищеного значення  U без руйнування батареї практично неможливо. Якщо проаналізувати приклади, описані у випадках 1 і 2, стає очевидним, що чим більша кількість акумуляторів в батареї (наприклад, 24-вольтна батарея з 12-ма акумуляторами, або 36-вольтна з 18-ма), тим вірогідніше виникнення таких випадків. Не вдається підібрати інше значення  Uконтр, окрім 0,1 В для 12-вольтних свинцевокислотної стартерних батарей, яке могло б знизити вірогідність подібних випадків. Така ж ситуація з батареями інших електрохімічних систем і типономіналів. 3. Відносна погрішність вимірювання параметра  U виявляється дуже великою, що і призводить до ненадійності використання критерію  U. Пояснимо це. Оскільки найбільш відомі виробники тестерів для акумуляторних виробництв для вимірювання напруги гарантують відносну погрішність ± 0,5 % зміряного значення напруги, то при вимірюванні напруги U1 (у момент t1 процесу розряду) i U2 (у момент t2 процесу розряду) виходить абсолютна погрішність порядку ± 0,0425 В для 12-вольтних батарей (U1 і U2 близькі до величини 8,5 В). При обчисленні параметра  U береться різниця (U1-U2), і при цьому подвоюється абсолютна погрішність. Параметр  U зазвичай має величину порядку 0,080 В. Значить, відносна погрішність його вимірювання складає 20,0425 В100 % 0,080 В=106,25 %. Така велика відносна погрішність показує, що неприйнятний контроль якості батарей по параметру  U на устаткуванні з відносною погрішністю вимірювання напруги 0,5 %. Кращі представлені на ринку зразки устаткування для потокового тестування батарей, побудовані на шістнадцатирозрядних АЦП, мають відносну погрішність ± 0,03 %. Легко підрахувати, що в цьому випадку абсолютна погрішність складе ± 0,00255 В, а відносна 6,38 %, що теж досить немало. Тобто багато протестованих батарей виявляться спірними: батареї, що мають дефекти, можуть бути визнані придатними, а батареї без дефектів забраковані. Знизити вірогідність таких випадків не вдається навіть ретельним підбором всіх трьох параметрів: U0, UK i  U. У основу винаходу поставлено задачу підвищення надійності електричного способу контролю якості акумуляторних батарей, що дозволило б мінімізувати можливість надходження до споживачів дефектної продукції або помилкового відбракування якісних батарей. Поставлена задача вирішується тим, що в електричному способі контролю якості акумуляторних батарей, який полягає в тому, що після закінчення останньої технологічної операції виготовлення батарей в проміжку часу ( 1  2 ), який залежить від типу батарей і технології їх виготовлення, при температурі електроліту в батареях в інтервалі (Т 1-Т2), який залежить від типу батарей, батарею піддають розряду протягом 3-30 с струмом розряду, рівним IN, який залежить від типономіналу батареї, перед початком розряду вимірюють падіння напруги на виводах U0, вимірюють падіння напруги на виводах UK у момент ίκ кінця розряду, порівнюють величини U0, UK з контрольними значеннями U0,контр, UK, контр для кожного типономіналу батарей, і на підставі такого порівняння ухвалюють рішення про якість батарей, при цьому якісними вважають батареї, для яких U0 належить інтервалу значень U0,контр, UK більше або дорівнює UK, контр, згідно з винаходом, під час розряду вимірюють падіння напруги на виводах кожного акумулятора U1,1 у момент t1 процесу розряду, потім вимірюють падіння напруги на виводах кожного акумулятора U1,2 у момент t2 процесу розряду, розраховують величини  U1 рівні різниці (U1,1 – U1,2), порівнюють величини  U1 з контрольними значеннями  U1,контр для кожного акумулятора, і на підставі такого порівняння ухвалюють остаточне рішення про якість батарей, при цьому якісними вважають батареї, для яких  U1 менше або рівне  U1,контрдля кожного акумулятора. Розкриємо суть заявленого технічного рішення. При зіставленні величин напруг U0, UK з контрольними значеннями U0,контр, UK, контр виявляється деяка частина з дефектних батарей, але це, як правило, тільки грубі дефекти. Вказані батареї бракуються. Далі батареї, прийняті як якісні, аналізуються на відповідність 2 UA 99399 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 запропонованому нами критерію  U1 для кожного акумулятора. Легко побачити, що при цьому виключається перший з трьох найбільш вірогідних випадків отримання недостовірних результатів, які були можливі при використанні способу-прототипу. Тобто, виключається випадок, коли перед нами дефектна батарея з одним з дефектних