Спосіб готування рідких кормів

Реферат: Спосіб готування рідких кормів включає одержання сировини після здрібнювання до розміру 0,5-10 мм, яка ваговим дозатором подається на стрічковий конвеєр, а потім в змішувач, в який подаються у відповідній пропорції вода й луги. При цьому суміш піддається інтенсивному кавітаційному диспергуванню, розігріву, а по закінченні всіх фізико-хімічних процесів і розігріву отриманої суспензії до 80-90 С товарні гумінові кислоти додаються в ємність. UA 119675 U (12) UA 119675 U UA 119675 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області сільського господарства й призначений для готування кормів високої якості, що пройшли кавітаційне знезаражування, підвищеної засвоюваності для відгодівлі свиней, молодняку великої рогатої худоби, а також як кормові добавки для дорослих тварин. Відомий спосіб одержання корму з фуражного зерна, шляхом підвищення поживної цінності його пророщенням. Спосіб готування корму включає замочування зерен у воді, змішування із субстратом, у якості якого використовують сапропель і мохи - сфагнум, частка яких становить 0,7 % сухої речовини кожного компонента від маси сухого зерна. Потім суміш поміщають, на лотки для пророщення. При цьому сапропель збагачує корм елементами мінерального живлення, а мохи - сфагнум, завдяки фунгіцидному й бактерицидній дії, сповільнює процес розкладання несхожих зерен (№ 2230461 від 20.06.2004р.) [1]. Недоліками відомого способу одержання корму є: - відсутність розмелу і диспергування зерна, що перешкоджає більш повному засвоєнню живильних речовин, які містяться в зерні; - недостатній бактерицидний вплив на компоненти приготовленого корму і відсутність боротьби з мікотоксинами, частина з яких переходить у м'ясо та інші продукти, такі як молоко і яйця, особливо піддані накопиченню мікотоксинів, а інші підсилюючи дію один одного викликають ефект токсичного синергізму. Відомий спосіб одержання корму з фуражного зерна, відповідно до якого зерно замочують у воді протягом 6 годин, потім воду зливають і зерно перемішують із мохами - сфагнумом, нарізаним довжиною 1-3 см, доза якого становить 10-20 кг сухої речовини мохів га 1 тонну сухого зерна. Пророщене в такий спосіб зерно згодовується разом із субстратом мохів сфагнуму тваринам (№ 2230459 від 20.06.2004р.) [2]. Недоліками відомого способу одержання корму є: - відсутність розмелу й диспергування зерна, що не дозволяє повністю засвоїти живильні речовини, які містяться в зерні; - відсутність технології виділення із зерна крохмалю й переходу його в сахари, які легко (90100 %) засвоюються у свиней у шлунку, а в корів у рубці; недостатній бактерицидний вплив на компоненти корму й відсутність боротьби з мікотоксинами, що містяться в зерні. Відомий спосіб одержання корму з фуражного зерна, відповідно до якого зерно замочують у воді на 6 годин, потім воду зливають і зерно змішують із сапропелем у кількості 15-25 кг на 1 тонну сухого зерна. Зерно пророщують протягом 4-5 доби й згодовують тваринам разом із сапропелем (№ 2230460 від 20.06.2004г). [3]. Недоліком відомого способу одержання корму з фуражного зерна є: - відсутність розмелу й диспергування зерна, що не дозволяє тваринам повністю засвоїти поживні речовини, що містяться в зерні; - відсутність технології знищення бактеріальної флори, яка "приїхала з поля" і мікотоксинів, що містяться в зерні; - відсутність технології переходу крохмалів у сахари для більш швидкого засвоєння. Відомий комбінований кормовий продукт і корм для свійських тварин, відповідно до якого комбінований кормовий продукт зниженої вологості одержують зі здатності перетворювати в желе суміші джерела білка і джерела крохмалю. Вибір джерел білка і крохмалю у відомому кормовому продукті визначається в цілому кормовими потребами, особливостями смаку і типом виробленого корму. Проміжними джерелами рослинного білка є: клейковина, білок пшениці, білок сої, білок рису, білок кукурудзи й т.