Застосування комплексного сорбційно-протеолітичного препарату сертасил для лікування гнійних ран, трофічних виразок, опіків у ветеринарії

Реферат: Застосування комплексного антимікробного сорбційно-протеолітичного препарату Сертасил як засобу для лікування гнійних ран, трофічних виразок, опіків у ветеринарії. UA 73699 U (12) UA 73699 U UA 73699 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до нового застосування речовин на основі високодисперсного пірогенного кремнезему (торгові фармацевтичні назви Силард П, Силікс, Атоксил, Аеросил), який містить іммобілізовану на ньому сератіопептидазу у ветеринарній практиці. Така суміш активно лізує некротизовані тканини, очищує поверхню рани, покращує кровопостачання тканин, ліквідує неприязний гнильний запах, має протинабряковий ефект, пришвидшує одужання і знімає больові ефекти. Лікування гнійних ран з вираженою некротизацією тканин, особливо, якщо вони супроводжуються значною ексудацією, досить складна проблема, так як ефективних засобів терапевтичного впливу на ці процеси досить мало [1]. Відомі препарати, що застосовуються в гнійній хірургії як і у ветеринарії при досить доброму протибактеріальному ефекті, справляють недостатню некролізуючу дію. При наявності ж некролітичного впливу, мають мазеву форму випуску, погано видаляються при перев'язках, мають низьку сорбційну здатність [2]. Окрім того, усі вони не виявляють антигіпоксичну дію, не мають пролонгованого впливу і тому не дають стійкого ефекту при лікуванні гнійних захворювань м'яких тканин, що супроводжуються значною некротизацією. Всі ці недоліки виправляє комплексний антимікробний сорбційний препарат з некролітичною дією для лікування гнійних ран, трофічних виразок та опіків, інфільтратів з вираженим некротичним та ексудативним компонентами СЕРТАСИЛ [3], який включає в себе високодисперсний пірогенний кремнезем (торгові фармацевтичні назви Силард П, Силекс, Атоксил, Аеросил), містить іммобілізовану на ньому сератіопептидазу. Останній препарат є ферментативним препаратом, виявляє лікуючий ефект. Склад компонентів у мас. %: Аеросил (Силікс, Атоксил, від 99 до 90 Силард) Сератіопептидаза від 1 до 10 Допоміжні речовини: магнію стеарат, магнію карбонат, лактоза, крохмаль, поверхневоактивні речовини, рН-підтримуючі речовини тощо до 100. Аеросил - високодисперсний пірогенний кремнезем, що складається з гідратованих сферичних часточок середнього радіуса 4-10 нм, аерогель полісилікатної кислоти складу SiO 2* хН2О вміст води може досягати 10 мас. %. Аеросил дозволений для використання перорально як ентеросорбент та як матриця для іммобілізації лікарських препаратів. Сератіопептидаза протеолітичний фермент, що може бути виділений iз непатогенної кишкової бактерії Serratia E15 і має фібринолітичну, протизапальну, протинабрякову активність та застосовується як протизапальний та протинабряковий препарат для внутрішнього застосування. Сертасил застосовується для лікування гнійних ран, опіків III-IV стадії, трофічних виразках різної етіології, що супроводжуються некротизацією тканин. Знищує запах, очищує рану від гною, некротичних тканин. СЕРТАСИЛ використано в 47 хворих з глибокими трофічними виразками, опіками III ступеня, "сухих" гангренах, гнійними ранами в стадії ексудації з вираженими щільними некрозами на їх поверхні, які було неможливо усунути за допомогою інших методів (в тому числі - оперативним втручанням), запального інфільтрату (після кульового поранення). Приклад 1: Хвора Б., 1948 р.