Спосіб лікування рецидивуючої форми герпетичної інфекції

Реферат: Спосіб лікування рецидивуючої форми герпетичної інфекції, що включає введення засобу рослинного походження флакозиду та препарату, що має протизапальну й інтерфероніндукуючу дію, причому як протизапальний та інтерфероніндукуючий препарат вводять амізон. UA 69982 U (12) UA 69982 U UA 69982 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування рецидивуючих форм інфекційних хвороб. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значним поширенням у сучасних умовах захворюваності на герпетичну інфекцію (ГІ), частим розвитком її рецидивів, що потребує розробки раціональних способів лікування даної патології. Частий розвиток рецидивів ГІ пов'язують, поперед усього, з виникненням у хворих вторинних імунодефіцитних станів, тому в патогенетичному плані доцільно проводити корекцію імунного статусу таких пацієнтів. Існує спосіб лікування рецидивуючої форми ГІ (РФГІ) шляхом введення хворим противірусного препарату метисазону (Беляев Н. В. Лечение рецидивирующего генитального герпеса у мужчин метисазоном // Вестник дерматологии и венерологии. - 1980. - № 1. - С. 5961). Однак у частини хворих цей спосіб недостатньо ефективний та не забезпечує швидкого одужання. Крім того, введення метисазону протипоказано при наявності у хворих супутньої патології печінки й шлунково-кишкового тракту, яка, нажаль, у сучасних умовах досить часто зустрічається, особливо в умовах великих промислових регіонів, де відмічається екологічно несприятливе забруднення довкілля ксенобіотиками, що негативно впливають на органи травлення. Відомий також спосіб лікування РФГІ, що включає введення препарату противірусної дії ацикловіру (зовіраксу), який блокує синтез вірусної ДНК і тому попереджує подальшу реплікацію вірусу простого герпесу (ВПГ) (Хахалин Ф. И. Ацикловир в лечении острых и рецедивирующих герпесных заболеваний // Клиническая фармакология и терапия. - 1995. - № 4. - С. 78-81). Але ацикловір при вживанні всередину всмоктується лише на 20 %. Крім того, при введенні ацикловіру нерідко виникають диспептичні розлади - нудота, блювання, а також головний біль і шкірні алергічні реакції, підвищена стомленість, а в частини хворих - ураження печінки з підвищенням рівня білірубіну й активності сироваткових амінотрансфераз, тобто розвиток токсичного медикаментозного гепатиту. Запропоновано також використання валінового аналога ацикловіру - валацикловіру (комерційна назва - валтрекс) для лікування РФГІ (Семенова Т. Б., Губанова Е. Н. Клиническая эффективность валтрекса в терапии генитального герпеса // Клиническая фармакология и терапия. - 1998. - № 1. - С. 77-80). Цей спосіб краще попереднього, оскільки валтрекс добре всмоктується при вживанні всередину. Однак клінічний досвід показує, що при використанні даного способу лікування РФГІ можуть відмічатися такі ж несприятливі побічні реакції, як при вживанні ацикловіру, оскільки обидва препарати дуже близькі за хімічною структурою. Тому був розроблений спосіб лікування РФГІ, який передбачає введення хворим противірусного препарату рибавірину (віразолу), що гальмує синтез ДНК вірусів простого герпесу в клітинах (Машковский М.Д. Лекарственные средства: Пособие для врачей. - 14-е изд. - Т. 2. - М.: Новая Волна, 2000. - С. 333-334). До недоліків цього способу відноситься те, що в частини хворих при вживанні рибавірину виникає біль у шлунку, метеоризм, ураження печінки, що проявляється у вигляді порушення функціональних проб печінки (підвищення рівня білірубіну, активності сироваткових амінотрансфераз тощо). Відомий також спосіб лікування РФГІ шляхом введення хворим препарату рослинного походження флакозиду усередину по 0,1-0,2 г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-10 діб поспіль (Фролов В. М., Фролов А. Ф., Шаповалова И. А. Оценка эффективности препарата растительного происхождения флакозида при лечении рецидивирующих форм герпеса // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук, праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1998. - Вип. 6 (20). - С. 120-128). Але флакозид не має значної протизапальної дії, тому в частини хворих тривало зберігаються місцеві запальні процеси на шкірі або слизових