Спосіб визначення концентрацій важких металів у ґрунті

УКРАЇНА (19) UA (11) 92534 (13) C2 (51) МПК (2009) G01N 33/24 G01N 5/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТІ 1 2 yi Yi Ymin , Ymax Ymin де Xi, Yi - координати відбору і-проби, i N - кількість відбору проб, 1, N , Xmin, Ymin - мінімальні значення координат Xi, Yi , Xmax , Ymax - максимальні значення координат Xi, Yi , а як навчальну послідовність на вхідний блок мережі подають значення концентрацій кожного з елементів важких металів у ґрунті, які визначають за результатами аналізу проб, взятих з точок з відповідними координатами x i, y i , обчислених за залежністю: Ci Cmin Zi , Cmax Cmin Z* Cmax Cmin ел ел Cmin, ел де C ел - дійсна концентрація у розмірних величинах певного елемента важкого металу у ґрунті для обстежуваної місцевості, Z* - отримане за моделлю на виході нейромережі значення концентрації певного елемента у безрозмірних одиницях, Cmax - максимальна концентрація певного елемеел нта у ґрунті для обстежуваної місцевості, Cmin - мінімальна концентрація певного елемента ел у ґрунті для обстежуваної місцевості, далі сформовані вихідним блоком сигнали надходять на ПЕОМ, яка згідно з розробленою програ (13) 92534 (11) Cел UA Cmax - максимальна концентрація елемента в iпробі, Cmin - мінімальна концентрація елемента в i-пробі, сформований вхідним блоком сигнал надходить в радіальну нейромережу, в якій накопичуються в процесі навчання знання про головні властивості кожної проби, після чого сигнал надходить у вихідний блок, з'єднаний з мережею, який перераховує відносні величини у розмірні і формує сигнали, відповідні значенню дійсних концентрацій елементів важких металів у ґрунті будь-якої точки місцевості, яку охоплено навченою нейромережею, за формулою: C2 де Zi - дійсне значення концентрації певного елемента у відносних одиницях, Ci - концентрація певного елемента в i-пробі, (19) (21) a200900727 (22) 02.02.2009 (24) 10.11.2010 (46) 10.11.2010, Бюл.№ 21, 2010 р. (72) ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ ОРЕСТ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ГОРБІЙЧУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ, ШУФНАРОВИЧ МАР'ЯНА АНТОНІЇВНА (73) ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ (56) UA 49788 C2; 15.10.2002 SU 1455300 A1; 30.01.1989 RU 2133487 C1; 20.07.1999 RU 2264636 C2; 10.06.2004 RU 2310844 C2; 10.06.2007 DE 4331357 A1; 14.04.1994 JP 2003098085 A; 03.04.2003 US 5133901 A; 28.07.1992 US 5414195 A; 09.05.1995 (57) Спосіб визначення концентрацій важких металів у ґрунті, який включає два етапи: експедиційноаналітичне накопичення екологічної інформації та екологічне картографування, де на першому етапі за топографічною картою досліджуваної місцевості з певним кроком визначають координати точок, з яких відбирають і аналізують проби ґрунтів з важкими металами і, після аналітичної обробки отриманої інформації, здійснюють другий етап - складання комплексу екологічних карт, який відрізняється тим, що отримані на етапі експедиційно-аналітичного накопичення інформації результати досліджень середнього вмісту кожного з елементів важких металів у земній корі (кларк) та середнього вмісту кожного елемента у ґрунті досліджуваного регіону (регіональний фон) апроксимують за відповідною залежністю за допомогою узагальненої радіальної нейромережі, для чого на вхідний блок, з'єднаний із мережею, подають координати точок відбору проб за такими формулами: Xi Xmin xi , Xmax Xmin 3 92534 4 мою формує карту ліній ізоконцентрацій важких металів у ґрунтах як складових екологотехногеохі мічних карт обстежуваної місцевості. Винахід належить до контролю забруднення природного середовища важкими металами і може бути використаний у сільському господарстві, ґрунтознавстві, екологічних дослідженнях, для моделювання забруднення середовища від техногенного