Спосіб диференціальної діагностики змін тканини яєчок шахтарів, обумовлених впливом “чорнобильського чинника” і несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах

Спосіб диференціальної діагностики змін тканини яєчок шахтарів, обумовлених впливом "чорнобильського чинника" і несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах, який включає морфологічну оцінку морфо-функціонального стану органа, який відрізняється тим, що додатково 3 являється неприйнятним, оскільки більшість із них страждає на хронічний пиловий бронхіт із клінічними й патоморфологічними проявами, на тлі яких неможливо за допомогою тільки якісних морфологічних характеристик здійснити диференціальну діагностику захворювання бронхів, викликаного участю в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу морфологічної диференціальної діагностики змін тканини яєчок, обумовлених впливом «чорнобильського чинника» і несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах, у якому забезпечується підвищення точності діагнозу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі диференціальної діагностики змін тканини яєчок, обумовлених впливом «чорнобильського фактора» і несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах, що включає якісну морфологічну оцінку морфо-функціонального стану органа, відповідно до корисної моделі, додатково визначають кількісні морфологічні показники морфо-функціонального стану яєчок і їхні діагностичні коефіцієнти, які підсумують за методом розпізнавання Вальда, й при досягненні діагностичного порога -130 діагностують наявність структурних змін тканини яєчок під впливом «чорнобильського чинника», при досягненні порога +130 діагностують відсутність структурних змін тканини яєчок під впливом якого-небудь зовнішнього патогенного фактора, при одержанні суми діагностичних коефіцієнтів, що не досягає жодного з порогів, діагностують наявність структурних змін тканини яєчок під впливом несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах. Спосіб здійснюють наступним чином. Шматочки тканини яєчок (біопсійний або секційний матеріал) фіксують у нейтральному забуференому формаліні (pH 7,4) протягом 24 годин. Після дегідратації шматочки тканини заливають у високоочищений парафін з полімерними добавками (Richard-Allan Scientific, США) при температурі не вище 60 °С. Виготовляють серійні зрізи товщиною 5 ± 1 мкм на ротаційному мікротомі Microm НМ325, обладнаному системою переносу зрізів STS (Carl Zeiss, Німеччина). Частину зрізів забарвлюють за стандартними методиками: гематоксиліном та еозином, за Вергоффом, толуїдиновим синім при pH 2,6 і 5,3, ставлять ШЙК-реакцію. Зрізи, призначені для імуногістохімічного (ІГХ) дослідження, розташовують на вкритому адгезивною речовиною склі Super Frost Plus (Menzel, Німеччина). Для «демаскування» антигенів регідратовані зрізи піддають термічній обробці в розчині Target Retrieval Solution (DAKO, Данія) з використанням водяної бані GFL1023. Після блокування неспецифічного зв'язування білків протеїновим блоком (DAKO) і ендогенної пероксидазної активності пероксидазним блоком (DAKO) наносять первинні антитіла. Використовують мишачі моноклональні антитіла (МАТ) до CD34 (клон QBEnd10, DAKO), хромограніну А та синаптофізину (поліклональні, DAKO). Візуалізацію первинних антитіл проводять за допомогою полімерної системи детекції DAKO 65188 4 EnVision+. Як субстрат для пероксидази хрону використовують DAB+ (DAKO). Препарати дофарбовують гематоксиліном Майєра. Потім пофарбовані зрізи поміщають у напівсинтетичне середовище Permanent Mounting Medium (DAKO). Дослідження препаратів проводять на дослідницькому мікроскопі Olympus AX70 (Японія) з