Спосіб покращення ризогенезу чубуків, щеп та саджанців винограду

Реферат: Спосіб покращення ризогенезу чубуків, щеп, саджанців винограду включає вимочування чубуків (підщепних та прищепних), саджанців у воді, виготовлення щеп, парафінування, стратифікацію на воді, висаджування їх у шкілку. На етапі загартування проводять вимочування базальних частин чубуків, щеп, саджанців винограду у розчині препарату Радіфарм 1,0 % концентрації протягом 24 годин. UA 94976 U (54) СПОСІБ ПОКРАЩЕННЯ РИЗОГЕНЕЗУ ЧУБУКІВ, ЩЕП ТА САДЖАНЦІВ ВИНОГРАДУ UA 94976 U UA 94976 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства - виноградарство, а саме до виноградного розсадництва. У виноградному розсадництві для стимулювання ризогенної активності чубуків, щеп та саджанців винограду застосовують різні методи: фізіологічні, механічні, фізичні, хімічні. Найбільш ефективним та технологічно доступним методом стимулювання ризогенезу підщепних чубуків винограду є застосування регуляторів росту рослин (хімічний метод). Відомим аналогом є спосіб застосування ауксинів та їх синтетичних аналогів для стимулювання коренеутворення чубуків винограду. Він передбачає передсадивне вимочування підщепних чубуків протягом 24 год. у розчинах ІОК (індолілоцтова кислота) - 200-300 мг/л, НОК (нафтилоцтова кислота) - 20-25 мг/л, 2,4 ДМ (дихлорфеноксімасляна кислота) - 0,8-2,0 мг/л, 2,4 Д (дихлорфеноксіоцтова кислота) - 0,5 мг/л (при 12 годинному вимочуванні) (Шерер В.А. Применение регуляторов роста в виноградарстве и питомниководстве / В.А.Шерер, Р.Ш.Гадиев. - К.: Урожай, 1991. - 122 с). Спільними ознаками відомого рішення та заявленого винаходу є такі: нарізування стандартних підщепних чубуків, їх вимочування у воді кімнатної температури протягом 2-5 діб (в залежності від стану лози), кільчування базальної частини, загартування та висаджування у шкілку. Недоліками наведеного способу є те, що в останні роки в Україні виробництво ауксинів скоротилось, а імпортні препарати мають високу вартість, що обмежує їх застосування у промислових масштабах. Крім того, ці сполуки у підвищених концентраціях проявляють токсичну дію, викликають сповільнення росту пагонів чубуків та щеп, аномалії розвитку кореневої системи, надмірне утворення калусних мас на базальних частинах чубуків, розтріскування "п'яток". Іншим відомим аналогом є використання сполуки з ауксиновою активністю aKBO-N-окис 2метилпіридинмарганець (II) хлориду, яку застосовують для обробки апікальних частин щеп винограду перед парафінуванням. Для роботи використовують водний розчин засобу - 40-50 мг/л протягом 1-3 сек. Запропонований засіб підвищує вихід стандартних саджанців із шкілки на 21 % (Патент України № 27532 С2, C07F13/00, C07D213/89, А01 N43/34,43/40,59/00, 2000). Спільними ознаками відомого рішення та заявленого винаходу є такі: передщеплювальна підготовка щеплених компонентів (прищепи і підщепи), їх вимочування у воді протягом 2-5 діб (підщепа) та 12-16 год. (прищепа), виготовлення щеп, занурення їх верхньої частини у воду або розчин з підвищеною концентрацією гетероауксину 0,15-0,20 %, парафінування, стратифікація на воді, висаджування у шкілку відкритого ґрунту. Недоліками наведеного аналогу є важкодоступність засобу на ринку України, що не дозволяє використовувати його у виноградному розсадництві у виробничих об'ємах. В основу корисної моделі поставлено задачу на основі застосування препарату Радіфарм підвищити ризогенну активність підщепних чубуків, щеп та однорічних саджанців, з метою підвищення їх приживлювання у шкілці