Пристрій, призначений для лікування гнійних ран, спосіб лікування гнійних ран та застосування пристрою для лікування гнійних ран

Реферат: Пропонований винахід належить до галузі медицини і стосується пристрою, призначеного для лікування гнійних ран, способу лікування гнійних ран із застосуванням пропонованого пристрою, й застосування пропонованого пристрою для лікування гнійних ран. Пристрій включає еластичну базову пластину, прозору захисну пластикову плівкову ємність, яка закріплена на базовій пластині, евакуатор для ранових виділень, виконаний у вигляді приклеєної або привареної круглої трубки з запірним отвором, де прозора захисна плівкова ємність додатково оснащена трубкою, яка призначена для введення у прозору захисну плівкову ємність лікувального газу, при цьому трубка, призначена для введення лікувального газу, розташована у верхній частині плівкової ємності з протилежної від евакуатора сторони справа або зліва від осі симетрії та виконана у вигляді приклеєної або привареної до прозорої плівкової ємності UA 106754 C2 (12) UA 106754 C2 циліндричної пластикової втулки із отвором, який з'єднаний із внутрішньою порожниною захисної пластикової ємності, при цьому із протилежної від внутрішньої порожнини пластикової ємності сторони отвір втулки виконано із можливістю закриття його кришкою; де додатково прозора захисна пластикова плівкова ємність оснащена трубкою, яка призначена для виведення із прозорої захисної пластикової плівкової ємності відпрацьованого лікувального газу, при цьому трубка, призначена для виведення відпрацьованого лікувального газу, розташована у верхній частині плівкової ємності з протилежної від евакуатора сторони справа або зліва від осі симетрії та виконана у вигляді приклеєної або привареної до прозорої плівкової ємності циліндричної пластикової втулки із отвором, який з'єднаний із внутрішньою порожниною захисної пластикової ємності, при цьому із протилежної від внутрішньої порожнини пластикової ємності сторони отвір втулки виконано із можливістю закриття його кришкою; а трубка, призначена для введення лікувального газу, та трубка, призначена для виведення відпрацьованого лікувального газу, розташовані одна напроти іншої. UA 106754 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Пропонований винахід належить до галузі медицини і стосується пристрою, призначеного для лікування гнійних ран, способу лікування гнійних ран із застосуванням пропонованого пристрою й застосування пропонованого пристрою для лікування гнійних ран. Лікування гнійних ран є одним з основних стратегічних питань хірургії, оскільки частота гнійних післяопераційних ранових ускладнень, незважаючи на використання сучасної антибіотикотерапії, залишається високою, причому саме нагноєння рани є основною причиною рецидивів. Гнійні рани можна принципово розділити на дві групи: первинно-гнійні рани та вторинногнійні рани. Для первинно-гнійних ран характерне те, що спочатку відбувається виникнення гнійного процесу у глибині тканин (абсцес, флегмона, лімфаденіт й таке інше), далі після операції або після розриву гною виникає рана у вигляді пошкодження покривних тканин, котра з першого моменту є гнійною. Для вторинно-гнійних ран спочатку виявляється дефект покривних тканин, далі вже у існуючій рані виникає гнійне запалення (звичайно, на 3-4 добу). Лікування гнійної рани проводять у наступній послідовності: очищення рани, очищення гнійного вогнища, обмеження запальної реакції, ліквідація збудників інфекції, детоксикація (за показниками), стимуляція регенерації. Після очищення гнійного вогнища рану лікують двома способами: відкритим при проникненні повітря або закритим, при якому повітря не проникає у зону гнійного вогнища. У даний час розроблено багато методів оптимізації лікування ранового процесу при гнійних ранах, котрі підвищують радикальність хірургічної обробки гнійного вогнища. До них належать: вакуум-терапія, місцева озонотерапія, гіпербарична оксигенація, NO-терапія, лазерна обробки рани, обробка рани пульсуючим струменем антисептика, ультразвукова обробка ран, кріогенна обробка ран, застосування сорбентів, лікування рани в керованому абактеріальному середовищі. З описаних у рівні техніки аналогах можна навести вакуумний дренаж у вигляді гармошки, який застосовують для профілактики ускладнень з боку післяопераційної рани шляхом промивання рани. Недоліком описаного дренажу є те, що він застосовується лише для дренування ран та не пристосований для активного лікування саме гнійної рани за допомогою газів (наприклад, кисню) або за допомогою створення розрідження у системі рана-дренаж. Отже, застосування даного дренажу не забезпечує ефективного лікування рани (Ильченко Ф.