Lactobacillus casei imb в-7280 – штам для створення пробіотичного препарату із антибактеріальною та імуномодулювальною дією

Реферат: Lactobacillus casei IMB B-7280 - штам для антибактеріальною та імуномодулювальною дією. створення пробіотичних препаратів із UA 98881 U (54) LACTOBACILLUS CASEI IMB В-7280 - ШТАМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРОБІОТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ ІЗ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЮ ТА ІМУНОМОДУЛЮВАЛЬНОЮ ДІЄЮ UA 98881 U UA 98881 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до біотехнології, медицини та ветеринарії і стосується отримання штаму Lactobacillus casei IMB В-7280, який може використовуватись для створення пробіотичних препаратів із антибактеріальною та імуномодулювальною дією. Відомо, що L. casei є коменсальним мікроорганізмом, який можна виявити в кишечнику, піхві та уретрі клінічно здорових осіб (Anukam et al. 2006; Voravuthikunchai et al. 2006). Відомо, що комплексна терапія хворих на інфекційно-запальні процеси урогенітального тракту, частота яких залишається високою і не має чіткої тенденції до зниження, включає як системне застосування антибактеріальних препаратів, так і стимуляцію неспецифічної резистентності організму шляхом використання імуномодулювальних препаратів різної природи. Найбільша питома вага серед збудників урогенітальних інфекційно-запальних захворювань належить умовно патогенним мікроорганізмам, підвищення агресивності яких частіше відбувається внаслідок порушення мікробіоценозу, коли зменшується кількість коменсальних кисломолочних та біфідобактерій, та/або імуносупресії. У зв'язку з цим існує значний інтерес до застосування при цих захворюваннях кисломолочних бактерій як пробіотичних засобів як для відновлення та збереження збалансованої урогенітальної мікрофлори, так і як імуномодуляторів природного походження. Тому створення препаратів пробіотиків на основі коменсальних бактерій групи GRAS (нешкідливих), до яких належать непатогенні лактобактерії (ЛАБ), із одночасно заявленими антибактеріальними та імуномодулювальними властивостями є перспективним напрямком біотехнології. До того ж пробіотичні препарати на основі ЛАБ можуть застосовуватись місцево (шляхом введення у піхву), а розробка неінвазивних методів лікування, як відомо, є актуальною задачею медицини. Імуномодулювальна активність деяких штамів ЛАБ уже є визначеною. Встановлено, що вона пов'язана насамперед із взаємодією їх структурних компонентів з патернрозпізнавальними рецепторами (рецепторами до патогенасоційованих молекулярних патернів патогенних мікроорганізмів; ендогенних лігандів, асоційованих з пошкодженням молекулярних патернів або лігандів, асоційованих з небезпекою молекулярних патернів), які експресовані на поверхні імунних клітин. Саме такі рецепторно-лігандні взаємодії за рахунок, насамперед, балансування продукції цитокінів різних груп (Тh1- та Тh2-типу, про- та протизапальних цитокінів) можуть забезпечити розвиток ефективної гуморальної та клітинної імунної відповіді при інфекційних захворюваннях. Відомо про високу ефективність та безпечність застосування пробіотиків при урогенітальних інфекціях. Штами L. rhamnosus GR-1, L. fermentum RC-14, L. paracasei CRL 1289 та L. crispatus CTV-05 in vitro або на моделі тварин продемонстрували високу ефективність проти збудників інфекційних захворювань урогенітального тракту (Osset J. et al., 2001; Reid G. et al., 2001; Reid G. et al., 2001; Gardiner GE et al., 2002; Zárate G. et al., 2007). Ефективність та безпечність L rhamnosus GR-1 та L. fermentum RC-14 при лікуванні хворих доведена також