Програмована радіостанція

Реферат: Програмована радіостанція містить передавальну частину радіостанції та приймальну частину радіостанції. Передавальна частина радіостанції містить з'єднані між собою відповідним чином джерело даних, блок визначення режиму роботи, першу передавальну антену та другу передавальну антену, а приймальна частина радіостанції містить з'єднані між собою відповідним чином першу приймальну антену, другу приймальну антену, блок визначення режиму роботи та отримувач даних. До складу передавальної частини радіостанції додатково введено блок формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блок формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блок управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням та блок управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти. До складу приймальної частини радіостанції додатково UA 105370 U (12) UA 105370 U введено блок просторово-часового декодування, блок приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти та блок приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням. UA 105370 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі спеціальної техніки зв'язку, зокрема до систем зв'язку, а саме до програмованих радіостанцій системи радіозв'язку спеціального призначення, у яких застосовуються спеціальні методи передачі даних. Для системи управління військами є актуальною задачею забезпечення заданої пропускної спроможності, забезпечення завадозахищеності та скритності, забезпечення стійкого радіозв'язку з підрозділами, що виконують бойові завдання в складних умовах радіоелектронної обстановки. Відома радіостанція, що містить приймальну та передавальну частину, зв'язані між собою радіоканалом [1]. До недоліків радіостанції є низька завадостійкість та недостатня кількість режимів роботи. Найбільш близьким технічним рішенням, як за суттю, так і задачею, що вирішується, яке вибрано за найближчий аналог (прототип), є програмована радіостанція, що містить передавальну частину радіостанції та приймальну частину радіостанції, при цьому до складу передавальної частини радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином джерело даних, блок визначення режиму роботи, перша передавальна антена та друга передавальна антена, до складу приймальної частини радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином перша приймальна антена, друга приймальна антена, блок визначення режиму роботи та отримувач даних, при цьому безпосередньо у передавальній частині радіостанції джерело даних з'єднано послідовно з блоком визначення режиму роботи, перший вихід блока визначення режиму роботи з'єднано з першою передавальною антеною першим каналом зв'язку з першого виходу зазначеного блока визначення режиму роботи, другий вихід блока визначення режиму роботи з'єднано з другою передавальною антеною другим каналом зв'язку з другого виходу зазначеного блока визначення режиму роботи, безпосередньо у приймальній частині радіостанції вихід першої приймальної антени з'єднано з першим входом отримувача даних третім каналом зв'язку через блок визначення режиму роботи, а саме, через його перші вхід та вихід, вихід другої приймальної антени з'єднано з другим входом отримувача даних четвертим каналом зв'язку через блок визначення режиму роботи, а саме через його другі вхід та вихід, передавальну частину радіостанції та приймальну частину радіостанції з'єднано між собою радіоканалом [2]. Недоліком програмованої радіостанції, яку вибрано за найближчий аналог (прототип), є низька ефективність використання радіочастотного ресурсу та відсутність адаптації параметрів радіостанції до сигнально-завадової обстановки. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом додаткового введення до складу програмованої радіостанції блока формування сигналів з ортогональної частотним мультиплексуванням, блока формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блока просторово-часового кодування, блока просторово-часового декодування, блока приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блока приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти забезпечити підвищення завадостійкості, розширити кількість режимів роботи, забезпечити підвищення ефективності використання радіочастотного ресурсу та забезпечити можливість адаптації параметрів радіостанції до сигнально-завадової обстановки. Задача корисної моделі вирішується тим, що містить передавальну частину радіостанції та приймальну частину радіостанції, при цьому до складу передавальної частини радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином джерело даних, блок визначення режиму роботи, перша передавальна антена та друга передавальна антена, до складу приймальної частини радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином перша приймальна антена, друга приймальна антена, блок визначення режиму роботи та отримувач даних, безпосередньо у передавальній частині радіостанції джерело даних з'єднано послідовно