Н., Салах Ахмед М.С. Профилактика раневых осложнений после эксплантации у больных с послеоперационными грыжами брюшной стенки. Матеріали II Всеукраїнської науковопрактичної конференції з міжнародною участю "Хірургічне лікування гриж живота з використанням сучасних пластичних матеріалів", 24-25 вересня 2004. - с. 98-100). З рівня техніки є відомим пристрій для створення ранового середовища у вигляді волого- та газонепроникного пластикового мішка, який закріплюється на кінцівку, що має рану, за допомогою горловини з гофрованими краями (Раны и раневая инфекция. Под ред. М.И. Кузина и В.М. Костюченка. -М.: Медицина, 1981. -с. 490). Недоліками вказаного пристрою є те, що при його використанні, по-перше, відбувається герметизація як рани, так і великої ділянки неушкодженої поверхні шкіри, що призводить до розповсюдження гнійного процесу по цій ділянці шкіри, утруднює обробку й гігієнічне обслуговування шкіряних покривів. Пристрій не забезпечує надійної герметичності в місці його кріплення до шкіри, він громіздкий, - а це створює великі незручності для пацієнта у вигляді обмеження обсягу рухів, вимушеного положення кінцівки. Окремим недоліком є те, що конструкція описаного пристрою не дає можливості його застосування для лікування рани, зокрема гнійної рани, зокрема, за допомогою оксигенації. Відомий також пристрій для промивання ран (UA А 36784, МПК А61М 1/00, публ. 16.04.2001 p.), котрий містить у своєму складі циліндричний корпус з промивальною та герметизуючою камерами, співвісно закріплених в корпусі очисний диск з хвостовиком та виступами на протилежних торцях, а також закріплені в корпусі промивальну, відсмоктуючу та вакуумну еластичні трубки, дистальні кінці яких приєднані до відповідних джерел живлення, згідно з винаходом, диск обладнаний центральним наскрізним отвором, в якому розташована промивальна трубка, і фланцем, діаметр якого дещо менший внутрішнього діаметра промивальної камери, а виступи виконані в формі радіально розташованих пластин (ребер). Недоліком описаного пристрою є те, що його не можливо застосовувати саме для гнійної рани. Також, недоліком описаного пристрою є те, що він є досить громіздким та некомфортним у застосуванні як медичними працівниками, так й некомфортним для хворого - його не можна тривалий час тримати на тілі; у пристрої немає пристосування, яке б поглинало неприємні запахи, котрі притаманні гнійним ранам. Додатково, лікування із застосуванням даного пристрою є недостатньо ефективним. 1 UA 106754 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Описана аспіраційна система UNOVAC (UA U 12255, МПК А61В 17/00, публ. 16.01.2006 p.), котра забезпечує розрідження в післяопераційній рані. Конструкція згаданої системи така, що забезпечує її застосування тільки для дренування рани та можливість підключення до вакуумсистеми для створення у рані розрідження. На жаль, описана система не пристосована для оброблення саме гнійних ран, зокрема, оброблення, методом оксигенації, наслідком чого є те, що не можна за її допомогою інтенсифікувати лікування гнійної рани, не можливо за її допомогою створити комфортний перебіг лікування для пацієнта; система є громіздкою та незручною для проведення комфортного обслуговування хворого з боку медичного персоналу. Відомий пристрій для створення керованого ранового середовища (UA U 18242, МПК А61В 19/00, публ. 15.11.2006 p.), який складається з вологонепроникної півсферичної камери та перфорованої трубки у вигляді петлі, що підводить та відводить рідину. Трубка має можливість протягуватися через камеру. Камера притискається до тіла пацієнта еластичним ременем. Пристрій призначений для зрошення поверхні рани лікувальною речовиною і не пристосований для лікування гнійних ран. Він є незручним, громіздким та некомфортним у застосуванні. Ефект від лікування за допомогою даного пристрою мінімальний. В основу винаходу поставлена задача розробки такого пристрою для лікування гнійної рани у вигляді ранового мішка, який би забезпечував можливість активного втручання до гнійної рани для маніпуляцій з метою прискорення процесу лікування гнійної рани, який забезпечував би запобігання виникненню умов для розвитку мікроорганізмів за рахунок високого ступеня асептики, який би забезпечував зменшення строків одужання пацієнтів, який значно зменшував би частоту ускладнень з боку гнійної рани, а також який би забезпечував