акумуляторів, причому для всіх або більшості акумуляторів  U1 з деяким "запасом" менше  Uконтр/n так, що пересилює перевищення  U1(деф) над  Uконтр/n внаслідок чого  U для всієї батареї менше, ніж  Uконтр. Як ми бачили, у разі використання способу-прототипу, така батарея помилково приймалася б якісною, хоча в дефектному її акумуляторі  U1(деф) помітно перевищувало  Uконтр/n. У нашому способі просте порівняння  U1 для кожного акумулятора виключає цей випадок недостовірного контролю. Це дає можливість помітно підвищити надійність електричного способу контролю якості акумуляторних батарей. Критерій  U1,контр для кожного акумулятора в кожному типономіналі батарей встановлюється заздалегідь по результатах випробування серії цих батарей. В більшості випадків досить прийняти, що  U1,контр =  Uконтр/n, дe n – кількість акумуляторів в батареї, що дозволяє уникнути попередньої трудомісткої процедури вимірювань на кожному акумуляторі батареї при випробуванні серії батарей. Запропоноване технічне рішення може бути використане для суцільного контролю якості на підприємствах по виробництву акумуляторних батарей, зокрема - свинцево-кислотних типів: стартерних батарей деяких конструкцій, наприклад, батарей для спецтехніки, тягових блокбатарей та ін. Рішення може бути використане і для лабораторного експрес-аналізу технічного стану батарей, зокрема, при перевірці рекламацій від споживачів. Запропонований нами спосіб здійснюється наступним шляхом. У певному інтервалі часу ( 1  2 ) після закінчення останньої технологічної операції виготовлення батареї піддаються тестуванню, при цьому контролюється, щоб на тестування допускалися тільки батареї, що мають температуру електроліту в межах (Т 1-Т2). Наведемо конкретний приклад для найбільш поширених виробів - стартерних свинцево-кислотних акумуляторних батарей номінальною напругою 12 В. Після формування з водяним охолодженням акумуляторні батареї підлягають коректуванню рівня електроліту на спеціальній машині коректування, загвинчуванню пробок, мийці і осушенню, після чого вони надходять на установку перевірки струмом великої сили. Обмежуючі умови проведення контролю тут наступні: 1 = 0,1 год.,  2 = 5 год., Τ1=15 °C, Т2=36 °C. Фактично це означає, що протягом перших 5 годин після закінчення формування батареї повинні пройти тестування, при цьому температура електроліту повинна бути не вище 36 °C. Як і в загальному випадку, для свинцево-кислотних батарей програма формування і управління температурою охолоджуючої води, побудовані так, щоб батареї після закінчення формування мали температуру в заданих межах. Якщо батареї дуже гарячі, то проводиться примусове прискорене охолоджування у формувальних ваннах з охолоджуючою водою. Температура повітря в цеху і температура охолоджуючої води автоматично забезпечують температуру електроліту в батареях не нижче 15 °C. Потім батареї надходять на установку перевірки струмом великої сили, при цьому безпосередньо перед початком розряду вимірюють падіння напруги на виводах U 1 і порівнюють його з U0,контр· Якщо величина U0 входить в інтервал U0,контр батарею піддають розряду; якщо не входить, то батарею відбраковують, і залежно від конкретного випадку усувають дефекти або бракують остаточно. Для найбільш поширених батарей - стартерних свинцево-кислотних акумуляторних батарей номінальною напругою 12 В контрольне значення U 0,контр= (12,74-13,10) В. Цей інтервал вводять в програму установки перевірки струмом великої сили. До дефектів, які можуть бути усунені, належать: при дуже низькому U 0 - недозаряд батареї, або наявність шкідливих домішок (які призводять до прискореного саморозряду), а при дуже високому U 0 підвищена густина електроліту. Усуваються такі дефекти тим, що батарею дозаряджають або проводять заміну електроліту. У решті випадків: коротке замикання, необоротна сульфатація, саморазряд через пошкодження перегородки моноблока - батарею бракують остаточно. Потім батарею піддають потужному розряду струмом великої сили. Величину розрядного струму IN встановлюють згідно з технологічною документацією для даного типономіналу батарей, що випускаються. Тривалість розряду витримують в межах, встановлених в технологічній документації, але не виходячи за межі, встановлені у формулі винаходу: (3-30 с). В процесі розряду вимірюють падіння напруги на виводах кожного акумулятора: U1,1 вимірюють в момент t1 процесу розряду U1,2 вимірюють в момент t2 процесу розряду. Автоматично на