Спосіб прогнозування виживання хворих із вперше діагностованою фібриляцією передсердь та інсулінорезистентністю

Реферат: Спосіб прогнозування виживання хворих із вперше діагностованою фібриляцією передсердь та інсулінорезистентністю включає визначення ризику виникнення тромбоемболій за шкалою CHA2DS2-VASc, ризику кровотеч за шкалою HAS-BLED, визначення ймовірності виживання за методом Каплан-Майера. Додатково визначають протромбіновий індекс, міжнародне нормалізаційне співвідношення, фібриноген, розчинні фібрин-мономерні комплекси, D-димери, агрегаційну активність тромбоцитів, загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди низької щільності та ліпопротеїди високої щільності, рівень глюкози, ендогенного інсуліну в крові, розрахунок індексів HOMA-IR, HOMA - % S, С-реактивний протеїн, альдостерон. На підставі отриманих результатів прогнозують вищу ймовірність досягнення кінцевих точок ("первинної" і "вторинної") у хворих з інсулінорезистентністю. UA 105048 U (12) UA 105048 U UA 105048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для прогнозування виживання хворих із вперше діагностованою фібриляцією передсердь (ФП) та інсулінорезистентністю. Найбільш близьким аналогом до способу, що запропоновано, є спосіб прогнозування тромботичних ускладнень за шкалою CHA2DS2-VASc [Comparison of the CHADS2, CHA2DS2VASc and HAS-BLED scores for the prediction of clinically relevant bleeding in anticoagulated patients with atrial fibrillation: The AMADEUS trial / S. Apostolakis, D.A. Lane, H. Buller, G.Y. Lip // Thromb. Haemost. - 2013. - Vol. 110], відповідно до якого, 2 бали нараховують за наявності в анамнезі перенесеного інсульту або транзиторної ішемічної атаки, вік >75 років та по 1 балу за наявність артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, серцевої недостатності, судинної патології, жіночу стать. Максимальна сума балів за шкалою CHA2DS2-VASc становить 9, мінімальна - 0 балів. Групу високого ризику становлять пацієнти з оцінкою в 2 і більше балів. Для оцінки ризику геморагічних ускладнень відомою є шкала HAS-BLED, в якій враховується наявність артеріальної гіпертензії із рівнем артеріального тиску >160 мм рт. ст., порушення функції нирок або печінки, інсульт, геморагічні ускладнення в анамнезі, лабільне міжнародне нормалізаційне співвідношення (МНС), вік >65 років, прийом лікарських препаратів (антитромбоцитарних, нестероїдних протизапальних) чи вживання алкоголю. Недолік цих методів: не враховують наявність інсулінорезистентності, індивідуальні показники тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу, дисліпідемії, хронічного системного запалення, активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Задачею корисної моделі є створення способу прогнозування виживання хворих із вперше діагностованою ФП та інсулінорезистентністю шляхом визначення ризику виникнення тромбоемболій за шкалою CHA2DS2-VASc, ризику кровотеч за шкалою HAS-BLED, визначення ймовірності виживання за методом Каплан-Майера та додаткового визначення протромбінового індексу (ПтІ), МНС, фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), D-димерів, агрегаційної активності тромбоцитів, загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), рівня глюкози, ендогенного інсуліну (ЕІ) в крові, розрахунок індексів HOMA-IR, HOMA-%S, С-реактивного протеїну, альдостерону. Поставлена задача вирішується шляхом визначення ризику виникнення тромбоемболій за шкалою CHA2DS2-VASc, ризику кровотеч за шкалою HAS-BLED, визначення ймовірності виживання за методом Каплан-Майера та додатковому визначенні ПтІ, МНС, фібриногену, РФМК, D-димерів, агрегаційної активності тромбоцитів, ЗХ, ТГ, ЛПНЩ, ЛПВЩ, рівня глюкози, ЕІ в крові, розрахунок індексів HOMA-IR, HOMA-%S, С-реактивного протеїну, альдостерону, що