би достатню портативність і герметичність, який був би зручним для обслуговування з боку медичного працівника, а також - зручним та комфортним для пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що пристрій, призначений для лікування гнійних ран, що включає еластичну базову пластину, прозору захисну пластикову плівкову ємність, яка закріплена на базовій пластині, евакуатор для ранових виділень, виконаний у вигляді приклеєної або привареної круглої трубки з запірним отвором, де прозора захисна плівкова ємність додатково оснащена трубкою, яка призначена для введення у прозору захисну плівкову ємність лікувального газу, при цьому трубка, призначена для введення лікувального газу, розташована у верхній частині плівкової ємності з протилежної від евакуатора сторони справа або зліва від осі симетрії та виконана у вигляді приклеєної або привареної до прозорої плівкової ємності циліндричної пластикової втулки із отвором, яке з'єднане із внутрішньою порожниною захисної пластикової ємності, при цьому із протилежної від внутрішньої порожнини пластикової ємності сторони отвір втулки виконано із можливістю закриття його кришкою; де додатково прозора захисна пластикова плівкова ємність оснащена трубкою, яка призначена для виведення із прозорої захисної пластикової плівкової ємності відпрацьованого лікувального газу, при цьому трубка, призначена для виведення відпрацьованого лікувального газу, розташована у верхній частині плівкової ємності з протилежної від евакуатора сторони справа або зліва від осі симетрії та виконана у вигляді приклеєної або привареної до прозорої плівкової ємності циліндричної пластикової втулки із отвором, який з'єднаний із внутрішньою порожниною захисної пластикової ємності, при цьому із протилежної від внутрішньої порожнини пластикової ємності сторони отвір втулки виконано із можливістю закриття його кришкою; а трубка, призначена для введення лікувального газу, та трубка, призначена для виведення відпрацьованого лікувального газу, розташовані одна напроти іншої. Відповідно до винаходу, трубки можуть бути виконані у вигляді порту, у тому числі, оснащеного зворотним клапаном. Відповідно до винаходу лікувальним газом може бути кисень, озон, окис азоту, розпилений до газоподібного стану антимікробний агент. Відповідно до винаходу лікувальний газ може бути введено до зони рани безперервно або з переривами. Авторами винаходу неочікувано було виявлено, що саме пропонована даним винаходом конструкція пристрою для лікування гнійних ран забезпечує досягнення технічного результату. Так, експериментальним шляхом було виявлено, що розташування трубки, призначеної для введення лікувального газу, саме з верхньої сторони захисної плівкової ємності протилежно від евакуатора справа (або зліва, залежно від розташування трубки, призначеної для виведення відпрацьованого лікувального газу) від осі симетрії, та розташування трубки, призначеної для виведення відпрацьованого лікувального газу, саме з верхньої сторони захисної плівкової ємності протилежно від евакуатора зліва (або справа, в залежності від розташування трубки для введення газу) або справа, в залежності від розташування трубки для введення газу) від осі симетрії, при цьому у вигляді циліндричної пластикової втулки, дозволяє досягти такого режиму, 2 UA 106754 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 при котрому відбувається оптимальне обтікання абсолютно усієї поверхні гнійної рани. Це дозволяє значно скоротити строки лікування хворих та уникнути явищ ускладнення. Зокрема, автори винаходу, провели ряд експериментів, метою яких було визначення оптимального місця розташування трубок, призначених для введення та виведення лікувального газу у ранове середовище, та несподівано виявили, що оптимальним є розташування трубок, яке зазначене вище. Було виявлено, що таке, з першого погляду, неочевидне, розташування трубок для газу зі сторони, протилежної розташуванню евакуатора у пристрої, дозволяє уникнути явища затікання в трубки рідини, що евакуюється з рани, а також забезпечує неочевидний оптимальний режим перебування лікувального газу у рановому середовищі, м'яке турбулентне обтікання газовим середовищем абсолютно усієї ранової поверхні, що дозволяє досягти позитивних результатів у лікуванні гнійної рани. При будь-яких інших розташуваннях трубок для введення та виведення газу відносно розташування евакуатора та відносно осі симетрії самого пристрою, спостерігалося попадання в обидві трубки ранової рідини, неповне обтікання лікувальним газом ранової