Спосіб оцінки характеру перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом

Реферат: Спосіб оцінки характеру перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, полягає у тому, що хворих розподіляють на три групи ризику за клінічними, лабораторноінструментальними та соціальними даними, відповідно до кожної групи підбирають та здійснюють лікувально-оздоровчий підхід. Після проведення лікування на базі клінічних та лабораторно-інструментальних даних в результаті підсумовування балів, які відповідають наявності тієї чи іншої ознаки, отримують кількісний сумарний коефіцієнт, по якому прогнозують сприятливий чи несприятливий перебіг. UA 74046 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ХАРАКТЕРУ ПЕРЕБІГУ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ, ПОЄДНАНОЇ З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ UA 74046 U UA 74046 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, гастроентерології, нефрології, і призначена для оцінки характеру перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом. Для поглибленого вивчення особливостей перебігу слід віднести виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом. Аргументами при цьому є значна поширеність (у 2010 році - 1647,8 чол. на 100 тис. дорослого населення України), частота загострень та ускладнень (до 60 % випадків), що призводять врешті решт до хронічної ниркової недостатності [3, 9, 11, 12]. Незважаючи на розроблені схеми першої та другої лінії антигелікобактерної терапії, або так званої "терапії порятунку", стійкість Н.pylori до антибактеріальних засобів постійно зростає, а це значно зменшує частоту досягнення ерадикації [2, 4, 7]. Особливо це питання набуває актуальної гостроти при поєднанні супутньої інфекції сечової системи, зокрема при виразковій хворобі та хронічному пієлонефриті. Зазначене є підставою до перегляду існуючих схем лікування, що є реальним за умови більш обґрунтованого підходу до вибору адекватних серед широкого арсеналу лікарських засобів та антигелікобактерних препаратів (АГТП), що випускає фармакологічна індустрія, та розробки способу оцінки характеру перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, за допомогою розроблених трьох груп ризику перебігу захворювання [1, 6,10 13, 14]. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у створені ефективного способу оцінки характеру перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, який би дозволяв чітко диференціювати ступінь тяжкості виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, був точним, інформативним, більш простим та швидким у виконанні, не потребував значних затрат коштів та дозволяв би отримувати достовірні дані з наступним обґрунтованим вибором тактики лікування, профілактичних заходів. Технічний результат, що досягається корисною моделлю у запропонованому способі, на відміну від аналогів, наведених вище, полягає у виділенні трьох груп ризику несприятливого перебігу. Дані групи відрізняються тим, що у кожній є свої межові значення, які представлені у вигляді сумарного коефіцієнта, за допомогою якого одним показником можна охарактеризувати не тільки кількісні, але й якісні зміни, а за динамікою його величини приймати відповідні рішення з приводу тактики лікування, профілактики, відповідно до кожної групи ризику окремо, з наступною оцінкою характеру перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом. В І та III групах розподілу серед хворих на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом, отримані максимальні значення показника (100 %). При сумарному коефіцієнті менше "0" прогнозується сприятливий перебіг, а при його величині понад (+20,1) несприятливий. Разом з тим, кожний третій такий хворий потрапляє в ситуацію підвищеного ризику і потребує підвищеної уваги, пильного контролю за динамікою контрольних обстежень, їх терміном та результатом з тим, щоб своєчасно здійснювати адекватну корекцію. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі шляхом проведення лікування та профілактики, згідно з корисною моделлю, хворих розподіляють на три групи ризику: за клінічними даними - вік, тривалість захворювання, важкість захворювання, ускладнення, супутня патологія, спадковість, тілобудова, індекс маси тіла, за лабораторно-інструментальними даними - диспепсичний, астено-вегетативний синдром, нетипова локалізація болю в правому підребер'ї з іррадіацією у поперекову ділянку, дизуричні розлади, лейкоцитоз, швидкість осідання еритроцитів, виразковий дефект за даними ендоскопічного дослідження, група крові, Rо-скопія шлунка, зміни імунного статусу, за соціальними даними - режим харчування, шкідливі звички, професійні шкідливості, відповідно до кожної групи підбирають та здійснюють лікувальнооздоровчий підхід, після проведення лікування на базі клінічних та лабораторноінструментальних даних в результаті підсумовування балів, які відповідають наявності тієї чи іншої ознаки, отримують кількісний сумарний коефіцієнт і при сумарному коефіцієнті менше 0 прогнозують сприятливий перебіг, а при його величині понад +20,1 - несприятливий. З метою реалізації задачі було вибрано виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом (114 хворих). Виділені фактори у даних хворих розподілились на загальні (вік, тривалість захворювання, важкість захворювання, ускладнення, супутня патологія, спадковість, тілобудова, індекс маси тіла), клініко-лабораторні (диспепсичний, астено-вегетативний синдром, нетипова локалізація болю в правому підребер'ї з іррадіацією у поперекову ділянку, дизуричні розлади, лейкоцитоз, швидкість осідання еритроцитів, виразковий дефект за даними ендоскопічного дослідження, група крові, Ro-скопія шлунка, зміни імунного статусу) і соціальні (режим харчування, шкідливі звички, професійні шкідливості). 1 UA 74046 U 5 10 15 20 Таким чином, визначились три складових прогностичної карти. Для хворих на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом, всього враховано 21 фактор - 8 увійшло в загальний блок, 10 - в клініко-лабораторний, 3 - соціальний. Після систематизації ознак і факторів був складений проект прогностичних карт для проведення процедури розрахунку кількісної оцінки (в балах) ознак. Надійність кількісної (бальної) оцінки клінічної інформації знайшла своє підтвердження за результатами клініко-статистичних даних, даних літератури та логічними уявленнями [5, 8]. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є визначення прогностичної цінності клінічної інформації на базі проведеного дослідження та складання на їх основі трьох груп ризику (прогностичних карт) виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, що у кожній є свої межові значення, від яких залежить подальший перебіг даної патології. Спосіб здійснюють таким чином. Відповідно до отриманих даних наявність у конкретного хворого на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом, тієї чи іншої ознаки розцінювалася як фактор ризику несприятливого перебігу, який проявляється в даному випадку розвитком ускладнень або як фактор, що обтяжує стан хворого і потребує тривалішого лікування, комплексного підходу до нього. Мірою ризику є сумарний коефіцієнт, який являє собою кількість підсумованих значень ознак. З таких позицій необхідним було з'ясування залежності між сумою факторів ризику та характером перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, тобто імовірністю розвитку несприятливого перебігу. Такий простий підхід (лінійне уявлення про суму факторів ризику) був вибраний як "нульова" гіпотеза. Вирішальне правило було б ускладнено за умови, коли перевірка припущення не виправдала себе на практиці. Результати такої роботи для загальної кількості хворих на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом, подані в табл. 1. 