сприятиме ранній діагностиці, виявленню факторів ризику серцево-судинних подій та попередженню розвитку ускладнень вперше діагностованої ФП, гемодинамічних, метаболічних та гемостатичних порушень, продовженню тривалості і якості життя хворих. Суть способу прогнозування виживання хворих із вперше діагностованою фібриляцією передсердь та інсулінорезистентністю полягає у одночасному визначенні ризику виникнення тромбоемболій за шкалою CHA2DS2-VASc, ризику кровотеч за шкалою HAS-BLED, визначення ймовірності виживання за методом Каплан-Майера та додаткового визначення ПтІ, МНС, фібриногену, РФМК, D-димерів, агрегаційної активності тромбоцитів, ЗХ, ТГ, ЛПНЩ, ЛПВЩ, рівня глюкози, ЕІ в крові, розрахунок індексів HOMA-IR, HOMA-%S, С-реактивного протеїну, альдостерону і на підставі отриманих результатів прогнозують вищу ймовірність досягнення кінцевих точок ("первинної" і "вторинної") у хворих з інсулінорезистентністю. Таким чином, одержаний технічний результат корисної моделі полягає у визначенні ризику виникнення тромбоемболій за шкалою CHA2DS2-VASc, ризику кровотеч за шкалою HAS-BLED, визначення ймовірності виживання за методом Каплан-Майера та додаткового визначення ПтІ, МНС, фібриногену, РФМК, D-димерів, агрегаційної активності тромбоцитів, ЗХ, ТГ, ЛПНЩ, ЛПВЩ, рівня глюкози, ЕІ в крові, розрахунок індексів HOMA-IR, HOMA-%S, С-реактивного протеїну, альдостерону, що сприятиме ранній діагностиці, виявленню факторів ризику серцевосудинних подій та попередження розвитку ускладнень вперше діагностованої ФП, гемодинамічних, метаболічних та гемостатичних порушень, продовженню тривалості і якості життя хворих. Запропоновану корисну модель здійснюють наступним чином: хворим із вперше діагностованою ФП проводять визначення ризику тромбоемболій за шкалою CHA2DS2-VASc, ризику кровотеч за шкалою HAS-BLED, визначення ймовірності виживання за методом КапланМайера, антропометричні вимірювання з обов'язковим визначенням обводу талії, росту, маси тіла; індексу маси тіла за формулою: відношення маси тіла хворого (в кг) до росту (в м), піднесеному до квадрата. 1 UA 105048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Визначають особливості порушення вуглеводного обміну шляхом проведення перорального глюкозотолерантного тесту (ПТТГ) за рекомендаціями ВООЗ (1991). Зокрема визначають рівень глюкози в сироватці крові глюкозооксидазним методом та рівень ЕІ імуноферментним методом до та через 2 години після навантаження 75 г глюкози [European guidelines in cardiovascular disease prevention in clinical practice. Third Joint Task Force of European and other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (Constituted by representatives of eight societies and by invited experts) // Eur. Heart J. - 2003. - Vol. 24. - № 17. - P.1601-1610]. Оцінку ПГТТ проводять наступним чином: - збережена толерантність до глюкози - рівень глюкози натще < 5,6 ммоль/л, через 2 години після навантаження глюкозою - 5,6 ммоль/л, але 7,81 ммоль/л, але 7,0 ммоль/л, через 2 години після навантаження > 11,1 ммоль/л. Визначають наявність або відсутність IP в умовах ПТТГ. Про наявність чи відсутність інсулінорезистентності судять за індексом HOMA-IR, який розраховують за формулою: інсулін натще (мкОд/мл) х глюкоза натще (ммоль/л)/22,5. В нормі показник HOMA-IR не перевищує рівень 2,77 [Рекомендації з діагностики, профілактики та лікування серцево-судинних захворюваннь / В.М.Коваленко, М.І.