результатами клінічних досліджень (Reid G. et al., 1995, 2001). Ефективними у профілактиці урогенітальних інфекцій виявились також штами L. casei Shirota та L. crispatus CTV-05 (Falagas M.E. et al., 2006). Такі штами як L. casei GR-1 (McGroarty J.A. et al., 1988); L. casei var rhamnosus (Kovachev S, Dobrevski-Vacheva R, 2013); L. casei rhamnosus (Lcr35) (Petricevic L. et al., 2013); L. casei ATCC 27216 (Anokhina I.V. et al., 2007) також мали антибактеріальну ефективність відносно патогенних мікроорганізмів, збудників інфекційних хвороб урогенітального тракту. L. casei GR-1 пригнічує ріст уропатогенних бактерій та розглядається як штам, який може використовуватись у клініці для корекції мікрофлори урогенітального тракту. L. casei var rhamnosus нормалізує мікробіоценоз піхви, що попереджує рецидиви бактеріального вагінозу. L. casei rhamnosus (Lcr35) нормалізує мікробіоценоз піхви при вагінозах. Із зазначених вище пробіотичних штамів лише L. casei Shirota має досліджену імуномодулювальну дію, пов'язану з індукцією продукції інтерферону у низьких тирах та впливом на показники клітинного імунітету (Cross M.L. et al., 2004). На українському фармацевтичному ринку представлена група пробіотиків для інтравагінального використання на основі молочнокислих бактерій вітчизняного виробництва: Лактоваг супозиторії Печаєвські (молочнокислі бактерії; Україна), Біфолактм супозиторії Печаєвські (L. acidophilus та Bifidobacterium; Україна), Лабілакт (молочнокислі бактерії та біфідобактерії, Україна); Симбітер-2 (лакто- та біфідобактерії, пропіоново- та оцтовокислі бактерії, Україна), а також закордонного виробництва: Гінолакт (L. plantarum P 17630; Італія); Біокап Фемі (В. bifidum, L. plantarum, L. acidophilus, L. salivarius, L. casei, L. rhamnosus; Winclove Bio Industries, Нідерланди); Фермалак (L. rhamnosus R0011, Yogurt Culture Rosell: Streptococcus thermophilus і L. delbrueckii subsp. bulgaricus; Канада), Вагілак (L. acidophilus, L. rhamnosus, Streptococcus thermophilus, L. delbrueckii subsp. bulgaricus; Канада), Вагісан капсули вагінальні (L. rhamnosus GR-1™ і L. reuteri RC-14™, Хорватія) тощо, які мають як протипоказання, так і 1 UA 98881 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 побічну дію. Визначено антибактеріальну ефективність цих пробіотичних препаратів, але стосовно більшості з них не досліджено, чи впливають вони на стан системи імунітету, порушення якого часто супроводжує перебіг інфекційних захворювань. В основу корисної моделі поставлена задача відбору для створення пробіотичного препарату штаму L. casei IMB В-7280, який in vivo ефективно пригнічує ріст умовно патогенних мікроорганізмів, збудників інфекційних хвороб урогенітального тракту, а також має імуномодулювальні властивості, пов'язані з високим рівнем здатності вирівнювати дисбаланс між Th1/Th2 імунною відповіддю в разі того чи іншого рівня її порушення внаслідок розвитку патологічного процесу. На відміну від штамів-прототипів - L. casei var rhamnosus, L. casei GR-1, L. casei rhamnosus (Lcr35) та L. casei ATCC 27216 - штам L. casei IMB В-7280 має одночасно охарактеризовані як антибактеріальні, так і імуномодулювальні властивості. На відміну від штаму L. casei Shirota запропонований нами штам має ширший спектр імуномодулювальної дії, оскільки впливає не лише на продукцію інтерферону, а й на цитокіни Тh1-(інтерлейкін-12, інтерферон-) та Тh2-(інтерлейкін-4) типу, а також змінює показники як вродженого, так і набутого імунітету на локальному та системному рівнях при урогенітальних інфекціях. Технічним результатом корисної моделі є отримання штаму L. casei IMB В-7280 для створення