поверхні, наслідком чого було неефективне та тривале лікування пацієнтів з гнійними ранами. Додатково, пропонований пристрій для лікування гнійних ран є портативним, герметичним, зручним у використанні для медичного персоналу, оскільки дозволяє, не знімаючи пристрою з тіла хворого, дістатися до рани для проведення маніпуляцій; є комфортним для пацієнта, оскільки не пропускає у зовнішнє середовище неприємні гнійні запахи, притаманні для гнійних ран. Пропонований пристрій представлено на рисунку. На рис. продемонстровано загальний вигляд пристрою. Зокрема, показано: (1) - еластичну базову пластину, (2) - захисну пластикову плівкову ємність, (3) - евакуатор ранових виділень, (4) - трубку, призначену для введення лікувального газу, (5) - трубку, призначену для виведення лікувального газу. Пропонований пристрій використовується в такий спосіб. Рану обробляють медикаментами та готовлять до покриття пристроєм. Перед приклеюванням пристрою за допомогою шаблону (або за допомогою іншого методу) вимірюють розміри рани та наносять на зовнішню поверхню пластини пристрою (ця поверхня пластини вкрита папером) контури майбутнього отвору. По контуру обережно вирізають внутрішню частину, отримуючи, таким чином, отвір необхідної форми. Та частина поверхні пластини, що залишилася, використовується для закріплення пристрою на тілі пацієнта. Іноді на пластині пристрою круглий отвір може бути вирізано заздалегідь. Розмір отвору вибирають таким чином, щоб він був більшим за розміром рани. На тій ділянці прозорої пластикової плівковою ємності, яка розташована після приклеювання на тіло пацієнта знизу, знаходиться зливний пристрій - евакуатор, у вигляді привареної круглої трубки з запірним отвором, виконаним у вигляді пробки або запірним отвором іншої конструкції. За допомогою запірного отвору періодично зливають виділення з рани. Через трубку для введення лікувального газу кисень або інший газ подають з певною періодичністю до зони рани. Тиск кисню у створеному середовищі має не перевищувати суттєво атмосферного тиску для того, щоб пристрій міг утримуватися на тілі пацієнта. Для підвищення ефективності дії кисню на рану, кисень можна продувати безперервно. Для виведення використаного лікувального газу на плівковій ємності закріплена трубку для виведення газу. Пропонований даним винаходом пристрій, спосіб лікування гнійних ран, а також застосування пристрою для лікування гнійних ран було апробовано у клініках з метою лікування гнійних ран у хворих. Наводимо приклади ефективного застосування пристрою, приклади ефективного лікування пацієнтів з гнійними ранами за допомогою безперервної та періодичної оксигенації, реалізованих у середовищі гнійна рана-пристрій. Приклад 1. Пацієнт А., 50 років, діагноз - гнійний абсцес підшкірно-жирової клітковини передньої брюшної стінки. На початку лікування проводилося за загальними принципами лікування хірургічної інфекції, що включають оперативне втручання та медикаментозну терапію із промиванням та дренуванням рани. Однак, як виявилося, таке лікування, що проводили протягом 5 днів, було малоефективним. Пацієнтові призначено лікування шляхом застосування пропонованого даним винаходом пристрою та проведення оксигенації гнійної рани. Була розпочата постійна цілодобова обробка рани киснем під тиском, що не перевищував атмосферний тиск. У результаті проведеного лікування вже через 3 доби рана очистилася від некротичних тканин, з'явилися грануляції. Звільнення ранового ексудату було проведено лише 1 раз протягом усього часу лікування за допомогою пропонованого винаходом пристрою. Наприкінці лікування пристрій вилучений, на рану накладені вторинні шви, ускладнень не було, рана загоїлася. Через 5 діб шви були зняті. 3 UA 106754 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Приклад 2. Пацієнт Б., 50 років, діагноз - флегмона сідниці із гнійно-запальним інфільтратом. Лікування, котре напочатку проводилося за загальними принципами лікування хірургічної інфекції із застосуванням медикаментозної терапії із дренуванням рани протягом 5 днів, не виявило суттєвого лікувального ефекту. Тому пацієнтові було призначено лікування із застосуванням пропонованого пристрою шляхом періодичного продування рани киснем. Пристрій випорожняли один раз на 5 діб, оксигенацію з перервами проводили протягом 3 діб. Видалили пристрій після припинення виділень - на п'яту добу. Рана загоїлась первинним натягом протягом 7 діб. Пацієнт виписаний додому в задовільному стані. Приклад 3. Пацієнтка В., 35 років, із діагнозом - гострий