25 Таблиця 1 Залежність перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, від значущості медико-соціальних факторів (бали) Сума балів -30,1 та 30 35 Кількість хворих 2 11 11 9 17 11 14 13 8 5 11 1 1 114 Сприятливий абс. 2 11 11 9 17 11 14 12 6 4 4 101 % 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 92,3 75,0 80,0 36,4 Несприятливий абс. 1 2 1 7 1 1 13 % 8,7 25,0 20,0 63,6 100,0 100,0 Для хворих на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом, (табл. 1) притаманний чіткий розподіл за сумою балів. А саме: у разі, коли факторіальне значення коефіцієнта складає "0" та менше балів, у всіх хворих спостерігається сприятливий перебіг. При збільшенні величини коефіцієнта ситуація суттєво змінюється - різко зростає ймовірність розвитку несприятливого перебігу. Таким чином, нами було отримано перше підтвердження висунутого припущення щодо можливості існування лінійної залежності. З метою перевірки наявності чи відсутності достовірного зв'язку між явищами, а саме між зростанням величини суми балів ризику та несприятливим перебігом виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, а також справедливості "нульової гіпотези" було 2 використано критерій згоди між теоретичними та емпіричними розподілами ( ). Розрахункові дані наведені в табл. 2. 2 UA 74046 U Таблиця 2 Розрахунок критерію  за даними емпіричного та теоретичного розподілу на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом 2 Показники Емпіричні числа "Очікувані" числа Різниця Квадрати різниць Відношення квадратів різниці до "очікуваних" чисел Сприятливий 101 105 -4 16 Несприятливий 13 9 4 16 0,15 1,77  =0,15+1,77=1,92 2 5 10 15 Прокоментуємо дані табл. 2. 2 Для підтвердження "нульової гіпотези" величина  повинна бути меншою табличного 2 (критичного) значення  при рівні значимості р=0,05. У даному випадку при значенні ступеня 2 свободи К=1, ця величина складає 3,8; для рівня значимості р=0,01 -  =6,6, для ρ=0,001 2 2  =10,8. Оскільки розрахована нами величина  (1,72) менша критичного значення, навіть при 2  =0,05, слід вважати прийняту нами точку зору справедливою. Оскільки практичне використання деталізованих таблиць, що подані вище, незручне, тому в подальшому доцільним було виділення груп, яким відповідав би диференційований комплекс заходів по наданню спеціалізованої допомоги. Формування останніх не представляє трудності. За допомогою аналітичного аналізу табл. 1, логічний розподіл дозволяє виділити три діапазони, тобто три групи ризику та їх цифрові пороги. Далі була вивчена залежність ймовірності розвитку несприятливого перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, від групи розподілу. Підсумок вивчення подано в табл. 3. Таблиця 3 Прогностична таблиця визначення несприятливого перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом Групи розподілу 25 30 35 n І II III 20 Сума балів +20,1 74 38 2 Перебіг захворювання сприятливий несприятливий n Ρ n Ρ 74 100,0 27 71,0 11 29,0 2 100,0 У І та III групах розподілу серед хворих на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом, отримані максимальні значення показника (100 %). Це значить, що при сумарному коефіцієнті менше "0" прогнозується сприятливий перебіг, а при його величині понад (+20,1) - несприятливий. Разом з тим, кожний третій такий хворий потрапляє в ситуацію підвищеного ризику і потребує підвищеної уваги, пильного контролю за динамікою контрольних обстежень, їх терміном та результатом з тим, щоб своєчасно здійснювати адекватну корекцію. Отже, на базі кількісної оцінки клінічної інформації в результаті підсумовування балів, які відповідають наявності тієї чи іншої ознаки, отримується кількісний сумарний коефіцієнт. Він використовується як інструмент вибору ефективних лікувальних заходів, об'єктивного критерію тривалості госпіталізації, її результативності (за динамікою показника), і переходу із однієї групи ризику в іншу. Слід підкреслити, що співставлення розподілу хворих представляється виправданим з точки зору узгодженості його з клініко-лабораторними даними. Конкретні приклади застосування. Приклад 1. Хворий С, 38 р. Перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Виразкова хвороба, фаза загострення: виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Хронічний пієлонефрит, фаза загострення. Хворіє на ВХ протягом 7 років із щорічними загостреннями