Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний некалькульозний холецистит, сполучений з хронічним вірусним гепатитом с з мінімальним ступенем активності патологічного процесу у печінці

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний некалькульозний холецистит, сполучений з 3 33203 4 1 [Гарник Т.П., Білоусова І.В., Макарчук М.Д. та ін. делі встановлено, що введення бонджигару заВплив фітозасобів "Гепафіт-1" та "Артишоку екстбезпечує досягнення стійкої й тривалої ремісії як ракт Здоров'я" на зовнішньосекреторну функцію ХНХ, так і ХВГС, суттєве зменшення в подальшопечінки //Інтегративна медицина. Актуальні питанму частоти їх загострень і, таким чином, обумовня, профілактика, реабілітація, лікування. - К., лює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, 2007. - С.29-30]. введення бонджигару не має протипоказань, не Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, тому обраний в якості прототипу. у тому числі алергічних реакцій, і тому може при До недоліків прототипу відноситься те, що при необхідності призначатися повторними курсами, у його використанні в низці хворих на ХНХ, поєдназалежності від досягнутого ефекту. Раніше з мений з ХВГС з малою активністю патологічного протою медичної реабілітації хворих на ХНХ, сполуцесу, все ж таки ще зберігаються зсуви деяких чений з ХВГС, у тому числі з мінімальною активніклінічних і лабораторних показників, що характестю патологічного процесу у печінці, бонджигар не ризують функціональний стан ЖМ і печінки. використовувався. Задачею корисної моделі було підвищення Заявлений спосіб здійснюється таким чином. ефективності існуючого способу медичної реабіліХворим з наявністю ХНХ, поєднаного з ХВГС з тації хворих на ХНХ, сполучений з ХВГС з мінімамалим ступенем активності патологічного процесу льним ступенем активності патологічного процесу у печінці, які потребують проведення медичної у печінці, а саме припинення прогресування як реабілітації, вводять в якості фітозасобу комбіноХНХ, так і ХВГС, зниження в подальшому ймовірваний фітопрепарат бонджигар усередину по 2 ності їх загострень, а в патогенетичному плані капсули 2 рази на день за 20-30 хвилин до вживідновлення біохімічного гомеостазу в цих хворих і вання їжі протягом 30-40 діб поспіль, у залежності досягнення стійкої клінічної ремісії даного коморвід досягнутого ефекту. Лабораторними критеріябідного захворювання. ми ефективності призначення бонджигару, поряд з Вказана задача досягається шляхом викориснормалізацією функціональних проб печінки, є тання при вказаній поєднаній патології гепатобілітакож зменшення рівня продуктів ліпопероксидації арної системи нового комбінованого фітопрепара- малонового диальдегіду (МДА) й дієнових кон'юту бонджигару. гат (ДК) при вихідних їх збільшених концентраціях, Бонджигар являє собою суміш із екстракту вещо вказувало на тенденцію до нормалізації процербезини білої (Eclipta alba), пікоризи курроа (Picrorсів ліпопероксидації. Авторами корисної моделі rhiza kurroa), пасльону чорного (Solanum nigrum), вперше лабораторно документований факт позицикорію звичайного (Cichorium intybus), солодки тивного впливу фітозасобу бонджигару на стан голої (Glycyrrhiza glabra), тамарикса гребенщика перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у печінці хво(Tamarix gallica), редьки посівної (Raphanus рих на ХНХ, сполучений з ХВГС з мінімальним sativus), барбарису остистого (Berberis aristata), ступенем активності, що підтверджує патогенетичсферантуса індійського (Sphaeranthus indicu), берну значущість бонджигару при їх медичній реабіліхавії розлогої (Boerhavia diffusa). Бонджигар - це тації. Отже, введення комбінованого фітопрепарафітозасіб, до складу якого входить добре збаланту бонджигару сприяє патогенетично позитивним соване по фармакологічній дії сполучення лікарсьзсувам біохімічних показників, а в клінічному плані ких рослин, внаслідок чого цей фітопрепарат во- забезпечує досягнення стійкої й тривалої ремісії лодіє гепатопротекторними й антиоксидантними ХНХ і ХВГС, а також суттєве зменшення в подавластивостями, протизапальною дією, покращує льшому частоти їх загострень при коморбідній функціональний стан печінки й відтік жовчі, сприяє патології. знешкодженню хімічних та біологічних токсинів та Вищевказані дози й курси введення фітозасотому захищає клітини печінки від дії токсичних ребу бонджигару були підібрані нами досвідним човин. Бонджигар вважається ефективним при шляхом на підставі клінічних і лабораторних догострих і хронічних ураженнях печінки різного гесліджень. Саме при такій кратності введення боннезу, жировій інфільтрації паренхіми печінки, при джигару забезпечується максимальне прискоренураженнях печінки внаслідок використання гепатоня нормалізації функціональних проб печінки й токсичних препаратів, а також при наявності сиспоказників ПОЛ у крові хворих. Отже новими є як темних інфекцій, які сприяють формуванню неспесаме застосування