Фармацевтична композиція

Реферат: Винахід стосується ліпосомальної конструкції, яка містить модифікований антигенний пептид або його модифікований функціональний фрагмент, що являє собою фосфопептид тау-білка або його фрагмент, і модифікована шляхом зв'язування з жирною кислотою, вуглецевий каркас якої складається з щонайменше 10 атомів вуглецю, що полегшує вбудовування в ліпідний бішар ліпосоми, і реконструйована у ліпосомі таким чином, що пептид презентується на поверхні ліпосоми, де зазначена жирна кислота ковалентно зв'язана з кожним з кінців пептиду або пептидного фрагменту за допомогою щонайменше однієї, переважно однієї або двох амінокислот, таких, наприклад, як лізин, глутамінова кислота та цистеїн, і де пептид або фрагмент має амінокислотну послідовність, вибрану з SEQ ID NО: 2 - SEQ ID NО: 9. Крім того винахід також стосується застосування такої ліпосомальної конструкції у складі фармацевтичної композиції, зокрема вакцини, а також лікування нейродегенеративних захворювань із застосуванням такої ліпосомальної конструкції. UA 107571 C2 (12) UA 107571 C2 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід відноситься до способів і композицій, призначених для терапевтичного та діагностичного застосування при лікуванні захворювань і порушень, які викликаються або асоційовані з нейрофібрилярними сплетіннями. Зокрема, винахід відноситься до способів і композицій, призначених для терапевтичного та діагностичного застосування при лікуванні таупатій, включаючи хворобу Альцгеймера (AD). Нейрофібрилярні сплетіння є основним нейропатологічною відмітною ознакою AD. Вони утворюються в результаті агрегації гіперфосфольованого тау-білка та його конформерів. Для AD характерна ця патологія, що відрізняється цілим рядом нейрогенеративних таупатій, зокрема специфічними типами фронтотемпоральної деменції (деменція лобово-скроневого типу) (FTD). Тау-білок представляє собою легко розчинний "не укладений природним шляхом" білок, що має авідність до зв'язування з мікротрубочками (MT), підсилюючи їх скріплення та стабільність. MT мають вирішальне значення для цілісності цитоскелета нейронів і, отже, для правильного формування та функціонування нейронних ланцюгів, тобто для забезпечення здатності до пізнавання та пам'яті. Зв'язування тау-білка з MT контролюється процесом динамічного фосфолювання та дефосфолювання, що було продемонстровано головним чином in vitro і на клітинах, що не відносяться до нейронів. Внаслідок наявності великої кількості можливих сайтів фосфолювання (>80), точна роль кожного з них та ідентифікація відповідальних за їх фосфолювання кіназ залишаються в основному не з'ясованими in vivo. При AD у головному мозку таупатологія розвивається пізніше, чим амілоїдна патологія та, тому, очевидно, у відповідь на амілоїдну патологію, що представляє собою сутність гіпотези про амілоїдний каскад. Це засновано та підтверджено дослідженнями на страждаючих AD і синдромом Дауна пацієнтах і підтверджується дослідами, проведеними на трансгенних мишах з комбінованою амілоїдною і таупатологією (Lewis та ін., 2001; Oddo та ін., 2004; Ribe та ін., 2005; Muyllaert та ін., 2006; 2008; Terwel та ін., 2008). Точний час виникнення обох патологій у страждаючих AD людей, а також механізми, що зв'язують амілоїдну та таупатологію, залишаються в значній мірі не вивченими, але існує припущення про те, що в них бере участь активація нейронних шляхів передачі сигналів, які діють на або за допомогою GSK3 і cdk5, що представляють собою основні "тау-кінази" (див. огляд Muyllaert та ін., 2006, 2008). Гіпотези про те, що таупатія представляє собою не невинну побічну дію, а є основним патологічним "знаряддям" при AD, засновані на надійних генетичних, патологічних та експериментальних даних, які повністю узгоджуються один з одним: - у випадках ранньої сімейної AD, що є наслідком мутацій амілоїдного білка-попередника (APP) або пресеніліну, облігатною причиною патогенезу є нагромадження амілоїду, але незмінно патологія включає паралельну таупатію, ідентичну тій, яка має місце у випадках спорадичної AD, що починається в старшому віці, - серйозність когнітивної дисфункції та деменції корелює з таупатією, але не з амілоїдною патологією, що було підтверджено останнім часом результатами, отриманими на фазі 1 і 2 декількох клінічних досліджень, що включають PIB-PET-візуалізацію амілоїда (візуалізація методом PET (емісійна позитронна томографія) з використанням трейсера PIB (Pittsburg Compound-B)) та ідентифікацію цілого ряду "помилкових позитивів", а саме, що мають нормальну когнітивну здатність індивідуумів з високим завантаженням амілоїдом головного мозку, - при сімейній FTD таупатія провокується мутантним тау-білком і викликає нейродегенерацію безпосередньо, без амілоїдною патології, - на експериментальних створених на мишах моделях установлено, що когнітивні дефекти, обумовлені амілоїдною патологією, практично повністю усуваються при відсутності тау-білка (Roberson та ін., 2007). Узяті в сукупності відомості підтверджують гіпотезу про те, що тау-білок відіграє вирішальну роль у зниженні когнітивної функції при AD і родинних нейродегенеративних таупатіях. Найбільш широко застосовуваним лікуванням AD є пасивна імунотерапія з використанням специфічних МАт для усунення амілоїдних пептидів та їх агрегатів, які, як передбачається, є нейротоксичними або синаптотоксичними. Передбачається, що імунотерапія, спрямована на таупатологію, заснована на протидії патологічним конформерам тау-білка, які, як відомо або як передбачається, викликають нейродегенерацію. Амілоїдна патологія, що визиває AD та внутрішньонейронні агрегати гіперфосфольованого тау-білка, імовірно, мають синергічну дію на визиваючий когнітивні порушення та дегенерацію каскад патологічних подій, що приводить при AD до стану від помірного погіршення когнітивної здатності (MCI) до серйозної деменції. Таким чином, 1 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 комбінація медикаментозного лікування, спрямованого на таупатологію та спрямованого на амілоїдну патологію (або будь-яку іншу патологію), представляє собою переважний і значно більш ефективний шлях лікування AD. Відомо лише небагато інших терапевтичних підходів, спрямованих проти тау-білка, вони включають в основному застосування: - інгібіторів кіназ, які, імовірно, підвищують фосфолювання тау-білка до патологічних рівнів, - сполук, які блокують агрегацію гіперфосфольованого тау-білка в цитоплазмі. Ці підходи мають різними недоліками з позицій специфічності та ефективності, виникає проблема, пов'язана зі спробами модифікувати метаболізм APP та амілоїду, усе це свідчить про важливість продовження пошуку додаткових підходів до лікування, включаючи імунотерапію, спрямовану на тау-білок. Практично не вживалось спроб виявити, не говорячи вже про те, щоб здійснити спрямований вплив на них, патологічні тау-конформери in vivo. На фазі II клінічного випробування Aβ42 не розглядали, не аналізували досить глибоко зв'язану зі сплетінням патологію (Nicoll та ін., 2003; Masliah та ін., 2005). З іншого боку, результати спрямованої на амілоїд експериментальної імунотерапії, отримані на доклінічній мишачій моделі з комбінованою AD-подібною патологією, продемонстрували, що вона виявляла також вплив на таупатологію, хоча тау-агрегати при цьому зберігались (Oddo та ін., 2004). Певні сумніви викликала можливість здійснення відповідної внутрішньоклітинної імунотерапії, спрямованої на тау-білок. Вони були зняті після експериментального дослідження таупатології на мишачій моделі, проведеного в останні роки Asuni зі співавторами (Asuni та ін., 2007). Ці дослідники продемонстрували зниження зв'язаної зі сплетінням патології та функціональні поліпшення при вакцинації з використанням отриманим з тау-білка фосфольованого пептиду (фосфор-пептид). Ці дані узгоджуються з опублікованими результатами імунотерапії, спрямованої на α-синуклеїн, які були отримані раніше на моделі хвороби Паркінсона (PD) (Masliah та ін., 2005), і на супероксиддисмутазу, які були отримані на моделі аміотрофічного бічного склерозу (ALS) (Urushitiani та ін., 2007). Ці два захворювання є прикладами хвороб, пов'язаних із внутрішньоклітинними білками, які приводять до нейродегенерації в результаті дії поки не повністю вивчених механізмів. З іншого боку, повнорозмірний рекомбінантний тау-білок, який продукується бактеріями, і який виділяють із них, очевидно, не придатний у якості вакцини, хоча можливо, що застосовувані ад'юванти, тобто повний ад'ювант Фрейнда та коклюшевий токсин, могли впливати на негативний результат, отриманий у цьому дослідженні (Rosenmann та ін., 2006). Існує виражена потреба в розробці пасивної та/або активної імунотерапії, яка могла б протистояти дії патологічних білкових конформерів, які, як відомо або як передбачається, викликають нейродегенеративні порушення, такі як амілоїдна патологія при AD, що викликається, наприклад, внутрішньонейронними агрегатами гіперфосфольованого тау-білка, яка настільки ж типова для AD, що й амілоїдна патологія. Існуючу виражену потребу можна задовольнити відповідно до цього винаходу шляхом розробки методів пасивної або активної імунізації з використанням вакцин на основі ліпосом (Nicolau та ін., 2002; Muhs та ін., 2007) і МАт на основі фосфо-пептидів, що імітують основні патологічні фосфо-епітопу тау-білка. Ці комбіновані дії дозволяють створювати нові специфічні МАт до лінійних і конформаційних простих і складних фосфо-епітопів тау-білка, які, імовірно, відповідальні за синапто- та нейротоксичність при таупатологіях, включаючи AD. У цьому винаході запропоновані нові способи та антигенні пептиди, що пропонуються у винаході та представлені в цьому описі, та їх функціональні фрагменти, включаючи композиції, які містять зазначені антигенні пептиди або їх фрагменти, призначені для одержання високоспецифічної, що перш за все має конформаційну специфічність, імунної відповіді в організмі, але, перш за все в організмі тварини, зокрема ссавця або людини, які мають високу ефективність і мають здатність попереджати або полегшувати таупатії або симптоми, асоційовані з таупатіями, групою захворювань і порушень, які асоційовані з утворенням нейрофібрилярних ушкоджень, основної патології головного мозку в цій групі нейродегенеративних порушень. Даний винахід відноситься також до антитіл, перш за все до моноклональних антитіл, включаючи їх функціональні фрагменти, і фармацевтичних композицій, які містять зазначені антитіла, що утворились в результаті високоспецифічної, що перш за все має конформаційну специфічність, імунної відповіді в організмі при введенні антигенного пептиду, що пропонується у винаході, та представленого в цьому описі, або його функціонального фрагменту та композиції, яка містить зазначений антигенний пептид або його фрагмент, для попередження або полегшення таупатій або симптомів, асоційованих с таупатіями, групою захворювань і 2 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 порушень, які асоційовані з утворенням нейрофібрилярних ушкоджень, основної патології головного мозку в цій групі нейродегенеративних порушень. Зазначену групу нейродегенеративних порушень можна розділити на дві субкатегорії. До першої категорії відносяться захворювання або порушення, які характеризуються одночасним існуванням тау- та амілоїдної патології, включаючи (але, не обмежуючись тільки ними) хворобу Альцгеймера, хворобу Крейцфельдта-Якоба, боксерську деменцію, синдром Дауна, хворобу Герстманна-Штреусслера-Шейнкера, міозит з тільцями включення, церебральну амілоїдну ангіопатію, пов'язану з білком-пріоном, і травматичне ушкодження головного мозку. До другої категорії відносяться захворювання або порушення без чіткої амілоїдною патології, включаючи (але, не обмежуючись тільки ними) комплекс аміотрофічного бічного склерозу/ паркінсонізму-деменції (синдром Гуама), деменцію, пов'язану з накопиченням аргірофільних зерен, кортикобазальну дегенерацію, дифузійні нейрофібрилярні сплетіння з кальцифікацією, фронтотемпоральну деменцію з паркінсонізмом, зчеплену із хромосомою 17, хворобу Галлервордена-Шпатца, множинну системну атрофію, хворобу Німанна-Піка типу C, хворобу Піка, субкортикальний гліоз прогресуючий, супрануклеарний паненцефаліт, прогресуючийє (прогресуючий краснушний параліч). Зокрема, даний винахід відноситься до нових способів і фармацевтичних композицій, які містять антигенні пептиди, що пропонуються у винаході та представлені в цьому описі, або їх функціональні фрагменти, та антитіла, перш за все моноклональні антитіла, включаючи їх функціональні фрагменти, які можна одержувати шляхом введення антигенних пептидів, що пропонуються у винаході та представлених у цьому описі, або їх функціональних фрагментів тварині-хазяїнові для відновлення або поліпшення, але, перш за все для повного відновлення когнітивної здатності до запам'ятовування, у ссавця, перш за все у людини, яка страждає захворюванням або порушенням, асоційованим з утворенням нейрофібрилярних ушкоджень. Таким чином, об'єктом винаходу є антигенний пептид, перш за все модифікований антигенний пептид або його функціональний фрагмент, і фармацевтичні композиції, які містять зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де пептид можна одержувати з тау-білка. Зокрема, винахід відноситься до антигенного пептиду, перш за все антигенного фосфо-пептиду або його функціонального фрагменту, що імітує основний патологічний фосфо-епітоп тау-білка, де пептид або його фрагмент додатково модифікований шляхом його приєднання до носія або реконструкції в носії, до фармацевтичної композиції, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, і до способу одержання зазначеного пептиду або його функціонального фрагменту та фармацевтичної композиції відповідно, для лікування захворювань і порушень, які викликаються або асоційовані с утворенням нейрофібрилярних ушкоджень, основної патології головного мозку при таупатії, які являють собою гетерогенну групу нейродегенеративних захворювань або порушень, включаючи захворювання або порушення, які характеризуються одночасною наявністю тау- та амілоїдної патології, включаючи (але, не обмежуючись тільки ними) хворобу Альцгеймера, хворобу Крейцфельдта-Якоба, боксерську деменцію, синдром Дауна, хворобу ГерстманнаШтреусслера-Шейнкера, міозит з тільцями включення, церебральну амілоїдну ангіопатію, пов'язану з білком-пріоном, травматичне ушкодження головного мозку, а також інші захворювання або порушення без чіткої амілоїдною патології, включаючи (але, не обмежуючись тільки ними) комплекс аміотрофічний бічний склероз/паркінсонізму-деменції (синдром Гуама), не-гуамовського типу хворобу моторних нейронів, пов'язану з нейрофібрилярними сплетіннями, деменцію, пов'язану з накопиченням аргірофільних зерен, кортикобазальну дегенерацію, дифузійні нейрофібрилярні сплетіння з кальцифікацією, фронтотемпоральну деменцію з паркінсонізмом, зчеплену із хромосомою 17, хворобу Галлервордена-Шпатца, множинну системну атрофію, хворобу Німанна-Піка типу C, хворобу Піка, субкортикальний гліом, прогресуючийє, супрануклеарний паненцефаліт, прогресуючийє, підгострий склерозуючий паненцефаліт, деменцію, пов'язану тільки зі сплетіннями, постенцефалітний паркінсонізм, міотонічну дистрофію. Один з варіантів здійснення винаходу відноситься до антигенного пептиду або його функціонального фрагменту та фармацевтичних композицій, які містять зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де пептид або фрагмент містить від 5 амінокислотних залишків до 30 амінокислотних залишків, перш за все від 10 амінокислотних залишків до 25 амінокислотних залишків, перш за все від 12 амінокислотних залишків до 22 амінокислотних залишків, перш за все від 14 амінокислотних залишків до 20 амінокислотних залишків, перш за все від 16 амінокислотних залишків до 18 амінокислотних залишків відповідно, амінокислотної послідовності, вибраної із групи послідовностей, які представлені в SEQ ID NO: 2, SEQ ID NO: 3, SEQ ID NO: 4, SEQ ID NO: 5, SEQ ID NO: 6, SEQ ID NO: 7, SEQ ID 3 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 NO: 8 і SEQ ID NO: 9, де характерною рисою цих послідовностей є схема фосфолювання, асоційована з патологічним станом або порушенням, перш за все зі станом або порушенням, асоційованим з утворенням нейрофібрилярних ушкоджень. Одним із варіантів здійснення даного винаходу є молекула нуклеїнової кислоти або її фрагменти, що кодує(ють) антигенний пептид або його функціональний фрагмент, вибраний із групи послідовностей, які представлені в SEQ ID NO: 2, SEQ ID NO: 3, SEQ ID NO: 4, SEQ ID NO: 5, SEQ ID NO: 6, SEQ ID NO: 7, SEQ ID NO: 8 і SEQ ID NO: 9. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 % послідовності, представленої в SEQ ID NO: 2, і має практично таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 2, де амінокислотний залишок, що відповідає амінокислотному залишку 18 (P-Tyr18) SEQ ID NO: 2, є фосфольованим (T1). Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 2, у якій амінокислотний залишок 18 (P-Tyr18) є фосфольованим (T1). Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 3 і SEQ ID NO: 4 відповідно, і має практично таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 3, де щонайменше один, переважно щонайменше 2, переважно щонайменше 3, але найбільш переважно всі амінокислотні залишки, що відповідають амінокислотним залишкам 202 (P-Ser202), 205 (P-Thr205), 212 (P-Thr212) і 214 (P-Ser214) SEQ ID NO: 3 і 4 відповідно, є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 3 і SEQ ID NO: 4 відповідно, у яких щонайменше один, переважно щонайменше 2, переважно щонайменше 3, але найбільш переважно усі амінокислотні залишки 202 (P-Ser202), 205 (P-Thr205), 212 (P-Thr212) і 214 (P-Ser214) є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 4, і має практично таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 4, де щонайменше один, переважно щонайменше 2 амінокислотних залишку, що відповідають амінокислотним залишкам 202 (P-Ser202) і 205 (P-Thr205) SEQ ID NO: 4, є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 4, у якій щонайменше один, переважно щонайменше 2 амінокислотних залишку 202 (P-Ser202) і 205 (P-Thr205) є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і 4 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 3, і має практичну таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 3, де щонайменше один, переважно щонайменше 2 амінокислотних залишку, що відповідають амінокислотним залишкам 212 (P-Thr212) і 214 (P-Ser214) SEQ ID NO: 3, є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 3, у якій щонайменше один, переважно щонайменше 2 амінокислотних залишку 212 (P-Thr212) і 214 (P-Ser214) є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 5, і має практичну таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 5, де щонайменше один, але переважно всі амінокислотні залишки, що відповідають амінокислотним залишкам 396 (P-Ser396) і 404 (P-Ser404) SEQ ID NO: 5, є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 5, у якій щонайменше один, але переважно всі амінокислотні залишки 396 (P-Ser396) і 404 (P-Ser404) є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 6, і має практичну таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 6, де щонайменше один, але переважно всі амінокислотні залишки, що відповідають амінокислотним залишкам 404 (P-Ser404) і 409 (P-Ser409) SEQ ID NO: 6, є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 6, у якій щонайменше один, але переважно всі амінокислотні залишки 404 (P-Ser404) і 409 (P-Ser409) є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 7, і має практичну таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 7, де щонайменше один, переважно щонайменше 2, переважно щонайменше 3, але переважно всі амінокислотні залишки, що відповідають амінокислотним залишкам 202 (P-Ser202), 205 (PThr205), 212 (P-Thr212) і 214 (P-Ser214) SEQ ID NO: 7, є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його 5 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 7, у якій щонайменше один, переважно щонайменше 2, переважно щонайменше 3, але переважно всі амінокислотні залишки 202 (P-Ser202), 205 (P-Thr205), 212 (PThr212) і 214 (P-Ser214) SEQ ID NO: 7 є фосфольованими. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 8, і має практичну таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 8, де амінокислотний залишок, що відповідає амінокислотному залишку 409 (P-Ser409) SEQ ID NO: 8, є фосфольованим. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 8, у якій амінокислотний залишок, що відповідає амінокислотному залишку 409 (P-Ser409) SEQ ID NO: 8, є фосфольованим. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту ідентична щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, переважно щонайменше на 90 %, переважно щонайменше на 95 %, переважно щонайменше на 98 %, переважно щонайменше на 99 %, послідовності, представленої в SEQ ID NO: 9, і має практичну таку ж імуногенну активність, що й зазначений антигенний пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 9, де амінокислотний залишок, що відповідає амінокислотному залишку 404 (P-Ser404) SEQ ID NO: 9, є фосфольованим. Одним із варіантів здійснення винаходу є антигенний пептид, перш за все антигенний пептид, модифікований відповідно до цього винаходу, або його функціональний фрагмент і фармацевтична композиція, яка містить зазначений антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де амінокислотна послідовність пептиду або фрагменту представлена в SEQ ID NO: 9, у якій амінокислотний залишок, що відповідає амінокислотному залишку 404 (P-Ser404) SEQ ID NO: 9, є фосфольованим. Даний винахід відноситься також до антигенного пептиду, модифікованого відповідно до цього винаходу, або його функціональному фрагменту та до фармацевтичних композицій, які містить зазначений модифікований антигенний пептид або його функціональний фрагмент, де пептид практично ідентичний зазначеним вище антигенним пептидам, послідовності яких представлені в SEQ ID NO: 2-9, і має практичну таку ж імуногенну активність, що й зазначені антигенні пептиди, послідовності яких представлені в SEQ ID NO: 2-9, але конкретний варіант пептидного фрагменту представляє собою консервативно модифікований варіант одного із зазначених фрагментів, при цьому зміни приводять до заміни однієї або декількох амінокислот, переважно від 1 до 10 амінокислот, більш переважно від 1 до 6 амінокислот, ще більш переважно від 1 до 4 амінокислот, але найбільш переважно від 1 до 3 амінокислот, на хімічно подібну амінокислоту. Таблиці консервативних замін, що приводять до одержання функціонально подібних амінокислот, добре відомі в даній області та представлені нижче в цьому описі. Консервативні заміни переважно слід здійснювати таким чином, щоб загальний чистий заряд пептиду, а також розподіл заряду по молекулі пептиду, залишались практично такими ж. Під обсяг даного винаходу підпадає також варіант пептидного фрагменту, переважно варіант антигенного пептиду, модифікованого відповідно до цього винаходу, і фармацевтична композиція, яка містить зазначений варіант пептидного фрагменту, де пептид практично ідентичний зазначеним вище фрагментам, що пропонуються у винаході, і має практичну таку ж біологічну активність, що й зазначені фрагменти, при цьому в ньому один або кілька амінокислотних залишків вилучені в результаті делеції. Наступним варіантом винаходу є пептид, що пропонується у винаході, або його функціональний фрагмент у формі полімера, вибраний з групи, що включає 2-мер, 3-мер, 4-мер, 5-мер, 6-мер, 7-мер, 8-мер, 9-мер, 10-мер, 11-мер, 12-мер, 13-мер, 14-мер, 15-мер, 16-мер, 20 6 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мер, 30-мер та 50-мер, при цьому мономерні одиниці вказаного полімеру завжди є ідентичними або представляють собою різні мономерні одиниці та вибрані із групи, що включає пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, переважно пептид, послідовність якого представлена в SEQ ID NO: 2, SEQ ID NO: 3, SEQ ID NO: 4, SEQ ID NO: 5, SEQ ID NO: 6, SEQ ID NO: 7, SEQ ID NO: 8 і SEQ ID NO: 9, або його функціональний фрагмент і варіанти пептидів. В одному з варіантів здійснення винаходу антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, або його функціональний фрагмент модифікують шляхом приєднання до носія або реконструкції в носії, перш за все носії, який також функціонує в якості ад'юванта, з одержанням надмолекулярної антигенної конструкції. У конкретному варіанті здійснення винаходу антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, або його функціональний фрагмент модифікують шляхом приєднання або реконструкції в ліпосомі, наприклад, з одержанням "надмолекулярної антигенної конструкції", яка описана в опублікованій міжнародній заявці на патент WO 2005/081872, опис якої повністю включений в цей опис в якості посилання. Антигенний пептид або його функціональний фрагмент додатково модифікують таким чином, щоб він мав здатність до унікальної презентації антигенного пептиду на поверхні носія, що приводить до підвищеної експозиції антигену та, зрештою, до створення антитіл, які відрізняються високим ступенем конформаційної чутливості. Зокрема, антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, модифікують за допомогою асоціації з ліпофільним або гідрофобним фрагментом, що полегшує вбудовування в ліпідний бішар ліпосоми-носія/імунного ад'юванта, перш за все з ліпофільним або гідрофобним фрагментом, який функціонує в якості "якоря" для закріплення пептиду в бішарі ліпосоми та має розмір, який забезпечує розташування пептиду в безпосередній близькості від поверхні ліпосоми та стабілізує його в такому положенні. В іншому варіанті здійснення винаходу ліпофільний або гідрофобний залишок представляє собою жирну кислоту, тригліцерид або фосфоліпід, перш за все жирну кислоту, тригліцерид або фосфоліпід, які містять вуглецевий C12-С24-ланцюг, але найбільш переважно представляє собою пальмітинову кислоту. У конкретному варіанті здійснення винаходу антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, або його функціональний фрагмент модифікують за допомогою щонайменше двох молекул пальмітинової кислоти, ковалентно пов'язаних з N- та Cкінцями зазначеного антигенного пептиду або його функціонального фрагменту, або шляхом реконструкції в носії, що представляє собою ліпосому. В одному з варіантів здійснення винаходу кожний з пептидів або фрагментів у кон'югатах зшитий із чотирма молекулами пальмітинової кислоти; у результаті вони є тетратетрапальмітованими. В одному з варіантів здійснення винаходу дві молекули пальмітинової кислоти зшивають із N-кінцем і дві молекули пальмітинової кислоти зшивають із C-кінцем пептиду або фрагменту. У додатковому варіанті здійснення даного винаходу антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, або його функціональний фрагмент модифікують за допомогою асоціації з ліпофільним або гідрофобним фрагментом, таким, наприклад, як пальмітинова кислота, і реконструюють у ліпосомі, при цьому препарат у вигляді ліпосоми може містити також ад'юванти, такі, наприклад, як ліпід A, квасці, фосфат кальцію, інтерлейкін-1 та/або мікрокапсули з полісахаридів і білків, але перш за все детоксифікований ліпід A, такий як монофосфорильний або дифосфорильний ліпід A, або квасці, що дозволяє одержувати надмолекулярну антигенну конструкцію. Одним із варіантів здійснення винаходу є надмолекулярна конструкція, що пропонується у винаході та представлена в цьому описі, яка містить із розрахунку на одну молекулу носія один або декілька антигенних пептидів, переважно два або більшу кількість антигенних пептидів, що пропонуються у винаході та представлених у цьому описі, або їх функціональних фрагментів. В одному з варіантів здійснення винаходу молекула-носій представляє собою ліпосому. В одному з варіантів здійснення винаходу два або більша кількість антигенних пептидів представляють собою однакові або різні пептиди, перш за все пептиди, вибрані із групи, що включає SEQ ID NO: 2, SEQ ID NO: 3, SEQ ID NO: 4, SEQ ID NO: 5, SEQ ID NO: 6, SEQ ID NO: 7, SEQ ID NO: 8 і SEQ ID NO: 9, або їх функціональні фрагменти та варіанти пептидів. Одним із варіантів здійснення винаходу є надмолекулярна конструкція, що пропонується у винаході та представлена в цьому описі, яка містить із розрахунку на одну молекулу носія комбінацію двох або більшої кількості антигенних пептидів, послідовності яких представлені в SEQ ID NO: 3 і SEQ ID NO: 4, або їх функціональних фрагментів. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, 7 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 включаючи будь-який функціональний еквівалент антитіла або його функціональні фрагменти, де антитіло розпізнає та зв'язується з фосфольованим патологічним конформером тау-білка або тими фрагментами конформера, які обумовлюють патологічні властивості зазначеного конформера, перш за все з патологічним фосфо-епітопом тау-білка. Зокрема, даний винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-який функціональний еквівалент антитіла або його функціональні фрагменти, де антитіло розпізнає та зв'язується з високою специфічністю з фосфольованим патологічним конформером тау-білка або тими фрагментами конформера, які обумовлюють патологічні властивості зазначеного конформера, перш за все з патологічним фосфо-епітопом тау-білка. У конкретному варіанті здійснення винаходу антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-який функціональний еквівалент антитіла або його функціональні фрагменти, що пропонуються у винаході, зв'язується з патологічним конформером тау-білка або тими фрагментами конформера, які обумовлюють патологічні властивості зазначеного конформера, перш за все з патологічним фосфо-епітопом тау-білка, з афінністю, яка щонайменше на 40 %, переважно щонайменше на 50 %, переважно щонайменше на 60 %, переважно по крайній мірі на 70 %, переважно щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 90 %, 95 % та аж до 100 % вище, чим афінність зв'язування з нефосфольованим, непатологічним конформером таубілка. Конкретним варіантом здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-який функціональний еквівалент антитіла або його функціональні фрагменти, що пропонуються у винаході, який зв'язується специфічно з нейрофібрилярними сплетіннями (NFT) і волокнами нейропілю в головному мозку людини, що страждає хворобою Альцгеймера. Іншим об'єктом даного винаходу є антитіла, перш за все моноклональні антитіла або їх функціональні фрагменти, які безпосередньо та специфічно зв'язуються з епітопом на тау-білці або з комбінацією епітопів, перш за все з епітопом, специфічним для фосфольованого патологічного конформера тау-білка, перш за все з патологічним фосфо-епітопом тау-білка, таким, наприклад, як епітоп, який представляє собою або входить у пептидну послідовність, вибрану із групи послідовностей, представлених в SEQ ID NO: 2, SEQ ID NO: 3, SEQ ID NO: 4, SEQ ID NO: 5, SEQ ID NO: 6, SEQ ID NO: 7, SEQ ID NO: 8 і SEQ ID NO: 9, і варіанти їх фрагментів. Зокрема, даний винахід відноситься до антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, які можна одержувати імунізацією придатної тварини антигенним пептидом, зокрема пептидною композицією, що пропонується у винаході та представленої вище в цьому описі, перш за все композицією, яка містить антигенний пептид, що має амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 2, SEQ ID NO: 3, SEQ ID NO: 4, SEQ ID NO: 5, ID NO: 6, SEQ ID NO: 7, SEQ ID NO: 8 і SEQ ID NO: 9, включаючи функціональний фрагмент або варіанти їх фрагментів. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми ACI-41-Ab1, депонованої 3 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3043. Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми ACI-41-Ab1, депонованої 3 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3043. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми 2B6, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3044. Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми 2В6, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3044. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми 3А8, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3045. 8 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми 3А8, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3045. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми 4С1, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3046. Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми 4С1, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3046. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми 5D10A3, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3047. Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми 5D10A3, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3047. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми 6С10, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3048. Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми 6С10, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3048. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми 6H1, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3049. Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми 6H1, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3049. Одним із варіантів здійснення винаходу є антитіло, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, де антитіло відрізняється властивостями антитіла, яке продукується клітинною лінією гібридоми 7C2, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3050. Більш конкретно, винахід відноситься до антитіла, перш за все моноклонального антитіла, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, яке продукується клітинною лінією гібридоми 7C2, депонованої 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3050. Антитіло може представляти собою химерне антитіло або гуманізоване антитіло, яке усе ще зберігає характеристики специфічного зв'язування, зазначені вище. Одним із варіантів здійснення винаходу є клітинна лінія, яка продукує антитіло, що пропонується у винаході та представлено в цьому описі. Конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми ACI-41-Ab1, депонована 3 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3043. Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми 2B6, депонована 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3044. Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми 3A8, депонована 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3045. Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми 4С1, депонована 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3046. Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми 5D10A3, депонована 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3047. Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми 6С10, депонована 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3048. 9 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми 6Н1, депонована 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3049. Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є клітинна лінія гібридоми 7С2, депонована 10 березня 2010 р. під реєстраційним номером DSM ACC3050. Під обсяг винаходу підпадають також субклони та клони, що представляють собою варіанти зазначених вище конкретних клітинних ліній гібридом, які зберігають здатність продукувати антитіло, що має здатність до специфічного зв'язування з тау-білком, що пропонується в цьому винаході. Конкретним варіантом здійснення винаходу є фармацевтична композиція та спосіб одержання фармацевтичної композиції, яка містить антигенний пептидний фрагмент, перш за все антигенний пептидний фрагмент, модифікований за допомогою приєднання до носія та/або реконструкції в носії, перш за все носії, що представляє собою ліпосому, що пропонується у винаході та представлену в цьому описі, або його функціональний фрагмент у комбінації з фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом, призначена для збереження або поліпшення, перш за все для повного відновлення когнітивної здатності до запам'ятовування, у тварини, перш за все у ссавця або в людини, яка страждає порушенням пам'яті. Одним із варіантів здійснення винаходу є фармацевтична композиція, яка містить антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, перш за все моноклональне антитіло, включаючи будь-яке функціонально еквівалентне антитіло або його функціональні фрагменти, що пропонуються в цьому винаході, у терапевтично ефективній кількості в комбінації з фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом. Ще одним об'єктом винаходу є фармацевтична композиція, що пропонується у винаході та представлена в цьому описі, та/або спосіб лікування захворювань і порушень, які викликаються або асоційовані з утворенням нейрофібрилярних ушкоджень, основної патології головного мозку при таупатії, які представляють собою гетерогенну групу нейродегенеративних захворювань або порушень, включаючи захворювання або порушення, які характеризуються одночасним існуванням тау- та амілоїдної патології, включаючи (але не обмежуючись тільки ними) хворобу Альцгеймера, хворобу Крейцфельдта-Якоба, боксерську деменцію, синдром Дауна, хворобу Герстманна-Штреусслера-Шейнкера, міозит з тільцями включення, церебральну амілоїдну ангіопатію, пов'язану з білком-пріоном, травматичне ушкодження головного мозку, а також інші захворювання або порушення без чіткої амілоїдною патології, включаючи (але, не обмежуючись тільки ними) комплекс аміотрофічний бічний склероз / паркінсонізм-деменція (синдром Гуама), не-гуамовського типу хворобу моторних нейронів, пов'язану з нейрофібрилярними сплетіннями, деменцію, пов'язану з накопиченням аргірофільних зерен, кортикобазальну дегенерацію, дифузійні нейрофібрилярні сплетіння з кальцифікацією, фронтотемпоральну деменцію з паркінсонізмом, зчеплену із хромосомою 17, хворобу Галлервордена-Шпатца, множинну системну атрофію, хворобу Німанна-Піка типу C, хворобу Піка, субкортикальний гліом, прогресуючийє, супрануклеарний паненцефаліт, прогресуючийє, підгострий склерозуючий паненцефаліт, деменцію, зв'язану тільки зі сплетіннями, постенцефалітний паркінсонізм, міотонічну дистрофію, де спосіб складається в тому, що тварині, зокрема ссавцеві або людині, вводять фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході та представлену в цьому описі, у терапевтично ефективній кількості в комбінації з фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом. Конкретним варіантом здійснення винаходу є фармацевтична композиція, що пропонується у винаході та представлена в цьому описі, та/або спосіб збереження або поліпшення, перш за все для повного відновлення когнітивної здатності до запам'ятовування, у тварини, перш за все у ссавця або людини, яка страждає порушенням пам'яті, де спосіб складається в тому, що тварині, зокрема ссавцеві або людині вводять фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході та представлену в цьому описі, у терапевтично ефективній кількості в комбінації з фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом. Наступним об'єктом винаходу є фармацевтична композиція та спосіб одержання зазначеної композиції, а також спосіб індукції імунної відповіді у тварини, перш за все у ссавця або людини, що страждає захворюванням і станом, які викликаються або асоційовані з утворенням нейрофібрилярних ушкоджень, який полягає в тому, що тварині або людині вводять фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході, у терапевтично ефективній кількості в комбінації з фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом. Одним із варіантів здійснення винаходу є спосіб індукції імунної відповіді у тварини, перш за все у ссавця або людини, що страждає нейрофібрилярними ушкодженнями, які приводять до 10 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 таупатії, що досягає такого рівня, щоб можна було зберігати або поліпшувати симптоми, асоційовані із цим захворюванням або станом, такі, наприклад, як погіршення пам'яті, перш за все аж до повного відновлення вихідного стану. Фармацевтична композиція, що містить антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, яка при введенні тварині, перш за все ссавцеві, але переважно людині приводить головним чином до утворення антитіл незапальних Th2-підтипів, наприклад, ізотипу IgG1 і IgG2b, та/або незалежних від T-клітин антитіл підкласів IgG, таких, наприклад, як IgG3, та/або не приводить до істотного підвищення рівня маркерів запалення в головному мозку, вибраних із групи, що включає IL-1 β, IL-6, IFN-γ і TNF α. Згідно з іншим об'єктом винаходу фармацевтичну композицію, що містить антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, можна застосовувати для індукції незалежної від Т-клітин імунної відповіді при лікуванні захворювання, стану або порушення в пацієнта, перш за все хворої тварини або людини, перш за все пацієнта, який потребує зазначеної незалежної від Т-клітин відповіді, такого, наприклад, як пацієнт із імунною толерантністю або пацієнт із активованими Т-клітинами, у якій антигенний пептид модифікований за допомогою приєднання до носія та/або реконструкції в носії, перш за все ліпосомному носії, у результаті чого антиген презентується на поверхні носія, перш за все ліпосоми. В одному з варіантів здійснення винаходу антигенна композиція, що пропонується у винаході та представлена в цьому описі, має ефективність у якості імуностимулятора. У конкретному варіанті здійснення винаходу зазначений пептидний антиген презентується у вигляді масиву з великою кількістю повторів на поверхні ліпосоми. В іншому конкретному варіанті здійснення винаходу зазначений антиген не містить T-клітинний епітоп. В одному з варіантів здійснення винаходу антигенну композицію, що пропонується у винаході та представлену в цьому описі, застосовують для лікування пацієнта з імунною толерантністю або пацієнта з активованими Т-клітинами, перш за все пацієнта з ослабленим імунітетом, зокрема пацієнта, що страждає аутоімунним захворюванням, перш за все пацієнта з Т-клітинним дефіцитом, зокрема з Т-клітинним дефіцитом, обумовленим виснаженням у зазначеного пацієнта CD-4-T-клітин та/або зі зниженим рівнем експресії CD14 та/або CD40L на CD-4-T-клітинах. Антитіла, що пропонуються у винаході, можна застосовувати в способі діагностування асоційованого з тау-білком захворювання або стану в пацієнта, який полягає в тому, що визначають імуноспецифічне зв'язування антитіла або його активного фрагменту з епітопом тау-білка в зразку або in situ, який включає стадії, на яких (a) приводять у контакт зразок або специфічну частину організму або область організму, який/яка, як очікується, може містити тау-білок, з антитілом, яке зв'язується з епітопом тау-білка; (б) дають можливість антитілу зв'язатися з тау-білком з утворенням імунологічного комплексу; (в) виявляють утворення імунологічного комплексу; і (г) установлюють кореляцію між присутністю або відсутністю імунологічного комплексу та присутністю або відсутністю тау-білка в зразку або специфічній частині або області організму. Одним із варіантів здійснення є спосіб діагностування схильності пацієнта до асоційованого з тау-білком захворювання або стану, який полягає в тому, що визначають імуноспецифічне зв'язування моноклонального антитіла або його активного фрагменту з епітопом тау-білка в зразку або in situ, який включає стадії, на яких (a) приводять у контакт зразок або специфічну частину організму або область організму, який/яка, як очікується, може містити тау-антиген, з антитілом, що пропонуються у винаході та представленим у цьому описі, де антитіло зв'язується з епітопом тау-білка; (б) дають можливість антитілу зв'язатись з тау-антигеном з утворенням імунологічного комплексу; (в) виявляють утворення імунологічного комплексу; і (г) установлюють кореляцію між присутністю або відсутністю імунологічного комплексу та присутністю або відсутністю тау-антигену в зразку або специфічній частині або області організму, (д) здійснюють порівняння кількості зазначеного імунологічного комплексу з нормальним контрольним значенням, при цьому збільшення кількості агрегатів у порівнянні з нормальним контрольним значенням свідчить про те, що пацієнт страждає або має ризик розвитку асоційованого з тау-білком захворювання або стану. Наступним варіантом здійснення винаходу є спосіб моніторингу мінімальних залишкових 11 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ознак захворювання в пацієнта після лікування антитілом або композицією за одним із попередніх пунктів, який полягає в тому, що: (a) приводять у контакт зразок або специфічну частину організму або область організму, який/яка, як очікується, може містити тау-антиген, з антитілом, що пропонуються у винаході та представленим у цьому описі, де антитіло зв'язується з епітопом тау-білка; (б) дають можливість антитілу зв'язатись з тау-антигеном з утворенням імунологічного комплексу; (в) виявляють утворення імунологічного комплексу; і (г) установлюють кореляцію між присутністю або відсутністю імунологічного комплексу та присутністю або відсутністю тау-антигену в зразку або специфічній частині або області організму, (д) здійснюють порівняння кількості зазначеного імунологічного комплексу з нормальним контрольним значенням, при цьому збільшення кількості агрегатів у порівнянні з нормальним контрольним значенням свідчить про те, що пацієнт усе ще страждає мінімальними залишковими ознаками захворювання. Наступним варіантом здійснення винаходу є спосіб прогнозування сприйнятливості пацієнта до лікування антитілом або композицією за одним із попередніх пунктів, який полягає в тому, що: (a) приводять у контакт зразок або специфічну частину організму або область організму, який/яка, як очікується, може містити тау-антиген, з антитілом, що пропонуються у винаході та представленим у цьому описі, де антитіло зв'язується з епітопом тау-білка; (б) дають можливість антитілу зв'язатись з тау-антигеном з утворенням імунологічного комплексу; (в) виявляють утворення імунологічного комплексу; і (г) установлюють кореляцію між присутністю або відсутністю імунологічного комплексу та присутністю або відсутністю тау-антигену в зразку або специфічній частині або області організму, (д) здійснюють порівняння кількості зазначеного імунологічного комплексу до, і після початку лікування, при цьому зниження кількості агрегатів свідчить про те, що існує висока ймовірність того, що пацієнт буде мати сприйнятливість до лікування. Згідно з іншим варіантом здійснення винаходу антитіло, що пропонується у винаході, можна застосовувати в тест-наборі для виявлення та діагностування асоційованих з тау-білком захворювань і станів. Зокрема, запропонований тест-набір, призначений для виявлення та діагностування асоційованих з тау-білком захворювань і станів, який містить антитіла, що пропонуються у винаході, зокрема тест-набір, який містить контейнер, що включає одне або кілька антитіл, що пропонуються у цьому винаході, та інструкції із застосування антитіл для зв'язування з тауантигеном з утворенням імунологічного комплексу, так, щоб присутність або відсутність імунологічного комплексу корелювала із присутністю або відсутністю тау-антигена. Ці та інші об'єкти, особливості та переваги даного винаходу повинні стати більш ясними після ознайомлення із прикладеним докладним описом варіантів здійснення винаходу та прикладеною формулою винаходу. Короткий опис креслень і послідовностей На кресленнях показано: на фіг. 1а – результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипу IgG у мишей дикого типу (WT), імунізованих вакциною ACI-33. Аналіз антитіл до Tau5-20 [pY18] ізотипу IgG здійснювали в сироватці мишей дикого типу лінії C57BL/6, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-33 у дні d0, d13 і d28 і відбирали зразки крові в d-1, d27 і d47. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 1б – результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипу IgG в TKO-мишах, імунізованих ACI-33. Аналіз антитіл до Tau5-20 [pY18] ізотипу IgG здійснювали в сироватці мишей дикого типу лінії C57BL/6, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-33 в d0, d13 і d28 і відбирали зразки крові в d-1, d27 і d47. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 2а – результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404 ізотипу IgG в WTмишах, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404 ізотипу IgG здійснювали в сироватці мишей дикого типу лінії C57BL/6, яким вводили шляхом 5 ін'єкцій ACI35 в d0, d16, d30, d99 і d113 і відбирали зразки крові в d-1, d28, d42, d98 і d126. Результати 12 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 2б – результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипу IgG в TKOмишах, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипу IgG здійснювали в сироватці TKO-мишей, яким вводили шляхом 5 ін'єкцій ACI-35 в d0, d16, d30, d99 і d113 і відбирали зразки крові в d-1, d28, d42, d98 і d126. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 3а – результати аналізу антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипу IgG в WT-мишах, імунізованих ACI-36. Аналіз антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипу IgG здійснювали в сироватці мишей дикого типу лінії C57BL/6, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-36 в d0, d13 і d28 і відбирали зразки крові в d-1, d27 і d47. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 3б – результати аналізу антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипу IgG в TKOмишах, імунізованих ACI-36. Аналіз антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипу IgG здійснювали в сироватці TKO-мишей, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-36 в d0, d13 і d28 і відбирали зразки крові в d-1, d27 і d47. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; фіг. 4а/4б – результати аналізу антитіл до Tau206-221 [pt212/pS214] і до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипу IgG в WT-мишах, імунізованих ACI-41. Аналіз антитіл до Tau206-221 [pT212/pS214] і до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипу IgG здійснювали в сироватці мишей дикого типу лінії C57BL/6, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-41 в d0, d20 і d35 і відбирали зразки крові в d-1, d34 і d48. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; одну і ту ж сироватку оцінювали з використанням обох фосфольованих тау-пептидів (pTau, pТау-пептиди); на фіг.4в/4г – результати аналізу антитіл до Tau206-221 [pT212/pS214] і до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипу IgG в TKO-мишах, імунізованих ACI-41. Аналіз антитіл до Tau206-221 [pT212/pS214] і до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипу IgG здійснювали в сироватці TKO, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-41 в d0, d20 і d35 і відбирали зразки крові в d-1, d34 і d48. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; одну і ту ж сироватку оцінювали з використанням обох pТау-пептидів; на фіг. 5а – результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG і IgM в WT-мишах, імунізованих ACI-33. Aнализ антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці C57BL/ 6-мишей через 47 днів після першої імунізації з використанням ACI-33. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/100 (IgG2a), 1/100 (IgG2b), 1/100 (IgG3) і 1/3200 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 5б - результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG і IgM в TKO-мишах, імунізованих ACI-33. Аналіз антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці TKO-мишей через 47 днів після першої імунізації з використанням ACI33. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/100 (IgG2a), 1/100 (IgG2b), 1/100 (IgG3) і 1/3200 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 6а – результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG і IgM в WTмишах, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці C57BL/ 6-мишей через 42 дні після першої імунізації з використанням ACI-35. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/1600 (IgG2a), 1/1600 (IgG2b), 1/800 (IgG3) і 1/1600 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 6б – результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG і IgM в TKO-мишах, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG1,- 2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці TKO-мишей через 42 дні після першої імунізації з використанням ACI-35. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/1600 (IgG2a), 1/1600 (IgG2b), 1/800 (IgG3) і 1/1600 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 7а – результати аналізу антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипів IgG і IgM WTмишах, імунізованих ACI-36. Аналіз антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипів IgG1, -2a, -2b, 3 і IgM здійснювали в сироватці C57BL/ 6-мишей через 47 днів після першої імунізації з використанням ACI-36. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/400 (IgG2a), 1/400 (IgG2b), 1/100 (IgG3) і 1/400 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; 13 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 на фіг. 7б – результати аналізу антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипів IgG і IgM TKOмишах, імунізованих ACI-36. Аналіз антитіл до Tau401-418 [pS404/S409] ізотипів IgG1, -2a, -2b, 3 і IgM здійснювали в сироватці TKO-мишей через 47 днів після першої імунізації з використанням ACI-36. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/400 (IgG2a), 1/400 (IgG2b), 1/100 (IgG3) і 1/400 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 5 мишей; на фіг. 8а – результати аналізу антитіл до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипів IgG і IgM в WTмишах, імунізованих ACI-41. Аналіз антитіл до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці C57BL/ 6-мишей через 48 днів після першої імунізації з використанням ACI-41. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/100 (IgG2a), 1/3200 (IgG2b), 1/1600 (IgG3) і 1/3200 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 8б – результати аналізу антитіл до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипів IgG і IgM в TKO-мишах, імунізованих ACI-41. Аналіз антитіл до Tau196-211 [pS202/pT205] ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці TKO-мишей через 48 днів після першої імунізації з використанням ACI-41. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 (IgG1), 1/100 (IgG2a), 1/3200 (IgG2b), 1/1600 (IgG3) і 1/3200 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 9a/9б - супернатанти гібридом з T25-колб, отримані після вакцинації з використанням ACI-36: TAUPIR-скринінг (скринінг на основі імунореактивного фарбування тау-білка) і TauELISA-скринінг. 9а: TAUPIR-фарбування старих biGT-мишей з використанням нерозведеного супернатанта. 9б: Аналіз титрів антитіл до pТау-пептиду T4.5, до Тау-пептиду T4.6, до pТаубілка та до Тау-білка в зразках клонів нерозведеного супернатанта. Результати виражені у вигляді ОГ; на фіг. 10a/10б/10в - супернатанти гібридом з T25-колб, отримані після вакцинації з використанням ACI-41: TAUPIR-скринінг і Tau-ELISA-скринінг. 10а: TAUPIR-фарбування старих biGT-мишей з використанням нерозведеного супернатанта. 9б: Аналіз титрів антитіл до pТаупептиду T8.5, до Tau-пептиду T8.6, до pТау-білка та до Тау-білка в зразках нерозведеного клону супернатанта. Результати виражені у вигляді ОГ; 10в: Аналіз титрів антитіл до pТау-пептиду T9.5, до Тау-пептиду T9.6, до pТау-білка та до Тау-білка в зразках клонів нерозведеного супернатанта. Результати виражені у вигляді ОГ; фіг. 11 – результати аналізу супернатанта гібридоми на планшеті, сенсибілізованому T8: Tau206-221 [pT212/pS214], T9: Tau196-211 [pS202/pT205] і hP-Tau. Аналіз антитіл до Tau206-221 [pT212/pS214], до Tau196-211 [pS202/pT205] і до hP-Tau із клонів супернатанта гібридоми. Результати виражені у вигляді ОГ. Той самий супернатант тестували в нерозведеному стані при використанні як pТау-пептидів, так і hP-Тау-пептидів; на фіг. 12 – результати фарбування клоном антитіла ACI-41-Ab1 (T89-F4) NFT у головному мозку людей, що страждали AD. Зрізи головного мозку пацієнтів, що страждали AD (а, б та в), пацієнтів, що страждали PSP (прогресуючий супрануклеарний параліч) (г, д та є) і здорових контрольних індивідуумів (ж, з та і) офарблювали, використовуючи AT100 (а, г та ж) або ACI-41Ab1 (T89-F4) у розведеннях 1/1 (б, д та з) або 1/30 (в, є та і); на фіг. 13 – результати фарбування антитілом 5D10 NFT у головному мозку людей, що страждали AD. Зрізи кори головного мозку пацієнтів, що страждали AD офарблювали, використовуючи антитіла 5D10 (a) або AT100 (б); на фіг. 14 – результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипу IgG у мишей, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипу IgG здійснювали в плазмі C57BL/ 6-мишей, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-35 в d0, d14 і d28 і відбирали зразки крові в d-7, d7, d21, d35 і d56. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей; на фіг. 15 – результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG у мишей, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG1, -2a, -2b і –3 здійснювали в плазмі C57BL/ 6-мишей через 35 днів після першої імунізації ACI-35. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ при застосуванні ненасичуючого розведення 1/1600 (IgG1), 1/3200 (IgG2a), 1/3200 (IgG2b) та 1/800 (IgG3) + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей на фіг. 16a: - результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/S404] ізотипу IgM у мишей, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/S404] ізотипу IgM здійснювали в плазмі C57BL/ 6-мишей через 35 днів після першої імунізації ACI-35. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/6400 + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей; 14 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 на фіг. 16б – результати аналізу антитіл до Tau393-408 ізотипу IgG у мишей, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 ізотипу IgG здійснювали в плазмі C57BL/ 6-мишей через 35 днів після першої імунізації ACI-35. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні розведення 1/100 + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей; на фіг. 17 – результати аналізу проліферації клітин із селезінки, повторно стимульованої Con A або pТау/ Тау-пептидом. Аналіз проліферації тау-специфічних T-клітин здійснювали з використанням MTT в d56. У кожній групі поєднували спленоцити з 10 мишей і повторно стимулювали ConA, Tau393-408 [pS396/S404]- або Tau393-408-пептидами; на фіг. 18 – результати ELISPOT-аналізу виробництва цитокінів спленоцитами, повторно стимульованими Tau393-408 [pS396/S404]- і Tau393-408-пептидами. Здійснювали ELISPOTаналіз виробництва цитокінів P-Tau/ Tau-специфічними T-клітинами. У кожній групі поєднували спленоцити з 10 мишей і повторно стимулювали Tau393-408 [pS396/S404]- і Tau393-408пептидами; на фіг. 19 - результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18] ізотипу IgG в мишах, імунізованих ACI-33. Аналіз антитіл до Tau5-20 [pY18] ізотипу IgG здійснювали в сироватці TPLH-мишей, яким вводили шляхом 5 ін'єкцій ACI-33 в d0, d13, d28, d91 і d133 і відбирали зразки крові в d-1, d27, d41, d76, d104 і d135. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ + стандартне відхилення для групи мишей. d-1 n=10 мишей. d27, d41 і d76 n=9 мишей, 1 миша загинула через бійку. d104 n=6, 3 миші загинули в результаті патології. d135 n=2, 4 миші загинули в результаті патології; на фіг. 20 - результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипу IgG у мишей, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипу IgG здійснювали в сироватці TPLH-мишей, яким вводили шляхом 5 ін'єкцій ACI-35 в d0, d13, d27, d91 і d133 і відбирали зразки крові в d-1, d26, d40, d75, d103, d145 і d155. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ + стандартне відхилення для групи мишей. d-1 і d26 n=10 мишей, d40 n=9 мишей, d75 n=6 мишей, d103 і d145 n=4 миші, d155 n=3 миші. Усі миші загинули в результаті патології; на фіг. 21 – результати аналізу антитіл до Tau206-221 [pT212, pS214] ізотипу IgG у мишей, імунізованих ACI-39. Аналіз антитіл до Tau206-221 [pT212, pS214] ізотипу IgG здійснювали в сироватці TPLH-мишей, яким вводили шляхом 5 ін'єкцій ACI-39 в d0, d13, d28, d91 і d133 і відбирали зразки крові в d-1, d27, d41, d76, d104 і d135. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ + стандартне відхилення для групи мишей. d-1, d27 і d41 n=10 мишей, d76 n=7 мишей, d104 n=6 мишей, d135 n=2 миші. Всі миші загинули в результаті патології; на фіг. 22 – результати аналізу антитіл до Tau196-211 [pS202, pT205] ізотипу IgG у мишей, імунізованих ACI-40. Аналіз антитіл до Tau196-211 [pS202, pT205] ізотипу IgG здійснювали в сироватці TPLH-мишей, яким вводили шляхом 5 ін'єкцій ACI-40 в d0, d13, d28, d91 і d133 і відбирали зразки крові в d-1, d27, d41, d76, d104 і d135. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ + стандартне відхилення для групи мишей. d-1, d27 і d41 n=10 мишей, d76 n=8 мишей, d104 n=6 мишей, d135 n=5 мишей. Всі миші загинули в результаті патології; на фіг. 23 – результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG і IgM у мишей, імунізованих ACI-33. Аналіз антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці TPLH-мишей в d41 після трьох імунізацій ACI-33. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ при застосуванні ненасичуючого розведення 1/100 (IgG1), 1/200 (IgG2a), 1/100 (IgG2b), 1/100 (IgG3) та 1/100 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 9 мишей. на фіг. 24 – результати аналізу антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG і IgM у мишей, імунізованих ACI-35. Аналіз антитіл до Tau393-408 [pS396/pS404] ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці TPLH-мишей в d40 після трьох імунізацій ACI-35. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ при застосуванні ненасичуючого розведення 1/100 (IgG1), 1/100 (IgG2a), 1/100 (IgG2b), 1/100 (IgG3) и 1/100 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 9 мишей. на фіг. 25 – результати аналізу антитіл до Tau206-221 [pT212, pS214] ізотипів IgG і IgM у мишей, імунізованих ACI-39. Аналіз антитіл до Tau206-221 [pT212, pS214] ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці TPLH-мишей в d41 після трьох імунізацій ACI-39. Результати виражені у вигляді середнього значення ОГ при застосуванні ненасичуючого розведення 1/100 (IgG1), 1/200 (IgG2a), 1/200 (IgG2b), 1/100 (IgG3) и 1/100 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей. на фіг. 26 – результати аналізу антитіл до Tau196-211 [pS202, pT205] ізотипів IgG і IgM у мишей, імунізованих ACI-40. Аналіз антитіл до Tau196-211 [pS202, pT205] ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM здійснювали в сироватці TPLH-мишей в d41 після трьох імунізацій ACI-40. Результати 15 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 виражені у вигляді середнього значення ОГ при застосуванні ненасичуючого розведення 1/100 (IgG1), 1/400 (IgG2a), 1/200 (IgG2b), 1/800 (IgG3) и 1/100 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей. на фіг. 27 – результати аналізу титрів антитіл ізотипу IgG при обробці різними Tаупептидами та –білками в мишах, імунізованих ACI-33. Аналіз титрів антитіл ізотипу IgG здійснювали в d-1 і d41 у сироватці TPLH-мишей після 3 ін'єкцій ACI-33. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 9 мишей; на фіг. 28 – результати аналізу титрів антитіл ізотипу IgG до різних Tау-пептидів і –білків у мишей, імунізованих ACI-35. Аналіз титрів антитіл ізотипу IgG здійснювали в d-1 і d40 у сироватці TPLH-мишей після 3 ін'єкцій ACI-35. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 9 мишей; на фіг. 29 – результати аналізу титрів антитіл ізотипу IgG до різних Tау-пептидів і –білків у мишей, імунізованих ACI-39. Аналіз титрів антитіл ізотипу IgG здійснювали в d-1 і d41 у сироватці TPLH-мишей після 3 ін'єкцій ACI-39. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей; на фіг. 30 – результати аналізу титрів антитіл ізотипу IgG до різних Tау-пептидів і –білків у мишей, імунізованих ACI-40. Аналіз титрів антитіл ізотипу IgG здійснювали в d-1 і d41 у сироватці TPLH-мишей після 3 ін'єкцій ACI-40. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 10 мишей; на фіг. 31 – дані, отримані за допомогою Rotarod-тесту, для мишей, імунізованих ACI-33, у порівнянні з мишами, яким вводили ЗФР. Rotarod-тести здійснювали на п'яти різних вікових групах мишей, позначених згідно з віком (у місяцях) TPLH-мишей; на фіг. 32 - кореляція між титрами антитіла до Tau5-20 [pY18] і даними Rotarod-тесту. Кореляцію визначали на TPLH-мишах віком 7,8 місяців, яким вводили ACI-33. Титри антитіла до сироватки мишей визначали за допомогою ELISA (ОГ), а дані Rotarod-тесту виражали у вигляді періоду часу, на протязі якого тварини залишались на обладнанні (час); на фіг. 33 - результати Rotarod-тесту для мишей, імунізованих ACI-35, у порівнянні з мишами, яким вводили ЗФР. Результати Rotarod-тесту представлені для TPLH-мишей віком 9,5 місяців, імунізованих ACI-35, щодо обробленої ЗФР контрольної групи. ACI-35 n=5 і ЗФР n=4, інші миші загинули в результаті патології, виявленої при застосуванні цієї моделі; на фіг. 34 - результати кількісної оцінки CD3+CD4+, отримані за допомогою FACS, для безтимусних мишей і мишей дикого типу, оброблених ACI-33. Наведений відсоток, клітин, що перебувають в "вікні" позитивно пофарбованих за CD3 і CD4, серед "голих" або WT-мишей, оброблених ACI-33. Ліва панель: схематичне зображення FACS-аналізу для груп, що складаються із двох особин, "голих" і wt-мишей. Права панель: кожний стовпчик відповідає середнім значенням і СКО для груп, що складаються із 6 мишей. Миші №№ 5 і 6: "голі" миші; миші №№ 7 і 8: миші дикого типу; на фіг 35 - результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипу IgG в "голих" мишах і WTмишах, імунізованих ACI-33. Аналіз антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипу IgG здійснювали в сироватці "голих" і WT-мишей, яким вводили шляхом 3 ін'єкцій ACI-33 в d0, d14 та d28 і відбирали зразки крові в d2, d7, d21, d35 і d56. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей; на фіг. 36 – результати аналізу антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG і IgM в "голих" мишах і WT-мишах, імунізованих ACI-33. Аналіз антитіл до Tau5-20 [pY18 ізотипів IgG1, -2a, -2b, -3 і IgM у сироватці "голих" і WT-мишей здійснювали в d35 після трьох імунізацій ACI-33. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ при застосуванні ненасичуючого розведення 1/100 (IgG1), 1/100 (IgG2a), 1/100 (IgG2b), 1/100 (IgG3) и 1/100 (IgM) + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей. на фіг. 37 – результати аналізу титрів антитіл ізотипу IgG до різних Tау-пептидів і –білків в "голих" мишах і WT-мишах, імунізованих ACI-33. Аналіз титрів антитіл ізотипу IgG здійснювали в d35 у сироватці "голих" і WT-мишей після 3 ін'єкцій ACI-33. Результати виражені у вигляді середніх значень ОГ + стандартне відхилення для групи, що складається з 6 мишей. SEQ ID NO: 1 –амінокислотна послідовність контрольної послідовності T5: Tau 379-408 [pS396, pS404], SEQ ID NO: 2 – амінокислотна послідовність послідовності 1 (T1): Tau 5-20 [pY18], SEQ ID NO: 3 - амінокислотна послідовність послідовності 8 (T8): Tau 206-221 [pT212, pS214], SEQ ID NO: 4 - амінокислотна послідовність послідовності 9 (T9): Tau 196-211 [pS202, pT205, SEQ ID NO: 5 - амінокислотна послідовність послідовності 3 (T3): Tau 393-408 [pS396, pS404], 16 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 SEQ ID NO: 6 - амінокислотна послідовність послідовності 4 (T4): Tau 401-418 [pS404, pS409], SEQ ID NO: 7 - амінокислотна послідовність послідовності 2 (T2): Tau 200-216 [pS202+pT205 & pT212+pS214], SEQ ID NO: 8 - амінокислотна послідовність послідовності 10 (T10): Tau 407-418 [pS409], SEQ ID NO: 9 - амінокислотна послідовність послідовності 11 (T11): Tau 399-408 [pS404]. Визначення понять Поняття "поліпептид", "пептид" і "білок" у контексті даного опису використовують взаємозамінно, і вони означають біологічну молекулу, що складається з амінокислот, зчеплених пептидної зв'язком. Поняття "пептиди" означає ланцюг амінокислот (як правило, L-амінокислот), альфа-атоми вуглецю яких зчеплені через пептидні зв'язки, утворені в результаті реакції конденсації між карбоксильною групою альфа-вуглецю однієї амінокислоти та аміногрупою на альфа-вуглеці іншої амінокислоти. Кінцева амінокислота на одному кінці ланцюга (тобто амінокінцева) має вільну аміногрупу, а кінцева амінокислота на іншому кінці ланцюга (тобто карбоксикінцева) має вільну карбоксильнугрупу. Так, поняття "амінокінець" (скорочено N-кінець) відноситься до вільної альфа-аміногрупи амінокислоти на амінокінці пептиду або альфа-аміногрупі (іміногрупа, коли вона бере участь в утворенні пептидних зв'язків) амінокислоти в будь-якому іншому положенні усередині пептиду. Аналогічно цьому, поняття "карбоксикінець" (скорочено C-кінець) відноситься до вільної карбоксильної групи амінокислоти на карбоксикінці пептиду або карбоксильної групі амінокислоти в будь-якому іншому положенні усередині пептиду. Поняття "його фрагмент" або "фрагмент" у контексті даного опису відносяться до функціонального пептидного фрагменту, який має практично таку ж (біологічну) активність, що й пептиди, представлені в цьому описі (наприклад, представлені в SEQ ID NO: 2-9 відповідно), тобто зазначені фрагменти усе ще мають здатність викликати високоспецифічну, що перш за все має конформаційну специфічність, імунну відповідь в організмі, але перш за все в організмі тварини, зокрема ссавця або людини, яка має високу ефективність і має здатність попереджати або полегшувати таупатії або симптоми, асоційовані з таупатіями. Зокрема, зазначені фрагменти усе ще містять специфічний патологічний фосфо-епітоп або -епітопи тау-пептиду, які застосовують і які зазначені в цьому описі. Як правило, амінокислоти, з яких складається пептид, нумерують у певному порядку, починаючи з амінокінця та збільшуючи номери в напрямку до карбоксикінця пептиду. Таким чином, при вказівці того, що одна амінокислота іде за іншою, вважається, що амінокислота розташована ближче до карбоксикінця пептиду, чим попередні амінокислоти. Поняття "залишок" у контексті даного опису відноситься до амінокислоти, яка включена в пептид за допомогою амідного зв'язку. Так, амінокислота може представляти собою амінокислоту, що зустрічається в природних умовах, або, якщо не є інших обмежень, може представляти собою відомі аналоги амінокислот, що зустрічаються в природних умовах, які функціонують аналогічно амінокислотам, що зустрічаються в природних умовах (тобто амінокислотні міметики). Крім того, міметики, що містять амідний зв'язок включають модифікації пептидного каркасу, добре відомі фахівцям у даній області. Вираження "складається практично з" у контексті даного опису вживається для вказівки того, що виключена наявність якого-небудь із елементів, які можуть помітно змінювати характерні властивості пептидів, до яких це вираження відноситься. Так, при описі пептиду вираження "складається практично з…» виключає наявність будь-яких амінокислотних замін, додавань або делецій, які можуть помітно змінювати біологічну активність зазначеного пептиду. Крім того, фахівцеві в даній області повинно бути очевидно, що згадані вище окремі заміни, делеції або додавання, які змінюють, доповнюють або елімінують індивідуальну амінокислоту або невеликий відсоток амінокислот (як правило, менше 5 %, більш переважно менше 1 %) в послідовності, що кодується, представляють собою консервативно модифіковані варіанти, при яких зміни приводять до заміни амінокислоти на хімічно подібну амінокислоту. Таблиці консервативних замін функціонально подібних амінокислот добре відомі в даній області. Нижче представлено 6 груп, кожна з яких містить амінокислоти, що є консервативними замінами одна одної: 1) аланін (A), серин (S), треонін (T); 2) аспарагінова кислота (D), глутамінова кислота (E); 3) аспарагін (N), глутамін (Q); 4) аргінін (R), лізин (K); 5) ізолейцин (I), лейцин (L), метіонін (M), валін (V); і 6) фенілаланін (F), тирозин (Y), триптофан (W). 17 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поняття "виділений" або "біологічно чистий" відносяться до матеріалу, який у значній мірі або практично вільний від компонентів, які в нормі супроводжують його в нативному стані. Так, пептиди, представлені в цьому описі, не містять матеріали, які в нормі асоційовані з їхнім оточенням in situ. Як правило, виділені імуногенні пептиди, представлені в цьому описі, мають чистоту, що складає щонайменше приблизно 80 %, звичайно щонайменше приблизно 90 % і переважно щонайменше приблизно 95 % при оцінці на основі інтенсивності смуг пофарбованих сріблом гелів. Чистоту білка можна визначати численними методами, добре відомими в даній області, такими як електрофорез у поліакриламідному гелі зразка білка з наступною візуалізацією шляхом фарбування. Для певних цілей необхідний високе розрішення і для очищення можна використовувати РХВР або аналогічні методи. Коли імуногенні пептиди є відносно короткими (тобто складаються менш чим приблизно з 50 амінокислот), їх частосинтезують за допомогою стандартних методів хімічного синтезу пептидів. Твердофазний синтез, при якому C-кінцеву амінокислоту послідовності приєднують до нерозчинної підложки з наступним послідовним додаванням інших амінокислот послідовності, представляє собою переважний метод хімічного синтезу імуногенних пептидів, представлених у цьому описі. Методи твердофазного синтезу відомі фахівцям у даній області. В іншому варіанті представлені в цьому описі імуногенні пептиди синтезують за допомогою методу рекомбінантних нуклеїнових кислот. Як правило, він передбачає створення нуклеотидної послідовності, яка кодує пептид, перенос нуклеїнової кислоти в касету експресії під контроль конкретного промотору, експресію пептиду в хазяїні, виділення пептиду, що експресується, або поліпептиду та при необхідності ренатурацію пептиду. З літератури відомі методики, що дають фахівцеві в даній області достатню інформацію для здійснення зазначених процедур. Після їх експресії рекомбінантні пептиди можна очищати за допомогою стандартних методик, включаючи осадження сульфатом амонію, афінну хроматографію на колонках, колонкову хроматографію, гель-електрофорез і т.і. Для застосування як терапевтичних агентів переважними є практично чисті композиції, гомогенні приблизно на 50-95 %, і найбільш переважно гомогенні на 80-95 % або більше. Фахівцеві в даній області повинно бути очевидним, що після хімічного синтезу, біологічної експресії або очищення конформація імуногенних пептидів може суттєво відрізнятися від нативної властивої пептидам конформації. У цьому випадку часто необхідно денатурувати і відновлювати антипроліферативний пептид, і потім здійснювати повторне укладання пептиду з одержанням переважної конформації. Методи відновлення та денатурації білків і індукції повторного укладання добре відомі фахівцям у даній області. Антигенність очищеного білка можна підтверджувати, наприклад, демонструючи реакцію з імунною сироваткою або антисироваткою, що продукується проти самого білка. У контексті даного опису згадування однини може позначати "один або декілька" і, якщо не зазначено інше, то воно включає множину. Поняття "виявлення" або виявлений" у контексті даного опису означає застосування відомих методик для виявлення біологічних молекул, таких як імунохімічні або гістологічні методи, і відносяться до якісного або кількісного виявлення присутності або визначення концентрації досліджуваної біологічної молекули. Поняття "виділена" відноситься до біологічної молекули, вільної щонайменше від деяких компонентів, з якими вона зв'язана в природних умовах. Поняття "антитіло", "антитіла" або "їх функціональні фрагменти" у контексті даного опису мають відоме з даної області значення та відносяться до молекул або активних фрагментів молекул, які зв'язуються з відомими антигенами, перш за все до молекул імуноглобулінів і до імунологічно активних фрагментів молекул імуноглобулінів, тобто молекул, які містять імуноспецифічний сайт зв'язування, що зв'язується з антигеном. Імуноглобулін, що пропонується у винаході, може відноситись до будь-якого типу (IgG, IgM, IgD, IgE, IgA і IgY) або класу (IgG1, IgG2, IgG3, IgG4, IgA1 і IgA2) або підкласам молекул імуноглобуліну. Відповідно до цього винаходу мається на увазі, що до "антитіл" відносяться моноклональні антитіла, поліклональні, химерні, одноланцюгові, біспецифічні, симіанізовані (що включають ділянки, мавпячих антитіл), людські та гуманізовані антитіла, а також їх активні фрагменти. Наприклад, до активних фрагментів молекул, які зв'язуються з відомими антигенами, відносяться Fab- і F(ab')2-фрагменти, включаючи продукти експресійної бібліотеки Fabфрагментів імуноглобулінів, та фрагменти будь-яких антитіл, що зв'язуються з епітопом, та їх зазначених фрагментів. 18 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Зазначені активні фрагменти можна одержувати з антитіла, що пропонується в цьому винаході, за допомогою численних методик. Наприклад, очищені моноклональні антитіла можна розщеплювати ферментом, таким як пепсин, і піддавати РХВР-гель-фільтрації. Потім відповідну фракцію, що містить Fab-фрагменти, можна збирати та концентрувати за допомогою фільтрації через мембрану та т.