Спосіб лікування хворих на еритематозно-бульозну бешиху

Реферат: Спосіб лікування хворих на еритематозно-бульозну бешиху включає введення антибактеріальних, антигістамінних, протизапальних та імуноактивних препаратів, місцевого використання на уражену ділянку шкіри. Як протизапальний препарат вводять амізон. UA 69674 U (12) UA 69674 U UA 69674 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних захворювань. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значним поширенням у сучасних умовах захворюваності на бешиху й нерідким виникненням у таких хворих бульозних уражень шкіри в місцевому вогнищі, тобто розвитку еритематозно-бульозної форми бешихи. Клінічний досвід показує, що в більшості випадків у теперішній час такі хворі лікуються вдома або в амбулаторних умовах під наглядом сімейного лікаря. Тому потрібне подальше удосконалення існуючих способів лікування бешихи, особливо найбільш поширеної в сучасних умовах еритематозно-бульозної форми, що й стало підставою для розробки корисної моделі. Відомий спосіб лікування хворих на еритематозно-бульозну бешиху (ЕББ), у тому числі в амбулаторних умовах, шляхом введення хворим антибактеріальних, антигістамінних і протизапальних препаратів, зокрема хлотазолу, і призначення на місцеве вогнище на шкірі аплікацій з розчинами антисептиків, зокрема риванолом або фурациліном (Гальперин Э.А., Рыскинд P.P. Рожа.-2-е изд. - М.: Медицина, 1976. - С. 108-110). Однак лікування хворих на ЕББ згідно з цим способом не забезпечує зниження кількості гнійно-запальних ускладнень шкіри в місцевому вогнищі бешихи, переважно стафілококової етіології, оскільки в сучасних умовах патогенний стафілокок (Staph. aureus), який є збудником ЕББ в асоціації з піогенним стрептококом (Str. pyogenes), у більшості випадків нечутливий до дії антисептиків - риванолу або фурациліну. Тому пропонується при лікуванні хворих на ЕББ використовувати місцево аплікації ектерициду. При цьому місцеве вогнище бешихи на шкірі змочують ектерицидом, а потім на вогнище накладають марлеві серветки, які просочують ектерицидом; пов'язки міняють двічі на добу до епітелізації ерозій, які звичайно виникають на місці бул (Черкасов В.Л. Рожа. - Л: Медицина, 1986. - С 143-146). Але в сучасних умовах цей спосіб також недостатньо ефективний, оскільки патогенний стафілокок (Staph. aureus), який викликає ЕББ, у теперішній час уже в більшості випадків утратив чутливість до ектерициду. Тому цей спосіб також потребує подальшого удосконалення. Існує також спосіб лікування хворих на ЕББ шляхом місцевого призначення препаратів рослинного походження, зокрема соку каланхое у вигляді місцевих аплікацій та пов'язок на бульозні елементи на шкірі з додаванням димексиду в співвідношенні 1:4 (1 частина димексиду на 4 частини соку каланхое), і при наявності відчуття печіння - також 1 % розчину новокаїну в кількості 1 частини (Фролов В.М., Черкасов В.Л. Рожа. - М: ММА им. И.М. Сеченова, 1994. - [3-е изд.]. - С. 102-104). Однак цей спосіб також має недоліки, що пов'язано з недостатньою антибактеріальною, насамперед антистафілококовою активністю соку каланхое. Тому в деякої частини хворих цей спосіб не попереджує розвиток гнійно-запальних ускладнень (ГЗУ) у місцевому вогнищі бешихи, особливо при наявності у хворих на ЕББ великих бул із подальшим нагноєнням їхнього вмісту. У зв'язку з цим був запропонований спосіб лікування хворих на ЕББ, який включає введення антибактеріальних, антигістамінних і протизапальних препаратів, місцеве застосування на уражену ділянку шкіри аплікацій препаратів рослинного походження в суміші з димексидом і новокаїном, причому як протизапальний препарат вводять мефенамову кислоту всередину по 0,5 г 3 рази на день після вживання їжі протягом 5-7 днів поспіль, місцево на вигнище бешихового запалення призначають аплікації суміші 1 % спиртового розчину хлорофіліпту з димексидом і 0,5 % розчином новокаїну в співвідношенні 1:2:3 за об'ємом, протягом 6-7 днів поспіль, а наприкінці лікування для прискорення загоєння ерозій на місці колишніх бул здійснюють аплікації 2 % масляного розчину хлорофіліпту, що сприяє скороченню терміну лікування й попереджує розвиток гнійно-запальних процесів у місцевому вогнищі бешихи 7 (Деклараційний патент України № 52293 А. МПК А61K 31/78, А61K 31/245, А61K 35/78. Спосіб лікування еритематозно-бульозної форми бешихи. Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12). Але цей спосіб також має недоліки, що пов'язано з недостатньою антистафілококовою активністю спиртового розчину хлорофіліпту. Тому в деякої частини хворих цей спосіб не попереджує розвиток запальних ускладнень у місцевому вогнищі бешихи, особливо при наявності у хворих на ЕББ великих бул з подальшим нагноєнням їхнього вмісту. Відомий також спосіб лікування хворих на ЕББ шляхом введення антибактеріальних, антигістамінних і протизапальних препаратів, місцевого використання на уражену ділянку шкіри аплікацій хлорофіліпту в суміші з димексидом і новокаїном, а також додаткового введення глутаргіну (Патент України на корисну модель № 17768. МПК (2009) А61K 31/195, А61K 31/245, А61K 35/78. Спосіб лікування хворих на еритематозно-бульозну бешиху. Опубл. 