Спосіб одержання терморозширюваного нітрату графіту

1 Спосіб одержання терморозширюваного нітрату графіту, що включає обробку графіту димлячою азотною кислотою й подальшу модифікацію Винахід відноситься до технології одержання терморозширюваних (що спучуються під дією тепла або вогню) стабільних при зберіганні залишкових сполук штеркалювання графіту з кислотами Бренстеда (ТСІГ), конкретно до способу одержання стабільного при зберіганні терморозширюваного нітрату графіту Одержуваний згідно даного винаходу продукт призначений для використання у якості компонента спучуваних при нагріванні матеріалів, що використовуються у протипожежній обороні й металургійному виробництві Продукт може бути також використано для одержання термічно розширеного (спученого) графіту й виробів з нього Нітрат графіту, також як бісульфат графіту, відноситься до класу терморозширюваних сполук інтеркалювання графіту з кислотами Бренстеда й має властивість багаторазово збільшувати свій об'єм при нагріванні з утворенням низькощільного терморозширеного (спученого) графіту Ця властивість сполук вказаного типу покладена в основу двох найважливіших областей їх практичного використання одержання спученого графіту й спучуваних при нагріванні матеріалів різноманітного призначення В основі існуючих технологій одержання спучуваних при нагріванні сполук інтеркалювання графіту з кислотами Бренстеда лежить наступна принципова схема [1] Зоя нітрату графіту, який відрізняється тим, що вказану модифікацію нітрату графіту здійснюють шляхом його послідовної обробки крижаною оцтовою кислотою, водою та сушінням кінцевого продукту 2 Спосіб по п 1, який відрізняється тим, що для обробки графіту використовують 0,2-0,7 вагових частин димлячої азотної кислоти й 0,2-0,4 вагових частин крижаної оцтової кислоти на одну вагову частину графіту 3 Спосіб по п 1 або п 2, який відрізняється тим, що обробку графіту димлячою азотною кислотою здійснюють в умовах, що забезпечують вилучення газоподібних продуктів реакції з реакційної маси -*С:А ХНА .ТСИГ, (1) де Сп - фрагмент поліаренового шару матриці графіту, НА - кислота Бренстеда (наприклад, сірчана або азотна), Ох - окислювач (наприклад, азотна кислота, персульфат амонію, хромовий ангідрид), R - ХІМІЧНИЙ реагент (наприклад, вода, аміак, оксид магнію) Дана схема включає дві основні ХІМІЧНІ стаД" - стадія (І) - окислення графіту з утворенням солі Сп+А хНА, - стадія (II) - обробка окисленого графіту ХІМІЧНИМ реагентом R з одержанням кінцевого продукту - ТСІГ Стадія (II) необхідна для стабілізації одержаної сполуки графіту при и зберіганні, а також для надання одержаному продукту специфічних властивостей, таких як, наприклад, необхідне значення рН водного витягу БІЛЬШІСТЬ наведених в патентній й науково-технічній лггературі випадків використання додаткової обробки одержаної сполуки графіту (стадії (II) у схемі (1)) відноситься до одержання ТСІГ на основі бісульфату графіту [1] Сам бісульфат графіту, як індивідуальна сполука, є нестабільною при зберіганні речовиною Для стабілізації властивостей бісульфат графіту 00 со 43787 оброблюють різними ХІМІЧНИМИ реагентами (стадія (II) у схемі (1)) Така обробка бісульфату графіту дозволяє одержувати стабільний кінцевий продукт (ТСІГ), який на відміну від вихідного бісульфату графіту можна використовувати не тільки для одержання спученого графіту, але й для виробництва спучуваних при нагріванні матеріалів різного призначення Найбільш