використанням програми AnalySIS Pro 3.2 (фірма Softlmaqinq, Німеччина) відповідно до рекомендацій виробника програмного продукту. Для оцінки морфо-функціонального стану яєчок визначають наступні параметри: кількість звивистих сім'яних канальців у полі зору, середня площа перерізу звивистих сім'яних канальців (мкм ), площа перері2 зу просвіту звивистих сім'яних канальців (мкм ), площа, займана звивистими сім'яними канальцями 2 (мкм ), площа, займана просвітами звивистих сі2 м'яних канальців (мкм ), площа, займана епітелієм 2 звивистих сім'яних канальців (мкм ), питома частка звивистих сім'яних канальців, питома частка просвітів звивистих сім'яних канальців, питома частка епітелію звивистих сім’яних канальців у полі зору, питома частка епітелію в звивистих сім'яних канальцях, кількість клітин гермінативного епітелію, кількість сперматогоніїв, первинних і вторинних сперматоцитів і клітин Сертолі, кількість сперматид, питома частка сперматид в одному звивистих сім'яних канальців, кількість клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці, питома частка клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці, кількість клітин Лейдіга в полі зору, кількість клітин Лейдіга, що припадає на один звивис2 тий сім'яний каналець, площа (мкм ) та питома частка інтерстиційної тканини яєчка в гістологічному зрізі, а також таких непрямих показників паренхіматозно-стромальних відносин, як кількість судин мікрогемоциркуляторного русла у полі зору, площа перерізу судин (мкм ), площа, займана су2 динами в полі зору (мкм ), питома частка судин у полі зору, коефіцієнти співвідношення судинного і канальцевого компонентів, судинного й епітеліального компонентів, площа строми в полі зору 2 (мкм ), питома частка строми в полі зору, коефіцієнт співвідношення строми й паренхіми - усього 29 параметрів. Обчислювальну й статистичну обробку результатів вимірів проводили за допомогою убудованих у програму AnalysisPro 3.1 (фірма Soft Imaging System, Німеччина) статистичних функцій. Обчислено значення середньої арифметичної (М), середнього квадратичного відхилення, помилки визначення середньої арифметичної (m), коефіцієнта варіації ознаки (CV). За отриманими даними розраховують діагностичні коефіцієнти (ДК) за формулою: P( xi / A1) , [5] DK ( xi )  100 lg P( xi / A 2 де ДК - діагностичний коефіцієнт; P( Xi / A1) частота, з якою зустрічається X i - ознака за умов приналежності спостереження до «чорнобильської» групи; P( Xi / A2 ) - частота, з якою зустрічається X i - ознака за умов приналежності спостереження до контрольної групи; X1...i 5 65188 морфометричні параметри морфофункціонального стану яєчок. Отримані діагностичні коефіцієнти підсумовують і за умов досягнення діагностичного порога, який дорівнює -130, діагностують наявність структурних змін тканини яєчок під впливом «чорнобильського чинника», за умов досягнення порога, який дорівнює +130, діагностують відсутність структурних змін тканини яєчок під впливом будь-якого 6 зовнішнього патогенного чинника, при отриманні суми діагностичних коефіцієнтів, яка не сягає жодного з порогів, діагностують наявність структурних змін тканини яєчок під впливом несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах. За отриманими даними створена діагностична: таблиця (табл.), до якої увійшли лише показники з інформативністю, не нижчою ніж 0,5 [5]. Таблиця Діагностична таблиця для диференційної діагностики морфологічних змін тканини яєчок, обумовлених «чорнобильським чинником» або несприятливими умовами роботи в підземних вугільних шахтах № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Найменування параметра і його діапазони Середня кількість звивистих