16.10.2006, Бюл. № 10). 1 UA 69674 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Однак при використанні й цього способу в частини хворих після проведеного лікування ЕББ все ж таки виникають рецидиви захворювання. Тому був запропонований спосіб лікування хворих на ЕББ, який передбачає введення антибактеріальних, антигістамінних і протизапальних препаратів, місцевого використання на уражену ділянку шкіри аплікацій хлорофіліпту в суміші з димексидом і новокаїном, глутаргіну й додатково - нуклексу, який сприяє прискоренню ліквідації проявів як інфекційної так і ендогенної так званої "метаболічної" інтоксикації, а в клінічному плані - прискоренню одужання хворих на бешиху (Патент України на корисну модель № 61955. МПК (2011.01) А61K 31/00, А61K 31/7105 (2006.01). Спосіб лікування хворих на еритематозно-бульозну бешиху. Опубл. 10.08.20011, Бюл. № 15). Даний спосіб найбільш ефективний з існуючих, і тому вибраний як найближчий аналог. До недоліків цього способу відноситься те, що в деяких хворих на ЕББ все ж таки ще виникають рецидиви захворювання. В основу корисної моделі поставлена задача підвищити ефективність відомого способу лікування хворих на ЕББ, прискорення їх одужання хворих, зменшення частоти залишкових явищ захворювання й подальших рецидивів бешихи. Поставлена задача вирішується тим, що хворим на ЕББ вводять як протизапальний препарат амізон. Амізон - це сучасний вітчизняний препарат з протизапальною активністю, який має також антиоксидантну й інтерфероногенну активність, підсилює дію антибактеріальних засобів, сприяє підвищенню природної антиінфекційної резистентності та оптимізує якість лікування, що проводиться. Наша пропозиція щодо включення амізону в комплекс лікування хворих на ЕББ базується на вперше встановленої нами в експериментальних умовах, у тому числі на моделі уражень шкіри стрептококової й стафілококової етіології, і потім підтвердженої в клінічних умовах закономірності, що амізон суттєво прискорює зниження, а потім ліквідацію явищ мікробної (інфекційної) інтоксикації, обумовленою безпосередньо токсинами збудників бешихи золотистого плазмокоагулюючого патогенного стафілококу (Staph. aureus) і гемолітичного стрептококу (Str. pyogenes), а також ендогенну "метаболічну" інтоксикацію, яка обумовлена порушеннями обміну речовин, у тому числі білкового обміну у хворих на бешиху, і біохімічним маркером якої є суттєве підвищення рівня в крові хворих так званих "середніх" молекул (CM). Раніше амізон при лікуванні хворих на бешиху не використовувався. Заявлений спосіб виконують таким чином. Хворому на ЕББ призначають введення антибактеріальних, препаратів зокрема антибіотиків пеніцилінового ряду, антигістамінних засобів (піпольфен, супрастин, фенкарол та інш.) у середньо терапевтичних дозах, місцево на вогнище бешихового запалення - 1 % спиртовий розчин хлорофіліпту (який змішують із димексидом і 0,5 % розчином новокаїну в співвідношенні 1:2:3), глутаргін у вигляді 4 % розчину по 30-40 мл 2 рази на день внутрішньовенно протягом 3-5 діб до зниження явищ токсикозу й покращання загального стану, потім переходять на пероральний прийом препарату по 0,5 г (2 таблетці) 3 рази на день протягом 7-10 днів поспіль, нуклекс усередину по 500 мг 2-3 рази на добу, після вживання їжі протягом 5-7 днів, а потім по 250 мг 2 рази на день протягом 7-14 днів поспіль і в якості протизапального препарату - амізон усередину по 0,25 г 3-4 рази на добу після вживання їжі, протягом 5-7 днів поспіль, у залежності від отриманого ефекту. При розробці заявленого способу лікування були обстежені дві групи хворих на ЕББ: основна (70 осіб), які отримували лікування згідно з заявленим способом, і група зіставлення (62 особи), яка лікувалася за допомогою найближчого аналогу. Досліджені хворі обох груп були рандомізовані за віком, статтю, тяжкістю клінічного перебігу захворювання й характером місцевого запального вогнища на шкірі. До початку лікування вираженість клінічної симптоматики бешихи в обох групах була практично однаковою. При проведенні лікування було встановлено, що використання заявленого способу обумовлює прискорення ліквідації як симптомів загальної інтоксикації, так і патологічних проявів з боку місцевого вогнища бешихи (таблиця 1). 2 UA 69674 U Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів лікування хворих на ЕББ на клінічні показники (М±m) Клінічні симптоми пропасниці загальної слабкості нездужання зниження апетиту головного болю тахікардії гіперемії шкіри набряку шкіри болісності в місцевому вогнищі ерозій на місці бул частота розвитку ГЗУ середній ліжко-день (днів) наявність залишкових явищ рецидиви протягом 1 року Групи хворих на ЕББ Основна (n=70) зіставлення (n=62) Тривалість збереження (діб): 1,9±0,1 3,4±0,2 2,7±0,1 4,8±0,2 3,0±0,2 5,4±0,3 3,2±0,2 4,2±0,2 1,5±0,1 2,8±0,1 1,8±0,1 3,0±0,1 3,6±0,2 6,9±0,3 5,5±0,3 8,6±0,4 4,1±0,2 7,0±0,3 5,6±0,3 9,6±0,4 1/1,4±0,1 3/4,8±0,2 7,9±0,3 11,6±0,5 2/2,9±0,2 3/4,8±0,3 1/1,4±0,1 4/6,45±0,25 Р