і. Додатковий опис загальних методик виділення активних фрагментів антитіл див., наприклад, в Khaw B. A. та ін., J. Nucl. Med. 23, 1982, сс. 1011-1019; Rousseaux та ін., Methods Enzymology, 121, 1986, сс. 663-669, вид. Academic Press. Поняття "гуманізоване антитіло" відноситься до типу сконструйованого антитіла, у якому CDR отримані з імуноглобуліну-донора з організму, крім людини, а інші виведені з імуноглобуліну частини молекули отримані з одного (або декількох) людського(их) імуноглобуліну(ів). Гуманізоване антитіло може представляти собою також антитіло з варіабельною областю, у якій один або кілька каркасних ділянок мають людські амінокислоти або амінокислоти приматів. Крім того залишки, що підтримують каркас (залишки каркасної ділянки) можна змінювати для збереження афінності до зв'язування. Методи одержання "гуманізованих антитіл" добре відомі фахівцям у даній області (див., наприклад, Queen та ін., Proc. Natl Acad Sci USA, 86, 1989, сс. 10029-10032 (1989), Hodgson та ін., Bio/Technology, 9, 1991, с. 421). "Гуманізоване антитіло" можна одержувати також за допомогою нового підходу генетичної інженерії, який дозволяє одержувати поліклональні антитіла, що нагадують людські, з дозрілою афінністю у великих тварин, таких, наприклад, як кролики (http://www.rctech.com/bioventures/therapeutic.php). Поняття "моноклональне антитіло" добре відоме в даній області та відноситься до антитіла, яке в великих кількостях одержують у лабораторних умовах з індивідуального клону і яке розпізнає тільки один антиген. Моноклональні антитіла, як правило, створюють шляхом злиття B-клітини, що продукує антитіла, як правило, з коротким періодом життя, зі швидко зростаючою клітиною, такою як ракова клітина (іноді її називають "імморталізованою клітиною). Гібридна клітина, що утворилась, або гібридома швидко розмножується, створюючи клон, який продукує антитіло в великих кількостях. Поняття "антиген" відноситься до повного агента або його фрагменту, який може індукувати імунну відповідь в організмі, перш за все в організмі тварини, більш переважно ссавця, включаючи людину. Поняття включає імуногени та області, відповідальні за антигенність, або антигенні детермінанти. У контексті даного опису поняття "розчинний" позначає частково або повністю розчинний у водному розчині. У контексті даного опису поняття "імуногенні" відносяться до субстанцій, які викликають або підсилюють виробництво антитіл, T-клітин і інших реактивних імунних клітин, спрямованих проти імуногенного агента, та які беруть участь в імунній відповіді в організмі людини або тварин. Імунна відповідь має місце, коли в організмі індивідуума продукується достатня кількість антитіл, Т-клітин та інших реактивних імунних клітин проти введених імуногенних композицій, що пропонуються у цьому винаході, для ослаблення або полегшення підлягаючого лікуванню порушення. Поняття "гібридома" відомо в даній області та звичайним фахівцям у даній області та відноситься до клітини, отриманої шляхом злиття, що продукує антитіло клітини та іморталізованої клітини, наприклад, клітини множинної мієломи. Ця гібридна клітина має здатність забезпечувати постійне постачання антитіл (див. вище визначення поняття "моноклональне антитіло" і нижче розділ "Приклади", у яких метод злиття описаний більш докладно). Поняття "носій" у контексті даного опису означає структуру, у яку антигенний пептид або надмолекулярну конструкцію можна вбудовувати або з якої їх можна асоціювати, здійснюючи тим самим презентацію або забезпечуючи доступність антигенних пептидів або фрагменти пептиду для імунної системи людини або тварин. Будь-яку частку, яку можна застосовувати для лікування тварин або людини, таку, наприклад, як пухирець, частку або тільце, що складається із часток, можна використовувати в якості носія в контексті даного винаходу. Поняття "носій" відноситься також і до методів введення, які забезпечують транспортування композиції надмолекулярних антигенних конструкцій, що містять антигенний пептид, до необхідних областей за допомогою механізмів введення. Одним із прикладів такої системи введення є система, у якій використовують колоїдні метали, такі як колоїдне золото. Білки-носії, які можна застосовувати в композиціях надмолекулярних антигенних конструкцій, що пропонуються у цьому винаході, включають (але, не обмежуючись ними) білок, що зв'язує мальтозу "MBP"; бичачий сироватковий альбумін "БСА"; гемоціанін лімфи равлика 19 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 "KLH"; яєчний білок, флагелін; тироглобулін; сироватковий альбумін будь-яких видів; гаммаглобулін будь-яких видів; сингенні клітини; сингенні клітини, що несуть антигени Ia; і полімери Dта/або L-амінокислот. У надмолекулярній антигенній конструкції, що пропонується в цьому винаході, ліпосома може виконувати подвійну функцію, у тому плані, що її можна застосовувати в якості носія, що містить описану вище надмолекулярну конструкцію, і в той же час вона може виконувати функцію ад'юванта, що підвищує або стимулює імунну відповідь у тварині- або людині-мішені, що підлягає лікуванню терапевтичною вакциною, що пропонується у винаході. Слід розуміти також, що композиції надмолекулярних антигенних конструкцій, що пропонуються у цьому винаході, можуть містити також додаткові ад'юванти, включаючи (але, не обмежуючись тільки ними) гемоціанін лімфи равлика (KLH), бичачий сироватковий альбумін (БСА) та інші ад'юванти, такі, наприклад, як ліпід A, квасці, фосфат кальцію, інтерлейкін 1 та/або мікрокапсули полісахаридів і білків, але перш за все детоксифікований ліпід A, такий як монофосфорильний або дифосфорильний ліпід A, або квасці, додаткові консерванти, розріджувачі, емульгатори, стабілізатори та інші компоненти, які є відомими і які знайшли застосування у відомих з існуючого рівня техніки вакцинах. Крім того, будь-яку відому в даній області систему ад'ювантів можна застосовувати в композиції, що пропонується в цьому винаході. До таких ад'ювантів відносяться (але, не обмежуючись ними) неповний ад'ювант Фрейнда, повний ад'ювант ® Фрейнда, полідисперсний β-(1,4)-зв'язаний ацетилований маннан ("Acemannan"), Titermax (ад'юванти на основі сополімеру поліоксиетилену-поліоксипропилеуа фірми Cytrx Corporation), модифіковані ліпідні ад'юванти фірми Chiron Corporation, ад'юванти, що є похідними сапоніну фірми Cambridge Biotech, убиті Bordetella pertussis, ліпополісахарид (LPS) грамнегативних бактерій, великі полімерні аніони, такі як сульфат декстрану, і неорганічні гелі, такі як квасці, гідроксид алюмінію або фосфат алюмінію. Крім того, поняття "ефективна кількість" відноситься до кількості антигенної/ імуногенної композиції, яке при введенні людині або тварині викликає імунну відповідь. Ефективна кількість легко може визначати фахівець у даній області за допомогою загальноприйнятих процедур. Поняття "пацієнт із імунною толерантністю" у контексті даного опису відноситься до хворої тварини або людини, для якої характерна обмежена здатність реагувати на антигени, перш за все на чужі антигени, але перш за все на нові антигени, такі, наприклад, як нові антигени, що присутні при знову виникаючих захворюваннях. Така обмежена здатність може бути зв'язана, + щонайменше частково, із хронологічним віком CD4 -T-клітин. Крім того, "пацієнт із імунною + толерантністю" може відрізнятися порушеним довгостроковою CD4 -T-клітинною імунною відповіддю на вплив антигену в результаті порушень проліферації та секреції цитокінів Тклітинами пам'яті в процесі вторинних імунних відповідей. Поняття "пацієнт із активованими Т-клітинами" у контексті даного опису відноситься до хворої тварини або людини, для якої характерна T-клітинна активація та у якого додаткова стимуляція T-клітинної відповіді може супроводжуватись медичним ризиком. Поняття "пацієнт із ослабленим імунітетом" у контексті даного опису відноситься до хворої тварини або людини, яка має імунну систему, порушену в результаті віку, хвороби, такої як хвороба, пов'язана з ВІЛ, рак, або в результаті лікування, наприклад, лікування запальних захворювань таких як (але, не обмежуючись тільки ними) ревматоїдний артрит, псоріаз, системний червоний вовчок, грануломатоз Вегенера і т.д. При створенні даного винаходу продемонстровано, що індукована антитілом відповідь на антигенну композицію, що пропонується у винаході, в основному є незалежною від Т-клітин. Для доказу цього використовували модель, створену на "голих" мишах, де "голих" мишей вакцинували та гуморальні імунні відповіді оцінювали для виміру відповіді на Aβ-специфічне антитіло, індуковане антигенною композицією, що пропонується у винаході, в імунізованих "голих" мишей. "Голі" миші несуть мутацію Foxn1nu і в результаті мають знижену T-клітинну функцію через відсутність нормального тимусу. Поняття "фармацевтично ефективна кількість" у контексті даного опису відноситься до дози діючого речовини у фармацевтичній композиції, необхідної для лікування або щонайменше часткового припинення симптомів захворювання, порушення або стану, що підлягає лікуванню, або будь-яких пов'язаних з ними ускладнень. Конкретним варіантом здійснення даного винаходу є застосування презентації антигену, перш за все на поверхні молекули носія, такого як ліпосома, що приводить до більш ефективної доступності та стабілізації переважної конформації антигену, що зрештою приводить до одержання високоспецифічної імунної відповіді, перш за все незалежної від Т-клітин імунної відповіді, і приводить до утворення антитіл з унікальними властивостями. Зокрема, здійснюють презентацію антигенного пептиду на поверхні молекули носія у вигляді 20 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 масиву з великою кількістю повторів, перш за все масив, що містить повтори, містить щонайменше 10 повторюваних антигенних одиниць/молекулу носія, переважно щонайменше 50 повторюваних антигенних одиниць/молекулу носія, переважно щонайменше 100 повторюваних антигенних одиниць/молекулу носія, переважно щонайменше 200 повторюваних антигенних одиниць/молекулу носія, переважно щонайменше 300 повторюваних антигенних одиниць/молекулу носія, переважно щонайменше 400 повторюваних антигенних одиниць/молекулу носія, переважно щонайменше 500 повторюваних антигенних одиниць/молекулу носія. Модифікований фосфольований пептидний антиген, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, перш за все фосфольований пептидний антиген, що імітує основний патологічний фосфо-епітоп тау-білка, можна синтезувати за допомогою модифікованого методу, описаного в Nicolau та ін., Proc Natl. Acad. Sci USA 99, 2002, сс. 23322337. Цей підхід передбачає східчасте складання конструкції за допомогою твердофазного пептидного синтезу на амідній смолі на основі стандартної Fmoc/tBu-хімії. Потім ортогональні захисні групи кінцевих лізинів можна видаляти та вільні аміногрупи ацилювати пальмітиновою кислотою. Видалення захисних груп бічних ланцюгів і супутнє вивільнення пептиду зі смоли можна здійснювати в кислих умовах, які забезпечують одержання необхідного тетрапальмітоілованого фосфо-пептиду у вигляді неочищеного продукту. Потім можна одержувати кінцевий продукт високого ступеня чистоти та підтверджувати його ідентичність і чистоту відомими в даній області методами, такими, наприклад, як масспектрометрія з іонізацією електроспреєм та/або РХВР-аналіз. Одним із варіантів здійснення даного винаходу є імуногенна композиція, яка містить фосфольований пептидний антиген, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, що імітує основний патологічний фосфо-епітоп тау-білка, де пептидний антиген модифікують таким чином, щоб він мав здатність підтримувати та стабілізувати певну конформацію антигену. Ця певна конформація приводить до індукції сильної та високоспецифічної імунної відповіді при введенні тварині або людині. Одним зі шляхів досягнення формування та стабілізації необхідної конформації антигенного пептиду є презентація антигенного пептиду у вигляді приєднаного або включеного або реконструйованого, частково або повністю, у носії, перш за все носії, який може функціонувати також у якості ад'юванта. Відповідно до цього винаходу носій може представляти собою, наприклад, пухирець, тільце, що складається із часток або молекулу; бактеріальні мембранні білки, білки Omp ентеробактерій, наночастини, міцели, золоті частки, мікрочастинки та/або віросоми або будь-які інші засоби, які можуть служити в якості носія/ад'юванта для антигенного пептиду, але перш за все ліпосому. У конкретному варіанті здійснення винаходу антигенний пептид приєднують або вбудовують або реконструюють у носії завдяки слабким взаємодіями, такими, наприклад, як взаємодія Вандер-Ваальса, гідрофобна або електростатична взаємодія, або комбінація двох або більшої кількості зазначених типів взаємодій, у результаті пептид презентується в специфічній конформації, яка підтримується та стабілізується шляхом обмеження зрушення тривимірної структури антигенного пептиду, у результаті чого конформаційні зміни попереджуються або в значній мірі обмежуються. Коли пухирець, частку або тільце, що складається із часток, застосовують у якості носія/ад'юванта, наприклад, ліпосому, то композицію антигенного пептиду можна вибирати так, щоб її загальний чистий заряд був ідентичний заряду на поверхні носія/ад'юванта, до якого пептид приєднаний. Електростатичні сили відштовхування, які мають ефективність між однаково зарядженою поверхнею носія/ад'юванта та антигенного пептиду, але перш за все між однаково зарядженою поверхнею носія та амінокислотними залишками, з яких складається антигенний пептид, і більш переважно між однаково зарядженою поверхнею носія та однаково зарядженими амінокислотними залишками, з яких складається антигенний пептид, можуть приводити до того, що антигенний пептид здобуває певну високоспецифічну та стабілізовану конформацію, яка гарантує високу біологічну активність. У результаті антигенний пептид експонується та презентується в конформації, яка має високу біологічну активність і дозволяє імунній системі цільового організму вільно взаємодіяти з антигенними детермінантами, що входять в антигенну конструкцію в біологічно активній конформації, що при введенні тварині або людині приводить до сильної та специфічної для конформації імунної відповіді, що приводить, наприклад, до утворення високого титру антитіл у цільовому організмі. Імуногенну відповідь можна додатково підсилювати при використанні ліпосоми в якості 21 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 носія, оскільки ліпосома може функціонувати в якості ад'юванта, що підсилює або стимулює імунну відповідь в організмі тварини- або людини-мішені, що підлягає лікуванню за допомогою фармацевтичної композиції, що пропонується у винаході. Ліпосома необов'язково може містити також додатковий ад'ювант, такий, наприклад, як ліпід A, квасці, фосфат кальцію, інтерлейкін 1 та/або мікрокапсули з полісахаридів і білків, але переважно детоксифікований ліпід A, такий як монофосфорильний або дифосфорильний ліпід A, або квасці. У конкретному варіанті здійснення винаходу антигенний пептид, що пропонується у винаході та описаний вище, перш за все антигенний пептид, загальний чистий заряд якого є негативним, застосовують у реконструйованому в ліпосомі виді, перш за все у ліпосомі, компоненти якої вибирають так, щоб загальний чистий заряд головної групи ліпосоми був негативним. Зокрема, ліпосома складається з компонентів, вибраних із групи, що включає диміристоїлфосфатидилхолін (DMPC), диміристоїлфосфатидилетаноламін (DMPEA), диміристоїлфосфатидилгліцерин (DMPG) і холестерин, і необов'язково містить також монофосфорильний ліпід А або будь-який інший ад'ювант, який можна застосовувати в обсязі даного винаходу, такий, наприклад, як квасці, фосфат кальцію, інтерлейкін 1 та/або мікрокапсули з полісахаридів і білків. Іншим конкретним варіантом здійснення винаходу є модифікований антигенний пептид, що пропонується у винаході та описаний вище, ковалентно зв'язаний з молекулою якірного типу, яку можна вбудовувати в носій/ад'ювант, фіксуючи тим самим пептид з носієм/ад'ювантом і здійснюючи його презентацію на поверхні молекули носія/ад'юванта або в безпосередній близькості від її поверхні так, щоб електростатичні сили ставали ефективними, як описано вище. Коли ліпосоми застосовують у якості носія/ад'юванта, антигенна пептидна конструкція, як правило, має гідрофобний хвіст, який вбудовується в мембрану ліпосоми при її формуванні. Крім того, антигенні пептиди можна модифікувати так, щоб вони містили гідрофобний хвіст, який можна вбудовувати в ліпосому. Антигенна композиція, що пропонується в цьому винаході, як правило, містить пептиди, модифіковані з метою посилення антигенної дії, при цьому зазначені пептиди можна модифікувати шляхом пегелювання (використовуючи поліетиленгліколь або модифікований поліетиленгліколь), або модифікувати за допомогою інших методів, наприклад, з використанням пальмітинової кислоти, як описано вище, поліамінокислот (наприклад, полігліцину, полігістидину), полісахаридів (наприклад, полігалактуронової кислоти, полімолочної кислоти, полігліколіду, хітину, хітозану), синтетичних полімерів (поліаміди, поліуретани, складні поліефіри) або сополімерів (наприклад, полі(метакрилової кислоти) і N(2гідрокси)пропілметакриламіду) і т.