пробіотичного препарату для підвищення ефективності лікування хворих на інфекційні захворювання внаслідок одночасного впливу пробіотичного штаму на збудників інфекційних хвороб на розвиток імунної відповіді до них на локальному та системному рівнях. Поставлена задача вирішується тим, що заявлений штам L. casei IMB В-7280 може бути використаний для створення пробіотичного препарату із антибактеріальними та імуномодулювальними властивостями при інфекційних захворюваннях. L. casei IMB В-7280 виділений самостійно в лабораторних умовах із асоційованої культури під час лабораторних досліджень ферментованого біологічного матеріалу і знаходиться в колекції живих культур Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ. Відомо, що L. casei IMB В-7280 має антагоністичні властивості in vitro стосовно широкого спектра патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, збудників урогенітальних інфекційних хвороб, а також за фізіологічної норми є індуктором "пізнього" інтерферону та активатором макрофагів, що встановлено на моделі інтактних мишей внаслідок використання штаму per os (див. Патент № 93133). Штам нерухливий, не утворює спор, має паличкоподібну форму, позитивно фарбується за Грамом та є каталазонегативним. Росте на середовищі MRS (Man-Rogosa-Sharpe) у широкому діапазоні рН 1,0-9,0 (оптимум рН 5,5-6,5) при 38,0±1,0 °C протягом 18-24 год.; а також на посівних середовищах № 1, 2 або на капустяному середовищі. До складу середовища MRS входять (г/л): дріжджовий екстракт - 10; м'ясна вода - 100 мл; пептон - 10; глюкоза - 20; CH3COONa - 5; K2НРО4 - 2; MgSO4 - 0,2; MnSO4 - 0,05; амоній лимоннокислий - 2; твін-80 - 1 мл (штам можна вирощувати на середовищі без твіну-80), вода дистильована - до 1 л. рН середовища до стерилізації дорівнює 6,6-6,8 (після стерилізації - 6,26,6). З метою отримання щільнішого середовища до MRS добавляють 2 % агару. Модифіковане середовище MRS: в 200 мл дистильованої води розчиняють 0,05 г MnSO 4, 0,2 г MgSO4, 0,2 г цистеїну, 2 г K2НРО4, 2 г цитрату амонію, 5 г CH3COONa, 20 г глюкози, 10 г пептону. Добавляють також 1 мл твіну-80 (попередньо розчиняють окремо в невеликій кількості гарячої дистильованої води), 50 мл дріжджового автолізату, по 100 мл екстракту печінки та м'ясного екстракту. Об'єм рідини доводять дистильованої водою до 500 мл та добавляють 500 мл гідролізованого молока, рН дорівнює 6,2-6,8. Середовище фільтрують та стерилізують. До складу посівного середовища № 1 (г/л) входять: ферментаційний гідролізат харчових + дріжджів - 100; NH2 - 0,5; K2НРО4 - 3,0; MgSO4 - 0,5; CH3COONa - 7,5; сахароза - 10,0; рН середовища до стерилізування дорівнює 6,5-6,8, дистильована вода добавляється до 1 л. До складу посівного середовища № 2 (г/л) входять: ферментаційний гідролізат соєвого + шроту або муки - 1 л; NH2 - 0,5; дріжджовий екстракт - 2,0; K2НРО4 - 2,2; KН2РО4 - 1,7; NaCl - 3,0; MgSO4 - 0,12; глюкоза - 5,0; рН дорівнює 6,7-6,8 (до стерилізації). До складу капустяного середовища входить 200 г ретельно подрібненої білокачанної капусти, яку кип'ятять протягом 10 хв в 1 л водопровідної води, проціджують через подвійний шар марлі, фільтрують через складчастий фільтр, добавляють 2 % глюкози та 1 % пептону. L. casei IMB В-7280 є факультативним аеробом. Стаціонарна фаза росту цього штаму починається через 10 год. після інокуляції у середовище MRS. Штам зберігається протягом 2 років і більше в ліофілізованому стані в запаяних ампулах. Захисне середовище під час ліофільного висушування: сахароза 10 %, желатин 1 %, рН 7,0±0,2. Штам накопичує молочну кислоту. Зброджує широкий спектр вуглеводів і спиртів: глюкозу, фруктозу, глюконат