Спосіб керування роботою морського гірничовидобувного комплексу

Реферат: Спосіб керування роботою морського гірничовидобувного комплексу належить до галузі розробки родовищ корисних копалин Світового океану. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу керування роботою морського гірничовидобувного комплексу, в якому шляхом введення додаткових технологічних операцій забезпечується підвищення надійності комплексу за рахунок запобігання фізичного руйнування конструктивних елементів системи базовий плаваючий засіб-устаткування підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну, що має значні металоємність та габарити, в результаті впливу змінних метеорологічних умов. Практичне застосування винаходу дозволить зниження питомої собівартості видобутої сировини за рахунок комплексного підходу до визначення технології для реалізації підводної розробки конкретного покладу корисних копалин та її раціональних параметрів з врахуванням взаємозв'язків між параметрами процесів складових ланок технологічного ланцюга, впливу на параметри окремих технологічних ланок параметрів всієї технології, а також розбіжностей між теоретичними та практичними значеннями відповідних параметрів. UA 105226 C2 (12) UA 105226 C2 UA 105226 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі розробки родовищ корисних копалин Світового океану. Відомий спосіб підвищення ефективності розробки підводних родовищ корисних копалин, який включає геологічне дослідження підводних родовищ корисних копалин та завдання величини робочої витрати первинно збагаченої гірничої маси в потоці транспортного трубопроводу, що надходить до розташованого на поверхні водоймища, в якому ведеться розробка підводних родовищ корисних копалин, базового плаваючого засобу, збирання природно сформованого на дні водоймища прошарку гірничої маси, що містить утворені компонентами корисних копалин підводних родовищ елементи, за допомогою обладнаних пристроями для можливості підйому з глибини потонулих об'єктів та керованих інтегрованою навігаційно-координаційною системою самохідних апаратів збору, видалення мулу із гірничої маси, що збирається, шляхом її промивання, здрібнення промитої гірничої маси, створення в транспортному трубопроводі за допомогою гідрорушійної станції потоку транспортуючого середовища з наступним транспортуванням здрібненої гірничої маси у складі потоків гідросуміші від відповідних самохідних апаратів збору в транспортний трубопровід, підйом здрібненої гірничої маси в потоці транспортного трубопроводу, первинне збагачення здрібненої гірничої маси в процесі її безперервного підйому в потоці транспортуючого середовища транспортного трубопроводу шляхом класифікації часток здрібненої гірничої маси, які підіймаються, з наступним відведенням не утворених компонентами корисних копалин підводних родовищ елементів гірничої маси на ділянки дна водоймища, з яких вилучено прошарок гірничої маси, що містить утворені компонентами корисних копалин підводних родовищ елементи, подальший підйом первинно збагаченої гірничої маси в потоці транспортуючого середовища транспортного трубопроводу далі до базового плаваючого засобу, вторинне збагачення попередньо відділеної від транспортуючого середовища первинно збагаченої гірничої маси в розташованому на базовому плаваючому засобі збагачувальному комплексі, відведення одержуваних в процесі вторинного збагачення не утворених компонентами корисних копалин підводних родовищ елементів гірничої маси на ділянки дна водоймища, з яких вилучено прошарок гірничої маси, що містить утворені компонентами корисних копалин підводних родовищ елементи, забезпечення узгодженого у часі та просторі руху базового плаваючого засобу, транспортного трубопроводу та самохідних апаратів збору, відвантаження отримуваного після вторинного збагачення первинно збагаченої гірничої маси концентрату корисних копалин в морські транспортні засоби для його подальшої відправки на металургійні комплекси, з урахуванням заданої величини робочої витрати первинно збагаченої гірничої маси в потоці транспортного трубопроводу, що надходить до базового плаваючого засобу, та величини концентрації корисних копалин в прошарку гірничої маси дна водоймища, який розробляється, визначення величини робочої витрати здрібненої гірничої маси, що надходить в потоках гідросуміші від відповідних самохідних апаратів збору в транспортний трубопровід, контролювання в процесі функціонування комплексу розробки підводнихродовищ корисних копалин величини робочої витрати первинно збагаченої гірничої маси в потоці транспортного трубопроводу, що надходить до базового плаваючого засобу, порівняння контрольованої величини з заданою та досягнення їх відповідності шляхом регулювання величини витрати потоку гідросуміші, у складі якого відводять не утворені компонентами корисних копалин підводних родовищ елементи гірничої маси з потоку транспортного трубопроводу на ділянки дна водоймища, з яких