Спосіб визначення типів вищої нервової діяльності у бугайців м’ясних порід великої рогатої худоби

Реферат: Спосіб визначення типів вищої нервової діяльності (ВНД) у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби включає застосування позакамерної методики оцінювання вироблення руховохарчових умовних рефлексів, на основі встановлення сили нервових процесів, врівноваженості процесів збудження і гальмування, рухливості нервових процесів. Додатково визначають активність ферментів антиоксидантного захисту організму - глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази у крові, і за комплексом параметрів судять про приналежність тварин до 4-х основних типів ВНД. UA 95798 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У БУГАЙЦІВ М'ЯСНИХ ПОРІД ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ UA 95798 U UA 95798 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме способів визначення типів вищої нервової діяльності у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби на основі оцінки параметрів вироблення рухово-харчових умовних рефлексів та біохімічних показників крові. Корисна модель може бути застосована у скотарських господарствах різних форм власності, спрямованих на виробництво яловичини для оцінки продуктивних можливостей тварин, а також у селекційній роботі для відбору найбільш перспективного, для розведення, молодняку з метою підвищення ефективності галузі. Відомий спосіб визначення загальних типів вищої нервової діяльності (Способ определения генетической основы общих типов высшей нервной деятельности, патент WO № 2010005342 А2, 14.01.2010), універсальний для тварин та людей, базується на проведенні розрахунку співвідношення сумарної кількості швидких м'язових волокон всіх типів із сумарною кількістю повільних м'язових волокон суми всіх скелетних м'язів соматичної функції організму тварин з урахуванням композиції цього фактору з різним відносним вмістом складових компонентів кількості швидких м'язових волокон окисно-гліколітичного типу та кількості швидких волокон гліколітичного типу. До недоліків способу відносять складність реалізації на практиці, оскільки він включає достатньо складні розрахунки. Інші відомі способи (Маркосян А.А. Физиология. - Μ.: Медицина, 1975. - С. 306; Ковальчикова Μ., Ковальчик К. Адаптация и стресс при содержании и разведении сельскохозяйственных животных / Под ред. и с предисл. Е.Н. Панова. Пер. со словац. Г.Н. Мирошниченко. - М.: Колос, 1978. - С. 218-224; Способ определения типов высшей нервной деятельности у быков-производителей, патент РФ № 2292133) передбачають використання радіотелеметричних пристроїв, включають спостереження за поведінкою тварин та етологічні методи досліджень. Проте, такі способи трудомісткі, тривалі в часі та потребують застосування спеціального дорогого обладнання. Для визначені типів ВНД у великої рогатої худоби часто використовують камерний та позакамерний способи оцінки вироблення рухово-харчових умовних рефлексів (Кокорина Э.П. Методика двигательных пищевых условных рефлексов у крупного рогатого скота. - "Физиол. Журн. СССР", 1955. - С. 41. - №1; Макаров А.С. Методическое пособие по определению наличных типов высшей нервной деятельности у крупного рогатого скота внекамерным методом. - Казань, 1968. - 30 с.). Найбільш близькими по суті до способу, що заявляється, є позакамерний спосіб визначення типів ВНД у великої рогатої худоби за виробленням рухово-харчових умовних рефлексів (Макаров А.С. Методическое пособие по определению наличных типов высшей нервной деятельности у крупного рогатого скота внекамерным методом. - Казань, 1968. - 30 с.), що включає встановлення сили нервових процесів, врівноваженості процесів збудження і гальмування, рухливості нервових процесів, за параметрами формування орієнтувального та харчового рефлексів у дворазовій послідовності: вивчення орієнтувального рефлексу, вироблення і згасання натурального харчового рефлексу. Заявлений спосіб і прототип мають спільні суттєві ознаки. Спосіб передбачає визначення типів вищої нервової діяльності (ВНД) у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби на основі встановлення сили нервових процесів, врівноваженості процесів збудження і гальмування, рухливості нервових процесів. Недоліками цього способу є те, що визначення типів ВНД лише за поведінкою тварин може бути недостатньо точним, якщо до цього процесу не залучаються висококваліфіковані спеціалісти, а відповідно потребує тривалих спостережень, трудомісткий і допускає велику ймовірність суб'єктивності оцінки і помилок. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналога та забезпечує підвищення об'єктивності оцінки при встановленні типів вищої нервової діяльності у порівняльних кількісних даних, які враховують не тільки поведінку тварин, але свідчать про різний рівень напруження обміну речовин в організмі тварин у залежності від типу нервової системи. В основу корисної моделі поставлена задача створити зручний у застосуванні, точний та об'єктивний спосіб визначення типів вищої нервової діяльності у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби за оцінкою поведінки тварин та на основі біохімічних параметрів крові. Поставлена задача вирішується тим, що при встановлені типів ВНД позакамерним методом за виробленням рухово-харчових умовних рефлексів, додатково визначають активність ферментів антиоксидантного захисту організму - глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази у крові, і за комплексом параметрів судять про приналежність тварин до 4-х основних типів ВНД, при цьому: - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,8-2,6 у. о., врівноваженість - 2,7-2,5 у. о., рухливість - 2,8-2,6 у. о., активність глутатіонпероксидази - 440-380 мкмоль/хв. GSH на 1г Нb 1 UA 95798 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 та супероксиддисмутази - 0,500-0,485 % блок, реак/1 г Нb, відносять до сильного врівноваженого рухливого типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,3-2,1 у. о., врівноваженість - 2,2-2,0 у. о., рухливість - 1,1-1,0 у. о., активність глутатіонпероксидази - 460-440 мкмоль/хв. GSH на 1г Нb та супероксиддисмутази - 0,530-0,500 % блок, реак/1 г Нb, відносять до сильного врівноваженого інертного типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,3-2,1 у. о., врівноваженість - 1,1-1,0 у. о., рухливість - 1,3-1,1 у. о., активність глутатіонпероксидази - 380-350 мкмоль/хв…GSH на 1г Нb та супероксиддисмутази - 0,485-0,475 % блок, реак/1 г Нb, відносять до сильного неврівноваженого типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 1,1-1,0 у. о., врівноваженість та рухливість - по 1,3-1,1 у. о., активність глутатіонпероксидази нижче 350 мкмоль/хв GSH на 1г Нb та супероксиддисмутази нижче 0,475 % блок, реак/1 г Нb, відносять до слабкого типу ВНД. При цьому визначення типу вищої нервової діяльності у бугайців здійснюють починаючи з 6-ти місячного віку. Технічний результат заявленого способу досягається тим, що за параметрами формування орієнтувального та харчового умовних рефлексів у бугайців позакамерним методом встановлюють силу нервових процесів, врівноваженість процесів збудження і гальмування, рухливість нервових процесів, а на основі даних активності ферментів антиоксидантної системи захисту організму судять про різницю в напрузі метаболічних процесів у бугайців 6-ти місячного віку у залежності від типу ВНД. І.П. Павловим у дослідженнях умовних рефлексів тварин (собак) встановлені три пари кількісних властивостей нервових процесів (Немов Р.С., Психология. - Μ., 2008. - С. 384-390; Данилова Н.Н., Психофизиология. - Μ., 2000. - С. 277.-281): сила і слабкість, врівноваженість та неврівноваженість, рухливість та інертність. В наслідок чого, виділяється чотири основні типи вищої нервової діяльності (ВНД): слабкий (С), сильний неврівноважений (СН), сильний врівноважений рухливий (СВР), сильний врівноважений інертний (СВІ). Ці типи ВНД І.П. Павлов вважає загальними для тварин і людей, представляючи їх як сукупний прояв генетичних властивостей організмів, так і тих, які виникають впродовж життя завдяки рефлекторному впливу першої сигнальної системи. Для визначення типів ВНД у великої рогатої худоби використовують позакамерний метод вироблення рухово-харчових умовних рефлексів (Макаров А.