Спосіб діагностики одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої області

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, зокрема стоматології, і стосується способу діагностики одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої області, який включає визначення UA 111889 C2 (12) UA 111889 C2 концентрації метаболітів оксиду азоту як показників запалення у ротовій рідині хворого; підвищення концентрації загальних метаболітів оксиду азоту у ротовій рідині вище 21,5 мкмоль/мл, аніон-нітриту - вище 4,15 мкмоль/мл, нитратів - вище 16,6 мкмоль/мл розцінюють як активацію запальних одонтогенних захворювань. 0 UA 111889 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, зокрема до стоматології, і стосується способів діагностики одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої області. Лікування та профілактика одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої області є актуальною проблемою стоматології. За даними ВООЗ, близько 80 % населення світу страждають на запальні захворювання щелепної області, що є основною причиною втрати зубів у людей після 30 років. Проблема діагностики та оцінки ступеня ураження та прогнозування перебігу цих захворювань є актуальною, оскільки високий рівень захворюваності на запальні та запально-дистрофічні захворювання щелепно-лицевої області серед населення України реєструється практично в усіх регіонах. Актуальність оцінки ступеня ураження в комплексній діагностиці захворювання обумовлена необхідністю визначення потрібного обсягу лікування та перебігу захворювання і зумовлює необхідність розробки, створення та застосування нових чутливих до усіх ланок патогенезу критеріїв оцінки запальних захворювань щелепно-лицевої області, зокрема періодонтиту, періоститу та ін. Відомий цілий ряд способів діагностики вищеназваних захворювань, зокрема рентгенодіагностика, радіологічне та морфологічне дослідження, діагностика ультразвуком, електроодонтодіагностика та ін. Відомий спосіб діагностики стоматологічного статусу і лікування зубощелепної системи, який полягає у рутинному дослідженні органів ротової порожнини, після чого, залежно від ступеня ураження, кожному елементу по чотирибальній шкалі надають умовно рівень ураження. При значенні суми, що дорівнює 0 балів, визначають стан сегмента зубощелепної системи як норму; при значенні суми балів від 1 до 10 - як перший ступінь ураження сегмента; при значенні суми балів від 11 до 20 - як другий ступінь ураження; при значенні суми балів від 21 і більше - як третій ступінь ураження. До недоліків даного способу діагностики слід віднести надмірну трудомісткість дослідження усіх сегментів ротової порожнини, складність аналізу результатів та недостовірність результатів за рахунок суб'єктивності сприйняття стану досліджуваних органів. 1. Патент Російської Федерації № 2299015, кл. МПК А61В 10/00. Опубл. офіц. бюл. "Изобретения. Полезные модели" від 20.05.2007. Відомий спосіб діагностики деструктивних форм хронічного періодонтиту шляхом трансілюмінаційного дослідження альвеолярного відростка щелепи у сегменті проекції кореня зуба, причому просвічування здійснюють світловодом освітлювача пучком "холодного" світла галогенної лампи розжарювання 24 В, 150 В і діагностують деструктивні форми хронічного періодонтиту при наявності затемнень різних розмірів і інтенсивності, які відповідають проекції коренем досліджуваних зубів. До недоліків даного способу діагностики слід віднести необхідність регулювання значень сили світлового потоку, коли при недостатньому його рівні відсутня можливість виявлення деталей структури, а при надмірній яскравості світла виникають світлові поля, де відсутні структурні елементи. 