відомим методом стабілізації властивостей бісульфату графіту є його переведення у залишковий бісульфат графіту шляхом обробки водою з подальшою сушкою Трохи менший стабілізуючий ефект досягається при використанні у якості реагенту R замість води інших ХІМІЧНИХ речовин, наприклад, оксиду магнію або газуватого аміаку [1] Використання у якості кислоти Бренстеда димучої азотної кислоти спрощує реалізацію схеми (1), бо при цьому відпадає необхідність у використанні додаткового окислювача Ох Димуча азотна кислота у цьому випадку є одночасно і штеркалюючим агентом і окислювачем [1,2] 2HNO3 о N O / + NO3" + Н2О (2) (3) + C n + N 2, але практично не здатний до спучення при нагріванні Обробка нітрату графіту сухим дрібним порошком оксиду магнію також веде до продукту з рН > 2, але такий продукт при зберіганні на відкритому повітрі швидко втрачає здатність до спучення при нагріванні Сушка нітрату графіту при температурі 90-110°С протягом 1 43787 години також веде до продукту, що практично не спучується при нагріванні В основу пропонованого винаходу покладені наступні задачі 1 Розробка способу одержання стабільного при зберіганні терморозширюваного нітрату графіту, що може бути використано у різноманітних областях використання з такими характеристиками - коефіцієнт спучення при 900°С (Кс900) не менш, ніж 50 см3/г, - значення рН водного витягу не нижче за 2 2 Розробка способу одержання терморозширюваного нітрату графіту з відтворюваними характеристиками, які вказані вище 3 Підвищення технологічності та економічності стадії обробки графіту димлячою азотною кислотою Рішення поставлених задач в пропонованому винаході досягається за рахунок того, що на відміну від відомого способу-прототипу [7], який містить обробку одної вагової частини графіту чотирма ваговими частинами димлячої азотної кислоти протягом чотирьох годин, подальше відділення одержаного нітрату графіту від відпрацьованої азотної кислоти фільтруванням або декантацією й насичення нітрату графіту газуватим аміаком до припинення поглинання аміаку, одну вагову частину графіту оброблюють 0,2-0,7 ваговими частинами димлячої азотної кислоти протягом 5-15 хвилин в умовах вилучення газуватих продуктів з реакційної маси, потім додатково оброблюють 0,20,4 вагових частин крижаної оцтової кислоти, миють водою до рН промивних вод 4-6-й сушать при 100-105°С Істотною ВІДМІНОЮ пропонованого винаходу від прототипу є введення замість стадії насичення нітрату графіту газуватим аміаком до припинення поглинання аміаку трьох додаткових послідовних стадій обробки нітрату графіту - крижаною оцтовою кислотою, водою та сушки кінцевого продукту Ще однією істотною ВІДМІНОЮ пропонованого способу від способу-прототипу [7] є те, що для обробки використовують 0,5-0,7 вагових частин димлячої азотної кислоти й 0,2-0,4 вагових частин крижаної оцтової кислоти на одну вагову частину графіту, а обробку графіту димлячою азотною кислотою ведуть протягом 5-15 хвилин в умовах, що забезпечують вилучення газуватих продуктів з реакційної маси Реалізація пропонованого винаходу дозволяє одержувати кінцевий продукт, що характеризується значенням параметрів Кс900 > 50 см 3 /гта рН водного витягу рН > 2, які стабільно відтворюються від синтезу до синтезу Одержуваний по пропонованому винаходу кінцевий продукт при зберіганні на відкритому повітрі не знижує здатності до спучення зберігання протягом по крайній мірі одного року не викликає зменшення значення параметру