Спосіб відгодівлі худоби
Номер патенту: 115779
Опубліковано: 25.04.2017
Формула / Реферат
Спосіб відгодівлі худоби, який включає використання зерносінажу злаково-бобових культур (овес, ячмінь, горох (пелюшка)), заготовленого при загальній вологості зеленої маси 50 % у фазі воскової стиглості зерна злаків, який відрізняється тим, що худобі на відгодівлі за цілорічного однотипного раціону при використанні грубих - 20 %, соковитих - 50 % та концентрованих кормів - 30 %, змішаних із солемінеральним преміксом і збалансований за вмістом поживних речовин з урахуванням сухої речовини та доступної енергії, замінюють 20 % концентратів на зерносінаж.
Текст
Реферат: Спосіб відгодівлі худоби включає використання зерносінажу злаково-бобових культур (овес, ячмінь, горох (пелюшка)), заготовленого при загальній вологості зеленої маси 50 % у фазі воскової стиглості зерна злаків. Худобі на відгодівлі за цілорічного однотипного раціону при використанні грубих - 20 %, соковитих - 50 % та концентрованих кормів - 30 %, змішаних із солемінеральним преміксом і збалансований за вмістом поживних речовин з урахуванням сухої речовини та доступної енергії, замінюють 20 % концентратів на зерносінаж. UA 115779 U (12) UA 115779 U UA 115779 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до годівлі великої рогатої худоби, а саме до способів відгодівлі худоби з використанням однотипних раціонів, і може бути застосована у скотарських господарствах різних форм власності спрямованих на виробництво яловичини з метою підвищення ефективності галузі. Виробництво яловичини тісно пов'язане з типом годівлі худоби та пропорційно відповідає максимальному використанню основного виду корму в структурі кормового раціону. Відповідно із національним проектом "Відроджене скотарство" важливим напрямком удосконалення годівлі худоби є застосування однотипної годівлі та широке використання повнораціонних кормових сумішей, що дозволяє значно підвищити їх продуктивність. Однотипна годівля ґрунтується на біологічних особливостях травлення жуйних. Відомо, що жуйні дуже чутливі до зміни раціонів. При цьому, порушення мікробіальних процесів в рубцю, які виникають внаслідок згодовування концентратів особливо проявляється у високопродуктивних тварин. Проте, годівля повнораціонними сумішами дає змогу включати без шкоди для здоров'я тварин до складу раціону значну кількість концентратів. Водночас, різке підвищення вартості зерна на світовому ринку змушує шукати нові можливості зменшення собівартості продукції та відповідної повноцінної заміни частини концентратів у раціоні більш дешевими кормами. Відомі способи годівлі худоби (Гноєвий І.В., Трішин O.K. Система сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів //Методично-практичний посібник. - Харків: Магда LTD, 2007. - С. 34-61; Спосіб використання кормів при цілорічно однотипній годівлі молочної худоби: пат. 52532 Україна; Спосіб однотипної годівлі корів: пат. 53816 Україна; Спосіб цілорічної годівлі великої рогатої худоби: пат. 67353 Україна) передбачає використання кормів за цілорічної однотипної годівлі та має переваги в питаннях організації заготівлі, нормування та контролю кормів. Недоліками відомих способів є те, що вони спрямовані на годівлю високопродуктивних корів для виробництва молока і, відповідно, не підходять для худоби на відгодівлі. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб спрямованого вирощування ремонтних телиць (патент України № 4351), який передбачає економію концентрованих кормів, при якому як консервовані рослинні корми в зимово-стійловий період використовують зерносінаж злаково-бобових культур, заготовлений при загальній вологості зеленої маси 50 % у фазі воскової стиглості зерна злаків, при цьому найкращим поєднанням злаково-бобових культур для вирощування зеленої маси вважають (кг/га): ячмінь - 75, овес - 75, горох (пелюшка) - 120. Заявлений спосіб і прототип мають спільні ознаки, а саме: включає використання зерносінажу злаково-бобових культур (овес, ячмінь, горох (пелюшка)), заготовленого при загальній вологості зеленої маси 50 % у фазі воскової стиглості зерна злаків. До недоліків відомого способу можливо віднести те, що він розрахований на традиційну годівлю із використанням взимку консервованих кормів та зелених кормів влітку, тобто не передбачає цілорічної однотипної годівлі, окрім того розрахований на ремонтних телиць. Запропонований спосіб відгодівлі худоби за однотипних раціонів усуває недоліки прототипу і забезпечує високі середньодобові прирости живої маси та позитивно впливає на якісні показники яловичини. В основу корисної моделі поставлена задача розробити ефективний спосіб годівлі худоби яку вирощують на м'ясо за однотипних раціонів із використанням дешевих кормів власного виробництва, що забезпечує зниження собівартості виробництва яловичини, зручний у застосуванні в господарствах з різними формами власності. Поставлена задача вирішується тим, що худобі на відгодівлі за цілорічного однотипного раціону, який складається з грубих - 20 %, соковитих - 50 % та концентрованих кормів - 30 %, змішаних із солемінеральним преміксом і збалансований за вмістом поживних речовин з урахуванням сухої речовини та доступної енергії, замінюють 20 % концентратів на зерносінаж. Технічний результат способу обумовлений включенням у раціон худоби на відгодівлі зерносінажу, який має високу поживність, багатий вуглеводами, вітамінами та мінеральними речовинами з різними за розчинністю фракціями протешу, що є бажаним явищем, оскільки згодовування тваринам зерносінажу, збагаченого білковими сполуками за рахунок включення бобових рослин, покращує перебіг процесів бродіння в рубці, що запобігає накопиченню надлишку кислот, або аміаку, натомість сприяє синтезу мікробного білка в передшлунках. Зібрана маса злаково-бобових культур в молочно-восковій стадії вегетації, яка ще не перетворилась повністю на солому, та подрібнена при заготівлі до 1,5-2 см добре засвоюється худобою, має оптимальне співвідношення поживних речовин. У ній менше клітковини, містить велику кількість білка і легкоперетравних вуглеводів. Важливим є також те, що у цій фазі досягається найвищий вихід поживних речовин з гектару. Зокрема, виробництво зерносінажних 1 UA 115779 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 кормів дозволяє з 1 га кормової площі виробляти відповідно 78,1-99,8 ц корм. од. та 6,1-13,9 ц перетравного протеїну. При проведені патентного пошуку заявником виявлено технічне рішення, яке містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних з заявленим способом (Спосіб спрямованого вирощування ремонтних телиць, патент України № 4351) і включає використання зерносінажу злаково-бобових культур (овес, ячмінь, горох (пелюшка)), заготовленого при загальній вологості зеленої маси 50 % у фазі воскової стиглості зерна злаків. Однак наявність зазначених, спільних з прототипом ознак, недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали з заявленим - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію корисної моделі "новизни". В патентній і науково - технічній літературі не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що худобі на відгодівлі за цілорічного однотипного раціону, який складається з грубих - 20 %, соковитих - 50 % та концентрованих кормів - 30 %, змішаних із солемінеральним преміксом і збалансований за вмістом поживних речовин з урахуванням сухої речовини та доступної енергії, замінюють 20 % концентратів на зерносінаж. Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до годівлі великої рогатої худоби, а саме до способів відгодівлі худоби з використанням однотипних раціонів і може бути застосована у скотарських господарствах різних форм власності спрямованих на виробництво яловичини з метою підвищення ефективності галузі, а тому відповідає критерію корисної моделі - "промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності корисної моделі відповідно до статті 7 розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі №1771-III-2000 р." Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: У господарствах, які займаються вирощуванням худоби на м'ясо і які, відповідно, мають площі під кормові культури, весною висівають сумішки злаково-бобових культур: овес, ячмінь, горох (пелюшка). При заготівлі зерносінажу, масу зовсім не треба підсушувати, оскільки її збирають при стандартній вологості біля 50 % та використовують подрібнені рослини (зерно і вегетативна частина) зернофуражних культур, скошених у молочно-восковій або на початку воскової стиглості. Скошування та подрібнення маси проводиться з допомогою комбайна "John Deere". Довжину подрібнення не перевищують 1,5-2 см і заготівля такого корму проводиться за технологією заготівлі сінажу. Худобі на відгодівлі цілорічно згодовують однотипний раціон, який складається з грубих 20 % (наприклад, сіно злакове) та соковитих кормів - 50 % (наприклад, силос кукурудзяний), а також концентратів - 30 % (наприклад, дерть зерна кукурудзи, пшениці, ячменю, макуха соняшникова), з солемінеральним преміксом, при цьому 20 % концентратів замінюють зерносінажем із суміші злаково-бобових культур (овес, ячмінь, горох (пелюшка)). Основний раціон повинен бути збалансовані за вмістом поживних речовин з врахуванням сухої речовини і доступної енергії. Ефективність запропонованого способу і його перевага над відомим (прототип) підтверджена прикладами конкретного виконання. Наші дослідження були проведені в умовах державного підприємства дослідного господарства "Миклашів" західного філіалу національного наукового центру Інституту механізації та електрифікації сільського господарства НААН України Пустомитівського району Львівської області. Дослідження проводилися на 3-х групах (1 - контрольна, та 2 і 3 - дослідні) бугайців-аналогів української чорно-рябої молочної породи за схемою, яка наведена у таблиці 1. 50 2 UA 115779 U Таблиця 1 Схема проведення досліду Групи піддослідних тварин Зрівняльний період Обліковий період. Структура раціонів інтенсивного періоду (30 днів) вирощування, % 1 контрольна 2 дослідна 10 15 20 ОР 3 дослідна 5 Основний (ОР) ОР раціон ОР - Грубі (сіно злакове) - 20 %, соковиті (силос кукурудзяний) - 50 %,концентрати (дерть зерна кукурудзи, пшениці, ячменю, макуха соняшникова) - 30 % ОР - заміна 20 % концентратів за поживністю на монокорм зерносінажного типу ОР - заміна 35 % концентратів за поживністю на монокорм зерносінажного типу Раціони годівлі піддослідних тварин були збалансовані за вмістом поживних речовин із врахуванням сухої речовини і доступної енергії, а також включенням у склад концентратів солемінерального преміксу. Матеріалом для досліджень слугували корми раціону, вмістиме рубця, зразки якого відбирали за допомогою рото-глоткового зонду через 2-2,5 годин після ранкової годівлі. У вмістимому рубця визначали загальний і залишковий азот (за Кельдалем), а білковий за різницею між ними, азот аміаку (за Конвеєм), загальний цукор (антронним методом), а також амілолітичну, целюлозолітичну та протеолітичну активності, рН - на рН-метрі, морфологічні і біофізичні показники продуктів забою (Довідник: фізіолого-хімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / За ред. Влізло В.В. - Львів ВКП "ВМС" 2004. - 399 с.). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики з оцінкою середнього (М), його похибки (т) і розрахунками вірогідності різниць за методом Стьюдента з використанням програмного забезпечення "Microsoft Exel". Результати проведених досліджень свідчать про те, що заміна частки зернових концентратів у раціонах бугайців на монокорм зерносінажного типу дещо знижувала амілолітичну активність мікрофлори рубця (табл. 2). Протеолітична активність практично залишалася без змін і на цьому фоні проявляється більш активно целюлозолітична, активність якої зростала за рахунок підвищеного рівня клітковини в раціоні другої та третьої груп піддослідних бугайців. Це пояснюється різним оптимумом рН для існування і гідролітичної активності целюлозолітичних та амілолітичних бактерій, тобто рН рубцевої рідини підвищувалася