Інформаційно-навчальна модель “трилогія ума: восходження від розсудку до розуму”

Реферат: Інформаційно-навчальна модель відображає поняття курсу предмета, який вивчається, та виконана у вигляді основи, до якої прикріплені носії інформації з систематизованим навчальним матеріалом. Крім цього, інформаційне поле носія інформації поділене на ділянки поворотними шторками, які також слугують додатковими носіями інформації, а також кожна ділянка відображає тільки одну відповідну філософську категорію. UA 95008 U (54) ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНА МОДЕЛЬ "ТРИЛОГІЯ УМА: ВОСХОДЖЕННЯ ВІД РОЗСУДКУ ДО РОЗУМУ" UA 95008 U UA 95008 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до методики навчання за допомогою наочних моделей та може бути використана як навчально дидактичний засіб під час розгляду понятійного апарату в процесі опанування окремих розділів, переважно, філософії та інших навчальних дисциплін. Відомо, що дієвість знань, їхній вплив на розумовий розвиток та особистість учня залежить від глибини розуміння матеріалу. Розуміння - це складна розумова діяльність, в результаті якої у людини формуються узагальнення, що відображають аспекти дійсності. Воно відбувається в процесі встановлення предметно-змістових зв'язків між новим навчальним матеріалом, зокрема понятійним апаратом, та наявними у людини знаннями з певної галузі знань. Тому найважливішою умовою розвиваючого навчання є забезпечення глибокого розуміння навчального матеріалу та його переводу у довгострокову пам'ять, що вимагає багатократного варіативного повторювання матеріалу, що засвоюється, коли чітко сформована установка на його правильне запам'ятовування. Педагогу треба уявляти, як засвоюються теоретичні знання. Відомо, що на найнижчій сходинці сприйняття знаходиться засвоєння, засноване на чуттєво-конкретному досвіді індивіда. Значну частину змісту складає інформація більш високого рівня - узагальнення та абстракція. Перехід від менш загальних понять та власного досвіду людини до понять більш високого рівня узагальнення повинен бути поступовим, тобто між ними обов'язково повинен бути цілий ряд проміжних опосередкувань. При навчанні для розуміння навчального матеріалу при його розібранні достатньо спуститися до того рівня узагальнення, який вже досягнутий учнями. Чим абстрактнішій матеріал, тим він далі від власного досвіду учнів, тим більш існує ланок, зв'язуючих його з реальною дійсністю, а це утруднює його розуміння. Для розв'язання цього протиріччя використовують інформаційно-навчальну модель, яка містить основу, на якій закріплена вертикальна вісь, до якої шарнірно прикріплені інформаційні елементи у вигляді пакету поворотних аркушів з фіксуючими магнітними елементами. На кожному аркуші розташовані таблиці понять і термінів того розділу курсу, який вивчається [див. пат. Російської Федерації № 2029993 з класу G09F 11/00 опублікований 27.02.1995 року]. Основним недоліком відомого технічного рішення невисока наочність через неможливість водночас показати всю інформацію, оскільки, перевертаючи сторінку (аркуш), частина інформації зникає з поля зору, а це не утруднює встановлення логічного асоціативного зв'язку між предметними поняттями курсу. Найбільш близькою за своєю суттю та ефекту, що досягається, і яка приймається за прототип, є інформаційно-навчальна модель, що відображає зміст розділів курсу предмета, що вивчається, та виконана у вигляді основи і вертикальної осі, на яких змонтовано тіло складної конусоподібної форми, що складається з носіїв інформації у формі конуса, який визначає рівень узагальнення за допомогою кута при вершині. До носіїв інформації прикріплені стержнями таблиці з систематизованим матеріалом. Усі конуси мають загальну вісь і вершину, де величина кута при вершині конуса визначає рівень узагальнення понять, і забезпечені стержнями, розташованими уздовж тих, що утворюють конус, одним кінцем стержень шарнірно сполучений з вершиною конуса, а іншим кінцем сполучений з таблицею з можливістю забезпечення переміщення таблиці по колу, утвореному перерізом конуса площиною, паралельною основі і що відповідає підрівню узагальнення, при цьому верхній конус містить таблицю, яка відображає філософську категорію, другий згори конус містить таблицю, яка відображає методичні поняття, третій згори конус містить таблицю, яка відображає предметні поняття, нижній конус містить таблицю, яка відображає прикладні поняття. Таке виконання моделі підвищує її наочність і посилює асоціації опосередково пов'язаних понять курсу предмета [див. пат. Російської Федерації № 2117993 з класів G09B 3/00, G09F 11/00 опублікований 20.08.1998 року]. Основним недоліком відомого технічного рішення є неможливість зосередити увагу учнів на якомусь конкретному понятті, оскільки, незважаючи на підведення рухомого стержня до конкретного поняття, решта інформації залишається відкритою для зору, яка відволікає учнів. Таким чином, неможливість приховування частини інформації, яка на даний час непотрібна, є технічною невдосконаленістю відомої інформаційно-навчальної моделі. Крім того, відоме