Кс °° Нагрівання продукту при 100-105°С протягом 3 діб також не викликає зниження параметру Кс90 Технічний ефект пропонованого винаходу досягається також по параметру підвищення технологічності й економічності стадії обробки графіту димлячою азотною кислотою, яку здійснюють протягом 5-15 хвилин при ваговому співвідношенні [НІЧОз] [графіт] = 0,2-0,7 Вказані вище характеристики кінцевого продукту дозволяють використовувати його не тільки для одержання спученого графіту, але й у складі спучуваних при нагріванні матеріалів різноманітного призначення Отже, досягнуті при реалізації пропонованого винаходу технічні ефекти повністю вирішують задачі, що покладено в його основу Одержані результати можуть бути пояснені таким чином Для здійснення процесу штеркалювання азотної кислоти у матрицю графіту, що описується рівняннями (2)-(4), достатньо 0,2-0,7 вагових частин димлячої азотної кислоти на одну вагову частину графіту При цьому, якщо процес проводити у відкритому реакторі, забезпечуються умови для швидкого вилучення газоподібних продуктів реакції з реакційної маси Останнє забезпечується навіть при вилученні газової фази з реактору з використанням звичайної системи вентиляції При реалізації способу-прототипу [7] утворювані в ході процесу дюксид азоту й ІНШІ ОКСИДИ азоту не вилучаються з реакційної маси, а залишаються розчиненими у надлишку азотної кислоти, що у свою чергу призводить, по-перше, до зсунення рівноваги процесу у сторону вихідних речовин, а, по-друге, отриманий нітрат графіту реагує як окислювач з оксидами азоту, що є відновниками Протікання таких важкоконтрольованих побічних процесів обумовлює високу тривалість стадії обробки графіту димлячою азотною кислотою, одержання кінцевих продуктів з низьким коефіцієнтом спучення та невідтворюваність властивостей кінцевого продукту від синтезу до синтезу Механізм стабілізації властивостей нітрату графіту при його обробці крижаною оцтовою кислотою з подальшою промивкою водою та сушкою доки ще не є повністю відомим Показано, що молекули оцтової кислоти впроваджуються у міжшаровий простір нітрату графіту замість молекул азотної кислоти, де створюють стабільну сольватну оболонку біля нітрат ІОНІВ При подальшій промивці одержаної сполуки водою та сушці забезпечується одержання стабільного при зберіганні й при нагріванні до 100-105°С кінцевого продукту з коефіцієнтом спучення не менш ніж 50 см3/г Експериментально доведено, що послідовна обробка графіту спочатку димлячою азотною кислотою у відкритому реакторі, газова фаза з якого вилучається при допомозі системи витяжної вентиляції, а потім льодяною оцтовою кислотою та водою з подальшою сушкою одержаного продукту забезпечує отримання стабільного при зберіганні терморозширюваного нітрату графіту, властивості якого відтворюються від синтезу до синтезу Просте зачинення (навіть не герметичне) реактору кришкою викликає одержання кінцевого продукту з невідтворюваним й неприпустимо низьким значенням коефіцієнту термічного розширення Експериментально встановлено, що діапазон витрат димлячої азотної кислоти, яку використовують для обробки графіту, повинен становити 0,2-0,7 вагових частин на одну вагову частину графіту Витрати димлячої азотної кислоти нижче 0,2 вагових частин на одну вагову частину графіту (нижня заявлена межа) й вище 0,7 вагових частин на одну вагову частину графіту (верхня заявлена межа) неприпустимі, бо ведуть до кінцевого продукту з параметром Кс900 50 