самій установці перевірки струмом великої сили розраховують величини  U1 рівні різниці (U1,1 – U1,2). Потім вимірюють падіння напруги на виводах батареї UK у момент tK кінця розряду. Потрібно особливо відзначити, що вимірювання падіння напруги на виводах кожного акумулятора для 3 UA 99399 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сучасних стартерних свинцево-кислотних батарей із загальною кришкою вельми проблематично, оскільки акумулятори таких батарей не мають виводів назовні батареї. Але при деяких конструкціях батарей із загальною кришкою це можна легко реалізувати, ввівши вимірювальні щупи в заливальні отвори акумуляторів, і притискуючи ці щупи до полюсних містків акумуляторів, якщо полюсні містки знаходяться поблизу заливальних отворів. Якщо ж мова йде про інші типи батарей, які мають назовні виводи для акумуляторів (батареї для спецтехніки, тягові блок-батареї і ін.), то ніяких технічних складнощів для вимірювання напруги не виникає. Далі автоматично на установці перевірки струмом великої сили порівнюють U K з UK, контр, і якщо UK більше або дорівнює UK, контр, то батарею вважають якісною. Інакше батарею відбраковують і залежно від конкретного випадку усувають дефекти або бракують остаточно. Всі батареї, що вважаються якісними по критеріях U0 i UK, піддають перевірці на критерій  U1, яка теж здійснюється автоматично. Якщо  U1 кожного акумулятора менше або дорівнює  U1,Контр, тo батарею вважають якісною і відправляють на склад готової продукції. Інакше батарею відбраковують і залежно від конкретного випадку усувають дефекти або бракують остаточно. Приведемо конкретний приклад для найбільш поширених виробів - стартерних свинцевокислотних акумуляторних батарей номінальною напругою 12 В. Обмежувальна умова по тривалості контрольного розряду автоматично забезпечується програмним забезпеченням установки перевірки струмом великої сили: тривалість розряду встановлюють в межах (6,0-8,0) с, залежно від конструктивних особливостей батарей. Розряд батарей проводиться струмами великої сили IN, які залежать від типономіналу батареї і складають величину в межах (8-12)С2о А, де С20 чисельно дорівнює номінальній ємності батареї в ампер-годинах. Наприклад, величини IN струму розряду складають: (550-610) А для батарей типу 6СТ-55АЗ, (620-680) А для батарей типу 6СТ-60АЗ, (810-850) А для батарей типу 6СТ-80АЗ, (1350-1540) А для батарей типу 6СТ-140АЗ, (1600-2090) А для батарей типу 6СТ-190АЗ. Коли на установці перевірки струмом великої сили проводять розряд батареї, автоматично вимірюються контрольні значення параметрів U1,1 i U1,2 у моменти розряду t1 = (3,5-4,0) с i t2 = (6,0-8,0) с (залежно від конструктивних особливостей батарей), причому момент t2 співпадає з моментом tK закінчення розряду (t2=tK). У заявленому способі контролю якості перше вимірювання падіння напруги на виводах проводиться після 3,5 секунд розряду (t 1 = (3,5-4,0) с), коли зміна напруги на виводах стає стійкою величиною, яка надійно корелює з наявністю або відсутністю дефектів в акумуляторній батареї. Статистика випробувань показала, що у стартерних свинцево-кислотних акумуляторних батарей в перших 1-2 с розряду струмами великої сили зміна напруги на виводах має дуже нелінійний характер, тому напруги U1,1, виміряні протягом перших 2-х секунд розряду, ненадійно свідчать про якість батарей; відповідно і величини  U1 також даватимуть ненадійне свідоцтво про якість. Підбір величин t2=tK = (6,0-8,0) с обумовлений тим, що у свинцево-кислотних батареях, які розряджаються струмами великої сили, у цей момент напруга на виводах ще плавно, практично лінійно зменшується. Це дозволяє отримати надійний критерій якості батарей, особливо - по величині  U1. Отже, установка перевірки струмом великої сили автоматично обчислює величини  U1 і проводить порівняння величин UK i  U1 з контрольними величинами UK, контр i  U1,контр· Контрольні значення параметрів для стартерних свинцево-кислотних батарей складають UK, контр = (8,00-9,50) В, залежно від конструктивних особливостей батарей,  U1,контр=0,0166(6) В. Батареї, які успішно минули тестування, маркіруються, упаковуються на палети і надходять на склад готової продукції. Дефектну батарею відбраковують і залежно від конкретного випадку усувають дефекти. До дефектів, які можуть бути усунені, належать: недозаряд батареї або наявність шкідливих домішок (які призводять до прискореного саморазряду), коли UK дуже низьке. Усуваються такі