оболонках у тих ділянках, де локалізуються елементи герпетичного висипу. Тому було запропоновано спосіб лікування РФГІ, що включає додаткове введення препарату з протизапальною, знеболюючою (анальгезуючою), жарознижуючою й інтерфероніндукуючою дією - мефенамової кислоти (Деклараційний патент України № 63477 А. - МПК А61K 31/00. - Спосіб лікування рецидивуючого герпесу. - Опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1). Однак при використанні цього способу в частини хворих мефенамова кислота викликає диспептичні явища з боку травного тракту, зокрема нудоту, печію в епігастрії, тяжкість у шлунку й в деяких випадках діарею. Крім того, введення мефенамової кислоти протипоказано при наявності пептичних виразок шлунка або дванадцятипалої кишки, або хронічного ерозивного гастродуоденіту. 1 UA 69982 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 У зв'язку з цим був запропонований спосіб лікування РФГІ, який передбачає використання як протизапального й інтерфероніндукуючого препарату циклоферону, що має інтерфероніндукуючі властивості, регулює антитілоутворення, природну кілерну активність Тлімфоцитів і стимулює фагоцитоз разом з вираженим протизапальним ефектом (Патент України на корисну модель № 58752. - МПК (2011.01) А61K 31/00, А61K 36/00. - Спосіб лікування рецидивуючої герпетичної інфекції. - Опубл. 26.04.2011, Бюл № 8). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що в деяких хворих при використанні й даного способу все ж таки ще мають місце диспептичні явища з боку травного тракту. Тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі є удосконалення відомого способу лікування РФГІ. Вказана задача досягається шляхом використання як протизапального й інтерферонiндукуючого препарату амізону. Амізон - це вітчизняний препарат з протизапальною активністю, який має також антиоксидантну й інтерфероногенну активність. Наша пропозиція щодо використання амізону при лікуванні РФГІ базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що амізон, на відміну від циклоферону, не викликає ніяких диспептичних явищ, оскільки він не має подразнюючої дії на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Крім того встановлено, що амізон більш ефективний як імунокорегуючий препарат ніж циклоферон, виявляє більш виражену протизапальну активність та його введення не має протипоказань при наявності виразкових уражень шлунка й ДПК. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому з рецидивом ГІ призначають введення флакозиду по 0,1-0,2 г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 7-10 діб поспіль і додатково амізон усередину по 0,25 г 3-4 рази в день після вживання їжі протягом 5-10 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих з РФГІ - основна (74 особи) і група зіставлення (69 осіб), переважно молодого віку (18-35 років). Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, локалізацією герпетичних уражень (шкіра носа - h. nasalis, червона облямівка губ - h. labialis, слизова оболонка рота - герпетичний стоматит; шкіра й слизова оболонка зовнішніх статевих органів - h. genitalis), тяжкістю клінічного перебігу рецидиву й загальною тривалістю захворювання на РФГІ. Хворі основної групи одержували лікування за допомогою комбінації флакозиду й амізону (відповідно до заявленого способу), хворі групи зіставлення - флакозиду й циклоферону (відповідно до відомого способу-прототипу). В обох групах відмічали тривалість збереження загальнотоксичного синдрому й місцевого герпетичного висипу, а потім - в періоді диспансерного нагляду - також частоту наступних рецидивів ГІ протягом 1 року після завершення лікування. У результаті проведених клінічних досліджень було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування РФГІ у хворих основної групи прискорюється термін ліквідації як симптомів загального токсикозу (слабість, нездужання, пропасниця, головний біль, зниження апетиту й працездатності), так і місцевих уражень на шкірі або слизових оболонках, тобто елементів герпетичного висипу. З таблиці 1 видно, що тривалість збереження загальної слабкості у хворих основної групи (яка отримувала лікування рецидивів ГІ стосовно заявленого способу) скорочувалася в середньому на 1,5±0,1 доби (Р