Компресуючий фіксатор для остеосинтезу

МПК*А61 В 17/58 Компресуючий фіксатор для остеосинтезу. Винахід належить до медицини, а саме, до травматології. Відомий фіксатор (Авт. свид. СССР №1779353. Мкл4А61 В 17/58, фиксатор, опубл. 07.12.92. Бюл. №45), виконаний у вигляді стержня з загостреним триграним наконечником і різьбовою ділянкою. Між наконечником і різьбою розташована конічна ділянка з самонарізаючою різьбою і конічним упором. За рентгенограмою підбирають фіксатор із робочою частиною, яка дорівнює діаметру кістки. За допомогою низькоповоротнього дриля фіксатор вводять у кістку до упору, вільний кінець фіксують у стержневому апараті. Недоліком описаного фіксатора є відсутність мож ливості створювати компресію, установка стержня без попереднього свердлування кортикальної платівки викликає мікротріщини, резорбцію 2 кістки, що знижує стабільність системи стержень-кістка. Потрібно індивідуальний добір стержня по рентгенограмі, у залежності від діаметра кістки. Відомий внутришньокістковий фіксатор (Авт. свид. СССР. № 1351591 Мкл4А 61 В 17/58, внутрикостный фиксатор, опубл. 15.11.87. Бюл. № 42), що містить циліндр із головкою та осьовим каналом і установлений у циліндрі стержень з головкою. Стержень постачений штоком із наконечником, розмір поперечного перетину якого перевищує розмір поперечного перетину штока, що разом із наконечником виконаний із формотворного матеріалу, що володіє ефектом пам'яті. Температура фазового переходу штока перевищує температуру фазового переходу наконечника. У охолодженому стані розмір поперечного перетину наконечника менше внутрішнього діаметра циліндра, а в нагрітому дорівнює йому з можливістю заклинення. Внутрішньокістковий фіксатор працює наступним чином. У зіставлених кісткових відламках свердлять канал, діаметр якого відповідає зовнішньому діаметру циліндра і діаметру стержня. Шток і наконечник охолоджують хлоретилом або рідким азотом, при цьому вони набувають форми, що надана їм в охолодженому стані збільшується довжина штока і зменшується поперечний перетин наконечника. Потім стержень уводять до упора в отвір циліндра, утримують 40-60 с. У процесі контактного нагрівання до температури тіла першим відновлює початкову форму наконечник, що має температуру з фазового переходу нижче, ніж шток, при цьому збільшується діаметр наконечника і відбувається його заклинення в циліндрі, що виключає надалі зміщення стержня в трубці. Потім відновлює початкову форму шток, що має температуру фазового переходу більше, ніж ділянка наконечника, при цьому зменшується довжина штока, у результаті чого відбувається зближення голівок і забезпечується компресія кісткових відламків. За рахунок наявності еластичних прокладок, наприклад, із силіконової резини, під голівками забезпечується постійна динамічна компресія кісткових відламків. Явним недоліком даного фіксатора є складність і висока вартість його виготовлення, трудомісткий процес установки і демонтажу, що потребує спеціального устаткування: У зв'язку з чим застосування його дуже обмежене. За прототип нами обраний фіксатор, що компресує, (Авт. свид. СССР. №1718877 Мкл4 А 61 В 17/58, Компрессирующий винт для остеосинтеза, опбл. 15.03.92. Бюл. №10), виконаний у вигляді гвинта, що компресує, який містить загострений стержень з різьбою на робочому кінці і встановлену на різьбі на кріпильному кінці стержня втулку з зовнішнюю різьбою, при цьому різьби виконані з різними кроками. Кріпильний кінець стержня виконаний із різьбовим хвостовиком. Для введення гвинта стрижень і втулку з'єднують. Свердлом виконують канал у кістці. Повертаючи ключем за чотиригранник, вводять гвинт у місце 4 злому. Внаслідок різниці кроків різьби на робочому і кріпильному кінцях при обертанні відбувається стикування і компресія відламків кістки. При видаленні гвинта спочатку вигвинчують втулку, а потім нагвинчують на хвостовик ключ із внутрішнім різьбовим отвором і обертають ключ доти, доки стержень не вийде з глибинної частини кістки. Даний фіксатор складний у виготовленні, різний крок різьби на робочій і кріпильній частинах не забезпечують достатньої компресії відламків, тому що