Твердий формований виріб, що містить активну речовину, для зовнішнього застосування проти паразитів у тварин

1. Твердий формований виріб для зовнішнього застосування проти паразитів у тварин на осно C2 1 3 відносно неполярними полімерними матеріалами. Фахівці вважають, що полярні сполуки та неполярні синтетичні матеріали є несумісними. Такі комбінації в багатьох випадках призводять до розшарування/розділу фаз, що також значно погіршує фізико-хімічні властивості полімерної матриці, такі як модуль пружності, тягучість, поздовжня деформація, здатність до вилучення із відповідної формованої маси, а також до спонтанної міграції активної речовини з полімерної матриці і таким чином до значного погіршення пролонгованої дії. Тому несподіваним виявився той факт, що застосування зазначених вище полярних естерів жирних кислот та багатоатомних спиртів не погіршують фізикохімічні властивості, а також негативно не впливають на пролонговану дію формованих виробів. У багатьох випадках всупереч розповсюдженій теорії при застосуванні вказаних речовин спостерігалося навіть покращення здатності до обробки та збільшення пролонгованої дії. Винахід стосується: твердих формованих виробів для зовнішнього застосування проти паразитів у тварин на основі поліолефінової матриці, що містять - один або кілька естерів дво- або триатомного спирту, які містить до 3 атомів вуглецю, та жирних кислот, які містять від б до 18 атомів вуглецю, - одну або кілька активних речовин, а також, в разі потреби, інші допоміжні речовини та добавки. Застосовувані згідно з винаходом естери як спиртовий компонент містять дво- або триатомний спирт, який містить до 3 атомів вуглецю, такий, наприклад, як етиленгліколь, пропіленгліколь або гліцерин. Як правило, щонайменше дві, переважно всі гідроксильні групи спирту є естерифікованими. Кислотними компонентами естерів є жирні кислоти, що містять від 6 до 18 атомів вуглецю, які можуть бути нерозгалуженими, розгалуженими, а також один або кілька разів ненасиченими. Можуть бути застосовані змішані естери, а також суміші різних типів естерів. Як гліцериди застосовують ди- та тригліцериди, переважно тригліцериди, наприклад, тригліцериди каприлової/капринової кислоти або тригліцериди каприлової/капронової/лінолевої кислоти. Аналогічно переважними є естери пропіленгліколю та каприлової та/або капринової кислоти (пропіленглікольоктаноатдеканоат). Особливо переважно ці естери гліцерину або пропіленгліколю та каприлової/капронової кислоти характеризуються в'язкістю (20°С) від 5 до 40, переважно від 8 до 35, особливо переважно від 9 до 13мПа·с. Ці естери наявні у продажу під торговою назвою Miglyol 840 (пропіленглікольоктаноатдеканоат, CAS №6858351-7) та Miglyol 812 (тригліцерид каприл/капронової кислоти, CAS №73398-61-5) фірми Sasol Germany GmbH/Witten. Крім того можуть бути застосовані їх модифіковані поліетиленоксидом, поліпропіленоксидом та/або пропіленкарбонатом похідні, які характеризуються зазначеною вище в'язкістю. Формовані вироби згідно з винаходом містять естери жирних кислот у кількості від 1 до 25мас.%, переважно від 5 до 17,5мас.%, особливо переваж 88310 4 но від 5 до 12,5мас.% (у перерахунку на відповідну масу суміші). Під твердими формованими виробами згідно з винаходом мають на увазі, наприклад, нашийники, підвіски для нашийників (медальйони), вушні мітки, стрічки для закріплення на кінцівках або частинах тіла, клейкі стрічки або плівки або багатошарові плівки з липким шаром. Особливо переважними є медальйони та зокрема нашийники. Як носії або основу для формованих виробів застосовують термопластичні та гнучкі термопластичні поліолефіни та еластомери. Як такі слід назвати полівінілові полімери, ЕПДМ (етиленпропілен-дієн-терполімер), поліетилен (наприклад, поліетилен високої густини або поліетилен дуже низької густини), поліпропілен, які є достатньо сумісними із зазначеними вище активними речовинами. Полімери повинні мати достатню міцність та гнучкість, щоб не порватися або не розламатися при формуванні. Вони повинні характеризуватися достатньою стійкістю по відношенню до нормального зносу. Крім того полімери повинні дозволяти міграцію активної речовини на поверхню формованого виробу. До полівінілових полімерів належать полівінілгалогеніди, такі як полівінілхлорид, полівінілхлоридвінілацетат та полівінілфторид; полівінілбензоли, такі як полістирол та полівінілтолуол. Іншими полімерними матеріалами, які застосовують як матрицю для формованих виробів згідно з винаходом, є термопластичні еластомери. Ними є матеріали, які містять еластомерні, які фізично примішані або хімічно вбудовані в здатні до термопластичної переробки полімери. Розрізняють полімерні суміші, в яких еластомерні фази є компонентом полімерного скелету. З огляду на структуру термопластичних еластомерів тверді та м'які області знаходяться поряд. При цьому тверді області утворюють кристалічну сітчасту структуру або безперервну фазу, проміжки в яких заповнені еластомерними сегментами. Завдяки своїй структурі ці матеріали мають каучукоподібні властивості. У цьому зв'язку говорять про термопластичні поліолефіни (ТПО) та блокспівполімери стиролу (див., наприклад, ЕР 542078). Згідно з винаходом переважними є полівінілхлорид, поліпропілен, поліетилен та ЕПДМ; найбільш переважним є полівінілхлорид. Для одержання формованих виробів на основі поліолефінів, зокрема полівінілових полімерів у особливих випадках додатково можуть бути використані звичайні пластифікатори, які, як відомо, застосовують для пластифікації твердих вінілових полімерів. Вид застосовуваного пластифікатора залежить від полімеру та його сумісності з пластифікатором. Придатними додатково застосовуваними пластифікаторами є, наприклад, естери фосфорної кислоти, естери адипінової кислоти, такі як, наприклад, діізо- та н-бутиладипат. Крім того можуть бути застосовані і інші естери, такі як естери азелаїнової, малеїнової, рицинолевої, міристинової, пальмітинової, олеїнової, себацинової, стеаринової та тримелітової кислоти, а також 5 комплексні лінійні поліестери, полімерні пластифікатори та епоксидовані соєві олії. Додаткові пластифікатори застосовують у кількості приблизно від 5 до 50мас.%, переважно приблизно від 15 до 45мас.% від загальної композиції. Формовані вироби додатково можуть містить інші звичайні компоненти, такі як стабілізатори, змазки, змазки для форм, наповнювачі та барвники; як правило, при застосуванні таких речовин основі властивості композиції значно не змінюються. Придатними стабілізаторами є антиоксиданти та засоби, які захищають стрічки від ультрафіолетового опромінення та небажаного розпаду під час обробки, наприклад, штанг-пресування. Крім того деякі стабілізатори, такі як епоксидовані соєві олії, можуть бути застосовані як вторинні пластифікатори. Як змазки застосовують, наприклад, стеарати, стеаринову кислоту та поліетилени, які мають низьку молекулярну вагу. Ці компоненти, як правило, застосовують у концентрації приблизно до 5мас.