за рахунок кормового фактору, що позитивно вплинуло на гідролізуючу здатність відповідних ферментів. Таблиця 2 Ферментативна активність вмісту рубця піддослідних бугайців (М±m, n=10) Показники Амілолітична активність, тис. ум. ам. од. Целюлозолітична активність, % активи. Протеолітична активність, екв. Тирозину в 100 мл/хв рН 1 449,3±24,70 14,16±0,86 Групи 2 420,1±17,10 16,33±1,14 3 373,0±16,50* 16,95±1,22* 3,16±0,14 3,72±0,20 3,88±0,21 6,90±0,12 7,60±0,20* 7,50±0,16 Примітка: в цій таблиці і в наступних різниця статистично вірогідна (Р< 0,05*, Р< 0,01**) 25 Одним із вагомих чинників однотипної відгодівлі худоби є рівень ефективності засвоєння поживних речовин раціону. Як видно з даних наведених у таблиці 3, найбільша кількість білкового і амінного азоту та менша аміачного, спостерігалась у вмісті рубця бугайців при згодовуванні зерносінажного корму. Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна. 3 UA 115779 U 5 Виходячи з хімічного складу вмісту рубця можна припустити, що втрати в дослідних групах були найменшими. Азот аміаку в цих групах більш інтенсивно використовувався для синтезу амінокислот (амінний азот), а останні - для утворення більш цінних сполук білків мікрофлори, які перетравлюються в наступних відділах травного тракту - сичу зі та тонкому відділі кишечника разом із протеїном кормів, який не зазнав дії мікробних ферментів у передшлунках тварин. Таблиця 3 Деякі показники вмісту рубця піддослідних бугайців (М±m, n=5) Показники Загальний азот, мг% Білковий азот, мг% Залишковий азот, мг% Азот аміаку, мг% Амінний азот, мг% 10 1 89,2±2,77 70,6±2,77 18,6±2,07 7,0±0,13 7,6±0,60 Групи 2 93,3±2,41** 73,0±2,64* 20,3±2,23 5,3±0,12* 8,7±0,71* 3 99,4±2,18** 79,3±2,72* 20,1±2,16 5,2±0,12* 8,6±0,70** Динаміка приростів живої маси молодняку за період досліду (табл. 4) свідчить про те, що найбільшою інтенсивністю росту відзначалися бугайці 2 (заявлений спосіб) і 3 груп, які знаходилися на підвищеному енергетичному рівні живлення у порівнянні до 1 групи. При цьому чим вищою була різниця у рівні годівлі тим суттєво відставали бугайці 1 групи за інтенсивності росту. Так, при практично однаковій живій масі при народженні різниця у 6 та 9 місяців відповідно складала 27,4 і 28,9 %. Таблиця 4 Динаміка продуктивності бугайців піддослідних груп (М±m, n=16) Вік, місяців Середня жива маса: на досліду, кг на кінець досліду, кг Приріст живої маси: всього, кг середньодобовий, г 1 початок Групи 2 3 183,6±7,00 175,6±3,60 186,6±6,53 418,2±15,60 234,6±4,16 855,0±8,21 412,0±19,10 236,4±4,02 860,0±8,40 418,5±21,00 231,9±4,10 843,0±8,32 15 20 Після завершення заключного періоду інтенсивності відгодівлі було проведено контрольний забій піддослідних бугайців (табл. 5). Одержані результати показали, що середня передзабійна жива маса бугайців знаходилася на рівні 368,0-407,0 кг. Забійний вихід туш мав пряму залежність від структури раціону з незначною міжгруповою різницею, яка знаходилася в межах 1,1-1,4 % відносно до першої групи, раціон якої компенсував потребу тварин в енергії та протеїні за рахунок концентратів і звичайно був дорожчим. Таблиця 5 М'ясна продуктивність бугайців піддослідних груп (М±m, n=4) Групи 1 2 3 25 Передзабійна жива маса, кг 402,5±2,81 368,0±2,24 407,0±2,68 Маса охолодженої туші, кг 216,1±2,62 189,0±2,72 219,5±2,70 Маса внутрішнього жиру, кг 13,6±0,92 8,5±0,46 10,8±0,72 Забійний вихід, % 57,1±0,81 53,8±0,86 56,6±0,82 Заміна частини концентрованих кормів за поживністю не призводить до суттєво негативного наслідку і дає підставу стверджувати про ефективність таких раціонів, що засвідчують отримані показники морфологічного складу туш (табл. 6). Вивчення особливостей формування туш і їх окремих тканин постнатального періоду в залежності від раціонів та віку показало, що найбільш інтенсивно розвивається м'язова і кісткова тканини в 9-12-місячному віці. Ці тканини забезпечують рухливість тварини, а в 12-15 4 UA 115779 U місячному віці жирова і сполучна тканини, як регулюючі процеси обміну. Кількість сполучної