см3/г Використання крижаної оцтової кислоти у КІЛЬКОСТІ більше 0,4 вагових частин на одну вагову частину графіту (верхня заявлена межа) є недоцільним, бо викликає зниження коефіцієнту спучення кінцевого продукту проти досягнутого Експериментально доведено, що тривалість обробки графіту димлячою азотною кислотою згідно пропонованому способу повинна становити 515 хвилин Цього часу досить для утворення нітрату графіту й видалення з реакційної маси оксидів азоту Додаткове перемішування реакційної маси протягом 1 години опісля припинення виділення дюксиду азоту до суттєвої зміни параметру К с 900 не веде Тривалість обробки реакційної маси крижаною оцтовою кислотою не є значущим фактором Експериментально доведено, що необхідно забезпечити гарантовано повне розподілення крижаної оцтової кислоти по усьому об'єму реакційної маси, що забезпечується при тривалості обробки 10 хвилин Показано, що для досягнення технічного ефекту винаходу необхідно використовувати льодяну оцтову кислоту з вмістом води не більш ніж 2,0 %мас Використання оцтової кислоти, що містить більш ніж 2,0 %мас води веде до нестабільного кінцевого продукту з неприпустимо низьким значенням параметру Кс Експериментально показано, що досягнення технічного ефекту винаходу забезпечується тільки при ПОСЛІДОВНІЙ обробці графіту спочатку димучою азотною кислотою, а потім крижаною оцтовою кислотою з подальшою промивкою одержаного продукту водою й сушкою відмитого продукту Будь-яка інша ПОСЛІДОВНІСТЬ обробки графіту не забезпечує досягнення технічного ефекту винаходу, бо при цьому утворюється кінцевий продукт незадовільної ЯКОСТІ Для реалізації пропонованого способу використовували червону димлячу азотну кислоту густиною 1,518 г/см3, яку одержували по методу [8] шляхом відгонки з суміші одного об'єму концентрованої азотної кислоти ("хч", 70 % мас , Держстандарт СРСР 4461 -77) й двох об'ємів концентрованої сірчаної кислоти ("хч", 95,8 %мас , Держстандарт СРСР 4204-77) Використовували природний лускатий графіт марки ГТ-1 по Держстандарту СРСР 4596-75 виробництва Завал'євського графітового комбінату (Україна) й крижану оцтову кислоту з вмістом води не більш 2,0 %мас (Держстандарт СРСР 18914-74) Обробку графіту димлячою азотною й крижаною оцтовою кислотами здійснювали у скляному циліндричному реакторі, що обладнано Т-подібною мішалкою з нержавіючої сталі, що обертається зі швидкістю 100±10 х в 1 Для перемішування реакційної маси використовували універсальний лабораторний змішувач MPW 309 Реактор об'ємом 300 см 3 дозволяв змінювати заванта ження графіту від 25 до 100 г Реактор встановлювали у витяжній шафі й обробку графіту кислотами здійснювали при працюючій системі витяжної вентиляції Промивку водою продукту взаємодії графіту з азотною та оцтовою кислотами здійснювали на воронці Бюхнера з встановленим паперовим фільтром при відсмоктуванні водоструминним насосом Використовували воду з мережі побутового водопостачання з температурою 18-22°С Промивку вели до значення рН промивних вод 4-6 При цьому витрати води становили 1,5-2,0 дм 3 в розрахунку на 100 г вихідного графіту Сушку кінцевого продукту вели в лабораторній електрошафі при 100-105°С до остаточної вологості не більш 1,0 %мас Для одержання терморозширюваного нітрату графіту по способу-прототипу [7] використовували ХІМІЧНИЙ стакан об'ємом 1 дм 3 Перемішування реакційної маси здійснювали з використанням скляної мішалки, закріпленої на валу лабораторного змішувача