Застосування інфузійного комплексного препарату сорбілакт поліфункціональної дії

Реферат: Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії для нормалізації активності аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази крові хворих і з метою попередження функціональної неспроможності шлунково-кишкового анастомозу після субтотальної резекції шлунка відразу після операцій вводять препарат у вигляді внутрішньовенних крапельних інфузій по 800 мл (10-12 мл на кг маси тіла) за добу з швидкістю 30-40 крапель за хвилину протягом 5-ти днів. UA 111138 U (12) UA 111138 U UA 111138 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії для нормалізації активності аланінамінотрансферази й аспартатамінотрансферази крові у хворих на рак антрального відділу шлунка після субтотальної резекції шлунка у ранньому післяопераційному періоді. У хворих на рак антрального відділу шлунка, виснажених захворюванням і зв'язаним з цим недоїданням або голодуванням, які перенесли складну абдомінальну операцію, розвивається порушення обмінних процесів, у тому числі зростання активності амінотрансфераз крові, що погіршують перебіг раннього післяопераційного періоду і призводять до ускладнень. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із зростанням рівня захворюваності на рак шлунка і збільшенням кількості операцій на шлунку. Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії для нормалізації активності амінотрансфераз крові оперованих хворих з метою попередження функціональної неспроможності анастомозу є актуальним і необхідним у хірургічному лікуванні хворих після складних абдомінальних операцій. Як препарат порівняння використаний розчин Рінгера-Локка для внутрішньовенних інфузій по 1000,0 мл на добу. Склад розчину Рінгера-Локка: натрію хлориду - 9,0 г, натрію гідрокарбонату - 0,2 г, кальцію хлориду - 0,2 г, калію хлориду - 0,2 г, глюкози - 1,0 г, води для ін'єкцій до 1 літра. На відміну від розчину Рінгера-Локка у препараті Сорбілакт основними діючими речовинами є сорбітол і залужнювальний засіб натрію лактат. Інфузійний комплексний препарат Сорбілакт поліфункціональної дії розроблений у Державній Установі «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної Академії Медичних Наук України», м. Львів. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності лікування хворих на рак антрального відділу шлунка після субтотальної резекції шлунка у ранньому післяопераційному періоді, поліпшення безпосередніх результатів операційного лікування, зниження кількості післяопераційних ускладнень, скорочення тривалості лікування оперованих хворих, зменшення числа ліжко-днів. Поставлена задача вирішується тим, що відразу після операційного втручання застосовують інфузійний комплексний препарат Сорбілакт поліфункціональної дії у вигляді внутрішньовенних крапельних інфузій по 800,0 мл (10-12 мл/кг маси тіла) на добу протягом 5-ти днів. Інфузії проводяться з швидкістю 30- 40 крапель за хвилину. Сорбілакт - інфузійний препарат, у склад якого входить: сорбітол - 200,0 г, натрію лактат (в перерахунку на 100 % речовину) - 19,0 г, натрію хлориду - 6,0 г, кальцію хлорид - 0,1 г, калію хлорид - 0,3 г, магнію хлорид - 0,2 г, вода для ін'єкцій до 1,0 літра. Іонний склад препарату: натрій-іон - 6,395 мг/мл - 278,16 ммоль/л, калій-іон - 0,157 мг/мл 4,02 ммоль/л, кальцій-іон - 0,036 мг/мл - 0,90 ммоль/л, магній-іон - 0,051 мг/мл - 2,10 ммоль/л, хлор-іон - 3,995 мг/мл - 112,69 ммоль/л, СН3СН(ОН)СОО - 15,635 мг/мл - 175,52 ммоль/л; рН 6,0 - 7,6. Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії в онкологічних хворих, оперованих на травному тракті проводилося протягом 20 років з 1995 року. Інструкція для медичного застосування препарату Сорбілакт затверджена наказом МОЗ України, реєстраційне посвідчення № UА/2401/01/01 від 13.10.2014 року. Для виявлення лікувальної ефективності застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії в оперованих хворих після субтотальної резекції шлунка в ранньому післяопераційному періоді досліджено дві групи онкологічних хворих з розподілом їх за діагнозом, статтю і віком (табл. 1). У хворих з метою встановлення клінічного діагнозу, крім рентгенологічного дослідження травного тракту проводили ендоскопічне обстеження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки з допомогою фіброгастроскопа і фібродуоденоскопа з біопсією пухлини, а також ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. 1 UA 111138 U Таблиця Розподіл онкологічних хворих за клінічним діагнозом, статтю і віком Діагноз Рак антрального відділу шлунка Усього хворих 5 10 31-40 Ч Ж 41-50 Ч Ж Вік і стать 51-60 Ч Ж 60 3 1 7 3 12 7 11 5 6 5 60 3 1 7 3 12 7 11 5 6 5 К-сть хворих 61-70 Ч Ж 71-80 Ч Ж Під клінічним спостереженням знаходилося 60 онкологічних хворих. У числі оперованих 39 чоловік і 21 жінка. Вік хворих: до 40 років - 4, від 41 до 50 років - 10, від 51 до 60 років - 19, від 61 до 70 років - 16, від 71 до 80 років - 11 (див. табл. 1). Спосіб і об'єм субтотальної резекції шлунка визначали в залежності від локалізації, поширення і форми росту злоякісного процесу, виявленими перед і під час операцій. Види і характер операційних втручань представлені в таблиці 2. Субтотальну резекцію шлунка проведено в 60 онкологічних хворих.( див. табл. 2). Основна група - 30 онкологічних хворих одержувала інфузійну терапію із застосуванням препарату Сорбілакт. Група порівняння - 30-ти онкологічним хворим інфузійна терапія проводилася розчином Рінгера-Локка, відповідно до відомого прототипу. Таблиця 2 Види і характер операційних втручань в онкологічних хворих, які одержували інфузії препарату Сорбілакт (основна група) та розчину Рінгера-Локка (група порівняння). Операції Кількість операцій 60 60 Субтотальна резекція шлунка Усього операцій 15 20 25 30 35 40 Для вивчення лікувальної дії внутрішньовенних введень інфузійного комплексного препарату Сорбілакт на функціональний стан печінки онкологічних хворих досліджували активність амінотрансфераз крові до початку інфузійної терапії, у першу добу після проведення внутрішньовенних інфузій, через дві доби після внутрішньовенних введень, через три доби після внутрішньовенних інфузій, через чотири доби після внутрішньовенних вливань, через п'ять діб після внутрішньовенних інфузій. Спостереження за зміною активності амінотрансфераз крові в динаміці дозволяє стверджувати лікувальну дію препарату Сорбілакт на клітини печінки онкологічних хворих у ранньому післяопераційному періоді. У хворих на рак антрального відділу шлунка після субтотальної резекції шлунка виявлено підвищення активності аланінамінотрансферази у плазмі крові, що пояснюється впливом операційного стресу і виходу ферментного білка через пошкоджені мембрани клітин у кров (фіг. 1). Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії у дозі 800,0 мл (10-12 мл на кг маси тіла) на добу відразу після операцій протягом 5-ти днів приводить до нормалізації активності аланінової трансамінази в плазмі крові оперованих хворих у ранньому післяопераційному періоді. Фіг. 1. Активність аланінамінотрансферази у плазмі крові хворих після субтотальної резекції шлунка до і після внутрішньовенних інфузій препарату Сорбілакт (1) і розчину Рінгера-Локка (2) у ранньому післяопераційному періоді. І - до інфузій, II - перша доба після інфузій, III - друга доба після введень, IV - третя доба після інфузій, V - четверта доба після вливань, VI - п'ята доба після інфузій. Таким чином, виявлено, що в основній групі хворих на рак антрального відділу шлунка після операції субтотальної резекції шлунка на 5-ту добу інфузійної терапії препаратом Сорбілакт спостерігається нормалізація активності аланінамінотрансферази плазми крові в оперованих хворих, яка звільняється при пошкодженні клітин печінки у ранньому післяопераційному періоді. 