сім'яних канальців (ЗСК) у полі зору (ПЗ) 0 1-5 6 і більше 2 Середня площа перерізу ЗСК (мкм ) до 1000 1001-10000 10001-15000 15001-20000 20001-30000 30001-40000 40001-50000 50001 і більше 2 Середня площа перерізу просвіту ЗСК (мкм ) 0-500 501-1000 10001-45000 45001 і більше 2 Площа, займана ЗСК у ПЗ (мкм ) 0-250000 250001-300000 300001-350000 350001 і більше 2 Площа, займана просвітами ЗСК у ПЗ (мкм ) 0 до 50000 50001-100000 100001-150000 150001 і більше 2 Площа, займана епітелієм ЗСК у ПЗ (мкм ) 0-150000 150001-250000 250001 і більше Питома частка ЗСК у ПЗ 0-0,5000 0,5001-0,6000 0,6001-0,7000 0,7001 і більше Питома частка просвітів ЗСК у ПЗ 0 до 0,10 Рxі/А1 Рxі/А2 DK I 42,43 0 0,778 0,222 0,143 0 0,857 -72,00 +48,00 -58,67 0,063 0,565 0,161 0,094 0,076 0,027 0,0040,009 0,007 0,244 0,101 0,118 0,213 0,118 - 0,056 0,143 +95,47 +36,48 +20,35 -9,97 -44,76 -64,38 -109,45 -120,22 0,013 0,048 0,926 0,013 0,039 0,074 0,869 0,018 -47,61 -19,27 +2,77 -13,37 0 0,200 0,600 0,200 0,486 0,257 0,200 0,057 -24,00 -10,91 +47,71 +54,41 0 0,044 0,356 0,556 0,044 0,143 0,086 0,371 0,371 0,029 -36,00 -28,52 -1,90 +17,49 +19,19 0 0,733 0,267 0,486 0,486 0,029 -96,00 +17,89 +97,00 0 0,133 0,622 0,244 0,429 0,257 0,229 0,086 -84,00 -28,52 +43,49 +45,51 0 0,044 0,143 0,086 -36,00 -28,52 5,14 18,67 18,63 26,12 2,66 5,86 0,61 0,12 3,07 2,95 2,81 8,05 0,98 0,62 0,26 0,08 0,03 19,57 5,83 0,31 9,54 3,89 4,94 2,57 0,59 0,02 1,61 0,15 37,08 23,31 2,22 11,55 31,94 18,00 1,77 8,56 3,61 4,02 2,57 0,59 7 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 65188 0,11 і більше Питома частка епітелію ЗСК у ПЗ 0-0,30 0,31-0,50 0,51 і більше Питома частка епітелію у ЗСК до 0,50 0,51-0,60 0,61 і більше Середня загальна кількість клітин гермінативного епітелію в одному ЗСК до 150 151 і більше Середня абсолютна кількість сперматогоніїв, первинних і вторинних сперматоцитів і клітин Сертолі в одному ЗСК до 150 151 і більше Середня абсолютна кількість сперматид в одному ЗСК 0-5 6-20 21-50 51 і більше Питома частка сперматид в одному ЗСК 0 до 0,10 0,11-0,20 0,21-0,30 0,31 і більше Середня абсолютна кількість клітин Сертолі в одному ЗСК до 15 16-20 21 і більше Питома частка клітин Сертолі в одному ЗСК до 0,10 0,11 і більше Середня кількість клітин Лейдіга в ПЗ до 5 6-10 11-15 16-20 21-30 31 і більше Середня кількість клітин Лейдіга, що припадає на один ЗСК 0 0,01-5,00 5,01-10,00 10,01 і більше Середня площа, займана інтерстиційною тка2 ниною яєчка в ПЗ (мкм ) 0 0,01-5000,00 5000,01-10000,01 10000,01 і більше 8 0,956 0,771 +9,30 0 0,689 0,311 0,486 0,429 0,086 -96,00 +20,61 +55,99 0 0,311 0,689 0,133 0,300 0,567 -3,00 +1,58 +8,48 0,86 32,31 23,31 2,68 6,31 0,73 0,20 0,01 0,52 7,06 0,289 0,711 0,567 0,433 -29,27 +21,51 4,07 2,99 1,75 0,733 0,267 0,600 0,400 +8,72 -17,61 0,58 1,17 44,19 0 0,133 0,356 0,511 0,500 0,167 0,333 0 -84,00 -9,69 +2,80 +90,00 0 0,022 0,111 0,289 0,578 0,300 0,367 0,167 0,167 0 -132,00 -121,75 -17,61 +23,89 +120,00 21,00 0,16 0,03 23,00 77,38 19,80 20,97 0,49 1,46 34,67 31,11 0,933 0,067 0 0,438 0,188 0,375 +32,84 -44,91 -108,00 0,900 0,100 0,438 0,563 +31,33 -75,01 0,067 0,156 0,244 0,222 0,244 0,067 0,050 0,100 0,067 0,050 0,233 0,500 +12,49 +19,19 +56,43 +64,78 +2,02 -87,51 8,14 2,71 20,25 24,59 7,24 17,35 30,2 0,10 0,53 5,02 5,58 0,01 18,96 34,78 0,022 0,644 0,311 0,022 0,033 0,250 0,283 0,433 -17,61 +41,12 +4,06 -129,00 0,10 8,11 0,06 26,52 3,49 0,067 0,244 0,622 0,067 0,067 0,100 0,733 0,100 0 +38,82 -7,14 -17,61 0,00 2,80 0,40 0,29 9 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 65188 Питома частка інтерстиційної тканини в ПЗ 0 0,001-0,1000 0,1001-0,2000 0,2001 і більше Кількість судин