С. Методическое пособие по определению наличных типов высшей нервной деятельности у крупного рогатого скота внекамерным методом. - Казань, 1968. - 30 с.), при цьому проводять спостереження за орієнтуванням тварин у незнайомому місці та досліджують набуття харчового рефлексу у нових умовах. Орієнтувальний рефлекс характеризує поведінку тварини та її пристосувальну здатність до умов зовнішнього середовища. У дослідженнях орієнтувального рефлексу враховується тривалість руху чи спокою тварин (у хвилинах та секундах), одночасно визначається діапазон рефлексу (на площі поверхні розділеної на чотири рівні частини): короткий, помірний та широкий. Вивчення вироблення та згасання позитивного натурального харчового рефлексу, яке проводиться у кілька етапів (привчання, закріплення та згасання), дає можливість визначити: силу процесу збудження; силу гальмівного процесу; урівноваженість процесів збудження і гальмування; рухливість нервових процесів. І.П. Павлов запропонував використовувати свою класифікацію типів ВНД паралельно з класифікацією темпераментів за Гіпократом, яка основана на ролі тої чи іншої рідини в організмі, і яка за своєю суттю є вегетативною класифікацією темпераментів: меланхолійного, який на давньогрецькій мові означає - чорна жовч; холеричного - відповідає жовтій жовчі; сангвінічного - за назвою крові; флегматичного - походить від лімфи. Тим самим І.П. Павлов фактично підкреслює роль вегетативної функції у походженні типів ВНД. Таким чином, відмінності типів ВНД у тварин зумовлені різницею у напрузі метаболізму. З наведеного вище стає зрозумілою необхідність доповнення чітко визначених даних вироблення умовних рефлексів тварин інформацією про хід обмінних процесів в організмі. Відповідно до сучасних уявлень активні форми кисню є проміжними продуктами аеробного метаболізму. В організмі тварин і людини функціонує система захисту від дії реакційно здатних кисневих метаболітів, до якої належать низькомолекулярні антиоксиданти та антиоксидантні ферменти. 2 UA 95798 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Система антиоксидантного захисту відповідає за регуляцію інтенсивності радикалоутворення та знешкодження продуктів пероксидації, представлена комплексом неферментних антиоксидантів і спеціалізованих ферментів - антиоксидантів. У всіх клітинах еукаріот містяться потужні ферментні антиоксиданти, серед яких можна виділити три основні групи - супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази. Водночас, в клітинах присутні чисельні спеціалізовані антиоксидантні ферменти, які реагують з оксидантними сполуками, сприяючи їх детоксикації. Супероксиддисмутази (СОД) становлять групу ферментів, які каталізують реакцію дисмутації супероксидного радикалу з утворенням пероксиду водню і молекулярного кисню. На даний час відомо два класи СОД - Сu, Zn-СОД, що локалізуються переважно у цитозолі еукаріотичних клітин і позаклітинних рідинах (плазмі, лімфі, синовіальній рідині) та Мn-СОД, яка міститься у мітохондріях. Оскільки при функціональній активності супероксиддисмутаз утворюється пероксид водню, ці ферменти діють узгоджено з ферментами, які розкладають Н2О2. Ферментом, який контролює рівень пероксиду водню (Н 2О2) у клітинах, є глутатіонпероксидаза (ГПО). Окрім Н2О2, вона каталізує реакції гідролізу пероксидів жирних кислот, а також пероксиди білкового і нуклеїнового походження. Концентрація обох ферментів антиоксидантного захисту організму (СОД, ГПО) у крові залежить від кількості утворених радикалів і відповідає рівню напруги обміну речовин. Отже, наведені вище відомості свідчать про те, що застосування заявленого способу дозволить об'єктивно встановлювати типи ВНД у бугайців м'ясних порід при вирішенні питання відбору найбільш перспективних для розведення тварин, на основі фізіологічних критеріїв варіабельності формування умовних рухово-харчових рефлексів у кореляції з даними вмісту ферментів антиоксидантного захисту у крові. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником виявлено технічні рішення, які містять суттєві ознаки, спільні із заявленим способом визначення типів вищої нервової діяльності у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби (Макаров А.С. Методическое пособие по определению наличных типов высшей нервной деятельности у крупного рогатого скота внекамерным методом. - Казань, 1968. - 30 с.), який передбачає застосування позакамерної методики досліджень рухово-харчових умовних рефлексів. Однак, наявність зазначених, спільних із прототипом ознак недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які за сукупністю ознак повністю співпадають із заявленим способом, не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію корисної моделі - "Новизна". У патентній і науково-теоретичній інформації не знайдено технічних рішень, які б містили ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що додатково визначають активність ферментів антиоксидантного захисту організму - глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази у крові, і за комплексом параметрів судять про приналежність тварин до 4-х основних типів ВНД, при цьому: - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,8-2,6 у. о., врівноваженість - 2,7-2,5 у. о., рухливість - 2,8-2,6 у. о., активність глутатіонпероксидази - 440-380 мкмоль/хв. GSH на 1г Нb та супероксиддисмутази - 0,500-0,485 % блок, реак/1 г Нb, відносять до сильного врівноваженого рухливого типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,3-2,1 у. о., врівноваженість - 2,2-2,0 у. о., рухливість - 1,1-1,0 у. о., активність глутатіонпероксидази - 460-440 мкмоль/хв. GSH на 1г Нb та супероксиддисмутази - 0,530-500 % блок, реак/1 г Нb, відносять до сильного врівноваженого інертного типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,3-2,1 у. о., врівноваженість - 1,1-1,0 у. о., рухливість - 1,3-1,1 у. о., активність глутатіонпероксидази - 380-350 мкмоль/хв. GSH на 1г Нb та супероксиддисмутази - 0,485-0,475 % блок, реак/1 г Нb, відносять до сильного неврівноваженого типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 1,1-1,0 у. о., врівноваженість та рухливість - по 1,3-1,1 у. о., активність глутатіонпероксидази нижче 350 мкмоль/хв. GSH на 1г Нb та супероксиддисмутази нижче 0,475 % блок, реак/1 г Нb, відносять до слабкого типу ВНД. При цьому визначення типів вищої нервової діяльності у бугайців здійснюють починаючи з 6-ти місячного віку. Заявлений спосіб належить до сільського господарства, а саме способів визначення типів вищої нервової діяльності у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби на основі оцінки параметрів вироблення рухово-харчових умовних рефлексів та біохімічних показників крові і може бути застосований у скотарських господарствах різних форм власності, спрямованих на 3 UA 95798 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 виробництво яловичини для оцінки продуктивних можливостей тварин, а також у селекційній роботі для відбору найбільш перспективного, для розведення, молодняку з метою підвищення ефективності галузі. Повністю відповідає критерію корисної моделі - "Промислова придатність". Реалізацію заявленого способу здійснюють наступним чином. У господарстві, де необхідно визначити типи вищої нервової діяльності (ВНД): - формують дослідну групу з бугайців, які досягли 6-ти місячного віку; - у піддослідних тварин вранці, перед годівлею, з яремної вени відбирають кров для аналізу у лабораторії, на активність ферментів антиоксидантної системи захисту організму глутатіонпероксидази (ГПО) та супероксиддисмутази (СОД); - безпосередньо на фермі проводиться вивчення становлення рухово-харчових умовних рефлексів, для чого добре освітлене і без зайвих предметів і тварин приміщення обладнують захисною ширмою із дощок висотою 2 метри, поблизу від вхідних дверей, а спостереження за тваринами здійснюють через прорізи в захисній ширмі, поряд з якою на висоті 30 см від підлоги встановлюють дерев'яну годівницю (у досліді використовується не більше 5-6 тварин на добу, щоб не порушувати на тривалий час стереотип утримання і годівлі тварин), при цьому оцінюють прояв