Спосіб профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки

Реферат: Спосіб профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки включає використання антибактеріальних, дезінтоксикаційних та гіпосенсибілізуючих засобів у післяопераційному періоді. Додатково застосовують плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, для чого за умови повного очищення патологічного вогнища від гнійнонекротичних мас у пацієнта за допомогою венепункції відбирають 50-60 мл крові, піддають її процесу центрифугування та проводять активізацію рідкого стану плазми за допомогою 2 мл хлориду кальцію, потім плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, переносять у спеціальний PRGF-Box, надаючи їй форму плівки, і стерильним інструментом проводять внесення отриманої плазми у післяопераційну рану. UA 105396 U (12) UA 105396 U UA 105396 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема ургентної щелепно-лицевої хірургії, і може бути використана для лікування та профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Хірургічне лікування гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки ґрунтується на радикальному операційному втручанні, що полягає у широкому розкритті гнійного вогнища, тупій площинній сепарації м'яких тканин ураженого простору для кращої аерації та дренування рани [1]. Проте досягнення радикальності втручання на ранніх стадіях гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, при частковому збереженні кровопостачання м'яких тканин, виконання широких сепарацій в площині анатомічного простору призводить до істотного пошкодження м'яких тканин, які задіяні у патологічному процесі, збільшення площі ранової поверхні. Ці фактори при загальноприйнятому радикальному операційному втручанні додатково ускладнюють перебіг гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, виникненням нових гнійних вогнищ у суміжних анатомічних просторах та потенційно збільшують потребу у повторних хірургічних втручаннях. Відомий спосіб профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепнолицевої ділянки, за яким у післяопераційному періоді застосовують антибактеріальні (цефтриаксон), дезінтоксикаційні (реосорбілакт, р-н Рінгера) та гіпосенсибілізуючі (гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон) засоби, засоби для покращення реологічних властивостей крові (реополіглюкін), пробіотики (хілак-форте), фізіотерапію [2]. Однак на сьогоднішній день застосування цього найближчого способу як способу профілактики не є достатньо ефективним внаслідок низької чутливості організму до антибіотиків, зниження опірності організму через ослаблення імунної системи, тому необхідно створити спосіб профілактики, який дозволить запобігти поширенню патологічного процесу на суміжні простори щелепно-лицевої ділянки та значно прискорити процеси загоєння післяопераційної рани. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, який можна буде застосовувати в післяопераційному періоді для зменшення площі ранової поверхні шляхом сприяння регенерації м'яких тканин та загоєння післяопераційної рани вторинним натягом. Поставлена задача вирішується тим, що у способі профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, що включає використання антибактеріальних, дезінтоксикаційних та гіпосенсибілізуючих засобів у післяопераційному періоді, згідно з корисною моделлю, додатково застосовують плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, для чого за умови повного очищення патологічного вогнища від гнійнонекротичних мас у пацієнта за допомогою венепункції відбирають 50-60 мл крові, піддають її процесу центрифугування та проводять активізацію рідкого стану плазми за допомогою 2 мл хлориду кальцію, потім плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, переносять у спеціальний PRGF-Box, надаючи їй форму плівки, і стерильним інструментом проводять внесення отриманої плазми у післяопераційну рану. Основою поліпшення пропонованого способу профілактики є застосування плазми, збагаченої тромбоцитами та факторами росту, що дозволяє зберегти адекватний обсяг тканин для досягнення регенерації м'яких тканин [3] та скоротити терміни реабілітації за рахунок підвищення активізації рівня фібробластів, колагену, еластину та гіалуронової кислоти [4]. Спосіб профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки здійснюють таким чином. У післяопераційному періоді пацієнту проводять терапію із застосуванням антибактеріальних, дезінтоксикаційних та гіпосенсибілізуючих засобів. Додатково, за умови повного очищення патологічного вогнища від гнійно-некротичних мас, у післяопераційну рану вводять плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, яку виготовляють в стерильних умовах, з дотриманням усіх правил антисептики. Для отримання плазми у пацієнта здійснюють забір крові з периферичної вени у кількості 50-60 мл за допомогою венепункції та піддають процесу центрифугування. Проводять активізацію рідкого стану плазми за допомогою 2 мл хлориду кальцію. Плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, переносять у спеціальний PRGF-Box, у якому під металевою пластиною пресу надають їй форму плівки. Стерильним шпателем вносять отриману плазму у післяопераційну рану. Спосіб хірургічного лікування гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепнолицевої ділянки апробовано у Львівській обласній клінічній лікарні на 8 пацієнтах віком 18-45 років. Операції проведено на 2-5 добу захворювання. У післяопераційному періоді у пацієнтів, яким проводилося хірургічне розкриття гнійного вогнища не спостерігалося прогресування запального та некротичного процесу, кількість виконаних ресанацій коливалася від 1 до 3, що 1 UA 105396 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 підтверджує адекватність та радикальність операцій. Проводили терапію з використанням антибактеріальних, гіпосенсибілізуючих та дезінтоксикаційних засобів. На 5 добу перебування на стаціонарному лікуванні за умови повного очищення патологічного вогнища від гнійно-некротичних мас проводили додаткові заходи щодо профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки за вищеописаним способом: у післяопераційну рану вводили плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту. В процесі виготовлення плазми, збагаченої тромбоцитами та факторами росту, використовували центрифугу "System IV" ВТІ PRGF® (Іспанія). Центрифуга вміщує 8 пробірок одночасно. Використовували стерильні пластикові пробірки ємкістю 9 мл без наповнювача для отримання плазми, збагаченої тромбоцитами та факторами росту. Для отримання плазми у пацієнта за допомогою венепункції відбирали 50-60 мл крові. Кожну пробірку перевертали декілька разів для перемішування крові з антикоагулянтами та встановлювали в центрифугу. Забір плазми закінчували, доходячи до рівня еритроцитів, усі маніпуляції проводили обережно, щоб не пошкодити оболонку тромбоцитів. Далі у пробірки додавали PRGF-активатор, а саме 2 мл хлориду кальцію, і встановлювали їх у центрифугу для наступного етапу центрифугування. Отримана рідина містила тромбоцити в концентрації, що в 5 разів перевищувала вихідну. Плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, переносили у спеціальний PRGF-Вох, у якому під металевою пластиною пресу надали їй форму плівки. Стерильним шпателем внесли отриману плазму у післяопераційну рану. Пацієнт захищений від передачі інфекції через плазму, оскільки цей продукт аутогенний. Для отримання плазми збагаченої тромбоцитами достатньо взяти у пацієнта за допомогою венепункції 50-60 мл крові. Така незначна крововтрата жодним чином не впливає на стан здоров'я, не потребує жодного лікування чи зміни способу життя. Необхідності в реінфузії немає, тим паче, що це також не є безпечним. Клінічний приклад Хвора Т., 29 p., госпіталізована у відділення щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні зі скаргами на біль та припухлість у підщелепній ділянці зліва, біль при ковтанні, утруднене відкривання ротової порожнини, підвищення температури тіла до 38,2 °C, загальну слабкість. 