% від загальної композиції. При одержанні формованих виробів різні компоненти переважно змішують відомими способами, після чого формують відомими способами штанг-пресування або лиття під тиском. Вибір способу обробки для одержання формованих виробів залежить від реологічних властивостей полімерного матеріалу та від форми бажаного формованого виробу. Способи обробки можуть також залежати від технології обробки та виду формування. З точки зору технології обробки способи відрізняються своїми реологічними станами. Так, наприклад, при обробці в'язких полімерних матеріалів використовують такі способи: лиття, пресування, лиття під тиском та нанесення, а для в'язко-еластичних полімерів - лиття під тиском, штанг-пресування (екструдіювання), каландрування, вальцювання та, в разі потреби, кантування. Залежно від виду формування формовані вироби згідно з винаходом одержують шляхом лиття, занурення, пресування, лиття під тиском, екструдіювання, каландрування, карбування, вигинання, глибокої витяжки і т.д. Крім того можна використовувати спосіб нанесення покриття на тверді носії. Ці способи обробки є відомими та не потребують ніякого додаткового пояснення. В принципі для інших полімерів справедливим є те, що було сказано вище, наприклад, для полівінілових полімерів. Тверді формовані вироби згідно з винаходом при вигідній токсичності по відношенню до теплокровних тварин є придатними для боротьби з паразитами, які зустрічаються в тваринництві у домашніх та племінних тварин, а також у тварин із зоопарку, лабораторних, піддослідних та хатніх тварин. Вони є ефективними проти чутливих та стійких видів, а також проти всіх або окремих стадій розвитку зазначених тварин. Паразитами є зокрема артроподи. Переважно тверді композиції згідно з винаходом застосовують для боротьби з ектопаразитами. 88310 6 До зазначених вище ектопаразитів належать: пасовищні кліщі, шкірні кліщі, коростяві кліщі, краснотілки, мухи (що жалять та що лижуть), паразитуючі личинки мух, воші, власоїди, пухоїди, кліщі та блохи. До таких паразитів належать: З ряду воші, наприклад, види Haematopinus, Linognathus, Pediculus, Pthirus, Solenopotes. З ряду пухоїди, підряду Amblycerina, а також Ischnocerina, наприклад, види Trimenopon, Menopon, Trinoton, Bovicola, Werneckiella, Lepikentron, Trichodectes, Felicola. З ряду двокрилі, підряду довговусі, а також коротковусі, наприклад, види Aedes, Anopheles, Culex, Simulium, Eusimulium, Phlebotomus, Lutzomyia, Culicoides, Chrysops, Hybomitra, Atylotus, Tabanus, Haematopota, Philipomyia, Braula, Musca, Hydrotaea, Stomoxys, Haematobia, Morellia, Fannia, Glossina, Calliphora, Lucilia, Chrysomyia, Wohlfahrtia, Sarcophaga, Oestrus, Hypoderma, Gasterophilus, Hippobosca, Lipoptena, Melophagus. З ряду блохи, наприклад, види Pulex, Ctenocephalides, Xenopsylla, Ceratophyllus. З ряду різнокрилі, наприклад, види Cimex, Triatoma, Rhodnius, Panstrongylus. З ряду тарганові, наприклад, Blatta orientalis, Periplaneta amehcana, Blattella germanica, вид Supella. З підкласу акариди, ряду мета-, а також мезостигматичні кліщі, наприклад, види Argas, Ornithodorus, Otobius, Ixodes, Ixodes Holocyclus, Amblyomma, Boophilus, Dermacentor, Haemophysalis, Hyalomma, Rhipicephalus, Dermanyssus, Raillietia, Pneumonyssus, Sternostoma, Varroa. З ряду простигматичних та астигматичних кліщів, наприклад, види Acarapis, Cheyletiella, Ornithocheyletia, Myobia, Psorergates, Demodex, Trombicula, Listrophorus, Acarus, Tyrophagus, Caloglyphus, Hypodectes, Pterolichus, Psoroptes, Chorioptes, Otodectes, Sarcoptes, Notoedres, Knemidocoptes, Cytodites, Laminosioptes. Формовані вироби є придатними для боротьби з паразитами у багатьох видів тварин, переважно теплокровних тварин, зокрема ссавців. До сільськогосподарських та племінних тварин належать ссавці, такі як, наприклад, як велика рогата худоба, коні, вівці, свині, кози, верблюди, індійські буйволи водяні, віслюки, кролики, лані, північні олені, хутрові звірі, такі як норка, шиншила, єнот; птахи, такі як, наприклад, кури, гуси, індички, качки. До лабораторних та піддослідних тварин належать велика рогата худоба, миші, криси, морські свинки, хом'ячки, собаки та коти. До домашніх тварин належать коні, собаки, коти, миші, криси, морські свинки, хом'ячки, зайці та кролики. Засоби згідно з винаходом є придатними зокрема для обробки великої рогатої худоби, собак та котів, а саме для боротьби з кліщами та/або блохами. Застосування може бути як профілактичним, так і терапевтичним. Формовані вироби містять активну речовину, як правило, у концентрації від 0,1 до 30мас.