у ПЗ до 20 21-30 31 і більше Середня площа перерізу судини (мкм2) 0-50,00 50,01-100,00 100,01-500,01 500,01-1000,00 1000,01-2000,00 2000,01-5000,00 5000,01 і більше 2 Площа, займана судинами в ПЗ (мкм ) до 5000,00 5000,01-10000,00 10000,01 і більше Питома частка судин у ПЗ до 0,0100 0,0101-0,0300 0,0301 і більше Співвідношення судинного й канальцевого компонентів до 0,0200 0,0201-0,0300 0,0301-0,0500 0,0501 і більше Співвідношення судинного й епітеліального компонентів до 0,0500 0,0501 і більше 2 Площа, займана стромою в ПЗ (мкм ) 100000,00-150000,00 150000,01-200000,00 200000,01 і більше Питома частка строми в ПЗ до 0,5000 0,5001 і більше Коефіцієнт співвідношення строми й паренхіми до 0,50 0,51 і більше 10 0,067 0,778 0,133 0,022 0,050 0,533 0,250 0,167 +12,49 +16,39 -27,30 -87,51 0,133 0,467 0,400 0,400 0,467 0,133 -47,71 0 +47,71 0,203 0,268 0,428 0,065 0,022 0,010 0,005 0,130 0,233 0,435 0,085 0,053 0,030 0,034 +19,28 +6,08 -0,66 -12,13 -38,95 -48,90 -85,37 0,133 0,733 0,133 0,167 0,367 0,467 -9,69 +30,10 -54,41 0,133 0,800 0,067 0,167 0,433 0,400 -9,69 +26,66 -77,82 10,02 0,10 2,00 1,59 6,32 12,72 6,36 0,00 6,36 3,29 0,70 0,11 0,00 0,13 0,61 0,49 1,25 14,75 0,16 5,52 9,07 18,02 0,16 4,89 12,97 17,99 0,533 0,333 0,067 0,067 0,267 0,200 0,200 0,333 +30,10 +22,18 -47,71 -69,90 4,01 1,48 3,18 9,32 39,20 0,933 0,067 0,367 0,633 +40,58 -97,77 0,800 0,200 0 0,114 0,229 0,657 +84,51 -5,80 -99,38 1 0 0,571 0,429 +24,30 -80,81 0,867 0,133 0,143 0,857 +78,30 -80,81 11,50 27,70 61,71 28,97 0,08 32,65 22,52 5,21 17,32 57,58 28,34 29,25 Примітки: Рxі/А1 - частота, з якою зустрічається діапазон ознаки в спостереженнях контрольної групи; Рxі/А2 - частота, з якою зустрічається діапазон ознаки в спостереженнях «чорнобильської» групи; DK - діагностичний коефіцієнт; І - інформативність ознаки та її діапазонів Як наочну ілюстрацію можливостей практичного використання розробленого способу диференціальної діагностики змін тканини яєчок, обумовлених впливом «чорнобильського чинника» і несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах і створеної на його основі діагностичної таблиці (табл.), наводимо конкретні приклади. Приклад 1. Спостереження № 25 (Ф-ко В.І., 35 років, акт розтину № 102). У результаті проведеного комплексного морфометричного дослідження встановлені наступні параметри тканини яєчка: кількість звивистих сім'яних канальців у полі зору тканини яєчка становить 4,07 ± 0,15 (+48,00), площа перерізу звивистих сім'яних канальців дорівнює 2 33239,61801 ± 2077,09 мкм (-64,38), площа перерізу просвіту звивистих сім'яних канальців стано 11 вить 11644,97 ± 869,027 мкм (+2,77), площа, займана звивистими сім'яними канальцями в полі зору тканини яєчка, дорівнює 323532,28 ± 8084,47 2 мкм (+47,71), площа, займана просвітами звивистих сім'яних канальців у полі зору, становить 2 112567,97 ± 6287,43 мкм (+17,49), площа, займана епітелієм звивистих сім'яних канальців у полі 2 зору, дорівнює 210964,31 ± 7946,80 мкм (+17,89), питома частка звивистих сім'яних канальців у полі зору гістологічного препарату тканини яєчка становить 0,6667 ± 0,0167 (+43,49), питома частка просвітів звивистих сім'яних канальців у полі зору дорівнює 0,2320 ± 0,0130 (+9,30), питома частка епітелію звивистих сім'яних канальців у полі зору становить 0,4347 ± 0,0164 (+20,61), питома частка епітелію у звивистих сім'яних канальцях дорівнює 0,6519 ± 0,0179 (+8,48), кількість клітин гермінативного епітелію в одному звивистому сім'яному канальці становить 114,33 ± 6,14 (-29,27), кількість сперматогоніїв, первинних і вторинних сперматоцитів і клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 40,93 ± 6,22 (+8,72), кількість