вилучено прошарок гірничої маси, що містить утворені компонентами корисних копалин підводних родовищ елементи, в процесі первинного збагачення здрібненої гірничої маси при одночасній підтримці визначеної величини робочої витрати здрібненої гірничої маси, що надходить в потоках гідросуміші від відповідних самохідних апаратів збору в транспортний трубопровід, та забезпечення необхідним рівнем електричного живлення від автономної системи енергопостачання технічного обладнання всіх ланок технології розробки підводних родовищ корисних копалин. Крім того, підтримку визначеної величини робочої витрати здрібненої гірничої маси, що надходить в потоках гідросуміші від відповідних самохідних апаратів збору в транспортний трубопровід, здійснюють шляхом регулювання величин швидкості руху відповідних самохідних апаратів збору по дну водоймища, в якому ведеться розробка підводних родовищ корисних копалин. Крім того, підтримку визначеної величини робочої витрати здрібненої гірничої маси, що надходить в потоках гідросуміші від відповідних самохідних апаратів збору в транспортний трубопровід, здійснюють також шляхом регулювання величин витрат потоків гідросуміші, які рухаються від відповідних самохідних апаратів збору в транспортний трубопровід (патент України № 89250, кл. F 04 F 1/00, Е 21 С 45/00, 2010 p.). Недоліками відомого способу є низька надійність морського гірничовидобувного комплексу внаслідок небезпеки втрати його працездатності у зв'язку з можливістю фізичного руйнування 1 UA 105226 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 конструктивних елементів системи базовий плаваючий засіб-устаткування підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну, що має значні металоємність та габарити, в результаті змін метеорологічних умов в зоні розробки підводного покладу. Найбільш близьким технологічним рішенням є технологія керування комплексом розробки підводних родовищ корисних копалин, яка включає завдання величини робочої продуктивності комплексу розробки підводних родовищ корисних копалин за готовою продукцією концентратом корисних копалин при мінімальній питомій величині собівартості його отримання для заданих геологічних умов, збір природно сформованого на дні океану пласта гірничої маси, що має вміст створених компонентами корисних копалин підводних родовищ елементів, за допомогою обладнаних пристроями для можливості підйому з глибини затонулих об'єктів та керованих за допомогою інтегрованої навігаційно-координаційної системи самохідних апаратів збору, видалення мулу із гірничої маси, яку збирають, шляхом її промивання, подачу промитої гірничої маси на первинне здрібнення з наступним транспортуванням первинно здрібненої гірничої маси у складі потоку гідросуміші від відповідних самохідних апаратів збору в бункернакопичувач, підтримку рівня наповнення бункера-накопичувача первинно здрібненою гірничою масою в припустимих межах, вторинне здрібнення акумульованої в бункері-накопичувачі первинно здрібненої гірничої маси, створення в транспортному трубопроводі за допомогою гідрорушійної станції потоку транспортуючого середовища, безперервну подачу вторинно здрібненої гірничої маси в потік транспортуючого середовища, підйом вторинно здрібненої гірничої маси в потоці транспортуючого середовища, первинне збагачення вторинно здрібненої гірничої маси в процесі її безперервного підйому в потоці транспортуючого середовища шляхом класифікації її часток з наступним відведенням не утворених компонентами корисних копалин підводних родовищ елементів гірничої маси на ділянки океанічного дна, з яких вилучено маючий вміст створених компонентами корисних копалин підводних родовищ елементів пласт гірничої маси, подальший підйом первинно збагаченої гірничої маси в потоці транспортуючого середовища далі до розташованого на поверхні водоймища базового плаваючого засобу, вторинне збагачення попередньо відділеної від транспортуючого середовища первинно збагаченої гірничої маси в розташованому на базовому плаваючому засобі збагачувальному комплексі, відведення одержаних в процесі вторинного збагачення та не утворених компонентами корисних копалин підводних родовищ елементів гірничої маси на ділянки океанічного дна, з яких вилучено пласт гірничої маси, який має вміст створених компонентами корисних копалин підводних родовищ елементів, забезпечення узгодженого у часі та просторі руху базового плаваючого засобу, бункера-накопичувача та самохідних апаратів збору, відвантаження отриманого після вторинного збагачення первинно збагаченої гірничої маси концентрату корисних копалин в морські транспортні засоби для його подальшої відправки на металургійні комплекси, контролювання в процесі функціонування комплексу розробки підводних родовищ корисних копалин величини робочої продуктивності розташованого на базовому плаваючому засобі збагачувального комплексу за концентратом корисних копалин, порівняння контрольованої величини з заданою та досягнення