навантаження і оцінки екологічної безпеки території. В теперішніх умовах господарської діяльності для захисту навколишнього середовища необхідні способи і методи, які дозволили б точно і швидко отримати об'єктивну інформацію про забруднення ландшафтів. Особливо це є важливим для ґрунтів, оскільки вони є головним накопичувачем природних та техногенних надходжень хімічних елементів та сполук. Вміст хімічних елементів в техногенне трансформованому ґрунті призводить до комплексної трансформації його біогеохімічних та екологічних параметрів. Незважаючи на те, що ґрунт здатен до біологічного самоочищення, тобто розщеплює і мінералізує відходи, внаслідок фізичного, хімічного, механічного перевантаження механізм самоочищення порушується, що призводить до деградації. Найгірше ґрунти справляються з токсичними хімічними елементами, важкими металами, які накопичуються поблизу промислових джерел викидів, а також поступово розповсюджуються по площі всього ґрунтового покриву. Деякі мікроорганізми ґрунтів можуть перетворювати солі важких металів в інші форми - розчинні або нерозчинні, тим самим впливають на порушення трофічних зв'язків, іноді до повного усунення з ґрунту безхребетних. Для території України характерно формування системи "повітряні викиди в атмосферу - осадження на поверхні ґрунту". Динамічна рівновага концентрації аерозолів металів та радіонуклідів у приземному шарі забезпечується високою швидкістю їх осадження. Внаслідок цього на поверхні та у верхній зоні ґрунтів (до глибини 0,1 - 0,3м) формуються високі концентрації металів та радіонуклідів - ареали техногенних змін геохімічного поля, які негативно впливають на довкілля і безпеку життєдіяльності людей. На даний час оцінка поточної екологічної ситуації та екологічного стану довкілля здійснюється за екологічними показниками стану і структури геоекосистем, які необхідно порівняти з нормативними. Ця процедура виконується згідно міжнародних і державних стандартів серії ISO 14000 на рівні державних установ, підприємств, галузі і територій. Процес оцінки екологічного стану довкілля здійснюється на підставі комплексу комп'ютерних екологотехногеохімічних карт як за окремими компонентами довкілля і за окремими елементамизабруднювачами, так і за інтегральною картою. За допомогою таких карт визначають зони екологічної небезпеки різного ступеня: сприятливі, задовільні, напружені, складні, незадовільні, передкризові, критичні, катастрофічні. Така оцінка здійснюється експертами і носить суб'єктивний характер, що зменшує її достовірність. Відомий спосіб визначення ступеню забруднення ґрунтів важкими металами [А. С. СССР № 1455300, Бюл. №4. 30.01.89]. Спосіб полягає в наступному. В обстежуваному техногенному районі відбирають проби ґрунтів із шару товщиною 0,5см на віддалі 0,5 - 20км від границі джерела забруднення з інтервалом 0,5 - 2,0км. Проби звільняють від механічних домішок, розтирають, просіюють через сито з комірками 0,5 - 1мм, кладуть в чашки Петрі. У проби, відібрані на максимальній відстані від джерела забруднення (фонові), вводять різні кількості токсиканта у вигляді водних розчинів або твердих сполук приорітетного металу для отримання концентрацій металу в ґрунті рівних n (або 2n кларк), де n=0,1,2,3... Проби ретельно перемішують, зволожують до пастоподібного стану (на 1кг ґрунту 0,7 -0,8г води). Потім в кожну чашку Петрі кладуть не менше 24 відрізків однакової довжини 2-3-денних паростків одного із сортів злакової культури і ставлять їх в термостат із температурою 25 С. Через 10-24 год. за допомогою мірної лупи вимірюють довжину кожного відрізка паростка. Визначають середній приріст відрізків на контрольному ґрунті (цей приріст приймають за 100%) і на кожному з досліджуваних і каліброваних ґрунтів (його визначають в процентах від контролю). За даними, отриманими на штучно забруднених