у весняно-осінній період, ХП - 2 р. Був госпіталізований зі скаргами на інтенсивні голодні й нічні болі в епігастральній ділянці, відрижку, печію, здуття живота, поганий апетит, запори, дратівливість, 3 UA 74046 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 поганий сон. Відзначається різка пальпаторна болісність у пілородуоденальній зоні, періодичні болі в поперековій ділянці, часте сечовиділення, слабкість, втомлюваність, порушення сну, епізоди підвищеної збудливості. Дані об'єктивного обстеження: загальний стан задовільний. Шкірні покриви бліді, чисті. Легені та серце в межах вікових норм. При пальпації виражена локальна болючість в епігастрії і позитивний симптом Менделя. При пальпації нирки безболісні, симптом Пастернацького слабкопозитивний з обох сторін. Кишечник без особливостей. Дані 12 додаткових методів обстеження: гемоглобін - 120 г/л, еритроцити - 3,8510 /л, колірний 9 показник - 1,0, лейкоцити - 6,210 /л, сечовина - 5,2 ммоль/л, креатинін - 80,6 мкмоль/л, 2 загальний білок - 64,5 г/л, ШОЕ - 22 мм/год., ШКФ - 96 мл/хв./1,73 м . Аналіз сечі: білок - 0,33 г/л; плоский епітелій - 6-8 в полі зору, лейкоцити - 35-40 в полі зору; за Нечипоренком: лейкоцити 6 6 4,010 /л, еритроцити - 210 /л; за Зимницьким: добовий діурез - 800 мл, відносна цільність сечі 1,010-1,020. Гастродуоденоскопія: рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки, виразка 1 см на передній стінці цибулини, слизова оболонка її різко гіперемована, Н. руlorі (+). При врахуванні анамнезу, клінічних, лабораторно-інструментальних даних, сума балів становила +10,1, отже пацієнт до лікування відповідав II групі ризику несприятливого перебігу. Хворий даної групи потребував особливого підходу та ретельного динамічного нагляду, оскільки від лікувальної тактики залежить подальший перебіг захворювання. Проводилось лікування: АГТ (рабепразол - 20 мг, амоксицилін - 1000 мг, кларитроміцин - 500 мг, по 3 таблетки 2 рази на добу після їжі), курс лікування склав 10 днів, "Канефрон Н" по 50 крапель тричі на день - 14 днів, "Траумель С", по одній ін'єкції внутрішньом'язовій (2,2 мл) через день, курс 14 ін'єкцій, також "Солідаго-композитум", який призначали по одній ін'єкції внутрішньом'язово (2,2 мл) через день, курс 10 ін'єкцій; дієти №1. Після проведеного лікування оцінували сума балів (клінічних, лабораторно-інструментальних даних), сума балів становила 0, отже, пацієнт після лікування належав до І групи прогностичної таблиці, що свідчить про сприятливий перебіг хвороби, хворий не потребує долікування, переходить на диспансерний нагляд. Приклад 2. Хворий К., 46 р. Перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Виразкова хвороба, фаза загострення: виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Постгеморагічна анемія легкого ступеня. Хронічний пієлонефрит, фаза загострення. Хворіє на ВХ протягом 10 років із щорічними загостреннями у весняно-осінній період. ХП - 4 р. Вступив зі скаргами на голодні болі в егігастральній ділянці, відрижку, печію, здуття живота, поганий апетит, чорне випорожнення, дратівливість, поганий сон, періодичні болі в поперековій ділянці, часте сечовиділення, слабкість, втомлюваність. Відзначається різка пальпаторна болісність у пілородуоденальній зоні. Дані об'єктивного обстеження: загальний стан задовільний. Шкірні покриви бліді, чисті. Легені та серце в межах вікових норм. При пальпації виражена локальна болючість в епігастрії і позитивний симптом Менделя. При пальпації нирки безболісні, симптом Пастернацького слабопозитивний з обох сторін. Кишечник дещо здутий. Випорожнення чорного кольору 12 (мелена). Дані додаткових методів обстеження: гемоглобін - 90 г/л, еритроцити - 2,85 10 /л, 9 колірний показник - 0,9, лейкоцити - 19,210 /л, загальний білок -78,5 г/л, креатинін - 80,6 2 мкмоль/л, ШОЕ - 22 мм/год., ШКФ - 96 мл/хв./1,73 м . Аналіз сечі: білок - 0,33 г/л; плоский 6 епітелій - 6-8 в полі зору, лейкоцити - 35-40 в полі зору; за Нечипоренком: лейкоцити - 4,010 /л, 6 еритроцити -210 /л; за Зимницьким: добовий