Лутай [та ін.] // Київ - 2011. - С. 50-68]. Чутливість печінки до інсуліну (НОМА-% S) оцінювали за допомогою гомеостатичної моделі НОМА2 з використанням НОМА Calculator v. 2.2. За норму приймали показник НОМА-% S в межах (64,33±3,31) % [Homeostasis model assessment: insulin resistance and P cell function from fasting plasma glucose and insulin concentration in man / D.R.Matthews, J.P.Hosker, A.S.Rudenski [et al.] // Diabetologia. - 1985. - Vol. 28. - P. 412-419]. Визначають рівень ЕІ в крові. За норму приймають рівень ЕІ в межах 8-20 мкОд/мл. У залежності від рівня ЕІ в крові визначали тип інсулінемії: - нормальний рівень ЕІ в крові (8-20 мкОд/мл); - реактивна гіперінсулінемія (рівень ЕІ в крові натще в межах норми, через 2 години після навантаження глюкозою > 20 мкОд/мл); - спонтанна гіперінсулінемія (рівень ЕІ в крові натще та через 2 години після навантаження глюкозою > 20 мкОд/мл). Для встановлення дисліпідемії проводять біохімічні дослідження сироватки крові натще з визначенням концентрації ЗХ, ТГ, ЛПВЩ та ЛПНЩ відомим ферментативним методом [Діагностика і лікування метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету і серцевосудинних захворювань / [О.І.Мітченко, В.В.Корпачев, А.Е.Багрій та ін.] - К., 2009. - 40 с.]. Встановлюють наявність дисліпідемії при значеннях концентрації ліпопротеїдів крові: ЗХ > 5,2 ммоль/л; ТГ > 1,7 ммоль/л; ЛПВЩ < 1,0 ммоль/л у чоловіків і 2,2 ммоль/л. З показників гемостазу визначають активність коагуляційної та тромбоцитарної ланок. Активність коагуляційної ланки гемостазу визначають за наступними показниками: ПтІ, МНС, фібриноген, концентрацію РФМК та D-димерів в сироватці крові імуноферментним методом. За норму приймають рівень ПтІ (100±5)%, МНС (0,83±0,02), фібриногену в межах (2-4) г/л, РФМК < 4,5 мг/мл, D-димери < 200 нг/мл. Для оцінки тромбоцитарної ланки гемостазу проводять визначення агрегаційної активності тромбоцитів з використанням аденозиндифосфату 2,5 мкмоль/л з визначенням кількості тромбоцитів, ступеня агрегації, фактора Віллебрандта. Норма тромбоцитів (150-300) тис/мкл, ступінь агрегації (норма до 25 %), фактор Віллебрандта (норма < 200 %). Для виявлення хронічного системного запалення у хворих із вперше діагностованою ФП проводять визначення рівня С-реактивного протеїну в крові імуноферментним методом. За норму приймають рівень С-реактивного протеїну < 1,9 мг/л [Ridker P.M., Fonseca F.A., Genest J. at all. JUPITER Trial Study Group. Baseline characteristics of participants in the JUPITER trial, a randomized placebo-controlled primary prevention trial of statin therapy among individuals with lowdensity lipoprotein cholesterol and elevated high-sensitivity C-reactive protein // Am. J Cardiol. - 2007, Dec. 1. - 100 (11). - P. 1659-64]. Активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи оцінювали за рівнем циркулюючого альдостерону в крові. За норму приймали рівень альдостерону в межах (114,73±1,62) пг/мл [Plasma aldosterone levels are associated with increased cardiovascular mortality: the Ludwigshafen Risk and Cardiovascular Health (LURIC) study. / A.Tomaschitz, S.Pilz, E.Ritz, A.Meinitzer, B.O.Boehm. // Eur. Heart J. - 2010. - Vol. 31, № 10. - P. 1237-1247]. 2 UA 105048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Для підтвердження наявності ФП та її варіанту перебігу проводять холтерівське моніторування ЕКГ за загальновизнаним методом. Обстеження хворих проводили на клінічній базі кафедри внутрішньої медицини стоматологічного факультету імені професора ММ. Бережницького ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет" у терапевтичному відділенні № 1 ЦМКЛ м. ІваноФранківська. Обстежено 139 хворих із вперше діагностованою ФП. Встановлено, що підвищення рівнів ЕІ в умовах ПГТТ, супроводжується гіперкоагуляцією, дисліпідемією, активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи з гіперальдостеронемією та системним хронічним запаленням в порівнянні з групою практично здорових осіб та хворих з нормальним рівнем ЕІ в крові. Можливість використання корисної моделі у медичній практиці підтверджується клінічними прикладами. Приклад 1. Хворий А., вік 65 років. Скарги при госпіталізації в стаціонар на перебої в роботі серця, серцебиття, задишку при звичайному фізичному навантаженні, біль голови. Анамнез захворювання: перебої в роботі серця відчуває вперше. Хворіє артеріальною гіпертензією 1 рік. Артеріальний тиск (AT) на рівні 140-150/80-90 мм рт.