Спосіб лікування виразкової хвороби, поєднаної з пієлонефритом

Спосіб лікування виразкової хвороби, поєднаної з пієлонефритом, що включає проведення еті 3 системи, забезпечують зниження продукції прозапальних цитокінів. Недоліком цього способу є те, що він застосовується лише у хворих на розповсюджений катаральний гастрит, дуоденіт при відсутності виразкового дефекту, увага акцентована на динаміці клінічних проявів захворювання без деталізації ендоскопічних даних. Прототипом винаходу є спосіб антигелікобактерної терапії пептичних виразок дванадцятипалої кишки, асоційованих з Нр у хворих на хронічний пієлонефрит [8], заснований на використанні етіотропної терапії та патогенетичної терапії (рабепразол по 20 мг 2 рази на день, кларитроміцин по 500 мг 2 рази на день, орнідазол по 500 мг 2 рази на день з додаванням пробіотика „Лактовіт-форте" по 2 капсули 2 рази на день, курс лікування склав 10 днів). Спостереження за пацієнтами проводилося до лікування, в 1-ий і на 28 день після його закінчення. Недоліком прототипу є те, що лікуванню підпорядковуються лише виразки дуоденальної локалізації, не враховано наявність виразок у шлунку, не враховується генез (морфологічний та функціональний) виникнення патологічних змін каналу травлення, не достатня кореляція між повною ерадикацією Нр і подальшим перебігом виразкової хвороби. Причиною недоліку відомого способу лікування є тактика антибактеріального знищення збудника, а не відновлення функції слизової оболонки дванадцятипалої кишки, шлунка та /або нирок за рахунок вдосконалення методів патогенетичної терапії, особливо імунотропної. Крім того, антибіотики справляють імуносупресивну, цитотоксичну дію, пригнічують імунореактивність макроорганізму, зменшують продукцію антитіл, гальмують гуморальну відповідь і бактерицидну активність, що збільшує тривалість больового синдрому та знижує ефнктивність лікування. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу покращення лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та шлунка, поєднану з хронічним пієлонефритом шляхом прискорення ефекту знеболення в епігастральній та поперековій ділянках, регенерації слизової оболонки дванадцятипалої кишки та шлунка, підвищення імунологічного захисту та загальної реактивності організму, що сприяє підвищенню ефективності лікування, забезпечує безпечність терапії. При цьому ефективність лікування підвищується на 28 %. Критеріями ефективності лікування хворих на виразкову хворобу, поєднану з хронічним пієлонефритом була динаміка зменшення клінічних проявів (швидкість і повнота зникнення больового і диспепсичного синдромів), зміни ендоскопічної картини (зменшення гіперемії, набряку слизової гастродуоденальної зони, загоєння виразкового дефекту), відсоток ерадікації Нр, нормалізація сечового осаду, відсутність росту збудника при повторному бактеріологічному посіві сечі та відсутність порушення азотовидільної функції нирок; зменшення або відсутність виражених клінічних та інструментальних ознак. Технічний результат, що досягається, полягає у підвищенні ефективності лікування - при меншій тривалості курсу лікування більш високий 42358 4 безпосередній ефект і віддалений позитивний результат - що проявляється в прискоренні загоєння виразкового дефекту шляхом призначення як медикаментозного засобу антигомотоксичного препарату „Траумель С” в дозі 2,2 мл по одній внутрішньом’язовій ін'єкції, застосовуючи на курс 10 ін'єкцій, поряд з інволюцією клінічної симптоматики захворювання, нормалізацією сечового осаду, відсутністю збудника в сечі. Між сукупністю ознак корисної моделі і технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Поставлена задача вирішується тим, що додатково до традиційного лікування призначають антигомотоксичний препарат „Траумель С" диференційовано в залежності від локалізації виразкового дефекту: при локалізації виразки в дванадцятипалій кишці - по одній внутрішньом’язовій ін'єкції (2,2 мл) через день, застосовуючи на курс 10 ін'єкцій, при локалізації виразки у шлунку - по одній внутрішньом’язовій ін'єкції (2,2 мл) щодня на курс 1015 ін'єкцій. Запропонований „Траумель С” (виробництва фірми Biologische