д. Проміжними джерелами тваринних білків є: м'язове й кістякове м'ясо ссавців, птахи й риби, а також здрібнена сировина, таке як м'ясне борошно, кісткове борошно, рибне борошно й ін. Джерелом крохмалю є зерно, таке як кукурудза, рис, пшениця, ячмінь, овес або соя і їхньої суміші. У суміш, здатну до термічного способу перетворюватись в желе, можуть бути включені інші інгредієнти, наприклад сіль, спеції, приправи, вітаміни, мінеральні добавки, смакові агенти, ліпіди і їм подібні. Суміш, здатну перетворюватись в желе при нагріванні, одержують із клейковини пшениці, знежиреної соєвого борошна, сахарів, пряженого сала й води (№ 2240703 від 27.11.2004р.) [4]. Недоліками - відомого способу є: - більші енерговитрати на здрібнювання й розігрів до 115 °С суміші в колоїдному млині; - необхідність зневоднювання суміші; 1 UA 119675 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - необхідність прожарювання корму для свійських тварина (собаки, кішки) у фритюрниці, у яловичому жирі, при температурі 170 °С. Відомий спосіб утилізації високоякісних харчових відходів, що включає додавання у високовологу спиртову барду вологістю від 85 до 95 % попередньо здрібнені зернові відходи вологістю від 10 до 20 %. За рахунок кондуктивного масообміну вологість суміші досягає технологічної. Отриману суміш піддають екструзивній обробці. Потім екструдат висушується потоком повітря в приміщенні до досягнення вологості 10-42 % (2248720 від 27.03.2005г) [5]. Недоліками відомого способу є: - застосування як основного компонента попередньо здрібнених зернових відходів; - більші витрати на екструзію продукту, тому що як єдине джерело нагрівання використовується тертя; - необхідність додаткового сушіння екструдату потоком нагрітого повітря. Відомий спосіб готування кормів, що включає змішування продуктів з водою, гідродинамічний, кавітаційний й тепловий вплив, при якому суміш пропускають через систему рухомих каналів зі змінними по ходу її руху перетинами із забезпеченням вивільнення енергії кавітаційних пухирців, які лопаються, що направляють на оброблювану суміш, яка багаторазово рухається по замкнутому контуру, для доведення її до гомогенного стану з температурою 5070 °С.У відомому способі вихідну сільськогосподарську сировину, що містить мікроелементи, білкові, вітамінні й мінеральні компоненти, у певній пропорції розбавляють водою. Отриману суміш подають у спеціальну камеру, у якій за рахунок геометричного профілю каналів, динаміки їхнього здрібнювання, а також висоти обертання ротора створюються гідродинамічні умови для утворення кавітаційних пухирців. Суміш проштовхується через канали, що мають змінний перетин, у яких за рахунок зміни швидкості потоку відбувається зміна тиску суміші, що приводить до утворення пухирців газу, пари. При просуванні потоку по каналах камери в зону зі зниженим тиском кавітаційні пухирці починають лопатись (№ 2261621 від 10.10.2005г) [6]. Недоліками відомого способу є: - зонами стійкого виникнення кавітаційних пухирців можуть бути тільки канали змінного перерізу ротора й статора; - недостатньо чітке розуміння умов виникнення й лопання кавітаційних пухирців, а саме: у зонах зі зниженим тиском кавітаційні пухирці виникають і тільки тоді, коли суміш переміститься в зону підвищеного тиску, кавітаційні пухирці лопаються. Відома технологічна лінія для готування кормів "Тихенко- Аргус" (патент Росії № 2223013 від 10.02.2004 р.) [7], що включає послідовно з'єднані і технологічно зв'язані дозавантажувальний пристрій, транспортер, магнітну колонку, робочу ємність, подрібнювач для циклічної переробки сировини. Сировина для готування корму, наприклад, у вигляді фуражного зерна, засипається в завантажувальний пристрій, з якого по транспортеру направляється в очисник сировини. Очистившись від механічних домішок, сировина надходить у дозатор, у який одночасно додають різні добавки, що поліпшують поживність корму. У ємність диспергатора заливають воду, запускають насос - і транспортером подають у ємність сировину. Диспергатором забезпечується, під дією сил кавітації високочастотного резонансу, механічного розмелу, емульгування й теплового розігріву при руйнуванні міжклітинних і міжмолекулярних зв'язків відбувається утворення пастоподібного корму для тварин. Недоліками відомої технологічної лінії для готування кормів є: - мала щільність кавітації в робочих органах здрібнювання "Аргус" через те, що отвори каналів у кільцях ротора й статора виконані у вигляді дозвукових сопел, профіль яких призначений для газів, а не для рідин; - виготовлення каналів у статорі у вигляді отворів з виходом оброблюваної суспензії через торцеві поверхні - також не сприяють підвищенню щільності кавітації, а значить підвищенню ефективності технологічної лінії. Технічною задачею, рішенням якої є ця корисна модель, є створення способу кавітаційного готування рідких кормів і установки для його здійснення, що дозволяє в умовах тваринницьких ферм готувати повноцінні, знезаражені корми, які легко засвоюються, минаючи фазу готування комбікормів з фуражного зерна, відходів зернопереробки, побічних продуктів зернопереробних підприємств, харчових відходів і т.