Спосіб радіонуклідної діагностики регіонарних та віддалених метастазів раку щитоподібної залози

Реферат: UA 70458 U UA 70458 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до онкології і може бути використана для своєчасної діагностики віддалених метастазів раку щитоподібної залози (РЩЗ). Метастази - одна з основних причин загибелі хворих на тироїдний рак. Відомо, що метастази в шийні лімфовузли спостерігаються в 40-75 %, а в легені - 35,5 %. Окреме місце в ядерній медицині посідає питання діагностики та лікування метастазів і рецидивів тироїдного раку, що погано накопичують радіойод. Радіойодорезистентність значно зменшує, а інколи 131 робить неможливим сцинтиграфічне дослідження з І-натрію при діагностиці рецидивів та метастазів тироїдного раку з незадовільним накопиченням радіойоду. Для виявлення метастатично змінених лімфовузлів шиї, при РЩЗ неспроможних накопичувати радіойод, 99m 99m 99m використовують інші радіофармпрепарати Тс-пертехнетат, Тс-МІВІ та Тс-ДМSА. Для візуалізації збільшених лімфовузлів шиї при пухлинах щитоподібної залози (ЩЗ) 99m застосовують паратуморальне введення колоїду Тс-наноколу. Відомий спосіб радіонуклідної діагностики метастазів у сторожові лімфовузли у хворих на 99m РЩЗ шляхом лімфосцинтиграфії з Тс-наноколом після лікування радіоактивним йодом. Чутливість відомого способу діагностики становила 37 % при сцинтиграфічності 100 %. Але недоліком цього способу діагностики є низька інформативність у оперованих та лікованих раніше пацієнтів, що зумовлене порушенням природного лімфодренажу внаслідок проведеного раніше протипухлинного лікування [1]. Найближчим до способу, що заявляється, за технічною суттю та ефектом, що досягається, є спосіб радіонуклідної діагностики регіонарних та віддалених метастазів РЩЗ шляхом 131 сцинтиграфії всього тіла у прооперованих хворих після їх лікування І-натрієм. Лікувальні активності радіоактивного йоду-131 вводять per os з урахуванням маси тіла хворого, віку та ступеня дисемінації метастатичного процесу з середніми разовими активностями від 50 до 100 мКі [2]. Недоліком способу діагностики є обмежена інформативність, тому що близько 30 % 131 метастазів у лімфовузлах не накопичують І через більш низьку диференціацію в них пухлинних клітин, порівняно із залишковою тканиною ЩЗ. У зв'язку з цим, як правило, регіонарні та віддалені метастази на перших етапах радіойодотерапії взагалі не накопичують радіойоду та не визначаються, а візуалізуються тільки на пізніших курсах радіойодотерапії, коли зникає осередок фіксації радіофармпрепарата (РФП) в ЩЗ (відбувається її знищення радіойодом). Тому своєчасна діагностика регіонарних та віддалених метастазів ускладнюється або взагалі неможлива. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб радіонуклідної діагностики регіонарних та віддалених метастазів, у якому екранування зони найбільшої фіксації радіойоду в тироїдних залишках або ділянці носоглотки з наступною візуалізацією РФП в зонах лімфовузлів шиї або паренхіми легенів чи кістках дозволить здійснювати вчасну діагностику регіонарних та віддалених метастазів РЩЗ. Поставлена задача вирішується таким чином: у відомому способі радіонуклідної діагностики регіонарних та віддалених метастазів РЩЗ, що включає проведення сцинтиграфії всього тіла у 131 прооперованих хворих після їх лікування І-натрієм, згідно з корисною моделлю, проводять повторну сцинтиграфію всього тіла з екрануванням зони найбільшої фіксації радіофармпрепарату над яремною вирізкою або зони носоглотки за умови виявлення "йодонегативних" метастатичних уражень або при фіксації РФП лише в тироїдних залишках або в носоглотці, та за наявності на сканах фіксації РФП у зонах лімфовузлів шиї, та/або в паренхімі легенів, та/або кістках діагностують їх метастатичне ураження. Таким чином, при повторному скануванні зони тироїдних залишків або носоглотки відсікаються, а на сканах виявляється накопичення радіойоду підвищеної інтенсивності в зоні, наприклад, лімфовузлів шиї або в паренхімі легенів чи кістках. Спосіб, що заявляється, реалізується таким чином. Після хірургічного лікування, ультразвукового та рентгенологічного дослідження хворому на РЩЗ проводять планове лікування радіойодом стандартними активностями. Збір інформації проводять за допомогою базового програмного забезпечення системи радіодіагностичної інформації Antics. 