2. Патент Російської Федерації № 2160048, кл. МПК А61В6/14. Опубл. офіц. бюл. "Изобретения. Полезные модели" від 10.12.2000. Відомий спосіб ранньої ультразвукової діагностики періоститу трубчатих кісток надкісниці шляхом поліпозиційного сканування поверхні кістки у режимі реального часу з метою виявлення гіперехогенних фрагментів або фрагментів розміром від 2 мм та більше з акустичною тінню, нерухомі і хворобливі при компресії датчика, що дозволяє діагностувати періостит довгих трубчатих кісток надкісниці. До недоліків даного способу діагностики слід віднести необхідність застосування складного та дорогого устаткування та складність обробки одержаних результатів дослідження. 3. Патент Російської Федерації № 2277858, кл. МПК А61В8/00. Опубл. офіц. бюл. "Изобретения. Полезные модели" від 20.06.2006. Відомий спосіб діагностики деструктивних форм періодонтиту, що включає одержання цифрового рентгенівського зображення, візуальну оцінку геометричних розмірів і оптичної щільності зони ураження, побудову гістограм оптичної щільності в зоні ураження та визначення наявності й характеру деструкції, причому додатково, після розподілу оптичної щільності цифрового рентгенівського зображення зони ураження, вираховують інформаційні параметри "зони зацікавленості" та показника відносно її ентропії, а значення показника ідентифікують з формами відомих і підтверджених комісійно дентальних рентгенограм, характерними для гранульоми, кістогранульоми чи кісти. До недоліків даного способу діагностики слід віднести необхідність застосування складного та коштовного устаткування та складність обробки одержаних результатів дослідження із застосуванням цифрових технологій. 4. Патент України № 9186, кл. МПК А61В5/00. Опубл. офіц. бюл. "Промислова власність", 2005, № 9 від 15.09.2005. 1 UA 111889 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відомий спосіб діагностики деструктивних форм періодонтиту, який полягає у тому, що проводять контактну внутрішньоротову рентгенографію за допомогою звичайного дентального апарату, при цьому рентгенівську плівку розміром 3,1×4,1 см розташовують впритул до зуба, проводять паралельну техніку зйомки зуба, що цікавить, після прояву плівки визначають наявність осередку деструкції і його верхньо-нижній, медіо-дистальний розміри. До недоліків даного способу діагностики слід віднести необхідність робити декілька знімків, що підвищує дозу іонізуючого випромінювання, оскільки у фокусі зйомки знаходиться не більше двох зубів; можливі погрішності; існує неможливість визначення цілісності кортикальної пластинки і стан м'яких тканин, що знаходяться у безпосередній близькості до осередку ураження. 5. Рабухина Н.А., Аржанцев А.П. Рентгенодиагностика в стоматологии. - 2-е изд. стер. - М.: ООО "Мед. информ. агентство", 2003. - 452 с. Відомий спосіб оцінки функціонального стану слизової оболонки порожнини рота, який здійснюють наступним чином: під анестезією відбирають біоптат слизової оболонки порожнини рота, з якого виготовляють кріостатні зрізи 5-7 мкм, їх фіксують в льодяному ацетоні. Використовуючи маркери (антитіла) до рецепторів, що складають фенотип імуноцитів, ідентифікують клітини за допомогою непрямого імуногістохімічного аналізу. Визначають CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD16+, CD14+, HLA-DR+клітини, які присутні у слизовій оболонці порожнини рота. Метод включає три реакції, суть яких полягає у взаємодії клітинних антигенів із специфічними антитілами та проявку цієї реакції. Кінцевим продуктом гістохімічної реакції є нерозчинний пігмент коричневого кольору, що випадає у місці знаходження антигену. Позитивно забарвлені клітини підраховують, характеризують їх локалізацію. Недоліками даного способу є те, що здійснюють дослідження лише слизової оболонки та/або ясен, відсутня діагностика імунних відхилень в інших тканинах, відсутня діагностика періодонто-патогенних мікроорганізмів, що у ряді випадків є етіологією хронічного періодонтиту зубів, яка впливає на локальні імунні процеси. 