д., з рослинної сировини, грубих і соковитих кормів. Ще одною задачею корисної моделі є розробка технологічної лінії для кавітаційного готування кормової добавки на основі гуматів (гумату натрію або калію), лінії для кавітаційного готування комбікормової складової корму з фуражного зерна (зерна злаків і бобових культур) і відходів зернопереробки (дроблене зерно, насіння бур'янистих рослин і т.д.), лінії кавітаційного 2 UA 119675 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 готування складової корму з рослинної сировини, грубих і стічних кормів (солома, сіно, силос, сінаж) і відходів зернопереробки (лушпиння, полова, шроти, макухи й т.д.) Технічним результатом корисної моделі є спосіб кавітаційного готування рідких кормів. Склад кормів є комплексним, тому що являє собою, залежно від призначення, комбікормову, рослинну складову і кормові добавки (мікро-й макродобавки). Рідкі корми, приготовлені по пропонованому способу, можуть застосовуватися для відгодівлі як м'ясних порід ВРХ, так і для дійної череди, для відгодівлі свиней і інших тварин як з однокамерним шлунком, так і з багатокамерним. Поставлена задача вирішується тим, що в кавітаційному способі одержання кормової добавки на основі гумінових кислот і гуматів (гумату натрію або калію), з торфу або бурого вугілля, що включає кавітаційне, диспергування торфу або бурого вугілля у водяному розчині лугів до повного виходу гумінових кислот з наступним одержанням гуматів шляхом додавання гідроксидів і карбонатів натрію й калію, кавітаційного диспергування до досягнення температури о суміші 80-90 С, при якій відбувається "згущення" суспензії. Гумати, потрапляючи разом з їжею в шлунок тварин, підвищують проникність клітинних мембран і тим сприяють наповненню калію у внутрішньоклітинній рідині, що прискорює поділ клітин. Одночасно в клітинах завдяки додатковому запасу енергії інтенсифікуються фізіологічні процеси. Мікроелементи, що втримуються в бурих вугіллях, (магній, марганець, мідь, молібден, селенів, йод і ін.) задовольняють потреби організмів тварин і сприяють заповненню необхідної енергії для кісткового утворення й загальної активації організму (наприклад: марганець бере участь в окислювально-відновних процесах і є складовою частиною ферментів, мідь бере участь у процесах окислювання, підсилює інтенсивність дихальних процесів, без неї затруднений синтез білка, йод може входити до складу вільних амінокислот і відповідно білків і ДР-). Гумати, приготовлені з торфу, особливо ефективні у водних розчинах, тому що вода є найважливішою частиною раціону, що забезпечує плин обмінних реакцій, травлення, виведення із сечею продуктів обміну речовин, особливо наявним у даному продукті абсорбентом у вигляді невеликої кількості активованого вугілля в сполученні з гуміновими кислотами. Вміст основних компонентів у кормовій добавці визначається вихідним складом використовуваного торфу, бурого вугілля, вміст у якому природно-гідратованих гумінових кислот повинне бути не менш 20 %, а зольність не перевищувати 30 %. У випадку недоліку окремих мікроелементів у вихідних складах необхідно їх поповнити з інших джерел. Зміст кавітаційного впливу полягає в наступному: При проходженні суміші торфу або вугілля з водою через кавітаційний диспергатор [8], у конструктивно задуманих місцях якого існують зони зниженого й підвищеного тиску, суміш піддається різким знакозмінним навантаженням. При зниженні в суміші тиску нижче тиску насичених водяних парів (залежно від тиску й температури) у суміші яка інтенсивно закипає, утворюється безліч кавітаційних пухирців. При переміщенні суміші в зону підвищеного тиску пухирці зникають, лопаються, у точках зникнення яких, як відомо виникають локальні зони з високими температурами й тисками. Якщо пухирці зберегли на момент кулясту форму, то всі колізії відбуваються в центрі колишнього пухирця, а якщо форма пухирця була деформована гідродинамічними впливами, то при зникненні відбувається утворення високоенергічних кумулятивних струменів. Породжувані ними ударні хвилі мають енергію, яка перевищує не тільки Ван-Дер-Вальсовські зв'язки, але й С-С зв'язок в органічних сполуках, що забезпечує дезінтеграцію й деструкцію компонентів торфу й вугілля, ініціюються й інтенсифікуються фізикохімічні процеси переробки вихідної сировини. У кавітаційному способі готування рідких комбікормів з фуражного зерна (зерна злаків і бобових культур) і відходів зернопереробки (дроблене зерно, насіння бур'янистих рослин і т.