та виходу стандартних саджанців із шкілки. Технічний результат корисної моделі виражається у активації процесів ризогенезу підщепних чубуків, щеп та однорічних саджанців винограду на етапі загартування, підвищенні їх приживлювання у шкілці та збільшенні виходу стандартного садивного матеріалу із шкілки. Поставлена задача вирішується тим, що у способі покращення ризогенезу чубуків, щеп та саджанців винограду на основі застосування ризогенноактивного препарату, який передбачає вимочування чубуків (підщепних та прищепних), саджанців у воді, виготовлення щеп, парафінування, стратифікацію на воді, висаджування їх у шкілку, який відрізняється тим, що на етапі загартування проводять вимочування базальних частин чубуків, щеп, саджанців винограду у розчині препарату Радіфарм 1,0 % протягом 24 год. і через 5-7 днів висаджують у шкілку відкритого ґрунту. Радіфарм - новий екологічно безпечний біологічно активний препарат широкого спектру та пролонгованої дії, який являє собою комплексну витяжку рослинного походження. До його складу входять полісахариди, стероїди, глюкозиди, амінокислоти і бетаїн, вітаміни та мікроелементи у хелатній формі. Доведено, що полісахариди покращують проникнення поживних речовин і води у клітини, стероїди - проникнення поживних речовин до кореня, стимулюючи при цьому розвиток кореневої системи і синтез хлорофілу. Глюкозиди (глюкоза, рамноза, арабіноза) необхідні рослинам на ранніх стадіях розвитку для формування та підвищення імунітету. Бетаїни стимулюють синтез хлорофілу, підвищують поглинаючу здатність кореневої системи. Триптофан, аргінін, аспарагін стимулюють ріст мерістемних тканин коренів. Комплекс вітамінів (В1, В6, біотин, РР) сприяє стимуляції росту кореневої системи, прискорює метаболічні реакції, покращує засвоєння СО2. Цинк та залізо підвищують вміст ауксинів, хлорофілу, сприяють синтезу ІОК, прискорюють метаболічні процеси. Радіфарм також містить 1 UA 94976 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 амідний азот - 2,0 %, оксид калію (К2О) - 8,0 %, органічний вуглець (С) - 10,0 %, хелат цинка (EDTA) - 0,2 %. Спосіб здійснюється таким чином Робочий розчин (1,0 %) препарату Радіфарм готують в день обробки рослин. Перед приготуванням препарат Радіфарм інтенсивно збовтують і готують водний розчин: 10 мл препарату на 1 л води. Приготовлений розчин заливають на дно ящиків, де знаходяться чубуки, щепи та саджанці, шаром 3-5 см. За 5-7 днів до висаджування у шкілку базальні частини чубуків, щеп і саджанців винограду вимочують в 1,0 % розчині препарату Радіфарм. Далі загартовують рослини відкритим способом на воді за загальноприйнятою технологією і висаджують у шкілку відкритого ґрунту. Для кращого розуміння матеріалів наводимо приклади: Приклад 1. Вплив препарату Радіфарм на ризогенну активність підщепних чубуків винограду. Роботу виконували у відділі розсадництва і розмноження винограду ННЦ "ІВіВ ім. В. Є. Таїрова". Дослідження проводили на чубуках підщепних сортів винограду - Ріпарія Рупестріс 101-14 (Ρ Ρ 101-14), Берландієрі Ріпарія Кобер 5 ББ (Б Ρ Кобер 5 ББ), Берландієрі Ріпарія СО4 (Б Ρ СОД які характеризуються різною ризогенною активністю. Обробку підщепних чубуків винограду проводили шляхом вимочування їх базальних частин у розчинах препарату Радіфарм різних концентрацій, протягом 24 год. Схема досліду включала варіанти: 1 - Вимочування базальної частини чубуків у 0,25 % водному розчині препарату; 2 - Вимочування базальної частини чубуків у 0,5 % водному розчині препарату; 3 - Вимочування базальної частини