%, пе 7 реважно від 1 до 20мас.%, особливо переважно від 2 до 15,0мас.%, у перерахунку на загальну масу твердої композиції. Формовані вироби містять, як правило, комбінації активних речовин у загальній концентрації від 1 до 35мас.%, переважно від 2 до 25мас.%, особливо від 2,5 до 17,5мас.%, у перерахунку на загальну масу твердої композиції. Нові тверді формовані вироби мастять активні речовини, такі як інсектициди, акарициди, атрактанти, стерилізатори, бактерициди, нематоциди, фунгіциди і т.д. До інсектицидів, акарицидів, а також інгібіторів росту належать, наприклад, естери фосфорної кислоти, карбамати, естери карбонових кислот, синтетичні або природні піретроїди, неонікотиноїди (які також називають хлоронікотинілами; сюди належать, наприклад, хлорпіридини, хлортіазоли та тетрагідрофурани), піриксимати, фенілові етери, фенілкарбаміди, вироблені мікроорганізмами речовини і т.д. Вигідними активними речовинами та компонентами для змішування є, наприклад: Інсектициди/акарициди/нематоциди/інгібітори росту: Абамектин, ацефати, ацетаміприд, акринатрин, аланікарб, алдикарб, алдоксикарб, альфациперметрин, альфаметрин, амітраз, авермектин, AZ 60541, азадирахтин, азаметифос, азинфос А, азинфос М, азоциклотин, Bacillus роріІІіае, Bacillus sphaericus, Bacillus subtilis, Bacillus thurigiensis, Baculo віруси Beauveria bassiana, Beauveria tenella, бендіокарб, бенфуракарб, бенсультап, бензоксимат, бетацифлутрин, біфеназат, біфентрин, біоетанометрин, біоперметрин, ВРМС, бромофос А, буфенкарб, бупрофецин, бутатіофос, бутокарбоксим, бутилпіридабен, кадусафос, карбарил, карбофуран, карбофенотіон, карбосульфан, картап, хлоетокарб, хлоретоксифос, хлорфенапір, хлорфенвінфос, хлофлуазурон, хлормефос, хлорпірифос, хлорпірифос М, хловапортрин, цис-циперметрин, цисперметрин, клоцитрин, клоетокарб, кпофентезин, ціанофос, цикпопрен, циклопротрин, цифлутрин, цигалотрин, цигексатин, циперметрин, циромазин, дельтаметрин, деметон М, деметон S, деметон-S-метил, діафентіурон, діазинон, дихлорвос, дифлубензурон, диметоат, диметилвінфос, діофенолан, дисульфотон, докузат-натрій, дофенапін, ефлузиланат, емамектин, емпентрин, ендосульфан, вид Entomopfthora, еприномектин, есфенвалерат, етіофенкарб, етіон, етопрофос, етофенпрокс, етоксазол, етримфос, фенаміфос, феназахін, фенбутатину оксид, фенітротіон, фенотіокарб, феноксакрим, феноксикарб, фенпропатрин, фенпірад, фенпіритрин, фенвалерат, фіпроніл, флуазинам, флуазурон, флуброцитринат, флуциклоксурон, флуцитринат, флуфеноксурон, флуметрин, флутензин, флувалінат, фонофос, фосметилан, фостіазат, фубфенпрокс, фуратіокарб, гранулоподібі віруси, галофенозид, НСН, гептенофос, гексафлумурон, гекситіазокс, гідропрен, 88310 8 імідаклоприд, ізазофос, ізофенфос, ізоксатіон, івермектин, віруси поліедрозу, ламбда-цигалотрин, луфенурон, малатіон, мекарбам, метальдегід, метамідофос, Metharhizium anisopliae, Metharhizium flavovihde, метидатіон, метіокарб, метоміл, метоксифенозид, метолкарб, метоксадіазон, мевінфос, мілбемектин, монокротофос, моксидектин, налед, нітенпірам, нітіазин, новалурон, ометоат, оксаміл, оксидеметон М, Paecilomyces fumosoroseus, паратіон А, паратіон М, перметрин, фентоат, форат, фозалон, фосмет, фосфамідон, фоксим, піримікарб, піриміфос А, піриміфос