їх відповідності шляхом комплексного регулювання величин безперервної подачі вторинно здрібненої гірничої маси в потік транспортуючого середовища та швидкості руху потоку транспортуючого середовища у ставі транспортного трубопроводу при забезпеченні необхідним рівнем електричного живлення від автономної системи енергопостачання технічного обладнання всіх ланок технології розробки підводних родовищ корисних копалин. Крім того бункері-накопичувачі здійснюють перемішування акумульованої в ньому первинно здрібненої гірничої маси, (патент України № 86471, кл. Е 21 С 50/00, F 04 F 1/00, 2009 p.). Недоліками найбільш близького технологічного рішення є низька надійність морського гірничовидобувного комплексу внаслідок небезпеки втрати його працездатності у зв'язку з можливістю фізичного руйнування конструктивних елементів системи базовий плаваючий засібустаткування підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну, що має значні металоємність та габарити, в результаті змін метеорологічних умов в зоні розробки підводного покладу. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу керування роботою морського гірничовидобувного комплексу, в якому шляхом введення додаткових технологічних операцій забезпечується підвищення надійності комплексу за рахунок запобігання фізичного руйнування конструктивних елементів системи базовий плаваючий засіб-устаткування підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну, що має значні металоємність та габарити, в результаті впливу змінних метеорологічних умов. Поставлена задача розв'язується таким чином, що відомий спосіб керування роботою морського гірничовидобувного комплексу, що включає геологічне дослідження підводного 2 UA 105226 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 родовища корисних копалин та підйом видобутих на глибині корисних копалин на поверхню водного басейну, який відповідно до винаходу відрізняється тим, що попередньо задають величину продуктивності видобутку корисних копалин, формують перелік технологій підводної розробки родовищ корисних копалин, з сформованого переліку вибирають технології, які відповідають видобутку корисних копалин з дослідженими властивостями та в досліджених геологічних умовах, розглядають кожну вибрану технологію окремо, в кожній технологічній ланці відповідної вибраної технології визначають параметри, що впливають на параметри інших технологічних ланок, в межах кожної технологічної ланки відповідної вибраної технології з урахуванням заданої величини продуктивності видобутку корисних копалин підводного родовища, сучасних можливостей системи інтегрованого одночасного керування взаємопов'язаними ланками відповідної вибраної технології, коефіцієнтів готовності обладнання, сучасних технологічних та конструктивних можливостей реалізації визначають обмеження змін величин кожного визначеного в відповідній технологічній ланці параметра, для кожного визначеного параметра формують діапазон змін величин з урахуванням обмежень змін величин пов'язаних з ним параметрів інших технологічних ланок, для кожного визначеного параметра в межах сформованого для нього відповідного діапазону змін величин визначають раціональну величину, по кожній вибраній технології на підставі відповідних визначених раціональних величин параметрів технологічних ланок визначають теоретичну величину питомої собівартості видобутку сировини, вибирають для технічного впровадження технологію з мінімальною теоретичною величиною питомої собівартості видобутку сировини, визначають небезпечні для цілісності конструкції морського гірничовидобувного комплексу, що реалізує вибрану для технічного впровадження технологію, метеорологічні умови, контролюють метеорологічні умови в зоні видобутку корисних копалин та при наближенні цих умов до таких, що визнані небезпечними для цілісності конструкції комплексу, від'єднують базовий плаваючий засіб від системи підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну, а при встановлені безпечних для цілісності конструкції комплексу метеорологічних умов виконують приєднання базового плаваючого засобу до системи підйому видобутої на глибині мінеральної сировини. Крім того, у випадках використання системи підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну канатно-черпакового, ежекторного, насосного або ерліфтного типів при від'єднанні системи підйому від базового плаваючого засобу до її верхньої частини приєднують поплавки, в процесі безпосередньої розробки підводного родовища змінюють продуктивність видобутку корисних копалин в діапазоні між заданою та максимально можливою для застосованого технічного обладнання величинами, визначають фактичну питому собівартість видобутої сировини при різних величинах продуктивності видобутку корисних копалин, визначають мінімальну величину фактичної питомої собівартості видобутої сировини і відповідну їй продуктивність видобутку корисних копалин - раціональну продуктивність видобутку та