діурез - 750 мл, відносна щільність сечі 1,0161,019. Гастродуоденоскопія: рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки, виразка 1 см на передній стінці цибулини, слизова оболонка її різко гіперемована, виразка вкрита фібрином. ДРГ, Н. руlorі (+). При врахуванні анамнезу, клінічних, лабораторно-інструментальних даних, сума балів становила +27, отже, пацієнт до лікування відповідав III групі ризику несприятливого перебігу. Проводилось лікування: АГТ (рабепразол - 20 мг, амоксицилін - 1000 мг, кларитроміцин - 500 мг, по 3 таблетки 2 рази на добу після їди), курс лікування склав 10 днів, "Канефрон Н" - по 50 крапель тричі на день - 14 днів, "Траумель С" - по одній ін'єкції внутрішньом'язово (2,2 мл) через день, курс 14 ін'єкцій, також "Солідаго-композитум", який призначали по одній ін'єкції внутрішньом'язово (2,2 мл) через день, курс 10 ін'єкцій; дієти № 1. Після проведеного лікування сума балів (клінічних, лабораторно-інструментальних даних), становила +11, отже, пацієнт після лікування належав до II групи прогностичної таблиці, що свідчить про сприятливий перебіг хвороби, але потребує доліковування, ІПП (рабепразол по 20 мг на ніч, 2 тижні, продовжити прийом "Канефрону Н" по 50 крапель тричі на день - 10 днів), після проведеного лікування - консультація лікаря, для встановлення до якої групи ризику буде належати хворий, при успішному лікуванні (сума ознак у балах - 0), хворий переходить в І групу - диспансерний нагляд. Приклад 3. Хворий Α., 28 p. Перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Виразкова хвороба, фаза загострення: виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Хронічний пієлонефрит, фаза загострення. Хворіє на ВХ протягом 4 років, ХП - 1 рік. Скарги на біль в епігастральній 4 UA 74046 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ділянці, натще, нічний біль, печію, слабкість, дискомфорт в поперековій ділянці, часте сечовипускання. Дані об'єктивного обстеження: загальний стан задовільний. Шкірні покриви бліді, чисті. Легені та серце в межах вікових норм. При пальпації виражена локальна болючість в епігастрії і позитивний симптом Менделя. При пальпації нирки безболісні, симптом Пастернацького слабкопозитивний з обох сторін. Кишечник без особливостей. Дані додаткових 12 методів обстеження: гемоглобін - 125 г/л, еритроцити - 3,8510 /л, колірний показник - 1,0, лейкоцити - 6,210 %, загальний білок - 78,5 г/л, сечовина - 5,2 ммоль/л, креатинін - 80,6 2 мкмоль/л, ШОЕ - 22 мм/год., ШКФ - 96 мл/хв./1,73 м . Аналіз сечі: білок - 0,33 г/л; плоский епітелій - 6-8 в полі зору, лейкоцити - 35-40 в полі зору; за Нечипоренком: лейкоцити - 4,0 × 6 6 10 /л, еритроцити - 210 /л; за Зимницьким: добовий діурез - 800 мл, відносна щільність сечі 1,010-1,020 мм/год. Аналіз сечі: в нормі. Гастродуоденоскопія: дефект слизової оболонки 12палої кишки 2 см. ДРГ, Н. руlorі (+). При урахуванні анамнезу, клінічних, лабораторноінструментальних даних, сума балів становила -6, отже, пацієнт до лікування відповідав ІІ групі прогностичної таблиці визначення несприятливого перебігу. Проводилось лікування: АГТ (рабепразол - 20 мг, амоксицилін - 1000 мг, кларитроміцин - 500 мг, по 3 таблетки 2 рази на добу після їди), курс лікування склав 10 днів, "Канефрон Н" - по 50 крапель тричі на день, 14 днів, "Траумель С" - по одній ін'єкції внутрішньом'язово (2,2 мл) через день, курс 14 ін'єкцій, також "Солідаго-композитум", який призначали по одній ін'єкції внутрішньом'язово (2,2 мл) через день, курс 10 ін'єкцій; дієти № 1. Після проведеного лікування оцінювали суму балів (на базі клінічних, лабораторно-інструментальних даних), сума балів становила -3, отже, пацієнт після лікування належав до І групи прогностичної таблиці, що свідчить про сприятливий перебіг хвороби, хворий не потребує долікування, переходить на диспансерний нагляд. Спосіб, що заявляється, був упроваджений в гастроентерологічному відділенні Центрального клінічного госпіталю ДПСУ. Джерела інформації:: 1. Березняков И.Г. Инфекции мочевых путей: диагностика, лечение, профилактика / И.