М, профенофос, промекарб, пропоксур, протіофос, протоат, піметрозин, піраклофос, піресметрин, піретрум, піридабен, піридатіон, піримідифен, пірипроксифен, хіналфос, рибавірин, салітіон, себуфос, селамектин, силафлуофен, спіносад, сульфотеп, сулпрофос, тауфлувалінат, тебуфенозид, тебуфенпірад, тебупіриміфос, тефлубензурон, тефлутрин, темефос, темівінфос, тербуфос, тетрахлорвінфос, тетациперметрин, тіаметоксам, тіапроніл, тіатрифос, тіоцикламу гідрооксалат, тіодикарб, тіофанокс, турингіенсин, Ті 435, тралоцитрин, тралометрин, триаратен, триазамат, триазофос, триазурон, трихлофенідин, трихлорфон, трифлумурон, триметакарб, вамідотіон, ванілипрол, Verticillium lecanii, YI 5302, YRC 2894, зетациперметрин, золапрофос, (1R-цис)-[5-(фенілметил)-3-фураніл]метил-3[(дигідро-2-оксо-3(2Н)-фураніліден)-метил]-2,2диметилциклопропанкарбоксилат, (3-феноксифеніл)метил-2,2,3,3тетраметилциклопропанкарбоксилат, 1-[(2-хлор-5-триазоліл)метил]тетрагідро-3,5диметил-N-нітро-1,3,5-триазин-2(1Н)-імін, 2-(2-хлор-6-фторфеніл)-4-[4-(1,1диметилетил)феніл]-4,5-дигідрооксазол, 2-(ацетилокси)-3-додецил-1,4-нафталіндіон, 2-хлор-N-[[[4-(1фенілетокси)феніл]аміно]карбоніл]бензамід, 2-хлор-N-[[[4-(2,2-дихлор-1,1дифторетокси)феніл]аміно]карбоніл]бензамід, 3-метилфенілпропілкарбамат, 4-[4-(4-етоксифеніл)-4-метилпентил]-1-фтор-2феноксибензол, 4-хлор-2-(1,1-диметилетил)-5-[[2-(2,6-диметил4-феноксифенокси)етил]тіо]-3(2Н)-піридазинон, 4-хлор-2-(2-хлор-2-метилпропіл)-5-[(6-йод-3піридиніл)метокси]-3(2Н)-піридазинон, 4-хлор-5-[(6-хлор-3-піридиніл)метокси]-2-(3,4дихлорфеніл)-3(2Н)-піридазинон, Bacillus thuringiensis штам EG-2348, [2-бензоїл-1-(1,1-диметилетил)гідразид бензойної кислоти, 2,2-диметил-3-(2,4-дихлорфеніл)-2-оксо-1оксаспіро[4.5]дец-3-ен-4-іловий естер бутанової кислоти, 9 88310 10 [3-[(6-хлор-3-піридиніл)метил]-2тіазолідиніліден]ціанамід, дигідро-2-(нітрометилен)-2Н-1,3-тіазин-3(4Н)карбоксальдегід, етил-[2-[[1,6-дигідро-6-оксо-1-(фенілметил)-4піридазиніл]окси]етил]карбамат, N-(3,4,4-трифтор-1-оксо-3-бутеніл)гліцин, N-(4-хлорфеніл)-3-[4-(дифторметокси)феніл]4,5-дигідро-4-феніл-1Н-піразол-1-карбоксамід, N-[(2-хлор-5-триазоліл)метил]-N'-метил-N"нітрогуанідин, Ν-метил-Ν'-(1-метил-2-пропеніл)-1,2гідразиндикарботіоамід, N-метил-N'-2-пропеніл-1,2гідразиндикарботіоамід, O,O-діетил-[2-(дипропіламіно)-2оксоетил]етилфосфорамідотіоат. Переважними піретроїдами є цифлутрин, βцифлутрин, флуметрин. Переважними неонікотиноїдами (хлоронікотинілами) є: Імідаклоприд, тіаклоприд, ацетаміприд та нітенпірам є представниками хлорпіридиннеонікотиноїдів; тіаметоксам, клотіанідин та AKD 1022 є представниками хлортіазолнеонікотиноїдів, а динотефуран є представником тетрагідрофуран-неонікотиноїдів. Іншим переважним інсектицидом є пропоксур. Переважними інгібіторами росту є пірипроксифен, метопрен та трифлумурон, вони є придатними зокрема для застосування у комбінації з іншим інсектицидом/акарицидом. Переважним синергістом є піперонілбутоксид; синергісти також застосовують у комбінації з відповідними активними речовинами. Застосування зазначених компонентів для змішування та синергістів у комбінації з описаними активними речовинами є загалом відомим, див., наприклад, WO 00/02453, WO 95/33380.WO 95/07615, ЕР-А 569791, ЕР-А 0 736 252, ЕР-А 470467 та ЕР-А 251472. Іншими активними речовинами є піразолоксими та бензоїлкарбаміди. Придатні піразолоксими, які проявляють інсектицидну та акарицидну дію, описані, наприклад, в документі ЕР-А-0 234 045, на який існують посилання. До бензоїлкарбамідів належать сполуки формули (І): в якій R1 означає галоген, R2 означає водень або галоген, R3 означає водень, галоген або С1-4-алкіл, R4 означає галоген, 1-5-галоген-С1-4-алкіл, С1-4-алкокси, 1-5-галоген-С1-4-алкокси, С1-4алкілтіо, 1-5-галоген-С1-4-алкілтіо, фенокси або піридилокси, які, в разі потреби, можуть бути заміщені галогеном, С1-4-алкілом, 