досягають мінімальної фактичної питомої собівартості видобутої сировини шляхом підтримки раціональної продуктивності видобутку, а також з урахуванням параметрів морського гірничовидобувного комплексу, що забезпечують раціональну продуктивність видобутку, коригують визначені небезпечними для цілісності конструкції комплексу метеорологічні умови. Спосіб керування роботою морського гірничовидобувного комплексу реалізується наступним чином. Попередньо виконують геологічне дослідження сформованого у водному басейні підводного родовищ корисних копалин. Задають величину продуктивності видобутку корисних копалин підводного родовища. Формують перелік технологій підводної розробки родовищ корисних копалин та з сформованого переліку вибирають технології, які відповідають видобутку корисних копалин з дослідженими властивостями та в досліджених геологічних умовах. Розглядають кожну вибрану технологію окремо та в межах кожної відповідної вибраної технології визначають параметри окремих її технологічних ланок, які впливають на параметри інших взаємопов'язаних технологічних ланок. В межах кожної технологічної ланки відповідної вибраної технології з урахуванням заданої величини продуктивності видобутку корисних копалин, фізико-механічних властивостей корисних копалин, сучасних можливостей системи інтегрованого одночасного керування взаємопов'язаними ланками, коефіцієнтів готовності обладнання, загальних обмежень відповідної вибраної технології, сучасних технологічних та технічних можливостей реалізації визначають обмеження змін величин кожного визначеного параметра. Коефіцієнти готовності обладнання для реалізації технологічних ланок відповідної вибраної технології повинні відповідати рівням складності його експлуатації та обслуговування в досліджених геологічних умовах. 3 UA 105226 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Авторами встановлено, що при застосуванні технології видобутку корисних копалин підводних родовищ з великих глибин (понад 3 000 метрів) з використанням самохідних апаратів збору корисних копалин, сучасні можливості системи інтегрованого одночасного керування відповідними апаратами збору обмежені і дозволяють ефективно координувати під водою одночасну роботу по збору корисних копалин не більше чотирьох самохідних апаратів. При використанні більше чотирьох самохідних апаратів їх рух буде неузгодженим в часі та, відповідно, і в просторі, що ставить під загрозу працездатність всього обладнання технології розробки підводного покладу з використанням самохідних апаратів збору. Це технологічне обмеження, в свою чергу, дозволяє у подальшому розглядати варіанти координації одночасної роботи до чотирьох самохідних апаратів збору. Для кожного визначеного параметра формують діапазон змін величин з урахуванням обмежень змін величин пов'язаних з ним визначених в інших технологічних ланках параметрів. В технології з використанням ерліфтного підйому корисних копалин з великих глибин на поверхню водоймища параметр продуктивності сучасних компресорів по стисненому повітрю високого тиску, який належить до ланки живлення ерліфтного підйому пневматичною енергією, обмежує діапазони змін величин швидкостей руху потоків гідросуміші та багатокомпонентної суміші відповідно у ставах підвідного та підйомного трубопроводів ерліфта, що обмежує діапазони змін діаметрів цих трубопроводів в ланці підйому корисних копалин на поверхню водоймища. Параметр швидкості руху базового плаваючого засобу впливає на кут відхилення ставів підйомного та підвідного трубопроводів ерліфта від вертикалі та, відповідно, і на параметри напружено-деформованого стану цих ставів, які, в свою чергу, обмежують величини швидкості руху базового плаваючого засобу та швидкості пересування самохідних апаратів збору. Обумовлене необхідністю технічної реалізації технологічних ланок зазначене обмеження повинно відображатися на всіх параметрах ланок відповідної вибраної технології, які пов'язані з параметрами швидкості руху базового плаваючого засобу та швидкості пересування самохідних апаратів збору. Для технології підводної розробки розташованих на великих глибинах покладів з використанням самохідних апаратів збору корисних копалин чотирикратна максимальна продуктивність одного самохідного апарату збору обмежує діапазон змін продуктивності технологічної ланки підйому мінеральної сировини з глибини на поверхню водного басейну. Запропонований в матеріалах винаходу підхід до визначення обмежень діапазонів змін величин всіх визначених для кожної ланки відповідної вибраної технології параметрів дозволяє в подальшому не розглядати величини параметрів, які з сучасного рівня техніки не мають перспективи практичної реалізації при розробці покладу корисних копалин з дослідженими властивостями та в досліджених геологічних умовах. В залежній від ступеня пріоритетності черговості вирішують задачі оптимізації та для кожного визначеного параметра в межах сформованого для нього