чубуків у 1,0 % водному розчині препарату; 4 Контроль (обробка чубуків водою). Після обробки підщепні чубуки винограду розміщували на пророщування в 1,5 л скляні ємкості з водою та висаджували у шкілку відкритого ґрунту. Шар води в ємкостях підтримували на рівні 3-4 см. Укорінення проводили в культуральному боксі при температурі повітря 18-20 °C. У кожному варіанті було по 30 чубуків, повторність досліду триразова. Через 30 днів досліджень визначали кількість коренів, їх довжину, масу, приживлюваність чубуків у шкілці, вихід кореневласних саджанців із шкілки. Одержані результати показують, що препарат Радіфарм сприяв активному закладанню кореневих горбиків та коренів на базальних кінцях чубуків. У дослідних варіантах утворення коренів починалося на 5-7 днів раніше, порівняно із вимочуванням "п'яток" чубуків у воді (контроль). Так, у підщепних чубуків сорту Ρ Ρ 101-14, оброблених водою кореневі горбики та перші корені з'являлися на 22 добу після початку досліду, у чубуків, які вимочували у розчинах Радіфарму - через 15 діб. Особливо помітним це було у варіантах, де застосовували водні розчини препарату у концентраціях 0,5 % (другий варіант) та 1,0 % (третій варіант). У чубуків контрольного варіанту підщепного сорту Б Ρ Кобер 5 ББ початок ризогенезу відмітили на 26 добу досліджень. У чубуків другого та третього варіантів початок ризогенезу відмітили через 17 діб. У чубуків контрольного варіанту підщепного сорту Б Ρ СО4 перші ознаки ризогенезу відмітили тільки на 35 добу проведення досліджень. Після застосування препарату Радіфарм строки утворення коренів на базальних частинах скоротилися на 7 днів і вже на 28 добу досліджень чубуки у другому і третьому варіантах характеризувалися появою кореневих горбиків та першими сформованими коренями. Через 30 днів досліджень провели обліки кількості новоутворених коренів і встановили, що у чубуків Р Р 101-14 після вимочування базальної частини кількість коренів збільшувалась від 6,0 шт. (0,25 % конц.) до 15,7 шт. (1,0 % конц.) (Табл. 1). 2 UA 94976 U Таблиця 1 Вплив препарату Радіфарм на інтенсивність коренеутворення підщепних чубуків винограду (у розрахунку на 1 чубук) Варіанти Кількість коренів, Довжина досліду шт. кореня, см Р Р 101-14 1 6,0 4,1 2 13,2 2,8 3 15,7 2,6 4 6,1 2,6 НІР 0.5 1,4 0,7 Б Ρ Кобер 5 ББ 1 2,7 3,3 2 3,8 2,4 3 4,8 1,6 4 2,1 2,6 НІР 0.5 1,0 0,5 Б Ρ СО 4 1 0,5 1,7 2 0,3 0,8 3 0,9 0,8 4 1,8 1,5 НІР 0.5 0,7 0,2 5 10 15 одного Маса вологих Маса коренів, г коренів, г 1,6016 2,3564 2,9398 0,0645 0,0974 0,1385 0,1628 0,0045 0,0716 0,3112 0,1420 0,0281 0,0031 0,0224 0,0079 0,0024 0 0,0449 0,0797 0,0267 сухих 0 0,0033 0,0056 0,0018 У контролі цей показник дорівнював 6,1 шт., що в 2,0-2,5 рази менше. Слід відмітити, що у чубуків Б χ Ρ Кобер 5 ББ та Б Ρ СО4, порівняно із Ρ Ρ 101-14 кількість коренів була меншою, але після застосування препарату Радіфарм цей процес активізувався. Найбільше коренів формувалось після застосування розчину Радіфарму 1,0 % концентрації. У Б Ρ Кобер 5 ББ формувалося 4,8 шт. коренів, у Б Ρ СО4-0,9 шт. коренів. У чубуків контрольних варіантів кількість коренів дорівнювала 2,1 шт. (Б Ρ Кобер 5 ББ) та 1,8 шт. (Б Ρ СО4). Змінювалася і довжина коренів. Для всіх досліджуваних підщепних сортів винограду була виявлена однакова закономірність: із збільшенням концентрації робочого розчину довжина коренів зменшувалась. Так, наприклад довжина коренів Б Ρ Кобер 5 ББ змінювалась наступним чином: у першому варіанті їх довжина дорівнювала 3,3 см, у другому - 2,4 см, у третьому - 1,6 см, у варіанті без застосування препарату - 2,6 см. Таку закономірність виявили для всіх сортів у досліді. Крім того, у варіантах, де чубуки мали більшу кількість коренів вони характеризувалися і більшою масою вологих та сухих коренів (Табл. 1). Після проведення лабораторних досліджень підщепні чубуки винограду були висаджені у шкілку відкритого грунту. Результати їх приживання у шкілці також показали позитивний вплив Радіфарму (Табл. 2). 