1-5-галоген-С1-4 11 алкілом, С1-4-алкокси, 1-5-галоген-С1-4-алкокси, С14-алкілтіо, 1-5-галоген-С1-4-алкілтіо. Зазначені сполуки залежно від зразка заміщення можуть існувати у стереоізомерних формах, які є дзеркальними відображеннями одна одної (енантіомери) або не є дзеркальними відображеннями одна одної (діастереомери). Винахід стосується як енантіомерів або діастереомерів, так і їх відповідних сумішей. Рацемати, як і діастереомери, можуть бути відомим способом розділені на стереоізомерні компоненти. Крім того певні сполуки можуть існувати у таутомерних формах. Це відомо фахівцям, і тому такі сполуки також включені в обсяг охорони даного винаходу. Сполуки згідно з винаходом, в разі потреби, можуть існувати також як цис- або як трансізомери. Навіть якщо представлений один із ізомерів, то згідно з винаходом завжди мають на увазі цис- та транс-ізомери. Формовані вироби згідно з винаходом є особливо придатними для зовнішньої або дермальної обробки тварин, зокрема собак, котів та великої рогатої худоби. Як правило, їх товщина становить від 0,25 до 3,5мм, переважно від 0,75 до 2,5мм. Вони вирізняються своєю винятковою стабільністю при зберіганні протягом 3-5 років в усіх кліматичних зонах. Крім того вони вирізняються простотою у застосуванні, високою біологічною пролонгованою дією, як правило, до 9 місяців, а також їх високою екологічною сумісністю, зокрема сумісністю з водними джерелами та теплокровними тваринами. Приклади Приклад 1 Склад: 2-ізопропоксифеніл-Nметилкарбамат(пропоксур) 10г, ди-н-бутиладипат 21г, пропіленглікольоктаноатдеканоат 9г, (торгова назва: Miglyol 840, фірми Sasol/Witten) епоксидована соєва олія 2г, стеаринова кислота 1г, ПВХ 56г, пігментна суміш 1г. Виготовлення: Суміш 2-ізопропоксифеніл-Nметилкарбамату, пігментної суміші та ПВХ у змішувачі змішують із сумішшю ди-н-бутиладипату, пропіленглікольоктаноатдеканоату та епоксидованої соєвої олії. Суміш при нагріванні змішують до того часу, доки вони не стане однорідною. Нагрівання спричиняє поглинання суміші пластифікатора ПВХ. Після завершення однорідного розподілу стеаринової кислоти суміш литтям під тиском формують до ошийників. Приклад 2 Склад: 2-ізопропоксифеніл-N-метилкарбамат 10г, флуметрин 2,5г, ди-н-бутиладипат 21г, пропіленглікольоктаноатдеканоат 9г, епоксидована соєва олія 2г, стеаринова кислота 1г, ПВХ 54г, 88310 12 пігментна суміш 0,5г. Виготовлення: Суміш 2-ізопропоксифеніл-Мметилкарбамату, пігментної суміші та ПВХ у змішувачі змішують із сумішшю ди-н-бутиладипату, пропіленглікольоктаноатдеканоату, епоксидованої соєвої олії та флуметрину. Суміш при нагріванні змішують до того часу, доки вони не стане однорідною. Нагрівання спричиняє поглинання суміші пластифікатора та активної речовини ПВХ. Після завершення однорідного розподілу стеаринової кислоти суміш литтям під тиском формують до ошийників. Таку ж суміш в екструдері екструдують до одержання стрічок або пластин, які виробники або користувачі залежно від форми застосування розділяють на частини необхідної довжини. Із екструдату вирізають або штампують формовані вироби, які у формі медальйона вішають на тварину. Приклад 3 Склад: флуметрин 2,5г, ди-н-бутиладипат 21г, пропіленглікольоктаноатдеканоат 9г, епоксидована соєва олія 2г, стеаринова кислота 1г, ПВХ 64г, пігментна суміш 0,5г. Виготовлення: Суміш пігментної суміші та ПВХ у змішувачі змішують із сумішшю ди-нбутиладипату, пропіленглікольоктаноатдеканоату, епоксидованої соєвої олії та флуметрину. Суміш при нагріванні змішують до того часу, доки вони не стане однорідною. Нагрівання спричиняє поглинання суміші пластифікатора та активної речовини ПВХ. Після завершення однорідного розподілу стеаринової кислоти суміш екструдують до одержання стрічок або