комбінованого фітопрепарату цифічної патології печінки й жовчно-вивідних бонджигару, який нами вперше використовується шляхів. в медичній реабілітації хворих на ХНХ, поєднаний Пропозиція авторів корисної моделі базується з ХВГС з малою активністю патологічного процесу на вперше встановленій ними в експериментальу печінці, так і схема застосування бонджигару при них умовах і потім підтвердженій в клініці законоданій коморбідній патології. мірності, яка полягає в тому, що включення в якосПри розробці заявленого способу було обстеті фітозасобу при коморбідній патології печінки та жено дві групи хворих на ХНХ, сполучений з ХВГС ЖМ комбінованого фітопрепарату бонджигару поз мінімальною активністю: основна (63 особи), яка зитивно впливає на клінічні й біохімічні показники отримувала курс медичної реабілітації за допомохворих, нормалізує їхній загальний стан і самопогою заявленого способу, і група зіставлення (63 чуття, виявляє чітко виражений гепатозахисний, особи), лікування якої проводилося відповідно до антиоксидантний й протизапальний ефекти, спривідомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, яє суттєвому прискоренню покращання клінікоякі знаходилися під наглядом, були рандомізовані біохімічних показників, що стосуються функціоназа віком, статтю, тяжкістю перебігу ХНХ і ХВГС, льного стану печінки і ЖМ. Авторами корисної мочастотою загострення патологічного процесу в ЖМ 5 33203 6 і печінці. Діагноз хронічної патології печінки та ЖМ вого - малонового диальдегіду (МДА) і проміжних виставлявся на підставі скарг, анамнезу й даних дієнових кон'югат (ДК), рівня перекисного гемолізу лабораторного (біохімічного) й інструментального еритроцитів (ПГЕ). Дослідження проводили при дослідження (ультразвукове дослідження (УЗД) поступленні хворих до стаціонару (до початку меорганів черевної порожнини), дуоденальне зондудичної реабілітації) і після завершення курсу мевання. В якості основного діагнозу в усіх хворих, дичної реабілітації, тобто через 30-40 днів. Ввеякі були під наглядом, виявлено наявність ХНХ, дення бонджигару хворим основної групи переважно у фазі нестійкої ремісії або помірного починалося, як правило, безпосередньо в період загострення, що підтверджувалося даними УЗД чергового помірного загострення ХНХ та ХВГС. органів черевної порожнини (потовщення стінок До початку проведення курсу медичної реабіЖМ і їхня двоконтурність, деформація його перелітації хворих на ХНХ, поєднаний з ХВГС з малим тинками, наявність у порожнині міхура концентроступенем активності патологічного процесу у печіваної жовчі, зниження скорочувальної функції ЖМ нці, в обох групах, які були під наглядом, - основпри введенні сніданку). Діагноз ХВГС був підтверній, в якій медична реабілітація проводилася згідджений даними імуноферментного аналізу (ІФА) і но із заявленим способом, і зіставлення, в якій полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Після замедична реабілітація здійснювалася відповідно до гально-клінічного обстеження всі хворі, які знаховідомого способу-прототипу, була однотипова клідилися під наглядом, підлягали вивченню функцінічна симптоматика, що характеризувалася наявональних проб печінки й показників ПОЛ, оцінку ністю загальної слабості, нездужання, зниженого яких проводили за рівнем загального, пов'язаного апетиту, обкладеності язика білим або сірим на(прямого) і вільного (непрямого) білірубіну, холесльотом, гіркоти або металевого присмаку в роті, терину й [3-ліпопротеїдів, активністю аланінаміносубіктеричності склер, тяжкості в правому підребетрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази р'ї, гепатомегалії, помірно позитивних симптомів (АсАТ) та індексу де Рітіса (АсАТ/АлАТ), лужної Кера і Ортнера. фосфатази (ЛФ) і гамаглутамілтранспептидази В обстежених пацієнтів відмічені певні пору(ГГТП), значенням показника тимолової проби, а шення з боку біохімічних показників, які характеритакож концентрацією продуктів ПОЛ у крові: кінцезують функціональний стан печінки (табл.1). Таблиця 1 Біохімічні показники крові в обстежених хворих на ХНХ, сполучений з ХВГС з малою активністю, до початку лікування (М±m) Біохімічні показники Білірубін (мкмоль/л): - загальний - пов'язаний (прямий) - вільний (непрямий) АлАТ, ммоль/л×год АсАТ, ммоль/л×год АсАТ/АлАТ Тимолова проба, од. ГГТП, мкмоль/л×год ЛФ, мккат/л Холестерин, г/л b-ліпопротеїди, г/л Норма 18,5±0,6 3,4±0,1 15,1±0,4 0,56±0,03 0,42±0,03 0,75±0,01 4,0±0,1 1286+34 2,99±0,12 3,72±0,22 3,2±0,08 Групи хворих основна (n = 63) зіставлення (n = 63) 25,6±0,5* 25,4±0,6* 10,3±0,4** 10,1±0,5** 15,3±0,5 15,3±0,4 2,06±0,06*** 1,42±0,05* 0,69±0,02 6,25±0,2* 2645±29** 5,36±0,19** 6,85±0,15** 6,12±0,09** 1,97±0,05*** 1,46±0,04* 0,74±0,02 6,23+0,2* 2538±31** 5,32+0,21** 6,56±0,14** 5,98±0,08** Р >>0,1 >>0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітки: Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення; імовірність різниці відносно норми * - при Р