відповідного діапазону змін величин встановлюють раціональну величину. Так при ерліфтному варіанті реалізації ланки підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну визначають раціональні величини витрати та тиску стисненого повітря, яке вводять в потік гідросуміші, глибини розташування зони введення в потік гідросуміші стисненого повітря, діаметрів та довжин ставів підвідного та підйомного трубопроводів, величини концентрації мінеральної сировини в потоці підвідного трубопроводу, товщини стінок підвідного та підйомного трубопроводів, швидкостей руху потоків гідросуміші та багатокомпонентної суміші у ставах підвідного та підйомного трубопроводів, а також максимально допустимого кута відхилення від вертикалі ставів підвідного та підйомного трубопроводів при русі базового плаваючого засобу. Визначають теоретичну величину питомої собівартості видобутку сировини по кожній вибраній технології окремо на підставі визначених раціональних величин параметрів всіх технологічних ланок. Вибирають для технічного впровадження технологію з мінімальною теоретичною величиною питомої собівартості видобутку сировини та визначають небезпечні для цілісності конструкції морського гірничовидобувного комплексу, що реалізує вибрану для технічного впровадження технологію, метеорологічні умови (діапазони змін швидкості вітру, балів хвилювання поверхні водного басейну тощо). Контролюють метеорологічні умови в зоні видобутку корисних копалин та при наближенні цих умов до таких, що визнані небезпечними для цілісності конструкції комплексу, від'єднують базовий плаваючий засіб від системи підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну. З сучасного рівня техніки відомо, що в розробці підводних покладів Світового океану для підйому мінеральної сировини з глибини на поверхню водного басейну можуть бути використані 4 UA 105226 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 установки канатно-черпакового, ежекторного, насосного або ерліфтного типів дії, а також автономні підводні модулі [1]. Канатно-черпакова система передбачає підйом мінеральної сировини у приєднаних до канатів ковшах. Транспортування корисних копалин при ежекторному, насосному або ерліфтному варіантах реалізації системи підйому відбувається в транспортному трубопроводі у складі потоку транспортуючого середовища. Для технологій підводної розробки покладів Світового океану з використанням систем доставки мінеральної сировини на поверхню водного басейну канатно-черпакового, ежекторного, насосного або ерліфтного принципів дії при від'єднанні системи підйому корисних копалин від базового плаваючого засобу до її верхньої частини приєднують поплавки. Це дозволяє утримувати систему підйому після її від'єднання від базового плаваючого засобу у вертикальному положенні. Технологія підводної розробки покладів Світового океану з використанням для підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну автономних підводних модулів передбачає використання обладнаних робототехнікою окремих підводних апаратів. У випадку застосування таких засобів транспортування мінеральної сировини крізь товщу води при наближенні в зоні розробки підводного покладу небезпечних для цілісності конструкції морського гірничовидобувного комплексу метеорологічних умов підводні апарати від'єднують від базового плаваючого засобу. Введення розкритих вище технологічних операцій в роботу морського гірничовидобувного комплексу забезпечить запобігання фізичного руйнування конструктивних елементів системи базовий плаваючий засіб-устаткування підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну, що має значні металоємність та габарити, в результаті змін метеорологічних умов в зоні розробки підводного покладу і підвищить надійність комплексу. З встановленням безпечних для цілісності конструкції комплексу метеорологічних умов виконують приєднання базового плаваючого засобу до системи підйому мінеральної сировини з глибини. Утримування канатно-черпакового конвеєра або транспортного трубопроводу у вертикальному положенні за допомогою поплавків дозволить скоротити періоди приєднання системи підйому корисних копалин на поверхню водного басейну до базового плаваючого засобу, а також простою технологічного обладнання. Отримані в результаті обчислень при вибиранні для технічного впровадження технології теоретичні величини визначених параметрів відрізняються від одержуваних на практиці їх величин. Тому в процесі безпосередньої розробки підводного родовища змінюють продуктивність видобутку корисних копалин в діапазоні між заданою та максимально можливою для застосованого технічного обладнання величинами. Варіювання продуктивністю видобутку корисних копалин здійснюють за рахунок зміни технологічних параметрів ланок впровадженої технології. При різних величинах продуктивності видобутку корисних копалин визначають питому собівартість видобутої сировини, що фактично одержується. Визначають мінімальну величину фактичної