пластин, які виробники або користувачі залежно від форми застосування розділяють на частини необхідної довжини. Із екструдату вирізають або штампують формовані вироби, які у формі медальйона або вушної мітки вішають на тварину. Приклад 4 Склад: імідаклоприд 10г, флуметрин 5г, ди-н-бутиладипат 21г, пропіленглікольоктаноатдеканоат 9г, епоксидована соєва олія 2г, стеаринова кислота 1г, ПВХ 51г, пігментна суміш 0,5г. Виготовлення: Суміш імідаклоприду, пігментної суміші та ПВХ у змішувачі змішують із сумішшю ди-н-бутиладипату, пропіленглікольоктаноатдеканоату, епоксидованої соєвої олії та флуметрину. Суміш при нагріванні змішують до того часу, доки вони не стане однорідною. Нагрівання спричиняє поглинання суміші пластифікатора та активної речовини ПВХ. Після завершення однорідного розподілу стеаринової кислоти суміш литтям під тиском формують до ошийників та медальйонів. Під застосовуваною у прикладах пігментною сумішшю розуміють: 13 88310 - у прикладах 1 та 4 суміш наявних у продажу оксидів заліза, - у прикладах 2 та 3 суміш наявного у продажу діоксида титану та оксиду заліза. Дослідження ефективності З метою дослідження ефективності проти бліх та кліщів на собак або велику рогату худобу вішають ошийник, розмір якого відповідає розміру тіла тварини, тобто екструдат згідно з прикладами 1, 2, 3, 4. Обробку здійснюють шляхом закріплення формованого виробу у формі ошийника (стрічки шириною приблизно 1,4см) на шиї тварини. Стрічку закріплюють якомога ближче (з проміжком товщиною в палець) на шиї тварини. Медальйони перфорують та закріплюють на звичайному нашийнику, який не містить активні речовини. Медальйон розміщують таким чином, щоб він в передній частині шиї торкався хутра тварини. Приклад А: ефективність проти бліх (Ctenocephalides felis) у собак Відповідно на -4 та -1 день експерименту кожного собаку заражають приблизно 100 особинами дорослих здорових Ctenocephalides felis. При цьому бліх насаджують на шию тварин. Ефективність% На 0 день експерименту оцінюють ступінь зараження собаки, відшукуючи бліх на тварині. Кількість живих бліх заносять у протокол. Після підрахування кількості бліх тварини обробляють засобами. Собак контрольної групи не обробляють. Досліджувані лікарські засоби наносять на шкіру тварини у формі нашийника або як медальйон. Нашийники та медальйони залишаються на тварині до закінчення експерименту до 170-го дня. На кожній тварині закріпляють по одному нашийнику або по одному медальйону. При цьому використовують лише клінічно здорові тварини. На перший та другий день всіх собак перевіряють на наявність живих бліх та кліщів. Результати вважають вихідними даними. На 14, 28, 56, 84, 112, 140 та 168 день експерименту всіх собак знову заражають приблизно 100 особинами дорослих здорових Ctenocephalides felis на собаку. Через один та два дні після кожного зараження всіх собак перевіряють на наявність живих бліх. Результати як вихідні дані заносять у протокол. Для визначення ефективності використовують таку модифіковану формулу за Ебботтом: кількість бліх КГ кількість бліх ОГ 100 кількість бліх КГ КГ: контрольна група, ОГ: оброблювана група. За допомогою виготовлених згідно з прикладами 1, 2, 3, 4 формованих виробів у формі нашийників та медальйонів, що містять активну речовину, через 5-6 місяців вдається досягти >90% ефективності у боротьбі з Ctenocephalides felis. Приклад В: ефективність проти кліщів (Ixodes ricinus) у собак На -1 день експерименту собак заспокоюють 2% Rompun® (Bayer AG) (0,1мл/кг ваги тіла). Після заспокоєння всіх собак (через приблизно 10-15 хвилин) їх саджають у коробки та на шию кожного собаки насаджують 50 особинами Ixodes ricinus (25♀, 25♂). Через півтори години тварини знову пересаджують у клітки. На 0 