Г. Березняков // Лекция для врачей. X.: ГП ХМЗ ФЭД, 2002. - С. 28. 2. Вдовиченко В. І. Динаміка резистентності штамів Helicobacter pylori до антибіотиків та ефективність лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / В.І.Вдовиченко, А.Л.Демидова // Сучас. гастроентерологія.-2006. - № 4. - С. 55-59. 3. Зак М.Ю. Клініко-функціональні та морфологічні особливості виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і хронічного гастриту у хворих на гіпертонічну хворобу та їх лікування: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.36 / М.Ю.Зак // Дніпропетровська держ. медична академія. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 23. 4. Исаков В. А. Маастрихт-3-2005: флорентийская мозаика противоречий и компромиссов / В. А. Исаков // Эксперим. и клин, гастроэнтерология.-2006. - № 1. - С. 78-83. 5. Колесник Н.А. Теория и практика доказательной медицины / Н.А. Колесник, В.Н. Непомнящий, Е.С. Самусеві // К., 2006. - С. 200. 6. Мироджов Г.К. Антихеликобактерная терапия при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, осложнѐнной пилородуоденальным стенозом / Г.К.Мироджов, Д.М.Кадыров, Φ К. Рашидов // Клин. мед.-2004. - № 5. – С. 51-54. 7. Мостовой Ю.М. Применение антибиотиков в Украине: закономерности и тенденции / Ю.М. Мостовой, А.В. Демчук // Здоров'я України, медична газета.-2011. - №20 - С. 19-20. 8. Петри А. Наглядная статистика в медицине (пер. с англ.) / А. Петри, К. Сэбин // ГЭОГАР Мед. - М., 2003. - С. 144. 9. Свінціцький А. С. Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення: навч. посібник / А. С. Свінціцький // - 2-е вид., переробл. і допов. - К.: Медкнига, 2007. - С. 296. 10. Тодоренко А. Пієлонефрит: причини, ознаки, лікування і спосіб життя /Α… Тодоренко // (Будьмо здорові) - К., 2003. - № 7. - С 4-5. 11. Тутберідзе Н.Т. Ефективність і безпека аитигелікобактерної терапії пептичних виразок дванадцятипалої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori, у хворих на хронічний пієлонефрит / Н.Т. Тутберідзе // Укр. терапевт, жур.-2007 - № 2 - С. 74-78. 12. Філіппов Ю.О. Основні показники гастроентерологічної захворюваності в Україні / Ю. О. Філіппов, І. Ю. Скирда, Л.М.Петричук // Гастроентерологія: міжвід. збірник. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2006. - Вип. 37. - С 3-9. 13. Boyanova L. Prevalence of multidrug-resistant Helicobacter pylori in Bulgaria / L. Boyanova // J. Med. Microbiol.-2009. - Vol. 58, pt. 7. - P. 930-935. 14. Hopkins R.J. Duodenal ulcer healing byeradication of Helicobacter pylori without anti-acid treatment: randomised controlled trial / R.J. Hopkins, T.K.W. Ling, S.C.S. Chung // Lancet.-2004.Vol.343.- P. 508-510. 5 UA 74046 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб оцінки характеру перебігу виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, що здійснюють шляхом проведення лікування та профілактики, який відрізняється тим, що хворих розподіляють на три групи ризику: за клінічними даними - вік, тривалість захворювання, важкість захворювання, ускладнення, супутня патологія, спадковість, тілобудова, індекс маси тіла, за лабораторно-інструментальними даними - диспепсичний, астено-вегетативний синдром, нетипова локалізація болю в правому підреберї з іррадіацією у поперекову ділянку, дизуричні розлади, лейкоцитоз, швидкість осідання еритроцитів, виразковий дефект за даними ендоскопічного дослідження, група крові, Rо-скопія шлунка, зміни імунного статусу, за соціальними даними - режим харчування, шкідливі звички, професійні шкідливості, відповідно до кожної групи підбирають та здійснюють лікувально-оздоровчий підхід, після проведення лікування на базі клінічних та лабораторно-інструментальних даних в результаті підсумовування балів, які відповідають наявності тієї чи іншої ознаки, отримують кількісний сумарний коефіцієнт і при сумарному коефіцієнті менше 0 прогнозують сприятливий перебіг, а при його величині понад +20,1 - несприятливий. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6