обидві різьби знаходяться в губчатій частині кістки і можливо провертання. Фіксатор заглиблений, його не можливо фіксувати в стержневому апараті. В основу, винаходу поставлено задач у удосконалення компресуючий фіксатор для остеосинтезу, у котрому шляхом зміни його конструкції забезпечується поліпшення репозиційних і фіксаційних можливостей, що, у свою чергу оптимізує терміни зрощення перелому. Таким чином задача вирішується тим, що у комресуючий фіксаторі для остеосинтезу, який вміщує загострений стержень з різьбою на внутрішньому робочому кінці і встановлений по різьбі на зовнішньому робочому кінці стержня елемент, що компресує, при цьому різьби внутрішнього робочого кінця і зовнішнього робочого кінця мають протилежний напрямок, відповідно до винаходу, як елемента, що компресує, використовують упорну гайку, установлену на лівій метричній різьбі зовнішнього робочого кінця, різьба на внутрішньому робочому кінці виконана спонгіозною, правою та самонарізаючою, по всій довжені стержня виконаний скрізний отвір, а зовнішній кінець стержня має чотиригранну форму. Самонарізаюча різьба на внутрішній робочій частині фіксатора дозволяє вводити стержень безпопереднього свердління каналу після репозиціі відлламків. Наявність лівої метричної різьби і упорної гайки забезпечує достатню компресію в місці перелому, тому що гайка упирається у кортикальний шар кістки. Отвір виконаний по осі стержня, це дозволяє після репозиціі стержнем, уведеним до лінії перелому, провести крізь нього спицю і зафіксувати відламки у вправленому стані, а потім по спиці ввести стержень за лінію перелому і створити компресію. Через отвір у стержні в післяопераційному періоді можливо у кістку вводити лікарські препарати, що поліпшують її трофіку, та оптимізують репаративні процеси. Так само крізь цей отвір є змога вводити електрод для злектростимуляціі. Виконання зовнішнього кінця стержня у вигляді чотиригранника дозволяє вводити стержень за допомогою ключа. Довжина стержня дозволяє кріпити його у стержневому апараті. Викладена сутність винаходу пояснюється кресленням, де поданий загальний вигляд фіксатора. Компресуючий фіксатор для остеосинтезу виконаний у вигляді стержня 1, який на внутрішньому робочому загостреному кінці 2 має самонарізуючу спонгіозну праву різьбу 3. На зовнішній робочій частині 4, 6 стержня 1 виконана ліва метрична різьба 5, на якій установлена упорна гайка 6. Для введення фіксатора в кістку за допомогою ключа(на кресленні відсутній) зовнішній кінець 7 стержня, має чотиригранну форму. По осі стержня 1 на усю його довжину виконаний отвір 8 діаметром 1,5 мм для установки спиці, що фіксує і спрямовує (на кресленні не показано), і введення у кістку лікарських препаратів, електрода для електростимуляції. Для зручності фіксації стержня в стержневому апараті він виконаний довжиною 180 мм. Фіксатор, що компресує, установлюють наступним чином. У місці установки фіксатора роблять розріз м'яких тканин довжиною 1,5 см до кістки. Свердлом просвердлюють тільки кортикальний шар. Обертають ключем за чотиригранник 7 і вводять фіксатор до лінії перелому. Виконують репозицію відламків. У отвір 8 стержня 1 вводять спицю, що фіксує відламки у в прав леному стані за лінію перелому. За рентгенограмою оцінюють глибину уведення фіксатора. Упорну гайку 6 по різьбі 5 установлюють на необхідну відстань. Стержень 1 вводять по спиці до упору гайки 6 у кортикальний шар. Завдяки тому, що на внутрішньому робочому кінці 6 стержня 1 виконана самонарізуюча права спонгиозна різьба 3, а на зовнішній частині 4 метрична ліва різьба 5, створюється компресія при угвинчуванні фіксатора. Упорна гайка 6 опирається у кортикальний шар кістки, що дає можливість створити достатню компресію у місці перелому. 7 Запропонований фіксатор має просту конструкцію, забезпечує точну репозицію і надійну фіксацію відламків, створює достатню компресію в місці перелому, тим самим оптимізує терміни зрощення перелому, дозволяє проводити медикаментозний і фізичний вплив на репаративні процеси у кістці 7 Компресуючий фіксатор для остеосинтезу 8 Автори: О.Є.Король В.В.Дергачов В.О.Бабалян О.М.Хвисюк