36 зуб турбував давно. На 4 добу від появи перших ознак запалення пацієнтка була госпіталізована у ЩЛХ ЛОКЛ в ургентному порядку. На момент госпіталізації загальний стан середнього ступеня тяжкості. Температура тіла 38,2 °C, частота дихальних рухів - 20 за хвилину, пульс 85 ударів за хвилину. Місцево: у лівій підщелепній ділянці розлитий болючий інфільтрат, шкіра над ним гіперемійована, напружена, в згортку не береться, визначається флуктуація, відкривання ротової порожнини обмежене болючістю до 1,5 см між центральними різцями. Діагноз: одонтогенна флегмона підщелепної ділянки зліва. В ургентному порядку хворій була виконана операція - розкриття та дренування гнійно-некротичного вогнища, видалення 36 зуба, отримано до 20 мл гнійного ексудату. Хворій булопризначено антибактеріальну, протизапальну, дезінтоксикаційну та загальнозміцнюючу терапію. Після операції відмічалося загальна слабкість, температура тіла 37,2 °C, біль у ділянці післяопераційної рани. Запальний інфільтрат значних розмірів, краї рани гіперемійовані, набряклі, тканини просочені гнійним ексудатом, що виділяється в значній кількості. На 4 добу після проведення операції, загальний стан задовільний, температура тіла 36,7 °C. Стан рани характеризується зникненням гіперемії та набряку м'яких тканин, рана очищена від гнійнонекротичних мас. Для покращення процесу загоєння рани у післяопераційному періоді додатково застосовували запропонований спосіб профілактики, а саме на 5 добу, при повному очищенні патологічного вогнища від гнійно-некротичних мас, проводили внесення регенеруючого матеріалу, що містив в собі плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, в післяопераційну рану. Післяопераційний період протікав з позитивною динамікою, без ускладнень. Рана виповнилася грануляційною тканиною, яка частково вкрита фібриновою плівкою. Рана загоїлася вторинним натягом. Шкірні покриви не потребували місцево-пластичних операцій. Контрольний огляд через 3 місяці. Скарги відсутні. Післяопераційний рубець рухомий, з хорошими функціональними та косметичними ефектами. Пропонований спосіб профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки дозволяє запобігти обсіменінню гнійного вогнища патогенною мікрофлорою, сприяє регенерації м'яких тканин, загоєнню післяопераційної рани вторинним натягом, дотриматись усіх правил антисептики, суттєво скорочує тривалість стаціонарного лікування та період рівноваги функціонально-косметичного, фізичного та психоемоційного стану пацієнта. Джерела інформації: 2 UA 105396 U 5 10 15 1. Analysis of systemic and local odontogenic infection complications requiring hospital care / I. Seppanen, A. Lauhio, C. Lindqvist [et.al] // J. Infection. - 2008. - V. 57, № 2. - P. 112-116. 2. Different preparation techniques to obtain plateled-rich plasma as source of growth factors for local application / Zimmerman R, . Jakubietz R, Schlegel K.A., Wiltfang J. // Tranfusione. - 2001. - Vol. 41. - P. 12-17. 3. Krautsevich L. Clinical aspects diagnosis and treatment of the phlegmons of maxillofacial area and deep neck infections / L. Krautsevich, O. Khorow // Otolaryngol. Pol. - 2008. - V. 62, № 5.- P. 545548. 4. Phlegmon in the submandibular region secondary to odontogenic infection / M. Camara Gomez, F. Vazguezlglesia, M.M. Otero palleiro [et.al] // Emergencias. - 2007. V. 19. - P. 52-53. 5. Polk H.C. Jr., Lopez-Mayor J.F. Postoperative wound infections: a prospective study of determinant factors and prevention // Surg. - 1990. - Vol. 66. - P. 97-102. 6. Агапов B.C., Шулаков В.В. Современный подход к выбору способов комплексной терапии гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области // Стоматология для всех. 2010. - № 1. - С. 20-22. 7. Губин О.В., Лазутников О.В., Лунев Б.В. Современные особенности лечения гнойных заболеваний лица и шеи // Стоматология. - 2012. - № 5. - С. 15-18. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб профілактики гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, що включає використання антибактеріальних, дезінтоксикаційних та гіпосенсибілізуючих засобів у післяопераційному періоді, який відрізняється тим, що додатково застосовують плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, для чого за умови повного очищення патологічного вогнища від гнійно-некротичних мас у пацієнта за допомогою венепункції відбирають 50-60 мл крові, піддають її процесу центрифугування та проводять активізацію рідкого стану плазми за допомогою 2 мл хлориду кальцію, потім плазму, збагачену тромбоцитами та факторами росту, переносять у спеціальний PRGF-Box, надаючи їй форму плівки, і стерильним інструментом проводять внесення отриманої плазми у післяопераційну рану. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3