Спосіб випробувань сонячних колекторів

ГдКЛ5 -F24 Т 3/02 - " -СПОСІБ ВИ ІІ РОБУБАІІЬ СОННЫХ КОЛШОРІь Винахід відноситься цо галузі геліотехніки 1 може оути використанні" при экспериментальному визначенні параметрів конструкції сонячни колекторів /СК/, ьідоми? спосіб випробувань СК у стаціонарному режимі , в результа 1 здійснення якого визлзча^ть параметри СК /"сталі" "ого стаціонарної математичної моделі/; - оптичниГ: ККД - ^ = ¥'fe перевищу 1 ^*Ім температуру оточуочого повітря , однак при нормальном падіішІ сонячного випромішівання на СК /^ = 0 град./, а шукомІ на метри СК визначаються по Формулам : о Г де ^ - безрозмірний комплекс, ^ - ККД СК, % - (і,.- ^jQq/H, fe- - розмірний температурним компле Такий спосіб ТЄП.ЯОВИХ випробувань СК забезпечує по-перше, її] , ведення мінімально можливої кількості експериментів , необхідного спільного визначення відразу трьох невідомих , причому не характе стик ОК, а параметрів "ого конструкиїї /тобто, "сталих" мат.моце. СК/, причок^у на основі точного нелІнІЛного виразу КВД СК /моделі а по-дуге, - біяьш високу точність отриманих результатів , оскіяьки за час проведення трьох експериментів практично не змінс-пться иетео рологічні Фактори 1, таким чином, вилучається похибка, яка вноситься зміною метеоумов, а крім того, - спільне визначення трьох параметрів в результаті проведення трьох експериментів - по суті являє собою багата^акторниг експерїмект по непрямому визначенню трьох не відомих: ^,%т&і0, а ие при Інших рівнях умовах удвічи зменшує середаьоквацратіїчну похибку /дисперсію/ отриманих результатів /см. Ь.В.Лаявдов, Г.й.Гояикова "Логические осноьания эксперимента ".,-.зд. 2-е. І^І.: "металлургия", ІЬЗІ, §2/, Не виявлено відомих технічних рішень , котрим аналогічні або еквіваяеьтні ознаки придавали такі ж властивості. Пропозиція пояснюється наступним : здІГснл:очи випробування СК у формі серії з трьох експериментів, два перших з котрих виконують при *к= і = ід» однак при різних кутах падіння сонячного випромїніг ті +2 В8ННЯ на СК /нормальному падінні ^=0 град., та при падінні під кутом ъ^= 45 град./, а треті" експеримент виконують при робочому значенні температури води на вході в СК ^» шо вуттево перевищує і однак при нормальному падінні сонячного випромінювання на СК , оде] жу(пть систему з трьох рівнянь теплового балансу СК з трьома невід £ОМШІЄКС, 6^= (І Таким чином, при непрямому визначенні трьох параметрів СК у результаті випробувань необхідно ? достатньо виконати три експери менти в різних умовах, що забезпечусться у даному випадку зміною кута падіння сонячного випромінювання на СК - у другому експеримеь ті, та температури води на входів в СК - у третьому експерименті. Можливість аналітичного вирішення системи рівнянь теплового баланс СК забезпечується однаковою температурою воци на вході у СК в пер ших двох експериментах, це дозволяв виразити через формули значені трьох шукомих параметрів СК , ї таким чином, вирішити задачу винах ти проводились при питомих витратах води крізь СК GL,= ЗО кг/м час та щільності сонячного випромінювання 600 Вт/м . У результаті обр ки отриманих результатів у рамках методики ASiiRAS 93-77 були отри ні наступні результати: 1. і^(ї«А*= 0,769 та *£$> ",ЬЭ Вт/м 2К 2, ї к (тф = С,711 та 3&Ц= &,71 Зт/м 2К Таким чином, величина модифікатора т ^ для кута падіння ч( = З складає 0,92 /м= 0^711/0,769 /, при иьому (г 11,08 Вт/м 2 К. Порівняння результатів, отриманих на різних імітаторах та при різних режимах випробувань та метеорологічних факторах : 1.