фонових ґрунтах, будують калібрований графік відношення і відносного приросту паростків на досліджуваних і контрольних зразках із попередньо внесеною забруднюючою речовиною, у порівнянні із приростом на контрольних зразках без забруднюючої речовини. Відомий спосіб біоіндикації дозволяє на протязі однієї доби визначити ступінь забруднення ґрунтів важкими металами. Однак, цей спосіб не дає достовірної оцінки забруднення всієї території і потребує великої кількості аналізів для достовірної оцінки. Крім цього, ґрунтуючись на узагальненні світового матеріалу, техногенна емісія важких металів у атмосферу, а з неї в ґрунти Землі, починаючи з 1983р. перевищила природну. Тому дуже важливим є визначення глобальних характеристик природного вмісту важких металів у ґрунтах (кларків), а також їх регіональних фонових значень, що дозволить провести порівняльний аналіз глобальних та регіональних кларків мікроелементів. Найбільш близьким до запропонованого є відомий метод екологічного картування компонентів навколишнього середовища в природноантропогенній геосистемі, які виділяються на основі фізико-географічного районування території. [Адаменко О. М., Рудько Г. І., Консевич Л. М. Екологічне картування. - Івано-Франківськ: Полум'я, 2003]. Метод включав два етапи: експедиційно 5 аналітичне накопичення екологічної інформації і складання екологічних карт. Перший етап включає процес збору, аналізу і переробки інформації в польових експедиційних умовах. Екологічне картування містить цілий комплекс експедиційних досліджень екологічного стану літосфери, геофізсфер, геоморсферита інших компонентів довкілля з польовими маршрутами, складанням екологогеохімічних профілів, бурінням свердловин, вивченням ґрунтових розрізів, відбором проб гірських порід, вивітрювання ґрунтів і багато інших складових екологічного стану. Вся ця первинна інформація відповідним чином аналізується, систематизується з використанням інформаційних технологій, комп'ютерної техніки та аерокосмічних методів, а вже після цього здійснюються 2-й етап екологічного картування - екологічне картографування - складання екологічних карт, що включають цілий комплекс карт (комп'ютерних екологотехногеохімічних карт як по окремих компонентах довкілля і окремих елементах-забруднювачах, так і синтетичної (інтегральної) карти. Регіональний геохімічний фон важких металів в компонентах навколишнього середовища, в т. ч. і в ґрунтах, згідно з відомим методом, визначається на основі експедиційних досліджень, а обробка та узагальнення аналітичного матеріалу з розподілу елементів у ґрунтах проводиться як за допомогою традиційних методів варіаційної статистики в геохімії, так із використанням ПЕОМ. Розрахунки статистичних параметрів регіонального геохімічного фону важких металів у ґрунтах виконуються шляхом визначення максимального, мінімального, середнього арифметичного, середнього логарифмічного і середнього максимального правдоподібного з врахуванням дисперсії розподілу, середньоквадратичного відхилення коефіцієнтів асиметрії, ексцесу Пірсона - критерію Стьюдента і критерію Родіонова. В результаті отримують фоновий вміст елемента в ґрунтах, флуктуацію фону, кларк концентрації і коефіцієнт аномальності. Цей відомий метод дуже громіздкий, потребує значного об'єму фактичного матеріалу і не завжди враховує аномальні точки по всій території між ізолініями концентрації, що є дуже важливим для встановлення всієї території забруднення. До того ж оцінка екологічного cтану через коефіцієнти потребує багато аналітичного матеріалу, який характеризує ступінь геохімічної вивченості певної території. Чим більше аналізів ґрунтів, води, повітря, рослинності, тим точніша оцінка екологічного стану ландшафту. Наприклад, для оцінки придатності ґрунтів вирощувати на них екологічно чисту сільськогосподарську продукцію застосовують екологотехногеохімічні карти розповсюдження того чи іншого елемента. Вони будуються шляхом нанесення на карту місцевості ліній ізоконцентрацій хімічних елементів, які забруднюють ґрунти. Недоліком такого методу є те, що він дає уявлення лише про середні значення концентрацій, які отримані з певним кроком. Для побудови більш детальнішої карти і зменшення кроку ізоконцентрацій необхідний більший об'єм експериментального матеріалу. 