абсцес передньобокової поверхні стегна із некротичними змінами шкіри. Спочатку лікування проводилося за загальними принципами лікування хірургічної інфекції із застосуванням медикаментозної терапії із дренуванням рани. Однак, як виявилося, таке лікування протягом 7 днів, не показало ефективності. Тоді пацієнтці було призначено лікування шляхом накладання пропонованого даним винаходом пристрою та проведення оксигенації рани. Була розпочата періодична обробка рани киснем. У результаті проведеного лікування вже через 3 доби рана очистилася від некротичних тканин, з'явилися грануляції. Звільнення ранового ексудату було проведено 1 раз протягом усього часу лікування за допомогою пропонованого пристрою. Наприкінці лікування пристрій був вилучений, на рану накладені вторинні шви, ускладнень не було, рана загоїлася. Через 5 діб шви були зняті. Усього залежно від способу лікування гнійної рани пацієнти були рандомізовані на 2 групи. Ці групи були співставними за віком, статтю та характером рани. В першій групі (130 пацієнтів) лікування гнійної рани виконувалося традиційним способом: проводили медикаментозну терапію, промивання та дренування рани. В другій групі (130 пацієнтів) лікування гнійної рани здійснювалось за допомогою пропонованого даним винаходом ранового мішка, який розташовували на рані, та через котрий подавали у гнійну рану кисень, з перервами або безперервним способом. Контроль ефективності лікування гнійних ран в обох групах виконувався за допомогою ультразвукового дослідження. В першій групі серозна ексудація з рани протягом 3-5 днів спостерігалась у 80 % пацієнтів. Серед них у 20 % утворилась серома з тривалою ексудацією з рани (протягом 14-16 днів). Спостерігалося нагноєння рани у 30 % пацієнтів. При ультрасонографії в підшкірній клітковині визначалось накопичення серозної рідини в об'ємі до 100 мл, що потребувало виконання множинних пункцій. Дренажі видалялись на 7-9 день. Інфільтрат рани спостерігався у 15 % пацієнтів. Строки перебування в стаціонарі пацієнтів першої групи склали в середньому 20±2 дні. В другій групі пацієнтів серозна ексудація протягом 3-4 днів спостерігалась у 40 % пацієнтів, серед них серома утворилась у 3 % пацієнтів з ексудацією з рани протягом 5-7 днів. При проведенні контрольної ультрасонографії обмежених накопичень серозної рідини не спостерігалось. Рановий мішок видалявся на 5-7 день. Нагноєння рани в цій групі пацієнтів не спостерігалось. Інфільтрат в ділянці післяопераційної рани мав місце у 0,5 % пацієнтів і був ліквідований консервативними засобами. Як видно з отриманих результатів, тривалість серозної ексудації з рани у пацієнтів першої групи з традиційним лікуванням та дренуванням була більшою у два рази порівняно з другою групою, де використовували пропонований винаходом пристрій із оксигенацією безперервним способом або з переривами. Це свідчить про перевагу пропонованого пристрою порівняно з традиційним лікуванням гнійної рани, що можна віднести на рахунок рівномірного та постійного контакту кисню з рановою поверхнею та по всій довжині рани, а також адекватної евакуації виділень з рани. Завдяки високій ефективності пристрою частота розвитку сероми в ділянці гнійної рани в другій групі пацієнтів зменшилась в чотири рази порівняно з першою групою, а частоту нагноєння рани було зведено до нуля. Частота виникнення інфільтрату в ділянці післяопераційної рани у пацієнтів другої групи майже не відбувалася порівняно з першою групою. Крім цього, строки перебування в стаціонарі пацієнтів другої групи були майже вдвічі-втричі меншими. Окрім вказаного, результати цитологічних досліджень показали високу ефективність пропонованого пристрою. Некротичний тип цитограм у всіх пацієнтів, що входили до другої групи, був відсутнім. Дегенеративно-запальний тип цитограм тривав недовго. Запальний та запально-регенеративний тип цитограм тривав недовго. У пацієнтів першої групи дегенеративно-запальний тип цитограм тривав довго, також тривалими були за своїм перебігом запальний та запально-регенеративний типи цитограм. Подібного роду методами із застосуванням пропонованого даним винаходом пристрою було проліковано пацієнтів із застосуванням як лікувального газу озону, окису азоту, а також 4 UA 106754 C2 5 10 розпиленого до газоподібного стану антимікробного агента. Лікувальний ефект був співрозмірним із лікувальним ефектом із застосуванням кисню. Як видно, застосування пропонованого пристрою та способу лікування ран з його допомогою показало позитивні динамічні результати лікування. Пропонований