натрію, 2 UA 98881 U 5 10 15 20 25 30 35 40 лактозу, мальтозу, галактозу, целобіозу, глюкозу, рамнозу, рибозу, цукрозу, трегалозу, манозу, манітол, саліцин, однак не зброджує крохмаль, арабінозу, рафінозу, мелібіозу, ксилозу. Тинкторіальні, культурально-морфологічні та фізіолого-біохімічні властивості штаму L. casei IMB В-7280 відповідають тим, які наведені у визначнику бактерій Bergey для L. casei. Ідентифікація монокультури L. casei IMB В-7280 за допомогою визначення нуклеотидної послідовності гена 16S рДНК методом секвенування також підтвердила її належність до даного виду. Генетичний паспорт штаму L. casei IMB В-7280: L. casei IMB B-7280 є стійким до дії жовчі (у концентрації від 0,1 до 40 %), шлункового соку (у концентрації 0,1-4 %), ферментів підшлункової залози (у концентрації від 0,1 до 4 %), а також фенолу. Часткове пригнічення росту штаму відбувається під дією шлункового соку у концентрації від 5 до 75 %. L. casei IMB В-7280 виявився стійким до деяких антибіотиків цефалоспоринового ряду (цефтазидиму), фторхіналонів (налідиксової кислоти, спарфлоксацину), нітрофуранів (фурадоніну та фузидину), глікопептидам (тейкопланину) та сульфаніламідам (сульфатіазолу). До деяких антибіотиків цефалоспоринового ряду (цефалексину, цефуроксиму, цефотаксиму цефтибутену та цефепиму), фторхіналонів (офлоксацину та орфлоксацину), аміноглікозидів (неоміцину, канаміцину, тобраміцину та гентаміцину), тетрациклінів (тетрацикліну та доксоцикліну), а також до меропінему цей штам був помірночутливим. L. casei IMB В-7280 виявився чутливим до деяких антибіотиків пеніцилінового ряду (пеніциліну, карбеніциліну, азоциліну, амоксиклаву, тикарциліну, клавуланової кислоти, еритроміцину) та макролідів (кларитроміцину та рокситроміцину). L. casei IMB В-7280 має високу адгезивність до еритроцитів периферійної крові клінічно здорових донорів (індекс адгезії (ІА) становить 4,78±0,47 ум. од.) та епітеліоцитів (ІА становить 7,18±0,50 ум. од.), що свідчить про перспективність його використання у пробіотичних препаратах. Біобезпечність цього штаму є доведеною на експериментальних моделях інтактних мишей 7 10 лінії Balb/c. При введенні per os штаму одноразово у дозах 1×10 та 1×10 кл/тварину 9 11 одноразово або щодоби у концентрації 5×10 кл/тварину (2,5×10 кл/кг) протягом 15 діб усі миші залишалися живими протягом 75 діб (термін спостереження), не змінювалась їх вага, а також вага їх внутрішніх органів (селезінки, нирок) і поведінка (рухливість, відношення до їжі, реакція на світло, режим сну). Штам не висівався із периферійної крові тварин, яким його вводили. Антагоністичні властивості L. casei IMB В-7280 in vivo визначено на моделі експериментальної урогенітальної інфекції у мишей, яку моделювали однократним введенням у 7 піхву Staphylococcus aureus 8325-4 із плазмідою стійкості до гентаміцину в дозі 5×10 6 кл/тварину. Суспензію L. casei IMB В-7280 у 0,15 М NaCl (30 мкл) вводили у піхву мишей (1×10 кл/тварину) через 24 год. після інфікування щодоби протягом 7 діб. Інфікованим мишам іншої 6 групи суспензію L. casei IMB В-7280 у 0,15 М NaCl вводили у піхву (1×10 кл/тварину, 30 мкл) та 6 per os (1×10 кл/тварину, 500 мкл) щодоби протягом 7 діб. Окремо сформовано ще дві групи порівняння: 1) інфіковані миші, яким у піхву вводили 0,15 М NaCl; 2) інтактні миші, яким у піхву вводили 0,15 М NaCl (контроль). 