технічне рішення має досить складну конструкцію, що обумовлено наявністю певної кількості рухомих стержнів. В основу корисної моделі поставлена задача розширення технічних можливостей інформаційно-навчальної моделі за рахунок можливості приховування окремих ділянок інформаційного поля шляхом закриття їх поворотними елементами. Рішення поставленої задачі досягається тим, що інформаційно-навчальна модель, що відображає поняття курсу предмета, який вивчається, та виконана у вигляді основи, до якої прикріплені носії інформації з систематизованим навчальним матеріалом, згідно з пропозицією, 1 UA 95008 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інформаційне поле носія інформації поділене на ділянки поворотними шторками, які також слугують додатковими носіями інформації, а також кожна ділянка відображає тільки одну відповідну філософську категорію. Порівняльний аналіз заявленого технічного рішення з прототипом показує, що заявлена модель, завдяки наявності поворотних шторок, дозволяє поступово відкривати та закривати конкретну порцію інформації на носії та саме так зосереджувати увагу учнів саме на цій філософській категорії чи понятті, з подальшим переведенням уваги до іншого поняття, логічно пов'язаному з попереднім, що дозволяє встановлювати учням асоціативний логічний зв'язок між ними, а отже, сприяє засвоєнню навчального матеріалу, оскільки решта інформації на носії, не потрібної на даний момент навчання, вкрита шторками. Такий підхід дозволяє розвивати асоціативне мислення у учнів через встановлення зв'язку між предметними поняттями курсу. До того ж, викладач має можливість на поворотних шторках наносити додаткові пояснення у вигляді написів, піктограм, символів, кольорів тощо, посилюючи пізнавальну функцію інформації, наведеної на носії. Саме завдяки наявності поворотних шторок, запропонована інформація набуває таких властивостей. Отже всі суттєві ознаки, отримані завдяки внесенню відповідних конструктивних змін у інформаційну модель, зокрема наділення її поворотними шторками для відкриття та приховування ділянок з інформацією на носії, дозволяє досягти технічного результату, сформульованого у постановці задачі. Суть заявленого технічного рішення пояснюється разом з ілюстративним матеріалом, на якому зображене наступне: фіг. 1 - вигляд в плані на запропоновану інформаційно-навчальну модель - шторки повністю вкривають інформаційне поле; фіг. 2 - те ж саме, з одною відкритою шторкою; фіг. 3 - те ж саме, з двома відкритими шторками; фіг. 4 - те ж саме, з всіма відкритими шторками; фіг. 5 - конкретний приклад використання запропонованої інформаційно-навчальної моделі. Запропонована і інформаційно-навчальна модель має основу 1, виконану у вигляді жорсткого тіла, переважно прямокутної форми, до якої прикріплені носії інформації 2 з систематизованим навчальним матеріалом, виконані, переважно, у вигляді аркушів, до яких прикріплені поворотні шторки 3. Шторки 3 мають такий розмір, що мають можливість вкривати та відкривати частину носія інформації 2 до наступної шторки 3. Таким чином, шторки 3 поділяють інформаційне поле на окремі ділянки, які можуть повністю закривати, та саме так приховувати інформацію, наведену на певній ділянці носія інформації 2. Шторки 3 також слугують додатковими носіями інформації, оскільки на них можна писати або зображувати додаткову інформацію для пояснення інформації, наведеної на відповідній (відкритої) ділянки носія інформації. Таку ж саме модель можна відтворити у електронному вигляді. Подальша суть - робота - запропонованого технічного рішення пояснюється на прикладі формування у учнів інтегрованого знання про оточуючий світ (див. фіг. 5) під час проведення теоретичних занять по структурі мислення, яке включає в себе три логічних напрями. Перший напрям - це формальна логіка, вихідною розумовою парадигмою якої є поняття "суперечливе". Його сторони "тотожне" і "різне" виражають абстрактне, нескінченне різне, тому на носії інформації вони розведені на максимальну відстань одне від одного, обумовлюючи початок і кінець натурального ряду порівняльних понять (на носії інформації ці поняття знаходяться знизу та зверху, всі шторки закриті). Другий напрям - метафізична логіка конкретних наук, вихідною розумовою парадигмою якої є поняття "співвіднесеного", наприклад, "великого" та "маленького" (на носії інформації нижня ліва шторка відкрита). Третій напрям - діалектична логіка, вихідною розумовою парадигмою якої є поняття "протилежне", яке розуміється не інакше, як надлишок і недолік відносно проміжного, тобто у аристотелівському сенсі (на носії інформації нижня права шторка відкрита). Кожна логіка визначається своїм, тільки їй притаманним началом, що завдає об'єктивну точку зору для осмислення реальності. При цьому розсудок розводить абстрактні відмінності А і не-А, не допускаючи їх поєднання в одному і тому ж відношенні: або А, або не-А. Розум же ж, навпаки, схоплює конкретні відмінності в єдності, оскільки одна сторона "співвіднесеного" або "протилежного" як і інших порівняльних понять, що стоять над ними, не може існувати без іншої