92534 6 Задача, що ставилася при створенні даного винаходу - вдосконалення способу визначення концентрацій важких металів у ґрунті, який би дозволив автоматизувати процес картографічного моделювання і, на підставі обробки обмеженої кількості результатів експедиційних досліджень, отримати дійсні значення елементів важких металів у ґрунті для обстежуваної території та побудувати дійсні значення необмеженої кількості ізоліній їх концентрації з меншим кроком, що дозволить визначити аномальний вміст елементів важких металів у будь-якій точці обстежуваного району і тим самим забезпечити отримання достовірної об'єктивної інформації про екологічний стан регіону при одночасному спрощенні способу. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що у способі визначення концентрації важких металів у ґрунті, який складається з двох етапів: експедиційно-аналітичного накопичення екологічної інформації та екологічного картографування, де на першому етапі за топографічною картою досліджуваної місцевості з певним кроком визначають координати точок, з яких відбирають і аналізують проби ґрунтів з важкими металами і, після аналітичної обробки отриманої інформації, здійснюють другий етап - складання комплексу екологічних карт. Згідно з винаходом, отримані на стадії експедиційно-аналітичного накопичення інформації результати досліджень середнього вмісту кожного з елементів важких металів у земній корі (кларк) Сk, середнього вмісту елементу у ґрунті (регіональний фон) Сф, апроксимують за певною залежністю за допомогою узагальненої радіальної нейромережі, для чого на вхідний блок, з'єднаний з мережею подають координати точок відбору проб за такими формулами: Xi Xmin xi , Xmax Xmin yi Yi Ymin , Ymax Ymin де Xi, Yi - координати відбору і-проби, i 1, N ; N - кількість відбору проб; Xmin, Ymin - мінімальні значення координат Xi, Yi ; Xmax , Ymax - максимальні значення координат Xi, Yi , а як навчальну послідовність на вхідний блок мережі подають значення концентрацій кожного з елементів важких металів у ґрунті, що визначаються за результатами аналізу проб, взятих з точок з відповідними координатами x i, y i , обчислених за залежністю: Ci Cmin Zi , Cmax Cmin де Zi - дійсне значення концентрації певного елемента у відносних одиницях; Ci - концентрація певного елемента в i-пробі; Cmax - максимальна концентрація елемента в i-пробі; 7 92534 Cmin - мінімальна концентрація елемента в iпробі; сформований вхідним блоком сигнал поступає в радіальну нейромережу, де мережа накопичує в процесі навчання знання про головні властивості кожного елементу, після чого сигнал надходить у вихідний блок, з'єднаний з мережею, який перераховує відносні величини у розмірні і формує сигнали, відповідні значенню дійсних концентрацій елементів важких металів у ґрунті будь-якої точки місцевості, яку охоплено навченою нейромережею, за формулою: Cел Z* Cmax Cmin ел ел Cmin, ел де C ел - дійсна концентрація у розмірних величинах певного елемента важкого металу у ґрунті для обстежуваної території; Z* - отримане за моделлю на виході нейромережі значення концентрації певного елементу у безрозмірних одиницях; Cmax - максимальна концентрація певного ел елементу у ґрунті для обстежуваної території; Cmin - мінімальна концентрація певного елеел менту у ґрунті для обстежуваної території, сформовані вихідним блоком сигнали надходять на ПЕОМ, де згідно з розробленою програмою, отримують карту