і. Конкретним варіантом здійснення винаходу є антигенні пептиди, що пропонуються у винаході та описані вище, які в результаті модифікації містять гідрофобний хвіст, у результаті зазначені пептиди можна вбудовувати в ліпосому. Зокрема, фосфольований пептидний антиген, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, який імітує основний патологічний фосфо-епітоп тау-білка, можна модифікувати за допомогою ліпофільного або гідрофобного фрагменту, який полегшує вбудовування в ліпідний бішар носія/ад'юванта. Ліпофільні або гідрофобні фрагменти, що пропонуються в цьому винаході, можуть представляти собою жирні кислоти, тригліцериди та фосфоліпіди, перш за все жирні кислоти, тригліцериди та фосфоліпіди, у яких вуглецевий каркас жирної кислоти містить щонайменше 10 атомів вуглецю, перш за все ліпофільні фрагменти, що включають жирні кислоти, вуглецевий каркас яких складається щонайменше приблизно з 14 атомів вуглецю та до приблизно до 24 атомів вуглецю, при цьому кожна індивідуальна кількість атомів вуглецю в цьому діапазоні підпадає під обсяг даного винаходу. Зокрема, винахід відноситься до антигенного пептиду, що пропонується у винаході та описаному вище, який у результаті модифікації містить гідрофобний хвіст, перш за все гідрофобний хвіст, який складається з гідрофобних фрагментів, у яких вуглецевий каркас містить щонайменше 14 атомів вуглецю, але переважно 16 атомів вуглецю. Прикладами гідрофобних фрагментів є (але, не обмежуючись ними) пальмітинова кислота, стеаринова кислота, мірістинова кислота, лауринова кислота, олеїнова кислота, лінолева кислота, ліноленова кислота та холестерин або 1,3-фосфатидилетаноламін (DSPE). У конкретному варіанті здійснення даного винаходу гідрофобний фрагмент представляє собою пальмітинову кислоту. В одному з варіантів здійснення винаходу антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, ковалентно зв'язують із ліпофільним або гідрофобним фрагментом. У контексті даного винаходу ковалентне зв'язування антигенного пептиду можна здійснювати за допомогою амінокислотних залишків, які подовжують амінокислотні 22 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 послідовності, що відповідають послідовностям антигенного пептиду, що пропонується у винаході, зокрема, на його кінці(ях), перш за все на N- і C-кінці(ях), і з якими зв'язуються залишки жирних кислот. Зокрема, кожний кон'югат містить щонайменше чотири молекули жирної кислоти, вуглецевий ланцюг якої включає від C12 до C24, перш за все вуглецевий ланцюг якої складається з C16, де молекули жирної кислоти ковалентно пов'язані з N- і C-кінцями антигенних пептидів. Можна передбачати також інші розподіли, у тому числі усередині амінокислотної послідовності. Ці пептиди також зв'язують ковалентно з молекулами жирних кислот. Таким чином, фармацевтичні композиції, що пропонуються в цьому винаході, можуть містити ліпосоми, що представляють собою ліпосоми в яких можна реконструювати очищені або частково очищені або модифіковані антигенні пептиди, що пропонуються у винаході та представлені в цьому описі. Крім того, у ліпосомах можна реконструювати пептидні фрагменти. Даний винахід відноситься також до антигенних пептидних фрагментів, модифікованих з метою підвищення їх антигенності. Наприклад, антигенні фрагменти та ад'юванти можна приєднувати до пептиду або змішувати з ним. Прикладами антигенних фрагментів і ад'ювантів є (але, не обмежуючись тільки ними) ліпофільні мурамільні дипептидні похідні, неіонні блок-сополімери, гідроксид алюмінію або фосфат алюмінію, та їх суміші. Ліпосоми, які можна застосовувати в композиціях, що пропонуються у цьому винаході, представляють собою ліпосоми, відомі фахівцям у даній області. Можна використовувати будьякі стандартні ліпіди, застосовувані для приготування ліпосом. Для створення композицій, що пропонуються у цьому винаході, можна застосовувати стандартні, що складаються із двох або декількох шарів, ліпосоми. Хоча можна застосовувати будь-який метод приготування ліпосом, відомий фахівцям у даній області, найбільш переважні ліпосоми одержують згідно з методом, описаним в Alving та ін., Infect. Immun. 60, 1992, сс. 2438-2444, публікація включена в цей опис в якості посилання. Ліпосома може необов'язково містити ад'ювант або імуномодулятор або обидва зазначених агента. Переважним імуномодулятором є ліпід A, перш за все детоксифікований ліпід A, такий, наприклад, як монофосфорильний або дифосфорильний ліпід A. Ліпосоми можна одержувати також методом ін'єкції в перехресному потоці, який описаний, наприклад, в Wagner та ін., Journal of Liposome Research т. 12(3), 2002, сс. 259 – 270. При ін'єкції ліпідних розчинів у водній буферній системі ліпіди мають тенденцію утворювати "осади (преципітати)» з наступною самоагрегацією в пухирці. Розмір отриманих пухирців залежить від таких факторів як концентрація ліпіду, швидкість перемішування, швидкість ін'єкції та вибір ліпідів. Призначена для одержання система може складатись з модуля для ін'єкції в перехресному потоці, ємностей для полярної фази (наприклад, розчин ЗФР-буфера), ємності для етанольного/ліпідного розчину та обладнання для створення тиску, але перш за все обладнання для створення тиску азоту. У той час як водний або полярний розчин нагнітають насосом через модуль для перехресної ін'єкції, етанольний/ліпідний розчин ін'єкують у полярну фазу за допомогою різних величин прикладеного тиску. Таким чином, в одному з варіантів здійснення винаходу модифікований антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, можна додатково модифікувати шляхом реконструкції (відновлення) у ліпосомах, які складаються з фосфоліпідів і холестерину (фосфатидилетаноламін, фосфатидилгліцерин, холестерин у різних молярних відношеннях). Можна застосовувати інші фосфоліпіди. Ліпід A застосовують у концентрації приблизно 40 мкг/пмоль фосфоліпідів. Ліпосома може мати подвійну функцію, оскільки її можна застосовувати в якості носія, що містить описану вище надмолекулярну конструкцію, і в той же час вона може виконувати функцію ад'юванта для посилення або стимуляції імунної відповіді в організмі тварини- або людини-мішені, що підлягає лікуванню терапевтичною вакциною, що пропонується у винаході. Необов'язково ліпосома, крім того, може містити додатковий ад'ювант або імуномодулятор або обидва зазначених агента, такий, наприклад, як ліпід A, квасці, фосфат кальцію, інтерлейкін-1 та/або мікрокапсули з полісахаридів і білків, але перш за все ліпід А, більш переважно детоксифікований ліпід A, такий як монофосфорильний або дифосфорильний ліпід A, або квасці. У конкретному варіанті здійснення винаходу ліпосоми, що включають ліпід A, застосовують у якості ад'юванта для приготування фармацевтичної композиції, що пропонується у винаході. Диміристоїлфосфатидилхолін, -гліцерин і холестерин змішують, зокрема в молярному співвідношенні 9:1:7. Потім додають сильний імуномодулятор, такий, наприклад, як монофосфорильний ліпід A, у прийнятній концентрації, перш за все у концентрації від 30 до 50 23 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мг на ммоль, більш переважно 40 мг на ммоль фосфоліпідів. Потім додають модифікований антигенний пептид у молярному співвідношенні пептиду та фосфоліпідів від 1:30 до 1:200, перш за все у молярному співвідношенні від 1:50 до 1:120, більш переважно 1:100. Розчинники видаляють, наприклад, випарюванням, та плівку, що утворилася, гідрують стерильним буферним розчином, таким як ЗФР. Конкретним варіантом здійснення винаходу є антигенний пептид, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, модифікований щонайменше двома молекулами пальмітинової кислоти, ковалентно зв'язаних з N- і C-кінцями антигенного пептиду, реконструйований у ліпосомном носії. Пальмітоілування, що створює якір для пептиду в бішарі ліпосоми завдяки відносно невеликій довжині залишку C16-0-жирної кислоти, приводить до того, що пептид презентується на поверхні ліпосоми або безпосередньо поблизу її поверхні. Фармацевтичну композицію, що пропонується в цьому винаході, яка містить пептидний антиген, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, перш за все фосфопептид, що імітує основні патологічні фосфо-епітопи тау-білка, перш за все у фармацевтично ефективній кількості, можна приготувати у формі рідкого розчину або суспензії, що ін'єкується, або також у твердій формі, придатній для солюбілізації перед ін'єкцією, наприклад, у вигляді набору, призначеного для застосування композиції, що пропонується у винаході, відповідно описаному нижче методу. Прийнятні фармацевтичні носії, розріджувачі та/або ексципієнти добре відомі в даній області, і до них відносяться, наприклад, забуферені фосфатом фізіологічні розчини, вода, емульсії, такі як емульсії типу масло/вода, різні типи змочувальних агентів, стерильні розчини і т.д. Препаративну форму фармацевтичної композиції, що пропонується у винаході, можна одержувати за допомогою загальноприйнятої методології, відомої фахівцям у даній області. Фармацевтичну композицію, що пропонується в цьому винаході, яка містить пептидний антиген, що пропонується у винаході та представлений у цьому описі, перш за все фосфопептид, що імітує основні патологічні фосфо-епітопи тау-білка, перш за все у фармацевтично ефективній кількості, можна вводити людині або тварині, що страждає таупатією, для індукції імунної відповіді в зазначеної людини або тварини з метою полегшення симптомів, асоційованих із захворюванням, або відновлення стану, властивого здоровим індивідуумам, не уражених захворюванням. Композиції, що пропонуються в цьому винаході, вводять людині або тварині за допомогою будь-яких загальноприйнятих стандартних шляхів введення у твердій, рідкій формі або у вигляді аерозолю, що містять прийнятну фармацевтично ефективну дозу. Як правило, композицію можна вводити з використанням місцевого, орального, ректального, назального або парентерального (наприклад, внутрішньовенного, підшкірного або внутрішньом'язового) шляхів введення. Крім того, композицію можна включати в матриці, , що забезпечують пролонговане вивільнення, наприклад, з біорозкладовуваних полімерів, полімери можна імплантувати в область, у яку потрібно здійснювати введення, наприклад, в область пухлини. Метод передбачає введення однократної дози, введення повторних доз із попередньо встановленими тимчасовими інтервалами та пролонговане введення на протязі попереднього певного періоду часу. У конкретному варіанті здійснення винаходу антигенну конструкцію, що пропонується у винаході, перш за все композицію вакцини, яка містить антигенну конструкцію у фармацевтично прийнятній формі, вводять у вигляді повторюваних доз, перш за все 1-15 доз, більш переважно 2-10 доз, більш переважно 3-5 доз і ще більш переважно 3 доз, з тимчасовими інтервалами, що становлять 1-20 тижнів, перш за все з тимчасовими інтервалами, що становлять 1-10 тижнів, перш за все з тимчасовими інтервалами, що становлять 1-6 тижнів, більш переважно з тимчасовими інтервалами, що становлять 1-4 тижня та ще більш переважно з тимчасовими інтервалами від 2 до 3 тижнів. Імунну відповідь оцінюють в отриманих зразках сироватки/плазми через прийнятний проміжок часу після ревакцинації, перш за все через 3-10 днів після ревакцинації, більш переважно через 4-8 днів після ревакцинації та більш переважно через 7 днів після ревакцинації, і визначають імуногенність антигенної конструкції за допомогою відомої методології, перш за все за допомогою одного зі звичайно застосовуваних імуноаналізів, таких, наприклад, як ELISA. Зокрема, композицію антигенного пептиду, що пропонується у винаході, вводять парентерально, але перш за все за допомогою внутрішньочеревинної, внутрішньовенної, підшкірної та внутрішньом'язової ін'єкції. Препарати для парентерального введення включають стерильні водні або неводні розчини, 24 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 суспензії та емульсії. До неводних розчинників відносяться (але, не обмежуючись тільки ними) пропіленгліколь, поліетиленгліколь, рослинна олія, така як маслинова олія, і органічні складні ефіри, що ін'єкуються, такі як етилолеат. Водні розчинники можна вибирати із групи, що включає воду, спиртові/ водні розчини, емульсії або суспензії, включаючи фізіологічний розчин і забуферені середовища. Наповнювачі для парентерального введення включають розчин хлориду натрію, декстрозу Рінгера, декстрозу та хлорид натрію, лактований розчин Рінгера або рідкі жири. Наповнювачі для внутрішньовенного введення представляють собою добавки для заповнення дефіциту рідини або живильних речовин, електролітні добавки (наприклад, на основі декстрози Рінгера) та інші речовини. Можуть бути присутнім також консерванти, такі, наприклад, як антимікробні засоби, антиоксиданти, хелатуючі агенти, інертні гази та ін. Доза композиції повинна залежати від стану, що підлягає лікуванню, конкретної застосовуваної композиції та інших клінічних факторів, таких як вага, розмір і стан пацієнта, площа поверхні тіла, конкретна сполука або композиція, що підлягає введенню, інші одночасно застосовувані лікарські засоби та шлях введення. Фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході, можна вводити в комбінації з іншими біологічно активними субстанціями та процедурами, призначеними для лікування захворювань, перш за все нейродегенеративних захворювань. Інші біологічно активні субстанції можуть бути компонентами тієї ж композиції, яка вже містить фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході, у формі суміші, при цьому фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході, і іншу біологічно активну субстанцію змішують у фармацевтично прийнятним розчинником та/або носієм, або вони можуть бути присутніми окремо у вигляді компоненту інших композицій, які можуть надходити в продаж окремо або разом у формі набору, що складається з компонентів. Фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході, можна вводити в комбінації з іншою(ми) біологічно активною(ми) субстанцією або субстанціями по черзі або послідовно. Наприклад, фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході, можна вводити одночасно з першою додатковою біологічно активною субстанцією або послідовно після або до введення фармацевтичної композиції. Якщо вибрана прийнятна схема, при якій більше однієї, що має додатково біологічну активність, субстанції вводять у комбінації щонайменше з однієї фармацевтичною композицією, що пропонується у винаході, то сполуку або субстанції можна частково вводити одночасно, частково послідовно в різних комбінаціях. Іншим об'єктом