сперматид в одному звивистому сім'яному канальці становить 73,40 ± 6,42 (+90,00), питома частка сперматид в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 0,6429 ± 0,0470 (+120,00), кількість клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці становить 10,13 ± 0,99 (+32,84), питома частка клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 0,0733 ± 0,0078 (+31,33), кількість клітин Лейдіга в полі зору тканини яєчка становить 22,53 ± 2,33 (+2,02), кількість клітин Лейдіга, що доводиться на один звивистий сім'яний канадець, дорівнює 5,77 ± 0,74 (+4,06), площа, займана інтерстиційною тканиною яєчка в 2 полі зору, становить 7997,33 ± 1326,79 мкм (7,14), питома частка інтерстиційної тканини яєчка в полі зору дорівнює 0,1034 ± 0,0172 (-27,30), кількість судин у полі зору в середньому становить 27,87 ± 1,89 (0,00), площа перерізу судини дорів2 нює 276,98 ± 42,93 мкм (-0,66), площа, займана судинами в полі зору, становить у середньому 2 7718,60 ± 1096,31 мкм (+30,10), питома частка судин у полі зору в середньому дорівнює 0,0159 ± 0,0023 (+26,66), коефіцієнт співвідношення судинного і канальцевого компонентів у тканині яєчка аналізованого спостереження склав в середньому 0,0235 ± 0,0040 (+22,18), коефіцієнт співвідношення судинного і епітеліального компонентів у тканині яєчка аналізованого спостереження в середньому дорівнює 0,0319 ± 0,0050 (+40,58), площа, займана стромою в полі зору тканини яєчка, у се2 редньому становить 161732,79 ± 8084,467924 мкм (-5,80), питома частка строми в полі зору тканини яєчка дорівнює в середньому 0,3333 ± 0,0167 (+24,30), коефіцієнт співвідношення строми і паренхіми в тканині яєчка становить у середньому 0,5128 ± 0,1370 (-80,81). Підсумкова сума діагностичних коефіцієнтів склала +433,17, що, відповідно до таблиці величин граничних сум діагностичних коефіцієнтів при різному припустимому відсотку помилок першого й другого роду [5], дозволяє з імовірністю 99,9 % віднести дане спостереження до контрольної групи. Приклад 2. Спостереження № 36 (Ф-сов В. Н., 65188 12 49, акт розтину № 3107). У результаті проведеного комплексного морфометричного дослідження встановлені наступні параметри тканини яєчка: кількість звивистих сім'яних канальців у полі зору тканини яєчка становить 10,53 ± 0,69 (-58,67), площа перерізу звивистих сім'яних канальців дорі2 внює 22908,04 ± 1740,84 мкм (-44,76), площа перерізу просвіту звивистих сім'яних канальців ста2 новить 10536,48 ± 848,89 мкм (+2,77), площа, займана звивистими сім'яними канальцями в полі зору тканини яєчка, дорівнює 241298,03 ± 20952,63 мкм (-24,00), площа, займана просвітами звивистих сім'яних канальців у полі зору, стано2 вить 109579,42 ± 10035,61 мкм (+17,49), площа, займана епітелієм звивистих сім'яних канальців у 2 полі зору, дорівнює 131718,61 ± 13247,80 мкм (96,00), питома частка звивистих сім'яних канальців у полі зору гістологічного препарату тканини яєчка становить 0,4972 ± 0,0432 (-84,00), питома частка просвітів звивистих сім'яних канальців у полі зору дорівнює 0,2258 ± 0,0207 (+9,30), питома частка епітелію звивистих сім'яних канальців у полі зору становить 0,2714 ± 0,0273 (-96,00), питома частка епітелію у звивистих сім'яних канальцях дорівнює 0.5465 ± 0,0192 (+1,58), кількість клітин гермінативного епітелію в одному звивистому сім'яному канальці становить 120,33 ± 10,31 (-29,27), кількість сперматогоніїв, первинних і вторинних сперматоцитів і клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 118,67 ± 10,08 (+8,72), кількість сперматид в одному звивистому сім'яному канальці становить 1,67 ± 0,61 (-84,00), питома частка сперматид в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 