ліній ізоконцентрацій важких металів у ґрунтах як складових екологотехногеохімічних карт обстежуваної території. Узагальнена радіальна мережа завдяки під'єднанні її входу блоку, забезпечує обробку обмеженої кількості експедиційної інформації для подальшого її введення саме в нейромережу для навчання. Вихідний блок, під'єднаний до мережі, забезпечує перерахунок відносних величин навченої нейромережі у дійсні значення концентрації елементів важких металів у ґрунті. З'єднана з системою нейромережі ПЕОМ забезпечує автоматичне картографічне моделювання із складанням екологічних карт, що дозволяє визначити аномальний вміст важких металів у будь-якій точці обстежуваного району і забезпечити його екологічну безпеку. Принцип закладений в побудову даного способу, ґрунтується на наступному. Середній вміст елементів у земній корі (літосфері) називають кларком. Але в кожному регіоні залежно від геологічної будови, типу ґрунтів, географічної зональності, техногенного навантаження та інших чинників існує характерний тільки для цього регіону середній вміст того чи іншого елементу, так званий регіональний фон, який може бути більшим або меншим за кларк. Таким чином, тільки ті вмісти елементів, які перевищують кларк, а потім і фон можуть бути аномальними, а значить, і шкідливими для нормального розвитку геоекосистем. Аномальний вміст речовини Са у ґрунті визначається як: Са= Сі–Сk-Сф; де Сi - вміст певного елемента у ґрунті для даної території; 8 Сk - середній вміст того чи іншого елементу у земній корі (кларк); Сф - середній вміст елемента у ґрунті (регіональний фон елемента). Звідси, щоб елемент вважався аномальним, необхідно, щоб його вміст відповідав умові: Сі>Сk+Сф. Для визначення Сi вмісту певного елементу у ґрунті для даної території у будь-якій точці вибраного району необхідно результати експедиційноаналітичного накопичення інформації апроксимувати певною математичною залежністю: Ci=f(X, Y), де Х і Y- координати точок відбору проб. Основна ідея щодо нейромереж полягає в тому, що певні параметри необхідно відрегулювати так, щоб мережа із заданою точністю апроксимувала функціональне перетворення Сi (X, Y), що досягається шляхом навчання нейромережі. Одна із проблем, що може виникнути під час навчання нейромережі - це неприйняття, суть якого полягає в тому, що мережа може бути досить добре навчена на навчальній послідовності введених параметрів, тобто середньоквадратичне відхилення між виходом мережі і експериментальними даними має дуже мале значення, але коли уведені нові дані, що не входять до навчальної послідовності, похибка стає великою. В цьому ж випадку для усунення несприйнятливості більш ефективно використовувати радіальні мережі, які вимагають більшої кількості нейронів. Апроксимація залежності Ci=f(X, Y) за допомогою радіальної нейромережі здійснюється наступним чином. На вхід мережі подають координати точок відбору проб за певними залежностями. Як навчальну послідовність на вхідний блок нейромережі подають значення концентрацій певного елемента у ґрунті, що визначається за результатами аналізу проб, взятих у деякій точці з певними координатами, переведених до безрозмірних одиниць: Ci Cmin Zi , Cmax Cmin де Ci - концентрація певного елемента в iпробі; Cmax - максимальна концентрація елемента в i-пробі; Cmin - мінімальна концентрація елемента в iпробі. Сформований вхідним блоком сигнал поступає в радіальну нейромережу, де мережа накопичує в процесі навчання знання про головні властивості кожної проби, далі сигнал надходить на вихідний блок нейромережі, де за відомими значеннями координат будь-якої точки, яку охоплено навченою нейромережею, отримують концентрації певного елемента важкого металу Z* у безрозмірних одиницях. Концентрацію певного елемента важкого металу у ґрунті у розмірних одиницях мг/кг, обчислюють за формулою Ci Cmin Zi* Cmax Cmin . 