6. Патент України № 48519 А, кл. МПК А61С17/00. Опубл. офіц. бюл. "Промислова власність", 2002, № 8 від 15.08.2002. Одними з найбільш сучасних та інформативних способів діагностики функціонального стану організму людини та тварин є методи, що базуються на застосуванні оксиду азоту (NO), який є одним з найважливіших медіаторів внутрішньоклітинної та міжклітинної взаємодії в усіх системах організму. Вивчення властивостей та біологічної ролі цієї молекули дозволило виявити, що оксид азоту - це газоподібний месенджер, що відіграє роль універсального модулятора різноманітних функцій організму, включаючи регуляцію дихальної системи, підтримання імунного статусу, серцево-судинного гомеостазу, активності макрофагів, експресії генів, пластичність нервової тканини, пам'яті, вивільнення нейротрансмітерів. Оксид азоту є необхідним для нормального функціонування центральної, периферичної та вегетативної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи. Поряд з регуляторними функціями оксид азоту виявляє цитотоксичну активність як один з основних компонентів кліткового імунітету. Утворення цього агента імунокомпетентними клітинами забезпечує захист організму від бактеріальних та злоякісних клітин. Автори винаходу провели комплекс досліджень з метою впровадження новітніх підходів для створення способів діагностики, профілактики та прогнозування перебігу запальних захворювань щелепи за допомогою визначення метаболітів оксиду азоту у ротовій порожнині. Найбільш близьким до способу, що заявляють, є спосіб оцінки стану осередку гострого одонтогенного запалення, який здійснюють таким чином: методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) досліджували ротову рідину, при цьому оцінювали антиоксидантну активність організму - по коефіцієнту співвідношень інтенсивностей сигналів церулоплазмін/трансферин (Цп/Тр) у ротовій рідині, відповідному його інформативності до моменту досягнення діагностичного порога 17,25. При значенні коефіцієнта церулоплазмін/трансферин менше 17,25 прогнозують гострий одонтогенний періостит, а при значенні, більшому 17,35, - гострий одонтогенний остеомієлит і гострий одонтогенний остеомієлит з флегмоною. Пацієнт заздалегідь полоще рот кип'яченою водою (200 мл) протягом 5 хв. Ротову рідину набирають в суху пробірку у кількості 3,0 мл. 1 мл ротової рідини старанно перемішують з 0,1 мл гліцерину за допомогою скляної палички у скляному посуді об'ємом 1,0 мл, одержану суміш за допомогою сухої скляної піпетки вводять у кварцовий капіляр, який розміщують у рідкому азоті. Реєструють спектр ЕПР. Застосовують низькотемпературну техніку ЕПР (реєстрація при 20-40 K) за допомогою спектрометра ER-200 SPC фірми "Bruker" (Німеччина). Церулоплазмін 2+ 3+ (Сu ) і трансферин (Fe ) ідентифікують по сигналам ЕПР з g 2,05 і g 4,3 відповідно. Антиоксидантну активність организму оцінюють по співвідношенню інтенсивностей сигналів церулоплазмін/трансферин ротової рідини. 2 UA 111889 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 7. Патент Російської Федерації № 2132068, кл. МПК G01N33/483. Опубл. офіц. бюл. "Изобретения" від 20.06.1999. До причин, що перешкоджають у прототипі та аналогах одержанню технічного результату, якого досягають у заявлюваному способі, слід віднести необхідність застосування складного та дорогого устаткування, складність обробки одержаних результатів дослідження, застосування технологій, небезпечних для здоров'я людини, можлива суб'єктивність та недостатня достовірність аналізу одержаних результатів. В основу винаходу поставлено задачу створення способу діагностики одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої області шляхом використання методів аналізу у такій послідовності та взаємозв'язку і з такими компонентами, режимами та параметрами, які б забезпечили спрощення та скорочення процесу діагностики, зробили його необтяжливим і небезпечним для пацієнтів та швидким у використанні. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої області, згідно з винаходом, як показник запалення застосовують метаболіти оксиду азоту, які представлені загальними метаболітами оксиду азоту, нітрит-аніонами та нітратами, причому норма вмісту загальних метаболітів оксиду азоту у ротовій рідині складає 19,24±2,27 мкмоль/л, норма вмісту нітрит-аніонів у ротовій рідині складає 3,68±0,47 мкмоль/л і норма вмісту нітратів у ротовій рідині складає 14,96±1,65 мкмоль/л. Поставлена задача вирішується також тим, що у способі діагностики одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої області, згідно з винаходом, концентрація метаболітів оксиду азоту у ротовій рідині хворого визначається до проведення хірургічної операції, зразу після операції та на 3-14 добу післяопераційного періоду. Технічний результат, який отримують в результаті здійснення винаходу, полягає у спрощенні та скороченні процесу діагностики, необтяжливості та небезпечності для пацієнтів та швидкості у використанні. Заявлюваний спосіб здійснюють таким чином: Пацієнт через 1,5-2 години після прийому їжі перед забором ротової рідини три рази полоще рот дистильованою водою. Ротову рідину об'ємом до 5 мл збирають у чисті сухі пробірки, потім їх центрифугують 10 хв. при 3000 об/хв і з надосадового шару відбирають 200 мкл для визначення вмісту метаболітів оксиду азоту. Визначення вмісту загальних метаболітів оксиду азоту (NO) і нітрит-аніону (NO2) проводили по методу L.C.Green з співавт. у модифікації В.А. Метельської та Н.Г. Гуманової (Клин. лаб. Діагностика. - 2005. - № 16. - с. 15-18). Депротеїнізацію проводили етиловим спиртом у співвідношенні 1:2. Для проведення методики до 0,5 мл надосадової рідини добавляли 0,5 мл 0,25 % розчину реактиву Грисса у 15 % оцтовій кислоті і 0,5 мл 0,8 % розчину хлористого ванадію. Проби інкубували 30 хв при 37 °C і потім фотометрували на СФ-46 при довжині хвилі 540 нм. Кількість загальних метаболітів оксиду азоту (NO) і аніон-нітриту (NO2) розраховували у мкмоль по калібрувальному графіку, побудованому на стандартних розчинах NaNO2 у концентраціях від 5 до 350 мкмоль/мл. Рівень нітратів (NO3) визначали шляхом математичного розрахунку. Вміст метаболітів азоту (NO, NO2, NO3) у ротовій рідині виражали у мкмоль/мл. Було досліджено 20 здорових добровольців. У нормі концентрація загальних метаболітів (NO) складає 19,24±2,27 мкм/мл, аніон-нітриту (NO2) - 3,68±0,47 мкм/мл. Підвищення концентрації загальних метаболітів (NO) у ротовій рідині вище 21,5 мкмоль/мл, аніон-нітриту (NO2) вище 4,15 мкмоль/мл, нітратів (NO3) вище 16,6 мкмоль/мл розцінюють як активацію запальних одонтогенних захворювань. Відповідно, концентрація загальних метаболітів (NO) у ротовій рідині нижче 16,97 мкмоль/мл, аніон-нітриту (NO2) нижче 3,21 97 мкмоль/мл і нитратів (NO3) нижче 13,3 мкмоль/мл розглядається як пригнічення загального і місцевого імунітетів, що негативно позначається на перебігу запальних захворювань щелепно-лицевої області. Порівняльний аналіз заявлюваного способу діагностики і способу-прототипу підтверджує переваги першого перед другим, а саме: спрощення процесу діагностики полягає у тому, що для здійснення способу-прототипу необхідне застосування спеціального складного низькотемпературного апаратурного устаткування з використанням рідкого азоту. Таке обладнання, а також і вузькопрофільні спеціалісти, що можуть працювати на ньому, відсутні у звичайних поліклініках. 