ст. Систематично не лікується. Анамнез життя: спадковість не обтяжена. Ризик виникнення тромботичних ускладнень за шкалою CHA2DS2-VASc-1 бал, ризик кровотеч за шкалою HAS-BLED-0 бали. Об'єктивне обстеження: загальний стан хворого задовільний, шкіра та видимі слизові чисті. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Периферичних набряків немає. Щитоподібна залоза не збільшена. Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, вислуховується везикулярне дихання. AT-140/80 мм рт.ст. Діяльність серця аритмічна. Частота серцевих скорочень (ЧСС) складає 89 уд./хв. Пульс - 86 уд./хв, аритмічний. Дефіцит пульсу - 3 уд./хв. 2 Зріст 167 см, маса тіла - 103 кг, обвід талії = 117 см, індекс маси тіла - 37 кг/м (норма 18-25 2 кг/м ), що свідчить про ожиріння II ступеня. ЕКГ: ритм несинусовий, неправильний. ЧСС 90-115 уд./хв., фібриляція передсердь. Результати холтерівського моніторування ЕКГ: за час моніторування протягом 22 год. була відмічена фібриляція передсердь. Середня ЧСС - 90 уд./хв. Діагноз: ІХС. Кардіосклероз дифузний. Вперше діагностована фібриляція передсердь. Гіпертонічна хвороба II, ст. 2, ризик 3 (високий). СН І ФК II за NYHA. Лабораторно: концентрація глюкози натще: 4,7 ммоль/л, ЕІ натще - 7,0 мкОд/мл, через 2 години після навантаження - 5,0 ммоль/л, після навантаження - 19,1 мкОд/мл, HOMA-IR-1,46, HOMA - %S складає 63,20 %; ЗХ - 3,13 ммоль/л, ЛПНЩ - 2,09 ммоль/л, ЛПВЩ - 1,87 ммоль/л, ТГ - 1,2 ммоль/л, ; ПтІ - 80 %, МНС - 0,88, фібриноген - 4,0 г/л, РФМК - 4,1 мг/мл, D-димерів - 190 нг/мл; кількість тромбоцитів - 248,8 тис/мкл, ступінь агрегації - 67,2 %, фактор Віллебрандта 184,3 %; С-реактивний протеїн - 1,7 мг/л; циркулюючого альдостерону - 125,02 пг/мл. При підвищенні показників ПтІ, МНС, фібриногену, РФМК, D-димерів, агрегаційної активності тромбоцитів, ЗХ, ТГ, ЛПНЩ, системного запалення, гіперальдостеронемії, ризику тромбоемболій, кровотеч за відомими шкалами зі зниженням ЛПВЩ для хворих із вперше діагностованою ФП та реактивною гіперінсулінемією ймовірність досягнення первинної "кінцевої точки" (смерть) та вторинної "кінцевої точки" (інфаркт міокарда, інсульт, декомпенсація СН) впродовж 1 року із визначенням кумулятивних часток виживання за методом Каплан-Майера наведено у таблиці 1. Таблиця 1 Кумулятивні частки виживання за методом Каплан-Майерау хворих із реактивною гіперінсулінемією Термін спостереження 3 місяці 6 місяців 9 місяців 12 місяців Показник Інфаркт Інсульт міокарда 100 % 100 % 96 % 100 % 96 % 100 % 96 % 77 % Смерть 100 % 100 % 96 % 96 % Декомпенсація СН 100 % 89 % 89 % 69 % 45 Висновок: найвищі показники відсотку ймовірного виживання у пацієнтів із нормальним рівнем ЕІ в крові спостерігаються майже на всіх термінах, знаходячись приблизно у однакових показниках, та знижуються через 1 рік спостереження. 3 UA 105048 U 5 10 15 20 25 30 35 Приклад 2. Хвора К., вік 76 років. Скарги при госпіталізації в стаціонар на перебої в роботі серця, серцебиття, задишку при звичайному фізичному навантаженні, біль голови, запаморочення, загальну слабість. Анамнез захворювання: перебої в роботі серця відчуває вперше. Хворіє артеріальною гіпертензією 7 років. Артеріальний тиск (AT) на рівні 150-160/80-90 мм рт.ст. Систематично приймає еналаприл у дозі 10 мг/д. Анамнез життя: спадковість не обтяжена. Ризик виникнення тромботичних ускладнень за шкалою CHA2DS2-VASC-4 бали, ризик кровотеч за шкалою HAS-BLED-2 бали. Об'єктивне обстеження: загальний стан хворої задовільний, шкіра та видимі слизові чисті. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Периферичних набряків немає. Щитоподібна залоза не збільшена. Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, вислуховується везикулярне дихання. AT-140/80 мм рт.ст. Діяльність серця аритмічна. Частота серцевих скорочень (ЧСС) складає 89 уд./хв. Пульс - 80 уд./хв, аритмічний. Дефіцит пульсу - 9 уд./хв. 2 Зріст 167 см, маса тіла - 103 кг, обвід талії =117 см, індекс маси тіла - 37 кг/м (норма 18-25 2 кг/м ), що свідчить про ожиріння II ступеня. ЕКГ: ритм несинусовий, неправильний. ЧСС 90-115 уд./хв., фібриляція передсердь. Результати холтерівського моніторування ЕКГ: за час моніторування протягом 22 год. була відмічена фібриляція передсердь. Середня ЧСС - 90 уд./хв. Діагноз: ІХС. Кардіосклероз дифузний. Вперше діагностована фібриляція передсердь. Гіпертонічна хвороба II, ст. 2, ризик 3 (високий). СН І ФК II за NYHA. Лабораторно: концентрація глюкози натще: 5,7 ммоль/л, ЕІ натще - 17,0 мкОд/мл, через 2 години після навантаження - 9,0 ммоль/л, після навантаження - 28,1 мкОд/мл, HOMA-IR-4,3, HOMA-%S складає 53,50 %, що перевищує норму та вказує на порушення толерантності до глюкози, інсулінорезистентність з реактивною гіперінсулінемією, печінкову інсулінорезистентністю; ЗХ - 5,93 ммоль/л, ЛПНЩ - 4,69 ммоль/л, ЛПВЩ - 0,87 ммоль/л, ТГ - 2,5 ммоль/л; ПтІ - 110 %, МНС - 0,79, фібриноген - 5,6 г/л, РФМК - 5,8 мг/мл, D-димерів - 250 нг/мл; кількість тромбоцитів - 239,8 тис/мкл, ступінь агрегації - 87,4 %, фактор Віллебрандта - 204,3 %, що свідчить про гіперагрегацію; С-реактивний протеїн - 3,7 мг/л; циркулюючого альдостерону 206,32 пг/мл. При підвищенні показників ПтІ, МНС, фібриногену, РФМК, D-димерів, агрегаційної активності тромбоцитів, ЗХ, ТГ, ЛПНЩ, системного запалення, гіперальдостеронемії, ризику тромбоемболій, кровотеч за відомими шкалами зі зниженням ЛПВЩ для хворих із вперше діагностованою ФП та реактивною гіперінсулінемією ймовірність досягнення первинної "кінцевої точки" (смерть) та вторинної "кінцевої точки" (інфаркт міокарда, інсульт, декомпенсація СН) впродовж 1 року із визначенням кумулятивних часток виживання за методом Каплан-Майера наведено у таблиці 2. Таблиця 2 Кумулятивні частки виживання за методом Каплан-Майера у хворих із реактивною гіперінсулінемією Термін спостереження 3 місяці 6 місяців 9 місяців 12 місяців 40 45 Смерть Інсульт 96 % 82 % 82 % 69 % 100 % 95 % 75 % 52 % Показник Інфаркт міокарда 96 % 92 % 92 % 52 % Декомпенсація СН 95 % 68 % 52 % 28 % Висновок: найвищі показники відсотку ймовірного виживання у пацієнтів із реактивною гіперінсулінемією спостерігаються на термінах 3-6 місяців, знаходячись приблизно у однакових показниках. Приклад 3. Хвора М., 78 років, яка знаходилася на амбулаторному спостереженні. Скарги: на відчуття перебоїв в роботі серця, серцебиття, головний біль у потиличній ділянці при підвищенні AT, задишку при помірному фізичному навантаженні, загальну слабість. Анамнез захворювання: Відчуває перебої в роботі серця вперше, артеріальну гіпертензію виявлено 6 років тому, AT на рівні 160-170/90-100 мм рт.ст., у 2014 році перенесла транзиторну ішемічну атаку. Систематично приймає вальсартан у дозі 80 мг/д. Анамнез життя: на цукровий діабет не хворіє, спадковість не обтяжена. Ризик виникнення тромботичних ускладнень за шкалою CHA2DS2-VASc-6 балів, ризик кровотеч за шкалою HAS-BLED-3 бали. 4 UA 105048 U 5 10 15 20 25 Об'єктивне обстеження: загальний стан хворої задовільний, шкіра та видимі слизові чисті. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Периферичних набряків немає. Щитоподібна залоза не пальпується. Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно везикулярне дихання. Діяльність серця аритмічна. ЧСС = 69 уд./хв, пульс = 64 уд./хв, дефіцит пульсу 5 уд./хв. AT-155/90 мм рт.