9 92534 Отримане значення Сi дає можливість визначити аномальний вміст певного елементу у будьякій точці обстежуваного району. Завдяки властивостям нейронних мереж паралельно обробляти велику кількість інформації, стає можливим одночасно визначати аномальний вміст у ґрунтах всіх елементів важких металів, таких як Pb, As, Hg, F, Mn та інші. Приклад реалізації способу. Дослідження проводились на території Галицького району Івано-Франківської області в м.Галичі з околицями в с.Крилос, де найбільш поширені трансформовані ґрунти - так званий культурний шар, в якому знаходяться сліди людської діяльності: будівельне сміття, бита цегла, уламки бетону тощо, в яких зосереджено також механічне, радіаційне, біологічне забруднення. В даному випадку визначали концентрацію міді у ґрунті. За топографічною картою місцевості визначали її координати, обчислювали безрозмірні значення координат, які подавали на вхід нейромережі. За результатами аналізу проб, взятих в точках з цими координатами, визначали концентрацію 10 міді в ґрунті, яку також обчислювали в безрозмірних одиницях і подавали на вхід нейромережі. Навчена узагальнена радіальна мережа на виході дає значення концентрації міді у безрозмірних одиницях. Використовуючи формулу: Ci(Cu) Cmin) (Cu Zi* Cmax Cmin) (Cu) (Cu визначають вміст міді у ґрунті в розмірних одиницях. На Фіг.1 зображений блок-схема для реалізації способу. На Фіг.2-4 зображено зміну концентрації міді (у відносних одиницях) як функції координат х, у, з якого видно, що просторова поверхня має яскраво виражені піки, що свідчить про неоднорідність розподілу міді у ґрунтах Галицького району. На Фіг.5 зображена карта ліній ізоконцентрацій міді у ґрунтах Галицького району, побудована згідно з способом. На таблиці наведені вихідні дані до побудови карти ліній ізоконцентрації міді у ґрунтах Галицького району. Таблиця Вихідні дані до побудови карти ліній ізоконцентрацій міді у ґрунтах Галицького району Координати Х Y 5325858,27 5466266,94 5332343,7 5460434,48 5335520,02 5462751,23 5340437,57 5462374,94 5321361,26 5452609,92 5323630,06 5454281,06 5330956,61 5451263,39 5326293,58 5460032,38 5334291,53 5454369,61 5339946,9 5450374,32 5342525,56 5452477,11 5326990,82 5444471,78 5334424,33 5445903,15 5343289,24 5434924,41 5334467,87 5443565,94 5335779,49 5444258,05 5337188,25 5444320,81 5338271,47 5444752,59 5339434,14 5445035,62 5333840,22 5442283,46 5335294,94 5442701,83 5336572,72 5443125,84 5338005,29 5443482,19 5339674,97 5443720,4 5340512,46 5444044,79 5336540,94 5442133,4 5338480,59 5442705,81 5341152,9 5443127,94 5337663,12 5441561,5 5338971,33 5441676,45 5340558,56 5442027,48 5341857,28 5442329,59 5338749,77 5439782,97 Концентрації С, мг/кг 3,6 4,9 6,1 0,12 0,16 0,24 5,6 6,4 7,2 6,4 0,16 4,5 7,1 4,2 0,3 5,4 0,1 0,2 0,5 0,4 0,1 0,2 0,2 0,1 0,1 6,2 0,3 0,1 4,8 6,2 0,4 0,1 0,4 Координати X Y 5324961,1 5436799,5 5325491,5 5435985 5326165,9 5435025,8 5322336,8 5451218,1 5323003,6 5450227,7 5323824 5449006,8 5324622,1 5447825,7 5325485,2 5446547,6 5326343,9 5445281 5327482,5 5443598,7 5328370 5442290,6 5328983 5441383,3 5329975,6 5439919,7 5330859,3 5438618,8 5319036,1 5458831,2 5320093,6 5457777,3 5321592,1 5456284,6 5322477,2 5455406,5 5323027,6 5454856,3 5324635 5453259,6 5325531,1 5452375,5 5326758,4 5451317 5327316,4 5450603,1 5328610,3 5449320,7 5329533,4 5448402,3 5330462,1 5447483,8 5331313,7 5446642,1 5332113,8 5445848,9 5333170 5444809,4 5337359,4 5440672,5 5339273,9 5438781,5 5341676,9 5436418,6 5323980,5 5462551,6 Концентрації С, мг/кг 0,2 3,2 0,1 2,7 1,4 0,6 0,3 2,8 3,7 0,5 0,4 2,6 3,1 3,6 3,2 2,8 3,9 2,8 2,4 3,6 2,9 3,1 2,9 2,9 3,4 6,9 2,6 2,8 3,3 4,2 0,5 0,4 1,6 11 92534 12 Продовження таблиці Координати X Y 5339882,51 5439938 5341565,79 5440101,91 5340580,5 5437521,41 5321806,2 5441438 5322228,7 5440831,1 5322986 5439721 5323673,3 