0,0124 ± 0,0044 (-12.1,75), кількість клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці становить 23,73 ± 4,27 (-108,00), питома частка клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 0,1595 ± 0,0163 (75,01), кількість клітин Лейдіга в полі зору тканини яєчка становить 51,60 ± 10,01 (-87,51), кількість клітин Лейдіга, що доводиться на один звивистий сім'яний канадець, дорівнює 26,71 ± 7,64 (-129,00), площа, займана інтерстиційною тканиною яєчка в 2 полі зору, становить 4152,25 ± 860,49 мкм (+38,82), литома частка інтерстиційної тканини яєчка в полі зору дорівнює 0,1778 ± 0,0369 (27,30), кількість судин у полі зору в середньому становить 25,80 ± 2,45 (0,00), площа перерізу су2 дини дорівнює 916,88 ± 165,65 мкм (-12,13), площа, займана судинами в полі зору, становить у 2 середньому 22330,39 ± 6384,63 мкм (-9,69), питома частка судин у полі зору в середньому дорівнює 0,0460 ± 0,0132 (-77,82), коефіцієнт співвідношення судинного і канальцевого компонентів у тканині яєчка аналізованого спостереження склав з середньому 0,1595 ± 0,0681 (-69,90), коефіцієнт співвідношення судинного і епітеліального компонентів в середньому дорівнює 0,2820 ± 0,1147 (97,77), площа, займана стромою в полі зору тканини яєчка, у середньому становить 131718,06 ± 2 13247,80 мкм (+84,51), питома частка строми в полі зору тканини яєчка дорівнює в середньому 0,5028 ± 0,0432 (-80,81), коефіцієнт співвідношення строми і паренхіми в тканині яєчка становить у середньому 2,0890 ± 1,1062 (-80,81). Підсумкова 13 сума діагностичних коефіцієнтів склала - 1331,01, що, відповідно до таблиці величин граничних сум діагностичних коефіцієнтів при різному припустимому відсотку помилок першого й другого роду) [5], дозволяє з імовірністю 99,9 % віднести дане спостереження до «чорнобильської» групи. Приклад 3. Спостереження № 17 (Ф-ін В.І., 28 років, акт розтину № 1103). У результаті проведеного комплексного морфометричного дослідження встановлені наступні параметри тканини яєчка: кількість звивистих сім'яних канальців у полі зору тканини яєчка становить 10,20 ± 0,45 (-58,67), площа перерізу звивистих сім'яних канальців дорі2 внює 26241,56 ± 1964,13 мкм (-44,76), площа перерізу просвіту звивистих сім'яних канальців ста2 новить 7260,46 ± 551,61 мкм (+2,77), площа, займана звивистими сім'яними канальцями в полі зору тканини яєчка, дорівнює 300817,41 ± 6413,93 2 мкм (+47,71), площа, займана просвітами звивистих сім'яних канальців у полі зору, становить 75662,49 ± 3418,83 мкм (-1,90), площа, займана епітелієм звивистих сім'яних канальців у полі зору, 2 дорівнює 185154,93 ± 6430,02 мкм (+17,89), питома частка звивистих сім'яних канальців у полі зору гістологічного препарату тканини яєчка становить 0,5375 ± 0,0132 (-28,52), питома частка просвітів звивистих сім'яних канальців у полі зору дорівнює 0,1559 ± 0,0070 (+9,30), питома частка епітелію звивистих сім'яних канальців у полі зору становить 0,3816 ± 0,0133 (+20,61), питома частка епітелію у звивистих сім'яних канальцях дорівнює 0,7087 ± 0,0128 (+8,48), кількість клітин гермінативного епітелію в одному звивистому сім'яному канальці становить 232,27 ± 21,46 (+21,51), кількість сперматогоніїв, первинних і вторинних сперматоцитів і клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 183,87 ± 13,74 (-17,61), кількість сперматид в одному звивистому сім'яному канальці становить 48,40 ± 11,87 (+2,80), питома частка сперматид в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 0,1935 ± 0,0396 (-17,61), кількість клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці становить 11,73 ± 1,80 (+32,84), питома частка клітин Сертолі в одному звивистому сім'яному