3 UA 94976 U Таблиця 2 Вплив препарату Радіфарм на приживлюваність підщепних чубуків винограду та вихід кореневласних саджанців із шкілки, % Варіанти Р Р 101-14 досліду Приживлюваність чубуків винограду 1 82,5 2 86,5 3 88,3 4 76,6 Вихід стандартних саджанців 1 67,0 2 71,5 3 73,5 4 62,0 5 10 15 20 25 30 35 Б Ρ Кобер 5 ББ Б Ρ СО4 67,9 67,5 69,1 60,0 41,0 44,5 46,6 38,7 53,0 52,0 54,5 46,0 29,0 32,5 35,0 26,7 Найбільший ефект (відносно контролю) по приживлюваності від застосування препарату Радіфарм отримали у сорту Б Ρ СО4. Так, у контрольному варіанті цей показник дорівнював 38,7 %, у варіантах після вимочування базальної частини у розчинах Радіфарму протягом 24 годин він збільшувався на 6,2 % (перший варіант), 15,1 % (другий варіант) та 20,6 % (третій варіант). Приживлюваність підщепних чубуків сорту Б Ρ Кобер 5 ББ після обробки водою (контроль) складала 60,0 %. У першому - третьому варіантах вона збільшувалась на 7,9-15,3 %· Аналогічну закономірність за вказаним показником було встановлено і для сорту Р Р 101-14. Окрім покращення приживлювання чубуків у шкілці препарат Радіфарм впливав і на вихід стандартних саджанців із шкілки. Встановлено, що у дослідних варіантах всіх підщепних сортів цей показник був більшим за контрольний на 5,0-11,5 % (Ρ Ρ 101-14), 6,0-8,5 % (Б Ρ Кобер 5 ББ) та на 2,3-8,5 % (Б Ρ СО4). Таким чином, вимочування базальних частин чубуків підщепних сортів винограду у водному розчині біологічно активного препарату Радіфарм протягом 24 год. сприяло утворенню більшої кількості коренів, збільшенню їх маси, підвищенню приживлюваності чубуків у шкілці та виходу кореневласних саджанців із шкілки. Найефективнішою концентрацією препарату слід вважати 1,0 %. Приклад 2. Вплив препарату Радіфарм на ризогенну активність щеп та однорічних саджанців винограду, їх приживання та вихід стандартних саджанців із шкілки. Дослідження проводили у ДП "ДГ Таїровське" на щепах та однорічних саджанцях столового сорту винограду Загадка (підщепа Ріпарія χ Рупестріс 101-14). Особливо великої актуальності набуває питання активізації процесу коренеутворення для однорічних саджанців, які нерідко висаджують у шкілку на повторне дорощування (перешкіл) або на постійне місце. Базальну частину щеп обробляли водними розчинами препарату Радіфарм 0,25, 0,5 та 1,0 % концентрації, шляхом вимочування протягом 24 годин за 5-7 днів до висаджування у шкілку. Рослини контрольних варіантів вимочували у воді (схема досліду аналогічна наведеній у першому прикладі). Через 30 днів після висаджування рослин у шкілку вимірювали довжину приросту, визначали кількість коренів, їх довжину, приживлюваність рослин у шкілці та вихід стандартних саджанців із шкілки. Одержані результати показують, що біологічно активний препарат Радіфарм сприяв активному закладанню кореневих горбиків на базальних кінцях щеп і саджанців. Так, через 30 днів від початку досліджень найбільша кількість корінців 7,8 шт. (саджанці) та 13,5 шт. (щепи), формувалася після вимочування у розчині Радіфарму 1,0 % концентрації. У варіантах, де для обробки використовували розчини з концентрацією препарату 0,25 і 0,5 % кількість корінців, що утворювалася, перевищувала контроль у 2,0 рази і дорівнювала 12,5 шт. та 13,5 шт… У щеп та саджанців контрольних варіантів утворювалося по 3,3 та 6,2 шт. коренів (Табл. 1). 