3 UA 98881 U 5 10 15 Встановлено, що із піхви інфікованих мишей S. aureus 8325-4 висівався на середовище BAIRD-PARKER-Agar (Merck, Німеччина) із 15 мкг/мл гентаміцину у сталій кількості протягом усього терміну спостереження (1-12 доба) (таблиця). Як видно із даних таблиці, інфікування мишей стафілококом призводило також до зростання протягом 1-12 діб кількості умовно патогенних мікроорганізмів, які висівались із піхви на елективних середовищах: BAIRDPARKER-Agar (Німеччина) для стафілококів, KF-STREPROCOCCUS-Agar (Німеччина) для стрептококів, САБУРО та ЕНДО. Натомість спостерігали зменшення у піхві інфікованих мишей кількості лакто- та біфідобактерій. Після введення інфікованим мишам L. casei IMB В-7280 кількість лакто- та біфідобактерій у піхві збільшувалась протягом усього терміну спостереження, але кількість S. aureus 8325-4 навпаки зменшувалась. Так, після введення інфікованим мишам штаму лише у піхву S. aureus 8325-4 висівався у меншій кількості на 1, 3, 6 та 9 добу, але взагалі не висівався на 12 добу порівняно з інфікованими мишами, які замість штаму отримували 0,15 М NaCl (таблиця). Антагоністична активність L. casei IMB В-7280 стосовно S. aureus 8325-4 підвищувалась у випадку коли інфікованим мишам вводили цей штам одночасно у піхву та per os. У разі саме такої схеми застосування L. casei IMB В-7280 із піхви інфікованих мишей S. aureus 8325-4 висівався в значно меншій кількості на 1, 3 та 6 добу порівняно з інфікованим мишами, які отримували 0,15 М NaCl, але не висівався взагалі на 9 та 12. Таблиця Зміна спектра мікроорганізмів, які висівались із піхви інфікованих мишей, під впливом L. casei IMB В-7280 Групи мишей/термін спостереження, доба Інтактні 1 доба 3 доба 6 доба Інфіковані 9 доба 12 доба 1 доба 3 доба Інфіковані, отримували L. 6 доба casei IMR B9 доба 7280 у піхву 12 доба 1 доба Інфіковані, 3 доба отримували L. 6 доба casei IMB В9 доба 7280 у піхву та 12 per os доба Кількість мікроорганізмів, log КУО/мл/селективне середовище BAIRDBAIRDKFPARKERPARKERSTREPROCOCCUSЕНДО САБУРО Agar з Agar Agar гентаміцином 2,51±0,08 0 2,08±0,04 1,08±0,05 2,07±0,04 4,54±0,08* 3,61±0,02 3,53±0,05* 1,60±0,04* 2,63±0,05* 4,30±0,05* 3,22±0,01 3,45+0,03* 1,48±0,04* 1,48±0,02 4,25±0,07* 3,25±0,04 3,34±0,07* 1,48±0,06* 2,18±0,08 4,22±0,11* 3,28±0,02 3,26±0,11* 1,30±0,00 2,34±0,05 4,19±0,09* 3,48±0,03 3,22±0,08* 1,48±0,04* 1,90±0,02 2,11±0,02˙ 1,60±0,03˙ 1,90±0,04˙ 2,08±0,01˙ 2,51±0,02˙ 2,34±0,02˙ 2,24±0,01˙ 1,20±0,01˙ 2,72±0,07˙ 2,26±0,20˙ 3,32±0,09˙ 3,22±0,14˙ 1,00±0,00˙ 0 1,00±0,00˙ 0 1,62±0,03˙* 0 1,29±0,07˙* 1,49±0,07˙* 2,43±0,05˙ 0 2,91±0,15˙ 1,05±0,08˙ 1,06±0,05˙* 2,65±0,04˙ 1,90±0,06˙ 1,96±0,02˙ 1,62±0,04˙ 2,07±0,04˙ 1,88±0,07˙ 1,62±0,03˙ 0 2,62±0,02˙ 2,37±0,06˙ 2,17±0,07˙ 2,64±0,09˙ 1,32±0,11 0 0 0 1,31±0,02˙* 1,09±0,02˙* 1,12±0,03˙* 1,05±0,03˙* 1,99±0,03˙ 0 2,67±0,08˙ 0 0 Примітки: 1. * - різниця вірогідна відносно показників для інтактних мишей (р < 0,05); 2. ˙ - різниця вірогідна відносно показників для інфікованих мишей (р < 0,05). 20 25 Із піхви інфікованих мишей, які отримували штам L. casei IMB В-7280 у піхву або у піхву та per os, у меншій кількості висівались мікроорганізми на елективному середовищі BAIRDPARKER-Agar (Німеччина) для стафілококів, на середовищі KF-STREPROCOCCUS-Agar (Німеччина) для стрептококів, а також грибна флора (на середовищі САБУРО) та коліморфні бактерії (на середовищі ЕНДО) (таблиця). Під впливом L. casei IMB В-7280 кількість стафілококів, стрептококів та коліморфних бактерій, які висівались із піхви інфікованих мишей, 4 UA 98881 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 зменшувалась до рівня показників контролю (інтактних мишей), але грибна флора висівалась у нижчій кількості, ніж у контролі. Встановлено, що за експериментальної урогенітальної інфекції S. aureus 8325-4 висівався також із нирок та кишкового вмісту інфікованих мишей, що встановлено на 1, 3, 6, 9 та 12 добу (термін спостереження). Однак після введення інфікованим мишам L. casei IMB В-7280 у піхву або у піхву та per os із нирок S. aureus 8325-4 не висівався протягом усього терміну спостереження. Спостерігали зменшення кількості S. aureus 8325-4 у кишковому вмісті інфікованих мишей, які отримували штам у піхву та per os або лише у піхву, починаючи відповідно з 1 та 3 доби. S. aureus 8325-4 взагалі не висівався із кишкового вмісту після введення L. casei IMB В-7280 у піхву та per os на 6 добу, а лише у піхву - на 9. Таким чином, за експериментальної урогенітальної інфекції L. casei ІMB В-7280, який вводили у піхву або у піхву та per os, мав ефективну антагоністичну активність відносно умовно патогенних мікроорганізмів, про що свідчить суттєве зменшення у піхві, нирках та кишковому вмісті кількості S. aureus 8325-4, а також нормалізація у піхві кількості стафілококів, стрептококів та коліморфних бактерії, зменшення кількості грибної флори на тлі підвищення кількості лактота біфідобактерій. Імуномодулювальні властивості L. casei ІMB В-7280 in vivo на моделі експериментальної урогенітальної інфекції підтверджувались зміною показників вродженого та набутого імунітету. На 1, 3 та 6 добу після введення штаму інфікованим мишам зростала функціональна активність макрофагів перитонеальної порожнини, а на 6 добу у селезінці підвищувалась кількість природних кілерних клітин порівняно з інфікованими мишами, яким вводили у піхву лише 0,15 М NaCl. Під впливом L. casei ІMB В-7280 у селезінці інфікованих мишей на 3 добу підвищувалась кількість CD3+ Т-лімфоцитів та CD4+ Т-хелперів/індукторів, знижена при стафілококовій інфекції саме у цей термін спостереження; також зростав до рівня контролю імунорегуляторний індекс CD4/CD8. Після введення штаму інфікованим мишам спостерігали підвищення концентрації ІЛ12 (на 1 та 6 добу) та ІФН- (на 1 та 3 добу) у сироватці крові; однак концентрація ІЛ-4 виявилась зниженою на 1 добу порівняно з інфікованими мишами, які отримували 0,15 М NaCl. Індекс співвідношення ІФН-/ІЛ-4 збільшувався до 14,1±0,9; 23,5±1,7 та 3,0±0,5 ум. од. відповідно на 1, 3 та 6 добу після введення L. casei ІMB В-7280 інфікованим мишам проти 1,1±0,1; 2,1±0,3 та 1,3±0,5 ум. од. відповідно на 1, 3 та 6 добу в інфікованих мишей, які отримували лише 0,15 М NaCl (у контролі 3,0±0,2 ум. од.). Отримані дані свідчать про здатність штаму балансувати цитокіновий профіль організму в сторону підвищення продукції цитокінів Тh1-типу (ІФН- та ІЛ-12), які направляють розвиток імунної відповіді по клітинному типу, а також активувати клітини фагоцитарної системи та нормалізувати показники клітинної ланки імунітету, знижені внаслідок перебігу урогенітальної інфекції. Отже, підсумовуючи результати проведених досліджень можна зробити висновок, що за експериментальної інфекції, викликаної умовно патогенними мікроорганізмами, L. casei IMB В7280 мав ефективну антибактеріальну та імуномодулювальну дію. Водночас цей штам виявився високоадгезивним; стійким до дії жовчі, ферментів травлення, фенолу; проявляв різну стійкість до антибіотиків різних класів; продукував. Тому L. casei IMB В-7280 може бути використаний для створення лікувальних, лікувально-профілактичних та профілактичних медичних і ветеринарних пробіотичних препаратів з антибактеріальною та імуномодулювальною дією. Джерела інформації: Anukam K.C., Osazuwa E., Osemene G.I., Ehigiagbe F., Bruce A.W., Reid G. Clinical study comparing probiotic Lactobacillus GR-1 and RC-14 with metronidazole vaginal gel to treat symptomatic bacterial vaginosis // Microbes Infect. - 2006. - 8(12-13) - P. 2772-2776. Voravuthikunchai S.P., Bilasoi