131 Дослідження на "залишкових" активностях з І проводять у положенні хворого сидячи, використовуючи передню та задню прямі проекції, при цьому в поле зору детектора гаммакамери мають потрапляти носоглотка (фізіологічна фіксація РФП), ділянка шиї та грудна клітка (патологічна фіксація РФП). Детектор гамма-камери встановлюють на відстані 10 см від досліджуваної частини тіла пацієнта і проводять сцинтиграфічну зйомку з накопиченням даних у матрицю зображення. Дослідження автоматично завершується по накопиченні в пам'яті заданої оператором кількості імпульсів (20000). Зображення одержують, використовуючи гамма-камеру Ohio-nuclear series 160 (США), налаштовану на енергію 364 keV і оснащену високоенергетичним 1 UA 70458 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 коліматором з високою розрізнювальною спроможністю на матриці 256 × 256 пікселів. На екран 131 монітора виводять отриманий кадр пацієнта - візуалізують накопичення І в його тілі та залишках тироїдної тканини. Якщо у пацієнта є фіксація РФП тільки в тироїдних залишках або носоглотці, чи є підозра на наявність йодонегативних метастатичних лімфовузлів або віддалених метастазів, проводять повторно сцинтиграфію всього тіла з екрануванням зони найбільшої фіксації РФП над яремною вирізкою або зони носоглотки для пошуку можливих регіонарних або віддалених метастазів. Ці зони екранують свинцевою пластиною завтовшки 1,0 см, діаметром 6-7 см, фіксованою на ручці, яку тримає пацієнт на рівні тироїдних залишків (над яремною вирізкою) або в проекції носоглотки на відстані 3-5 см від поверхні тіла. При повторному скануванні, таким чином, зона тироїдних залишків або носоглотки відсікається, а на екрані монітору з'являється підвищене за інтенсивністю накопичення радіойоду в ділянці, наприклад, лімфовузлів шиї або в паренхімі легенів чи кістках. За фіксацією радіойоду діагностують наявність метастазів тироїдного раку в зазначених областях тіла хворого. Перелік рисунків. 131 Рис. 1 - статична сцинтиграма шиї хворої Ф. на "залишкових" активностях з І передній прямій проекції з осередком патологічної та фізіологічної фіксації РФП: рис. 1а - в типовому місці - тироїдних залишках (зона А) патологічна фіксація; рис. 1б - в лімфовузлі праворуч - патологічна фіксація (зона В) та фізіологічна в порожнині носоглотки (зона С) після екранування зони А. 131 Рис. 2 - статична сцинтиграма шиї хворої П. на "залишкових" активностях з І передній прямій проекції з вогнищем патологічної фіксації РФП: рис. 2а - в типовому місці - тироїдних залишках (зона D); рис. 2б - в правому кульшовому суглобі (зона Е) після екранування зони D. 131 Рис. 3 - статична сцинтиграма шиї хворої К. на "залишкових" активностях з І в передній прямій проекції з вогнищем патологічної та фізіологічної фіксації РФП: рис. 3а - в порожнині носоглотки (зона F) фізіологічна фіксація; рис. 3б - в обох легенях (зона K) після екранування зони F патологічна фіксація. Нижче наведено конкретні приклади застосування способу, що заявляється. Приклад 1. Хвора Ф-ва Н.А., 1963 р. н., іст. хв. № 65602. Діагноз: Папілярний рак ЩЗ, Т3N1аМ0, mts у л/в шиї, після комплексного лікування, 2 клінічна група. Гіпотиреоз важкого ступеня. Діагностику реґіонарних та віддалених метастазів РЩЗ проводили способом, що заявляється. Хвора отримала планове лікування радіойодом стандартними активностями. Сцинтиграфію всього тіла проводили з обстеженням на гамма-камері. Під час обстеження у пацієнтки було виявлено найбільшу фіксацію РФП у типовому місці - тироїдних залишках (рис. 1а, зона А), а підозрюваних на метастази лімфовузлів шиї не було виявлено. Хворій проведено повторну сцинтиграфію з екрануванням зони А. Отримані постлікувальні скани тіла хворої, на яких виявлене вогнище фіксації РФП у лімфовузлі шиї праворуч (рис. 1б зона В) та в порожнині носоглотки (зона С). Таким