н., госпіталізована до лікарні з приводу - Термічний опік правого стегна та гомілки 4 % III Б ст. Стан хворої середньої важкості, температура тіла 38,5 Гр. С, вся поверхня шкіри в вказаній ділянці некротизована з щільним струпом. Проведено оперативне втручання - некректомія. На ранову поверхню накладено СЕРТАСИЛ. Через 2 години температура зменшилась. Повне очищення рани від некротичних мас спостерігалось протягом 2 діб. В подальшому перев'язки проводились з метилурациловою маззю через добу до повного заживления. Рани зажили протягом 17 діб. Приклад 2: Хворий М., 1964 р.н., був прийнятий в х/в з діагнозом: Кульове поранення ускладнене запальним інфільтратом передньої черевної стінки. При огляді визначається інфільтрат в лівій здухвинній ділянці розмірами 11,0×6,5 см. В центрі інфільтрату - кульовий отвір 1,5×0,7 см., з рановим ходом, розташованим ззовні досередини, довжиною близько 3,5 см. Тканини навколо ранового ходу некротично змінені, набряклі, тьмяні. На дні ранового ходу визначається наявність кулі. Хворий при вступі прооперований - виконане видалення кулі, проведено некректомію. В післяопераційному періоді отримував лікування: цефтрiаксон 1,0 гр. × 2 р/д, в/м, протягом 5 діб, диклофенак натрію 3,0 мл в/м, × 1 р/д, протягом 3 діб, лідазу 64 ОД × 1 р/д, в/м, УВЧ на ділянку інфільтрату протягом 7 діб, щоденні перев'язки з йоддицерином, діоксизолем. Проведене лікування без значного ефекту: інфільтрат зберігається попередніх розмірів, ознак очищення рани, її заживления немає. Хворому запропоноване оперативне 1 UA 73699 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 лікування - висічення інфільтрату, від якого він категорично відмовився. Вирішено провести курс лікування з використанням препарату СЕРТАСИЛ шляхом введення його в рановий хід після попередньої санації розчином декасану. Впродовж наступних двох діб відмітилось повне очищення ранового ходу від некротичних мас, впродовж 7-8 діб від початку лікування інфільтрат розмірами 3,0×2,5 см, рановий хід поверхневий, рана повністю виповнилась грануляціями, активно епітелізує. Повне заживления з розсмоктуванням інфільтрату відмічено впродовж 14 діб після початку лікування хворого препаратом СЕРТАСИЛ. Оглянутий через 1 міс. - в ділянці бувшої рани та інфільтрату - поверхневий рубець близько 1,0×0,4 см. Скарг не висловлює. Приклад 3: Хвора К., 1935 р.н., госпіталізована з приводу хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, ускладненою трофічною виразкою, покритою місцями некротичними тканинами. 8 При мікробіологічному дослідженні отримано В. Fragilis, Е. Соlі 10 в 1г. тканини. Після двох перев'язок з СЕРТАСИЛом мікроби не отримані, виразка повністю очистилась за 3 доби. В подальшому використовувалась для перев'язок метилурацилова мазь до повного заживлення, яке наступило через 17 діб. У зв'язку з викладеним, препарат СЕРТАСИЛ можна використовувати для місцевого лікування ран різного ґенезу, трофічних виразок, абсцесів, інфільтратів, опіків та ін., з вираженим некротичним компонентом, усунення якого не можливе іншим способом (в тому числі оперативним) з різних причин. Аналогічно препарат діє і при лікуванні ран різного ґенезу, трофічних виразок, абсцесів, інфільтратів, опіків та ін., з вираженим некротичним компонентом у тварин при застосуванні у ветеринарній практиці. Зокрема при лікуванні погано загоює виразки та рани у собак (наприклад волога екзема), травматичних ран, післяопераційних інфекцій, хронічних ран, наприклад рани ніг у коней, шкірні рани після укусів москітів, мух та інших комах у коней, шкірний стрептотрихоз у коней, великої рогатої худоби, овець та кіз. Що підтверджено окрім інших наступними експериментальними дослідженнями. В основу корисної моделі поставлена задача експериментальних досліджень склали досліди на білих статевозрілих нелінійних щурах - самцях вагою в середньому 250-251 грамів. Поставлена задача вирішується тим, що у щурів моделювали асептичне запалення за методикою С.