сторони. Причому поняття лівого і правого ряду ступенів відображає розумне мислення, яке має на увазі два рівнозначних його види: конкретно-наукове метафізичне розумне мислення (М) та конкретно-наукове діалектичне розумне мислення ( Д) . Тому можемо стверджувати, що структура мислення (СМ) являє собою сукупність розсудку та двох форм розуму: 2 UA 95008 U Структура мислення Розсудок 1. Розум (метафізичний) 2. Розум ( діалектичний) або СМ Р (М№ Д№ ) , 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 де СМ - структура мислення; Р - розсудок; М№ - метафізичний розум; Д№ - діалектичний розум; № - номер засвоєних учнями ступенів сходження (0-4). В процесі навчання слухач (учень) здійснює сходження від самих простих до інших більш складних категорій мислення, що відображають об'єктивні природні та соціальні зв'язки: ортогональне, додаткове, подібне. Результатом такого навчання є не тільки демаркація розсудного та двох форм розумного мислення, але й можливість формування і порівняння структури мислення окремих людей, різних наукових напрямів, аналіз їх історичного (прогресивного або регресивного) шляху. А це, у підсумку, сприяє формуванню у учнів інтегрованого, розумового знання про оточуючий світ. Заявлене технічне рішення перевірене на практиці. Запропонована інформаційно-навчальна модель не містить у своєму складі жодних вузлів та деталей, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема, у галузі виготовлення дидактичних засобів для навчання, а отже, є придатною для промислового застосування, має технічні й інші переваги перед відомими аналогами, що підтверджує можливість досягнення технічного результату об'єктом, що заявляється. У відомих джерелах патентної та іншої науково-технічної інформації не виявлено подібних інформаційно-навчальних моделей із вказаною у пропозиції сукупністю суттєвих ознак, тому запропоноване технічне рішення відповідає критерію "новизна", а отже вважається таким, що може отримати правовий захист. Суттєва відмінність запропонованого технічного рішення, у порівнянні з раніш відомими, полягає у наділенні інформаційно-навчальної моделі засобами, які можуть вилучати частку інформації для споглядання її учнями. Вказана відмінність дозволяє зосереджувати увагу учнів на конкретному матеріалі, який вивчається у даний момент часу, сприяючи більш якісному засвоєнню матеріалу, розвиває асоціативне мислення. Жодна з відомих інформаційнонавчальних моделей не може водночас мати вказану властивість, оскільки не містять у своєму складі засобів для примусового вилучення зайвої інформації з уваги слухачів (учнів). До технічних переваг запропонованого технічного рішення, у порівнянні з прототипом, можна віднести наступне: - розширення функціонально-технічних можливостей моделі за рахунок можливості примусової зміни кількості поданої інформації поворотними шторками; - можливість зосереджувати увагу учнів з тієї ж причини; - спрощення конструкції за рахунок використання звичайних шторок; - зменшення габаритних розмірів за рахунок виконання конструкції площиною; - наявність додаткових інформаційних полів за рахунок того, що її можна розташовувати на поворотних шторках. Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення у навчальний процес, у порівнянні з використанням прототипу, отримують за рахунок підвищення якості навчання внаслідок можливості зосереджування уваги, асоціативної побудові логічних зв'язків та розвитку розумового мислення. Після опису запропонованої інформаційно-навчальної моделі фахівцям у даній галузі знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні можливі варіанти виконання інформаційних носіїв, розділення їх на інформаційні ділянки, виконання вузлів повороту шторок, їх конструкції та їх комбінації можуть змінюватися залежно від бажаних параметрів моделі та, зрозуміло, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній області знань, і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму запропонованого технічного рішення. Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є те, що модель має засоби для приховування частини інформації, виконаних у вигляді поворотних шторок завдяки чому з'являється можливість зосереджувати увагу та розвивати мислення у учнів. Зміна окремих елементів та запропонованих удосконалень на інші, природно, обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новим технічним рішенням в даній області знань, оскільки інші подібні конструкції вже не вимагатимуть будь-якого творчого підходу від інженерів 3 UA 95008 U конструкторів, і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Інформаційно-навчальна модель, що відображає поняття курсу предмета, який вивчається, та виконана у вигляді основи, до якої прикріплені носії інформації з систематизованим навчальним матеріалом, яка відрізняється тим, що інформаційне поле носія інформації поділене на ділянки поворотними шторками, які також слугують додатковими носіями інформації, а також кожна ділянка відображає тільки одну відповідну філософську категорію. 4 UA 95008 U 5 UA 95008 U Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6