5438691,3 5324389,3 5437633,9 5336910 5447880,3 5338508,9 5446080,1 5343044,9 5440963,5 5344193,3 5439657,8 5345573,7 5438117 5346618,2 5436944,2 5327421,1 5466961 5328287,6 5465806,2 5329847,4 5463728,5 5330906,6 5462308,6 5333490,1 5458872,5 5334615,7 5457377,6 5335830,8 5455758,5 5336551,4 5454811,1 5337567,7 5453453 5338260,2 5452543,6 5339074,3 5451468,3 5340849,5 5449111,3 5342165,3 5447376,6 5343098,6 5446136,2 5344408,7 5444409,7 5345271,8 5443275,2 5346235,4 5442001,5 5346823,1 5441221,7 5347683,4 5440087,6 5336640,2 5461051,3 5337392,4 5459944,1 5338116,6 5458882,1 5338563,3 5458204,7 5339536,8 5456781,4 5340638,3 5455155,2 5341576,5 5453755,4 5343612 5450760 5344580,3 5449323,1 5345449,7 5448044,1 5346547,4 5446419,6 5347724,7 5444692,5 5348370,8 5443750,3 5349145,6 5442610,9 5350120,6 5441173,5 5317928,5 5457994,4 5320709,1 5460091,1 5322132,8 5461164,2 5325331 5463576,2 5326468,2 5464426,5 5328575,6 5466022 5319467,1 5451342,4 5328071,5 5461259,3 5328130,7 5463628,2 5328999 5462271,9 Концентрації С, мг/кг 0,6 0,3 0,3 3,9 0,6 0,1 10,5 3,9 1,2 4,2 3,8 2,1 2 1,4 1,9 2,9 1,9 2,1 2 2,2 0,9 1,1 1,7 2,3 2,1 3,4 3,6 4,2 2,1 0,6 0,9 1,1 2,2 2,4 4,1 3,6 2,9 1,6 3,6 3,9 3,6 3,8 1,6 1,4 3,9 3,7 3,3 3,1 2,1 2,4 3,6 2,8 3,5 3,4 3,3 2,9 1,8 2,7 Координати X Y 5325266,8 5461089,4 5326807,6 5459335,3 5328324,4 5457611,9 5329408,9 5456382,3 5330569,1 5455062 5331529,3 5453977 5332547,1 5452823,9 5333992,1 5451182 5322760,6 5453676,3 5324817,9 5455121,2 5326455,5 5456273,3 5330176,9 5458934,2 5333432,5 5461249,6 5336337,2 5463311,3 5321720,4 5443218,7 5323234,4 5444558,6 5324678,9 5445834,6 5326901,3 5447795,5 5330068,8 5450614,3 5331609,5 5451992,4 5334970,4 5454992,5 5337071,7 5456864,8 5339513,7 5459038 5340472,1 5459903,7 5341544,3 5460877,1 5342615,5 5461828,4 5322823,7 5436359 5326365,7 5439238,1 5327517,9 5440184,3 5330872,5 5442931,4 5332061,2 5443906,9 5335715,9 5446913,5 5337974,7 5448752 5341220,6 5451434,3 5343726 5453474,6 5345122,7 5454631,5 5346769,1 5455995,8 5348058,4 5457067,7 5349195 5457989 5341171,8 5444575,6 5342365,2 5445538,3 5344280,3 5447101,2 5339924,1 5437116,6 5341860,5 5438264,5 5343168,9 5439047,1 5345315,6 5440323,2 5350821,5 5443605,5 5352534,9 5444637,5 5322503,6 5466798,4 5323247,1 5464610,4 5322760,6 5453676,3 5324817,9 5455121,2 5326455,5 5456273,3 5330176,9 5458934,2 5333432,5 5461249,6 5325708,7 5443638,2 5333098,1 5448232,6 5335823 5453253,8 Концентрації С, мг/кг 3,3 3,3 1,5 1,3 2,1 2,8 1,4 2,1 2,7 4,4 3,6 1,4 3,7 1,4 3,8 2,1 2,2 2,1 5,6 1,3 2,4 3,9 2,7 2,9 2,8 1,9 0,1 3,8 3,7 0,4 4,3 0,8 6,3 5,4 10,17 1,6 1,2 0,6 0,2 0,2 4,1 1,7 0,4 0,5 3,6 1,2 1,1 1,3 3,2 2,9 2,7 4,4 3,6 1,4 3,7 0 3,8 1,2 13 92534 14 Продовження таблиці Координати X Y 5331232,8 5465577,8 5326749,5 5452652,6 5327736 5453367,5 5326484,4 5453894,2 5328264,2 5454850,3 5327467,7 5455694,9 5328263,1 5452671,7 5329870,6 5452607,1 5328665,8 5451307,6 5334058 5455714,1 5332771,7 5456314,2 5333149,3 5457277,7 5331855,6 5457383,4 5331819 5458610,5 5332662,4 5459057,4 5335630,3 5458724,2 5321522,8 5448601,9 5321597,6 5445878,5 5319528,7 5439106,2 Концентрації С, мг/кг 1,8 2,9 3,8 0,21 0,22 3,8 11 7,5 5,7 1,6 1,2 1,8 1,6 1,7 1,6 1,9 0,7 0,9 0,3 Координати X Y 5342854,2 5457479,6 5344098,9 5460361 5346352,9 5459313,6 5346399,1 5457663,9 5343447,9 5455509,5 5321874,1 5437462,5 5325474,6 5433921 5328558,7 5436857,5 5332616,7 5440944,9 5339980,1 5446995,2 5334225,1 5441461,4 5351165,4 5445578,4 5349158,6 5445401,4 5353227,2 5439817 5352095,1 5442450,1 5346814,5 5439122 5328290,7 5460067,1 5329695,3 5461044 5336339 5451486,8 Концентрації С, мг/кг 3,5 3,3 1,21 0,2 0,3 0,1 0,2 0,2 0,2 0,3 0,4 1,2 1,3 1.6 1,5 2,3 3,9 1,8 5,9 15 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 92534 Підписне 16 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601