даним винаходом пристрій може бути одержано на будь-якому підприємстві по виготовленню відповідних пристроїв. Пристрій може бути виготовлено способом відповідно до будь-якої технології виготовлення відповідних пристроїв, відомої для спеціаліста у даній галузі, та за допомогою будь-якого стандартного устаткування з використанням відомих стандартних матеріалів, засобів та операцій для виготовлення відповідних пристроїв, відомих для спеціаліста у даній галузі, що підтверджує промислову придатність. Слід розуміти, що описані вище приклади та варіанти втілення є лише ілюстративними і спеціалістам у даній галузі пропонуються різні модифікації та зміни, які охоплюються суттю цієї заявки та обсягом формули винаходу. Слід розуміти, що наведена вище інформація ніяким чином не обмежує обсяг прав за заявкою. 15 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Пристрій, призначений для лікування гнійних ран, що включає еластичну базову пластину, прозору захисну пластикову плівкову ємність, яка закріплена на базовій пластині, евакуатор для ранових виділень, виконаний у вигляді приклеєної або привареної круглої трубки з запірним отвором, де прозора захисна плівкова ємність додатково оснащена трубкою, яка призначена для введення у прозору захисну плівкову ємність лікувального газу, при цьому трубка, призначена для введення лікувального газу, розташована у верхній частині плівкової ємності з протилежної від евакуатора сторони справа або зліва від осі симетрії та виконана у вигляді приклеєної або привареної до прозорої плівкової ємності циліндричної пластикової втулки із отвором, який з'єднаний із внутрішньою порожниною захисної пластикової ємності, при цьому із протилежної від внутрішньої порожнини пластикової ємності сторони отвір втулки виконано із можливістю закриття його кришкою; де додатково прозора захисна пластикова плівкова ємність оснащена трубкою, яка призначена для виведення із прозорої захисної пластикової плівкової ємності відпрацьованого лікувального газу, при цьому трубка, призначена для виведення відпрацьованого лікувального газу, розташована у верхній частині плівкової ємності з протилежної від евакуатора сторони справа або зліва від осі симетрії та виконана у вигляді приклеєної або привареної до прозорої плівкової ємності циліндричної пластикової втулки із отвором, який з'єднаний із внутрішньою порожниною захисної пластикової ємності, при цьому із протилежної від внутрішньої порожнини пластикової ємності сторони отвір втулки виконано із можливістю закриття його кришкою; а трубка, призначена для введення лікувального газу, та трубка, призначена для виведення відпрацьованого лікувального газу, розташовані одна напроти іншої. 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що трубки виконані у вигляді порту. 3. Пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що трубки, виконані у вигляді порту, оснащені зворотним клапаном. 4. Пристрій за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що кришка виконана у вигляді гвинтової кришки або кришки іншої конструкції. 5. Пристрій за будь-яким із пп. 1-4, який відрізняється тим, що лікувальним газом є газ, вибраний з групи: кисень, озон, окис азоту, розпилений до газоподібного стану антимікробний агент. 6. Пристрій за будь-яким із пп. 1-5, який відрізняється тим, що лікувальний газ вводиться в зону рани безперервно. 7. Пристрій за будь-яким із пп. 1-5, який відрізняється тим, що лікувальний газ вводиться в зону рани з перервами. 8. Спосіб лікування гнійної рани, який включає застосування пристрою за будь-яким із пп. 1-5. 9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що лікувальним газом є газ, вибраний з групи: кисень, озон, окис азоту, розпилений до газоподібного стану антимікробний агент. 10. Спосіб за будь-яким із пп. 8, 9, який відрізняється тим, що лікувальний газ вводиться в зону рани безперервно. 11. Спосіб за будь-яким із пп. 8, 9, який відрізняється тим, що лікувальний газ вводиться в зону рани з перервами. 12. Застосування пристрою за будь-яким із пп. 1-7 для лікування гнійної рани. 13. Застосування за п. 12, яке відрізняється тим, що лікувальним газом є газ, вибраний з групи: кисень, озон, окис азоту, розпилений до газоподібного стану антимікробний агент. 5 UA 106754 C2 14. Застосування за пп. 12, 13, яке відрізняється тим, що лікувальний газ вводиться в зону рани безперервно. 15. Застосування за пп. 12, 13, яке відрізняється тим, що лікувальний газ вводиться в зону рани з перервами. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6