ст. Зріст 160 см, маса тіла - 89 кг, обвід талії = 102 см, індекс 2 2 маси тіла - 35 кг/м (норма 18-25 кг/м ), що свідчить про ожиріння за абдомінальним типом II ступеня. ЕКГ: ритм несинусовий, неправильний. ЧСС 63-71 уд./хв. Фібриляція передсердь, нормосистолічний варіант. Холтерівське моніторування ЕКГ: за час моніторування протягом 21 год. була відмічена фібриляція передсердь. Середня ЧСС - 68 уд./хв. Діагноз: ІХС. Кардіосклероз дифузний. Фібриляція передсердь, вперше діагностована. Гіпертонічна хвороба II, ст. 2, ризик 3 (високий). СН І ФК II NYHA. Згідно з корисною моделлю, хворій додатково визначають наступні лабораторні показники: глюкоза натще - 6,4 ммоль/л, ЕІ натще - 31,2 мкОд/мл, через 2 години після навантаження - 8,2 ммоль/л, ЕІ - 43,1 мкОд/мл, HOMA-IR-8,9; HOMA-%S-42,65 %, що вказує на порушення толерантності до глюкози зі спонтанною гіперінсулінемією; ЗХ - 6,5 ммоль/л, ЛПНЩ - 4,39 ммоль/л, ЛПВЩ - 0,68 ммоль/л, ТГ - 2,60 ммоль/л; С-реактивний протеїн - 7,0 мг/л, циркулюючий альдостерон - 328,15 пг/мл, ПтІ - 106 %, МНС - 0,70, фібриноген - 5,6 г/л, РФМК 5,8 мг/мл, D-димери - 320 нг/мл, кількість тромбоцитів - 200,1 тис/мкл, ступінь агрегації - 94,3 %, фактор Віллебрандта - 219,6 %. Висновок: Гіперагрегація. Гіперкоагуляція. При підвищенні показників ПтІ, МНС, фібриногену, РФМК, D-димерів, агрегаційної активності тромбоцитів, ЗХ, ТГ, ЛПНЩ, системного запалення, гіперальдостеронемії, ризику тромбоемболій, кровотеч за відомими шкалами зі зниженням ЛПВЩ для хворих із вперше діагностованою ФП та спонтанною гіперінсулінемією ймовірність досягнення первинної "кінцевої точки" (смерть) та вторинної "кінцевої точки" (інфаркт міокарда, інсульт, декомпенсація СН) впродовж 1 року із визначенням кумулятивних часток виживання за методом Каплан-Майера наведено у таблиці 3. Таблиця 3 Кумулятивні частки виживання за методом Каплан-Майера у хворих зі спонтанною гіперінсулінемією Термін спостереження 3 місяці 6 місяців 9 місяців 12 місяців 30 35 Показник Інфаркт Інсульт міокарда 90 % 96 % 79 % 84 % 70 % 78 % 46 % 40 % Смерть 87 % 79 % 73 % 50 % Декомпенсація СН 73 % 52 % 44 % 8% Висновок: у цих пацієнтів найвища кумулятивна частка виживання спостерігається у терміни від 1 до 3 місяців та є зниженою порівняно із хворими з реактивною гіперінсулінемією. Використання запропонованого способу у клінічній практиці забезпечує об'єктивний відбір групи хворих високого ризику, можливість ранньої діагностики та лікування стану, гіперкоагуляції, дисліпідемії, системного хронічного запалення, активації ренін-ангіотензинальдостеронової системи, у хворих із вперше діагностованою ФП при інсулінорезистентності, що сприятиме запобіганню ускладнень ФП і гальмуванню гемодинамічних, метаболічних, гемостатичних порушень, продовженню тривалості і якості життя хворих. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб прогнозування виживання хворих із вперше діагностованою фібриляцією передсердь та інсулінорезистентністю, що включає визначення ризику виникнення тромбоемболій за шкалою CHA2DS2-VASc, ризику кровотеч за шкалою HAS-BLED, визначення ймовірності виживання за методом Каплана-Майєра, який відрізняється тим, що додатково визначають протромбіновий індекс, міжнародне нормалізаційне співвідношення, фібриноген, розчинні фібрин-мономерні комплекси, D-димери, агрегаційну активність тромбоцитів, загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди низької щільності та ліпопротеїди високої щільності, рівень глюкози, ендогенного інсуліну в крові, розрахунок індексів HOMA-IR, HOMA - % S, С-реактивний протеїн, альдостерон 5 UA 105048 U і на підставі отриманих результатів прогнозують вищу ймовірність досягнення кінцевих точок ("первинної" і "вторинної") у хворих з інсулінорезистентністю. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6