дефекти тим, що батарею дозаряджають або проводять заміну електроліту. У решті випадків: переполюсовка акумуляторів при складанні, коротке замикання, необоротна сульфатація, саморазряд через пошкодження перегородки моноблока, пошкодження струмоведучих деталей - батарею бракують остаточно. Приклад. Партія стартерних свинцево-кислотних акумуляторних батарей 6СТ-60АЗ в кількості 2 тис. штук проходила перевірку способом-прототипом. В результаті було відібрано десять батарей, які, хоча і визнані якісними, але могли бути насправді спірними. У цих батареях параметр  U прийняв значення в інтервалі 0,093-0,099 В. І хоча він не перевищував контрольного значення 0,1 В, проте був вельми близький до нього. Було також забраковано вісім батарей, в яких параметр  U перевищував контрольне значення 0,1 В і приймав значення: 0,107 В; 0,107 В; 0,116 В; 0,117 В, 0,119 В, 0,118 В, 0,117 В, 0,120 В. Таким чином, 4 UA 99399 C2 5 10 15 20 25 згідно зі способом-прототипом, ми повинні забракувати вісім батарей і визнати придатними решту всіх батарей, включаючи спірні десять батарей. Спірні десять батарей і забраковані вісім батарей повторно пройшли перевірку, згідно з заявленим способом. Було встановлено наступне: у одній із спірних батарей, визнаних придатними, виявлений явно дефектний акумулятор, причому значення  U1 у дефектному акумуляторі помітно = перевищувало контрольний параметр  U1,контр 0,0166(6) В і виявилось рівним 0,039 В, тоді як в решті акумуляторів цієї батареї  U1 були із запасом менше  U1,контр. При демонтажі і дослідженні спірної батареї з'ясувалося, що дефектний акумулятор був переполюсованим. Перед нами виявився "перший вірогідний випадок" отримання недостовірних результатів при використанні способу-прототипу, про який йшлося вище. У двох батареях з восьми забракованих у всіх акумуляторах спостерігалося незначне перевищення величини  U1 над контрольним параметром  U1,контр Можливе пояснення цього полягало в тому, що перед нами "другий і третій вірогідні випадки" отримання недостовірних результатів при використанні способу-прототипу. Дійсно, подальші випробування вказаних двох батарей показали, що вони задовольняють всім технічним вимогам. У решті шести батарей з восьми були виявлені явно дефектні акумулятори, по одному в кожній батареї. В результаті ми маємо: одна батарея, визнана придатною по способу-прототипу, виявилася дефектною; ще дві батареї, визнані дефектними по способу-прототипу, виявилися придатними; шість дефектних батарей підтвердили наявність дефектів. Отже заявлений спосіб виявив одну дефектну батарею з партії в 5 тис. штук, яку спосіб-прототип не виявив, і ще дві батареї з партії в 5 тис. штук заявлений спосіб зарахував до спірних, тоді як спосіб-прототип їх однозначно забракував, а вони згодом виявилися якісними. Виходить, що перевірка заявленого способу в заводських умовах підтвердила його високу ефективність. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 35 40 45 Електричний спосіб контролю якості акумуляторних батарей, який полягає в тому, що після закінчення останньої технологічної операції виготовлення батарей в проміжку часу ( 1   2 ), який залежить від типу батарей і технології їх виготовлення, при температурі електроліту в батареях в інтервалі (Т1-Т2), який залежить від типу батарей, батарею піддають розряду протягом 3-30 с струмом розряду, рівним ΙΝ, який залежить від типономіналу батареї, перед початком розряду вимірюють падіння напруги на виводах U0, вимірюють падіння напруги на виводах UK у момент tK кінця розряду, порівнюють величини U0, UK з контрольними значеннями U0,контр, UK,контр для кожного типономіналу батарей, і на підставі такого порівняння ухвалюють рішення про якість батарей, при цьому якісними вважають батареї, для яких U0 належить інтервалу значень U0,контр, UK більше або дорівнює UK,контр, який відрізняється тим, що під час розряду вимірюють падіння напруги на виводах кожного акумулятора U1,1 у момент t1 процесу розряду, потім вимірюють падіння напруги на виводах кожного акумулятора U1,2 у момент t2 процесу розряду, розраховують величини  U1, рівні різниці (U1,1-U1,2), порівнюють величини  U1 з контрольними значеннями  U1,контр для кожного акумулятора, і на підставі такого порівняння ухвалюють остаточне рішення про якість батарей, при цьому якісними вважають батареї, для яких  U1 менше або дорівнює  U1,контр для кожного акумулятора. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5