Heilmittel Heel GmbH, Німеччина) комплексний препарат, який містить 14 компонентів рослинного та мінерального походження, з яких рослинні: Arnica (арніка гірська), Calendula (календула), Chamomilla (ромашка аптекарська), Symphytum (окопник аптекарський), Millefolium (тисячолистник), Belladonna (красавка), Aconitum (борець ріпоподібний), Bellis perennis (маргаритка), Hypericum (звіробій продірявлений), Echinacea angustifolia (ехінацея вузьколистова), Echinacea purpurea (ехінацея пурпурна, Hamamelis (гамамеліс віргінський); мінеральні: Mercurius solubilis Hahnemanni (розчинна ртуть за Ганеманом), Hepar sulphuris (сульфіди і солі кальцію). Застосування „Траумелю С” ефективно сповільнює розвиток набряку, крововиливів у місці ушкодження, нормалізує тонус судин, знижує проникність їх стінок. Відомо про такі ефекти цього препарату як аналгезивний, протизапальний, антиексудативний, регенеруючий [3]. Відмінною особливістю способу лікування виразкової хвороби, поєднаної з хронічним пієлонефритом, що заявляється є патогенетична спрямованість, що досягається покращенням лікування виразкової хвороби, а це сприяє позитивній динаміці суб'єктивних та об'єктивних симптомів перебігу виразкової хвороби та пієлонефриту, а саме - прискорення інволюції симптоматики: швидке і повне зникнення больового синдрому в епігастрії та поперековій ділянці, загоєння виразкового дефекту, ерадикація Нр, зникнення явищ дизурії, змін в сечі (лейкоцитів, бактерій), відсутність росту збудника при повторному бактеріологічному посіві сечі та відсутності порушень азотовидільної функції нирок. Безпечність терапії за способом, що заявляється, забезпечується застосуванням комплексного препарату природного походження, відсутністю негативних побічних реакцій з боку кишечника, характерних для антибіотиків,. „Траумель С” має протизапальну, антиексудативну, регенеруючу, знеболюючу, імуномодулюючу дію. Переваги призначення препарату „Траумель С”: може застосовуватися протягом тривалого часу, ефективно 5 сповільнює розвиток набряку, крововиливів у місці ушкодження, нормалізує тонус судин, знижує проникність їх стінок. Спосіб здійснюють таким чином: на фоні противиразкової дієти № 1 з першого дня семиденної антигелікобактерної терапії, яка включає комбінований препарат орністат (рабепразол - 20 мг, омепразол - 500 мг, кларитроміцин – 500 мг) чи пілобак-нео (омепразол - 20 мг, амоксицилін - 1 г, кларитроміцин - 500 мг) по 3 таблетки 2 рази на добу після їди, парентерально (внутрішньом’язово) призначають антигомотоксичний препарат „Траумель С” в дозі 2,2 мл, ін'єкції котрого після семиденної ерадикації Нр продовжують разом з антисекреторним препаратом -інгібітором прогонової помпи, наприклад, ланзопразолом у дозі 30 мг. Спосіб, що заявляється, був упроваджений у гастроентерологічному відділенні госпіталю прикордонників МО України у м. Києві. Ефективність та безпечність препарату „Траумель С” у лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит доведена шляхом клінічних досліджень при лікуванні 32 хворих, що склали основну групу. В залежності від варіанта застосованого лікування всі обстежені хворі на виразкову хворобу у поєднанні з хронічним пієлонефритом були розподілені на 2 групи: І група хворих (основна) отримувала лікування за способом, що заявляється, II група (порівняння) - за відомим способом-прототипом. Дослідження показали, що лікування за способом, що заявляється, ефективніше, ніж за відомим способом-прототипом. У кінці курсу лікування у хворих І групи частіше (на 28 %, Р < 0,05), ніж в II групі зменшувався або зникав біль в епігастральній, пілородуоденальній областях та попереку, стомлюваність (на 12 %, Р < 0,05), головний біль (на 32 %, Р < 0,05), біль при пальпації в епігастральній ділянці (на 14 %), ділянці нирок (на 12 %, Р < 0,05). Симптом Пастернацького став менш вираженим відповідно у 44 % і 22 % (Р < 0,05). Протизапальна дія препаратів була вивчена за кількісними змінами формених елементів у пробі Нечипоренка. В основній групі після лікування у 74 % хворих підвищені показники проби Нечипоренка знизилися (лейкоцити - з 5134,0 ± 322,6 / л до 2860,0 ± 346,6 / мл, Р