канальці дорівнює 0,0563 ± 0,0104 (+31,33), кількість клітин Лейдіга в полі зору тканини яєчка становить 19;33 ± 4,40 (+64,78), кількість клітин Лейдіга, що доводиться на один звивистий сім'яний каналець, дорівнює 4,95 ± 1,22 (+41,12), площа, займана інтерстиційною тканиною яєчка в полі 2 зору, становить 3524,51 ± 1062,64 мкм (+38,82), питома частка інтерстиційної тканини яєчка в полі зору дорівнює 0,0456 ± 0,0137 (+16,39), кількість судин у полі зору в середньому становить 20,27 ± 1,79 (0,00), площа перерізу судини дорівнює 2 638,79 ± 147,27 мкм (-12,13), площа, займана судинами в полі зору, становить" у середньому 2 9124,14 ± 3179,17 мкм (+30,10), питома частка судин у полі зору в середньому дорівнює 0,0229 ± 0,0066 (+26,66), коефіцієнт співвідношення судинного і канальцевого компонентів у тканині яєчка 65188 14 аналізованого спостереження склав в середньому 0,0431 ± 0,0125 (-47,71), коефіцієнт співвідношення судинного і епітеліального компонентів в середньому дорівнює 0,0611 ± 0,0177 (-97,77), площа, займана стромою в полі зору тканини яєчка, у се2 редньому становить 185154,22 ± 6014,72 мкм (5,80), питома частка строми в полі зору тканини яєчка дорівнює в середньому 0,4625 ± 0,0132 (+24,30), коефіцієнт співвідношення строми і паренхіми в тканині яєчка становить у середньому 0,8764 ± 0,0462 (-80,81). Підсумкова сума діагностичних коефіцієнтів склала +24,12, що, відповідно до таблиці величин граничних сум діагностичних коефіцієнтів при різному припустимому відсотку помилок першого й другого роду [5], дозволяє з імовірністю 95,0 % віднести дане спостереження до «шахтарської» групи. Практичне використання розробленого способу диференціальної діагностики змін тканини яєчок, обумовлених впливом «чорнобильського чинника» і несприятливих умов роботи в підземних вугільних шахтах і створеної на його основі діагностичної таблиці (табл.) дозволяє з високим ступенем імовірності (не менш 95 %) діагностувати приналежність досліджуваного спостереження до тієї або іншої групи (контрольної, «шахтарської» або «чорнобильської»), зробити прийняття такого рішення максимально об'єктивним, що не залежить від суб'єктивної оцінки ступеня вираженості тих або інших структурних змін тканини яєчок тим або іншим дослідником, уніфікувати алгоритм ухвалення діагностичного рішення поза залежністю від рівня кваліфікації й особистого досвіду лікаря. Джерела інформації, які взяті до уваги: 1. Бодаченко Т.П. Структура патологии, связанной с работами по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС: взгляд с современной позиции// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2006. - Т. 10, № 1. - С. 7-21. 2. Ковальчук М.Г. Патология внутренних органов у горнорабочих по данным ультразвукового исследования (УЗИ)// Довкілля та здоров'я. - 2006. - № 2. - С. 43-45. 3. Методичні засади розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідизації/ Терещенко В.П., Дегтярьова Л.В., Сегеда Т.П., Іванова О.М., Бубело Г.О., Піщиков В.А., Гребеньщикова Н.О, Вишневська Н.В./За ред. В.П.Терещенко. - К.: Медінформ, 2005. - 160 с. 4. Чернобыльская катастрофа: Патологическая анатомия и патоморфоз некоторых заболеваний/ В.П. Терещенко, Л.В. Дегтярева, Т.П. Сегеда, А.Н. Науменко, В.А. Сушко, Г.З. Мороз, В.А. Пищиков, Е.В. Ткаченко, Б.В. Михайличенко, О.Н. Иванова, А.А. Бубело, А.Г. Задорожная/ Под ред. В.П. Терещенко, Л.В. Дегтяревой. - Изд. ІІ, перераб и доп. - К.: МИД «Мединформ», 2006. - 172 с. 5. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. М.: Медицина, 1978. - 296 с. 15 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 65188 Підписне 16 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601