з блоком визначення режиму роботи, перший вихід блока визначення режиму роботи з'єднано з першою передавальною антеною першим каналом зв'язку з першого виходу зазначеного блока визначення режиму роботи, другий вихід блока визначення режиму роботи з'єднано з другою передавальною антеною другим каналом зв'язку з другого виходу зазначеного блока визначення режиму роботи, безпосередньо у приймальній частині радіостанції вихід першої приймальної антени з'єднано з першим входом отримувача даних третім каналом зв'язку через блок визначення режиму роботи, а саме через його перші вхід та вихід, вихід другої приймальної антени з'єднано з другим входом отримувача даних четвертим каналом зв'язку через блок визначення режиму роботи, а саме через його другі вхід та вихід, передавальну частину радіостанції та приймальну частину радіостанції з'єднано між собою радіоканалом, 1 UA 105370 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 полягає в тому, що до складу передавальної частини радіостанції додатково введено блок формування сигналів з ортогональної частотним мультиплексуванням, блок формування сигналів з псевдовипадковою перестройкою робочої частоти, блок управління сигнальнокодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням та блок управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковою перестройкою робочої частоти, до складу приймальної частини радіостанції додатково введено блок просторово-часового декодування, блок приймання сигналів з псевдовипадковою перестройкою робочої частоти та блок приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, при цьому блок формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням розміщено в першому каналі зв'язку так, що його перший вхід з'єднано з першим виходом блока визначення режиму роботи, блок формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти розміщено в другому каналі зв'язку так, що його перший вхід з'єднано з другим виходом блока визначення режиму роботи, вихід блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням з'єднано з другим входом блока формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, вихід блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти з'єднано з другим входом блока формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блок просторово-часового кодування встановлено в першому та другому каналах зв'язку так, що вихід блока формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням з'єднано з першим входом блока просторовочасового кодування, а вихід блока формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти з'єднано з другим входом блока просторово-часового кодування, перший вихід блока просторово-часового кодування з'єднано з першою передавальною антеною першим каналом зв'язку, другий вихід блока просторово-часового кодування з'єднано з другою передавальною антеною другим каналом зв'язку, блок просторово-часового декодування встановлено в третьому та четвертому каналах зв'язку так, що першу приймальну антену з'єднано з першим його входом, а другу приймальну антену з'єднано з другим його входом, блок приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти встановлено у третьому каналі зв'язку між блоком визначення режиму роботи та отримувачем даних, блок приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням встановлено в четвертому каналі зв'язку між блоком визначення режиму роботи та отримувачем даних, перший вихід блока просторово-часового декодування з'єднано з входом блока приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти через блок визначення режиму роботи, а саме через, відповідно, його перші вхід і вихід, другий вихід блока просторовочасового декодування з'єднано з входом блока приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням через блок визначення режиму роботи, а саме через, відповідно, його другі вхід і вихід, вихід блока приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти з'єднано з першим входом отримувача даних третім каналом зв'язку, вихід блока приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням з'єднано з другим входом отримувача даних четвертим каналом зв'язку. Рішення технічної задачі в системі в програмованій радіостанції з підвищеною ефективністю (що заявляється), дійсно можливе тому, що: - введення блока визначення режиму роботи дозволяє визначити в залежності від ресурсів системи та сигнально-завадової обстановки режим роботи радіостанції. Правило вибору ґрунтується на наступному: при необхідності забезпечити максимальну перепускну здатність радіостанції вибирається режим роботи з ортогональним частотним мультиплексуванням, а при необхідності забезпечення максимальної завадозахищеності в складній завадовій обстановці вибирається режим роботи з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти; - введення блока формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням дозволяє сформувати сигнали з ортогональним частотним мультиплексуванням на підставі