питомої собівартості видобутої сировини і відповідну їй продуктивність видобутку корисних копалин - раціональну продуктивність видобутку. Далі досягають мінімальної фактичної питомої собівартості видобутої сировини шляхом підтримки раціональної продуктивності видобутку, а також з урахуванням параметрів морського гірничовидобувного комплексу, що забезпечують раціональну продуктивність видобутку, коригують визначені небезпечними для цілісності конструкції комплексу метеорологічні умови. Практичне застосування винаходу дозволить зниження питомої собівартості видобутої сировини за рахунок комплексного підходу до визначення технології для реалізації підводної розробки конкретного покладу корисних копалин та її раціональних параметрів з врахуванням взаємозв'язків між параметрами процесів складових ланок технологічного ланцюга, впливу на параметри окремих технологічних ланок параметрів всієї технології, а також розбіжностей між теоретичними та практичними значеннями відповідних параметрів. Джерело інформації: 1. Энциклопедия эрлифтов / Ф.А. Папаяни, Л.Н. Козыряцкий, B.C. Пащенко, А.П. Кононенко. - М.: ИнформСвязьИздат, 1995. - 592 с. 5 UA 105226 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 40 45 1. Спосіб керування роботою морського гірничовидобувного комплексу, що включає геологічне дослідження підводного родовища корисних копалин та підйом видобутих на глибині корисних копалин на поверхню водного басейну, який відрізняється тим, що попередньо задають величину продуктивності видобутку корисних копалин, формують перелік технологій підводної розробки родовищ корисних копалин, з сформованого переліку вибирають технології, які відповідають видобутку корисних копалин з дослідженими властивостями та в досліджених геологічних умовах, розглядають кожну вибрану технологію окремо, в кожній технологічній ланці відповідної вибраної технології визначають параметри, що впливають на параметри інших технологічних ланок, в межах кожної технологічної ланки відповідної вибраної технології з урахуванням заданої величини продуктивності видобутку корисних копалин підводного родовища, сучасних можливостей системи інтегрованого одночасного керування взаємопов'язаними ланками відповідної вибраної технології, коефіцієнтів готовності обладнання, сучасних технологічних та конструктивних можливостей реалізації, визначають обмеження змін величин кожного визначеного в відповідній технологічній ланці параметра, для кожного визначеного параметра формують діапазон змін величин з урахуванням обмежень змін величин, пов'язаних з ним параметрів інших технологічних ланок, для кожного визначеного параметра в межах сформованого для нього відповідного діапазону змін величин визначають раціональну величину, по кожній вибраній технології на підставі відповідних визначених раціональних величин параметрів технологічних ланок визначають теоретичну величину питомої собівартості видобутку сировини, вибирають для технічного впровадження технологію з мінімальною теоретичною величиною питомої собівартості видобутку сировини, визначають небезпечні для цілісності конструкції морського гірничовидобувного комплексу, що реалізує вибрану для технічного впровадження технологію, метеорологічні умови, контролюють метеорологічні умови в зоні видобутку корисних копалин та при наближенні цих умов до таких, що визнані небезпечними для цілісності конструкції комплексу, від'єднують базовий плаваючий засіб від системи підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну, а при встановлені безпечних для цілісності конструкції комплексу метеорологічних умов виконують приєднання базового плаваючого засобу до системи підйому видобутої на глибині мінеральної сировини. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що у випадках використання системи підйому корисних копалин з глибини на поверхню водного басейну канатно-черпакового, ежекторного, насосного або ерліфтного типів при від'єднанні системи підйому від базового плаваючого засобу до її верхньої частини приєднують поплавки, в процесі безпосередньої розробки підводного родовища змінюють продуктивність видобутку корисних копалин в діапазоні між заданою та максимально можливою для застосованого технічного обладнання величинами, визначають фактичну питому собівартість видобутої сировини при різних величинах продуктивності видобутку корисних копалин, визначають мінімальну величину фактичної питомої собівартості видобутої сировини і відповідну їй продуктивність видобутку корисних копалин - раціональну продуктивність видобутку, та досягають мінімальної фактичної питомої собівартості видобутої сировини шляхом підтримки раціональної продуктивності видобутку, а також з урахуванням параметрів морського гірничовидобувного комплексу, що забезпечують раціональну продуктивність видобутку, коригують визначені небезпечними для цілісності конструкції комплексу метеорологічні умови. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6