даного винаходу є суміші фармацевтичної композиції, що пропонується у винаході, і необов'язково однієї або декількох додаткових біологічно активних субстанцій, а також способи застосування фармацевтичної композиції, що пропонується у винаході, або їх сумішей, включаючи композиції, які містять зазначену фармацевтичну композицію або суміші фармацевтичних композицій, призначені для профілактичного та/або терапевтичного лікування та/або полегшення таупатій, групи захворювань і порушень, які асоційовані з утворенням нейрофібрилярних ушкоджень, що представляють собою основну патологію головного мозку в цій групі нейродегенеративних порушень, що включає (але, не обмежуючись тільки ними) хворобу Альцгеймера, хворобу Крейцфельдта-Якоба, боксерську деменцію, синдром Дауна, хворобу Герстманна-Штреусслера-Шейнкера, міозит з тільцями включення та церебральну амілоїдну ангіопатію, пов'язану з білком-пріоном, травматичне ушкодження головного мозку, а також комплекс аміотрофічний бічний склероз / паркінсонізм-деменцію (синдром Гуама), негуамовського типу хворобу моторних нейронів, пов'язану з нейрофібрилярними сплетіннями, деменцію, пов'язану з накопиченням аргірофільних зерен, кортикобазальну дегенерацію, дифузійні нейрофібрилярні сплетіння з кальцифікацією, фронтотемпоральну деменцію з паркінсонізмом, зчеплену із хромосомою 17, хворобу Галлервордена-Шпатца, множинну системну атрофію, хворобу Німанна-Піка типу C, хворобу Піка, субкортикальний гліом, прогресуючийє, супрануклеарний паненцефаліт, прогресуючийє, підгострий склерозуючий паненцефаліт, деменцію, зв'язану тільки зі сплетіннями, постенцефалітний паркінсонізм, міотонічну дистрофію. Суміші, що пропонуються у винаході, можуть містити крім фармацевтичної композиції, що пропонується у винаході, біологічно активну субстанцію, таку, наприклад, як відомі сполуки, застосовувані для медикаментозного лікування таупатій та/або амілоїдозів, групи захворювань і порушень, асоційованих з амілоїдом або амілоїдоподібним білком, таким як амілоїдний β-білок, який бере участь у патогенезі хвороби Альцгеймера. У наступному варіанті здійснення винаходу інша біологічно активна субстанція або сполука може представляти собою також терапевтичний засіб, який можна застосовувати для лікування захворювань і порушень, які викликаються або асоційовані з амілоїдом або амілоїдоподібними білками, включаючи амілоїдоз, що викликається амілоїдом β, або їх можна застосовувати для 25 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 медикаментозного лікування інших неврологічних порушень. Інша біологічно активна субстанція або сполука може мати біологічну дію, опосередковувану таким же або подібним механізмом, що й терапевтична вакцина, що пропонується у винаході, або мати неспоріднений механізм дії або комбінацію споріднених та/або неспоріднених механізмів дії. Як правило, інша біологічно активна сполука може представляти собою енхансери нейтронної трансмісії, психотерапевтичні лікарські засоби, інгібітори ацетилхолінестерази, блокатори кальцієвих каналів, біогенні аміни, транквілізатори на основі бензодіазепінів, підсилювачі синтезу, накопичення або вивільнення ацетилхоліну, агоністи постсинаптичного рецептора ацетилхоліну, інгібітори моноаміноксидази-A або –B, антагоністи рецептора МетилD-ааспартатглутамата (NMDA), нестероїдні протизапальні лікарські засоби, антиоксиданти та антагоністи серотонергічного рецептора. Зокрема, суміш, що пропонується у винаході, може містити щонайменше одну або іншу біологічно активну сполуку, вибрану із групи, що включає сполуки проти окисного стресу, антиапоптозні сполуки, хелати металів, інгібітори репарації ДНК, такі як пірензепін та його метаболіти, 3-аміно-1-пропансульфонову кислоту (3APS), 1,3-пропандисульфонат (1,3PDS), активатори секретаз, інгібітори β- і γ-секретаз, тау-білки, нейромедіатор, руйнівники βскладчастої конформації, протизапальні молекули або інгібітори холінестерази (ChEI), такі як такрин, рівастигмін, донепезил та/або галантамін, та інші лікарські засоби та харчові добавки, у комбінації з терапевтичною вакциною, що пропонується у винаході, і необов'язково фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом. Відповідно до ще одного варіанту здійснення винаходу суміші, що пропонуються у винаході, можуть містити ніацин або мемантин у комбінації з терапевтичною вакциною, що пропонується у винаході, і необов'язково фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом. Ще одним варіантом здійснення винаходу є суміші, які містять "атипичні антипсихотичні засоби", такі, наприклад, як клозапін, зипрасидон, рісперидон, арипіпразол або оланзапін, призначені для лікування позитивних або негативних психотичних симптомів, включаючи галюцинації, марення, порушення мислення (що проявляються у вираженій непослідовності дій, психічному розладі, розладі асоціативного мислення) та ексцентричну або неорганізовану поведінку, а також ангедонію, знижену емоційну реакцію, апатію та відмову від суспільства, у комбінації з терапевтичною вакциною, що пропонується у винаході, необов'язково фармацевтично прийнятним носієм та/або розріджувачем та/або ексципієнтом. У конкретних варіантах здійснення винаходу композиції та суміші, що пропонуються у винаході та описані вище, містять фармацевтичну композицію, що пропонується у винаході, і біологічно активну субстанцію відповідно в терапевтично або профілактично ефективній кількості. Інші сполуки, які можна застосовувати в сумішах у комбінації з фармацевтичною композицією, що пропонується у винаході, описані, наприклад, в WO 2004/058258 (див. перш за все на с. 16 і с. 17), включаючи мішені терапевтичних лікарських засобів (сс. 36-39), алкансульфонові кислоти та алкансірчану кислоту (сс. 39-51), інгібітори холінестерази (сс. 5156), антагоністи NMDA-рецептора (сс. 56-58), естрогени (сс.58-59), нестероїдні протизапальні лікарські засоби (сс. 60-61), антиоксиданти (сс. 61-62), агоністи рецепторів, що активуються пероксисомальними проліфераторами (PPAR) (сс. 63-67), засоби, що знижують рівень холестерину (сс. 68-75); інгібітори амілоїду (сс. 75-77), інгібітори утворення амілоїду (сс. 77-78), хелатори металів (сс. 78-79), антипсихотичні засоби та антидепресанти (сс. 80-82), харчові добавки (сс. 83-89) і сполуки, що підвищують доступність біологічно активних субстанцій у головному мозку (див. сс. 89-93) та проліки (сс. 93 і 94), зазначений документ включений у даний опис як посилання, але перш за все сполуки, згадані на зазначених вище сторінках. Приклади Приклад 1: Вакцини Вісім послідовностей, виведених з фосфольованого тау-білка, використовували в якості антигенів для створення вакцин. У якості контролю використовували імуногенний пептид, що застосовувався раніше (Asuni та ін., 2007). 55 26 UA 107571 C2 Таблиця 1: Опис тау-послідовностей Опис T5: контрольна послідовність: Tau 379-408 [pS396, pS404] T1: Послідовність 1: Tau 520 [pY18] T8: Послідовність 8: Tau 206-221 [pT212, pS214] T9: Послідовність 9: Tau 196-211 [pS202, pT205] T3: Послідовність 3: Tau 393-408 [pS396, pS404] T4: Послідовність 4: /Tau 401-418 [pS404, pS409] T2: Послідовність 2: Tau 200-216 [pS202+pT205 і pT212+pS214] T10: Послідовність 10: Tau 407-418 [pS409] T11: Послідовність 11: Tau 399-408 [pS404] 5 10 15 20 25 30 35 Вакцина Послідовність ACI-37 RENAKAKTDHGAEIVYKS(p)PVVSGDTS(p) (n=30) (SEQ ID NO: 1) PRHL ACI-33 RQEFEVMEDHAGTY(p)GL (n=16) SEQ ID NO: 2) ACI-39 PGSRSRT(p)PS(p)LPTPPTR (n=16) (SEQ ID NO: 3) ACI-40 GYSSPGS(p)PGT(p)PGSRSR (n=16) (SEQ ID NO: 4) ACI-35 VYKS(p)PVVSGDTS(p)PRHL (n=16) (SEQ ID NO: 5) ACI-36 GDTS(p)PRHLS(p)NVSSTGSID (n=18) (SEQ ID NO: 6) ACI-34 PGS(p)PGT(p)PGSRSRT(p)PS(p)LP (n=17) (SEQ ID NO: 7) ACI-42 HLS(p)NVSSTGSID (n=12) (SEQ ID NO: 8) ACI-43 VSGDTS(p)PRHL (n=10) (SEQ ID NO: 9) Приклад 2: Одержання виведених з тау-білка тетрапальмітоілованих фосфольованих пептидів Створювали за допомогою східчастого процесу антигенну пептидну послідовність, фланковану двома парами лізинів, за допомогою твердофазного пептидного синтезу на амідній смолі, використовуючи стандартну Fmoc/tBu-хімію. Потім ортогональні захисні групи кінцевих лізинів вибірково видаляли та вільні аміногрупи ацилювали пальмітиновою кислотою. Видалення захисних груп бічних ланцюгів і одночасне відділення пептиду від смоли здійснювали в кислих умовах, що дозволяло одержувати необхідний тетрапальмітоілований фосфольований пептид у вигляді неочищеного продукту. Ідентичність і чистоту додатково підтверджували за допомогою мас-спектрометрії MALDI-TOF і РХВР-аналізу. Послідовності виведених з тау-білка тетрапальмітоілованих фосфольованих пептидів: T1: H-K(Pal)-K(Pal)-RQEFEVMEDHAGTY(P)GL-K(Pal)-K(Pal)-NH2 T2: H-K(Pal)-K(Pal)-PGS(p)PGT(p)PGSRSRT(p)PS(p)LP-K(Pal)-K(Pal)-NH2 T3: H-K(Pal)-K(Pal)-VYKS(p)PVVSGDTS(p)PRHL-K(Pal)-K(Pal)-NH2 T4: H-K(Pal)-K(Pal)-GDTS(p)PRHLS(p)NVSSTGSID-K(Pal)-K(Pal)-NH2 T8: H-K(Pal)-K(Pal)-PGSRSRT(p)PS(p)LPTPPTR-K(Pal)-K(Pal)-NH2 T9: H-K(Pal)-K(Pal)-GYSSPGS(p)PGT(p)PGSRSR-K(Pal)-K(Pal)-NH2 T10: H-K(Pal)-K(Pal)-HLS(p)NVSSTGSID-K(Pal)-K(Pal)-NH2 T11: H-K(Pal)-K(Pal)-VSGDTS(p)PRHL-K(Pal)-K(Pal)-NH2 2.1: Синтез пептидного антигену T1 Ортогонально захищену амінокислоту Fmoc-Lys(Mtt)-OH (3 екв.) вносили вручну на амідну смолу (амідна MBHA (метилбензилгідриламін) смола Рінка, 1 екв., 0,26 ммоля) у присутності 2 екв. ДІК (диізопропілкарбодиімід)/ГОБТ (1-гідроксибензотріазол) у ДМФ (диметилформамід). Потім смолу відмивали ДМФ (3 × 1 хв). Після видалення N-кінцевої Fmoc-групи за допомогою 25 % піперидина в ДМФ (1 × 1 хв і 2 × 15 хв) другий залишок Fmoc-Lys(Mtt)-OH (3 екв.) автоматично зшивали, використовуючи 5 екв. PyBOP (гексафторфосфат бензотріазол-1ілокситрипірролідинофосфонія/ГОБТ/ДІЕА (диізопропілетиламін) у ДМФ (2 × 15 хв). Наступні 16 амінокислот, що несуть стандартні захисні групи Fmoc бічних ланцюгів, автоматично включали, застосовуючи раніше описаний протокол комбінації. Фосфолювання амінокислоти (фосфоамінокислоти) інтродукували у вигляді монобензилових ефірів на фосфатній групі. Після кожної стадії комбінації здійснювали стадію відмивання ДМФ (3 × 30 с), стадію видалення Fmoc за допомогою 25 % піперидина в ДМФ (3 × 3 хв) і другу стадію відмивання ДМФ (6 × 30 с). Після комбінації Tyr(PO(PBzl)2) застосовували 0,5 % ДБУ (діазабіциклоундецен) у ДМФ для здійснення стадії видалення захисної групи Fmoc. Складання пептидної послідовності завершували, додаючи два останні залишки Fmoc-Lys(Mtt)-OH з використанням 2 екв. PyBOP/ГОБТ/ДІЕА в ДМФ. 27 UA 107571 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Потім Mtt-групи (метилтритильні групи) кінцевих залишків лізину вибірково відчеплювали в атмосфері азоту шляхом обробки смоли (1 екв. 600 мг, 0,092 ммоля) 10 мл дегазованої суміші ТІПС (триізопропілсиліловий ефір)/ТФК/ДХМ (дихлорметан) (1:1:98) на протязі декількох циклів по 10 хв. Смолу відмивали ДХМ (×3) і ДМФ (×3). Потім пальмітинову кислоту (20 екв., 473 мг, 1,85 ммоля) зшивали із зазначеними аміногрупами з вилученими захисними групами, використовуючи ТБТУ (тетрафторборат тетраметил-О-(бензотріазол)-1-іл)уронію (20 екв. 593 мг, 1,85 ммоля) і ДІЕА (40 екв, 643 мкл, 3,70 ммоля) у ДХМ/ДМФ (1:1) (6 мл). Смолу відмивали ДХМ (×5) і ДМФ (×5). Потім N-кінцеву Fmoc-групу видаляли за допомогою 20 % дегазованого піперидину в ДМФ (3 × 10 хв) і смолу відмивали ДМФ (×3) і ДХМ (×5). І, нарешті, здійснювали одночасне розщеплення смоли та видалення захисних груп бічних ланцюгів в атмосфері азоту з використанням дегазованої суміші ТФК/ТІПС/H2O/ЕДТ (1,2-етандитріол) (95:1:2,5:2,5) (4 мл) на протязі 4,5 г. Після розтирання в холодному діетиловому ефірі одержували неочищений продукт T1 у вигляді твердої речовини білого кольору (189 мг, вихід 60 %) із чистотою 56 % (за даними РХВР-аналізу). За допомогою мас-спектроскопії MALDI-TOF підтверджували ідентичність основного продукту (m/z очікуване: 3427,12 [MH+], виявлене: 3426,87). 2.2: Синтез пептидного антигену T3 Ортогонально захищену амінокислоту Fmoc-Lys(Mtt)-OH (3 екв.) вносили вручну на амідну смолу (амідна MBHA-смола Рінка, 1 екв., 0,4 ммоля) у присутності PyBOP/ГОБТ/ДІЕА в ДМФ. Потім смолу відмивали ДМФ (3×1 хв). Після видалення N-кінцевої Fmoc-групи за допомогою 25 % піперидину в ДМФ (1 × 1 хв і 2 × 15 хв) другий залишок Fmoc-Lys(Mtt)-OH (3 екв.) зшивали, використовуючи такі ж умови завантаження. Наступні 16 амінокислот, що несуть стандартні захисні групи Fmoc бічних ланцюгів, включали вручну, застосовуючи раніше описаний протокол комбінації. Фосфолювання амінокислоти інтродукували у вигляді монобензилових ефірів на фосфатній групі. Тривалість реакції комбінації визначали за допомогою TNBT- (нітроблакитний тетразолій) тесту або хлоранільного тесту після проліну. При необхідності здійснювали другу реакцію комбінації з використанням 2 екв. захищених Fmoc амінокислот у присутності ДІК/ГОБТ або ГАТУ (гексафторфосфат О-(7-азабензотріазол-1-іл) тетраметилуронію)/ДІЕА. Після кожної стадії комбінації здійснювали стадію відмивання ДМФ (3 × 1 хв), стадію видалення Fmoc за допомогою 25 % піперидину в ДМФ (1 × 1 хв і 2 ×15 хв) і другу стадію відмивання ДМФ (7 × 1 хв). Після комбінації першої Ser(PO(PBzl)OH) 0,5 % ДБУ в ДМФ застосовували для здійснення стадії видалення захисних груп Fmoc. Складання пептидної послідовності завершували, додаючи два останні залишки Fmoc-Lys(Mtt)-OH. Потім Mtt-групи кінцевих залишків лізину вибірково відчеплювали в атмосфері азоту шляхом обробки смоли (1 екв. 195 мг, 0,01 ммоля) 10 мл ТІПС/ТФК/ДХМ (1:1:98) на протязі декількох циклів по 10 хв. Смолу відмивали ДХМ (×3) і ДМФ (×3). Потім пальмітинову кислоту (20 екв., 51 мг, 0,2 ммоля) зшивали із зазначеними аміногрупами з вилученими захисними групами, використовуючи ТБТУ (20 екв. 64 мг, 0,2 ммоля) і ДІЕА (40 екв., 70 мкл, 0,4 ммоля) у ДХМ/ДМФ (1:1) (2 мл). Смолу відмивали ДХМ (×5) і ДМФ (×5). Потім N-кінцеву Fmoc-групу видаляли за допомогою 20 % піперидину в ДМФ (3 × 10 хв) і смолу відмивали ДМФ (×3) і ДХМ (×3). І, нарешті, здійснювали одночасне розщеплення смоли та видалення захисних груп бічних ланцюгів в атмосфері азоту з використанням суміші ТФК/ТІПС/H 2O (95:1,5:2,5) (2 мл) на протязі 2 г. Після розтирання в холодному діетиловому ефірі одержували неочищений продукт T3 у вигляді твердої речовини білого кольору (34 мг, вихід 100 %) із чистотою 67 % (за даними РХВР-аналізу). За допомогою мас-спектроскопії MALDI-TOF підтверджували ідентичність основного продукту (m/z очікуване: 3365,15 [MH+], виявлене: 3369,66). 2.3: Синтез пептидного антигену T4 Ортогонально захищену амінокислоту Fmoc-Lys(Mtt)-OH (5-кратний надлишок) автоматично зшивали з амідною смолою Tentagel R RAM (0,19 ммоля/г, 750 мг, 0,1425 ммоля), використовуючи ДЦКІ (дициклогексилкарбодиімід) і ГОБТ у якості активуючих агентів у ДМФ. Після видалення N-кінцевої Fmoc-групи другий залишок Fmoc-Lys(Mtt)-OH (5-кратний надлишок) зшивали в присутності ДЦКІ та ГОБТ. Наступні 16 амінокислот, що несуть стандартні захисні групи бічних ланцюгів, автоматично включали, застосовуючи аналогічні протоколи комбінації/видалення захисних груп. Фосфо-амінокислоти інтродукували у вигляді монобензилових ефірів на фосфатній групі. Здійснювали подвійні комбінації на протязі 60 хв для всіх залишків з наступною стадією кепірування за допомогою оцтового ангідриду. Складання пептидної послідовності завершували, додаючи два останні залишки Fmoc-Lys(Mtt)OH. Потім Mtt-групи кінцевих залишків лізину вибірково відчеплювали шляхом обробки смоли (1 екв. 750 мг, 0,075 ммоля) 10 мл ТІПС/ТФК/ДХМ (1:1:98) на протязі декількох циклів по 10 хв. Смолу відмивали ДХМ (×3) і ДМФ (×3). Потім пальмітинову кислоту (20 екв., 51 мг, 0,2 ммоля) 28