А. Шалімова з співавт. (1989 р.) [5]. З цією метою в піддослідних тварин на ділянці спини, найменш доступному для розчісування, вистригали ділянку хутра 2,5×3,0 см, оброблювали шкіру спиртовим розчином йоду і, після місцевої анестезії 0,5 % розчину новокаїну, вводили в підшкірну основу 1 мл 10 % розчину хлориду кальцію. Після спонтанного формування гнійника, що визначали за клінічними ознаками, виконували розкриття його в стерильних умовах під м/а 0,5 % новокаїном і в подальшому проводили лікування гнійної рани з використанням різних аплікаційних сорбентів. Спеціальної підготовки тваринам перед експериментом не проводилось. Щури утримувались в віварії при постійній температурі, тиску та вологості. Їжа та питво були доступні в будь-який час доби, світловий режим 12:12. Відповідно загальноприйнятим етичним нормам, всі болісні маніпуляції з тваринами здійснювали під місцевою інфільтраційною анестезією 0,5 % розчином новокаїну в дозі 1 мл. Всі щури знаходились в однакових умовах. Для виключення стимулюючого впливу компонентів слини інших щурів (Effenberg Th. et al., 1984) тварини знаходились в індивідуальних клітках [6]. При виборі експериментальних тварин і проведенні експериментів керувались положенням "О мерах по дальнейшему совершенствованию организационных работ с использованием экспериментальных животных". (Наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР № 755 від 12 серпня 1977 р. та № 701 від 24 липня 1978 р.) та Закону України № 3447-IV "Про захист тварин від жорстокого поводження" (2006 p.). Використовували наступні методи оцінки ефективності застосування аплікаційних сорбентів в лікуванні гнійно-запального процесу в експерименті: 1) клінічні (строки нормалізації загального стану тварин; строки стихання запальних явищ в рані; очищення її, поява грануляцій; строки відторгнення струпу, епітелізації); 2) бактеріологічні; 3) цитологічні; 4) статистичні. В експерименті ранові виділення отримували шляхом забору стерильною марлевою кулькою з ранової поверхні. З отриманого матеріалу на предметному склі готувався нативний мазок, який потім висушували та фарбували за Романовським-Гімзе (К.Н. Фенчин) [7]. Цитологічна картина ранових виділень вивчена в динаміці у 60 щурів протягом 1, 2 та 3 діб після нанесення травми. Динаміку процесу заживления оцінювали шляхом фотографування ран за допомогою цифрової фотокамери Olympus С - 480 ZOOM (Indonesia) з наступним аналізом та обробкою зображень з використанням пакета програм SigmaScanPro. 2 UA 73699 U 5 Як один з компонентів клінічного дослідження використовували планіметричний контроль шляхом вимірювання площі ранових поверхонь на 1 та 13 добу після розкриття гнійника. В зв'язку з тим, що відмічалась значна дисперсія розмірів ран, для реєстрації швидкості зменшення площі рани застосовували також відносні показники - тест (А) Л.Н. Попової (1942 p.), a також вираховували індекс (Y) B.C. Песчанського (1977 p.). Тест Л.Н. Попової є показником швидкості заживлення і полягає у визначенні відсотку зменшення площі рани за добу та розраховується за формулою (2.1): A 10 25 30 35 40 Формула (2.1) 1 2 x 1  x i | x i 1 y i  y i 1  , Формула (2.2) i0 де: S - площа, яка розраховується; (х0, у0)=(хn, уn) [239] Розрахунок індексу B.C. Песчанського, який є показником величини відносного заживления, проводився за формулою (2.3): Y 20 S t де: А - тест, що визначається, S - початкова площа рани, Sn - площа в зазначений момент часу, t - кількість днів, що пройшли між вимірюванням площі. Для визначення площі