інформації з блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням та дозволить підвищити частотну ефективність радіостанції; - введення блока формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти дозволяє сформувати сигнали з псевдовипадковим перестроюванням частоти на підставі інформації з блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти та дозволить підвищити енергетичну ефективність радіостанції; - введення блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням дозволяє визначити в залежності від стану сигнальнозавадової обстановки та ресурсів системи оптимальну сигнально-кодову конструкцію з 2 UA 105370 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 максимізацією частотної та енергетичної ефективності радіостанції для режиму ортогональної частотної маніпуляції; - введення блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти дозволяє визначити в залежності від стану сигнальнозавадової обстановки та ресурсів системи оптимальну сигнально-кодову конструкцію з максимізацією частотної та енергетичної ефективності радіостанції для режиму псевдовипадковим перестрюванням робочої частоти; - введення блока просторово-часового кодування дозволяє визначити оптимальну кількість передавальних антен та напрямки передачі сигналів. Суть корисної моделі пояснюється за допомогою креслень, де на Фіг. 1 показано блок-схему програмованої радіостанції, яку вибрано за прототип, на Фіг. 2 показано блок-схему програмованої радіостанції, що заявляється. Програмована 1 радіостанція, що заявляється, містить (див. блок-схему на Фіг. 2) передавальну 2 частину програмованої 1 радіостанції, приймальну 3 частину програмованої 1 радіостанції. Конструктивно і технологічно до складу передавальної 2 частини програмованої 1 радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином джерело 4 даних, блок 5 визначення режиму роботи, блок 6 формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блок 7 формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блок 8 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блок 9 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блок 10 просторово-часового кодування, першу 11 передавальну антену, другу 12 передавальну антену. При цьому безпосередньо у передавальній 2 частині програмованої 1 радіостанції її конструктивні елементи з'єднано між собою таким чином: - джерело 4 даних з'єднано послідовно з блоком 5 визначення режиму роботи; - блок 5 визначення режиму роботи з'єднаний з блоком 6 формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням та блоком 7 формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти; - вихід блока 8 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням з'єднано з блоком 6 формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням; - вихід блока 9 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти з'єднано з блоком 7 формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти; - вихід блока 7 формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти та вихід блока 6 формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням з'єднані з входом блока 10 просторово-часового кодування; - перший вихід блока 10 просторово-часового кодування з'єднано з входом першої 11 передавальної антени першим (К1) каналом зв'язку з першого виходу зазначеного блока 10 просторово-часового кодування; - другий вихід блока 10 просторово-часового кодування з'єднано з входом другої 12 передавальної антени другим (К2) каналом зв'язку з другого виходу блока 10 просторовочасового кодування;. Конструктивно і технологічно до складу приймальної 3 частини програмованої 1 радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином перша 13 приймальна антена, друга 14 приймальна антена, блок 15 просторово-часового декодування, блок 16 визначення режиму роботи, блок 17 приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блок 18 приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням та отримувач 19 даних. При цьому безпосередньо у приймальній 3 частині програмованої 1 радіостанції її конструктивні елементи з'єднано між собою таким чином: - вихід першої 13 приймальної антени з'єднано з блоком 15 просторово-часового декодування третім (К3) каналом зв'язку; - вихід другої 14 приймальної антени з'єднано з блоком 15 просторово-часового декодування четвертим (К4) каналом зв'язку; - вихід блока 15 просторово-часового декодування з'єднано з входом блока 16 визначення режиму роботи; - вихід блока 16 визначення режиму роботи з'єднано з входом блока 17 приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти; 3 UA 105370 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - вихід блока 16 визначення режиму роботи з'єднано з входом блока 18 приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням; - вихід блока 18 приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням та вихід блока 17 приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти з'єднано з входом отримувача 19 