д.), що включає кавітаційну обробку фуражного зерна, яку здійснюють шляхом кавітаційного диспергування у водяному розчині фуражного зерна, що являє собою зерна злаків і бобових культур, і відходів зернопереробки до досягнення температури суміші 60-800º С, при якій відбувається перехід крохмалів у легкозасвоювані речовини й клейстеризація отриманої суспензії. Такими речовинами найчастіше бувають моносахариди, дисахариди, трисахариди (глюкоза, фруктоза, сорбоза, мальтоза, галактоза й т.п.). У кавітаційному способі готування складових рідких кормів з рослинної сировини, грубих і стічних кормів, що включає кавітаційну обробку рослинної сировини, грубих і соковитих кормів, що у водному середовищі й розігрівання суміші. Відомо, що в складному шлунку жуйних тварин клітковина частково переварюється й обробляється більшими колоніями мікроорганізмів, що населяють рубець. Твариною з таким шлунком, для збереження моторики шлунково-кишкового тракту, частина кормів необхідно зберігати в первозданному або частково обробленому вигляді, а меншу частину бажано кавітаційно роздрібнити, розволокнити і перевести частину клітковини (целюлози) у крохмаль і сахари. У тварин, що мають однокамерні шлунки (коні, свині), грубі корми переварюються гірше, тому що переварювання і усмоктування основної кількості 3 UA 119675 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 поживних речовин раціону відбувається в кишечнику. Для таких тварин попередня кавітаційна обробка грубих кормів, з метою переходу поживних речовин у легкозасвоювані форми, приносить значне підвищення продуктивності. Суть кавітаційного впливу на рослинну сировину, грубі і соковиті корми полягає в наступному: клітковина (целюлоза), як і крохмаль, є природним полімером. Виявилося, що й ці речовини мають однакові по складу структурні ланки а отже, ту саму молекулярну формулу (СбНю5)п. Молекули целюлози та крохмалю розрізняються структурою. Молекули крохмалю мають лінійну, а найчастіше розгалужену структуру, молекули ж целюлози - тільки лінійну структуру. Цим пояснюється, що целюлоза, що має значно більше значення п, утворить такі волокнисті матеріали, як бавовна, льон, прядиво й т.п. У процесі кавітаційного диспергування рослинної сировини у водяному розчині частина клітковини перетвориться в крохмаль, а під дією високих температур, в області лопання кавітаційних пухирців, відбувається частковий гідроліз крохмалю в сахари. Сумарно гідроліз целюлози може бути виражений тим же рівнянням (1), що й гідроліз крохмалю. (С6Н10О5)Іі+n2О  п*C6Hj2O6 (1) Розроблено технологічну лінію для кавітаційного готування рідких кормів, яка включає: - лінію кавітаційного готування кормової добавки на основі гуматів (гумату натрію або калію). - лінію кавітаційного готування рідких комбікормів з фуражного зерна (зерен злаків і зернобобових культур); - лінію кавітаційного готування рідких кормів з рослинної сировини, грубих і соковитих кормів. 5. Технологічна лінія для здійснення цього способу готування рідких кормів працює в такий спосіб: попередньо підсушені до вологості 25-30 % торф або буре вугілля, більша частина з яких має високу природну вологість, що робить їх липкими й здійснити їхнє здрібнювання стає важко із-за залипання бункерів і тічок, забивання дробарок і подрібнюючих пристроїв, самоскидом доставляють до лінії готування кормової добавки. Ваговим дозатором торф і буре вугілля направляються у змішувач, у який подаються вода й луг. Отримана суміш направляється в кавітаційний диспергатор, що накачуючи її зі змішувача після обробки знову повертає її в змішувач. У процесі кавітаційного диспергування одночасно відбувається фізикохімічне розкладання торфу й бурого вугілля на молекулярному рівні. Отримана, за