1 устаткування (ЕПР), і реактиви для проведення аналізу ротової рідини 2+ 3+ для ідентифікації показників запалення церулоплазміну (Сu ) і трансферину (Fe ) по сигналах ЕПР, дорого коштують. Наприклад, ціна аналізу по методиці заявлюваного способу складає орієнтовно близько 5 грн., а способу-прототипу - 16,5 грн. (у 3,3 разу більше). Термін, необхідний для проведення аналізу по методиці способу-прототипу, починаючи від забору ротової рідини, складає 2 години (без урахування часу, необхідного для доставки об'єкта 3 UA 111889 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 аналізу до місця його проведення). Термін, необхідний для проведення аналізу по методиці заявлюваного способу не перевищує 1 години. Наводимо конкретні приклади здійснення винаходу Приклад 1 Хронічний періодонтит, коли концентрація загальних метаболітів оксиду азоту (NO) у ротовій рідині визначає запалення, а потім благополучне закінчення хвороби. Хворий Ц., 25 років. Діагноз: загострення хронічного періодонтиту 28 зуба. Об'єктивно: обличчя симетричне, 28 зуб - корінь, перкусія болісна, слизова оболонка навколо 28 зуба - набрякла, гіперемована, болісна при пальпації. До операції: концентрація у ротовій рідині (200 мкл) загальних метаболітів оксиду азоту (NO) складає 44,48 мкмоль/мл, аніон-нітриту (NO2) - 7,92 мкмоль/мл, нитратів (NO3) - 36,55 мкмоль/мл. Проведена операція "видалення 28 зуба", Перебіг післяопераційного періоду благополучний. Рана послідовно гранулювалась і епітелізувалась. На шостий день відбулася повна епітелізація. Повторно проведено збір ротової рідини (200 мкл) для визначення вмісту метаболітів оксиду азоту. Після операції: концентрація у ротовій рідині (200 мкл) загальних метаболітів оксиду азоту (NО) складає 22,13 мкмоль/мл (при нормі 21,59 мкмоль/мл), аніон-нітриту (NO2) - 3,94 мкмоль/мл (при нормі 3,21-4,15 мкмоль/мл), нитратів (NO3) -18,19 мкмоль/мл (при нормі 14,96±1,65 мкмоль/мл). Таким чином, у хворого Ц. спостерігався і підтвердився результатами аналізів благополучний перебіг захворювання. Приклад 2 Хронічний періодонтит, коли концентрація загальних метаболітів оксиду азоту (NO) у ротовій рідині відповідала динаміці запалення, але після проведеного лікування виявилося, що рівень вмісту метаболітів оксиду азоту у ротовій рідині, особливо аніон-нітриту (NO2), знаходиться вище норми. Це явище дозволило виявити запальний процес ще в одному зубі. Хворий Ч., 47 років. Діагноз: хронічний періодонтит 14 зуба. Об'єктивно: обличчя симетричне, 14 зуб зруйнований на 2/3, слизова оболонка навколо 14 зуба - набрякла, гіперемована, болісна при пальпації. До операції: концентрація у ротовій рідині (200 мкл) загальних метаболітів оксиду азоту (NO) складає 55,54 мкмоль/мл, аніон-нітриту (NO2) - 9,89 мкмоль/мл, нитратів (NO3) - 46,65 мкмоль/мл. Проведена операція "видалення 14 зуба". Перебіг післяопераційного періоду помірно благополучний. Рана послідовно гранулювалась і епітелізувалась. На п'ятий день відбулася повна епітелізація. Але при подальшому огляді і проведенні аналізів була виявлена патологія 18 зуба і поставлений діагноз - хронічний періодонтит 18 зуба. При цьому концентрація у ротовій рідині (200 мкл) загальних метаболітів оксиду азоту (NO) склала 48,80 мкмоль/мл (при нормі 21,59 мкмоль/мл), аніон-нітриту (NO2) - 10,58 мкмоль/мл (при нормі 3,214,15 мкмоль/мл), нитратів (NO3) - 59,38 мкмоль/мл. (при нормі 14,96±1,65 мкмоль/мл). Проведена операція "видалення 18 зуба". Таким чином, у хворого Ч., незважаючи на благополучний післяопераційний період після видалення 14 зуба, продовжувала підтримуватись у ротовій рідині висока концентрація метаболітів оксиду азоту, що свідчило про наявність запального процесу в іншому - 18 зубі. Приклад 3 Хвора С, 1952 р. Діагноз: загострення хронічного періодонтиту 33 зуба, гострий гнійний періостит нижньої щелепи зліва. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку м'яких тканин в області нижньої щелепи зліва, 33 зуб - корінь, перкусія болісна, слизова оболонка в області 32, 33, 34 зубів набрякла, гіперемована, болісна при пальпації, флуктуює. До операції: концентрація у ротовій рідині (200 мкл) загальних метаболітів оксиду азоту (NO) складає 67,80 мкмоль/мл (у 3,5 рази перевищує норму), аніон-нітриту (NO2) - 12,08 мкмоль/мл (у 3,3 рази перевищує норму), нитратів (NO3) - 55,72 мкмоль/мл (при нормі 14,96±1,65 мкмоль/мл). Проведена операція "видалення 33 зуба, розтин періоститу". Перебіг післяопераційного періоду - благополучний. На третій день рана очистилася від гною, почався процес епітелізації. При цьому концентрація у ротовій рідині (200 мкл) загальних метаболітів оксиду азоту (NO) склала 22,13 мкмоль/мл (при нормі 21,59 мкмоль/мл), аніон-нітриту (NO2) - 3,94 мкмоль/мл (при нормі 3,21-4,15 мкмоль/мл), нитратів (NO3) - 18,19 мкмоль/мл (при нормі 14,96±1,65 мкмоль/мл), що обґрунтовано підтвердило благополучний перебіг післяопераційного періоду. Приклад 4 4 UA 111889 C2 5 10 15 20 25 30 Хвора П., 50 p. Діагноз: загострення хронічного періодонтиту 34, 35 зуб, гострий гнійний періостит нижньої щелепи зліва. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку м'яких тканин в області нижньої щелепи зліва, 34, 35 зуби зруйновані на 2/3, перкусія болісна, слизова оболонка в області 33, 34, 35, 36 зубів - набрякла, гіперемована, болісна при пальпації, флуктуює. До операції: концентрація у ротовій рідині (200 мкл) загальних метаболітів оксиду азоту (NО) складає 19,38 мкмоль/мл, аніон-нітриту (NO2) - 3,45 мкмоль/мл, нитратів (NO3) - 15,93 мкмоль/мл. Таким чином, незважаючи на виразну клінічну картину, яка свідчить про розвиток гострого гнійного періоститу, показники вмісту метаболітів оксиду азоту знаходяться у межах норми, що розцінюється як пригнічення імунітету. Проведена операція "видалення 34, 35 зубів, розтин періоститу". Перебіг післяопераційного періоду - дуже складний, динаміка одужання проходила хвилеподібно: чергувалися поліпшення та погіршення стану хворої. Порушувався режим. На восьмий день після забору і аналізу ротової рідини (200 мкл) були одержані такі результати: концентрація у ротовій рідині загальних метаболітів оксиду азоту (NО) склала 31,79 мкмоль/мл (при нормі 21,59 мкмоль/мл), аніон-нітриту (NO2) - 5,66 мкмоль/мл (при нормі 3,214,15 мкмоль/мл), нитратів (NO3) - 26,13 мкмоль/мл (при нормі 14,96±1,65 мкмоль/мл), що обґрунтовано підтвердило розвиток запалення у післяопераційному періоді та необхідність подальшого лікування. Приклад 5 Під спостереженням знаходилися 207 пацієнтів у віці від 20 до 80 років, з них чоловіків 40 %, жінок 60 %. Хворі були представлені двома основними групами: 1 група - 167 пацієнтів з діагнозом хронічний періодонтит; 2 група - 40 пацієнтів з гострим періоститом. Всім пацієнтам проводилася операція видалення зуба. У ротовій рідині визначали вміст загальних метаболітів оксиду азоту (NO), нітрит-аніону і нітратів до хірургічних заходів, безпосередньо після операції, а також на 3-5, 6-9 і 12-14 добу після операції. Досліджували також метаболіти NO в ротовій рідині 20 здорових добровольців. Результати досліджень обробляли стандартними методами варіаційної статистики на персональному комп'ютері з використанням прикладних програм "Stadia-6". Встановлено, що у хворих на хронічний періодонтит до операції виявлено виразне підвищення загальних метаболітів оксиду азоту (NО) - в 1,7 разу, нітрит-аніону (NО2) - в 1,5 разу, нітратів (NO3) - в 1,8 разу, що вказує на порушення імунологічної реактивності у цієї категорії пацієнтів (таблиця). Таблиця Вміст метаболітів NО у ротовій рідині (мкмоль/л) у стоматологічних хворих на хронічний періодонтит та гострий періостит (М±m) Метаболіти оксиду азоту Загальні метаболіти NO Нітрит-аніон Нітрати Група хронічний гострий хронічний гострий хронічний гострий періодонтит періостит періодонтит періостит періодонтит періостит Норма 19,24±2,27 3,68±0,47 14,96±1,65 До 32,5±16,5* 33,66±15,67* 5,67±2,93* 6±2,79* 26,8±13,7* 27,66±18,88* операції Після 54,03±9,69* 70,85±11,11* 6,55±0,61* 6,89±0,5* 47,48±9,68* 63,96±11,32* операції 3-5 доба 32,47±4,18* 22,13±4,02* 5,9±1,22* 3,94±0,38* 26,69±4,69* 18,19±2,05* 6-9 доба 26,21±3,98* 31,79±4,2* 4,57±0,88* 5,66±1,7* 21,54±3,96* 26,13±4,02* 12-14 доба 25,38±3,82* 28,18±3,98* 4,52±0,65* 2,04±0,98* 20,86±3,52* 26,4±3,97* Примітка: * - р