даних. Програмована 1 радіостанція, (що заявляється) працює таким чином. Для передачі інформація з передавальної 2 частини радіостанції від джерела 4 даних надходить (з його виходу) на блок 5 визначення режиму роботи, який визначає в залежності від ресурсів системи та сигнально-завадової обстановки режим роботи радіостанції. Правило вибору ґрунтується на наступному: при необхідності забезпечити максимальну перепускну здатність радіостанції вибирається режим роботи з ортогональним частотним мультиплексуванням, а при необхідності забезпечення максимальної завадозахищеності в складній завадовій обстановці вибирається режим роботи з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти. Далі інформаційна послідовність з виходу блока 5 визначення режиму роботи надходить на вхід блока 6 формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, який формує сигнали з ортогональною частотною мультиплексуванням на підставі інформації з блока 8 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням. У разі передачі інформації з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти інформаційна послідовність з виходу блока 5 визначення режиму роботи надходить на вхід блока 7 формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, що формує сигнали з псевдовипадковим перестроюванням частоти на підставі інформації з блока 9 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти. Для управління роботою блока 6 формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням на його вхід надходить керуюча послідовність з блока 8 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, що визначає в залежності від стану сигнально-завадової обстановки та ресурсів системи оптимальну сигнально-кодову конструкцію з максимізацією частотної та енергетичної ефективності радіостанції для режиму ортогональної частотної маніпуляції. Здійснюється наступна послідовність дій: введення вихідних даних; вибір кількості піднесучих; вибір структури ансамблю сигналів; визначення складності реалізації; оцінка передатної характеристики каналу зв'язку; перетворення каналу з міжсимвольними спотвореннями в сукупність гаусівських каналів без пам'яті; визначення середньої потужності сигналу на виході підканалу; розрахунок максимальної швидкості передачі в кожному підканалі; визначення максимальної швидкості передачі групового сигналу; оптимізація розглянутого варіанта по швидкості при обмеженій середній потужності сигналу на вході каналу; вибір коригуючого коду; вибір маніпуляційного коду. У разі використання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти на вхід блока 7 формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти надходить керуюча послідовність з виходу блока 9 управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, що визначає в залежності від стану сигнально-завадової обстановки та ресурсів системи оптимальну сигнально-кодову конструкцію з максимізацією частотної та енергетичної ефективності радіостанції для режиму псевдовипадкового перестроювання робочої частоти. Здійснюється наступна послідовність дій: на підставі параметрів радіозасобів та каналу зв'язку, а також значення допустимої величини коефіцієнта завадозахищеності радіозасобів обирається розмірність ансамблю сигналів; здійснюється передача тестової послідовності, формується частотно-часова матриця; визначається швидкість стрибків, здійснюється вибір розмірності ансамблю сигнально-кодових конструкцій - вибирається розмірність ансамблю сигналів з завчасно відомих варіантів, а саме: одномірнірних, двомірних та багатомірних сигналів, вибір структури ансамблю сигнально-кодової конструкції; здійснюється передача тестової послідовності; обирається вид коригуючого коду; вибирається вид маніпуляційного коду. При узгодженні кодеку двійкового завадостійкого коду і модему багатопозиційних сигналів, необхідно використати маніпуляційний код, при якому більшому розгляді по Хемінгу між кодовими комбінаціями відповідає більша відстань по Евкліду між сигналами, що відповідають їм; передача тестової послідовності; визначається тип завади; перевіряється виконання вимог по забезпеченню завадозахищеності радіозасобів. Оптимальні параметри сигнально-кодових конструкцій визначаються для випадку передачі інформації по каналу зв'язку в умовах впливу різних видів навмисних завад. Параметри сигнально-кодової конструкції для конкретної завадової обстановки визначаються з кінцевого числа допустимих варіантів, що дозволяє спростити практичну реалізацію модемного обладнання радіозасобів. 