Спосіб лікування рецидивуючої форми герпетичної інфекції

1. Спосіб лікування рецидивуючої форми герпетичної інфекції, що включає введення флакозиду, амізону й циклоферону, який відрізняється тим, що додатково хворим вводять сучасний імуноактивний препарат поліоксидоній. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що поліоксидоній вводять внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на добу протягом 7-10 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u200803140 (22) 12.03.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ШАПОВАЛОВА ІРИН А ОЛЕКСАНДРІВН А, U A, ДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ШАПОВАЛОВА ІРИН А ОЛЕКСАНДРІВН А, U A, ДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA 2 3 34812 шення функціональних проб печінки (підвищення рівня білірубіну, активності амінотрансфераз, тощо). Відомий також спосіб лікування рецидивуючої форми ГІ, що передбачає введення хворим препарату рослинного походження флакозиду всередину по 0,1-0,2г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-10 діб поспіль [Фролов В.М., Фролов А.Ф., Шаповалова И.А. Оценка эффективности препарата растительного происхождения флакозида при лечении рецидивирующи х форм герпеса // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1998. - Вип. 6 (20). - С. 120-128]. Але клінічний досвід показує, що флакозид не має значної протизапальної ефективності, тому в частини хворих тривало зберігаються місцеві запальні процеси на шкірі або слизових оболонках у тих ділянках, де локалізуються елементи герпетичного висипу. Тому був запропонований також спосіб лікування рецидивуючої форми ГІ шляхом додаткового до флакозиду введення в якості протизапального, анальгезуючого й інтерфероніндукуючого препарату мефенамової кислоти [Деклараційний патент України №63477 А. - Опубл. 15.01.2004. Бюл. №1]. Однак у частини хворих мефенамова кислота викликає диспепсичні явища з боку травного тракту, зокрема нудоту, печію в епігастрії, тяжкість у шлунку й в деяких випадках діарею. Крім того, введення мефенамової кислоти протипоказано при наявності виразок шлунку або дванадцятипалої кишки. У зв'язку з цим був запропонований спосіб лікування рецидивуючої форми ГІ, що передбачає використання в якості протизапального й інтерфероноінду нічого препарату амізону [Патент України на корисну модель №17577. - МПК (2006) А61К36/00. - Спосіб лікування рецидивів герпетичної інфекції. - Опубл. 16.10.2006 р. - Бюл. №10]. Амізон на відміну від мефенамової кислоти не викликає ніяких диспептичних явищ, оскільки він не володіє подразнюючою дією на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Крім того, амізон більш ефективний як імунокорегуючий препарат, ніж мефенамова кислота, і його введення не має протипоказів при наявності виразкових уражень шлунку й дванадцятипалої кишки. Але в низці випадків при застосуванні комбінації флакозиду й амізону все ж таки тривалість ремісії ГІ не перевищує 2-3 місяців, після чого при наявності переохолодження, різких змін температурного режиму й інших провокуючих факторів виникають рецидиви ГІ. Тому був запропонований спосіб лікування рецидивуючої форми ГІ шляхом додаткового до флакозиду й амізону введення в якості протизапального й інтерфероніндукуючого препарату циклоферону внутрішньом'язово по 2мл 12,5% розчину 1 раз на добу протягом 7-10 діб поспіль, а при частих і стійких рецидивах герпетичної інфекції після завершення основного курсу введення препарату його додатково вводять усередину у вигляді пігулок по 150мг 2 рази на тиждень протягом 4 4-6 тижнів поспіль [Позитивне рішення про видачу патенту України на корисну модель №200800415 від 14.01.2008. - МПК (2006) А61К31/62, А61К35/78. - Спосіб лікування рецидивів герпетичної інфекції]. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що в низці хворих з рецидивами ГІ все ж таки ще зберігаються зсуви деяких імунологічних показників, які вказують на наявність у них вторинного імунодефіцитного стану. Тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності способу лікування рецидивів ГІ й покращання його результатів, тобто зменшення ймовірності розвитку в подальшому рецидивів герпесу. Для рішення цієї задачі пропонується додатково до комбінації флакозиду, амізону й циклоферону вводити імуноактивний препарат поліоксидоній (ПО). ПО - це сучасний препарат, що володіє вираженою імунотропною активністю. Встановлено, що ПО чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи й томує істинним імуномодулятором. У фармакологічному плані встановлено, що ПО позитивно впливає переважно на клітини фагоцитарного ряду й природні кілери (NK-клітини). При цьому, ПО чинить стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагально-моноцитарного ряду низки цитокінів, зокрема IL-1β, IL-6, TNFα й αінтерферону. Важливо, що крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується також наявністю чітко вираженої детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить його ефективним засобом у комплексному лікуванні різноманітних патологічних станів, при яких мають місце порушення з боку імунної системи, зокрема ГІ. Наша пропозиція щодо додаткового введення ПО при лікуванні рецидивуючої форми ГІ, базується на вперше встановленій авторами заявки закономірності, що ПО, крім вищевказаних дій володіє також противірусною активністю, що пов'язано зі стимулюючим впливом даного препарату на продукцію ендогеното інтерферону. Саме чітко встановлені в експериментальних умовах і потім підтвердженні в клініці дані про противірусну дію ПО, що пов'язано з його інтерфероніндукуючою активністю, були підставою щодо пропозиції використання даного препарату в лікуванні рецидивуючої форми ГІ. Крім того, нами було встановлено дослідним шляхом, що сумісне введення хворим з рецидивами ГІ ПО, циклоферону, амізону й флакозиду сприяє взаємному потенціюванню противірусної дії цих препаратів відносно вірусів простого герпесу обох типів (ВПГ-1 і ВПГ-2), а також сумації позитивного впливу вказаних препаратів на імунний статус хворих з рецидивуючою формою герпесу. Таким чином, сумісне введення хворим на рецидиви ГІ чотирьох препаратів - флакозиду, амізону, циклоферону й ПО має суттєві переваги відносно призначення кожного з них окремо, оскільки при спільному введенні цих препаратів нами відмі 5 34812 чено взаємне потенціювання їхньої противірусної дії. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому з рецидивуючої формою ГІ призначають введення флакозиду усередину по 0,1-0,2г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 7-10 діб поспіль, амізону усередину по 0,25г 3-4 рази на день після вживання їжі протягом 10-12 діб поспіль, циклоферону вн утрішньом'язово по 2мл 12,5% розчину 1 раз на добу протягом 7-10 діб поспіль і додатково - ПО внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на добу протягом 7-10 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При части х та упертих рецидивах герпетичної інфекції після завершення основного курсу введення циклоферону його додатково вводять усередину у вигляді пігулок по 150мг 2 рази на тиждень протягом 4-6 тижнів поспіль для підтримки підвищеного рівня СІФ, що суттєво зменшує ймовірність виникнення повторних випадків рецидивів ГІ. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих з рецидивуючою формою ГІ - основна (53 особи) і група зіставлення (79 осіб), переважно молодого віку (15-40 років). Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, локалізацією герпетичних уражень (шкіра носа - h. nasalis, червона облямівка губ - h. labialis, слизова оболонка роту - герпетичний стоматит; шкіра й слизова оболонка зовнішніх статеви х органів - h. genitalis), тяжкістю клінічного перебігу рецидиву й загальною тривалістю захворювання 6 на ГІ. Хворі основної групи одержували лікування за допомогою флакозиду, амізону, циклоферону й ПО (відповідно до заявленого способу), хворі з групи зіставлення - лише флакозиду, амізон і циклоферон (відповідно до способу-прототипу). В обох групах відмічали тривалість збереження загальнотоксичного синдрому й місцевого герпетичного висипу, а потім - в періоді диспансерного нагляду - також частоту наступних рецидивів ГІ протягом 1 року після завершення лікування. У результаті проведених клінічних досліджень було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування рецидивуючої форми ГІ у хворих основної групи прискорюється термін ліквідації як симптомів загального токсикозу (слабість, нездужання, пропасниця, головна біль, зниження апетиту й працездатності), так і місцевих уражень на шкірі або слизових оболонках, тобто елементів герпетичного висипу (таблиця 1). З таблиці 1 видно, що тривалість збереження загальної слабості у хворих основної групи (яка отримувала лікування рецидивів ГІ стосовно заявленого способу) скорочувалася в середньому на 1,2±0,1 доби (Р