ER-10 Відпрацьовану азотну кислоту ВІДДІЛЯЛИ ВІД одержаного нітрату графіту фільтруванням у вакуумі водоструминного насосу з використанням у якості фільтруючого елементу хлоринової тканини Одержаний продукт насичували газуватим аміаком у проточному реакторі до припинення зміни ваги Про здатність кінцевих продуктів, що одержано по пропонованому способу та способу-прототипу [7], до термічного розширення судили по коефіцієнту термічного розширення (Кс9 , см3/г), значення якого визначали по наступній методиці У розігріту до температури 900°С муфельну піч встановлювали металеву кювету, в яку вносили зважений зразок терморозширюваного нітрату графіту масою m (0,2-0,3 г) й тримали його в печі до повного спучення протягом 60 с Кювету з одержаним терморозширеним графітом виймали з печі й терморозширений графіт КІЛЬКІСНО переносили у вимірювальний циліндр й вимірювали зайнятий їм об'єм V Значення коефіцієнту спучення для кожного зразка розраховували як середнє арифметичне з трьох паралельних вимірювань з використанням співвідношення Кс900 = V/m Середня помилка вимірювань ±5% Про стабільність зразків терморозширюваного нітрату графіту судили таким чином Зразки зберігали в лабораторії в умовах контакту з навколишнім повітрям й через визначені проміжки часу відбирали проби й визначали для них значення параметру Кс °° Окрім того порівнювали значення параметру Кс900 для зразків одразу після їх одержання й опісля додаткової термічної обробки при 105°С протягом 2 годин Значення рН (концентрації ІОНІВ ВОДНЮ) у водному витягу з одержаних зразків терморозширюваного нітрату графіту визначали по методу згідно Держстандарту СРСР 17818 6-90 з використанням універсального юноміра ЭВ-74, обладнаного скляним та хлорсрібним електродами Здійснення пропонованого способу одержання терморозширюваного графіту далі ілюстровано прикладами Приклад 1 (порівняльний, по прототипу [7]) В реактор завантажують 100 г порошку графггу, додають 400 г димлячої азотної кислоти й пе 43787 ремішують одержану суміш протягом 4 годин Далі перемішування зупиняють, тверду фазу ВІДДІЛЯЮТЬ ВІД відпрацьованої азотної кислоти фільтруванням й насичують у проточному реакторі газуватим аміаком до постійної ваги Одержують терморозширюваний нгграт графггу з параметром Кс900 = 80 см3/г Приклади 2-5 (порівняльні, по прототипу [7]) Графіт оброблюють як наведено у прикладі 1 Одержують терморозширювані нітрати графіту, значення параметру Кс900 яких наведено в табл 1 В табл 1 також наведені результати випробувань зразків терморозширюваних нітратів графіту, які одержані у прикладах 1-5, на стабільність при нагріванні й при зберіганні на відкритому повітрі Таблиця 1 Дані що показують невідтворюваність властивостей й нестабільність терморозширюваних нітратів графіту, одержуваних по способу-прототипу [7] Витрати HNO3, вагові час№ прик- тини на одну вагову частину граладу фіту рН водного витягу продукту Коефіцієнт спучення Кс90°, см3/г Опісля зберігання в атмосфері Опісля повітря протягом а нагрівання 1 тижня 1 року Одразу після синтезу 1 4,0 6,0 70 4 ЗО 6 2 4,0 6,5 80 4 35 6 3 4,0 6,0 50 3 20 5 4 4,0 6,3 60 3 25 5 5 4,0 6,2 70 4 ЗО 6 3 Нагрівання в атмосфері повітря при 105 °С протягом 2 годин Приклад 6 У реактор завантажують 25 г порошку графіту, вмикають перемішування й додають 10,5 г димучої азотної кислоти (0,42 вагові частини на 1 вагову частину графіту), за 10 хвилин у реакційну масу додають 8,0 г льодяної оцтової кислоти (0,32 вагові частини на 1 вагову частину графіту) й продовжують перемішування реакційної маси про тягом 10 хвилин Потім у реактор вводять 200 см води й перемішують реакційну масу протягом 1 хвилини Вміст реактору переносять на фільтр, ВІДДІЛЮЮТЬ рідку фазу й промивають твердий залишок з використанням 0,5 дм 3 води Промитий сирий продукт сушать при 105 °С Одержують терморозширюваний нітрат графіту з характеристиками, що наведені у табл 2 Таблиця 2 Дані, що обґрунтовують стабільність терморозширюваних нітратів графіту, одержаних по пропонованому способу й відтворюваність його властивостей від синтезу до синтезу Витрати HNO 3 та оцтової Коефіцієнт спучення Кс90°, см3/г а кислоти РН водного ви№ прикОпісля зберігання в атмостягу з продукладу HNO3 Оцтова кисОдразу після Опісля нагріфері повітря протягом ту 6 лота синтезу вання 1 тижня 1 року 6 0,42 0,32 3,5 138 142 141 143 7 0,42 0,32 3,4 144 137 139 144 8 0,42 0,32 3,5 143 142 138 141 9 0,42 0,32 3,6 140 141 136 141 10 0,42 0,32 3,5 142 140 140 143 Вагові частини на 1 вагову частину вихідного графіту Нагрівання в атмосфері повітря при 105°С протягом 2 годин Приклади 7-10 Графіт оброблюють як у прикладі 6 Одержують терморозширювані нітрати графіту з характеристиками, що наведені в табл 2 Приклади 11-13 Графіт оброблюють як у прикладі 6, але при цьому змінюють завантаження графіту при постійних співвідношеннях КІЛЬКОСТІ димлячої азотної та крижаної оцтової кислот до ваги графіту Одержують терморозширювані нітрати графіту з характеристиками, що наведені в табл З 43787 Таблиця З Дані, що показують можливість масштабування пропонованого способу одержання терморозширюваного нітрату графіту Витрати HNO 3 та оцтової Коефіцієнт спучення Кс 90°, см3/г а № Завантаженкислоти рН водного витягу з проприкла- ня графіту в реакОдразу після Опісля нагрітор, г дукту ДУ синтезу вання6 HNO3 Оцтова кислота 6 25 0,42 0,32 3,5 138 142 11 50 0,42 0,32 3,6 145 142 12 75 0,42 0,32 3,5 143 137 13 100 0,42 0,32 3,4 140 143 Вагові частини на 1 вагову частину вихідного графіту Нагрівання в атмосфері повітря при 105°С протягом 2 годин Приклади 14-16 Графіт оброблюють як у прикладі 6, але при цьому реактор одразу після введення в нього димлячої азотної кислоти зачиняють кришкою Одержують терморозширювані нітрати графіту з характеристиками, що наведено втабл 4 Приклади 17-30 Графіт оброблюють як у прикладі 6, але при цьому змінюють витрати димлячої азотної й крижаної оцтової кислот Одержують терморозширювані нітрати графіту з характеристиками, що наведено утабл 5 Таблиця 4 Дані, що обґрунтовують необхідність здійснення пропонованого способу одержання терморозширюваного нітрату графіту в умовах вилучення газуватих продуктів з реакційної маси на стадії обробки графіту димлячою азотною кислотою Витрати HNO3 та оцтової Коефіцієнт спучення № Завантакислоти а Кс900, см3/г Стан реактоРН ження водного РУ Одразу після Опісля нагріприклаграфіту HNO3 Оцтова кис- витягу з просинтезу вання6 ДУ в реактор, дукту лота г 6 25 0,42 0,32 3,5 138 142 Відкрито 14 25 0,42 0,32 3,5 20 10 Закрито 15 25 0,42 0,32 3,4 ЗО 13 Закрито 16 25 0,42 0,32 3,5 15 5 Закрито Вагові частини на 1 вагову частину вихідного графіту Нагрівання в атмосфері повітря при 105°С протягом 2 годин На стадії обробки графіту димлячою азотною кислотою реактор закривали кришкою № прикладу Таблиця 5 Залежність властивостей терморозширюваного нітрату графіту від витрат димлячої азотної та оцтової