4 UA 105370 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Далі сигнал з виходу блока 6 формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням або з виходу блока 7 формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти надходить на вхід блока 10 просторово-часового кодування, що визначає оптимальну кількість передавальних антен та напрямки передачі сигналів. Сигнал з виходу блока 10 просторово-часового кодування надходить на вхід першої 11 передавальної антени через перший (К1) канал зв'язку та другої 12 передавальної антени через другий (К2) канал зв'язку. Далі в приймальній 3 частині програмованої 1 радіостанції здійснюється послідовність (серія) зворотних перетворень. Інформація з передавальної 2 частини програмованої 1 радіостанції (що заявляється) надходить на першу прийомну 13 антену та другу 14 прийомну антену. З виходу першої 13 прийомної антени через третій (К3) канал зв'язку та другої 14 прийомної антени через четвертий (К4) канал зв'язку сигнал надходить на вхід блока 15 просторово-часового декодування, що на підставі прийнятої інформації з першої 13 прийомної антени та другої 14 прийомної антени здійснює об'єднання прийнятої інформації в один інформаційний потік та фільтрацію сигналів з низькою якістю. Далі (в приймальній 3 частині програмованої 1 радіостанції - див. блок-схему на Фіг. 2) інформація з виходу блока 15 просторово-часового декодування надходить на вхід блока 16 визначення режиму роботи, що по формі прийнятого сигналу визначає режим роботи приймача станції. З виходу блока 16 визначення режиму роботи інформаційна послідовність надходить на вхід блока 17 приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, де здійснюється приймання та обробка інформації з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти. У разі режиму роботи з ортогональним частотним мультиплексуванням інформаційна послідовність з виходу блока 16 визначення режиму роботи надходить на вхід блока 18 приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, де здійснюється приймання та обробка сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням. Інформаційна послідовність з виходу блока 17 приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти або з блока 18 приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням надходить на вхід отримувача 19 даних. Забезпечення можливості підвищення завадостійкості, розширення кількості режимів роботи, забезпечення підвищення ефективності використання радіочастотного ресурсу та забезпечення можливості адаптації параметрів до сигнально-завадової обстановки програмованої радіостанції (що заявляється), досягається за рахунок введення блока визначення режиму роботи, блока формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блока формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блока управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блока просторово-часового кодування. Джерела інформації: 1. http://1945.ru.all.biz/vozimava-kv-radiostanciya-r-168-100kbe-g886701 радиостанция Р-168-100КБЕ - аналог. 2. http;//pentagonus.ru/publ/2 SDR - революция - прототип. Возимая KB ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Програмована радіостанція, що містить передавальну частину радіостанції та приймальну частину радіостанції, при цьому до складу передавальної частини радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином джерело даних, блок визначення режиму роботи, перша передавальна антена та друга передавальна антена, до складу приймальної частини радіостанції входять з'єднані між собою відповідним чином перша приймальна антена, друга приймальна антена, блок визначення режиму роботи та отримувач даних, при цьому безпосередньо у передавальній частині радіостанції джерело даних з'єднано послідовно з блоком визначення режиму роботи, перший вихід блока визначення режиму роботи з'єднано з першою передавальною антеною першим каналом зв'язку з першого виходу зазначеного блока визначення режиму роботи, другий вихід блока визначення режиму роботи з'єднано з другою передавальною антеною другим каналом зв'язку з другого виходу зазначеного блока визначення режиму роботи, безпосередньо у приймальній частині радіостанції вихід першої приймальної антени з'єднано з першим входом отримувача даних третім каналом зв'язку через блок визначення режиму роботи, а саме через його перші вхід та вихід, вихід другої 5 UA 105370 U 5 10 приймальної антени з'єднано з другим входом отримувача даних четвертим каналом зв'язку через блок визначення режиму роботи, а саме через його другі вхід та вихід, передавальну частину радіостанції та приймальну частину радіостанції з'єднано між собою радіоканалом, яка відрізняється тим, що до складу передавальної частини радіостанції додатково введено блок формування сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням, блок формування сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, блок управління сигнальнокодовою конструкцією сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням та блок управління сигнально-кодовою конструкцією сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти, до складу приймальної частини радіостанції додатково введено блок просторово-часового декодування, блок приймання сигналів з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти та блок приймання сигналів з ортогональним частотним мультиплексуванням. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6