S., Supamala O. Antagonistic activity against pathogenic bacteria by human vaginal lactobacilli // Anaerobe. - 2006. - 12(5-6). - P. 221-226. Gardiner G.E., Heinemann C., Bruce A.W., Beuerman D., Reid G. Persistence of Lactobacillus fermentum RC-14 and Lactobacillus rhamnosus GR-1 but not L. rhamnosus GG in the human vagina as demonstrated by randomly amplified polymorphic DNA // Clin. Diagn. Lab. Immunol. - 2002. - 9. P. 92-96. Osset J., Bartolome R.M., Garcia E., Andreu A. Assessment of the capacity of Lactobacillus to inhibit the growth of uropathogens and block their adhesion to vaginal epithelial cells // J. Infect. Dis. 2001. - 183. - P. 485-491. Reid G., Beuerman D., Heinemann C., Bruce A.W. Probiotic Lactobacillus dose required to restore and maintain a normal vaginal flora // FEMS Immunol. Med. Microbiol. - 2001. - 32. - P. 37-41. Reid G., Bruce A.W. Selection of lactobacillus strains for urogenital probiotic applications // J. Infect. Dis. - 2001. - 183(Suppll). - P. 77-80. 5 UA 98881 U 5 10 15 20 25 30 Zárate G., Santos V., Nader-Macias M.E. Protective effect of vaginal Lactobacillus paracasei CRL 1289 against urogenital infection produced by Staphylococcus aureus in a mouse animal model // Infect. Dis. Obstet. Gynecol. - 2007. - P. 48358 Reid G., Bruce A.W., Talor M. Instillation of Lactobacillus and stimulation of indigenous organisms to prevent recurrence of urinary tract infections // Microecol. Ther. - 1995. - 23. - P. 32-45. Reid G., Bruce A.W., Fraser N., Heinemann C., Owen J., Henning B. Oral probiotics can resolve urogenital infections // FEMS Immunol. Med. Microbiol. - 2001. - 30. - P. 49-52. Falagas M.E., Betsi G.I., Tokas Т., Athanasiou S. Probiotics for prevention of recurrent urinary tract infections in women: a review of the evidence from microbiological and clinical studies // Drugs. 2006. - 66(9). - P. 1253-61. Reid G., McGroarty J.A., Angotti R., Cook R.L. Lactobacillus inhibitor production against Escherichia coli and coaggregation ability with uropathogens // Can. J. Microbiol. - 1988. - 34(3). - P. 344-351. Kovachev S., Dobrevski-Vacheva R. Effect of Lactobacillus casei var rhamnosus (Gynophilus) in restoring the vaginal flora by female patients with bacterial vaginosis - randomized, open clinical trial // Akush Ginekol (Sofiia). - 2013. - 52 Suppl 1. - P. 48-53. Petricevic L., Domig K.J., Nierscher F.J., Sandhofer M.J., Krondorfer I., Kneifel W., Kiss H. Differences in the vaginal lactobacilli of postmenopausal women and influence of rectal lactobacilli // Climacteric. - 2013. - 16(3). - P. 356-361. Anokhina I.V., Kravtsov E.G., Protsenko A.V., Yashina N.V., Yermolaev A.V., Chesnokova V.L., Dalin M.V. Bactericidal activity of culture fluid components of Lactobacillus fermentum strain 90 TS-4 (21) clone 3, and their capacity to modulate adhesion of Candida albicans yeast-like fungi to vaginal epithelial cells // Bull. Exp. Biol. Med. - 2007. - 143(3). - P. 359-362. Ganner A., Teilab D., Fray L.M. Patterns of cytokine induction by gram-positive and gram-negative probiotic bacteria. // FEMS Immunol. Med. Microbiol. - 2004. - 42 (2). - P. 173-180. Патент № 93133 Штам Lactobacillus casei IMB B-7280 - індуктор "пізнього" інтерферону та активатор макрофагів / Співак М.Я., Шинкаренко Л.М., Підгорський B.C., Горчаков В.Ю., Старовойтова C.O., Назаренко Л.М., Тимошок Н.О., Бюл. № 1, 10.01.2011, 4 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Lactobacillus casei IMB B-7280 - штам для антибактеріальною та імуномодулювальною дією. створення пробіотичних препаратів Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6 із