орієнтувального рефлексу та його діапазон (короткий, помірний, широкий), вироблення натурального харчового рефлексу у кілька прийомів (привчання тварини підходити до годівниці, закріплення та згасання); - порівнюючи та аналізуючи отримані показники (сила нервових процесів, врівноваженість, рухливість та активність глутатіонпероксидази (ГПО) та супероксиддисмутази (СОД)) тварин розподіляють за 4 основними типами ВНД - сильний врівноважений рухливий (СВР), сильний врівноважений інертний (СВІ), сильний неврівноважений (СН), слабкий (С). Ефективність заявленого способу підтверджена прикладом конкретного виконання. Дослідження проводили в ТОВ "Агрофірма „Добросин" Жовківського району Львівської області на бугайцях м'ясного напряму продуктивності початкового періоду відгодівлі у віці 6 місяців. У бугайців визначали типи вищої нервової діяльності (ВНД), застосовуючи позакамерну методику вироблення рухово-харчових умовних рефлексів (Макаров А.С. Методическое пособие по определению наличных типов высшей нервной деятельности у крупного рогатого скота внекамерным методом. - Казань, 1968. - 30 с.). Для цього, безпосередньо на фермі, проводили вивчення становлення рухово-харчових умовних рефлексів, для чого добре освітлене і без зайвих предметів і тварин приміщення, було обладнане захисною ширмою із дощок висотою 2 метри, поблизу від вхідних дверей, а спостереження за тваринами здійснювали через прорізи в захисній ширмі, поряд з якою на висоті 30 см від підлоги було встановлено дерев'яну годівницю (у досліді використовується не більше 5-6 тварин на добу, щоб не порушувати на тривалий час стереотип утримання і годівлі тварин), при цьому оцінювали прояв орієнтувального рефлексу та його діапазон (короткий, помірний, широкий), вироблення натурального харчового рефлексу у кілька прийомів (привчання тварини підходити до годівниці, закріплення та згасання). У досліді брали участь спеціально підготовлені особи, які доглядали за тваринами. Внаслідок проведеної роботи визначено 4 дослідні групи тварин за такими основними типами ВНД: 1 - сильний врівноважений рухливий, 2 - сильний врівноважений інертний, 3 сильний неврівноважений, 4 - слабкий. Для тварин сильного врівноваженого рухливого типу ВНД сила нервових процесів становила 2,7±0,1 у. о., врівноваженість - 2,5±0,2 у. о., рухливість - 2,7±0,1 у. о. У тварин сильного врівноваженого інертного типу ВНД сила нервових процесів становила 2,2±0,2 у. о., врівноваженість - 2,1±0,2 у. о., рухливість -1,0±0,0 у. о. У бугайців сильного неврівноваженого типу ВНД сила нервових процесів становила 2,1±0,2 у. о., врівноваженість - 1,0±0,1 у. о., рухливість -1,2±0,2 у. о. Для бугайців волинської м'ясної породи слабкого типу показники умовно-рефлекторної діяльності становили: сила нервових процесів - 1,0+0,0 у. о., врівноваженість та рухливість - по 1,2±0,2 у. о. У дослідних груп тварин визначали активність антиоксидантних ферментів у крові: глутатіонпероксидази (Моин В.М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах / В.М. Моин // Лаб.дело. - 1986. - №12. - С. 15-16) та супероксиддисмутази (Дубинина Е.Е. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов / Е.Е. Дубинина, Л.Я. Сальникова, Л.Ф. Ефимова // Лаб. дело. - 1983. - №10. - С. 30-33). 4 UA 95798 U 5 10 15 20 Супероксидисмутаза (СОД) основний фермент в системі антиоксидантного захисту організму. Вона каталізує перетворення супероксидних аніон-радикалів з утворенням пероксиду водню і молекулярного кисню. Показники крові у тварин всіх дослідних груп були в межах величини фізіологічної норми. Дані активності супероксиддисмутази представлені на Фіг. 1, де по осі X відкладені групи тварин в залежності від типу вищої нервової діяльності (1 - СВІ, 2 - СВР, 3 - СН, 4 - С), а по осі Υ активність ферменту (% блок, реак./1 г Hb). З аналізу даних активності супероксиддисмутази видно, що вона є найвищою у бугайців сильного врівноваженого типу і найнижчою у бугайців слабкого. Таким чином, різниця в активності ферменту у слабкого типу (4 - групи) у порівнянні з 1, 2 та 3 становить - 27,1, 22,4 та 21,1 %. Система антиоксидантного