2 UA 111138 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У групі порівняння на 5-й день також відновилась тенденція до зниження активності аланінової трансамінази, але істотно менша, ніж в основній групі (див. фіг. 1). Нормалізація активності аланінамінотрансферази настала через 8 днів при інфузійній терапії з використанням розчину Рінгера-Локка. Отже, застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії у хворих на рак антрального відділу шлунка після субтотальної резекції шлунка сприяє прискоренню нормалізації активності аланінової трансамінази на 5-ту добу в оперованих хворих у ранньому післяопераційному періоді у порівнянні з інфузіями розчином Рінгера-Локка. Отримані дані стверджують, що застосування Сорбілакту має істотні переваги щодо розчину Рінгера-Локка - прототипу, оскільки прискорює нормалізацію показників активності аланінамінотрансферази крові оперованих хворих. Лікувальна ефективність інфузійного препарату Сорбілакт пов'язана з його дезінтоксикаційною, енергетичною, стимулюючою перистальтику кишечника дією та усуненням метаболічного ацидозу в оперованих хворих, оскільки при введенні препарату в судинне русло із натрію лактату вивільняється натрій, вуглекислий газ, і вода, які утворюють бікарбонат натрію, що призводить до збільшення лужного резерву крові. В онкологічних хворих на рак антрального відділу шлунка після субтотальної резекції шлунка виявлено зростання активності аспартатамінотрансферази у плазмі крові хворих у перші дні після операцій (фіг. 2). Фіг. 2. Активність аспартатамінотрансферази у плазмі крові хворих після субтотальної резекції шлунка до і після внутрішньовенних інфузій препарату Сорбілакт (1) і розчину РінгераЛокка (2) у ранньому післяопераційному періоді. І - до інфузій, II - перша доба після інфузій, III - друга доба після введень, IV - третя доба після інфузій, V - четверта доба після вливань, VI - п'ята доба після інфузій. Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії відразу після операцій протягом 5-ти днів нормалізує активність аспарагінової трансамінази в плазмі крові оперованих хворих у ранньому післяопераційному періоді (див. фіг. 2). Таким чином, виявлено, що в основній групі онкологічних хворих після субтотальної резекції шлунка внутрішньовенні інфузії препарату Сорбілакт протягом 5-ти днів нормалізують активність аспартатамінотрансферази плазми крові в оперованих хворих, яка звільняється при пошкодженні клітин печінки у ранньому післяопераційному періоді, що свідчить про сприятливий вплив інфузій препарату на функцію гепатоцитів печінки. У групі порівняння на 5-й день також відновилася тенденція до зменшення активності аспарагінової трансамінази, але суттєво менша, ніж в основній групі (див. фіг. 2). Нормалізація активності аспартатамінотрансферази наступила через 8 днів після інфузій розчину РінгераЛокка. Отже, застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії у хворих на рак антрального відділу шлунка після субтотальної резекції шлунка сприяє прискоренню нормалізації активності аспарагінової трансамінази на 5-ту добу в оперованих хворих у ранньому післяопераційному періоді у порівнянні з інфузійною терапією розчином Рінгера-Локка. Одержані дані підтверджують, що застосування Сорбілакту має суттєві переваги щодо розчину Рінгера-Локка - прототипу, оскільки прискорює нормалізацію активності аспартатамінотрансферази крові оперованих хворих. Отже, на основі проведених досліджень встановлено, що в основній групі хворих після субтотальної резекції шлунка, які отримували внутрішньовенні інфузії препарату Сорбілакт спостерігається нормалізація активності амінотрансфераз плазми крові оперованих хворих, що є підтвердженням лікувальної дії препарату на функцію гепатоцитів печінки, що приводить до збільшення регенерації гепатоцитів печінки. Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії при розвитку запального набряку шлунково-кишкового анастомозу після субтотальної резекції шлунка запобігає повторному операційному втручанню і зберігає час для проведення протизапальної терапії. У випадку виникнення функціональної неспроможності анастомозу, внаслідок анатомічних і технічних особливостей операцій в онкологічних хворих інфузійна терапія із застосуванням Сорбілакту приводила до відновлення функції шлунково-кишкового анастомозу. Виразний клінічний ефект спостерігається у хворих після субтотальної резекції шлунка внаслідок застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії. В оперованих хворих раніше відновлюється перистальтика шлунково-кишкового тракту, 3 UA 111138 U 5 10 15 20 25 30 відбувається загоєння ран первинним натягом, знижується кількість післяопераційних ускладнень, хворі скоріше виписуються з клініки. У групі порівняння також спостерігалася тенденція до покращення клінічних ознак, але значно менша, ніж в основній групі. В одного хворого, після субтотальної резекції шлунка розвинулися ознаки функціональної неспроможності шлунково-кишкового анастомозу з розходженням швів. У двох оперованих хворих появилися симптоми анастомозиту. Отримані дані свідчать, що застосування Сорбілакту має істотні переваги щодо розчину Рінгера-Локка прототипу, оскільки спостерігається прискорення нормалізації клінічних ознак у ранньому післяопераційному періоді, що значно зменшує кількість післяопераційних ускладнень і хворі скоріше виписуються з клініки. Конкретний приклад застосування інфузійного препарату Сорбілакт. Хворому Д., чол., 66 років, з клінічним діагнозом рак антрального відділу шлунка, проведено субтотальну резекцію шлунка. Відразу після операції хворому призначено внутрішньовенне крапельне введення Сорбілакту в дозі 800 мл на добу, протягом 5 днів з швидкістю 30-40 крапель за хвилину. Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії призвело до істотного зниження активності аланінамінотрансферази й аспартатамінотрансферази плазми крові, нормалізації загального білка, корекції електролітів, зменшення концентрації сечовини і креатиніну в крові оперованого хворого. Перистальтика кишечнику відновилась на 2-у добу після операції. Післяопераційна рана у хворого загоїлась первинним натягом. Оперований хворий у задовільному стані виписаний з клініки на 5 днів скоріше, ніж у групі порівняння. Отже, застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії дозволяє скоротити тривалість лікування оперованих хворих після субтотальної резекції шлунка у ранньому післяопераційному періоді, оскільки при його застосуванні покращуються безпосередні результати хірургічного лікування, що зменшує кількість післяопераційних ускладнень і приводить до скорочення терміну перебування оперованих хворих у клініці на 5 днів, що свідчить про реалізацію завдання винаходу. Застосування Сорбілакту характеризується доброю толерантністю і відсутністю побічної дії. Інфузійна терапія базується на використанні вітчизняного препарату Сорбілакт, який є у достатній кількості в аптеках України за доступною ціною. Застосування Сорбілакту є корисним і необхідним у медичній практиці для широкого використання при інфузійній терапії оперованих хворих в умовах реаніматологічних, хірургічних і абдомінальних відділень клінік та лікарень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Застосування інфузійного комплексного препарату Сорбілакт поліфункціональної дії для нормалізації активності аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази крові хворих і з метою попередження функціональної неспроможності шлунково-кишкового анастомозу після субтотальної резекції шлунка, у якому відразу після операцій вводять препарат у вигляді внутрішньовенних крапельних інфузій по 800 мл (10-12 мл на кг маси тіла) за добу з швидкістю 30-40 крапель за хвилину протягом 5-ти днів. 4 UA 111138 U 5 UA 111138 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6