тканини знаходилася у взаємозв'язку з жировою тканиною. Сполучна тканина, утворює сітку на м'язовій, яка з віком заповнюється жировою тканиною, і чим краще вона розвинена у молочному віці, тим більше в подальшому відкладається міжм'язовий жир. 5 Таблиця 6 Морфологічний склад туш піддослідних бугайців, % (М±m, n=4) Групи жирова 1 2 3 57,20 56,25 57,25 7,32 7,59 8,09 1 2 3 58,66 58,65 58,85 10,80 10,73 10,70 1 2 3 10 м'язова 59,90 59,80 59,30 10,59 10,19 10,40 Тканина сполучна 9 місяців 12,42 12,58 12,51 12 місяців 11,90 11,23 11,57 15 місяців 9,37 10,73 10,55 кісткова Коефіцієнт м'ясності 21,04 20,81 20,69 3,65 3,67 3,76 17,84 18,59 18,39 4,56 4,33 4,41 18,19 18,00 18,68 4,40 4,48 4,30 Заключним елементом кожної наукової розробки, пов'язаної з сільськогосподарським виробництвом, є економічна оцінка отриманих результатів. Розрахунок економічної ефективності виробництва яловичини у проведених нами дослідженнях наведені у таблиці 7. Як видно з наведених даних, найвищими середньодобовими приростами живої маси за дослідний період відзначалися бугайці 2 групи (заявлений спосіб). Таблиця 7 Економічна оцінка результатів досліджень Показники Кількість тварин в групі, гол. Середньодобовий приріст живої маси бугайців, г Затрати корму на 1 кг приросту живої маси: кормових одиниць, кг чистої енергії, МДж Реалізаційна ціна 1 кг живої маси, грн. Собівартість 1 кг приросту живої маси, грн. Чистий прибуток від реалізації 1 кг яловичини, грн. Рентабельність, % 15 20 25 1 16 855 Групи 2 16 860 3 16 843 9,8 9,6 9,8 58,0 13,5 9,8 3,7 37,7 56,8 13,5 9,7 3,8 39,2 58,0 13,5 9,9 3,6 36,3 Проведена грошова оцінка даного типу відгодівлі худоби підтвердила наші очікування відносно використання запропонованого монокорму взамін частини концентратів у складі раціону цілорічної однотипної годівлі бугайців. Виходячи з різних приростів живої маси бугайців, затрати корму на 1 кг їх приросту в піддослідних групах виявилися різними. Найменші затрати були в 2 групи (заявлений спосіб) і становили 9,6 корм. од. Ці величини є нижчими від показників розроблених економістами для заключної відгодівлі молодняку великої рогатої худоби неспеціалізованих у м'ясному напрямку порід, які складають - 9,5-10,0 корм. од. Це вказує на належне використання поживних речовин запропонованого типу раціонів. Одержання чистого прибутку від реалізації 1 кг живої маси складало 3,8 грн. у тварин 2 групи (заявлений спосіб), при рентабельності 39,2 %, що є бажаним показником. Отже, використання для відгодівлі бугайців зерносінажу за заявленим способом, поживність якого становить понад 0,6 корм, од., містить достатню кількість протеїну різних за розчинністю 5 UA 115779 U фракцій, вуглеводів, вітамінів та мінеральних солей, забезпечує високі середньодобові прирости живої маси і позитивно впливає на якісні показники м'яса яловичини. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб відгодівлі худоби, який включає використання зерносінажу злаково-бобових культур (овес, ячмінь, горох (пелюшка)), заготовленого при загальній вологості зеленої маси 50 % у фазі воскової стиглості зерна злаків, який відрізняється тим, що худобі на відгодівлі за цілорічного однотипного раціону при використанні грубих - 20 %, соковитих - 50 % та концентрованих кормів - 30 %, змішаних із солемінеральним преміксом і збалансований за вмістом поживних речовин з урахуванням сухої речовини та доступної енергії, замінюють 20 % концентратів на зерносінаж. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: A23K 10/30, A23K 50/10, A23K 20/00
Мітки: відгодівлі, худоби, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/8-115779-sposib-vidgodivli-khudobi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб відгодівлі худоби</a>
Попередній патент: Спосіб зміни властивостей розчину
Наступний патент: Система змащення двигуна внутрішнього згоряння
Випадковий патент: Спосіб стиснення даних під час передачі та/або накопичення цифрових звукових сигналів, що надходять з кількох залежних один від одного каналів