захисту (АОЗ) належить до ключових регуляторних систем тваринного організму, оскільки протидіє процесам ПОЛ і таким чином сприяє збереженню структурних характеристик мембран. Ферментом, який контролює рівень Н 2О2 у клітинах, є глутатіонпероксидаза (ГПО). Окрім Н2О2, вона каталізує реакції гідролізу пероксидів жирних кислот, а також пероксиди білкового і нуклеїнового походження. Аналізуючи дані про активність глутатіонпероксидаз (ГПО), які представлені на Фіг. 2, де по осі X відкладені групи тварин в залежності від типу вищої нервової діяльності (1 - СВІ, 2 - СВР, 3 - СН, 4 - С), а по осі Υ - активність ферменту (мкмоль/хв GSH на 1г Нb), виявлено аналогічну закономірність, як і для (СОД). Тобто, найвища активність ферменту відзначається у бугайців сильного врівноваженого типу, а найнижчу активність ГПО встановлено у бугайців слабкого типу, яка в порівнянні з тваринами 1, 2, 3 груп менша, відповідно, на 23,5; 20,5 та 7,0. Таким чином, у бугайців представників 4-х основних типів вищої нервової діяльності встановлено чітку градацію активності ферментів антиоксидантного захисту організму глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази (Таблиця 1). 25 Таблиця 1 Залежність активності ферментів антиоксидантного захисту від типу вищої нервової діяльності у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби 6-ти місячного віку Групи тварин 1 2 3 4 30 Типи вищої нервової діяльності СВІ СВР СН С Активність ферментів антиоксидантного захисту Глутатіонпероксидази Супероксиддисмутази % мкмоль/хв. GSH на 1г Нb блок, реак/1 г Нb 440-460 0,530-0,500 440-380 0,500-0,485 380-350 0,485-0,475 350 і нижче 0,475 і нижче Отже, застосування заявленого способу дозволяє ефективно та об'єктивно визначати чотири типи вищої нервової діяльності у бугайців м'ясних порід, починаючи з 6-ти місячного віку, на основі параметрів вироблення рухово-харчових умовних рефлексів та активності ферментів антиоксидантного захисту - глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази у крові. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 1. Спосіб визначення типів вищої нервової діяльності (ВНД) у бугайців м'ясних порід великої рогатої худоби, що включає застосування позакамерної методики оцінювання вироблення рухово-харчових умовних рефлексів, на основі встановлення сили нервових процесів, врівноваженості процесів збудження і гальмування, рухливості нервових процесів, який відрізняється тим, що додатково визначають активність ферментів антиоксидантного захисту організму - глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази у крові, і за комплексом параметрів судять про приналежність тварин до 4-х основних типів ВНД, причому: - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,8-2,6 у. о., врівноваженість - 2,7-2,5 у. о., рухливість - 2,8-2,6 у. о., активність глутатіонпероксидази - 440-380 мкмоль/хв. GSH на 1 г Нb та супероксиддисмутази - 0,500-0,485 % блок, реак./1 г Нb, відносять до сильного врівноваженого рухливого типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,3-2,1 у. о., врівноваженість - 2,2-2,0 у. о., рухливість - 1,1-1,0 у. о., активність глутатіонпероксидази - 460-440 мкмоль/хв. GSH на 1 г Нb та супероксиддисмутази - 0,530-0,500 % блок, реак./1 г Нb, відносять до сильного врівноваженого інертного типу ВНД; 5 UA 95798 U 5 - тварин, у яких сила нервових процесів становить 2,3-2,1 у. о., врівноваженість - 1,1-1,0 у. о., рухливість - 1,3-1,1 у. о., активність глутатіонпероксидази - 380-350 мкмоль/хв GSH на 1 г Нb та супероксиддисмутази - 0,485-0,475 % блок, реак./1 г Нb, відносять до сильного неврівноваженого типу ВНД; - тварин, у яких сила нервових процесів становить 1,1-1,0 у. о., врівноваженість та рухливість по 1,3-1.1 у. о., активність глутатіонпероксидази нижче 350 мкмоль/хв GSH на 1 г Нb та супероксиддисмутази нижче 0,475 % блок, реак/1 г Нb, відносять до слабкого типу ВНД. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що визначення типу вищої нервової діяльності у бугайців здійснюють починаючи з 6-ти місячного віку. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6