день експерименту оцінюють ступінь зараження собаки, відшукуючи кліщів на тварині. При цьому інтенсивно шукають в області голови та вух, в області шиї, у підчеревній області, на боках, а також між пальцями лап та на кінцівках. Кількість живих кліщів заносять у протокол. Мертвих кліщів видаляють. Ефективність% 14 Після підрахування кількості кліщів тварини обробляють. Собак контрольної групи не обробляють. Досліджувані лікарські засоби наносять на шкіру тварини у формі нашийника або як медальйон. Нашийники та медальйони залишаються на тварині до закінчення експерименту до 170-го дня. На кожній тварині закріпляють по одному нашийнику або по одному медальйону. При цьому використовують лише клінічно здорові тварини. На перший та другий день всіх собак перевіряють на наявність живих кліщів. Результати вважають вихідними даними. На другий день всі живі та мертві кліщі видаляють. На 14, 28, 56, 84, 112, 140 та 168 день експерименту всіх собак знову заражають відповідно 50 особинами Ixodes ricinus (25♀, 25♂) на собаку. Через один та два дні після кожного зараження всіх собак перевіряють на наявність живих кліщів. Результати як вихідні дані заносять у протокол. На другий день після повторного зараження всі живі та мертві кліщі видаляють. Для визначення ефективності використовують таку модифіковану формулу за Ебботтом: кількість кліщів КГ кількість кліщів ОГ 100 кількість кліщів КГ КГ: контрольна група, БГ: оброблювана група. За допомогою виготовлених згідно з прикладами 1, 2, 3, 4 формованих виробів у формі нашийників та медальйонів, що містять активну речовину, через 5-6 місяців вдається досягти >90% ефективності у боротьбі з Ixodes ricinus. Приклад С: ефективність проти австралійських кліщів (Ixodes holocyclus) у великої рогатої худоби На -1 день експерименту велику рогату худобу заспокоюють 2% Rompun® (Bayer AG) (0,1мл/кг ваги тіла). Після заспокоєння всю худобу (через приблизно 10-15 хвилин) на шию кожної тварини насаджують по 10 особин Ixodes holocyclus (5♀, 5♂). 15 88310 На 0 день експерименту оцінюють ступінь зараження худоби, відшукуючи кліщів на тварині. При цьому інтенсивно шукають в області голови та вух, в області шиї, у підчеревній області, на боках, а також на копитах та на кінцівках. Кількість живих кліщів заносять у протокол. Мертвих кліщів видаляють. Після підрахування кількості кліщів тварини обробляють. Велику рогату худобу контрольної групи не обробляють. Досліджувані лікарські засоби наносять на шкіру тварини у формі нашийника. Нашийник залишаються на тварині до закінчення експерименту до 170-го дня. На кожній тварині закріпляють по одному нашийнику. При цьому використовують лише клінічно здорові тварини. Ефективність% На перший та другий день всю худобу перевіряють на наявність живих кліщів. Результати вважають вихідними даними. На другий день всі живі та мертві кліщі видаляють. На 14, 28, 56, 84, 112, 140 та 168 день експерименту всю худобу знову заражають відповідно 10 особинами Ixodes holocyclus (5♀, 5♂) на тварину. Через один та два дні після кожного зараження всіх тварин перевіряють на наявність живих кліщів. Результати як вихідні дані заносять у протокол. На другий день після повторного зараження всі живі та мертві кліщі видаляють. Для визначення ефективності використовують таку модифіковану формулу за Ебботтом: кількість кліщів КГ кількість кліщів ОГ 100 кількість кліщів КГ КГ: контрольна група, БГ: оброблювана група. За допомогою виготовлених згідно з прикладами 1, 2, 3, 4 формованих виробів у формі на Комп’ютерна верстка А. Рябко 16 шийників, що містять активну речовину, через 5-6 місяців вдається досягти >90% ефективності у боротьбі з Ixodes holocyclus. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601