кислоти Витрати HNO3Ta рН водного витягу Коефіцієнт спучення Кс900, см3/г а з продукту оцтової кислоти 0,42 Оцтова кислота 0,32 3,5 Одразу після синтезу 138 Опісля нагрівання6 142 17 0,18 18 0,20в 0,36 3,5 45 43 0,36 3,6 50 50 19 0,24 0,36 3,6 55 52 20 0,49 0,36 3,4 143 142 21 0,55 0,36 3,3 113 110 22 0,67 0,36 3,4 64 61 0,36 3,3 52 50 0,36 3,5 40 38 6 HNO3 г 23 0,70 24 0,73 43787 № прикладу 25 рН водного витягу з продукту Витрати HNO3Ta а оцтової кислоти HNO3 0,43 Оцтова кислота 0,18 3,5 в Продовження табл 5 Коефіцієнт спучення Кс90°, см3/г Одразу після синтезу 45 Опісля нагрівання6 44 26 0,43 0,20 3,6 73 73 27 0,43 0,28 3,3 106 105 28 0,43 0,36 3,2 140 137 г 29 0,43 0,40 3,4 145 148 ЗО 0 43 0,44 3,5 140 141 1 Вагові частини на 1 вагову частину вихідного графіту ' Нагрівання в атмосфері повітря при 105°С протягом 2 годин 1 Нижня межа, що заявлено Верхня межа, що заявлено Наведені у прикладах й таблицях дані показують, що для досягнення технічного ефекту пропонованого винаходу необхідно - провести послідовну обробку графіту димлячою азотною кислотою, узятою у КІЛЬКОСТІ ВІД 0,2 до 0,7 вагових частин на одну вагову частину графіту й крижаною оцтовою кислотою, узятою у КІЛЬКОСТІ від 0,2 до 0,4 вагових частин на одну вагову частину графіту, - відмити водою оброблений димлячою азотною й крижаною оцтовою кислотами графіт й висушити промитий водою сирий продукт Стадію обробки графіту димлячою азотною кислотою необхідно здійснювати в умовах вилучення газуватих продуктів з реакційної маси Пропонований спосіб дозволяє отримувати багатоцільовий у використанні, стабільний при зберіганні в атмосфері повітря терморозширюваний нітрат графіту з параметром Кс900 > 50 см 3 /гта значенням рН водного витягу вище 2 Спосіб забезпечує одержання кінцевого продукту з гарантовано відтворюваними від синтезу до синтезу характеристиками Одночасно з цим спосіб у порівнянні з відомим забезпечує істотне підвищення технологічності й економічності стадії обробки графіту димлячою азотною кислотою за рахунок зниження її тривалості з 4 годин до 5-15 хвилин й зниження витрати азотної кислоти у 6-20 разів Газоподібні та рідкі відходи, що утворюються у процесі, можуть бути знешкоджені стандартними спо собами, що використовуються у ХІМІЧНІЙ промисловості Джерела інформації 1 Ярошенко А П , Попов А Ф , Шапранов В В Технологические аспекты синтеза солей графита //Журн прикл химии - 1994, т 67, №2, с 204211 2 Chemistry of graphite intercalation by nitric acid / W С Forsman, F L Vogel, D E Carl, J Hoffman // Carbon -1978, v 16, N 4, p 269-271 3 Пат 66804 Німеччина K1 12 Verfahren zur Authereitung von Graphit / W Luzi -1893 4 Пат 3260632 США С1 149-43 Ammonium nitrate explosive composition containing vermicular low density expanded graphite / F Olstowski et al 1966 5 Пат 4895713 США, МКИ4 С 01 В 31/04 Intercalation of graphite // RAGnenke, R A Mercun 1990 6 Forsman W С , Mertwov M E , Wessbecher D E Nonreductive spontaneous demtercalation of graphite nitrate // Carbon, 1988, v 26, N 5, p 693699 7 A c 1657474 CPCP МПК5 С 01 В 31/04 Способ получения термически расширенного графита / Г И Тительман и др -1991 (прототип) 8 Карякин Ю В , Ангелов И И Чистые химические вещества - М Химия, 1974 - 408 с 9 Атрощенко В И , Каргин С И Технология азотной кислоты - М Химия, 1970 - 494 с Тираж 50 екз Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м Ужгород, вул Гагаріна, 101 (03122) 3-72-89 (03122) 2-57-03 43787