чином, було встановлено наявність метастазів РЩЗ у лімфовузлі шиї праворуч. Приклад 2. Хвора П-ва, 1953 р. н., іст. хв. № 7584. Діагноз: фолікулярний рак щитоподібної залози, рецидив, TxN0M0, після нерадикального хірургічного лікування, курсу ДГТ, радіойодотерапії, 2 клінічна група. Гіпотиреоз тяжкого ступеня. Діагностику реґіонарних та віддалених метастазів РЩЗ проводили способом, що заявляється. Хвора отримала планове лікування радіойодом стандартними активностями. Сцинтиграфію всього тіла проводили з обстеженням на гаммакамері. Під час обстеження у пацієнтки було виявлено найбільшу фіксацію РФП у типовому місці - тироїдних залишках (рис. 2а зона D). Повторна сцинтиграфія з екрануванням зони D тироїдних залишків виявила осередок фіксації РФП у правому кульшовому суглобі (рис. 2б зона Е). Таким чином, було встановлено наявність метастазів РЩЗ у правому кульшовому суглобі. Приклад 3. Хвора К-я, 1973 р. н., іст. хв. № 66741. Діагноз: папілярний рак ЩЗ, T1N1aM0, mts в л/в шиї, легені, після комбінованого лікування, 1 ст, 2 клін. група. Гіпотироз важкого ступеня. Діагностику реґіонарних та віддалених метастазів РЩЗ проводили способом, що заявляється. Хвора отримала планове лікування радіойодом стандартними активностями. Сцинтиграфію всього тіла проводили з обстеженням на гамма-камері. Під час обстеження у пацієнтки було виявлено найбільшу фіксацію РФП у порожнині носоглотки (рис. 3а зона F). Повторна сцинтиграфія з екрануванням зони F носоглотки виявила вогнище фіксації РФП в обох легенях, (рис. 3б зона K). Таким чином, було встановлено наявність метастазів РЩЗ в обох легенях. 2 UA 70458 U Для доказу переваг способу радіонуклідної діагностики регіонарних та віддалених метастазів РЩЗ, що заявляється, на відміну від відомого способу було проведено порівняльний аналіз результатів діагностики за цими способами, дані якого наведено в таблиці. Таблиця Порівняльний аналіз результатів дослідження за найближчим аналогом та способом, що заявляється Найближчий аналог 80 Ні Так Ні Так Ні Візуалізація реґіонарних та віддалених метастазів, % Своєчасна діагностика метастазів Своєчасність призначення проти рецидивного лікування Поліпшення якості життя хворого Спосіб, що заявляється В35-37 Показник Так 5 10 15 20 Дані, наведені у таблиці, свідчать про те, що застосування нового способу радіонуклідної діагностики реґіонарних та віддалених метастазів РЩЗ дозволить: - забезпечити вчасну діагностику реґіонарних та віддалених метастазів РЩЗ; - візуалізувати реґіонарні та віддалені метастази до 80 %, що значно підвищує інформативність способу; - забезпечити своєчасність призначення проти рецидивного лікування; - поліпшити якість життя онкологічних хворих за рахунок проведення своєчасного та адекватного протипухлинного лікування на ранніх етапах метастазування тироїдного раку, яке забезпечує повну виліковність пацієнта. Джерела інформації:: 1. Sahin M., Yapici О., Dervisoglu A. et al. Evaluation of lymphatic drainage of cold thyroid nodules with intratumoral injection of Tc-99m nanocolloid // Clin. Nucl. Med, - 2001. - Vol. 26, № 7. P. 602-605. 2. Somboonporn C. et al. Role of chest radio-graphy in the diagnosis and follow-up of pul-monary metastasis in differentiated thyroid cancer // J. Med. Assoc. Thai. - 2010. - Vol. 93, Suppl. 3. - S. 5260. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб радіонуклідної діагностики регіонарних та віддалених метастазів раку щитоподібної 131 залози після лікування І-натрію йодидом прооперованих хворих шляхом проведення сцинтиграфії всього тіла, який відрізняється тим, що проводять повторну сцинтиграфію всього тіла з екрануванням зони найбільшої фіксації радіофармпрепарату над яремною вирізкою або зони носоглотки за умови виявлення "йодонегативних" метастатичних уражень або при фіксації РФП лише в тироїдних залишках або в носоглотці, та при наявності на сканах фіксації радіофармпрепарату в зонах лімфовузлів шиї, та/або в паренхімі легенів, та/або кістках діагностують їх метастатичне ураження. 3 UA 70458 U 4 UA 70458 U 5 UA 70458 U Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6