рани на її поверхню наносилась поліетиленова плівка (попередньо простерилізована), через неї наносились контури рани. За умови, що координати вершин n - кутника рівні (хі, уі), і=1,…, n, площу рани розраховували за формулою (2.2): S 15 S  Sn  100 S0  S t ,Формула (2.3) S0 де: S0 - початкова площа рани, St - її площа в день t. Перед початком та в кінці експерименту виконувались контрольні зважування щурів, так як зміна маси тіла тварин є неспецифічним показником, який відображує загальну стійкість організму до впливу різноманітних стресових факторів (K.Schmidt-Nielsen, 1987) [8]. Цитологічний контроль ранового процесу здійснювали шляхом дослідження мазків-відбитків за методом М.В. Покровської, М.С. Макарова (Б.М. Даценко, 1995). [9]. Дослідження проводили через 6, 12, 24 та 48 годин. Бактеріологічний контроль здійснювали шляхом якісної оцінки бактеріологічних посівів ранових виділень протягом першої доби ранового процесу та через 1 добу. Числові дані оброблювали статистично з використанням пакета програм KyPlot Version 2,0 beta; Biostatistics Version 4,03. Відмінності між групами вважали статистично значимими при 95 % вірогідності (р≤0,05), як статистичний критерій достовірності і для кількісних показників вибраний критерій t Стьюдента. Для вивчення ефективності синтезованого препарату "СЕРТАСИЛ" та порівняння його некролітичного ефекту з препаратами інших аплікаційних сорбентів, зокрема "Гентаксаном", який являє собою композицію, що вміщує в себе ксерогель метилсилікатної кислоти з іммобілізованим на ньому антибіотиком гентаміцином [14], проведено серію експериментальних досліджень на щурах. Для цього моделювали гнійний процес, але, для переважання некротичного компонента в рані, підшкірно вводився 10 % розчин хлориду кальцію. Всього в дослід взято 31 тварину, які були розподілені на 3 групи. I група (8 тварин) була контрольною. Щури отримували 10 % р-н NaCl. II група (7 тварин) отримувала лікування "Гентаксаном". III група (8 тварин) - отримувала "Сертасил". Методика застосування препаратів була аналогічна вищерозглянутим. Результати планіметрії ран на 13 добу лікування наведені в табл. 3.13. 3 UA 73699 U Таблиця 3.13 Результати планіметричних досліджень в досліджуваних групах тварин на 13 добу, мм № Назва групи/лікувальний групи препарат І Контрольна/10 % NaCl (n=8) Доба вимірювання 13 Результат планіметрії 96,3±21,5 II Основна/Гентаксан (n=7) 13 Основна/Сертасил (n=8) 13 Значимість різниці р=0,0092 р1=0,0668 р=0,0009 р1=0,1221 р2=0,0003 37,2±1,9 III 2 5,5±3,3 Примітка, р - в порівнянні з контролем; р1 - в порівнянні з II групою; р2 - в порівнянні з III групою. 5 Як видно з отриманих даних, за результатами планіметричних вимірювань, менша площа ранової поверхні відмічається в III групі тварин, лікування яких здійснювали з використанням препарату "Сертасил". Результати клінічних досліджень представлені в таблиці 3.14. Таблиця 3.14 Клінічні показники динаміки ранового процесу в групах Групи тварин І II III 10 % NaCl Гентаксан Сертасил 10,0+0,2 7,0±0,23 3,0±0,2 діб діб доби 14,0±0,5 11,0±0,1 6,0±0,1 діб діб діб 4,0±0,1 9,9±0,3 діб 7,5±0,2 діб доби Параметри Очищення рани Строки відторгнення вторинних струпів від розкриття абсцесу Початок епітелізації (крайової, острівцевої) Продовження табл. 3.14 І 10 % NaCl Групи тварин II Гентаксан Повна епітелізація рани 23,0±0,8 доби 18,7±0,4 діб Планіметрія ранової поверхні на 13 добу після розкриття абсцесу 97,2±22,8 мм 2 38,0±2,8 мм Параметри Поверхня рани після 8-9 доби до 22 доби Приріст ваги Мікрофлора через 6 годин Мікрофлора через 24 години Мікрофлора через 48 годин 10 2 III Сертасил 14,0±0,1 діб 2 5,2±3,5 мм В 4,5 раз