рахунок кавітаційних процесів, які протікають, торфо- або вуглеводна пастоподібна суспензія інтенсивно розігрівається й перемішується. Кавітаційну обробку торфу й бурого вугілля проводять до повного виходу гумінових кислот. Якщо буде потреба одержання гумінових кислот як товарного продукту, що надалі буде використаний за межами технологічної лінії, отримана суспензія направляється в ємність для зберігання гумінових кислот. У випадку використання гумінових кислот і гуматів для готування кормової добавки, в отриману суспензію додають гідроксиди, карбонати й гідрокарбонати калію, натрію або калію аж до повного перекладу гумінових кислот у гумати калію або натрію. Для здійснення повного перекладу гумінових кислот у гумати суспензію пропускають через кавітаційний диспергатор доти, поки її температура не досягне 80-90 °С. Отриманий продукт темно-бурого або чорного кольору має високу сорбційну, іонообміну, комплексоодержуючу, желеутворюючу, флокулюючу, і біологічну активністю. Надалі гумати подаються в збірний змішувач для змішування з іншими компонентами рідких кормів. Фуражне зерно (зерна злаків і бобових культур або відходи зернопереробки), доставлені автомобілем, подаються ваговими дозаторами, а потім стрічковим конвеєром у змішувач. У змішувач заливається вода, необхідні мінеральні добавки й мікроелементи. Лопатевою турбіною злаки приводяться у зважений стан у змішувачі, потім зерноводяна суміш подається в кавітаційний диспергатор, а з нього назад у змішувач. У процесі кавітаційного диспергування здійснюється деструкція клітинних структур, виділяється в розчин крохмаль або клейковина. Готування комбікормів з фуражного зерна й відходів зернопереробки здійснюють шляхом кавітаційного диспергування у водяному розчині фуражного зерна, що представляє собою зерна злаків і бобових культур, і відходів зернопереробки до досягнення температури суміші 60-80 °С, при якій відбувається переклад крохмалів у легкозасвоювальні речовини й клейстеризація отриманої суспензії. Речовинами, отриманими в результаті гідролізу крохмалю, найчастіше бувають (глюкоза, фруктоза, сорбоза, мальтоза, галактоза й т.д.). По закінченні кавітаційної обробки суміш надходить у збірний змішувач. Рослинна сировина, грубі й соковиті корми, доставлені автомобілем, ваговими дозаторами, а потім стрічковим конвеєром, над яким виробляється магнітне видалення залізних деталей, подається в подрібнювач грубих кормів і далі в змішувач. У змішувач подається вода, що перемішується мішалкою з рослинною сировиною, грубими й соковитими кормами, змочуючи й просочуючи їх, а після досягнення сумішшю рухливості направляється в 4 UA 119675 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кавітаційний диспергатор і назад у змішувач. У результаті кавітаційного впливу на одержувану суміш, відбувається її здрібнювання, разволокнення, утворення крохмалів із клітковини (целюлози) і її частковий гідроліз, з виділенням сахарів. У процесі кавітаційного диспергування рослинної сировини й соковитих кормів відбувається руйнування насіння бур'янів, знищення гнильних і патогенних мікроорганізмів. Надалі приготовлена кормова суміш подається в збірний змішувач. Компоненти, які надійшли в збірний змішувач у необхідних пропорціях, рідких кормів і пройшли кавітаційну обробку на своїх лініях, знезаражені, желеподібні й т.д., перемішуються, а потім гвинтовим конвеєром направляються в ємність для зберігання й видачі готових рідких кормів по призначенню. 5. Технологічна схема способу приготування рідких кормів зображена на кресленні. Торф або буре вугілля, завезені самоскидом, після здрібнювання до розміру 0,5-10 мм, ваговим дозатором 1, подаються на стрічковий конвеєр, а потім в змішувач 2. У цей же змішувач подаються у відповідній пропорції вода й луги. Суміш, що надійшла зі змішувача в диспергатор 3 піддається інтенсивному диспергуванню, розігріву і т.