40 4 UA 94976 U Таблиця 1 Вплив препарату Радіфарм на регенераційні показники щеп та саджанців винограду (у розрахунку на 1 рослину) Варіанти досліду Щепи винограду Радіфарм, 0,25 % Радіфарм, 0,5 % Радіфарм, 1,0 % Контроль(вода) НІР0.5 Однорічні саджанці винограду Радіфарм, 0,25 % Радіфарм, 0.5 % Радіфарм, 1,0 % Контроль (вода) ΗΙΡ0.5 5 10 15 Довжина см приросту, Кількість коренів, шт. Довжина кореня, см одного 9,5 12,0 10,5 8,0 1,5 6,5 12,5 13,5 6,2 1,0 4,5 3,2 2,9 2,5 0,5 5,3 13,5 10,7 8,5 1.9 6,6 7,2 7,8 3,3 0,9 4,1 3,5 3,5 1,7 0,5 Після вимочування щеп та саджанців винограду у розчинах Радіфарму всіх концентрацій змінювалася і довжина коренів, а саме - вона зменшувалася у прямій залежності від концентрації робочого розчину. Найдовші корені мали рослини у варіантах після вимочування у розчинах Радіфарму 0,25 % та 0,5 % концентрацій. У середньому довжина коренів рослин цих варіантів становила 3,2-4,5 см (щепи) та 3,5-4,1 см (саджанці). Рослини контрольного варіанту мали корені довжиною 1,7-2,5 см відповідно щепи та саджанці. Нами встановлено, що порівняно з контролем, щепи і саджанці дослідних варіантів мали довший приріст. Через 30 днів досліджень у варіантах після вимочування базальних кінців щеп і саджанців у воді довжина пагонів становила 8,0-8,5 см. У варіантах після застосування Радіфарму - 5,3-13,5 см. Це можна пояснити тим, що Радіфарм є комплексним препаратом і до його складу крім фітогормонів входять вітаміни, макро- і мікроелементи, амінокислоти, які не тільки сприяють укоріненню рослин, але і стимулюють проростання вічок та ріст пагонів. Проведення польових досліджень також показало позитивний вплив препарату, на вкорінення рослин винограду в умовах шкілки відкритого ґрунту та вихід стандартного садивного матеріалу із шкілки. Різниця між контролем та дослідними варіантами за кількістю щеп, що приживалися у шкілці, знаходилася у межах 23,0-32,0 % (щепи винограду) та 13,020,0 % (саджанці винограду) (Табл. 2). 20 Таблиця 2 Вплив препарату Радіфарм на приживлювання щеп і саджанців винограду та вихід стандартного садивного матеріалу із шкілки, % Варіанти досліду Щепи винограду Приживлювання рослин у шкілці Радіфарм, 0,25 % 73,0 Радіфарм, 0,5 % 80,0 Радіфарм, 1,0 % 82,0 Контроль (вода) 50,0 НІР0.5 7,5 Вихід стандартних саджанців із шкілки Радіфарм, 0,25 % 52,4 Радіфарм, 0,5 % 58,5 Радіфарм, 1,0 % 62,5 Контроль(вода) 40,3 НІР0.5 7,0 5 Саджанці винограду 63,0 68,0 70,0 50,0 8,4 44,0 46,8 54,5 37,5 4,7 UA 94976 U 5 Різниця між контролем та дослідними варіантами по виходу стандартного садивного матеріалу із шкілки дорівнювала відповідно 12,1-22,2 % (щепи винограду) та 6,5-17,0 % (саджанці винограду). Таким чином, препарат Радіфарм доцільно застосовувати для підвищення ризогенної активності саджанців. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб покращення ризогенезу чубуків, щеп, саджанців винограду, який включає вимочування чубуків (підщепних та прищепних), саджанців у воді, виготовлення щеп, парафінування, стратифікацію на воді, висаджування їх у шкілку, який відрізняється тим, що на етапі загартування проводять вимочування базальних частин чубуків, щеп, саджанців винограду у розчині препарату Радіфарм 1,0 % концентрації протягом 24 годин. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6