п., по закінченні всіх фізико-хімічних процесів і розігріву отриманої суспензії до 80-90 °С товарні гумінові кислоти додаються в ємність. Для одержання гуматів в змішувач додають гідроксиди й карбонати калію або натрію й продовжують диспергатором обробляти суспензію до повного виходу гуматів, яка завершується при наборі суспензією температури 80-90 °С. Візуально вихід гуматів виражається в загустінні суміші. Далі отриману суспензію гуматів або перекачують у товарну ємність 4, або дозовано в збірний змішувач 5. Для одержання комбікормової складової рідких кормів фуражне зерно й відходи зернопереробки, доставлені автомобілем, ваговими дозаторами, а потім конвеєром, направляється в змішувач. У цей же змішувач подається вода. Турбіною змішувача вода, зерно й відходи зернопереробки приводяться у зважений стан, а потім направляються в диспергатор і по трубопроводу вертаються назад. У процесі кавітаційного диспергування й протікання фізикохімічних процесів, суміш інтенсивно розігрівається й при досягненні температури 60-80 °С відбувається її клейстеризація. Суміш стає желеподібною і в ній починається гідроліз крохмалю, у результаті якого виділяються сахари. Отримана желеподібна суспензія дозовано направляється в збірні змішувача. Для одержання рослинної складової рідких кормів, рослинна сировина, грубі й соковиті корми, доставлені автомобілем, дозаторами, а потім і конвеєром направляються в подрібнювач грубих кормів. По шляху з кормів магнітним віддільником віддаляються залізисті деталі. Здрібнені корми направляються в змішувач, у якому вони змочуються й просочуються водою, яка направляється в змішувач. Після придбання сумішшю рухливості вона направляється в диспергатор, а потім вертається в змішувач. У процесі фізико-хімічного кавітаційного впливу грубі корми разволокнюються, суміш розігрівається, із клітковини частково виділяються крохмалі, частина з яких гідролізується в сахари. По закінченні диспергування, суміш дозована направляється в збірний змішувач. Всі компоненти рідких кормів, що надійшли в збірний змішувач, ретельно перемішуються, а потім гвинтовим конвеєром направляються в ємність для зберігання й видачі кормів. Одержувані рідкі корми, можуть виготовлятися в будь-якому сполученні компонентів, є екологічно чистими, мають підвищену засвоюваність, приємними заходами й привабливими смаковими якостями. 6. Використання й експлуатація. Технологія, що заявляється, може бути застосована як на тваринницьких комплексах з більшим поголів'ям тварин, так і на дрібних фермерських господарствах з невеликим числом тварин. На великих свинарських комплексах приготовлений і знезаражений корм може подаватися по тупикових кормопроводах без промивання останніх, тому що корм не псується протягом трьох діб, що вигідно відрізняє заявлену технологію, від технології "Гідромікс-сінхрон" Німеччина, по якій кормопроводи промиваються після кожної подачі (до 10 разів у добу). Заявлений спосіб готування рідких кормів може бути здійснений у будь-якому тваринницькому господарстві. Виготовлення встаткування для здійснення даного способу може бути здійснено будь-яким машинобудівним підприємством. Джерела інформації: 1. Спосіб готування корму. Патент Росії № 2230461 від 20.06.2004г 2. Спосіб готування корму. Патент Росії № 2230459 від 20.06.2004р. 3. Спосіб готування корму з фуражного зерна. Патент Росії № № 2230460 від 20.06.2004р. 4. Спосіб готування корму. Патент Росії № 2240703 від 27.11.2004р. 5. Спосіб утилізації високоякісних харчових відходів. Патент Росії № 2248720 від 27.03.2005р. 6. Спосіб готування корму. Патент Росії № 2261621 від 10.10.2005г 5 UA 119675 U 7. Технологічна лінія для готування кормів "Тихенко- Аргус" (Патент Росії №2223013 від 10.02.2004 р.) 8. Топілін Г.Є., Уминський СМ., Інютін С.В. Використання гідродинамічних апаратів у технологічних процесах. Видавництво та друкарня "ТЕС"., ISBN 2389-04-3, 2009 p. 184 с. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 1. Спосіб готування рідких кормів, який включає одержання сировини після здрібнювання до розміру 0,5-10 мм, яка ваговим дозатором подається на стрічковий конвеєр, а потім в змішувач, в який подаються у відповідній пропорції вода й луги, який відрізняється тим, що суміш піддається інтенсивному кавітаційному диспергуванню, розігріву, а по закінченні всіх фізикохімічних процесів і розігріву отриманої суспензії до 80-90 °С товарні гумінові кислоти додаються в ємність. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для одержання гуматів в змішувач додають гідроксиди й карбонати калію або натрію й продовжують диспергатором обробляти суспензію до повного виходу гуматів, що завершується при наборі суспензією температури 80-90 °С. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6